Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
17 січня 2020 року № 4 м. Черкаси Справа № 925/1342/14
Вх. суду № 36098/19 від 27.11.2019
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Ковбою І.М.
за участю у судовому засіданні: Звєздічева М.О. (ліквідатор банкрута, особисто), Кошлія Р.В. (від АТ "Сбербанк", представник за довіреністю, у режимі відеоконференції), Архипенко В.О. (прокурор відділу прокуратури Черкаської області, особисто),
у судове засідання не з’явились: представники від Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, Головного управління ДПС у Черкаській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 25.11.2019
заявника, Акціонерного товариства "Сбербанк",
про закриття провадження у справі
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",
до боржника, Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління",
про банкрутство юридичної особи
УСТАНОВИВ:
заява боржника у особі ліквідатора банкрута від 28.12.2018 (вх.суду №38735/18 від 29.12.2018) з вимогами оголосити у розшук транспортні засоби, які належать боржнику, зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Черкаській області здійснити розшук зазначених транспортних засобів та їх затримання; у разі затримання надати інформацію суду та ліквідатору банкрута і передати затримані транспортні засоби ліквідатору банкрута;
скарга боржника у особі ліквідатора банкрута від 27.02.2018 (вх.суду №5554/18 від 27.02.2018) з вимогами: визнати дії ПАТ "Сбербанк" неправомірними; скасувати обтяження у вигляді застави рухомого майна, зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №12550275.
заява боржника у особі ліквідатора банкрута від 04.05.2018 (вх.суду №13358/18 від 11.05.2018) з вимогами: визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 06.03.2014 між боржником та ТОВ ""Укр Євро Трейд", з моменту його укладення; судові витрати покласти на ТОВ "Укр Євро Трейд";
заява ПАТ "Сбербанк" від 10.04.2018 (вх.суду №10316/18 від 13.04.2018), з вимогами: стягнути з ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області в дохід державного бюджету штраф, винести окрему ухвалу про зловживання ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області своїми процесуальними правами у цій справі, яке полягає у ненаправленні на адресу ПАТ "Сбербанк" копії відзиву на скаргу ліквідатора банкрута на дії ПАТ "Сбербанк".
1.1. 27.11.2019 до суду надійшла заява АТ "Сбербанк" від 25.11.2019 (вх.суду №36098/19 від 27.11.2019, а.с.7 т.21) про закриття провадження у справі
1.2. Ухвалою суду від 27.11.2019 (із виправленою згідно з ухвалою суду від 02.12.2019 опискою) у справі оголошено перерву до 06.12.2019 та призначено до розгляду подану АТ "Сбербанк" заяву від 25.11.2019 (вх.суду №36098/19 від 27.11.2019) про закриття провадження у справі. Ухвалами суду від 06.12.2019 та від 03.01.2020 у справі оголошувалась перерва відповідно до 03.01.2020 та до 17.01.2020.
що 28.05.2012 між заявником та боржником (Приватним виробничим підприємством "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління") був укладений договір про відкриття кредитної лінії №57-Н/12/35/ЮО/КЛ (далі – Кредитний договір), згідно з яким боржнику було відкрито кредитну лінію з лімітом 1500000,00 грн. з процентною ставкою 22,5 % річних, з кінцевим строком повернення 27.11.2013;
що в обумовлений Кредитним договором строк позичальник (Приватне виробниче підприємство "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління") кошти не повернув, відсотки за користування кредитом на користь банку не сплатив;
що справу про банкрутство було порушено на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14, згідно з яким визнана заборгованість боржника перед банком на суму 451764,14 грн. (з них: 100000,00 грн. – частина кредиту; 321151,70 грн. – проценти за користування кредитом за період з 28.03.2013 до 28.01.2014; 7500,00 грн. – інфляційна частина кредиту, нарахована з 28.11.2013 до 06.02.2014; 2504,94 грн. – інфляційна частина процентів, нарахованих станом на 28.01.2014 за період з 06.05.2013 до 04.02.2014; 8630,14 грн. – 3% з простроченої суми кредиту за період з 28.01.2013 по 06.02.2014; 3119,24 грн. – 3% з простроченої суми процентів, нарахованих з 06.05.2013 до 04.02.2014; 8858,12 грн. – витрати по сплаті судового збору);
що крім вищевказаних вимог у справі про банкрутство банком були заявлені вимоги, забезпечені заставою майна боржника, на суму 1 939 525,41 грн. (з них: 1400000,00 грн. – частина кредиту; 235258,35 грн. – проценти за користування кредитом, нараховані за період з 28.01.2014 до 01.09.2014; 241091,04 грн. – пеня за прострочення повернення кредиту за період з 28.06.2013 до 01.09.2014; 63176,02 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту);
що загальна сума вимог банку складала 2391289,55 грн. (451764,14+1939525,41);
що з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, сторонами були укладені: договір застави від 28.05.2012 (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенком І.М., зареєстрований у реєстрі за №989), згідно з яким банку були передані належні боржнику транспортні засоби (відповідно до переліку) і вартість предмету застави становить 1 750 850,00 грн.; іпотечний договір (посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенком І.М. 28.05.2012, зареєстрований у реєстрі за №990), згідно з яким банку було передано нерухоме майно боржника: комплекс: літера "А-2; Б-1; Г-1; Д-1; 1-3; І; В-1" – адміністративний корпус, виробничі приміщення, гаражі, прохідна, огорожа, замощення, виробничі приміщення відповідно, загальною площею 1762,9 кв.м. (з описом, наведеним у договорі) і вартість предмету застави складає 2286500,00 грн.;
що вартість забезпечення за вказаними вище договорами застави та іпотеки складає 4037350,00 грн. (1750850,00+2286500,00);
що оскільки на момент звернення банку до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника заявлені безспірні вимоги становили 451764,14 грн., а вартість заставленого на користь банку майна складала 4037350,00 грн., то застава значно перевищувала розмір безспірних вимог, у зв'язку з чим провадження у цій справі необхідно закрити;
що відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 18.10.2018 у справі №910/12918/15 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, тому за таких обставин провадження у справі має бути закрито на підставі ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (за відсутності інших підстав для такого закриття) та п.2 ч.1 ст.231 ГПК України (за відсутністю предмету спору). Обставини справи, які свідчать про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути підставою для оскарження у встановленому законом порядку судових рішень у такій справі, а провадження у цій справі може бути закрите як безпідставно порушене – незалежно від стадії, на якій триває провадження у такій справі.
На запитання суду в чому полягає відмінність поданої заяви і заяви від 30.05.2019 (вх.суду №16524/19 від 31.05.2019) з вимогою про закриття провадження у справі (за результатами розгляду якої постановлено ухвалу суду від 14.06.2019 №1) представник АТ "Сбербанк" пояснив, що її подання зумовлене зміною законодавства та вступом у дію Кодексу України з процедур банкрутства.
ліквідатор банкрута проти заяви заперечив і пояснив, що вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі про банкрутство наведено у ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства; що найбільш прийнятними обставинами, які можна б було вважати такими підставами у даній ситуації, є п.8 та п.9 ч.1 вказаної норми: "8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника", "9) в інших випадках, передбачених законом"; що разом з тим згідно з ч.2 ст.90 зазначеного Кодексу провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами (…) 8 і 9 ч.1 цієї статті – лише до визнання боржника банкрутом (…), у той час як боржника було визнано банкрутом ще у 2015 році; що заявник вже звертався до суду з ідентичною заявою, за результатами розгляду якої судом було прийнято судове рішення, яке набрало законної сили і є чинним, отже обов'язковим для виконання; що дії заявника спрямовані на те, щоб зірвати розгляд інших питань, винесених на розгляд суду, зокрема, скарги ліквідатора банкрута на дії АТ "Сбербанк"; що просить вжити до заявника заходи процесуального примусу у вигляді штрафу;
прокурор проти вимоги АТ "Сбербанк" заперечив і пояснив, що за результатами розгляду аналогічної заяви банку було постановлено ухвалу від від 14.06.2019 №1, що інших доводів заявником не наведено, отже заява, що розглядається, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
7.При вирішенні поданого на розгляд клопотання судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI), чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства
ч.1 ст.2 – провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України;
ч.1 ст.90. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника; 4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;9) в інших випадках, передбачених законом.
ч.2 ст.90 Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
а) постанова Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/12918/15:
"42. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід закривати провадження у справі на підставі статті 83 Закону (за відсутності інших підстав для такого закриття) та пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).
б) постанова Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №15:
"5.Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано статтею 8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство - статтею 40 Закону."
"36.Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)";
в) постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18:
"4.1. Перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає".
9.Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.
9.1.Безспірність вимог ініціюючого кредитора (заявника, АТ "Сбербанк") підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.03.2014 у справі №925/193/14.
Двома ухвалами суду (від 02.09.2014 та від 19.12.2014) визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", на суму: 2 398 597,55 грн. (з них: 451 764,14 грн. у 4 чергу задоволення , 7 308,00 грн. судового збору у першу чергу задоволення, а також: 1 635 258,35 грн. вимог, забезпечених заставою у першу чергу задоволення, 304 267,06 грн. вимог, забезпечених заставою, у шосту чергу задоволення).
Вказані судові рішення є чинними, не скасованими, а отже, відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України, є обов’язковими й для цього суду у цій справі, який розглядає клопотання заявника. Вказаними судовими рішеннями не установлено будь-яких обставин (які могли б бути преюдиційними відповідно до ст.75 ГПК України) стосовно заставного майна, в тому числі і стосовно його вартості (яка є основним аргументом заявника), однак прийнято рішення про те, що за рахунок реалізації заставного майна може бути погашена лише сума 1 939 525,41 грн.
Фактично заявник просить переглянути ухвалу суду від 19.12.2014, оцінити ті ж самі докази по-іншому і зробити висновок про те, що усі його первісні вимоги забезпечені заставою майна, однак такі дії можливі лише шляхом перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, що в цьому процесі є неможливим, у зв’язку з чим заява не підлягає задоволенню.
9.2.Рішенням Верховного Суду не може бути установлено нову підставу для закриття провадження у справі – ним може бути зроблено висновок щодо застосування чинної норми права.
У своїй постанові від 18.10.2018 у справі №910/12918/15 Верховний Суд наслідує позицію у постанові Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №15 і її суть полягає у тому, що "у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство".
Тобто якщо судом виявляється відсутність такого предмету як "вимоги, що не забезпечені заставою", або як "особа, стосовно якої не може бути відкрито справу про банкрутство", то дійсно, справа підлягає закриттю "за відсутністю предмета спору".
При цьому закон установлює – що таке припинення можливе лише до визнання боржника банкрутом (пункти 7 і 11 ч.1 та ч.2 ст.83 Закону №4212-VI; пункт 7 ч.1 та ч.2 ст.40 Закону №2343-XII), а Верховний Суд зазначає, що "виявлення" відсутності предмету спору здійснюється "у встановленому законодавством порядку" (тобто це не може бути здійснено шляхом подання будь-якої заяви і будь-коли, а лише у ході здійснення процедур установлення активів і пасивів боржника – за результатами прийняття судових рішень у підготовчому, попередньому і підсумковому засіданнях).
9.3.Стаття 90 Кодексу не передбачає можливості закриття провадження у справі ні з причин забезпеченості вимог кредитора, ні за відсутності предмета спору.
Якщо Верховний Суд у справі №910/12918/15 вважав, що у нього є підстави закрити справу з підстав незаконності її порушення без скасування усіх попередніх судових рішень, то суд першої інстанції у цій справі виходить з тих вимог закону, що усі судові рішення (в тому числі постановлені й у цій справі) є обов’язковими (в тому числі для суду й у цій справі) доки є не скасованими.
Підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, передбачені ст.90 Кодексу, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. А предмет спору, а саме вимоги заявника у сумі 451 764,14 грн., які підлягають погашенню у 4 чергу і які не забезпечені заставою відповідно до чинних судових рішень, як існував на момент порушення провадження у справі так і існує до цього часу.
10.Посилання заявника на постанову Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/12918/15 суд відхиляє, оскільки провадження у справі №910/12918/15 про банкрутство було закрито до визнання боржника банкрутом (пункти 6-12 – 6.14).
У цій же справі про банкрутство Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" усі обставини, на які посилається заявник, були відомі суду на момент порушення справи, затвердження реєстру вимог кредиторів. Крім того у цій справі боржника вже визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а не вирішується питання про визнання його банкрутом, як у справі, яку розглядав Верховний Суд.
Посилання заявника на те, що з введенням у дію Кодексу з’явились нові підстави для закриття провадження у справі, спростовуються викладеними судом мотивами.
Решту доводів учасників справи суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Керуючись 234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Сбербанк" від 25.11.2019.
Ухвала суду набрала законної сили 17.01.2020. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 27.01.2020.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), Прокуратурі Черкаської області, а також рекомендованим листом з повідомленням АТ "Сбербанк".
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
