Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
11 липня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1401/22
Вх. суду № 7871/23 від 11.05.2023
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Ніковською Д.С.,
у судове засідання не з’явились: ліквідатор банкрута, представники від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної податкової служби України у особі її філії, Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 11.05.2023
заявника, Моторного Романа Васильовича,
про визнання кредитором на суму 847 371,88 грн.
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,
до боржника, Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради,
про банкрутство юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
Після визнання боржника банкрутом (постанова від 02.05.2023) заявник звернувся до суду із заявою від 11.05.2023 про визнання кредитором боржника на суму 847 371,88 грн., з яких:
заборгованість по виплаті заробітної плати за рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20 – 63 407,97 грн. – 1 черга задоволення вимог кредиторів;
середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.08.2020 до 30.08.2022 – 720 373,50 грн. – 4 черга задоволення вимог кредиторів;
витрати на професійну правничу допомогу у справі №712/8594/22 – 51 018,67 грн. – 6 черга задоволення вимог кредиторів;
судовий збір за подання до суду позовної заяви у справі №712/8594/22 – 7 203,74 грн. – 6 черга задоволення вимог кредиторів;
судовий збір за подання до суду заяви про визнання кредитором – 5 368,00 грн. – 1 черга задоволення вимог кредиторів.
що у період з 04.01.2016 до 28.02.2019 Моторний Р.В. перебував у трудових відносинах з КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради на посаді директора підприємства;
що 28.02.2020 Моторного Р.В. було звільнено з посади директора підприємства згідно з розпорядженням міського голови м.Черкаси від 19.02.2020 №86-р/к та наказу по підприємству від 28.02.2020 №2-к "Про скорочення посади директора КП "Соснівська СУБ" на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці АО №431565;
що за період роботи на підприємстві Моторному Р.В. була нарахована, але не виплачена заробітна плата за вересень 2019 року – лютий 2020 року на загальну суму 203 164,15 грн., що підтверджується довідкою КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради від 12.03.2020 №48;
що у зв'язку із вказаними обставинами, 03.08.2020 Моторний Р.В. звернувся до суду із позовом про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку на загальну суму 347 238,85 грн.;
що рішенням Соснівського районного суду від 23.12.2020 позов задоволено повністю: стягнуто з КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради на користь Моторного Р.В. 203 164,15 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 144 074,70 грн., з відрахуванням обов'язкових платежів, а всього 347 238,85 грн.;
що на виконання вище вказаного судового рішення Соснівським відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрито виконавче провадження №64419337, однак у повному обсязі зобов'язання перед моторним Р.В. не виконано;
що розмір грошової суми, яка на цей час залишається не стягнутою, складає 63 407,97 грн.;
що у жовтні 2022 року Моторний Р.В. звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси із позовом про стягнення з КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 01.08.2020 до 30.08.2022 (повних 25 місяців), у сумі 720 373,50 грн.;
що 21.10.2019 введено у дію Кодекс України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство;
що у зв'язку із вказаними обставинами, ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 22.03.2023 справу №712/8594/22 за позовом Моторного Р.В. до КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку надіслано за підсудністю до Господарського суду Черкаської області для розгляду у межах справи про банкрутство КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради.
що зважаючи на черговість задоволення вимог стягувачів при примусовому виконанні рішень, залишок боргу у сумі 63 407,97 грн. є саме середнім заробітком за час затримки виплати боргу по заробітній платі, який погашається у четверту чергу задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство;
що із заявленої суми у 720 373,50 грн. визнає лише 28 814,94 грн., оскільки як встановлено рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20, середній заробіток у розмірі 144 074,70 було стягнуто з КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради за п'ять місяців затримки розрахунку; оскільки відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, отже законодавцем встановлений граничний строк у шість місяців, у межах якого може бути стягнуто середній заробіток за весь час затримки до повного розрахунку; оскільки за період п'ять місяців середній заробіток стягнуто рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.12.2020 №712/7937/20, то визнання грошових вимог у цій частині можливе лише у межах суми 28 814,94 грн., що становить розмір середнього заробітку за один місяць затримки згідно з визначеною у вказаному вище судовому рішенні формулою: 21*1372,14;
що разом ліквідатором банкрута визнаються і підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів наступні вимоги заявника: 5 368,00 грн. судового збору – у першу чергу; 92 222,91 грн. середнього заробітку (63 407,97 грн.+ 28 814,94 грн.) – у четверту чергу, а решту вимог не визнає.
Явка учасників справи обов’язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс).
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
установив наступні обставини.
02.12.2015 за поданням Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, якому делеговано право та на який покладено функції з управління боржником, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Черкас (далі – Орган управління підприємством) між міським головою Бондаренком А.В. та Моторним Р.В. (далі – Керівник) укладено контракт з керівником Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради (далі – Контракт) (а.с.11 т.3), за умовами якого:
п.1.1. За цим контрактом Керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством (...), а Орган управління підприємством зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника;
п.1.2. На підставі Контракту виникають трудові відносини між Керівником підприємства та Органом управління підприємством цього підприємства;
п.3.1. За виконання обов'язків, передбачених цим Контрактом, Керівникові нараховується щомісячна заробітна плата за рахунок коштів підприємства на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року №859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств" виходячи з установлених Керівнику: а) посадового окладу в розмірі 7 540,42 (сім тисяч п'ятсот сорок) грн. 42 коп.; б) надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу і фактично відпрацьованого часу; в) премії в розмірі до 100 відсотків нарахованої заробітної плати за посадовим окладом в разі виконання підприємством планових показників діяльності відповідно до п.2.2. У разі допущення на підприємстві нещасного випадку із смертельним наслідком з вини підприємства премія Керівникові не нараховується (...). У разі несвоєчасного виконання завдань, визначених Контрактом, погіршення якості роботи надбавки та доплати скасовуються або зменшуються за рішенням Органу управління підприємством;
п.3.2. Крім того, Керівникові можуть виплачуватися: винагорода за підсумками роботи за рік відповідно до діючого на підприємстві положення; винагорода за вислугу років відповідно до діючого на підприємстві положення; винагорода за виконання особливо важливих завдань, якщо такі завдання оформлялися за додатковою угодою до контракту, в розмірах, визначених додатковими угодами;
п.3.6. У разі змін умов праці, розмір матеріального забезпечення підлягає перегляду і оформляється додатковою угодою;
п.5.1. Внесення змін та доповнень до цього Контракту здійснюється шляхом підписання додаткових угод;
п.5.5. У разі дострокового припинення Контракту з незалежних від Керівника причин йому встановлюються додаткові гарантії та компенсації відповідно до чинного законодавства;
п.6.1. Цей контракт діє з 04 січня 2016 року до 04 січня 2021 року включно.
02.12.2015 згідно з розпорядженням міського голови м.Черкаси з 04.01.2016 Моторного Р.В. призначено на посаду директора КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради, про що зроблено відповідний запис у його трудовій книжці (а.с.8 на звороті, а.с.10 т.3).
18.01.2017 сторонами Контракту укладено додаткову угоду до нього, згідно з якою з 01.01.2017 змінюється розмір посадового окладу Керівника до 16 000,00 грн. (а.с.14 т.3).
28.12.2017 сторонами Контракту укладено додаткову угоду до нього, згідно з якою з 01.12.2017 змінюється розмір посадового окладу Керівника до 17 620,00 грн. (а.с.15 т.3).
12.12.2018 сторонами Контракту укладено додаткову угоду до нього, згідно з якою з 01.12.2018 змінюється розмір посадового окладу Керівника до 19 210,00 грн., про що 13.12.2018 міським головою м.Черкаси Бондаренком А.В. прийнято розпорядження №245-р/к (а.с.16,17 т.3).
19.02.2020, згідно з розпорядженням міського голови м.Черкаси №86-р/к, Моторного Р.В. звільнено з посади директора КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради 28.02.2020 у зв'язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України; зобов'язано комісію з припинення КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради шляхом його приєднання до КП "Придніпровська служба утримання будинків" Черкаської міської ради здійснити згідно із чинним законодавством про працю України заходи, пов'язані із звільненням Моторного Р.В. (а.с.18 т.3).
28.02.2020 згідно з наказом голови комісії з припинення КП "Соснівська СУБ" Кравець І.В. №2-к Моторного Р.А. звільнено з посади директора КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради 28.02.2020 у зв'язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.19 т.3).
02.03.2020 згідно з розрахунком складеним та підписаним головою комісії з припинення КП "Соснівська СУБ" Кравець І.В., середньоденний заробіток Моторного Р.В. за грудень 2019 року – січень 2020 року становить 1372,14 грн. (а.с.21 т.3).
12.03.2020 згідно з довідкою голови комісії з припиненні КП "Соснівська СУБ" Кравець І.В. №48 заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати Моторному Р.В. станом на 28.02.2020 становить 203 164,15 грн. (а.с.20 т.3).
23.12.2020 рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси у справі №712/7937/20 стягнуто з КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради на користь Моторного Р.В. 203 164,15 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 144 074,70 грн., з відрахуванням обов'язкових платежів, а всього 347 238,85 грн. (а.с.4 т.3).
Згідно з рішенням суду: Моторного Р.В. звільнено з посади директора 28.02.2020; середній заробіток за час затримки розрахунку стягнуто за заявлений Заявником період з 01.03.2020 до 31.07.2020; середньоденний заробіток Моторного Р.В. за грудень 2019 року – січень 2020 року становить 1372,14 грн.
04.02.2021 згідно з інформацією з АСВП від 10.05.2023 на виконання вказаного вище судового рішення Соснівським районним судом м.Черкаси видано виконавчий лист №712/7937/20 (а.с.6 т.3).
08.02.2021 на примусове виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м.Черкаси від 04.02.2021 №712/7937/20 постановою заступника начальника відділу Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Осадчою І.Б. відкрито виконавче провадження №64419337 (а.с.22 т.3).
30.08.2022 Соснівським відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на запит представника Моторного Р.В., адвоката Тищенка Ю.П., надано інформацію за вих.№4309/20-24-44 про те, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження №59734856 про стягнення з КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради боргів на загальну суму 5 457 128,27 грн.; що у складі цього зведеного виконавчого провадження перебуває виконавче провадження №64419337 з примусового виконання виконавчого листа №712/7937/20 від 04.02.2021, виданого Соснівським районним судом м.Черкаси, про стягнення з КП "Соснііська служба утримання будинків" боргу на загальну суму 347 238,85 грн.; що станом на 30.08.2022 на користь Моторного Р.В. стягнуто та перераховано кошти у сумі 283 830,88 грн.; що залишок нестягнутого боргу становить 63 407,97 грн. (а.с.24 т.3).
07.09.2022 між Адвокатським об'єднанням "Тищенко та Шимановський" в особі Керуючого партнера – Тищенка Ю.П. (надалі – Адвокатське об'єднання) та Моторним Р.В. (надалі – Клієнт) укладено договір №07/09-2 про надання правничої/правової допомоги (надалі – Договір) (а.с.26 т.3), згідно з яким:
розділ 1. Предметом Договору є: 1) надання Адвокатським об'єднанням юридичних та адвокатських послуг (надалі – "Послуги") Клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, зокрема, але не виключно: консультування Клієнта, аналіз документів, в тому числі процесуальних, що надані Клієнтом, обрання правової позиції, складання та направлення адвокатських запитів, складання процесуальних документів у справі, подання документів до суду, за необхідності представництво інтересів Клієнта в суді; 2) Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Послуги в порядку та на умовах, визначених даним Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти надані Послуги та оплатити їх;
розділ 3. Загальна вартість Послуг за цим Договором становить: 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ, яка включає в себе: консультування Клієнта, аналіз документів, в тому числі процесуальних, що надані Клієнтом, обрання правової позиції, складання та направлення адвокатських запитів, складання процесуальних документів у справі, подання документів до суду; гонорар успіху – 5% заявленої до стягнення суми, який Клієнт додатково сплачує Адвокату у разі успішного вирішення справи на користь Клієнта. Клієнт не позбавлений права сплатити Адвокату гонорар успіху до винесення рішення у справі; 3) Сума, вказана в п.3.1. даного Договору, є гонораром Адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає;
розділ 4. 1) Надання Послуг за цим Договором підлягає оплаті; 2) Тарифи на Послуги за цим Договором затверджені відповідними документами Адвокатського об'єднання та можуть бути змінені з попередженням Клієнта шляхом направлення на поштову адресу або електронну поштову скриньку не менше, ніж за 10 (десять) календарних днів до їх зміни; (...) 5)
За результатами наданих Послуг Адвокатське об'єднання складає, підписує і передає до підпису Клієнту 2 (два) примірники акту наданих Послуг (...); 6) Крім гонорару Клієнт здійснює додаткові витрати, що пов'язані з наданням правової допомоги (експертні дослідження, отримання платних довідок та інших документів, витрат на відрядження, транспортні послуги тощо) (...);
27.09.2022 Моторний Р.В. та Адвокатське об'єднання "Тищенко та Шимановський" в особі Керуючого партнера Тищенка Ю.П. склали та підписали акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором про надання правничої/правової допомоги від 07.09.2022 №07/09-2, згідно з п.2 якого вартість робіт за цим Договором становить 51 018,67 грн., з яких 15 000,00 грн. без ПДВ – основний гонорар та 36 018,67 грн. – гонорар успіху (а.с.31 т.3), зокрема:
зустріч та усна консультація Клієнта з питань трудового законодавства, в тому числі щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку тривала 3 години та її вартість склала 2 700,00 грн. без ПДВ; на ознайомлення та аналіз документів, в тому числі процесуальних, що надані Клієнтом, Адвокатське об'єднання затратило 20 години часу і це коштувало Клієнту 3300,00 грн.; надання допомоги в обранні Клієнтом правової позиції тривала 1 годину, її вартість становила 600,00 грн.; час на складання та направлення адвокатских запитів склав 1 годину та коштував Клієнту 1800,00 грн.; складання процесуальних документів у справі склало 1 годину, вартість цих послуг склала 6000,00 грн.; формування пакету документів для звернення до суду, в тому числі виготовлення копій тривало 1 годину та коштувало 600,00 грн.
Загальний розмір наданих послуг становить 15000,00 грн.
Гонорар успіху адвоката складає 5% заявленої до стягнення суми (720 373,50 грн.) і становить 36 018,67 грн.
17.10.2022 Моторний Р.В. звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси із позовом про стягнення на його користь з Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради 720 373,50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 51 018,67 грн. та судового збору у розмірі 7 203,74 грн. за якою відкрито справу №712/8594/22 (провадження №2/712/568/23).
15.12.2022 згідно з інформацією з АСВП від 10.05.2023 виконавчий лист Соснівського районного суду м.Черкаси №712/7937/20 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 "Про виконавче провадження" у зв'язку з відсутністю у боржника майна, яке б підлягало опису й арешту та належало йому на праві приватної власності. Заходи державного виконавця, спрямовані на виявлення іншого ліквідного майна боржника, виявились безрезультатними. З метою забезпечення виконання рішення на все майно боржника накладено арешт. Кошти на рахунках боржника відсутні. Сума заборгованості становить 63407,97 грн. (а.с.6 т.3).
26.01.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради.
27.01.2023 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за №69957.
22.03.2023 ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси цивільну справу №712/8594/22 (провадження №2/712/568/23), за клопотанням представника позивача, адвоката Шимановського А.В., надіслано за підсудністю до Господарського суду Черкаської області для розгляду у межах справи про банкрутство Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради.
27.04.2023 ухвалою Господарського суду Черкаської області справу №925/1401/22 (712/8594/22) прийнято до свого провадження.
02.05.2023 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.
03.05.2023 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному порталі судової влади України за №70535.
11.05.2023 Моторний Р.В. звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника у справі №925/1401/23 про банкрутство КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради на суму із заявою від 11.05.2023 про визнання кредитором боржника на загальну суму 847 371,88 грн., що розглядається.
30.05.2023 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №925/1401/22 (712/8594/22) позовну заяву Моторного Р.В. від 17.10.2022 залишено без розгляду.
Прийняте судом рішення мотивоване тим, що вимога ч.4 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства про залишення позову без розгляду у разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника – є імперативною. Судом установлено обставину подання Моторним Р.В. заяви від 11.05.2023 до суду у справі №925/1401/22 з вимогами до боржника. Вимоги Моторного Р.В. у заяві від 11.05,2023, які ним заявлено у справі №925/1401/22 про банкрутство Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради повністю співпадають з вимогами, які містяться у позовній заяві з вимогами до Комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради у справі №712/8594/22 та є ідентичними. З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.4 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
ч.4 ст.75. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;
ч.1, п.1 ч.3 ст.123. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;
ч.1-3 ст.124. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору; попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи;
ст.126. Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами;
ч.4-8 ст.129. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись; якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку; якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (…).
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:
ст.1. (…) грошове зобов’язання (борг) - зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; (…) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; (…);
ч.14 ст.39. З моменту відкриття провадження у справі: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
ч.5 ст.41. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати (…);
ч.1 ст.45. 1. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
абз.6 ч.2 ст.45. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
ч.4 ст.45. Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
ч.7 ст.45. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом.
абз.3 і 4 ч.8 ст.45. Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
ч.1 ст.64. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
(…) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; (…)
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження":
ч.1, 2 ст.46. У разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п’яту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов’язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. У разі якщо виконавчі документи щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших вимог, пов’язаних із трудовими правовідносинами, надійшли протягом одного дня і стягнутої суми недостатньо для задоволення в повному обсязі всіх вимог за такими виконавчими документами, відповідні вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми.
8.1. Заявник заявив наступні вимоги:
заборгованість по виплаті заробітної плати за рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20 у розмірі 63 407,97 грн.;
середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.08.2020 до 30.08.2022 у розмірі 720 373,50 грн.;
Вказані вимоги виникли (на суму 63 407,97 грн.) та заявлені (на суму 720 373,50 грн.) за період до відкриття провадження у справі про банкрутства, отже є конкурсними і відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу мали бути заявлені протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
8.2. Однак заборгованість стягнута рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20, її розмір 63 407,97 грн. (залишок від стягнутої судовим рішенням) визнається сторонами і підтверджується відповідною довідкою від 30.08.2023 органу державної виконавчої служби, об’єктивно існувала на час відкриття провадження у справі про банкрутство.
8.2.1. Пред’явлення частини з цієї вимоги не було обов’язковим для заявника і заборгованість по заробітній платі мала бути включена до реєстру вимог кредиторів відповідно до правил абз.3 ч.8 ст.45 Кодексу. В іншій частині пред’явлення вимоги було обов’язковим.
8.2.2. Так, Заявник вважає, що вимоги у сумі 63 407,97 грн. підлягають погашенню у першу чергу як вимоги по заробітній платі. Ліквідатор банкрута вважає, що ці вимоги підлягають погашенню у четверту чергу, оскільки у виконавчому провадженні повністю погашена заборгованість із заробітної плати, а заявлена сума є залишком середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Згідно із судовим рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20 на користь заявника стягнено 203 164,15 грн. заробітної плати та 144 074,70 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У довідці від 30.08.2022 Соснівський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вказує на залишок заборгованості боржника перед Моторним Р.В у загальній сумі 63 407,97 грн. будь-які відомості про те, які саме вимоги були погашені державним виконавцем, відсутні.
У зв’язку з цим суд виходить з наступного: заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні – це є види вимог, які відповідно до ст.46 Закону України "Про виконавче провадження" відносяться до "вимог працівників, які пов’язані з трудовими правовідносинами" та які у міру надходження коштів погашалися у третю чергу, але пропорційно – тобто заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні погашалися пропорційно.
Отже не погашеною є як частина заборгованості по заробітній платі так і частина середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
8.2.3. Дана обставина має правове значення саме при визначенні черговості погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство, оскільки згідно із ст.64 Кодексу заборгованість по заробітній платі погашається у першу чергу, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні – у четверту чергу.
8.2.4. Розрахунок залишку не погашених сум такий.
63407,97 грн. це є не погашена заборгованість по заробітній платі ("А") та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ("В"), з яких не погашеною є відповідно:
203164,15 + 144074,70 = 347238,85 грн.;
А + В = 63407,97 грн.;
А = 203164,15 х 63407,97 : 347238,85 = 37099,04;
В = 144074,70 х 63407,97 : 347238,85 = 26308,93;
8.2.5. Отже, 37 099,04 грн. залишку не виплаченої заробітної плати погашається у першу чергу, а 26 308,93 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – у четверту чергу.
8.3. Вимоги ж на суму 720 373,50 грн. на момент відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, як не підтверджувались окремими документами про право на них (наприклад, як вимоги по заробітній платі підтверджувались довідкою про розмір заборгованості КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради від 12.03.2020 №48), так і не були визнані судовим рішенням, тому абз.3 ч.8 ст.45 Кодексу до цих вимог не може бути застосовано і тому як конкурсні вимоги вони мали бути заявлені протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство у цю справу. Тобто ч.1 ст.45 Кодексу передбачено обов’язок їх пред’явлення у справу про банкрутство.
8.3.1. Розгляд спору щодо цих вимог Соснівським районним судом не виключав обов’язку Моторного Р.В. відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу подати заяву щодо цих вимог у справу про банкрутство. Подання заяви з такими вимогами з пропуском 30-ти денного строку має наслідком застосування до цих вимог правил ч.4 ст.45 Кодексу.
Вказані вимоги (як "середній заробіток за час затримки розрахунку") не входять до переліку тих вимог, задоволення яких здійснюється у першу чергу відповідно до п.1 ч.1 ст.64 Кодексу.
8.3.2. Що стосується розміру вимог "середній заробіток за час затримки розрахунку", які підлягають визнанню, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.117 КЗПП України: у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців; при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Оскільки за період повних п’яти місяців середній заробіток на користь заявника стягнено рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20, то в цій частині вимоги у цій справі підлягають визнанню на суму 27 442,80 грн. за період з 01.08.2020 до 31.08.2020 у якому 20 робочих днів (8 вихідних і 1 святковий) з розрахунку 1372,14 х 20. У визнанні решти вимог слід відмовити.
8.3.3. Вимоги були пред'явлені після закінчення 30-денного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Суд вважає, що відповідно до абз.2-4 ч.4 ст.45 Кодексу вимоги задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом, однак такий кредитор не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
8.4. Заявником заявлено вимогу про визнання витрат на професійну правничу допомогу у справі №712/8594/22 у розмірі 51 018,67 грн. у 6 чергу задоволення вимог.
8.4.1. Розмір витрат заявника на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. відповідає умовам Договору та розрахунку, наведеному у акті приймання-передачі виконаних робіт.
Докази сплати коштів за надання правової допомоги суду не надані.
8.4.2. Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді (...) визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов’язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Боржник клопотання про зменшення суми витрат заявника на професійну правничу допомогу та заперечення з доводами про не співмірність витрат не надав, просив відмовити у їх визнанні, оскільки рішення по суті вимог у справі №712/7937/20 судом не прийнято.
8.4.3. У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення".
8.4.4. Разом з тим суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Суд у цій справі, виходячи з відсутності у нього зобов`язання присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 51018,67 грн. є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, тому зменшує цю суму на 46018,67 грн. (зокрема, зменшує: до 500 грн. на консультацію з питань трудового законодавства; до 1000 грн. на ознайомлення та аналіз документів, до 500 грн. на обрання правової позиції; до 500 грн. на складання та направлення адвокатських запитів; до 2000 грн. на складання процесуальних документів у справі; до 500 грн. на формування пакету документів для звернення до суду та виключає суму 36 018,67 грн. /гонорар адвоката у зв’язку із прийняттям позитивного для клієнта рішення/, оскільки результат розгляду справи був прогнозованим та не був спірним).
Отже розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №712/7937/20 та у цій справі в частині ідентичних вимог суд визначає у розмірі 5000 грн.
При цьому суд виходить з того, що спір по суті вимог заявника фактично вже було вирішено рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20 і адвокату необхідно було лише правильно визначитися із періодом та розміром (обчисленням) суми, право на стягнення якої має Заявник, що саме адвокатом допущено пропуск строку на подання заяви з вимогами у справу про банкрутство.
8.4.5. Положеннями ч.4 ст.129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, часткове задоволення вимог (27 442,80 грн. із заявлених 720 373,50 грн., тобто різниця складає 692 930,70 грн.) та принцип пропорційності, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення відповідачем витрати на правову допомогу підлягають визнанню у розмірі 190,48 грн. (5000 грн. визнана судом сума витрат на правову допомогу х 27 442,80 грн. сума задоволених позовних вимог ÷ 720 373,50 грн. сума пред’явлених позовних вимог), які і підлягають визнанню у справі про банкрутство і погашенню як судові витрати – у першу чергу.
8.4.6. При цьому суд виходить з того, що у законодавстві виникла прогалина у застосуванні норм ГПК України і Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачив спеціальну підставу для залишення позову без розгляду, але не врегулював питання щодо судових витрат у справі, позов у якій залишено без розгляду.
Так, ГПК України не врегульовує порядку вирішення цього питання для даного конкретного випадку, а саме для випадку залишення позову без розгляду, з підстави, передбаченої ч.4 ст.7 Кодексу. Зокрема, виходячи із передбачених ст.226 ГПК України підстав залишення позову без розгляду вбачається,
що у випадках, передбачених пунктами 1-6 і 8-10 цієї норми, позов залишається без розгляду з вини (волі) самого позивача, отже відшкодування судових витрат з відповідача у цих випадках, суперечило б принципам їх розподілу, передбаченим ст.129 ГПК України;
що у випадках, передбачених пунктами 7 і 11 цієї норми, позов залишається без розгляду з волі обох сторін, отже відшкодування судових витрат лише з відповідача у цих випадках, суперечило б принципам їх розподілу, передбаченим ст.129 ГПК України.
У даному ж випадку воля сторін не має значення для застосування судом ч.4 ст.7 Кодексу.
Разом з тим судові витрати, зокрема, на оплату послуг адвоката позивачем у справі №712/8594/22 фактично понесені і судом має вирішуватися питання про їх розмір та порядок відшкодування, тому суд вважає, що дане питання має бути вирішено саме при розгляді заяви від 11.05.2023 у межах цієї справи №925/1401/22, виходячи з фактично визнаних (задоволених) вимог у межах справи про банкрутство.
8.4.7. Щодо черговості задоволення цих вимог суд приходить до таких висновків.
Згідно із ч.1 і 3 ст.123 ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Отже визначений ГПК України перелік судових витрат не є вичерпним.
Однак Кодекс не визначає у яку чергу підлягають погашенню судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу, проте передбачає погашення у першу чергу витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Оскільки сплату судового збору у справі про банкрутство передбачено Кодексом, суд приходить до висновку, що і судовий збір, і витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов’язаних з провадженням у справі про банкрутство, які підлягають погашенню у першу чергу.
8.5. Згідно з п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Як зазначено у п.8.2 ухвали Господарського суду Черкаської області від 30.05.2023 у справі №925/1401/22(712/8594/22) для повернення судового збору з бюджету у розмірі 7 203,74 грн., сплаченого Моторним Романом Васильовичем через АТ "Банк траст-капітал" згідно з квитанцією від 17.10.2022 №4163-4976-6582-8157, заявнику необхідно звернутися до Господарського суду Черкаської області з відповідним клопотанням після набрання цією ухвалою законної сили.
Тому у визнанні вимог у розмірі 7 203,74 грн. сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви у справі №712/8594/22 слід відмовити.
8.6. Судовий збір у розмірі 5 368,00 грн., сплачений за подання до суду заяви від 11.05.2023 про визнання кредитором у цій справі підлягає визнанню і погашенню у першу чергу.
8.7. Підсумовуючи вимоги, які підлягають визнанню, включенню до реєстру вимог кредиторів та погашенню у ліквідаційній процедурі суд виходить з того,
що у першу чергу підлягають погашенню 42 657,52 грн.(37 099,04 грн. залишок не виплаченої заробітної плати за рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20, 5 368,00 грн. судового збору у цій справі, 190,48 грн. витрати на правову допомогу у справі №712/7937/20);
що у четверту чергу підлягають погашенню 53 751,73 грн. (26 308,93 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як залишок не стягнено за рішенням за рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23.12.2020 у справі №712/7937/20 та 27 442,80 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2020 до 31.08.2020 з гідно з цим судовим рішенням).
Керуючись ч.4 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.233, 234 Господарського процесуального кодексу України суд, –
УХВАЛИВ:
на суму 42 657,52 грн., які погашаються у першу чергу;
на суму 53 751,73 грн., які погашаються у четверту чергу.
Ухвала суду набрала законної сили 31.07.2023. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 31.07.2023.
Направити цю ухвалу заявнику, ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (1).
Суддя Хабазня Ю.А.
_03_03.png)
