Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
бульвар Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, тел. (0472) 31-21-49, факс (0472) 37-70-73
E-mail: inbox@ck.arbitr.gov.ua, ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 03500051
УХВАЛА
08 жовтня 2021 року м. Черкаси Справа № 925/1317/21
Вх. суду № 15583/21 від 29.09.2021
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
розглянувши заяву від 28.09.2021
заявника, Кокозей Світлани Іванівни,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
УСТАНОВИВ:
ст.115. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);
ст.116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. (...) До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
ч.1, 2 і 4 ст.96. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи… Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
ч.2 ст.164. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
ч.1 ст.174. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
4.1. До заяви не додано передбачених ч.2 ст.115 Кодексу доказів наявності заборгованості на вказану суму 378 568,70 грн. Файл з назвою "УБКІ Кокозей Світлана Іванівна.pdf" (сторінки 1-25 додатку до заяви), який містить текстову інформацію про фінансові операції, в тому числі й про окремі суми поточної заборгованості перед фінансовими установами – не є ні первинним документом про зобов’язання боржника, ні будь-яким документом взагалі, оскільки не містить реквізитів документа (зокрема, про особу, яка його створила та про підписанта, яким від імені цієї особи його підписано); оскільки не містить відомостей про вид документа (електронний чи паперовий); оскільки не містить зазначення про особу, у якої такий документ в оригіналі знаходиться та на підставі яких документів складений.
Якщо це є електронний документ, створений безпосередньо Кокозей С.І., то і в цьому випадку він не містить дати його створення та відомостей про створення його нею. Крім того, його не можна визнати:
розрахунком, оскільки він не містить викладу порядку обчислення суми 378 568,70 грн., тобто доданків, з яких вона складається;
конкретизованиим списоком кредиторів і боржників, оскільки не містить щодо кожного кредитора (боржника) - його повного імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи, інформаціє про те, яка в зазначеній сумі грошових вимог сума є заборгованістю за основним зобов'язанням, а яка є сумою неустойки (штрафу, пені) окремо, підстав виникнення зобов'язань (фраза "договір факторингу" не є такою підставою, оскільки вказує лише на переуступку первісної підстави, якою є первісні документи про надання кредиту);
4.2. Заява не містить викладу обставин про те що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та не вказано у заяві і не додано до неї доказів на їх підтвердження (в тому числі й про дату, з якої починається обчислення двомісячного строку та доказів цієї дати).
4.3. У заяві відсутній виклад обставин про те, що ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення, та не вказано у заяві і не додано до неї доказів на її підтвердження. Посилання у заяві на відкриті виконавчі провадження №63889343 від 10.12.2020 та №64712281 від 03.03.2021 (сторінка 4 заяви) не містить посилання на таку постанову. Не містять такої постанови і додані як належні копії, так і неналежні ксерокопії документів (сторінка 147-164 додатків).
Зокрема, у заяві вказано, що до неї додано "1. УБКІ Кокозей Світлана Іванівна.pdf, 2. декларації Кокозей Світлана Іванівна.pdf. 3. Документи та Заява АК Кокозей Світлана Іванівна.pdf. 4. кредитні договори Кокозей Світлана Іванівна.pdf. 5. Особисті документи Кокозей Світлана Іванівна.pdf , 6 процесуальні документи Кокозей Світлана Іванівна.pdf ". Однак це не перелік документів, а перелік електронних файлів. У кожному з цих файлів містяться певний контент (тексти в електронному вигляді, копії з копій та копії з оригіналів паперових документів, коментарі, роздруківки сайтів тощо).
Так, наприклад, у заяві рядок додатку "2. декларації_ Кокозей Світлана Іванівна.pdf" (назва файлу) має бути замінений переліком усіх тих документів, які містяться у цьому файлі із вказівкою щодо кожного документа на те, що це є електронний документ в копії, оригінал якого знаходиться у заявниці чи й інше відповідно до вимог ГПК України.
Приєднання електронних документів в оригіналі чи електронних копій паперових документів до заяви в підсистемі "Електронний суд" не звільняє заявника від обов’язку вказати у самій заяві та у переліку додатків які конкретні документи до заяви додано, які з них є оригіналами, які з них є копіями і у кого знаходиться оригінал такого доказу. Зокрема, електронну копію "Договору №93655343000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку" (сторінка 99-101 додатку до заяви) має бути виготовлено (сфотографовано) з оригіналу (а не з його ксерокопії як це має місце) і засвідчено КЕВ/ЕЦП Кокозей С.І. Електронну копію Трудової книжки (сторінка 239-241 додатку до заяви) має бути виготовлено (сфотографовано) з оригіналу (а не з її копії, як це має місце) і засвідчено КЕВ/ЕЦП Кокозей С.І.
Копія із належним чином засвідченої копії може бути засвідчена лише нотаріусом відповідно до ст.76 Закону України "Про нотаріат".
Копія із ксерокопії (не посвідченої копії) доказом бути не може взагалі.
Так, згідно із ч.3 і 5 ст.91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Згідно із ч.2 ст.96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом.
Отже частина контенту (вмісту) доданих до заяви файлів не є в розумінні ГПК України документами чи їх належним чином засвідченими копіями;
У порушення пунктів 3, 8, 10, 11 і 12 ч.3 ст.116 Кодексу:
конкретизований список кредиторів і боржників (сторінка 242-246 додатку до заяви) не містить: а) щодо кожного кредитора (боржника) - його повного імені або найменування; б) інформації про те, яка в зазначеній сумі грошових вимог сума є заборгованістю за основним зобов'язанням, а яка сума є неустойкою (штрафом, пенею) окремо; в) підстав виникнення зобов'язань (фраза "договір факторингу", не є такою підставою, оскільки вказує лише на переуступку первісної підстави, якою є первісні документи про надання кредиту);
заявник вказує на наявність заборгованості перед тринадцятьма банками та фінансово-кредитними установами, однак ні заява, ні додатки не містить відомості про жоден з наявних рахунків боржника, які відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках – обов’язок надання такої інформації суду імперативно покладено на заявника і її відсутність є перешкодою для відкриття провадження у справі. Запис у заяві "надаю виписку по рахунках" (сторінка 6 заяви) не вказує на конкретний документ (дата, номер, видавник чи хоча б номер сторінки додатку), у додатку серед переліку документів його не зазначено і серед доданих до заяви копій такої "виписки" не знайдено;
заява не містить відомостей про роботодавця боржника – запис "надаю Довідку, видану ПФУ від 17.08.2021 та трудову книжку серії АХ №626145", не є виконанням закону про зазначення цієї інформації саме у заяві, у якій конкретно має бути вказана особа роботодавця, її місцезнаходження та ідентифікаційний код цієї особи;
не надано опису майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна. Опис на сторінці 247-248 додатків до заяви містить лише частину інформації, про відсутність зареєстрованого за нею майна, в той час як не містить інформації про незареєстроване майно, в тому числі, належне на праві спільної власності;
відсутні докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у сумі 35685,00 грн. (абз.3 ч.2ст.30 КУзПБ; 2379 х 5 х 3).
Доводи заявника про можливість до відкриття провадження у справі досягнення боржником угоди з арбітражним керуючим щодо здійснення останнім повноважень керуючого реструктуризацією є нікчемні, оскільки особа арбітражного керуючого визначається лише судом і лише в момент постановлення ухвали суду про прийняття заяви до розгляду, а для прийняття заяви до розгляду вже мають бути докази авансування винагороди.
Закон містить імперативну однозначну вказівку на те, що цей доказ додається до заяви, і не містить будь-яких альтернативних варіантів поведінки заявника чи й будь-яких пільг. Відповідно до ст.19 Конституції України суд має діяти "лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Якщо Верховний Суд у п.37 постанови від 19.11.2020 у справі №910/726/20 вважає, що "місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи", то суд розглянув подані документи, однак не вважає можливим задовольнити заяву боржника, оскільки має діяти відповідно до норм ст.19 Конституції України, оскільки відповідно до: ч.1 ст. 316 ГПК України – вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи; ч.5 ст. 310 ГПК України – висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи; ч.4 ст.236 ГПК України – при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Умовою відкриття провадження закон визначає подання одного доказу авансування грошової винагороди, а не будь-яких інших доказів її неавансування. Тому "згода" арбітражного керуючий навіть безкоштовно виконувати свої обов’язки не визначена законом як підстава заміни обов’язку надати доказ авансування грошової винагороди.
Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність арбітражний керуючий може залишити справу (добровільно, примусово чи з незалежних від нього причин), однак цей факт не стає підставою для її закриття. Отже відкриття провадження без передбаченого законом доказу є порушенням закону.
Із усуненням арбітражного керуючого, з яким боржником укладено угоду, у суду виникає обов’язок призначити іншого арбітражного керуючого і забезпечити його грошову винагороду. Цей обов’язок суду законом не ставиться в залежність від можливості укладення боржником нової угоди новопризначеним арбітражним керуючим. Отже суд не може допустити таку можливість
Умовою відкриття провадження у справі є відсутність "у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення боржника". Отже у боржника немає майна, за рахунок якого грошова винагорода арбітражного керуючого може бути погашена. Однак у будь-якому випадку, право на грошову винагороду арбітражний керуючий має відповідно до закону, це право не припиняється у зв’язку з домовленістю з боржником до відкриття провадження у справі, тому несплата боржником коштів авансування грошової винагороди автоматично лягає тягарем на кредиторів, які власне і так вже постраждали у зв’язку з неплатоспроможністю боржника.
Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією зі сторони держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотань про звільнення заявника від сплати авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень та створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Кодексом України з процедур банкрутства та іншими нормами законодавства не встановлено права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні заяви, не передбачено жодних альтернатив авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, не передбачено для заявника можливості відстрочити чи розстрочити авансування такої винагороди або покласти виконання такого обов`язку на інших учасників справи, у т.ч. кредиторів. Посилання заявника на застосування до вимог про авансування винагороди керуючому реструктуризацією аналогії закону щодо звільнення від сплати судового збору є помилковими та базуються на невірному тлумаченні норм закону.
Оскільки Кодексом не врегульовано дії судді при виявленні невідповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи вимогам Кодексу, то відповідно до ч.3 ст.37 і ст.113 Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України з наданням позивачу строку на виправлення недоліків.
Для усунення недоліків заявнику необхідно: подати суду заяву про усунення недоліків, до якої додати документи, передбачені п.1, 2, 3 ч.2 ст.115, п.4 ч.2 та п.3, 8, 10, 11, 12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.174 Господарського процесуального кодексу України, ст.115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Направити дану ухвалу заявнику через підсистему "Електронний суд", через яку подано заяву до суду та рекомендованим листом з повідомленням за місцезнаходженням.
Суддя Хабазня Ю.А.
_03_03.png)
