Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
14 червня 2019 року № 1 м. Черкаси Справа № 925/1342/14
Вх. суду № 16524/19 від 31.05.2019
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Ковбою І.М.
за участю у судовому засіданні: Звєздічева М.О. (ліквідатор банкрута, особисто), Кошлія Р.В. (від АТ "Сбербанк", представник за довіреністю, у режимі відеоконференції), Юревича С.В. (від Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, представник за довіреністю), Архипенко В.О. (прокурор відділу Прокуратури Черкаської області, особисто),
у судове засідання не з’явились: представники від Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Євро Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003", Головного управління Національної поліції в Черкаській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 30.05.2019
заявника, Акціонерного товариства "Сбербанк",
про закриття провадження у справі
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",
до боржника, Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління",
про визнання банкрутом
УСТАНОВИВ:
1.1. До дня судового засідання від Акціонерного товариства "Сбербанк" надійшла заява від 30.05.2019 (вх.суду №16524/19 від 31.05.2019) з вимогою про закриття провадження у справі.
1.2. Ухвалою суду від 05.06.2019 розгляд справи було відкладено на 14.06.2019.
2.Пояснення учасників справи.
2.1. Акціонерне товариство "Сбербанк" (далі – заявник, банк) у заяві та його представник у судових засіданнях 05.06.2019 та 14.06.2019 вимоги підтримали повністю і пояснили,
що 28.05.2012 між заявником та боржником (Приватним виробничим підприємством "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління") був укладений договір про відкриття кредитної лінії №57-Н/12/35/ЮО/КЛ (далі – Кредитний договір), згідно з яким боржнику було відкрито кредитну лінію з лімітом 1 500 000,00 грн з процентною ставкою 22,5 % річних, з кінцевим строком повернення 27.11.2013;
що в обумовлений Кредитним договором строк позичальник кошти не повернув, відсотки за користування кредитом на користь банку не сплатив;
що справу про банкрутство було порушено на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14, згідно з яким визнана заборгованість боржника перед банком на суму 451764,14 грн. (з них: 100000,00 грн. – частина кредиту; 321151,70 грн. – проценти за користування кредитом за період з 28.03.2013 по 28.01.2014; 7500,00 грн. – інфляційна частина кредиту, нарахована з 28.11.2013 по 06.02.2014; 2504,94 грн. – інфляційна частина процентів, нарахованих станом на 28.01.2014 за період з 06.05.2013 по 04.02.2014; 8630,14 грн. – 3% з простроченої суми кредиту за період з 28.01.2013 по 06.02.2014; 3119,24 грн. – 3% з простроченої суми процентів, нарахованих з 06.05.2013 по 04.02.2014; 8858,12 грн. – витрати по сплаті судового збору);
що крім вищевказаних вимог у справі про банкрутство банком були заявлені вимоги, забезпечені заставою майна боржника, на суму 1 939 525,41 грн. (з них: 1400000,00 грн. – частина кредиту; 235258,35 грн. – проценти за користування кредитом, нараховані за період з 28.01.2014 по 01.09.2014; 241091,04 грн. – пеня за прострочення повернення кредиту за період з 28.06.2013 по 01.09.2014; 63176,02 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту);
що загальна сума вимог банку складала 2 391 289,55 грн. (451764,14+1939525,41);
що з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, сторонами були укладені: договір застави від 28.05.2012 (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенком І.М., зареєстрований у реєстрі за №989), згідно з яким банку були передані належні боржнику транспортні засоби (відповідно до переліку) і вартість предмету застави становить 1 750 850,00 грн.; Іпотечний договір (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенком І.М. 28.05.2012, зареєстрований у реєстрі за №990), згідно з яким банку було передано нерухоме майно боржника: комплекс: літера "А-2; Б-1; Г-1; Д-1; 1-3; І; В-1" – адміністративний корпус, виробничі приміщення, гаражі, прохідна, огорожа, замощення, виробничі приміщення відповідно, загальною площею 1762,9 кв.м. (з описом, наведеним у договорі) і вартість предмету застави складає 2 286 500,00 грн.;
що вартість забезпечення за вказаними вище договорами застави та іпотеки складає 4 037 350,00 грн. (1750850,00+2286500,00);
що оскільки на момент звернення банку до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника заявлені безспірні вимоги становили 451 764,14 грн., а вартість заставленого на користь банку майна складала 4 037 350,00 грн., то застава значно перевищувала розмір безспірних вимог, у зв'язку з чим провадження у цій справі необхідно закрити;
що відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 18.10.2018 у справі №910/12918/15 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, тому за таких обставин провадження у справі має бути закрито на підставі ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (за відсутності інших підстав для такого закриття) та п.2 ч.1 ст.231 ГПК України (за відсутністю предмету спору). Обставини справи, які свідчать про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути підставою для оскарження у встановленому законом порядку судових рішень у такій справі, а провадження у цій справі може бути закрите як безпідставно порушене – незалежно від стадії, на якій триває провадження у такій справі.
2.2.Ліквідатор банкрута у направленому суду запереченні від 12.06.2019 (вх.суду №18081/19 від 13.06.2019. а.с.202 т.19) та у судових засіданнях 05.06.2019, 14.06.2019 проти вимог заперечив і пояснив,
що саме заявник при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника довів неспроможність останнього виконати грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму 451 764,14 грн. понад три місяці після встановленого строку для їх виконання, тому вони визнані ухвалою суду від 02.09.2014;
що сума вимог заявника до боржника була установлена рішенням суду, на виконання якого було видано наказ від 04.04.2014 та відкрито виконавче провадження;
що питання визначення розміру забезпеченої заборгованості боржника не вирішується на стадії порушення провадження;
що при порушенні провадження у справі про банкрутство суд виходить виключно з відомостей, наданих сторонами, та не може визначати реальну вартість майна, його рентабельність або неможливість реалізації;
що питання про те, чи знаходиться боржник у стані неплатоспроможності, вирішується судом не за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство, а за результатами підсумкового засідання суду, на якому виноситься ухвала про санацію боржника чи постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство;
що провадження у цій справі про банкрутство було порушено у зв'язку з визначенням розміру вимог ініціюючого кредитора у розмірі 451764,14 грн., які не були та не є такими, що забезпечені заставою;
що після порушення провадження у справі про банкрутство боржника банк подав до суду копії кредитного договору від 28.05.2012 №57-Н/12/35/ЮО/КЛ, договорів іпотеки та застави від 28.05.2012 та просив визнати його вимоги у сумі 1 939 525,41 грн. як такі, що забезпечені заставою майна;
що ухвалою суду від 19.12.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, згідно з яким вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" визнано на суму: 2 398 597,55 грн., з них: 451 764,14 грн. у 4 чергу задоволення, 7308,00 грн. судового збору у 1 чергу задоволення, а також 1939525,41 грн. вимог банку, забезпечених заставою;
що думка АТ "Сбербанк" про те, що договірна вартість забезпечення за договорами іпотеки і застави у сумі 4037350,00 грн. є прямою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство є хибною, оскільки оцінка предмета забезпечення (майна) на момент укладення договору поруки (іпотеки) не впливає на визначення розміру забезпечувального зобов'язання;
що обсяг задоволення таких вимог прямо залежить від фактичної вартості предмета майнової поруки, яка може бути встановлена лише під час його реалізації у ліквідаційні процедурі;
На запитання суду ліквідатор банкрута пояснив, що у ліквідаційній процедурі було реалізоване усе наявне заставне майно (крім кількох одиниць транспортних засобів, які фактично відсутні і клопотання про розшук яких подано до суду), що вартість реалізації заставного майна склала близько 1,2 млн. грн. і вказані кошти були перераховані заявнику.
2.3.Прокурор та представник Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області проти задоволення клопотання АТ "Сбербанк" заперечили.
У справі наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду про дату, час і місце судового засідання Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області.
Повідомлення про вручення ухвали суду ТОВ "Укр Євро Трейд", ТОВ "Фаворит-2003" від пошти не надійшли. Так, ухвала суду була направлена за адресами місцезнаходження вказаних осіб, які зареєстровані у встановленому законом порядку, оскільки ці особи не повідомили суду інших адрес. Зокрема, вказані адреси містяться у заявах, які були подані цими особами у справу та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Євро Трейд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-2003" були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.
Явка учасників справи, які не з'явились, обов’язковою не визнавалась.
Крім того, зазначені особи були повідомлені про час і місце судового засідання лише як особи, щодо яких вирішується питання про їх права, інтереси та/або обов'язки при розгляді заяви боржника у особі ліквідатора банкрута від 04.05.2018 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 06.03.2014.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Ухвалою суду від 02.09.2014 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника; визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 451 764,14 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Вінника А.С.; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
Ухвалою суду від 19.12.2014 (із виправленими згідно з ухвалами суду від 26.12.2014 та від 30.12.2014 описками) затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно з яким, зокрема, визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", на суму: 2 398 597,55 грн. (з них: 451 764,14 грн. у 4 чергу задоволення , 7 308,00 грн. судового збору у першу чергу задоволення, а також: 1 635 258,35 грн. вимог, забезпечених заставою у першу чергу задоволення, 304 267,06 грн. вимог, забезпечених заставою, у шосту чергу задоволення).
Постановою суду від 05.01.2015 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
6.Норми законодавства, які підлягають застосуванню.
Згідно із ст.83 Закону №4212-VI:
ч.1 – господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник-юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом; 6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України; п.10) виключено; 11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) в інших випадках, передбачених законом;
ч.2 – провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1,2,5,9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3,4,7,8 і 11 частини першої цієї статті – лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом;
ч.4 – у випадках, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
а) постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/12918/15:
б) постанова Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №15:
5.Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано статтею 8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство - статтею 40 Закону.
36.Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору);
в) постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18:
4.1. Перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
8.Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.
8.1.Безспірність вимог ініціюючого кредитора (заявника, АТ "Сбербанк") підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14.
Двома ухвалами суду (від 02.09.2014 та від 19.12.2014) визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", на суму: 2 398 597,55 грн. (з них: 451 764,14 грн. у 4 чергу задоволення , 7 308,00 грн. судового збору у першу чергу задоволення, а також: 1 635 258,35 грн. вимог, забезпечених заставою у першу чергу задоволення, 304 267,06 грн. вимог, забезпечених заставою, у шосту чергу задоволення).
Вказані судові рішення є чинними, не скасованими, а отже, відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України, є обов’язковими й для цього суду у цій справі, який розглядає клопотання заявника. Вказаними судовими рішеннями не установлено будь-яких обставин (які могли б бути преюдиційними відповідно до ст.75 ГПК України) стосовно заставного майна, в тому числі і стосовно його вартості (яка є основним аргументом заявника), однак прийнято рішення про те, що за рахунок реалізації заставного майна може бути погашена лише сума 1 939 525,41 грн.
Фактично заявник просить переглянути ухвалу суду від 19.12.2014, оцінити ті ж самі докази по-іншому і зробити висновок про те, що усі його первісні вимоги забезпечені заставою майна, однак такі дії можливі лише шляхом перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, що в цьому процесі є неможливим, у зв’язку з чим заява не підлягає задоволенню.
8.2.Рішенням Верховного Суду не може бути установлено нову підставу для закриття провадження у справі – ним може бути зроблено висновок щодо застосування чинної норми права.
У своїй постанові від 18.10.2018 у справі №910/12918/15 Верховний Суд наслідує позицію у постанові Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №15 і її суть полягає у тому, що "у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство".
Тобто якщо судом виявляється відсутність такого предмету як "вимоги, що не забезпечені заставою", або як "особа, стосовно якої не може бути відкрито справу про банкрутство", то дійсно, справа підлягає закриттю "за відсутністю предмета спору".
При цьому закон установлює – що таке припинення можливе лише до визнання боржника банкрутом (пункти 7 і 11 ч.1 та ч.2 ст.83 Закону №4212-VI; пункт 7 ч.1 та ч.2 ст.40 Закону №2343-XII), а Верховний Суд зазначає, що "виявлення" відсутності предмету спору здійснюється "у встановленому законодавством порядку" (тобто це не може бути здійснено шляхом подання будь-якої заяви і будь-коли, а лише у ході здійснення процедур установлення активів і пасивів боржника – за результатами прийняття судових рішень у підготовчому, попередньому і підсумковому засіданнях).
8.3.Стаття 83 Закону №4212-VI не передбачає можливості закриття провадження у справі ні з причин забезпеченості вимог кредитора, ні за відсутності предмета спору.
Якщо Верховний Суд у справі №910/12918/15 вважав, що у нього є підстави закрити справу з підстав незаконності її порушення без скасування усіх попередніх судових рішень, то суд першої інстанції у цій справі виходить з тих вимог закону, що усі судові рішення (в тому числі постановлені й у цій справі) є обов’язковими (в тому числі для суду й у цій справі) доки є не скасованими.
Підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені ст.83 Закону №4212-VI, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. А предмет спору, а саме вимоги заявника у сумі 451 764,14 грн., які підлягають погашенню у 4 чергу і які не забезпечені заставою відповідно до чинних судових рішень, як існував на момент порушення провадження у справі так і існує до цього часу.
9.Посилання заявника на постанову Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/12918/15 суд відхиляє, оскільки провадження у справі №910/12918/15 про банкрутство було закрито до визнання боржника банкрутом (пункти 6-12 – 6.14).
У цій же справі про банкрутство Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" усі обставини, на які посилається заявник, були відомі суду на момент порушення справи, затвердження реєстру вимог кредиторів. Крім того у цій справі боржника вже визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а не вирішується питання про визнання його банкрутом, як у справі, яку розглядав Верховний Суд.
Суд відхиляє доводи ліквідатора банкрута про те, що у підготовчому судовому засіданні суд не вирішує питань розміру забезпеченої заборгованості, наявності стану неплатоспроможності, оскільки вони суперечать ч.1 і 3 ст.16 Закону №4212-VI.
Решту доводів учасників справи суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" від 30.05.2019 повністю.
Ухвала суду набрала законної сили 14.06.2019. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано після відрядження судді, у понеділок 24.06.2019.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), Прокуратурі Черкаської області, ПАТ "Сбербанк".
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
