Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2020 року м. Черкаси Справа № 10/2180 (925/1433/19)
Вх. суду № 37014/19 від 05.12.2019
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Ковбою І.М.
за участю у судовому засіданні: Назаренка С.А. (від позивача, за ордером), Терещенка С.І. (від Ірклієнка С.І., за ордером), Ірклієнка Є.В. (відповідач, особисто), Степаненка В.В. (від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за довіреністю),
не з'явились: Дмитроченко В.М. та представники від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 04.12.2019 №02-31/543, якій автоматизованою системою присвоєно №925/1433/19,
позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,
до відповідача, Ірклієнка Євгена Вікторовича,
за участю Прокуратури Черкаської області та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – 1) Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; на стороні відповідача – 2) Дмитроченка Василя Миколайовича;
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла,
до боржника, Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон",
про банкрутство юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
витребувати із чужого незаконного володіння Ірклієнка Євгена Вікторовича (вул.Севастопольська, 58-а, кв.5, м.Сміла, Черкаська область, 20700, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2932620213, дата народження 16.04.1980) на користь Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" (вул.Мазура, 24, м.Сміла, Черкаська область, 20700, ідентифікаційний код 32480440) нежитлову будівлю за адресою: вул.Промислова, 11-а, м.Сміла, Черкаська область, реєстраційний номер 31986066);
скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №455 в книзі 4 про право власності Ірклієнка Євгена Вікторовича на нежитлову будівлю, реєстраційний номер 31986066 за адресою: вул.Промислова, 11-а, м.Сміла, Черкаська область;
зареєструвати право власності Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" на нежитлову будівлю за адресою: вул.Промислова, 11-а, м.Сміла, Черкаська область, реєстраційний номер 31986066.
5.1. У поданій суду заяві від 28.12.2019 (вх.суду №137/20 від 03.01.2020, а.с.65 т.20) Ірклієнко Є.В. просив застосувати до заявлених позивачем вимог строк позовної давності та відмовити у їх задоволенні.
8.Представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) проти вимог заперечив з тих підстав, що спірного майна не існує.
У справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (а.с.198 т.20).
Ухвала суду про дату час і місце судового засідання направлена на адресу Дмитроченка В.М., повернута поштою з відміткою: "адресат відсутній". Ухвала була направлена Дмитроченку В.М., за адресою місця проживання/перебування вказаної особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси. Зокрема, вказана адреса міститься у довідці виконавчого комітету Смілянської міської ради від 13.12.2019 №2861/01-01-12 (вх.суду №38396/19 від 17.12.2019, а.с.63 т.20) про реєстрацію місця проживання чи перебування особи.
Оголошення про виклик Дмитроченка В.М. у судове засідання здійснено 25.02.2020 на сайті Судової влади.
Відповідно до ч.10 ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні": реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою; у разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором; за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітку пошти "адресат відсутній" суд оцінює як "відсутність особи за адресою", оскільки така особа була відсутня у момент доставки їй поштового повідомлення особисто листоношею та оскільки надалі (протягом установленого законом строку його зберігання у поштовому відділенні) така особа не отримала поштове відправлення суду з власної волі.
Отже треті особи Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Дмитроченко В.М. були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.
Явка позивача, відповідача та третьої особи Дмитроченка В.М. визнавалась обов'язковою. Явка решти учасників справи обов’язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
03.04.2003 згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 03.04.2003 №139 на базі майна декількох підприємств, в тому числі, Державного підприємства – Фірми "Оризон-Прилад", створено Державне підприємство "Машинобудівний завод "Оризон". Цим же наказом визначено, що майно від реорганізованих підприємств передається на баланс новоствореного ДП "МЗ "Оризон" згідно з актами приймання-передачі майна та розподільчих балансів.
01.04.2003 відповідно до акту приймання-передачі основних фондів, згідно з розподільчим балансом станом на 01.04.2003, ДПФ "ОРИЗОН-ПРИЛАД" передало Державному підприємству "Машинобудівний завод "Оризон", серед іншого, висотну рампу 57 за адресою: вул.Промислова,11-а, м.Сміла, Черкаська область.
02.04.2008 між Державним підприємством "Машинобудівний завод "Оризон" у особі його директора Буртового В.П. та Дмитроченком Василем Миколайовичем був укладений договір купівлі-продажу майна №17 (а.с.40 т.20), за умовами якого: п.1.1 – продавець (Державне підприємство "Машинобудівний завод "Оризон") продав, а Покупець (Дмитроченко В.М.) придбав у власність на умовах цього Договору нерухоме майно, бувше у користуванні (далі – Майно); п.1.2. і 1.3 – характеристика майна: незавершений будівництвом гараж та рампа з майданчиком для сортування та завантаження промвідходів; адреса місця розташування майна – Черкаська обл., м.Сміла, вул.Промислова, 11-А; п.2.1 – вартість майна є балансовою та становить суму 6430 грн. 00 коп. без урахування ПДВ; п.2.2 – покупець здійснює перерахування коштів на поточний рахунок Продавця в банківській установі; п.3.1 – передача Майна у власність Покупця здійснюється з моменту проведення Покупцем повної оплати вартості, визначеної в п.2.1. цього Договору, на підставі укладеного і підписаного Сторонами акту приймання-передачі Майна; п.5.1 – покупець набуває право власності на майно з моменту виконання прийнятих на себе зобов'язань, зазначених в умовах п.2.1. та п.3.1. цього Договору.
07.04.2008 згідно з квитанцією №87 до прибуткового касового ордера серії 02АААМ 842764 Дмитроченком В.М. було сплачено кошти у сумі 6430,00 грн. за договором від 02.04.2008 №17 (а.с.42 т.20).
11.04.2008 Дмитроченко В.М. звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою без дати і номера з вимогою: визнати дійсним не посвідчений нотаріально договір купівлі-продажу майна від 02.04.2008 №17, та визнати за ним право власності на придбане майно – незакінчений будівництвом гараж та рампу з майданчиком для сортування та завантаження промвідходів, що знаходяться по вул.Промислова, 11-а у м.Сміла Черкаської області (а.с.43 т.20).
18.04.2008 рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2-1054/2008 позов Дмитроченка В.М. задоволено: визнано договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом гаражу та рампи висотної №57 з майданчиком для сортування та завантаження промвідходів, які знаходяться за адресою: м.Сміла, вул.Промислова,11а, від 02 квітня 2008 року, укладений між Дмитроченко Василем Миколайовичем та Державним підприємством "Машинобудівний завод "Оризон" дійсним; визнано за Дмитроченком Василем Миколайовичем право власності на незакінчений будівництвом гараж та рампу висотну №57 з майданчиком для сортування та завантаження промвідходів, які знаходяться за адресою: м.Сміла, вул.Промислова,11а (а.с.44 т.20).
31.08.2009 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.
11.06.2010 Ірклієнко В.М. в інтересах Дмитроченка В.М. звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою без дати і номеру з вимогою: роз'яснити рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.04.2008 у справі №2-1054/2008. Вимогу обґрунтовано тим, що Смілянським виробничим підрозділом ЧООБТІ при проведенні інвентаризації було встановлено, що відчужувані споруди мають іншу назву; що в інвентарній справі зазначено "нежитлова будівля під літерою "А-1", огорожа №1-№3, тверде покриття №1 та рампа №ІІ", у той час як у рішенні суду вказано "незакінчений будівництвом гараж та рампа висотна №57 з майданчиком для сортування та завантаження промвідходів" (а.с.50 т.20).
21.06.2010 ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі №2-1054/2008 заяву Дмитроченка В.М. задоволено: роз'яснено рішення Смілянського міськрайонного суду від 18.04.2008 у справі за позовом Дмитроченка В.М. до ДП "Машинобудівний завод "Оризон" про визнання договору купівлі-продажу дійсним; зазначено, що за Дмитроченком В.М. визнано право власності на нежитлову будівлю під літерою "А-1", огорожу №1-№3, тверде покриття №1 та рампу №11, що знаходяться за адресою: м.Сміла, вул.Промислова,11 (а.с.51 т.20).
05.11.2010 до реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію права власності за Дмитроченком Василем Миколайовичем на об’єкт нерухомого майна: реєстраційний номер майна – 31986066; тип майна – нежитлова будівля; адреса нерухомого майна – Черкаська обл., м.Сміла, вул Промислова, будинок 11-а, підстава виникнення права власності – рішення суду, б/н, 18.04.2008, Смілянський міськрайонний суд (т.20 а.с.55).
22.02.2011 між Ірклієнком Віктором Михайловичем, що діяв від імені Дмитроченка Василя Миколайовича, та Ірклієнком Євгеном Вікторовичем укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, який 22.02.2011 посвідчено нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І.М. та зареєстровано в реєстрі за №862 (а.с.115 т.20), згідно з яким Ірклієнко Віктор Михайлович продав належну Дмитроченку Василю Миколайовичу нежитлову будівлю, а Ірклієнко Євген Вікторович придбав цю нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м.Сміла Черкаської області, вул.Промислова,11-а; за цим Договором відчужується: нежитлова будівля-майстерня літ.А-1, загальною площею 22,4 кв.м., огорожа №1,2,3, тверде покриття І та рампа ІІ; вказана нежитлова будівля належить Дмитроченку В.М. на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, затвердженого 18.04.2008 по судовій справі №2-1054/2008р та зареєстрованого в Смілянському виробничому відділку Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації"в реєстрову книгу №4 по №455; витяг №27899937 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Смілянським виробничим відділком Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", реєстраційний №31986066 (бланк серії ССХ №493462); продаж цієї нежитлової будівлі відбувається за 15000,00 грн., які Покупець сплатив представнику Продавця в повному обсязі на момент підписання цього Договору; ринкова вартість нежитлової будівлі складає 15000,00 грн. згідно витягу №28285515 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 08.12.2010 Смілянським виробничим відділком Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", реєстраційний №31986066 (бланк серії ССУ №317175).
24.02.2011 до реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис про реєстрацію права власності за Ірклієнком Євгеном Вікторовичем на об’єкт нерухомого майна: реєстраційний номер майна – 31986066; тип майна – нежитлова будівля; адреса нерухомого майна – Черкаська обл., м.Сміла, вул Промислова, будинок 11-а, підстава виникнення права власності – договір купівлі-продажу, 862, 22.02.2011, нотаріус Смілянського районного нотаріального округу Новіков І.М. (т.20 а.с.54)
23.10.2012 постановою Господарського суду Черкаської області боржника визнано банкрутом.
29.10.2013 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності за Смілянською міською радою на об’єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 209507971105; об’єкт нерухомого майна – земельна ділянка; кадастровий номер 7110500000:06:003:0096, площа 0213 га; адреса – Черкаська обл., м.Сміла, вул. Промислова, земельна ділянка 11-а, підстава виникнення права власності – рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 43-58/УІ, виданий 29.08.2013. 07.05.2014 зареєстровано право оренди земельної ділянки за Ірклієнко Євгеном Вікторовичем зі строком дії до 29.08.2023
03.10.2016 ухвалою Апеляційного суду Черкаської області у справі №22ц-793/2260/2016 ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.06.2010 про роз'яснення рішення скасовано; питання про роз'яснення рішення у справі за позовом Дмитроченка В.М. до Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" про визнання договору купівлі-продажу дійсним передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.57 т.20).
27.10.2016 ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у справі №703/3684/16-ц заяву Дмитроченка В.М. про роз'яснення рішення суду по справі №703/3684/16-ц залишено без розгляду (а.с.59 т.20).
22.11.2017 ухвалою суду ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.
Понесені відповідачем витрати під час судового розгляду справи підтверджується такими доказами: квитанцією адвоката Терещенка С.І. від 28.12.2019 №53/19 про сплату Ірклієнком Є.В. 4000,00 грн. за виконану адвокатом роботу: підготовку, складання і подачу відзиву до господарського суду (а.с.75 т.20); договір про надання правничої допомоги від 26.12.2019 №53/19, укладений між Ірклієнком Є.В. та адвокатом Терещенко С.І. (а.с.76 т.20); актом виконаних робіт відл 28.12.2019 до Договору про надання правничої допомоги від 26 грудня 2019 року (а.с.77 т.20).
Представник відповідача, адвокат Терещенко С.І., клопотання підтримав.
Представник позивача проти заявленої вимоги заперечив.
Відповідно до Закону №2343-XII:
ч.1 ст.25. Ліквідатор банкрута має повноваження і зобов’язаний (зокрема): прийняти до свого відання майно боржника; виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводити інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізувати фінансове становище банкрута; виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута; подавати до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутство:
ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України;
ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно з нормами Цивільного кодексу України:
ч.1 і 2 ст.182. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом;
ч.2 ст.215. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
ст.317. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном;
ч.1, абз.1 ч.2, ч.3 ст. 319. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав;
ч.1 ст.321. Право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;
ч.1,2 ст.328. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом;
ч.1 ст.330. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього;
ст.387. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
ч.1 ст.388. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: (…) 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус України" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з постановою Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №927/938/17 виходячи з аналізу статей 387, 388 ЦК України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Верховний Суд України у постанові від 2 листопада 2016 року у справі № 522/10652/15-ц вказав, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин, а майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Згідно з нормами ГПК України:
ч.1 ст.16 – учасники справи мають право користуватися правничою допомогою;
ч.1 і 3 ст.123 – судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;
ст.126 – (ч.1) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; (ч.2) за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; (ч.3) для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; (ч.4) розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; (ч.5) у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; (ч.6) обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;
ч.8 ст.129 – розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі (…).
14.1. З моменту реєстрації 05.11.2010 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Дмитроченко В.М. набув право власності на такий об’єкт нерухомого майна як "нежитлова будівля", яка знаходиться за адресою Черкаська обл., м.Сміла, вул Промислова, будинок 11-а. Підставою виникнення права власності є рішення суду, б/н, 18.04.2008, Смілянський міськрайонний суд (т.20 а.с.55), а не ухвала Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.06.2010 у справі №2-1054/2008, як стверджує позивач.
14.2. У Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні будь-які складові об’єкта нерухомого майна "нежитлової будівлі", тому для вирішення спору не мають значення доводи сторін про те, що саме було зареєстровано –"незавершений будівництвом гараж та висотну рампу №57 з майданчиком для сортування та завантаження промвіходів" чи "нежитлову будівлю під літ. "А-1", огорожу №1-№3, тверде покриття №1 та рампу №ІІ". Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації, отже об’єктом нерухомого майна є майно вказане у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а не фактично наявне майно.
У зв’язку з цим суд відхиляє доводи позивача про те, що з моменту прийняття Смілянським міськрайонним судом Черкаської області ухвали від 27.10.2016 у справі №703/3684/16-ц про залишення без розгляду заяви Дмитроченка В.М. вважається, що останній є власником незакінченого будівництвом гаражу та рампи висотної №57 з майданчиком для сортування та завантаження промвіходів, а не нежитлової будівлі, літ.А-1, огорожі №1-№3, твердого покриття №1 та рампи №ІІ.
14.3. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.04.2008 у справі №2-1054/2008, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом гаражу та рампи висотної №57 з майданчиком для сортування та завантаження промвідходів за адресою: м.Сміла, вул.Промислова,11а, від 02 квітня 2008 року, укладений між Дмитроченком В.М. та ДП "Машинобудівний завод "Оризон", і визнано право власності на цей об’єкт (а.с.44 т.20) не скасовано, тому відсутні підстави стверджувати, що майно вибуло із власності боржника поза його волею і відсутні підстави для застосування п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України для витребування майна із володіння Ірклієнка Є.В.
У зв’язку з цим суд відхиляє доводи позивача та Міністерства розвитку економіки, торгівлі, сільського господарства України про те, що відчуження майна здійснено без згоди Міністертства промислової політики (органу управління державним майном боржника на момент відчуження) і що договір не було нотаріально посвідченим, тому він є нікчемним – вказані доводи мають значення для вирішення питання про дійсність Договору від 02.04.2008, яке вирішувалось Смілянським міськрайонним судом. Фактично вказані доводи спрямовані на перегляд рішення Смілянського міськрайонного суду від 18.04.2008 у справі №2-1054/2008. Однак вказане рішення не скасовано і є обов’язковим, в тому числі і для господарського суду у цій справі.
14.4. Ірклієнко Є.В. є добросовісним набувачем, право власності на спірне майно набуте на підставі правочину і підстав для витребування майна відповідно до ст. 387 чи 388 Цивільного кодексу України немає, у зв’язку з чим у задоволенні цієї вимоги необхідно вдмовити.
14.5. У зв’язку із відмовою у задоволенні вимоги про витребування спірного майна не підлягає задоволенню і похідна вимога скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №455 в книзі 4 про право власності Ірклієнка Євгена Вікторовича на нежитлову будівлю, реєстраційний номер 31986066 за адресою: вул.Промислова, 11-а, м.Сміла, Черкаська область.
14.6. Вимога ж зареєструвати право власності Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" на спірне майно, задоволенню не підлягає, оскільки на суд не покладено обов'язку вчиняти реєстраційні дії.
14.7.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Наявні у матеріалах справи документи, якими оформлено надання правової допомоги, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання вказаних вище документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, суд вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. є обґрунтованими і розумно необхідними.
Оскільки у справі здійснюється провадження у справі про банкрутство, вказані витрати не можуть бути з боржника стягнені, а підлягають погашенню як "витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді" у першу чергу відповідно до п.1 ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства.
14.8. У зв’язку з відмовою у задоволенні вимог також необхідно скасувати заходи забезпечення позову (вимоги), вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09 грудня 2019 року №1 у справі №925/1433/19 у вигляді заборони Ірклієнку Євгену Вікторовичу (РНОКПП 2932620213, 16.04.1980 року народження, вул.Севастопольська,58-а, кв.5, м.Сміла, Черкаська область, 20700) здійснювати будь-які дії з нежитловою будівлею, реєстраційний номер 31986066, розташованою за адресою: вул.Промислова,11-а, м.Сміла, в тому числі: відчужувати майно в будь-якій формі, змінювати його власника, передавати його в заставу (іпотеку), передавати до статутного фонду іншої юридичної особи.
Так, судовий збір підлягає сплаті лише у випадках і за ставками, які прямо і недвозначно передбачені Законом України "Про судовий збір". Сплата судового збору по аналогії закону не здійснюється. Останнім передбачено сплату судового збору за подання заяв і скарг у межах справи про банкрутство у випадках і за ставками, передбаченими підпунктами 5 – 10 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону.
Зокрема, підп.10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за подання "заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство". Подання таких заяв було передбачено ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI). Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, далі – Закон №2343-XII) можливості подання таких заяв не передбачав, як і Закон України "Про судовий збір" не передбачав необхідності сплати судового збору за їх подання до набрання чинності Законом №4212-VI. Відповідно ж до Кодексу України з процедур банкрутства:
а) передбачено подання заяв "про визнання правочинів (договорів) недійсними" (статті 7, 42, 44, 48, 50, 61, 73), за подання яких відповідно Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору;
б) передбачено подання заяв: з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; про визнання недійсними результатів аукціону; про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; про стягнення заробітної плати; про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника; про визнання випуску додаткових акцій боржника таким, що не відбувся, або недійсним; інших вимог до боржника та учасників справи (статі 7, 44, 53 та інші), за подання яких відповідно Закону України "Про судовий збір" сплату судового збору не передбачено;
в) взагалі не передбачено можливості подання заяв "про спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство" (такий вид заяв виключено), хоча норма про сплату судового збору у такому випадку залишається чинною і не може бути застосована.
Отже вимоги "про витребування майна на користь боржника, про скасування державної реєстрації права власності чи про проведення державної реєстрації права власності" не відносяться до вимог "про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство", тому оплаті судовим збором не підлягають.
15.1. Суд не розглядає питання про застосування строку позовної давності, оскільки відсутні підстави для задоволення позову по суті.
15.2. Решту доводів сторін суд відхиляє як такі, які не мають значення для вирішення спору.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 02.04.2020.
Направити це судове рішення рекомендованим листом з повідомленням позивачу, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м.Київ, вул.М.Грушевського,12/2); рекомендованим листом відповідачу (Ірклієнку Є.В.), Дмитроченку В.М. (м.Сміла, вул.Кармелюка,80, кв.131), Прокуратурі Черкаської області.
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
