Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
12 квітня 2018 року м. Черкаси Справа № 17-05-10-14-01-08/103
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Соколишиною І.А.,
за участю у судовому засіданні:
Кононенко О.В., Пащенко О.В. (за довіреностями, від боржника в особі ліквідатора банкрута),
у судове засідання не з’явились:
Онофрійчук М.П., представники від Уманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Христинівської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Черкаській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду уточнення до позовної заяви від 22.05.2015 без дати і номеру (вх.суду №7997/17 від 07.04.2017) з уточненням без дати і номеру (вх.суду №8402/17 від 13.04.2017) в частині вимог, які передані на новий розгляд постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017,
заявника, Онофрійчука Михайла Петровича,
про стягнення середнього заробітку за весь час затримки
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, сільськогосподарського відкритого акціонерного господарського товариства “Калита”,
до боржника, публічного акціонерного товариства “Христинівський завод комбікормів і круп”,
про визнання банкрутом.
УСТАНОВИВ:
1.Заявником, Онофрійчуком Михайлом Петровичем, подано "уточнення до позовної заяви від 22.05.2015 року" від 05.04.2016 (вх.суду №7997/17 від 07.04.2017 - т.30 а.с.27) з вимогами стягнути з боржника:
234628,68 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (який грунтується на рішенні Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.08.2006 у справі №2-33/06, зміненому рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.023.2007 та додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007 у справі №22ц-96-2007), 16540,55 грн. інфляційних та 1846,14 грн. 3% річних від простроченої суми;
176456,28 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (який грунтується на рішенні Уманського міськрайонного суду від 09.10.2009 у справі №2-110-09) 86873,20 грн. інфляційних та 12143,51 грн. 3% річних від простроченої суми;
243600 грн. моральної шкоди;
зобов’язати боржника надати корегуючи документи персоніфікованого обліку на Онофрійчука М.П. до Уманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про нарахування заробітної плати відповідно до рішення суду по місяцях та роках.
2.У ході розгляду справи Онофрійчуком М.П. подано "Уточнення до позовної заяви від 16.11.2016 року відповідно заперечень боржника" від 12.04.2017 (вх.суду №8402/17 від 13.04.2017, т.30 а.с.173), в якому заявник, враховуючи заперечення боржника від вимог щодо компенсації та індексації відмовився, просив стягнути з боржника середньомісячний заробіток за весь час затримки заробітної плати в розмірі 234628,68 грн. та моральну шкоду в розмірі 243600 грн.
3.Ухвалою суду від 13.04.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017: провадження в частині вимог про стягнення компенсації та індексації на суму заборгованості по заробітній платі за весь час затримки по день фактичного розрахунку припинено; вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки та відшкодування моральної шкоди додаткову позовну заяву з уточненнями до неї від 07.04.2017 та від 13.04.2017 задоволено частково; визнано Онофрійчука Михайла Петровича кредитором публічного акціонерного товариства "Христинівський завод комбікормів і круп" на суму 178395,36 грн. середньомісячного заробітку за весь час затримки заробітної плати, включивши їх до реєстру вимог кредиторів в першу чергу; в частині вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 243600 грн. відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 вищевказані судові рішення скасовано частково (в частині визнання заявника кредитором ПАТ “Христинівський завод комбікормів і круп” першої черги на суму 178395,36 грн. середньомісячного заробітку за весь час затримки заробітної плати) та передано справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, в порушення приписів ст.33, 34, 43 ГПК України: не надали належну правову оцінку доводам ліквідатора банкрута з приводу того, що сума 6090 грн. 36 коп. (на яку гр. Онофрійчуком М.П. здійснені відповідні нарахування) є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; не встановили правову природу коштів, за затримку виплати яких гр. Онофрійчуком М.П. були здійснені відповідні нарахування; чи відноситься ця заборгованість до сум, які підлягають виплаті працівнику під час звільнення, та чи застосовуються в цьому випадку приписи ст.116, 117 КЗпП України; не встановили чи можливе за порушення трудових прав працівника при одному звільненні одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за ст. 117 КЗпП України так і за ст. 235 КЗпП України.
Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 за заявою Онофрійчука М.П. роз’яснено " що скасування постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.04.2017 у справі № 17-05-10-14-01-08/103 у частині визнання громадянина Онофрійчука Миколи Петровича кредитором ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" першої черги на суму 178 395, 36 грн. середньомісячного заробітку за весь час затримки заробітної плати з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області означає, що вимоги Онофрійчука Миколи Петровича підлягають повторному перегляду під час нового розгляду справи, та обов’язок суду першої інстанції під час нового розгляду заново проаналізувати обґрунтованість таких кредиторських вимог та визначити їх черговість у тій частині, у якій вимоги Онофрійчука М.П. буде визнано судом першої інстанції обґрунтованими.
4.За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу в частині перегляду заяв Онофрійчука М.П. у скасованій частині передано судді Хабазні Ю.А.
5.Вимоги на суму 234628,68 грн. Онофрійчуком М.П. обгрунтовані тим: що 09.08.2001 його було звільнено з посади голови правління, однак всупереч вимог ст.116, 117 КЗпП розрахунку проведено не було, заборгованість із заробітної плати складала 1712,94 грн.; що постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 (якою скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2015 в частині відхилення грошових вимог заявника в сумі 10625,50 грн. та віднесення грошових вимог в сумі 8000 грн. моральної шкоди до першої черги) та визнано і зобов’язано ліквідатора банкрута включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Онофрійчука М.П. до боржника: в сумі 10625,50 грн. (в тому числі: 6090,39 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, що грунтуються на рішенні Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.08.2006 у справі №2-33/06, зміненому рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.023.2007, додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007 у справі №22ц-96-2007), а також вимоги нараховані заявником за період прострочення оплати 8000 грн. з листопада 2009 р. по дату відкриття ліквідаційної процедури у даній справі трьох процентів річних – 1216,44 грн. та інфляційному збільшенні суми боргу 3318,67 грн.; що після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати, відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у справі №6-144ц13, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час розрахунку при звільненні; що оскільки суму 6090,39 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, визначену рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.08.2006 у справі №2-33/06, зміненим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.023.2007, додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007 у справі №22ц-96-2007 у строки, визначені ст.116 КЗпП, підприємством-боржником йому виплачено не була, він відповідно до ст.117 КЗпП має право на виплату середньомісячного заробітку за весь час затримки його виплати; що оскільки період затримки становить 123 місяці (з 27.03.2007 по 30.04.2017), оскільки згідно з довідкою Христинівської райдержадміністрації від 06.04.2007 №0-46 розмір його середньомісячного заробітку становить 1939,08 грн., то середньомісячний заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати за вказаний період складає 234628,68 грн. (121 міс. х 1939,08 грн.).
6.Ліквідатор банкрута у заявах від 22.03.2018 №01-34/95 (вх.суду №8395/18 від 26.03.2018), від 10.04.2018 (вх.суду №9978/18 від 10.04.2018) та його представники у судовому засіданні проти задоволення вимог Онофрійчука М.П. заперечили з тих підстав: що підставою звільнення Онофрійчука М.П. з посади голови правління СВАТ "Христинівський завод комбікормів і круп" була заява останнього від 29.11.2006, наказ від 29.11.2006 №99-К про його звільнення за згодою сторін відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України; що в день звільнення 29.11.2006 Онофрійчука М.П. бухгалтерією проведено остаточний розрахунок та здійснено виплату Онофрійчуку М.П. компенсації за невикористані щорічні відпустки за період з 2001 по 2006 роки в сумі 4709,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.11.2006 № 78; що заборгованість в розмірі 6551,50 грн. (в тому числі: 6451,50 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 100,00 грн. моральної шкоди) за рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.08.2006 р. у справі № 2-33/06 також була погашена у повному розмірі, що підтверджується заявою Онофрійчука М.П. від 29.11.2006, адресованою начальнику ДВС у Христинівському районі та заявою свідка Ветрякова Ю.М., засвідченою приватним нотаріусом Невечерею В.Г. 06.04.2018 (зареєстровано в реєстрі №242), який на вказану дату був головою наглядової ради СВАТ "Христинівський завод комбікормів і круп"; що платіжний документ про виплату у день звільнення Онофрійчуку М.П. 6551,50 грн. не зберігся, разом з тим доказами є власноручно написана заява Онофрійчуком М.П. про погашення боргу та постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження з підстав виплати заборгованості Онофрійчуку М.П. боржником; що остаточна сума 7689,39 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу була визначена рішенням від 07.02.2007 та додатковим рішенням від 27.03.2007 апеляційного суду Черкаської області вже після звільнення Онофрійчука М.П. та проведення з ним повного розрахунку по усіх належних до сплати на дату звільнення сумах; що постановою відділу державної виконавчої служби Христинівського районного управління юстиції від 18.12.2007 виконавче провадження про стягнення з боржника на користь Онофрійчука М.П. 7689,39 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за рішенням Монастирищенського районного суду було закінчено на підставі п.8 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв’язку із сплатою боргу в повному обсязі згідно з видатковим касовим ордером від 18.12.2007, що підтверджується листом відділу ДВС Христинівського РУЮ від 02.02.2015 №550 та проставленою начальником відділу ДВС Христинівського РУЮ Мельник Б.Т. на зворотній стороні виконавчого листа від 10.04.2007 №2-332006 відміткою "Повертаю як виконаний"; що необхідною умовою для застосування до банкрута відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої ст.116, 117 КЗпП України, є існування боргу по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 6090,36 грн. на дату звільнення працівника та відсутність спору між сторонами, однак ця сума боргу не існувала ні на момент першого звільнення 08,.08.2001, ні на момент другого звільнення 29.11.2006; що вимоги Онофрійчука М.П. в сумі 6090,39 грн. (7689,39 – 1599,00) ґрунтуються на рішенні Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.08.2006 у справі № 2-33/06, зміненому рішенням від 07.02.2007 та додатковим рішенням від 27.03.2007 апеляційного суду Черкаської області у справі № 22ц-96-2007, при цьому заявник помилково стверджує, що ця сума за своєю правовою природою є заробітною платою, у зв’язку з невиплатою якої на момент свого звільнення (29.11.2006) заявник нараховує банкруту 234628,68 грн. середнього заробітку за весь час затримки її виплати за період з 27.03.2007 по 30.04.2017 в той час, як згідно із змістом вказаних судових рішень та виконавчого листа від 10.04.2007 № 2-33/06, присуджена до стягнення сума 6090,36 грн. (7689,39 – 1599,00) за своєю правовою природою є середнім заробітком за час вимушеного прогулу з 27.07.2005 року по 14.08.2006 року; що відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є одноразовою компенсаційною виплатою у зв’язку з вимушеним прогулом працівника у разі його незаконного звільнення, а його стягнення визначено виключно на підставі рішення суду; що обов’язку підприємства самостійного нарахування та обліку в бухгалтерському обліку середнього заробітку за час вимушеного прогулу звільненого працівника законодавством не передбачено; що з огляду ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після визнання (25.11.2014) ПАТ «Христинівський завод комбікормів і круп» банкрутом у нього не можуть виникати додаткові зобов’язання, крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Такої ж правової позиції дотримався Вищий господарський суд України у постановах від 22.03.2016 у даній справі та від 18.05.2016 р. у справі № 920/725/13.
7.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника (Онофрійчук М.П., Уманське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Черкаській області) були належним чином і завчасно повідомлені про час і місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням, однак представники у судове засідання повторно не з’явились і про причини неявки не повідомили.
Так, ухвала суду від 29.03.2018 заявнику, Онофрійчуку М.П., направлена за адресою його місця проживання (вул.Корнійчука, 30, м.Христинівка, Черкаська область, 20001), зареєстрованою у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси, та вручена 04.04.2018 (згідно з даними сайту Українського державного підприємства зв’язку "Укрпошта" http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/, та списком згрупованих поштових відправлень суду від 03.04.2048 №443 за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення №1800509981280). Ухвала суду від 16.03.2018 про виклик у судове засідання була вручена заявнику 20.03.2018. За викликами суду, які надсилалися раніше на цю ж адресу, Онофрійчук М.П. з’являвся для участі у справі (протокол судового засідання 21.11.2017).
Ухвала Уманському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області вручена 04.04.2018 (згідно з даними сайту Українського державного підприємства зв’язку "Укрпошта" http://services.ukrposhta.ua/ bardcodesingle/ та списком згрупованих поштових відправлень суду від 03.04.2018 №443 за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення №1800509981299).
Ухвала Христинівській об’єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Черкаській області вручена 04.04.20118 (згідно з даними сайту Українського державного підприємства зв’язку "Укрпошта" http://services. ukrposhta.ua/bardcodesingle/ та списком згрупованих поштових відправлень суду від 03.04.2018 №443 за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення №1800509981302).
Ухвали суду на адреси учасників у справі про банкрутство були направлені за адресами їх місцезнаходження, які зареєстровані у встановленому законом порядку. Зокрема, вказані адреси містяться в заявах, поданих ними у справу, оскільки ці особи не повідомили суду інших адрес; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За викликами/повідомленнями суду, які надсилалися раніше на ці ж адреси, наявні повідомлення про їх вручення, представники осіб з’являлись для участі у справі та надсилали суду листи у відповідь.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Отже заявник Онофрійчук М.П., кредитори - Уманське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Христинівська об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Черкаській області були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті,
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасники справи були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
У зв’язку з цим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
8.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).
Відповідно до ст. 233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
08.08.2001 Онофрійчука М.П. звільнено з посади голови правління, однак у день звільнення розрахунку з ним проведено не було, належна до виплати сума по заробітній платі складала 1712,94 грн. Вказана сума заробітної плати була виплачена 27.12.2004. Ці обставини встановлені рішенням Уманського міськрайонного суду від 02.10.2009 у справі №2-110-2009 (т.26 а.с.87).
Ухвалою суду від 20.12.2002 порушено провадження у справі про банкрутство боржника.
14.08.2006 рішенням Монастирищенського районного суду у справі №2-33/06 (т.26 а.с.89) позовну заяву Онофрійчука М.П. задоволено частково, визнано незаконними і недійсними рішення Спостережної ради сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Христинівський завод комбікормів і круп" №2/08-1 від 08.08.2001, №2/08-2 від 08.08.20014, №2/08-3 від 10.08.2001 та наказ №2/08-1 від 13.08.2001 в частині звільнення Онофрійчука М.П. з посади голови правління СВАТ "Христинівський завод комбікормів і круп"; поновлено останнього на цій посаді з 09.08.2001 та стягнуто на його користь середній заробіток (із розрахунку 514,25 грн.) за час вимушеного прогулу за період з 27.07.2005 по 14.08.2006 у розмірі 6451,50 грн. та 100 грн. витрат на правову допомогу. При цьому рішенням належна звільненому працівникові сума не стягувалась, а стягнено лише середній заробіток за час вимушеного прогулу.
29.11.2006 Онофрійчука М.П. поновлено на посаді голови правління ПАТ "Христинівський завод комбікормів і круп". (т.31 а.с.79)
29.11.2006 Онофрійчуком М.П. подано заяву про звільнення із займаної посади за згодою сторін відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП. (т.31 а.с.114)
29.11.2006 Онофрійчука М.П. звільнено із займаної посади наказом №99-К (т.31 а.с.115) та проведено з ним повний розрахунок: здійснено виплату компенсації за невикористані щорічні відпустки за період з 2001 по 2006 роки в сумі 4709 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.11.2006 №78 (т.31 а.с.116), а також виплачено повністю грошові кошти, присуджені рішенням Монастирищенського районного суду від 14.08.2006 у справі №2-33/06 в сумі 6551,50 грн., що підтверджується заявою Онофрійчука М.П. від 29.11.2006 (т.31 а.с.117) на ім’я начальника ДВС у Христинівському районі про закриття виконавчого провадження про стягнення 6551,50 грн. за вказаним рішенням у зв’язку із проведенням повного розрахунку, а також постановою державної виконавчої служби у Христинівському районі від 29.11.2006 у ВП №2552797 (яке було відкрите 27.11.2006, т.31 а.с.137-138).
У день поновлення на роботі та звільнення, 29.11.2006, Онофрійчук М.П. не працював, отримав належні йому до виплати кошти, написав заяву на ім’я начальника ДВС у Христинівському районі про закриття виконавчого провадження про стягнення 6551,50 грн. і разом з державними виконавцями залишив територію підприємства, що підтверджується посвідченою нотаріально письмовою заявою свідка Ветрякова Юрій Миколайовича від 06.04.2018 (т.31 а.с.136).
07.02.2007 рішенням апеляційного суду Черкаської області у справі №22ц-96-2007р. (зміненим додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007, т.26 а.с.90-104) апеляційну скаргу Онофрійчука М.П. задоволено частково, рішення Монастирищенського районного суду у справі №2-33/06 від 14.08.2006 змінено в частині визначення розміру суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу Онофрійчука М.П. з 6451,50 грн. до 7689,39 грн. та в частині періоду, за який цю суму нараховано (за період з 09.08.2001 по 14.08.2006), а також стягнуто 3000 грн. моральної шкоди. При цьому: рішенням суду належна до виплати сума по заробітній платі не стягувалась, а стягнено лише середній заробіток за час вимушеного прогулу; відмовляючи у стягненні індексації визначеної суми суди першої і апеляційної інстанцій виходили з обставин відсутності невиплаченої заробітної плати Онофрійчуку М.П. на час їх винесення.
10.04.2007 на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2007 у справі №22ц-96-2007р. в частині стягнення 7689,39 грн. середньомісячного заробітку видано виконавчий лист №2-33-2006р. (т.26 а.с.193) . В графі "відмітки судового виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу" присутні написи: "1. Стягнуто 1599,53 грн. В.о.начальника ДВС Казорчук С.М. 2. 06.06.2007 Відмовлено у відкритті. Гол.держ.виконавець Коркішко О.В., 3.Повернуто як виконаний. Начальник ДВС Мельник Б.Р.".
18.12.2007 старшим державним виконавцем відділу ДВС Христинівського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№4057115 за виконавчим листом №2-33 від 10.04.2007, виданим на підставі рішення Монастирищенського районного суду про стягнення 7689,39 грн. у зв’язку із сплатою боргу в повному обсязі згідно з видатковим касовим ордером від 18.12.2007 (т.31 а.с.124).
19.04.2007 на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2007 у справі №22ц-96-2007р. в частині стягнення 3000 грн. моральної шкоди видано виконавчий лист №2-332007. В графі "відмітки судового виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу" присутні написи: "1. 06.06.2007 відмовлено у відкритті. Головний державний виконавець Коркішко О.В. 2. Станом на 27.01.2009 згідно ухвали Господарського суду зупинено виконання провадження. Державний виконавець Ночієва Р.В.".
02.10.2009 Уманським міськрайонним судом Черкаської області у справі №2-110-09 прийнято заочне рішення (т.26 а.с.87) про часткове задоволення позовної заяви Онофрійчука М.П., стягнуто на користь останнього 157065,48 грн. середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати, 8100 грн. компенсації за невикористані відпустки та 5000 грн. моральної шкоди. При цьому, у останньому не вказано конкретний період, за який стягнено середній заробіток за весь час затримки заробітної плати, але його розрахунок здійснено за 81 місяць та виходячи із розміру середньомісячного заробітку, визначеного управлінням праці та соціального захисту Христинівської райдержадміністрації.
На виконання рішення Уманського міськрайонного суду 22.12.2009 видано виконавчий лист (т.26 а.с.82). В графі "відмітки судового виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу" містяться записи державного виконавця Діденко М.М.: "1. Стягнуто кошти в сумі 33687,66 грн. - 21.10.2011; 2. Станом на 20.12.2012 стягнуто кошти в сумі 39969,96 грн.; 3. Станом на 26.06.2013 стягнуто боргу в сумі 40203,59 грн.".
25.11.2014 постановою господарського суду Черкаської області боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
20.01.2015 (вх.суду №1598/158 від 22.01.2018) Онофрійчуком М.П. подано до суду заяву про визнання його конкурсним кредитором боржника на суму 50393,22 грн., з них: 47393,22 грн. залишку заборгованості за виконавчим листом від 22.12.2009, виданим на виконання рішення Уманського міськрайонного суду від 02.10.2009 у справі №2-110-2009 та 3000 грн. моральної шкоди за додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007 у справі №22ц-96-2007р.
26.01.2015 вх.суду №1912/15 (т.26 а.с.191) заявником подано доповнення до позовної заяви із вимогою приєднати до неї виконавчий лист на суму 6090,39 грн., включити його вимоги на цю суму до реєстру вимог кредиторів та вказано, що при поновленні його на роботі йому було виплачено 1599 грн. Фактично ж було виплачено 1599,53 грн.
12.03.2015 (вх.суду №6262/15 від 16.03.2015, т.27 а.с.56) заявником подано доповнення-уточнення, згідно з яким збільшено кредиторські вимоги до суми 9647796,10 грн., шляхом нарахування на суму заборгованості 50393,92 грн. та суму 82508,67 грн. (яка згідно з довідкою Христинівського районного управління юстиції від 11.03.2015 №1827 є сумою коштів, перерахованих на користь заявника 30.11.2014) донараховано інфляційних та 3% річних.
06.04.2015 вх.суду №8447/15 (т.27 а.с.113) подано заперечення на повідомлення арбітражного керуючого Левченка В.М. (яке заявник просить вважати доповненням до доповнення-уточнення від 12.03.2015), згідно з яким заявник просить визнати його кредитором боржника на суму 12 874 044,41 грн. (з них за період з листопада 2009 року по листопад 2014 року: 12376,30 грн. – 3% річних, 1178388,87 грн. – інфляційні, 2420863,20 грн. компенсації, 8276472,40 грн. середнього заробітку за весь час затримки його виплати).
Ухвалою суду від 20.04.2015, яку постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 залишено без змін, вимоги Онофрійчука М.П. задоволено частково. Визнано його кредитором боржника на суму 50393,22 грн. у першу чергу задоволення.
06.10.2015 додатковою постановою Київського апеляційного господарського суду уточнено резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015: ухвалу суду від 20.04.2015 змінено в частині черги задоволення визнаних вимог Онофрійчука М.П. на суму 50393,22 грн. з першої на четверту.
03.11.2015 постановою Вищого господарського суду України постанову від 30.06.2015 та додаткову постанову від 06.10.2015 Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу в скасованій частині направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
11.01.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду, яку постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2016 залишено без змін) ухвалу суду від 20.04.2015 в частині відхилення грошових вимог Онофрійчука М.П. до боржника в сумі 10625,50 грн. та віднесення його грошових вимог в сумі 8000 грн. моральної шкоди до першої черги задоволення вимог кредиторів скасовано. Визнано та зобов’язано ліквідатора банкрута включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Онофрійчука М.П. до боржника: в сумі 10626,15 грн. в четверту чергу задоволення; в сумі 8000 грн. моральної шкоди в четверту чергу задоволення.
03.06.2016 ухвалою Київського апеляційного господарського суду виправлено описку, допущену в п.3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016: замінено вказану суму 10626,15 грн. вимог Онофрійчука М.П., які підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, сумою 10625,50 грн.
16.11.2016 (вх.суду №23640/16 від 21.11.2016, т.29 а.с.8) Онофрійчуком М.П. подано додаткову позовну заяву з вимогою до боржника на суму: 989238,11 грн. (в тому числі: 238506,84 грн. середньомісячного заробітку за весь час затримки заробітної плати; 383262,16 грн. компенсації за затримку її виплати; 123869,11 грн. індексації заробітної плати та 243600 грн. моральної шкоди).
07.04.2017 заявник подав "уточнення до позовної заяви від 22.05.2015 року" від 05.04.2016 (вх.суду №7997/17 від 07.04.2017), яке з уточненням заявника від 12.04.2017 (вх.суду №8402/17 від 13.04.2017), є предметом судового розгляду в тій частині, в якій скасована ухвала суду від 13.04.2017.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст.235 КЗпП України У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч.4 ст.10 Закону-4212 суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про (…) стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника (…).
11.Оцінивши установлені обставини та проаналізувавши норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
Суму 6090,39 заявником розраховано невірно, оскільки 7689,39 грн. (за додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2007 у справі №22ц-96-2007р. зміненим додатковим рішенням від 27.03.2007) мінус 1599,53 грн. (сплачено згідно з написом державного виконавця на виконавчому листі №2-33-2006р., виданому 10.04.2007) складає 6089,86 грн.
Період з 27.03.2007 по 30.04.2017 заявником визначено невірно, оскільки 25.11.2014 постановою господарського суду Черкаської області боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідно ж до ст.38 Закону-4212 з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Сума 7689,39 грн. (складовою якої є вказана заявником сума 6090,39 грн. і саме з наявністю якої Онофрійчук М.П. обгрунтовує нарахування заявленої вимоги 234628,68 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу) сама є сумою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу Онофрійчука М.П. за період з 09.08.2001 по 14.08.2006, а не середньомісячною заробітною платою і не сумою заборгованості по заробітній платі на момент звільнення. Це не "належна звільненому працівникові сума" (яка є предметом регулювання ст.116 КЗпП України у разі законного звільнення), а сума, яка нарахована судом за весь період після незаконного звільнення (тому є предметом регулювання ст.235 КЗпП України). Законом не передбачено можливості нарахування середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу на визначену судом суму середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Довідка управління праці та соціального захисту Христинівської райдержадміністрації від 06.04.2007 №0-46 про розмір середньомісячного заробітку Онофрійчука М.П. (1939,08 грн.) спростовується рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2007 у справі №22ц-96-2007р. (зміненим додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007) згідно з яким установлено, що розмір середньомісячної заробітної плати на момент звільнення Онофрійчука М.П. 08.08.2001 складав 660 грн.
Відповідно до ст.235 КЗпП України: у разі звільнення без законної підстави (…) працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (…).
Тобто, за змістом цієї норми рішення Монастирищенського районного суду у справі №2-33/06 від 14.08.2006 (змінене рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2007 у справі №22ц-96-2007р. та додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007) є остаточним у вирішенні одночасно і питання поновлення на роботі, і питання розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Додатково та окремо від поновлення на роботі питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вирішено бути не може у силу закону.
У зв’язку з цим суд вважає за необхідне зазначити, що Онофрійчук М.П. 27.01.2004 звернувся до Монастирищенського районного суду з додатковим позовом до боржника, у якому просив, зокрема, поновити його на посаді голови правління боржника та стягнути втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 660 грн. місяць і 24.01.2005 змінив вимоги щодо суми втраченого заробітку за час вимушеного прогулу (який надалі був задоволений, т.26 а.с.91). Майже одночасно, в лютому 2005 року Онофрійчук М.П. звернувся до Уманського міськрайонного суду з позовом до боржника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з розрахунку 1939,08 грн. в місяць (який також був задоволений, т.26 а.с.87). Залишок невиплачених сум за цими вимогами було повністю визнано у межах цієї справи про банкрутство.
12.Таким чином, підсумовуючи викладене суд зазначає, що:
а) "належна звільненому працівникові сума" 1712,94 грн. на момент незаконного звільнення Онофрійчука М.П. 08.08.2001 боржником не оспорювалась, але була виплачена 27.12.2004. Ця сума не стягувалась жодним з чинних рішень судів;
б) "середній заробіток за час вимушеного прогулу" у розмірі 7689,39 грн. був стягнений за рішенням суду одночасно з поновленням на роботі і Онофрійчуку М.П. виплачений боржником та погашений у виконавчому провадженні 29.11.2006;
в) на момент поновлення і другого звільнення 29.11.2006 Онофрійчуку М.П. були виплачені суми, визначені рішенням Монастирищенського районного суду у справі №2-33/06 від 14.08.2006, а сума 7689,39 грн. (складовою якої Онофрійчук М.П. зазначає суму 6090,39 грн.) ще не була присуджена рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2007 у справі №22ц-96-2007р. та додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007;
г) на момент поновлення і звільнення 29.11.2006 Онофрійчук М.П. не працював і "належна звільненому працівникові сума" (на яку міг би нараховуватись новий "середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку") відсутня.
що обгрунтованими є доводи ліквідатора банкрута про те, що сума 6090 грн. 36 коп. (на яку гр. Онофрійчуком М.П. здійснені відповідні нарахування) є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з тим уточненням, що математично різниця цієї суми складає 6089,86 грн.);
що правова природа цих коштів – середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не "середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку", не "належна звільненому працівникові сума" та не заборгованість по заробітній платі;
що ця сума не відноситься до сум, які підлягають виплаті працівнику у момент звільнення, оскільки на момент звільнення (ні першого 08.08.2001, ні другого 29.11.2006) вона не існувала, а виникла лише за рішенням суду одночасно з поновленням на роботі;
що у даному випадку приписи ст.116 і 117 КЗпП України не застосовуються, оскільки вони застосовуються у разі законного звільнення. У даному ж випадку було незаконне звільнення 08.08.2001, тому підлягають застосуванню норми ст.255 КЗпП України, як вони й були застосовані рішенням Монастирищенського районного суду у справі №2-33/06 від 14.08.2006 (зміненому рішенням апеляційного суду Черкаської області у справі №22ц-96-2007р. та додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007).
14.За таких обставин у задоволенні тієї частини вимог Онофрійчука М.П. (а саме стягнути з боржника 234628,68 грн. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, який грунтується на рішенні Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.08.2006 у справі №2-33/06, зміненому рішенням апеляційного суду Черкаської області від 07.023.2007 та додатковим рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27.03.2007 у справі №22ц-96-2007), у якій необхідно було переглянути ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.04.2017, суд відмовляє повністю.
Керуючись ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні "уточнення до позовної заяви від 22.05.2015 року" від 05.04.2016 (зареєстровано судом 07.04.2017 за №7997/17) з "уточненням до позовної заяви від 16.11.2016 року відповідно заперечень боржника" від 12.04.2017 (зареєстровано судом 13.04.2017 за №8402/17) в частині вимог, які передані на новий розгляд постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 відмовити повністю.
Ухвала суду набрала законної сили 12.04.2018. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 20.04.2018.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням членам комітету кредиторів (2), ліквідатору банкрута, Онофрійчуку М.П..
Суддя Хабазня Ю.А.
_03_03.png)
