Ухвала по справі № 925/1499/17 від 12 квітня 2018 року (оплата послуг арбітражного керуючого)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12 квітня 2018 року                                  м. Черкаси                       Справа № 925/1499/17

       вх. суду № 8498/18 від 27.03.2018

Господарський суд Черкаської області

у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,

із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф.,

у судове засідання не з’явились:

ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Борових І.А., представник від Головного управління ДФС у Черкаській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання від 26.03.2018 №02-12/05-28

заявника, арбітражного керуючого Борових І.А.,

про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат, стягнення сум грошової винагороди та витрат з ініціюючого кредитора

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Головного управління ДФС у Черкаській області,

до боржника, товариства з обмеженою відповідальністю "Родень-М",

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1.Арбітражний керуючий Борових І.А. звернувся до суду з клопотанням від 26.03.2018 №02-12/05-28, у якому просив:

затвердити звіт арбітражного керуючого Борових І.А. про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період виконання ним повноважень розпорядника майна боржника з 07.12.2017 по 29.03.2018 у сумі 26812,45 грн. (з них: за грудень 2017 року – 4954,84 грн., за січень 2018 року – 7446,00 грн., за лютий 2018 року – 7446,00 грн., за березень 2018 року – 6965,61 грн.);

затвердити звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого Борових І.А. за період виконання ним повноважень розпорядника майна боржника з 07.12.2017 по 29.03.2018 у сумі 8592,74 грн. (з них: за грудень 2017 року – 1187,07 грн., за січень 2018 року – 1811,12 грн., за лютий 2018 року – 2049,42 грн., за березень 2018 року – 3545,13 грн.),

разом на суму 35405,19 грн.;

стягнути з ініціюючого кредитора, Головного управління ДФС у Черкаській області, на користь арбітражного керуючого Борових І.А. заборгованість по сплаті основної грошової винагороди та відшкодуванню витрат останнього у вищевказаній сумі, про що видати наказ суду.

2.У направленому суду клопотанні від 30.03.2018 №02-12/05-30 (вх.суду №9290/18 від 03.04.2018, т.2 а.с.117) арбітражний керуючий Борових І.А. заявлені вимоги збільшив в частині витрат за березень 2018 року на суму 1167 грн. (4712,13 – 3545,13).

3.На обґрунтування заявленого клопотання та у письмових поясненнях від 02.04.2018 №02-12/05-34 (вх.суду №9572/18 від 04.04.2018, т.2 а.с.126) заявник пояснив,

що не погоджується з рішенням комітету кредиторів від 22.03.2018, яким не погоджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат, оскільки поданий ним звіт стосується не Державної податкової інспекції у м.Черкасах, яка не є учасником справи, а стосується Головного управління ДФС у Черкаській області, як ініціюючого кредитора, оскільки порядок виплати основної грошової винагороди розпорядника майна визначено у частині 2 статті 115 Закону-4212, а не у частинах 3, 5 і 6  цієї статті, які стосуються грошової винагороди ліквідатора банкрута;

що Головне управління ДФС у Черкаській області на депозитний рахунок нотаріуса авансового платежу для виплати арбітражному керуючому (розпоряднику майна) грошової винагороди не вносило,

що включені до складу витрат арбітражного керуючого добові, робота водія та витрати паливно-мастильних матеріалів, є витратами по справі, оскільки наказ від 19.02.2018 №3-кт про відрядження до м.Бровари був фактично виданий для його участі у судовому засіданні 20.02.2018 у м. Черкаси на підставі ухвали суду від 26.01.2018 і наказом від 23.03.2018 №9-кт було виправлено описку у вищевказаному наказі; оскільки наказ від 21.03.2018 №6-кт був виданий для його участі у загальних зборах кредиторів та зборах комітету кредиторів 22.03.2018 у м. Черкаси і наказом від 23.03.2018 №8-кт було виправлено описку у вищевказаному наказі;

що присутність арбітражного керуючого Борових І.А. на зборах (комітету) кредиторів підтверджується протоколами, а також посвідченнями про відрядження;

що Законом-4212 не визначено періодичність і момент надання  розпорядником майна комітету кредиторів звіту про свою діяльність, та що комітет кредиторів у будь-який час може зобов'язати розпорядника майна надати звіт, однак, цього не зробив, а лише констатував факт відсутності.

що необхідність оренди автомобіля обґрунтована обставинами неможливості вчасного прибуття у судове засідання до м.Черкаси автобусом, потяг ходить не щоденно, погоді умови, переміщення громадським транспортом, необхідність брати з собою матеріали справи, оргтехніку, папір та ін., який перевозити громадським транспортом проблематично, а також що з урахуванням добових та вартості проживання у готелі три відрядження обійшлись би у суму від 4723,80 грн. до 6890,70 грн., отже оренда автомобіля є більш ефективним та дешевим способом переміщення,

що Закон-4212 (ст.99,115) визнає розпорядника майна незалежним під час здійснення своїх повноважень, надаючи йому право самому визначати яким чином та в який спосіб їх виконувати (ходити пішки або їздити на орендованому автомобілі), однак накладає одне єдине обмеження: витрати, пов'язані з виконанням таких повноважень, не повинні перевищувати регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг,

що відповідно до подорожніх листів від 20.02.2018 №3, від 22.03.2018 №6, від 29.032.2018 №10 нормативна витрата палива склала 96,33 л,

що загальна кількість придбаного (витраченого) палива (90 л) не перевищила загальну нормативну витрату палива (96,33 л),

що вартість придбаного палива склала 2354,10 грн. (добові за три відрядження обійшлись 372,30 грн.*3=1116,90 грн., разом три відрядження обійшлись 2354,10 грн.+1116,90 грн.=3471,00 грн.), у той час як три відрядження з використанням громадського транспорту обійшлись би від 4723,80 грн. до 6890,70 грн.

4.Ініціюючий кредитор у поясненнях без дати і номеру (вх.суду №10084/18 від 11.04.2018, т.2 а.с.142) та у судовому засіданні проти задоволення вимог заперечив і пояснив,

що розпорядником майна не надано на засідання комітету кредиторів звіту про виконану роботу і його було отримано лише 03.04.2018, тобто після прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом;

що пред’явлені на комітеті кредиторів бухгалтерські документи на підтвердження витрат не відповідають чинному законодавству (зокрема, накази на відрядження не до міста Черкаси, відмітки у посвідченні про відрядження №3 21.02.2018 не відповідають даті судового засідання 20.02.2018), через що  комітетом кредиторів було прийнято рішення не погоджувати витрати арбітражного керуючого Борових І.А.;

що не відповідають дійсності твердження заявника про необхідність використання орендованого транспортного засобу, оскільки відповідно до публічних джерел інформації у мережі Інтернет транспортні перевезення за маршрутом Черкаси-Полтава коштують 170 грн. та лише один перевізник здійснює 4 рейси на добу, тому посилання на вартість квитка у 240 грн. та відрядження на 3 доби з бронюванням місця проживання не можуть відповідати дійсності;

5.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника (арбітражний керуючий Борових І.А., Головне управління ДФС у Черкаській області) були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що у справі наявні повідомлення про вручення ухвали суду, однак їх представники у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

Явка вказаних осіб обов’язковою не визнавалась.

6.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).

Відповідно до ст.ст.233-235 ГПК України у судовому засіданні до справи приєднано вступну та резолютивну частини судового рішення.

7.Заслухавши учасників у справі про банкрутство боржника у судовому засіданні  29.03.2018 та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 07.12.2017 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Борових І.А., встановлено розмір оплати послуг розпорядника майна боржника – дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Ухвалою суду від 06.03.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів і визначено дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (21.03.2018 об 11:00) і підсумкового судового засідання (29.03.2018об 11:10).

Повідомленням від 09.03.2018 №02-12/02-21 (т.2 а.с.78) розпорядником майна боржника скликано збори кредиторів та комітету кредиторів на 22.03.2018.

Постановою суду від 29.03.2018 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.

22.03.2018 відбулися збори кредиторів боржника (протокол т.2 а.с.75) та обрано комітет кредиторів у складі одного (і єдиного) кредитора у справі, Головного управління ДФС у Черкаській області.

На засіданні комітету кредиторів (протокол від 22.03.2018, т.2 а.с.76) було розглянуто звіт арбітражного керуючого Борових І.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат, який не було погоджено з тих підстав, що у процедурі банкрутства державна податкова інспекція у м.Черкасах не представляє особистий інтерес юридичної особи, натомість здійснює заходи, спрямовані на надходження коштів до Державного бюджету України, а отже не може забезпечувати вимоги арбітражного керуючого щодо основної грошової винагороди та понесених ним витрат; що державна податкова інспекція у м.Черкасах є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету; що кошторисом на її утримання не передбачено видатків на оплату послуг сторонніх фахівців; що джерела сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв’язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство передбачені ч.5 ст.115 Закону-4212; що відшкодування основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за рахунок державної податкової інспекції у м.Черкасах згідно з Бюджетним кодексом України буде кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів; що поняття "грошової винагороди" ліквідатора не є тотожним поняттю "заробітна плата", яка гарантована працівнику Конституцією України, КзпП України, Законом України "Про оплату праці"; що ліквідатор не є працівником банкрута, з яким укладено трудовий договір; що Законом-4212 не передбачено обов’язку кредитора (кредиторів) відшкодовувати за власний рахунок грошову винагороду ліквідатору у випадку, якщо у банкрута відсутні активи і кредитори не створили відповідний фонд; що такий обов’язок покладається на ініціатора порушення провадження у справі про банкрутство лише на стадії розпорядження майном боржника (ч.2 ст.115 Закону-4212); що за таких обставин клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних із здійсненням повноважень ліквідатора у справі та стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди ліквідатору та відшкодування його витрат підлягає відхиленню через відсутність законодавчих підстав; що така правова позиція підтверджена рішеннями господарських судів різних інстанцій, зокрема рішенням від 24.05.2016 у справі №904/10043/14; що право вимоги основної грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора згідно із ст.115 Закону-4212; що право вимоги за березень ще не виникло; що включення до складу витрат на здійснення процедури розпорядження майном сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування є необгрунтованим, оскільки внесок сплачується фізичними особами-підприємцями з доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, що водночас фізичні особи-підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, зокрема, якщо вони є особами з інвалідністю, а розпорядник майна є інвалідом 2 групи; що відповідно до наданого арбітражним керуючим Борових І.А. звіту, до складу витрат включено добові за відрядження до м.Бровари (згідно з наказом від 19.02.2018 №3-кт), за відрядження до м.Васильків (згідно з наказом від 21.03.2018 №6-кт) та відповідно робота водія і витрати паливно-мастильних матеріалів, які не мають відношення до справи про банкрутство ТОВ "Родень-М"; що звіт за період здійснення повноважень розпорядника майна боржника арбітражним керуючим Борових І.А. відповідно до вимог п.3 ст.22 Закону-4212 не надано.

наказами від 23.03.2018 №9-кт і №8-кт були виправлено описки у наказах від 19.02.2018 №3-кт (про відрядження до м.Бровари 21.02.2018) і від 21.03.2018 №6-кт (про відрядження до м.Васильків для його участі у загальних зборах кредиторів та зборах комітету кредиторів 22.03.2018);

26.03.2018 за № 02-12/05-25 розпорядником майна боржника складено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення і відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном та надіслано електронною поштою суду.

8.Згідно з ч.2 і 7 ст.115 Закону-4212: право вимоги грошової винагороди виникає в розпорядника майна в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника; сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині; сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна;  розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника; звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів; звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

9.Проаналізувавши установлені обставини та вимоги законодавства суд приходить до таких висновків.

9.1.Збільшені розпорядником майна боржника вимоги в частині витрат за березень 2018 року на суму 1167 грн. (4712,13 – 3545,13) затвердженню судом не підлягають з тих підстав, що вони не були предметом розгляду комітету кредиторів відповідно до ч.7 ст.115 Закону-4212 (суду надано звіт від 30.03.2018 №02-12/05-30, т.2 а.с.117, у той час як збори комітету кредиторів відбулися 22.03.2018);

9.2. Згідно зі ст.115 Закону-4212: арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Отже оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється за весь час виконання ним своїх обов’язків до моменту його звільнення – виконання ним своїх обов’язків безоплатно законом не передбачено.

Пунктом 6 резолютивної частини ухвали суду від 07.12.2017 розпоряднику майна боржника було встановлено оплату послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

9.2.1. Тому рішення комітету кредиторів від 22.03.2018 у частині відмови у затвердженні грошової винагороди розпорядника майна боржника за грудень 2017 – лютий 2018 років на суму 19846,84 грн. (з яких: за грудень 2017 року – 4954,84 грн., за січень 2018 року – 7446,00 грн., за лютий 2018 року – 7446,00 грн.) грн. є неправомірним, оскільки право вимоги цих сум виникло, оскільки розрахунок цих сум є вірним. У зв’язку з цим звіт на вказану суму підлягає затвердженню.

9.2.2.Право ж вимоги щомісячної грошової винагороди розпорядника майна боржника за березень 2018 року на суму 6965,61 грн. виникло 31.03.2018, тому пред’явлення такої вимоги 22.03.2018 на засіданні комітету кредиторів, чи й 26.03.2018 у надісланому до суду звіті про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат є безпідставним (передчасним), отже рішення комітету кредиторів від 22.03.2018 у цій частині є правомірним, а вимоги на вказану суму затвердженню і стягненню з ініціюючого кредитора не підлягають і можуть бути пред’явлені після усунення цих порушень.

9.2.3.У порушення Закону-4212 ініціюючим кредитором не здійснено авансування грошей на виплату щомісячної грошової винагороди розпорядника майна боржника і така йому в установлені строки не виплачувалась, тому сума 19846,84 грн. грошової винагороди за грудень 2017 – лютий 2018 років підлягає стягненню з ініціюючого кредитора в примусовому порядку.

Враховуючи об’ємність винесеного судового рішення суд вважає необхідним видати в цій частині окремий наказ.

9.2.4.Доводи ініціюючого кредитора судом відхиляються, оскільки не містять будь-яких заперечень щодо відсутності правових підстав визначення розміру та нарахування грошової винагороди розпорядника майна за грудень 2017-лютий 2018 років та оскільки не стосуються суті заявлених вимог (тобто не спростовують поданих доказів, правомірність вимог та правильність розрахунків).

9.3. На засіданні комітету кредиторів 22.03.2018 було розглянуто питання затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Борових І.А. на суму 8592,74 грн., за результатами розгляду яких у погодженні (схваленні) цих сум відмовлено.

Оцінюючи надані розпорядником майна боржника докази, суд вважає, що комітетом кредиторів правомірно відмовлено у погодженні звіту в частині витрат добових на відрядження у сумі 744,60 грн. (372,30+372,30), витрат на паливно-мастильні матеріали на суму 1559,40 грн. за фіскальним чеком 9249 АМІК Україна ДП Євро, оскільки комітету кредиторів не було надано належно оформлених первинних документів, згідно з якими ці витрати нараховані. Так,

а) комітету кредиторів 22.03.2018 письмового звіту з розрахунком витрат і доказами розпорядником майна боржника надано не було (такий звіт як документ створений лише 26.03.2018 і надісланий електронною поштою суду);

б) пред’явлені комітету кредиторів накази №3-кт і №6-кт на відрядження арбітражного керуючого Борових І.А. у м.Бровари та м.Васильків не відповідають дійсному місцю відрядження, а зміни про виправлення описки до вищевказаних наказів були здійснені лише 23.03.2018 і предметом нового розгляду комітету кредиторів не були;

в) посвідчення про відрядження №3 не містить відміток суду про явку арбітражного керуючого 21.03.2018, в той час як судове засідання було призначене на 20.03.2018;

г) безпідставними є відомості про витрати арбітражного керуючого Борових І.А. по сплаті Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за весь період у сумі 5898,74 грн. (з них: за грудень 2017 року – 1090,07 грн., за січень 2018 року – 1638,12 грн., за лютий 2018 року – 1638,12 грн., за березень 2018 року – 1532,43 грн.), оскільки, по-перше, доказів понесення цих витрат суду не надано, по-друге, обґрунтування правомірності їх можливого понесення та включення до витрат арбітражного керуючого не надано, і пов’язаність їх із провадженням у справі про банкрутство боржника суду не доведена.

Таким чином сума понесених витрат, які підлягають затвердженню становить 390,00 грн. (з яких: за грудень 2017 року – 97 грн. (49,00+32,00+16,00), за січень 2018 року – 173,00 грн. (73,00+100,00), за лютий 2018 року – 39 грн. (9,00+30,00), за березень 2018 року – 81 грн. (21,00+18,00+21,00+21,00) згідно з розрахунком т.2 а.с.49-50).

Вимога про їх стягнення (і відповідно, відшкодування) за рахунок ініціюючого кредитора задоволенню не підлягає, оскільки ч.2 ст.115 Закону-4212 покладає на заявника авансування лише грошової винагороди розпорядника майна боржника.

Керуючись ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд –

УХВАЛИВ:

1.Клопотання арбітражного керуючого Борових І.А. від 26.03.2018 №02-12/05-28 (з уточненням від 30.03.2018 №02-12/05-30) задовольнити частково.

1.1.Затвердити звіт арбітражного керуючого Борових І.А. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 07.12.2017 по 29.03.2018 у сумі 20236,84 грн. (з них: 19846,84 грн. нарахованої грошової винагороди за грудень 2017 – лютий 2018 років; 390,00 грн. здійснених витрат).

1.2. Стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) на користь арбітражного керуючого Борових Ігоря Авнеровича (36042, м.Полтава, пров.Дружній,1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1154, видане Міністерством юстиції України 02.07.2013, наказ від 07.06.2013 №1115/5,  дата народження 02.01.1961, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2228211530) грошову винагороду у сумі 19846,84 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок шість гривень 84 коп.);

Наказ видати.

1.3.У задоволенні клопотання в решті вимог відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили 19.04.2018, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-259 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 19.04.2018.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням арбітражним керуючим Борових І.А., Голінному А.М., членам комітету кредиторів (1).

Суддя                                                                         Ю.А. Хабазня