Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"16" травня 2023 р. № 2 м. Черкаси Справа № 10/2180
Вх. суду № 6805/23 від 25.04.2023
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Садоновою А.Р.,
за участю у судовому засіданні: Капустіна М.Р. (від боржника в особі ліквідатор банкрута, адвокат, за ордером), Колоди Є.Г. (від Міністерства економіки України, на підставі самопредставництва), Меркулової О.В. (від ПАТ "Черкасиобленерго", представник за довіреністю), Степаненка В.В. (від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),
у судове засідання не з’явились: представники від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ПАТ "Укртелеком", представник працівників боржника Варварук М.Ю., Черкаської обласної прокуратури,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання від 21.04.2023 №02-31/249
заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,
про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди та про здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого,
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла,
до боржника, Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон",
про банкрутство юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 01.01.2023 до 28.02.2023 на суму 40 609,50 грн.;
затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 01.03.2023 до 30.04.2023 на суму 95 026,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
Ухвалою суду від 31.08.2009 порушено провадження у справі про банкрутство боржника. Постановою суду від 23.10.2012 боржника визнано банкрутом.
Ухвалою суду від 09.03.2017 затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого – три мінімальні розміри заробітної плати, визначеної законодавством України, за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.
Ухвалою суду від 22.11.2017 арбітражного керуючого Носань Н.С. призначено ліквідатором банкрута.
У період з 01.01.2023 до 30.04.2023 арбітражний керуючий Носань Н.С. здійснював повноваження ліквідатора банкрута.
Згідно зі звітами про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат:
за період з 01.01.2023 до 28.02.2023 ліквідатором банкрута нараховано суму 40 200,00 грн. грошової винагороди, виплату якої не здійснено, та фактично здійснено витрат на суму 409,50 грн., які за рахунок майна боржника не відшкодовано;
за період з 01.03.2023 до 30.04.2023 ліквідатором банкрута нараховано суму 40 200,00 грн. грошової винагороди, виплату якої не здійснено, та 54 826,00 грн., які за рахунок майна боржника відшкодовано на суму 40 220,00 грн.
Розмір понесених витрат підтверджується первинними бухгалтерськими документами (а.с.191 на звороті-194, а.с.197 на звороті-201 т.32 ).
Вищеназвані звіти були внесені на розгляд комітету кредиторів та були предметом його розгляду, однак звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 01.01.2023 до 28.02.2023 на загальну суму 40 609,50 грн. останнім схвалений не був – згідно з протоколом від 17.03.2023 прийнято наступне рішення: "утриматись від схвалення (затвердження) звіту про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого Носань Н.С. за період виконання обов'язків ліквідатора ДП "МЗ "Оризон" з 01.01.2023 до 28.02.2023 на загальну суму 40609,50 грн.". При цьому, протокол зборів комітету кредиторів не містить викладу мотивів, з яких кредитори утримались від схвалення звіту.
Звіт ліквідатора банкрута про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 01.03.2023 до 30.04.2023 на суму 95 026,00 грн. схвалено комітетом кредиторів (протокол від 04.05.2023).
Відповідно до положень ст.30 Кодексу:
арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду;
розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;
звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором;
звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Згідно із ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
При цьому відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України (висновки у п.30 постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20).
Згідно із ст.6 Закону України "По оплату праці", ст.96, 97 Кодексу законів про працю України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Згідно із ч.1 ст.30 Кодексу арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією, керуючий реалізацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Тобто оплатність виконання функцій арбітражного керуючого установлена законом і вона є ідентичною по своїй суті до тієї оплати, яка передбачена Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "По оплату праці" за виконання будь-якої роботи працівником. Особливості системи оплати послуг арбітражного керуючого визначені Кодексом і будь-якими іншими актами безпосередньо не регулюються. Будь-яких актів, які передбачають "відрядну або іншу систему" оплати послуг арбітражного керуючого немає, як і не передбачено законом можливості укладення будь-якого договору з арбітражним керуючим на оплату його послуг.
З аналізу цих актів суд приходить до висновку, що оплата послуг арбітражного керуючого є аналогічною до погодинної оплати та здійснюється за весь час виконання ним своїх обов’язків з моменту призначення і до моменту його звільнення. Тому ні комітетом кредиторів, ні судом не може бути унормовано право на отримання грошової винагороди арбітражним керуючим залежно від обсягу, кількості чи й будь-яких інших "вимірних" показників виконаної роботи. Єдиним "вимірним" показником його роботи є оцінка його дій (бездіяльності) як належних чи неналежних, яка здійснюється комітетом кредиторів та судом.
Право вимоги у арбітражного керуючого на грошову винагороду виникає не з підстав погодження (схвалення) звіту комітетом кредиторів, а з підстав закінчення відповідного місяця (абз.5 ч.2 ст.30 Кодексу). Право на відшкодування витрат арбітражного керуючого виникає після надходження коштів на рахунок боржника (ч.3 ст.61 Кодексу).
Разом з тим, якщо дії (бездіяльність) арбітражного керуючого були неналежними, то вони можуть не підлягати оплаті повністю чи частково, але ці обставини підлягають доказуванню в суді. Якщо витрати арбітражного керуючого були безпідставними, то вони можуть не підлягати відшкодуванню повністю чи частково, але ці обставини підлягають доказуванню в суді.
Схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат комітетом кредиторів і забезпеченим кредитором (стосовно заставного майна) та наступне його затвердження судом виступають засобом здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого та за нарахуванням і виплатою відповідних коштів. Зокрема, для того, щоб комітет кредиторів міг контролювати і оцінювати діяльність арбітражного керуючого та понесені ним витрати, законом передбачено обов’язок арбітражного керуючого не менш як один раз на місяць подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (ч.4 ст.61 Кодексу) і не менше одного разу на два місяці звітувати про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення і відшкодування його витрат на засіданнях зборів комітету кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором (абз.1 ч.6 ст.30 Кодексу). Цим обов’язкам арбітражного керуючого кореспондує передбачене законом право комітету кредиторів (члена комітету кредиторів чи й будь-якого кредитора) реагувати на незаконну чи неналежну поведінку арбітражного керуючого. Так, передбаченим Кодексом засобом припинення нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого є лише ухвала суду про відсторонення його від виконання повноважень (ч.4 ст.28 Кодексу), а комітет кредиторів має контролювати та оцінювати належність виконання арбітражним керуючим своїх повноважень через звіти ліквідатора банкрута (ч.4 ст.61 Кодексу). Невиконання цих обов’язків є для кредиторів (членів комітету кредиторів) підставою негайно реагувати на незаконні дії чи бездіяльність арбітражного керуючого шляхом їх оскарження (ч.3 ст.60, ч.6 ст.61 Кодексу), в тому числі заявляти вимоги про припинення його повноважень чи про відмову у затвердженні, виплаті грошової винагороди та у відшкодуванні витрат.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи (постанова Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20).
Доказів того, що ліквідатор банкрута з власної вини незаконно не виконував чи неналежно виконував свої обов’язки повністю чи у конкретний період часу, суду не надано.
Доказів того, що здійснення витрат безпосередньо не пов'язане з виконанням повноважень у справі про банкрутство, що сума витрат перевищує регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг, суду не надано.
Вищевказаний протокол засідання комітету кредиторів від 17.03.2023 не містить будь-яких заперечень щодо відсутності правових підстав нарахування сум грошової винагороди та/або витрат ліквідатора банкрута, тобто не спростовує поданих доказів, правомірність вимог та правильність розрахунків.
Тому суд вважає, що рішення комітету кредиторів (протокол від 17.03.2023), яким юридично не прийнято будь-якого рішення з питання про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 01.01.2023 до 28.02.2023 на суму 40609,50 грн. є незаконним (оскільки комітет кредиторів зобов’язаний прийняти одне з передбачених Кодексом України з процедур банкрутства рішень), тому суд не приймає його як доказ у справі. Крім того, комітет кредиторів у протоколі від 17.03.2023 доводів і розрахунків щодо сум, які підлягають затвердженню, не наводить.
Суть господарського процесу і як розгляду будь-якої справи в суді полягає в тому, що суд не проводить "розслідування" фактів (обставин), як це здійснюють органи досудового слідства (ч.4 ст. 74 ГПК України) – у суді процес "дослідження" стосується виключно поданих сторонами у справу доказів і здійснюється виключно для підтвердження чи спростування обставин (фактів), на які посилається учасник справи.
"Розрахунок" певних сум є складовою "обставин", на які посилається учасник справи, тому суд перевіряє такий розрахунок (якщо він наданий) на відповідність наявним у справі доказам. Адже право арбітражного керуючого на отримання грошової винагороди є безумовним і питання вирішується лише щодо їх розміру.
Якщо учасник справи вважає, що із наданого ліквідатором банкрута розрахунку суми вимог мала б бути виключена певна конкретна сума, то він повинен був вказати, яка конкретно сума має бути виключена, за який конкретний період, як вона обрахована та якими доказами підтверджуються доводи і розрахунки кредитора (постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №925/236/15). При цьому суд наголошує, що одночасно підтверджуватись цими доказами мають і факти невиконання (неналежного виконання) арбітражним керуючим своїх обов’язків.
Кредиторами не ініціювалось та судом не вирішувалось питання щодо неналежного виконання ліквідатором банкрута своїх обов’язків ні за весь період, ні у окремих його частинах.
Враховуючи, що розрахунки грошової винагороди та здійснених витрат судом перевірені та є вірними, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд –
УХВАЛИВ:
1.Клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 21.04.2023 №02-31/249 задовольнити повністю.
Затвердити:
звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.01.2023 до 28.02.2023 на суму 40 609,50 грн., з яких: 40 200,00 грн. грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 409,50 грн. витрати, які за рахунок майна боржника не відшкодовано;
звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.03.2023 до 30.04.2023 на суму 95 026,00 грн., з яких: 40 200,00 грн. грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 54 826,00 грн. витрати, які за рахунок майна боржника відшкодовано на суму 40 220,00 грн.
Ухвала суду набрала законної сили 18.05.2023. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 18.05.2023.
Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), представнику працівників боржника Варваруку М.Ю., Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Черкаській обласній прокуратурі, Міністерству юстиції України.
Суддя Хабазня Ю.А.
_03_03.png)
