Ухвала по справі № 925/1203/17 від 7 грудня 2017 року (позовну заяву залишено без розгляду)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: представників за довіреностями – Назаренка С.М., Балінського Ю.М. (від публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу

за позовом       публічного акціонерного товариства комерційний банк  "ПриватБанк"    

до                      кредитної спілки "Копійка до копійки"            

про                   визнання та включення кредиторських вимог до проміжного

                          ліквідаційного балансу кредитної спілки "Копійка до копійки"

УСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" подано позовну заяву від 19.09.2017 з вимогами: зобов'язати кредитну спілку "Копійка до копійки" в особі голови ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу останньої грошові вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" у загальному розмірі 19663,33 грн., що складається із заборгованості за послугою "Кредитний ліміт" на поточний рахунок в сумі 16598,33 грн. (заборгованість за кредитом – 2034,74 грн.; заборгованість за процентами – 4222,31 грн.; заборгованість по комісії – 3733,02 грн.; заборгованість по пені – 6608,26 грн.) та заборгованості за надані банківські послуги з розрахунково-касового обслуговування в сумі 3065,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Позов мотивовано тим,

що 26.09.2011 між ПАТ КБ "ПриватБанк" та кредитною спілкою "Копійка до копійки" був укладений договір банківського обслуговування (поточного рахунку, далі – Договір) із встановленням кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку і карточки із зразками підписів та відбитку печатки,

що відповідно до Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26505051500323 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет КЛІЄНТ банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг",

що свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача №26505051500323,

що кредитна спілка "Копійка до копійки" не виконала умов Договору, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, що є проедметом позову,

що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кредитна спілка "Копійка до копійки" перебуває у стані припинення з 29.10.2014 на підставі судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду  від 19.09.2014 у справі №823/2622/14,

що 25.07.2017 позивач направив на адресу позивача заяву з кредиторськими вимогами, яка відповідачем не отримана, а повернута поштою з відміткою про закінчення терміну зберігання, отримана позивачем 31.08.2017,

що за даними сайту УДППЗ "Укрпошта" поштове відправлення з кредиторською заявою позивача повернуто відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання та отримано позивачем 31.08.2017, що за таких обставин місячний строк для звернення позивача до суду має відраховуватися з 01.09.2017, тобто останній день для звернення до суду – 30.09.2017, а відтак позивач звертається до суду у межах строку, визначеного ч.3 ст.112 ЦК України

Відповідач, кредитна спілка "Копійка до копійки", тричі був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, ухвала, направлена на його адресу, повернена поштою з відміткою – за закінченням терміну зберігання.

Заслухавши присутніх у засіданні представників та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалами суду від 20.10.2017, від 02.11.2017 та від 23.11.2017 від ПАТ КБ "ПриватБанк" було витребувано наступні документи: довіреність представника, яким підписано позовну заяву в оригіналі; заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки в оригіналі та чітку її копію; докази створення як документа "Условий и правил предоставления банковских услуг" і "Тарифов Банка", надати їх повні копії та мати їх в оригіналі для пред’явлення суду; докази розміщення "Условий и правил предоставления банковских услуг" і "Тарифов Банка" на сайті позивача в мережі Інтернет на час укладення договору банківського обслуговування (поточного рахунку) від 26.11.2011 і докази ознайомлення з ними відповідача; письмовий виклад обставин (фактів) про надання кредиту, розрахунок суми наданого кредиту з посиланням на докази цих фактів; повний обгрунтований математичний розрахунок заявлених сум процентів, комісії, пені, який повинен містити: зазначення строку (періоду) нарахування сум процентів, комісії, пені та суми основного боргу, на яку вони нараховані; зазначення формул розрахунку і арифметичних дій щодо кожної суми; пояснення використаних у розрахунках цифр з посиланням на відповідні докази чи інші розрахунки, які грунтуються на доказах.

В цих ухвалах суду також вказано, що докази, які подаються суду, мають відповідати вимогам ст.36 ГПК України і п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18, що докази мають подаватись із їх докладним описом у супровідному листі, що у разі подання належним чином засвідчених копій доказів, представнику необхідно мати ці докази в оригіналі для пред’явлення суду чи подання у справу на вимогу суду.

На виконання ухвал суду представником позивача надано лише копію наказу від 14.02.2012 №СП-2012-6545468 про актуалізацію "Условий и правил предоставления банковских услуг ПриватБанка (Украина)", заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки. Інших документів не подано. Представника було написати письмові пояснення причин невиконання ухвал суду щодо кожного документа, які було надано (т.1 а.с.153), але відповіді на поставлене судом питання не містять.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Отже установлення цих обставин є безумовною підставою залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Отже право вирішення питання про можливість розгляду справи за наявними матеріали надано законом на розсуд суду.

Вищеназваними ухвалами суду від позивача були витребувані і не надані суду наступні докази для з’ясування таких обставин:

довіреність представника, яким підписано позовну заяву в оригіналі для перевірки повноважень особи. Відповідно до п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України, "якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень; у разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду; якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності; у разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребує у позивача таку довіреність, а в разі її неподання виносить ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК". Приймаючи позовну заяву до розгляду та враховуючи 1) сумніви у наявності повноважень Гринь І.В. на підписання позовної заяви і 2) відсутність у справі належно завіреної копії довіреності (оскільки у порушення вищевказаних ст.36 ГПК України і п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18, додана копія довіреності Гринь І.В. /т.1 а.с.12/, яка виготовлена з використанням технічних засобів, не містить зазначення прізвища і ініціалів, а також посади особи, якою вона посвідчена), судом було витребувано оригінал довіреності особи, якою підписано позовну заяву, однак вона не була надана у три судові засідання, незважаючи на явку в них представників позивача. Усно представник позивача пояснив, що довіреність не може бути надана, оскільки знаходиться у Гринь І.В., однак у письмових поясненнях стверджує наявність оригіналу в матеріалах справи. Причини неподання оригіналу суд вважає неповажними. Вказана обставина є підставою залишення позовної заяви без розгляду;

докази створення як документа "Условий и правил предоставления банковских услуг" і "Тарифов Банка", надати їх повні копії та мати їх в оригіналі для пред’явлення суду. Суду надано лише частину цілісного документа, а саме текстову частину наказу (т.1 а.с.154-156), в той час, як дододатків, які ним затверджено, суду не надано. Усно представник пояснив, що ці документи не можуть бути надані із-за їх надзвичайно великого обсягу, що вони розміщені на сайті позивача, що паперових оригіналів цих документів не існує, що весь документооборот у позивача здійснюється в електронних документах, проте у письмових поясненнях стверджує виконання ухвали наданням тексту наказу, який вважає оригіналом.

Однак, відповідно до статей 5, 6, 7 і 13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": "електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму; візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною; електронний підпис  є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу (редакція цієї норми, що діяла на момент укладення договору); оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством; суб'єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях; при зберіганні електронних документів обов'язкове додержання таких вимог: 1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання; 2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний". Таким чином, обов’язок дотриманням вищевказаних норм  при здійсненні документообороту лише в електронному вигляді лежить на позивачеві, отже доводи представника позивача про неможливість подання у справу "Условий и правил предоставления банковских услуг" і "Тарифов Банка", або на електронному носієві, або на паперовому носієві є нікчемними з точки зору закону і свідчать про ухилення від подання їх суду, тому не подані без поважних причин. Вказаний документ регулює умови Договору, умови надання і погашення кредиту, тому без цих документів у справі надати юридичну оцінку дотримання сторонами вимог "Условий и правил предоставления банковских услуг" і "Тарифов Банка" неможливо. При цьому слід підкреслити, що навіть надані у справу витяги як, по-перше, не посвідчені належним чином, так і, по-друге, не містять відомостей, що це є саме ті документи, які діяли на час укладення Договору (не містять посилання на наказ від 14.02.2012 №СП-2012-6545468, назви доданих до позовної заяви і затверджених наказом від 14.02.2012 №СП-2012-6545468 "Условий и правил предоставления банковских услуг" відрізняються, доказів затвердження "Тарифов Банка" не надано взагалі, діяла не одна редакція "Условий и правил предоставления банковских услуг" на різні періоди часу). Також суду не надано доказів пояснень про запровадження у позивача виключно електронного документообігу. Посилання позивача на те, що з текстом "Условий и правил предоставления банковских услуг" суд може ознайомитись в Інтернеті нікчемні з огляду на те, що відповідно до ст.33 ГПК України докази подаються у справу стороною і на суд не покладено обов’язку їх розшуку та перевірки достовірності в Інтернеті;

письмовий виклад обставин (фактів) про надання кредиту, розрахунок суми наданого кредиту з посиланням на докази цих фактів. Позовна заява не містить викладу фактів про те, як виник основний борг по кредиту – в ній вказано кінцевий результат якихось обчислень – 2034,74 грн.. Фактично ж позивачем запропоновано суду самостійно, на підставі доданої виписки про рух коштів, зробити такі розрахунки. Однак, і при спробі зробити самостійно, його зробити суд не зміг. Так у документі "розрахунок заборгованості за договором…" (т.1 а.с.46-48) цифри "672,42", "737,42" та інші, а також сума основного боргу "2034,74" не підтверджується даними з виписки по рахунку (т.1 а.с.25-44);

повний обгрунтований математичний розрахунок заявлених сум процентів, комісії, пені, який повинен містити: зазначення строку (періоду) нарахування сум процентів, комісії, пені та суми основного боргу, на яку вони нараховані; зазначення формул розрахунку і арифметичних дій щодо кожної суми; пояснення використаних у розрахунках цифр з посиланням на відповідні докази чи інші розрахунки, які грунтуються на доказах. За відсутності розрахунку суми основного боргу по кредиту, за відсутності вказаних точних календарних періодів нарахувань на суму основного боргу, перевірка вказаних заявником сум процентів, комісії, пені неможлива.

Суд вважає, що позивач тричі не виконав ухвал суду, не направив суду усі витребуваних документів пояснень і розрахунків без поважних причин (оскільки такі причини не вказані і будь-які докази причин відсутні). Також суд вважає, що витребувані матеріали необхідні для вирішення спору, що без витребуваних відомостей неможливо встановити дійсні обставини справи і умови укладеного договору та прийняти обґрунтоване і законне рішення. З цих же мотивів суд не застосовує надане йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України право.

Враховуючи  установлення усіх обставин, вказаних у п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Судові витрати покладаються на позивача і останньому не повертаються.

Керуючись ст.4-1, п.5 ч.1 ст.81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву від 19.09.2017 без розгляду.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 11.12.2017.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням сторонам.

Суддя                                                                                                  Хабазня Ю.А.