Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
15 березня 2021 року м. Черкаси Справа № 10/2456
Вх. суду № 18333/19 від 18.06.2019
Вх. суду № 16660/20 від 28.10.2020
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Безверхою І.М.,
за участю у судовому засіданні: Голінного А.М. (керуючий реалізацією, особисто), Музики В.О. (від Музики /Манової/ Г.С., представник за довіреністю), Савченка М.В. (від Музики /Манової/ Г.С., представник за довіреністю), Новосельцева В.П. (особисто), Івшин Л.П (особисто), Ткаченко Я.Д. (особисто), Ткаченко Л.Д., (особисто), Глущенка О.С. (від Івшин Л.П., Ткаченко Я.Д., Демченка О.В., адвокат), Батюка О.О. (від Демченка О.В., адвокат), Гричаненка О.М. (від Буланової Ю.В., адвокат), Кирмана В.О. (від Черкаської міської ради, представник за довіреністю),
у судове засідання не з’явились: Мисан В.О., Білера О.В., Кузьменко В.О., Кузьменко Р.С., Божедомова Г.М., Новосельцева І.С., Коваленко О.М., Шинкаренко С.В., представники від ПАТ "Сведбанк", ТОВ "Тром", ОСББ "Сергія Амброса,96/2",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 14.06.2019
заявника, Музики (Манової) Ганни Сергіївни,
про визнання неправомірними дій ліквідатора банкрута, про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника 08.01.2013 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.07.2013
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Степаненка Олександра Володимировича,
до боржника, фізичної особи – підприємця Манової Ганни Сергіївни,
про неплатоспроможність фізичної особи
УСТАНОВИВ:
визнати дії ліквідатора фізичної особи-підприємця Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного А.М., щодо віднесення до складу ліквідаційної маси нежитлових приміщень підвалу №1,2,3,4,5,6,7; приміщення першого поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення другого поверху №4-1, 4-2 гуртожитку по вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 у м.Черкаси, що належали боржнику, Мановій Г.С., на підставі рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.05.2008, неправомірними;
визнати недійсними результати аукціону з продажу нерухомого майна фізичної особи-підприємця Манової Г.С., проведеного 08.01.2013 Новосельцевим В.П. з продажу приміщення підвалу №1,2,3,4,5,6,7; приміщення першого поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення другого поверху №4-1, 4-2 гуртожитку по вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 у м.Черкаси, оформленого протоколом проведення аукціону від 08.01.2013;
визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення підвалу №1,2,3,4,5,6,7; приміщення першого поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення другого поверху №4-1, 4-2 гуртожитку по вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 у м.Черкаси від 31.07.2013, укладений між ліквідатором фізичної особи-підприємця Манової Г.С., арбітражним керуючим Голінним А.М. та Мисан В.М.
2.Ухвалою суду від 22.08.2019 за клопотанням заявниці до участі у розгляді заяви залучено як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Тром"; Івшин Людмилу Петрівну; Кузьменко Владиславу Олегівну; Кузьменка Руслана Сергійовича; Буланову Юлію Вікторівну; Новосельцеву Інну Сергіївну; Ткаченка Ярослава Дмитровича; Ткаченко Людмилу Дмитрівну; Шинкаренка Сергія Васильовича; Демченка Олексія Васильовича; Коваленка Олександра Михайловича; Божедомова Григорія Мефодійовича – які на даний час є власниками тих приміщень, які були предметом договору купівлі-продажу від 31.07.2013.
Ухвалою суду від 02.10.2019 за клопотанням заявниці до участі у розгляді заяви залучено як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Черкаську міську раду.
Ухвалою суду від 22.01.2021 за клопотанням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сергія Амброса,96/2", залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сергія Амброса, 96/2".
Ухвалою суду від 27.06.2019 №1 відмовлено у задоволенні клопотання Музики (Манової) Г.С. від 14.06.2019 (вх.суду №18334/19 від 18.06.2019) про поновлення строку для звернення з вимогами про визнання аукціону недійсним, оскільки строк не пропущено; відмовлено у задоволенні клопотання Музики (Манової) Г.С. від 14.06.2019 (вх.суду №18338/19 від 18.06.2019) про витребування у арбітражного керуючого Голінного А.М. копій документів, оскільки клопотання не відповідає вимогам ч.2 ст.81 ГПК України (не зазначено відомостей, вказаних у пунктах 2-4 ч.2 ст.81 ГПК України), однак документи витребувано судом з власної ініціативи
Ухвалою суду від 28.09.2020 залишено без розгляду клопотання Музики (Манової) Г.С. від 28.10.2020 (вх.суду №16662/20 від 28.10.2020) про витребування у КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" матеріалів інвентаризаційної справи №17942298 щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2) відповідно до ст.118 ГПК України;
Ухвалою суду від 12.11.2020 суд з власної ініціативи, відповідно до ч.4 ст.74, ч.6 ст.91 ГПК України, витребував у Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" копії матеріалів інвентаризаційної справи №17942298 щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 та у Черкаської обласної ради і Черкаської міської ради – копії рішень її виконавчих органів, прийнятих відповідно до ст.7 і 8 Житлового кодексу Української РСР, про переведення житлових приміщень у нежитлові у будинку №96/2 по вул.Орджонікідзе (С.Амброса) у м.Черкаси; зобов’язано керуючого реалізацією, арбітражного керуючого Голінного А.М., надати суду копії усіх документів про реалізацію спірного майна (в тому числі: акт інвентаризації, витяги з відповідних Державних реєстрів, документи про визначення організатора аукціону, акту приймання передачі до договору купівлі-продажу, отримання коштів та усі інші);
Ухвалою суду суду від 26.11.2020 суд з власної ініціативи зобов'язав Черкаську обласну державну адміністрацію надати суду копії рішень, прийнятих відповідно до ст.7 і 8 Житлового кодексу Української РСР, про переведення житлових приміщень у нежитлові у будинку №96/2 по вул.Орджонікідзе (С.Амброса) у м.Черкаси;
Ухвалою суду від 03.03.2021 суд залишив клопотання представника Музики (Манової) Г.С. М.Савченка від 02.03.2021 (вх.суду №3580/21 від 02.03.2021) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а також призначення у справі судової експертизи довідки КП "ЧООБТІ" без розгляду з огляду на положення ст.73, ч.2 і 4 ст.80, п.1 ч.1 ст.99, ч.2 ст.118, п.8 ч.3 ст.162, ч.2 і 3 ст.164, ч.2 ст.207 (щодо необхідності подання доказу чи клопотання про призначення експертизи разом з поданням заяви, пропуском строків подання таких клопотань), оскільки таке клопотання не було заявлене до цього часу, незважаючи на неодноразові запитання головуючого, щонайменше у минулому судовому засіданні, про те чи наявні в учасників справи клопотання, які не були заявлені з поважних причин до цього часу, та оскільки у клопотанні відсутні вказівки на такі поважні причини, відсутні докази цих причин і відсутнє клопотання про поновлення строку).
На запитання головуючого:
яка мета вимоги визнати дії неправомірними – пояснили, що якщо ліквідатор незаконно включив спірні приміщення до складу ліквідаційної маси, то надалі він не може здійснювати свої повноваження і буде заявлятися вимога про його усунення;
яким законом передбачені такі способи захисту, як визнання дій ліквідатора банкрута неправомірними та як визнання недійсними результату аукціону – пояснили, що назвати такий закон не можуть, тому заявниця просить суд визначити такий спосіб захисту при прийнятті рішення;
яке право заявниці є порушеним та яким законом це право передбачено – пояснили, що законний інтерес заявниці полягає у тому, щоб спірне майно перебувало у власності міської ради, тоді у заявниці виникне право взяти спірне майно в оренду, якого вона після його продажу спірного майна позбавлена;
які є докази тим обставинам, що заявник не міг довідатися про порушення свого права до 2017 року – пояснили, що згідно з витягом з реєстру прав на нерухоме майно станом на 2017 рік спірні приміщення перебували у власності заявниці, тому вона й не мала сумнівів у тому, що вони їй належать та не мала підстав для захисту свого права власності.
Адвокатом Гричаненко О.М., який представляє інтереси Буланової Ю.В. та Кузьменко В.О., подано заяви про застосування строку позовної давності, у яких пояснив, що оскільки аукціон з продажу спірного майна було проведено 08.01.2013, договір купівлі-продажу укладено 31.07.2013, відомості про реєстрацію права власності за Мисаном В.М. були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 31.07.2013, відомості вказаного Реєстру є відкритими, то заявниця з 31.07.2013 могла дізнатися про укладення спірного договору купівлі-продажу.
Черкаська міська рада на виконання ухвали суду від 12.11.2020 у листі від 17.11.2020 (вх.суду №17984/20 від 18.1.2020) пояснила, що у Черкаській міській раді та її виконавчих органах відсутні рішення про переведення житлових приміщень у нежитлові у будинку №96/2 по вул.Орджонікідзе (С.Амброса) у м.Черкаси;
Черкаська обласна державна адміністрація на вимогу в ухвалі суду від 26.11.2020 надати копії рішень, прийнятих відповідно до ст.7 і 8 Житлового кодексу Української РСР, про переведення житлових приміщень у нежитлові у будинку №96/2 по вул.Орджонікідзе (С.Амброса) у м.Черкаси у листі від 09.12.2020 №01/04-48/9528/01/01-48/22470 повідомила, що у зв’язку з відсутністю інформації щодо дати події та номеру прийнятого рішення його пошук є неможливим
14.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, представники яких не з’явились у судове засідання, про причини неявки не повідомили.
Ухвала, направлена на адресу: ТОВ "Тром", ПАТ "Сведбанк", повернута поштою з відміткою про відсутність адресатів за вказаними адресами.
Згідно з даними сайту ПАТ "Укрпошта" та списком згрупованих поштових відправлень суду від 09.03.2021 №584 поштове відправлення за трек-кодом 1801604900162 не вручене під час доставки третій особі Ткаченко Л.Д.
Так, ухвала суду була направлена за адресами місцезнаходження (місця проживання чи перебування) вказаних осіб, які містяться у заявах, які були подані цими особами у справу та/або в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки ці особи не повідомили суду інших адрес.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань": в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про (…) місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.5.ч.4 ст.9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження фізичної особи - підприємця (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем). Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.10 ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні": реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою; у разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором; за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітку пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" суд оцінює як "відсутність особи за адресою", оскільки така особа була відсутня у момент доставки їй поштового повідомлення особисто листоношею та оскільки надалі (протягом установленого законом 5-ти денного строку його зберігання у поштовому відділенні) така особа не отримала поштове відправлення суду з власної волі.
Отже ТОВ "Тром", ПАТ "Сведбанк", а також третя особа Ткаченко Л.Д. були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.
Явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
11.05.1960 рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих №234 визнано, серед іншого, право власності на домоволодіння по вул.Орджонікідзе №86, 88, 92, 92-а, 94, 94-а, 96, 96-а за Черкаським Рафзаводом (а.с.60 т.25).
19.02.2002 згідно із Свідоцтвом про право власності на гуртожиток по вул.Орджонікідзе, 96/2 належить ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" на праві колективної власності (а.с.76 т.25).
07.10.2002 листом КП "ЧООБТІ" №76з повідомлено про те, що гуртожитки, розташовані по вул.Орджонікідзе, 96/2 та 96/3 в м.Черкаси, зареєстровані за ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" на підставі Свідоцтв про право власності, виданих згідно з рішенням Черкаського міськвиконкому від 19.02.2002 №102; до цього, у 1960 році, вказані гуртожитки були зареєстровані за Черкаським рафінадним заводом (а.с.77 т.25).
20.02.2007 рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради №182 надано дозвіл оформити ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" дублікат свідоцтва про право власності на гуртожиток по вул.Орджонікідзе, 96/2, м.Черкаси (а.с.176 т.23).
23.02.2007 згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно гуртожиток за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 перебуває у приватній власності ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" (а.с.178 т.23).
28.02.2007 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13733031 гуртожиток за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 належить на праві приватної власності ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" (а.с.179 т.23).
04.05.2007 між ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" в особі керуючого санацією Каплі С.В. та ТОВ "Тром" підписано договір купівлі-продажу приміщень гуртожитку, посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. за 2084, згідно з яким Продавець (ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції") зобов'язується передати гуртожиток під літ.А-ІІ загальною площею 1783,3 кв.м. у власність Покупцеві (ТОВ "Тром"), а Покупець зобов'язується прийняти гуртожиток і сплатити за нього передбачену цим договором грошову суму; гуртожиток, що відчужується за даним договором, розташований в м.Черкаси по вул.Орджонікідзе, 96/2. (а.с.198 т.23).
04.05.2007 між ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" та ТОВ "Тром" складено акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 04 травня 2007 року (а.с.201 т.23).
10.05.2007 згідно з Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14503972 та 14504236 гуртожиток за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 належить на праві приватної власності ТОВ "Тром" (а.с.202,203 т.23).
19.05.2008 рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси у справі №2-2442/08 (за позовом Манової Г.С. до ТОВ "Тром" про визнання угоди купівлі-продажу нерухомого майна укладеною та визнання права власності на самочинне будівництво) визнано "дійсним договір купівлі-продажу приміщень у гуртожитку, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2, укладений між Мановою Г.С. та ТОВ "Тром"; визнано за Мановою Г.С. право власності на кімнати: І-го поверху №1-24; ІІ-го поверху №4-1, 4-2; самочинно переплановпні кімнати №2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22; приміщення підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII; приміщення горища, що знаходяться в гуртожитку за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 (а.с.53, 76 т.20, а.с.206, 240 т.23, далі – Рішення суду від 19.08.2008). Судом було установлено, що ТОВ "Тром" від нотаріального посвідчення договору з покупцем відмовилося; що переплановування кімнат у гуртожитку, які належать Мановій Г.С., не порушує права інших осіб та не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, що підтверджується листом Управління містобудування та архітектури м.Черкаси від 22.03.2007 №1615-14.
02.10.2008 Манова Г.С. звернулась до КП "ЧООБТІ" із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення) за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе,96/2, кв.1а, яке належить їй згідно з рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.05.2008 у справі №2-2442/08 (а.с.209 т.23).
06.10.2008 згідно з витягами КП "ЧООБТІ" №20467907 і №20467183 про реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний №18800858 і №17942298, номер запису 1007 в книзі 11/1, приміщення 2-го поверху №4-1, 4-2, а також приміщення 1-го поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23 та приміщення підвалу №I, II, III, IV, V, VI, VII гуртожитку за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 були зареєстровані на праві приватної власності за Мановою Г.С. (а.с.54 ,55, 75, 76 т.20, а.с.208, 242 т.23, а.с.241 т.23).
09.12.2010 ухвалою суду порушено провадження у цій справі про банкрутство боржника Манової Г.С., яка надалі змінила прізвище на Музика.
25.01.2011 згідно з довідкою КП "ЧООБТІ" приміщення підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII; приміщення І-го поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення 2-го поверху №4-1, 4-2 за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 у м.Черкасизареєстровані на праві приватної власності за Мановою Г.С. (а.с.243 т.23, а.с.108,110 т.27).
20.09.2011 постановою суду Манову Г.С. визнано банкрутом відповідно до норм Закону №2343-XII, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.
26.09.2011 ліквідатором банкрута видано наказ про проведення 27.09.2011 повної інвентаризації майна боржника (а.с.2 т.14).
27.09.2011 за даними інвентаризаційного списку основних засобів (за місцем їх знаходження, експлуатація) виявлено належне фізичній особі-підприємцю Мановій Г.С. нерухоме майно: житлове приміщення – квартиру за №33 у будинку по вул.Смілянській,1 у м.Черкаси; б/ч нежитлове приміщення за адресою: м.Черкаси, бульв.Шевченка, 268/2 (нежитлова будівля літ.А-1, а саме з №№1-1 по №№1-14); частина нежитлового приміщення за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 (приміщення підвалу №1,2,3,4,5,6,7; приміщення 1 поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23); частина нежитлового приміщення по вул.Орджонікідзе, 96/2 у м.Черкаси (приміщення 2 поверху №4-1, 4-2) (а.с.244 т.23).
11.10.2011 комітетом кредиторів прийнято рішення (протокол №2, а.с.83 т.7, а.с.245 т.23) про здійснення оцінки майна банкрута, залучення для цього суб'єкта оціночної діяльності ПП "Ажіо" з оплатою його послуг за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна боржника, визнаного банкрутом, а також встановлено наступний порядок продажу майна банкрута: продажу підлягає все майно банкрута, виявлене ліквідатором та включене до ліквідаційної маси; майно, яке було включено до ліквідаційної маси, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством України; після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор має право розпочати продаж майна банкрута на відкритих торгах із встановленням гарантійного внеску в розмірі 10% від оціночної вартості майна; для організації та проведення відкритих торгів (аукціону) залучити ліцитатора, для чого укласти відповідний договір з суб'єктом підприємницької діяльності Новосельцевим В.П., з оплатою його послуг в розмірі 10% від вартості реалізованого майна банкрута, що не перебуває в заставі банку та в розмірі 3% від вартості реалізованого майна банкрута, що перебуває в заставі банку; стартовою ціною майна банкрута встановити вартість даного майна згідно оцінки суб'єкта оціночної діяльності; в тому випадку, якщо на торги надійде заява лише від одного учасника, за умов, що даний учасник відкритих торгів забезпечить реалізацію визначених умов продажу, ліквідатор має право укладати договори купівлі-продажу без проведення відкритих торгів за стартовою ціною майна; у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить аукціон. Порядок проведення аукціону визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; ліквідатор має забезпечити через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, та встановити мінімальний строк на подачу заявок від покупців – 30 днів з моменту оповіщення через засоби масової інформації.
14.10.2011 між фізичною особою-підприємцем Новосельцевим В.П. та фізичною особою-підприємцем Мановою Г.С. у особі ліквідатора банкрута підписано договір №10/11 про надання послуг з організації та проведення відкритих торгів з продажу активів фізичної особи-підприємця Манової Г.С. (а.с.248 т.23). 19.10.2012 сторонами підписано додаткову угодою №1 до вказаного договору, згідно з якою замовник (Фізична особа-підприємець Манова Г.С.) доручив, а виконавець (фізична особа-підприємець Новосельцев В.П.) зобов'язався надати послуги ліцитатора відкритих торгів з продажу активів фізичної особи-підприємця Манової Г.С.: нерухомого майна (нежитлових приміщень І поверху, а саме: №1-24, №2-5, №2-20, №2-8, №2-11, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-22, №1-23, нежитлових приміщень ІІ поверху: №4-1, №4-2, нежитлових приміщень підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII) по вул.Орджонікідзе, 96/2 у м.Черкаси. Дата проведення відкритих торгів: 26.11.2012. (а.с.253 т.23). 04.12.2012 до договору укладено додаткову угоду №3, згідно з якою замовник (Фізична особа-підприємець Манова Г.С.) доручив, а виконавець (фізична особа-підприємець Новосельцев В.П.) зобов'язався надати послуги ліцитатора відкритих торгів за методом зниження ціни, з продажу вказаних вище активів фізичної особи-підприємця Манової Г.С. Дата проведення відкритих торгів: 08.01.2013 (а.с.258 т.23).
26.10.2011 згідно з довідкою КП "ЧООБТІ" №5434 за Маново. Г.С. зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості (зокрема): приміщення І-го поверху (№1-24, 2-5,, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23); ІІ-го поверху (№4-1,4-2) та підвалу (№1, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII) гуртожитку по вул.Орджонікідзе,96/2 в м.Черкаси згідно з рішенням Придніпровського районного суду в м.Черкаси від 19.05.2008 (а.с.249 т.23).
25.09.2012 рішенням комітету кредиторів (протокол №3, а.с.130 т.7, а.с.250 т.23) погоджено продаж нерухомого майна фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності Манової Г.С. окремими лотами в порядку та на умовах, визначених в протоколі №2 зборів комітету кредиторів від 11.10.2011.
17.10.2012 Приватним підприємством "Ажіо" складено звіт про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень гуртожитку, що знаходяться за адресою: м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2, та належить на праві приватної власності фізичній особі Мановій Ганні Сергіївні. Згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП "Ажіо" загальна вартість об'єктів оцінки (нежитлових приміщень 1 поверху, а саме: №1-24, №2-5, №2-20, №2-8, №2-11, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-22, №1-23, нежитлових приміщень ІІ поверху: №4-1, №4-2, нежитлових приміщень підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII) по вул.Орджонікідзе, 96/2 у м.Черкаси становить 238 500,00 грн. (а.с.58 т.20, а.с.252 т.23).
24.10.2012 у газеті "Акцент" №43 (928) розміщено оголошення про проведення 26.11.2012 відкритих торгів з продажу спірного майна, які однак не відбулися у зв'язку з відсутністю заяв на участь у торгах (а.с.254 т.23).
26.11.2012 фізичною особою-підприємцем Новосельцевим В.П. складено акт про те, що аукціон з продажу майна, призначений на 26.11.2012 не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв від учасників (а.с.255 т.23).
03.12.2012 рішенням зборів кредиторів (протокол №4) вирішено "в подальшому, у випадку якщо не були проведені відкриті торги по причині відсутності осіб, бажаючих взяти у них участь, погодити продаж усього майна банкрута на аукціоні за методом зниження ціни в порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" із встановленням граничної надбавки та знижки у розмірі 10% від стартової ціни, а в разі відсутності заявок на участь в аукціоні за методом зниження ціни – проводити аукціон без оголошення ціни" (а.с.256 т.23).
05.12.2012 у газеті "Акцент" за №49 фізична особа-підприємець Новосельцев В.П. розмістив оголошення про проведення аукціону за методом зниження ціни з продажу спірного майна (а.с.259 т.23).
08.01.2013 згідно з протоколом проведення аукціону за методом зниження ціни з продажу нерухомого майна фізичної особи-підприємця Манової Г.С. переможцем аукціону визначено Мисана Василя Миколайовича. Ціна продажу склала 95 400,00 грн. без ПДВ.; в рахунок цієї суми останньому к зараховано гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової ціни об'єкта продажу – 23850,00 без ПДВ; до сплати належить 71550,00 грн. без ПДВ. (а.с.227 т.13-а, а.с.19, 84 т.20, а.с.260 т.23).
08.01.2013 згідно з прибутковими касовими ордерами №1 та №2 Мисан В.М. сплатив 71 550,00 грн. та 23 850,00 грн. за придбане на аукціоні майно (а.с.261 т.23).
15.04.2013 згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП "Ажіо" загальна вартість спірного майна становить 238 500,00 грн. (а.с.262 т.23).
12.07.2013 згідно з довідкою №5418 в КП "ЧООБТІ" станом на 01.01.2013 приміщення І-го поверху та підвалу гуртожитку по вул.Орджонікідзе,96/2 у м.Черкаси зареєстровано за ТОВ "Тром" (на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколенко І.М. 04.05.2007 №2084) та Мановою Г.С. (на підставі рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.05.2008) (а.с.211 т.23).
31.07.2013 між Мановою Г.С. в особі арбітражного керуючого Голінного А.М. та Мисаном В.М. підписано договір купівлі-продажу спірних приміщень, згідно з яким: Манова Г.С. продала, а Мисан В.М. купив приміщення гуртожитку 2-го поверху: №4-1, №4-2 загальною площею 77,5 кв.м., приміщення 1-го поверху №1-24, №2-5, №2-20, №2-8, №2-11, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-22, №1-23 загальною площею 678,2 кв.м. та підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII, що знаходяться у місті Черкаси по вулиці Орджонікідзе в будинку №96/2; приміщення гуртожитку в цілому складаються з: приміщення гуртожитку 2-го поаерху під літ. "А-ІІ", цегляні, загальною площею 884,0 кв.м., приміщення гуртожитку І-го поверху, підвалу та сходовими клітинами під літ. "А-ІІ", цегляні, загальною площею 940,4 кв.м.; вказані нежитлові приміщення належать Продавцю (Мановій Г.С.) на підставі рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.05.2008 та зареєстрованого у КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 06.10.2008 за №1007; вказані нежитлові приміщення продані за 95400,00 грн.; ці гроші Продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору; оцінка ринкової вартості нежитлових будівель, надана ПП "Ажіо", м.Черкаси, станом на 15.04.2013 – 238500,00 грн.; Покупець набуває право власності на вказані нежитлові приміщення з моменту їх державної реєстрації (а.с.17, 87 т.20, а.с.263 т.23). Також сторонами складено акт приймання-передачі спірного майна (а.с.264 т.23).
31.07.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень внесені відомості про нового власника (Мисана В.М.) спірного майна (а.с.18 т.20, а.с.225 т.23).
13.11.2013 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 13.11.2013 за №4954, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 №12712083 Демченко О.В. став власником 31/300 частини 1-го поверху гуртожитку, за Демченко О.В. зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по вул.С.Амброса,96/2 у м.Черкаси під літ. "А-ІІ", №4-1 по №4-5;
13.11.2013 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 13.11.2013 за №4954 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 №12712429 Шинкаренко С.В. став власником 31/300 частини 1-го поверху гуртожитку, за Шинкаренко С.В. зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 під літ. "А-ІІ", №3-1 по №3-8.
18.11.2013 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 18.11.2013 за №4997, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.11.2013 №12948870 Ткаченко Л.Д. стала власником 17/100 частини 1-го поверху гуртожитку; що згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень від 02.09.2015, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 02.09.2015 за №5576, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2015 №43160863 Ткаченко Л.Д. було подаровано Івшин Л.П. 1/50 частини 1-го поверху гуртожитку; що у зв'язку з цим розмір частки Ткаченко Л.Д. становить 15/100, за нею зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 під літ. "А-ІІ", №6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-6, 6-7, 6-8;
18.11.2013 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 18.11.2013 за №4997, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.11.2013 №12948687 Ткаченко Я.Д. став власником 17/100 частини 1-го поверху гуртожитку; що згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень від 02.09.2015, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 02.09.2015 за №5576, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2015 №43160863 Ткаченко Я.Д. було подаровано Івшин Л.П. 1/50 частини 1-го поверху гуртожитку (нежитлових приміщень, які належать Ткаченко Я.Д. на підставі вказванорго вище договору дарування частини нежитлових приміщень від 18.11.2013); що у зв'язку з цим розмір частки Ткаченко Я.Д. становить 15/100 і за нею зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 під літ. "А-ІІ", №2-25, 2-26, 3-1, 3-2, 3-3;
24.06.2014 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 24.06.2014 за №2482, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.06.2014 №23395422 Буланова Ю.В. стала власником 1/20 частини 1-го поверху гуртожитку, за Булановою Ю.В. зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по вул. вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 у м.Черкаси під літ. "А-ІІ", №2-11;
07.07.2014 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 07.07.2014 за №2700, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.07.2014 №23888878 Кузьменко В.О. та Кузьменко Р.С. стали власниками 3/50 частини в рівних частках 1-го поверху гуртожитку, за Кузьменко В.О. зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 у м.Черкаси під літ "А-ІІ", №1-22, 1-23;
07.07.2014 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 07.07.2014 за №2700, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.07.2014 №23888387 Кузьменко Р.С. та Кузьменко В.О. стали власниками 3/50 частини в рівних частках 1-го поверху гуртожитку, за Кузьменко Р.С. зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку вул.Орджонікідзе (С.Амброса),96/2 у м.Черкаси під літ "А-ІІ", №1-22, 1-23;
02.09.2015 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 02.09.2015 за №5576, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2015 №43160863 та договору дарування частини нежитлових приміщень від 13.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 13.11.2013 за №4954, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 №12712607 Івшин Л.П.. стала власником 1/50 частини та 31/100 частини 1-го поверху гуртожитку, за Івшин Л.П. зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по вул.С.Амброса, 96/2 у м.Черкаси під літ. "А-ІІ", №5-1, №5-2, №5-3, №5-4, №5-5, №5-6.
09.08.2017 згідно з Інформаційною довідкою №94027618 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №94027618 (яка сформована за такими параметрами запиту як пошук права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження фізичної особи Манової Ганни Сергіївни, РНОКПП 2934011169, паспорт НЕ744543) Манова Г.С. є власником майна з реєстраційним номером 17942298 (приміщень І-го поверху та підвалу гуртожитку за адресою м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 площею 940,4 кв.м. номер запису 1007 в книзі 11/1) і майна з реєстраційним номером 18800858 (приміщень гуртожитку 2-го поверху за адресою м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 /площа відсутня/ номер запису 1007 в книзі 11/1 є (а.с.103 т.27).
05.06.2019 №9423-01-2 виконавчим комітетом Черкаської міської ради адвокату Ковтуну Ю.О. надано довідку про те, що будівля по вул.Сергія Амброса,96/2 є гуртожитком та обліковується у реєстрі гуртожитків, які розташовані на території м.Черкаси; вказаний гуртожиток у власність територіальної громади м.Черкаси не передавався та на обслуговуванні комунальних підприємств міста не перебуває (а.с.221 т.27).
18.06.2019 Музика (Манова) Г.С. звернулась до суду із заявою, що розглядається.
23.10.2019 ухвалою суду у цій справі введено процедуру погашення боргів боржника та зобов’язано арбітражного керуючого Голінного А.В. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
24.11.2020 листом КП "ЧООБТІ" №814 повідомлено про те, що відповідно до матеріалів інвентарної справи №3817 на нерухоме майно за адресою: м.Черкаси, вул.Сергія Амброса (Орджонікідзе), 96/2, у журналі підрахунку площ житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями при проведенні технічної інвентаризації 18.07.2013 було помилково віднесено приміщення 2-5 (зал) площею 255,7 кв.м. площею 255,7 кв.м. до графи "житлова"; помилка була виправлена та врахована при виконані послідуючих робіт (а.с.236 т.23, а.с.5,11,41 т.27).
22.12.2020 згідно з інформацією КП "ЧООБТІ" №885 відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: м.Черкаси, вул.Сергія Амброса (вул.Орджонікідзе), 96/2, журнал підрахунку площі літери "А-ІІ" (стор.46 інв.справи №3817) станом на 18.07.2013 містить описку, а саме: площу приміщення 1-го поверху №2-5 було рознесено в графу №11, замість графи №14; цей факт було виявлено при проведенні поточної інвентаризації станом на 04.11.2013 і площу даного приміщення було віднесено до графи №14, тобто до основної площі нежитлових (вбудованих) приміщень, що відповідає дійсності (а.с.14,43 т.27).
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
ч.1, 3, 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів;
ст.76. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
ст.79. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;
ч.1 ст.80. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
ч.1 і 3 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
ч.1 ст.203. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
ч.1 ст.261. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;
ч.3, 4 і 5 ст.267. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту;
ст.322. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Кодексу України з процедури банкрутства:
ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України;
ч.2 ст.7. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
ч.1 ст.42. Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
ст.73. Правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.
п.2 ч.2, ч.3 ст.12. Арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено);
ч.3 ст.60. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом;
ч.7 ст.61. У разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.
ч.1 ст.113. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
ч.2 ст.114 Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний: 1) організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; 6) виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника; 7) здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, Закон №2343-XII) чинного на час продажу спірного майна:
ч.1 ст.25. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;
ч.1 ст.26. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
ст.41. Відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
ч.7 ст.48 У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.
Згідно з нормами Житлового кодексу Української РСР:
ст.4 Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: (…) квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру;
ст.7 Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів. Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнано в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
Згідно із ст.1-1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків":
3) допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення у гуртожитку, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку як житлового комплексу та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);
4) жила кімната у гуртожитку - окреме жиле приміщення у гуртожитку, призначене та придатне для постійного проживання у ньому;
5) жилий блок чи жила секція у гуртожитку - жиле приміщення у гуртожитку, що складається з декількох (двох і більше) жилих кімнат, мешканці яких мають змогу користуватися допоміжними приміщеннями у гуртожитку. Належність відповідних приміщень до жилого блоку чи жилої секції визначається проектною документацією на гуртожиток;
6) жилі приміщення у гуртожитку - приміщення у гуртожитку (жилі кімнати, жилі блоки чи жилі секції), призначені та придатні відповідно до вимог законодавства до житла, призначеного для постійного проживання у ньому;
7) житловий комплекс гуртожитку - гуртожиток як цілісний об’єкт нерухомого майна (будівля гуртожитку та/або його частини, його мережі, відведена під ним земельна ділянка, його прибудинкова територія та розташовані на ній будівлі і споруди, необхідні для утримання та обслуговування гуртожитку за прямим цільовим призначенням - для проживання мешканців);
11) нежилі приміщення у гуртожитку - приміщення адміністративного, господарського та іншого призначення (для проведення культурно-масових заходів, навчання, спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування тощо), що входять до житлового комплексу гуртожитку, але не належать (не віднесені) до жилих (житлових) приміщень і є самостійними об’єктами цивільно-правових відносин;
17.Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
17.1. Заявлені вимоги підлягають до розгляду відповідно до норм Кодексу як скарга на дії арбітражного керуючого та як позовні вимоги до боржника. Враховуючи, що розгляд скарги на дії арбітражного керуючого має здійснюватись виключно в межах справи про банкрутство з винесенням ухвали суду, що заявлено вимогу про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута на суму 95 400,00 грн., яка є меншою 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01.01.2019 (192 100 грн.), судом було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та за результатами розгляду вимог постановлено ухвалу суду. В установлені ГПК України строки заяв про розгляд справи у порядку загального позовного провадження від учасників справи не надійшло, разом з тим, судом сторонам надано можливість використати усі процесуальні інститути для надання суду доказів і доводів та виступу у дебатах.
17.2. У справі відсутні технічна документація на будівництво гуртожитку чи рішення органу влади про надання статусу гуртожитку будівлі по вул.Орджонікідзе, 96/2 у м.Черкаси, однак матеріали інвентаризаційних справ №208, №3698, №3725 №3817 (з т.25 а.с.29-266, т.26 а.с. 1-294) містять непрямі докази тому, що вказана будівля її власниками, органами влади і технічної інвентаризації була визнана "об’єктом житлового фонду" із спеціальним статусом "гуртожитку" (яка первісно належала Черкаському рафінадному заводу і надалі була передана ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції"), зокрема такими доказами є "сводный оценочниый акт", лист ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції", свідоцтва про право власності, довідки КП "ЧООБТІ", ухвала суду у справі №14-10/2821, рішення виконкому Черкаської міської ради, свідоцтво про право власності висновок управління містобудування та архітектури, тощо (а.с.37, 71, 77, 80, 109, 137, 138, 143, 183, 206 т.25). Підтвердженням цьому є й рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.05.2008 у справі №2-2442/08, згідно з яким спірні приміщення – це є приміщення "гуртожитку".
Будь-які докази переведення жилих приміщень будівлі по вул.Орджонікідзе, 96/2 у м.Черкаси у нежилі у порядку ст.7 ЖК УРСР – ні учасниками справи, ні органами виконавчої влади суду не надані. Юридично перехід "житлових приміщень" у "нежитлові" у зв’язку з тим, що спірні приміщення фактично на протязі тривалого терміну були занедбані та не використовувались за призначенням, не відповідали санітарно-гігієнічним нормам і прийшли у стан, непридатний для проживання – не відбувся, тому суд відхиляє відповідні доводи учасників справи.
Виходячи з положень ст.79 ГПК України суд вважає щодо докази, надані на підтвердження обставини про те, що будівля по вул.Орджонікідзе, 96/2 у м.Черкаси є гуртожитком, є більш вірогідними, ніж не надані докази на її спростування. Тобто докази, які підтверджують статус гуртожитку – наявні, а докази, які стверджують протилежне – відсутні.
Власне учасники справи і не спростовують обставину про те, що будівля по вул.Орджонікідзе, 96/2 у м.Черкаси є гуртожитком, доводи правомірності включення спірних приміщень до складу ліквідаційної маси обгрунтовуються виключно тим, що спірні приміщення знаходяться у гуртожитку, але "є нежитловими", а тому не є "об’єктом житлового фонду". Однак для вирішення спору це не має значення, оскільки всі спірні приміщення разом складають такий об'єкт як "гуртожиток".
Дійсно, згідно із ст.4 ЖК УРСР "жилі приміщення в інших будівлях… утворюють житловий фонд". Тобто цю норму можна витлумачити так, що не жилі приміщення не утворюють житловий фонд. Однак ЖК УРСР не передбачає регулювання відносин приватної власності на гуртожитки. Закон же №2343-XII прийнято з урахуванням цих відносин.
Крім того, у ч.1 ст. 26 Закон №2343-XII не розрізняє в такому об'єкті як "гуртожиток" окремо "житлові" і "нежитлові" приміщення. Усі вони є складовою "гуртожитку". Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" допускає, що житлові і нежитлові приміщення можуть бути у власності окремих осіб, але зміна форми власності на нежилі приміщення у гуртожитку, не змінює статусу самого будинку як гуртожитку.
Тому словосполучення у ч.1 ст.26 Закону №2343-XII "за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури" слід тлумачити таким чином, що "об'єкти житлового фонду", "гуртожитки", "дитячі дошкільні заклади" та "об'єкти комунальної інфраструктури" – це різні самостійні "об’єкти" в розумінні цього Закону №2343-XII, оскільки дитячі дошкільні заклади не є об’єктами житлового фонду.
У зв’язку з цим відсутні підстави для висновку про те, що "житлові приміщення" у гуртожитку – це гуртожиток, а "нежитлові приміщення" – це не гуртожиток і тому такі приміщення можуть включатися до складу ліквідаційної маси.
Доводи учасників справи про те, що до складу спірного майна не входили "об’єкти житлової нерухомості" суд підтримує, оскільки дійсно у спірному майні таких об’єктів немає – вони є "жилими і нежилими приміщеннями гуртожитку".
17.3. Доводи ліквідатора банкрута та третіх осіб про відсутність порушення права заявниці реалізацією її майна суд відхиляє, оскільки Музика Г.С. була власником майна, примусове відчуження майна завжди є втручанням у право власності і таке втручання може бути виправданим, якщо воно відбулося у точній відповідності до норм закону.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №2343-XII гуртожиток чи його частина не повинна була включатися до складу ліквідаційної маси та підлягала передачі до комунальної власності відповідної територіальної громади. Аналогічну позицію судом було вказано в ухвалі суду від 24.05.2016 №2 та від 16.03.2017. Отже зміст правочину (договору купівлі-продажу приміщення підвалу №1,2,3,4,5,6,7; приміщення першого поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення другого поверху №4-1, 4-2 гуртожитку по вул.Орджонікідзе (С.Амброса), 96/2 у м.Черкаси від 31.07.2013) суперечить іншому акту цивільного законодавства (Закону №2343-XII), що відповідно до ч.1 ст.203 і ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
Однак, вимоги заявниці про визнання недійсним договору купівлі-продажу не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності.
Зокрема, у даному випадку оцінці підлягає й питання про те, як власник (Музика Г.С.) відреагував на це порушення. З матеріалів справи вбачається, що Музика Г.С. взагалі не цікавилась долею своєї власності та більше 5 років не сплачувала земельний податок чи й інші платежі і не утримувала його відповідно до вимог ст.622 ЦК України. Шонайменше з 20.09.2011 (дата визнання її банкрутом) до 13.11.2015 (дата ознайомлення з матеріалами справи, т.13 а.с.41), тобто більше чотирьох років заявниця не виявляла ніякого інтересу до руху справи про власне банкрутство і до ходу реалізації її майна, в тому числі й спірних приміщень, відомості про що були відображені у звіті ліквідатора банкрута від 06.08.2015 (т.11 а.с.76).
Те ж стосується і Черкаської міської ради, яка якби проявляла свій інтерес, то мала б втручатися у процес відчуження гуртожитку та окремих його приміщень (починаючи з моменту передачі гуртожитків ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" і надалі), чи й оспорювати його в установленому порядку. Суд не може покласти пояснення власників спірних приміщень у основу цього рішення, але у судовому засіданні вони стверджували, що звертались до органів влади з питаннями утримання гуртожитку, однак вони на їх звернення не відреагували.
Доводи Манової Г.С. про те, що вона відслідковувала стан своєї власності по Державному реєстру речових прав на нерухоме майна суд відхиляє, оскільки власність потребує фізичного нагляду і утримання, вона не позбавлена була реальної можливості увійти до приміщення, оглянути і виявити, що у ньому відбуваються фізичні зміни та ним фактично володіють інші особи.
Суду не надано учасниками справи (третіми особами-власниками) доказів тому, що Музика (Манова) Г.С. відвідувала спірні приміщення чи вчиняла інші фактичні дії щодо користування, володіння та розпорядження майном, а тому могла дізнатися про порушення свого права під час таких дій. Будь-яких фактів і доказів тому, що Музика Г.С. дізналась про те, що спірними приміщеннями володіють чи користуються інші особи, до 13.11.2015 не вказано і не доведено.
Теоретичну ймовірність перевірки заявницею відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зміну власника з 31.07.2013 (та визнання цієї дати датою відліку строку позовної давності) суд відхиляє, оскільки ні визначеного законом обов’язку, ні фактичного приводу (дій чи відвідування) для здійснення такої перевірки Музикою Г.С. у цю чи іншу дату – учасниками справи не названо і не доведено. Момент, з якого "особа могла довідатися про порушення свого права" також є фактом і підлягає доказуванню, наприклад, з огляду на установлені законом чи договором конкретні строки для обов’язку вчинити певні дії, вчинення яких призводить до установлення факту порушення.
Разом з тим, дату 13.11.2015 ознайомлення з матеріалами справи (т.13 а.с.41) суд вважає доведеною датою, з якої у заявниці почався відлік строку позовної давності. Цей строк закінчився 13.11.2018.
Однак доводів поважності причин пропуску строку подання заяви (неможливості його подання) у період з 14.11.2018 до 18.08.2019 (дата надходження заяви до суду) заявницею не приведено і їх доказів не надано. Суд звертає особливу увагу та підкреслює, що заявниця взагалі не вказала дату коли вона дізналася про порушення свого права, і не надала доказів, що вона "дізналася" про порушення свого права в таку дату.
Відлік строку для подання позову не може починатися з дня отримання 09.08.2017 Мановою Г.С. інформаційної довідки №94027618 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.103 т.27), оскільки ця довідка не містить відомостей про перехід права власності до інших осіб, а навпаки. Тому суд підтримує доводи представника Івшин Л.П., Демченко О.В. і Ткаченко Я.Д. про те, що Манова Г.С. увесь час, коли не утримувала майно, була обізнана про перехід права власності на спірне майно від неї до інших осіб, однак факт обізнаності вважає доведеним з 13.11.2015.
17.4. Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом. (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, в ЄДРСР №94803669)
У справі, яка розглядається, заявниця обрала такі способи захисту порушеного права у як визнати дії ліквідатора банкрута неправомірними та визнати недійсними результати аукціону з продажу спірного майна.
17.4.1. Однак, такий спосіб захисту порушеного права як "визнання дій ліквідатора банкрута неправомірними" не передбачені Кодексом чи й іншим законом. Заявниця не обгрунтувала і не довела, яким чином задоволення цієї вимоги призведе до відновлення її права, як і не вказала, право на що буде відновлене чи захищене, тому суд не вбачає підстав створювати преюдицію для можливих задумів заявниці на майбутнє, у зв’язку з чим у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
17.4.2. Такий же спосіб захисту порушеного права як визнання недійсними результатів аукціону дійсно передбачено ч.2 ст.7 Кодексу, однак ні Кодекс ні інший закон не містить підстав для цього. Такі підстави містив Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI), однак він втратив чинність і не може бути підставою для задоволення вимог заявниці. Слід звернути увагу на те, що такий спосіб захисту у Законі №2343-XII був відсутній, а у Законі №4212-VI був поєднаний з визнанням договору недійсним – у задоволенні якої, як обгрунтовано вище, слід відмовити.
Крім того, суд не вважає такий спосіб захисту ефективним, оскільки він не призведе до відновлення її будь-яких прав – з моменту визнання її банкрутом відповідно до закону усе належне їй майно підлягає примусовому продажу.
Заявниця так і не змогла обгрунтувати, якого саме конкретного результату вона хоче досягти. Пояснення заявниці про те, що задоволення вимог призведе до передачі майна органу місцевого самоврядування та надалі у неї виникне право оренди цього майна, суд вважає нікчемними, оскільки вона більше 5 років не цікавилась спірними приміщеннями як своєю власністю, оскільки органи місцевого самоврядування як гуртожиток так і його мешканці не цікавили з моменту його передачі ТОВ "Фонд захисту житла і його реконструкції", оскільки вимог про повернення майна банкруту не заявлено і будь-яка передача спірного майна є нічим не обгрунтованими побажаннями.
У зв’язку з цим у задоволенні цієї вимоги також слід відмовити.
17.4.3. У зв’язку з наявністю підстав для відмови по суті у задоволенні вимог визнати дії ліквідатора банкрута неправомірними та визнати недійсними результати аукціону з продажу спірного майна, суд не розглядає питання застосування строку позовної давності.
Оцінюючи інформаційну довідку №94027618 від 09.08.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка сформована за такими параметрами запиту як пошук права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження фізичної особи Манової Ганни Сергіївни, РНОКПП 2934011169, паспорт НЕ744543, згідно з якою Манова Г.С. є власником майна з реєстраційним номером 17942298 (приміщень І-го поверху та підвалу гуртожитку за адресою м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 площею 940,4 кв.м. номер запису 1007 в книзі 11/1) і майна з реєстраційним номером 18800858 (приміщень гуртожитку 2-го поверху за адресою м.Черкаси, вул.Орджонікідзе, 96/2 /площа відсутня/ номер запису 1007 в книзі 11/1 є (а.с.103 т.27), суд погоджується з доводами представника Івшин Л.П., Ткаченко Я.Д., Демченка О.В. про те, що вона не відображає актуального стану про право власності на майно, відображає наявні записи щодо особи Манової Г.С.. Однак факт реєстрації за нею права власності у 2008 році учасниками справи не оспорюється, а реєстрація права власності на спірне майно 31.07.2013 за Мисаном В.М. підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, який у справу заявницею ж і надано.
Доводи Музики Г.С. про те, що у неї не було підстав турбуватися про стан свого майна нікчемні, оскільки відповідно до Закону №2343-XII ліквідаційна процедура передбачає продаж усього майна, тому якщо ж вона вважає за необхідне стверджувати, що не знала цієї норми закону, то таке незнання не звільняє від відповідальності.
Доводи представника Демченко О.В. про те, що ст.26 Закону №2343-XII стосується виключно юридичних осіб суд відхиляє, оскільки відповідно до ст.41 Закону №2343-XII відносини, пов'язані з банкрутством фізичної особи-підприємця регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених статтями 47 і 48 цього ж Закону, які іншого регулювання від передбаченого у ст.26 не містять.
Доводи третіх осіб про те, що спірні приміщення не є гуртожитком, оскільки не включені до відповідних переліків, які розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті Черкаської міської ради, оскільки вони не зареєстровані органом місцевого самоврядування та оскільки вони не підпадають під предмет регулювання Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" – суд відхиляє оскільки визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання здійснюється відповідно до ст.7 і 8 ЖК УРСР після обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та прийняття відповідного рішення органу влади, оскільки невиконання своїх обов’язків органом місцевого самоврядування чи прийняття закону не змінює автоматично статусу конкретного гуртожитку.
Доводи третіх осіб про те, що спірні приміщення не є гуртожитком, оскільки не використовуються для проживання – суд відхиляє, оскільки вони не будувались як окремі торговельні, побутові та непромислові приміщення, а є складовою гуртожитку та згідно з матеріалами інвентаризаційної справи будівля обліковувалась як жилий будинок (гуртожиток і столова 1077,2 кв.м, підвал. 127,2 кв.м та 8 технічних приміщень загальною площею 26,75 кв.м., т.25 а.с.33).
Решту доводів і поданих учасниками справи доказів, які судом не прийнято або відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Музики (Манової) Ганни Сергіївни від 14.06.2019 повністю.
Ухвала суду набрала законної сили 15.03.2021. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 05.04.2021.
Направити цю ухвалу заявнику, ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), організатору аукціону (Новосельцеву В.П.), Мисану В.М. (а/с 2558, м. Черкаси, 18028), Черкаській міській раді, ТОВ "Тром" (18000, м.Черкаси, вул.Ільїна, 462), а також Івшин Л.П., Кузьменко В.О., Кузьменку Р.С., Булановій Ю.В., Новосельцевій І.С., Ткаченку Я.Д., Ткаченко Л.Д., Шинкаренку С.В., Демченку О.В., Коваленку О.М., Божедомову Г.М., ОСББ "Сергія Амброса,96/2".
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
