Ухвала по справі № 01/5026/2900/2011 від 26 листопада 2015 року (відмовлено у задоволенні клопотання)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: особисто – арбітражного керуючого Артеменка О.О. (ліквідатор банкрута, за посадою), представника за довіреністю – Павленка О.М. (від Кам’янської об’єднаної державної податкової інспекції), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою

ініціюючого кредитора управління Пенсійного фонду України в Кам’янському

                                        районі

до боржника                 відкритого акціонерного товариства Кам’янського

                                        підприємства "Агрохім"

про                                 визнання банкрутом відсутнього боржника, –

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Артеменком О.О., заявлено клопотання від 14.02.2015 №02-07/402 (вх. суду №6268/15 від 16.03.2015) дозволити розподілити наявні на ліквідаційному рахунку банкрута кошти в сумі 48025,01 грн., отримані від реалізації комплексу будівель і споруд за адресою м.Кам’янка, вул.Героїв Майдану,110 (який перебував в іпотеці Міністерства фінансів України і обтяження на яке було скасовано ухвалою суду від 16.04.2013) пропорційно між арбітражними керуючими  Назаренком С.А. і Артеменком О.О. з метою часткового погашення готівкових витрат, здійснених ними під час виконання обов’язків ліквідатора банкрута, відповідно в розмірах 30078,06 грн. та 17946,95 грн.

У судовому засіданні ліквідатор банкрута заявлені вимоги підтримав і пояснив:

що згідно з витягом з Державного реєстру іпотек станом на 22.05.2013 запис про іпотеку в Державному реєстрі іпотек виключено, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що Міністерство фінансів України є кредитором, вимоги якого забезпечені заставою;

що Міністерство фінансів України, як забезпечений кредитор, письмовий дозвіл на реалізацію вказаного заставного майна не дав, у зв’язку з чим ліквідатор банкрута вимушений був звертатись з відповідною заявою до суду,

що ухиляючись від своїх обов'язків та зловживаючи своїми правами, Міністерство фінансів України свідомо сприяло збільшенню витрат на проведення ліквідаційної процедури і реалізацію заставного майна.

що витрати ліквідаційної процедури проводились ліквідатором виключно за власний рахунок.

що згідно з листом Міністерства фінансів України  №31-12110-09/08-10/9728 від 27.03.2013 ліквідатор банкрута має право відшкодувати свої затрати, понесені у зв'язку зі збереженням та організацією продажу іпотечного майна, за рахунок виручки від його реалізації;

що арбітражному керуючому, як суб'єкту підприємницької діяльності та громадянину України, держава гарантує конституційне право на одержання винагороди за виконану роботу;

що у ліквідаційній процедурі було реалізовано лише два об’єкти: один за 25 тис.грн. арбітражним керуючим Назаренком С.А., кошти від продажу якого були витрачені на погашення другої черги та витрат арбітражного керуючого Назаренка С.А.; другий за 50 тис.грн. заставне майно, клопотання щодо розподілу яких і розглядається на даний час;

що можливість оплати праці ліквідаторів за рахунок іншого, не забезпеченого заставою майна боржника, відсутня оскільки таке майно відсутнє;

що витрати ліквідатора банкрута на збереження Майна, оформлення документації, організації і проведення аукціонів з реалізації комплексу будівель та споруд складають 2991,69 грн.

Представник Кам’янської об’єднаної державної податкової інспекції пояснив, що розподіл коштів включених ліквідатором банкрута до складу ліквідаційної маси, одержаних від реалізації майна вимоги, які забезпечені заставою мають бути спрямовані виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Міністерство фінансів України свого представника у судове засідання не направило, у відзиві на заяву ліквідатора банкрута пояснило, що кошти, одержані від реалізації майна боржника, які окремо внесені до реєстру вимог кредиторів і які є у заставі Міністерства фінансів України, мають спрямовуватися в першу чергу на задоволення вимог останнього.

Арбітражний керуючий Назаренко С.А., Міністерство фінансів України, управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі, товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання, однак у судове засідання не з’явились, причин неявки не повідомили.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343)

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Постановою суду від 17.01.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 16.04.2013 скасовано іпотеку, зареєстровану у Державному реєстрі іпотек, а саме: запис від 25 травня 2004 року №16624, згідно з яким в іпотеці знаходилося майно, а саме адміністративний комплекс ВАТ “Кам’янське підприємство “Агрохім” зі спорудами та передавальними пристроями, яке розташоване за адресою: Черкаська область, м. Кам’янка, вул. Леніна, 110, та яке перебуває в іпотеці Міністерства фінансів України (далі – Майно).

Ухвалою суду від 14.08.2014 ліквідатору банкрута надано згоду на продаж Майна банкрута у порядку, встановленому чинним законодавством. Вказане Майно продане товариству з обмеженою відповідальністю “Інвестагропром” згідно з договором купівлі-продажу від 17.11.2014. За продане майно від покупця на рахунок боржника згідно з платіжними дорученнями від 19.08.2013 та від 18.11.2014  надійшли кошти у сумі 50000 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015, задоволено клопотання ліквідатора банкрута та дозволено ліквідатору банкрута розподілити наявні на ліквідаційному рахунку відкритого акціонерного товариства Кам’янського підприємства “Агрохім” кошти пропорційно між арбітражним керуючим Назаренком С.А. та арбітражним керуючим Артеменком О.О. в розмірі та на умовах, встановлених рішенням комітету кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів №17 від 10.03.2015). Останнім вирішено розподілити наявні на ліквідаційному рахунку банкрута кошти в сумі 48025,01 грн. пропорційно між арбітражним керуючим Назаренком С.А та Артеменком О.О., з метою часткового погашення їх готівкових витрат, в розмірах 30078,06 грн. та 17946,95 грн. відповідно.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 вищеназвані судові рішення суду першої інстанції від 14.05.2015 та суду апеляційної інстанції від 28.07.2015 скасовано, справу в частині розгляду клопотання ліквідатора банкрута про надання дозволу на розподіл коштів, отриманих від продажу заставного майна боржника направлено на новий розгляд в іншому складі суду. При цьому суд касаційної інстанції вказав, що  при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно дослідити в цілому обставини реалізації всіх активів боржника у ліквідаційній процедурі та можливість оплати праці ліквідаторів за рахунок іншого, не забезпеченого заставою майна боржника, дослідити можливість часткового задоволення вимог ліквідатора Артеменка О.О. з врахуванням надання згоди на часткове відшкодування витрат згідно листа №31-12110-09/08-10/9728 від 27.03.2013 року Міністерство фінансів України (про право ліквідатора відшкодувати свої витрати з оформлення документації, організації і проведення аукціонів з реалізації комплексу будівель і споруд), а також з врахуванням зазначених положень законодавства України про банкрутство та висновків Верховного Суду України згідно постанови №15/041 від 25.03.2015 року у справі №32/17-352-2011.

У ході повторного судового розгляду судом установлено: що у ліквідаційній процедурі було реалізовано напівзруйнована нежитлова будівля колишнього аеродрому з вимощенням (м. Кам’янка, вул. Жовтнева, 18) на суму 24251,22 грн. та вищевказане Майно за 50000 грн. Будь-яких інших активів у ході ліквідаційної процедури виявлено не було. Кошти отримані від реалізації будівлі колишнього аеродрому з вимощенням були розподілені на погашення першої і другої черги (в тому числі на часткове погашення витрат арбітражного керуючого Назаренка С.А. на суму 4474,43 грн.). Щодо порядку розподілу коштів, отриманих від продажу заставного Майна ліквідатором банкрута заявлено клопотання, яке розглядається; що ухвалу суду від 14.05.2015 (яка надалі була скасована) виконано повністю, кошти на ліквідаційному рахунку боржника на даний час відсутні; що можливість оплати праці ліквідаторів за рахунок іншого, не забезпеченого заставою майна боржника, відсутня.

Статтею 31 Закону-2343 передбачено, що і вимоги, забезпечені заставою, і витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) підлягають погашенню у першу чергу. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги (ч.3 ст.31 Закону-2343).

Отже послідовність підпунктів від "а" до "г" у ч.1 ст.31 Закону-2343 не є окремо визначеною черговістю задоволення вказаних у ньому вимог.

Згідно із абз.2 ч.2 ст.26 Закону-2343 майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі №32/17-352-2011 законодавець чітко визначив процедуру внесення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, до реєстру вимог кредиторів та задоволення таких вимог, вказавши, що майно боржника, яке є предметом застави, включається до ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2015 у цій справі.

Отже, абз.2 ч.2. ст. 26 Закону-2343 є спеціальним виключенням для загального правила, установленого ч.3 ст.31 Закон-2343.

За таких положень Закону-2343 та враховуючи лист Міністерства фінансів України від 27.03.2013 №31-12110-09/08-10/9728 (а.с.47 т.4) суд вважає,  що кошти, отримані від продажу заставного Майна боржника, мають бути спрямовані на виплату:

2846,52 грн. комісія банку (згідно з "Інформацією про рух коштів під час ліквідаційної процедури ВА Кам’янське підприємство "Агрохім" за період з 17.01.2012 по 29.05.2015", доданої до листа ліквідатора банкрута від 18.11.2015 №02-07/463 /а.с. 73 т.5/);

2991,69 грн. витрат ліквідатора банкрута на збереження Майна та оформлення документації, організації і проведення аукціонів з його реалізації (розрахунок у листі ліквідатора банкрута від 25.11.2015 №02-07/466 /а.с.81 т.5/);

решта коштів у сумі 47153,48 грн. – заставному кредитору, Міністерству фінансів України).

За таких обставин клопотання ліквідатора банкрута про розподіл коштів між арбітражними керуючими  Назаренком С.А. і Артеменком О.О. задоволенню не підлягає.

Що стосується вимог арбітражного керуючого Назаренка С.А., то з моменту набрання законної сили ухвалою суду про припинення повноважень арбітражного керуючого, як ліквідатора боржника, він втрачає статус учасника провадження у справі, однак вправі звернутися до суду з вимогою про оплату його послуг та відшкодування фактичних витрат, понесених в ході виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство. При цьому, вимоги арбітражного керуючого про оплату його послуг та відшкодування витрат за своєю правовою природою є поточними грошовими вимогами до боржника, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, тому можуть бути заявлені протягом ліквідаційної процедури боржника до припинення провадження у справі (правові позиції Вищого господарського суду України у постанові від 06.10.2015 у справі №10/5026/1335/2011).

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Артеменка О.О. від 14.02.2015 №02-07/402 (вх. суду №6268/15 від 16.03.2015) про надання дозволу на розподіл коштів боржника.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 30.11.2015.

Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), арбітражному керуючому Назаренку С.А. та рекомендованим листом Міністерству фінансів України (вул.Грушевського,12/2, м.Київ, 01008).

Суддя                                       Ю.А. Хабазня