flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала № 01/1017 від 10 грудня 2014 року

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА 

10 грудня 2014 року                                               Справа № 01/1017

          

Господарський  суд  Черкаської  області  у складі головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю:  

від кредиторів: Орлова Т.І. – представник за довіреністю публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»,

від боржника: представник не зявився,

розпорядника майна: Постоленко В.О., 

від Головного управління юстиції у Черкаській області: Кривенко А.О. – представник за довіреністю,

від Міністерства юстиції України: представник не зявився, 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області клопотання розпорядника майна боржника про продовження строку процедури розпорядження майном боржника

у справі за заявою малого приватного підприємства «Лан – 97», м. Київ

до державного підприємства «Іваньківський спиртовий завод»,  с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області

про визнання банкрутом,  

ВСТАНОВИВ:

 

         Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 березня 2004 року порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Іваньківський спиртовий завод» (с. Іваньки, Маньківський район, Черкаська область, код 00374841), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Постоленка Володимира Васильовича.

Розпорядник майна звернувся до суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у справі про банкрутство та його повноважень на шість місяців.

Ухвалою суду від 20.11.2014 заява призначена до розгляду в судовому засіданні, голову комітету кредиторів зобов’язано скликати збори комітету кредиторів, на яких розглянути питання щодо можливості укладення між боржником і кредиторами мирової угоди. Рішення направити господарському суду.

Представники ТОВ «ВМК–Інвест»,  Тальнівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, боржника та Міністерства юстиції України у засідання не з’явились, причин неявки не повідомили.    

У судовому засіданні розпорядник майна подав суду клопотання про залучення до матеріалів справи протоколу засідання комітету кредиторів №4 від 02.12.2014, відповідно до якого комітет кредиторів прийняв рішення відкласти розгляд питання про укладання мирової угоди на невизначений час.

Присутні у судовому засіданні учасники проти клопотання розпорядника майна про продовження строку процедури розпорядження майном не заперечили не заперечили.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.12.2014.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном відмовити, провадження у справі припинити з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п. 1.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19 січня 2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що провадження у справі про банкрутство боржника порушене ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.03.2004, тобто до моменту набрання чинності Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19 січня 2013 року),  тому положення цього Закону під час розгляду даної справи не застосовуються. 

Згідно із ст. 41 Господарського процесуального кодексу України  (далі – ГПК України) господарські суди розглядають  справи про  банкрутство  у порядку  провадження,  передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його   банкрутом» (далі – Закон).

Разом з тим норми Закону встановлюють обмеження та особливості щодо порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство відносно деяких категорій суб’єктів.

Зокрема такі обмеження наведені в ч. 5 ст. 5 Закону, якою передбачено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб – підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об’єктів.

Отже, вказані норми, а також і положення ч. 3 ст. 214 Господарського кодексу України, і Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні норм Закону про банкрутство (щодо процедур санації чи ліквідації) до юридичних осіб  - підприємств, що є об'єктами права державної власності, та які включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.   

Як встановлено судом, боржник внесений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток № 1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації").

За викладених обставин справи та наведених норм законодавства, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі про банкрутство  державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод за спливом терміну проведення процедури розпорядження майном та законодавчо встановленою забороною на введення щодо боржника процедури ліквідації.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 встановлено, що процедура розпорядження майном боржника, якщо інше не встановлене Законом, вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство і триває до моменту винесення судом ухвали про проведення санації боржника чи затвердження мирової угоди або прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або припинення провадження у справі з інших підстав, передбачених ст. 40 Закону.

У Закону чітко не визначено максимального строку  цієї процедури, але судам слід враховувати, що термін з дати порушення провадження у справі до дати проведення підготовчого засідання не може перевищувати тридцяти днів, а засідання суду, на якому має бути винесена ухвала про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, має відбутись не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання. Отже, максимальний строк процедури розпорядження майном боржника не може перевищувати семи місяців.

У даній справі процедура розпорядження майном триває понад десять років. Закон не містить вказівок щодо продовження процедури банкрутства для підприємств, які включені до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації.

Сторонами у даній справі не подано будь-яких доказів щодо термінів можливого виключення боржника із вказаного переліку.

Господарський суд при призначенні даної справи до розгляду у судовому засіданні надав можливість сторонам укласти мирову угоду та надати її суду.

В порушення норм ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство (щодо повноважень комітету кредиторів) у визначені ч. 11 ст. 11 цього ж закону строки не було вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства Комбінату. Комітет кредиторів у засіданні від 02.12.2014 прийняв рішення відкласти розгляд питання про укладання мирової угоди до моменту «коли підприємство запрацює та з’являться відповідні на те перспективи», тобто на невизначений час.

Отже, не зважаючи на вжиття судом заходів щодо застосування до боржника можливої судової процедури, господарському суду не надано на розгляд мирову угоду, укладену відповідно до положень Закону.

За таких умов суд вважає за необхідне провадження у справі припинити на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України та ч. 5 ст. 40 Закону, оскільки, виходячи з приписів ч. 2 ст. 41 ГПК України, у справах про банкрутство не обмежується застосування лише наведеного в ст. 80 ГПК України переліку підстав для припинення провадження у справі про банкрутство. Перелік же підстав, викладених в нормах ст. 40 Закону про банкрутство має застосовуватись, з урахуванням інших особливостей провадження у такій справі, передбачених, зокрема нормами ст. 5 цього закону.     

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.02.2013 у справі № 7/1-08.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80, 86 ГПК України, ст. 40 Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», -

 УХВАЛИВ:

  У задоволенні клопотання розпорядника майна про продовження строку розпорядження майном боржника відмовити.

Провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Іваньківський спиртовий завод» (с. Іваньки, Маньківський район, Черкаська область, код 00374841) припинити.

         Скасувати мораторій та арешт, накладений на майно державного підприємства «Іваньківський спиртовий завод» (с. Іваньки, Маньківський район, Черкаська область, код 00374841).

         Припинити повноваження розпорядника майна державного підприємства «Іваньківський спиртовий завод» арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича.

         Ухвала може бути оскаржена Київського апеляційного господарського суду.

 
СУДДЯ                                                                              О.В. Чевгуз