Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
09 липня 2020 року м. Черкаси Справа № 01/5026/839/2011
Вх. суду № 7544/20 від 20.05.2020
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Безверхою І.М.,
за участю у судовому засіданні: Юдицького О.В. (ліквідатор банкрута, особисто), Теслі В.І. (від Головного управління ДПС у Черкаській області, представник за довіреністю),
у судове засідання не з’явились: представники від ПАТ "Сбербанк", ПАТ АБ "Укргазбанк", ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", ПП "Золотоніська птахофабрика",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 19.05.2020 №10569/23-00-08-014
заявника, Головного управління ДПС у Черкаській області,
про визнання поточним кредитором
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",
до боржника, Дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод",
про банкрутство юридичної особи.
ВСТАНОВИВ:
1.Після визнання боржника банкрутом (постанова суду від 24.07.2012) заявник звернувся до суду із заявою від 19.05.2020 №10569/23-00-08-014 про визнання поточним кредитором боржника на суму 20573,92 грн.(з яких4024 грн. судового збору до першої черги та 16369,92 грн. з ПДВ до шостої черги)
2.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, які не прибули у судове засідання (члени комітету кредиторів: ПАТ "Сбербанк", ПАТ АБ "Укргазбанк", ПАТ "Перший Український Міжнародний банк", ПП "Золотоніська птахофабрика") були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх представників у судове засіданні не забезпечили, про наявність поважних причин неявки не повідомили.
Явка учасників справи обов’язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
3.У судовому засіданні представник заявника вимоги підтримав і пояснив, що під час проведення процедур банкрутства у боржника виникла заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 16369,92 грн. згідно з податковою декларацією від 21.01.2013 №14968 (згідно з якою нараховано зобов'язання за грудень 2012 року у сумі 6000,00 грн. по терміну сплати 30.01.2013; податковою декларацією від 21.10.2013 №1300006782 (згідно з якою нараховано зобов'язання за вересень 2013 року на загальну суму 10200,00 грн. по терміну сплати 30.10.2013); актом про результати камеральної перевірки від 02.12.2013 №42/23-13/2200/35002242 та податковим повідомленнмя-рішенням від 02.12.2013 №273/0001042200 про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.
На запитання суду з якою подією пов’язане виникнення заборгованості у 2020 році і в яку конкретну дату вона виникла, пояснити не зміг, вказавши, що її наявність була виявлена і внесена до обліку.
7.Від ПАТ "Сбербанк" надійшла заява від 06.07.2020 (вх.суду №10143/20 від 07.07.2020), у якій він просив застосувати до заявлених вимог строк позовної давності та відмовити у їх задоволенні.
8.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон №2343-XII), чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства.
9.Дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
18.04.2011 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.
24.07.2012 постановою суду боржника визнано банкрутом відповідно до вимог.
21.01.2013 боржником у особі ліквідатора банкрута подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяців 2012 року на суму 6000 грн. (а.с.6 т.19). Строк сплати 30.01.2012;
19.01.2013 набрав чинності Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI. далі – Закон №4212-VI).
02.12.2013 за №42/23-13/2200/35002242 Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області складено акт про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод", код за ЄДРПОУ 35002242 за жовтень 2013 року (а.с.11 т.19) та складено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 №273/0001042200 за штрафними (фінасовими ) санкціями на суму 170,00 грн. (а.с.10 т.19);
21.10.2013 боржником у особі ліквідатора банкрута подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 9 місяців 2013 року на суму 10200 грн. (а.с.8 т.19). Строк сплати 30.10.2013;
21.10.2019 вступив у дію Кодекс.
20.05.2020 Головним управлінням ДПС у Черкаській області подано заяву, яка є предметом розгляду.
10.Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з нормами Закону №2343-XII, чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства:
ст.1. (…) Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (…);
ч.1 ст.23. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: (…) строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута (…); вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (…);
ч.5 ст.31. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства:
ч.1 ст.1. (…) поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
ч.3 ст.44. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.
ч.1 ст.59. З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: (…) строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів, (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
ч.4 ст.60. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
п. 4 Прикінцевих та перехідних положень. Установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство (…).
11.Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.
11.1. Із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з частиною 1 статті 23 Закону №2343-XII закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
У межах повноважень, визначених частиною 1 статті 25 Закону №2343-XII, ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною 2 статті 22 Закону.
Отже, зазначеними нормами нормами Закону №2343-XII, законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
Вимоги управління заявника не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону №2343-XII, заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини 1 статті 23 Закону (висновок Верховного Суду України у постанові від 18.03.2014 у справі №3-5гс14).
Тому вимоги на суму 16200 грн. згідно поданих боржником податкових декларацій з податку на додану вартість за 2012 рік на суму 6000,00 грн. та за дев’ять місяців 2013 року на суму 10200,00 грн., які виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (24.07.2012) визнанню не підлягають.
11.2. Щодо решти вимог у розмірі 170 грн. штрафних санкцій, які виникли на підставі повідомлення-рішення від 02.12.2013 №273/0001042200 то вони визнанню не підлягають, оскільки згідно із ст.23 Закону №2343-XII передбачено припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, тому нарахування штрафних санкцій після визнання боржника банкрутом є незаконним.
При цьому суд звертає увагу на ті обставини, що заявником не надано суду розрахунку суми 16369,92 грн., тому суд при прийнятті цього рішення виходить із суми 16370 грн., на яку заявником надано докази.
Заявлена сума є меншою від доведеної, право визначення суми вимог є правом заявника, тому з вищевказаних судом підстав належить відмовити у визнанні вимог на суму 169,92 грн.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.05.2020 №10569/23-00-08-014 повністю.
Ухвала суду набрала законної сили 09.07.2020. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, , які продовжуються на строк дії карантину.
Повне судове рішення складено і підписано 20.07.2020.
Направити цю ухвалу заявнику, ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (4).
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
