Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

24 січня 2019 року № 1 м. Черкаси Справа № 925/1961/14

Вх. суду № 32962/18 від 06.11.2018 № 27597/18 від 18.09.2018, № 28559/18 від 25.09.2018, № 28696/18 від 26.09.2018

Господарський суд Черкаської області

у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,

із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф.,

у судове засідання не з’явились: ліквідатор банкрута, представники від Карпенка С.Б., ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, ПП "Обухівміськвторресурси", ТОВ "ГСН", ГУ ПФУ в Черкаській області, ПАТ "Енергобанк", ПАТ "Київобленерго", Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду:

1) клопотання від 18.09.2018 №02-01/1/111

заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,

про затвердження звіту про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційного балансу банкрута,

2) клопотання без дати і номеру

заявника, Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області,

про продовження строку ліквідаційної процедури,

3) заяву від 06.11.2018 №2912/23-01-04-050

заявника, Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області,

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.04.2018,

4) скаргу від без дати і номеру

заявника, Карпенка Сергія Борисовича,

про визнання дій учасників справи протиправними та скасування рішення комітету кредиторів від 06.08.2018 (протокол №24)

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області,

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ",

про визнання банкрутом,

УСТАНОВИВ:

1.Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Вихор Ю.С., заявлено клопотання від 18.09.2018 №02-01/1/111 (вх. суду №27597/18 від 18.09.2018) про затвердження звіту про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційного балансу банкрута

2.Від голови комітету кредиторів, Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, надійшли клопотання без дати і номеру (вх.суду №28559/18 від 25.09.2018, вх.суду №28696/18 від 26.09.2018) про продовження строку ліквідаційної процедури боржника, мотивовані поданням Карпенком С.Б. скарги на дії Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (щодо прийнятого на засіданні комітету кредиторів рішення про розірвання договору про відступлення права вимоги від 12.04.2018, укладеного між ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" та Карпенком С.Б.), а також поданням Державною податковою інспекцією у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області позовної заяви про розірвання цього договору.

3.Державною податковою інспекцією у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області подано заяву від 06.11.2018 №2912/23-01-04-050 з вимогою: визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 12.04.2018, укладений між ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" в особі ліквідатора Вихор Ю.С. та фізичною особою Карпенком Сергієм Борисовичем (далі – Договір).

4.Карпенком Сергієм Борисовичем подано до суду скаргу на дії учасників ліквідаційної процедури без дати і номера (вх.суду №25692/18 від 03.09.2018, а.с.1 т.9) з вимогами: призупинити виконання рішень комітету кредиторів, оформлених протоколом від 06.08.2018 №24; витребувати у ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області зазначені у скарзі документальні матеріали, які мають значення для розгляду даної скарги по суті; визнати дії учасників ліквідаційної процедури, представників ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області, під час розгляду листа ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" від 30.07.2018 №30/07 та прийняте рішення "зобов’язати ліквідатора вжити заходів щодо розірвання Договору відступлення права вимоги від 12.04.2018 року, у відповідності до ст.652 Цивільного кодексу України в триденний строк від засідання комітету кредиторів" протиправним, як таке, що порушує права та законні інтереси скаржника; скасувати рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом від 06.08.2018 №24.

Скаргу було подано з порушенням вимог ст.174 ГПК України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 07.09.2018 залишено без руху. 20.09.2018 до суду надійшла заява Карпенка С.Б. від 14.09.2018 (вх.суду №27979/18 від 20.09.2018, а.с.29 т.9) про усунення недоліків раніше поданої заяви. Ухвалою суду від 24.09.2018 скаргу призначено до розгляду по суті, а також відмовлено у задоволенні клопотань Карпенка С.Б. призупинити виконання рішень комітету кредиторів, оформлених протоколом від 06.08.2018 №24, та витребувати у ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області зазначені у скарзі документальні матеріали (письмові пояснення представника кредитора та акти перевірок фізичної особи-підприємця Довгаля Д.М.), які містяться у заяві без дати і номеру (вх.суду №25692/18 від 03.09.2018).

5.Судом об’єднано розгляд вимог за вищевказаними заявами, оскільки вони випливають з одних правовідносин (відносин проведення ліквідаційної процедури, реалізації майна у ліквідаційній процедурі, реалізації прав і повноважень учасниками справи про банкрутство, оскарженням дій учасників справи про банкрутство у зв’язку з реалізацією майна ліквідатором банкрута) і пов'язані між собою одними й тими ж обставинами, які підлягають установленню, та доказами, які ці обставини підтверджують. Зокрема, вирішення питання затвердження звіту ліквідатора банкрута залежить від вирішення питання визнання недійсним Договору; для вирішення питання визнання недійсним Договору необхідно установити обставини правомірності проведення ліквідаційної процедури, викладені у звіті ліквідатора банкрута; вирішення питання про продовження строку ліквідаційної процедури залежить від вирішення питання про затвердження звіту ліквідатора банкрута і навпаки; вирішення скарги Карпенка С.Б. залежить від обставин правомірності проведення ліквідаційної процедури і вирішення питання про визнання недійсним Договору.

Ліквідатор банкрута у заявах від 19.11.2018 №02-01/1/126 (вх.суду №34987/18 від 23.11.2018, а.с.61 т.10), від 02.01.2019 №02-01/1/1 (вх.суду №406/19 від 04.01.2019, а.с.168 т.10) та у судовому засіданні подані ним та Карпенком С.Б заяви підтримала, заперечила проти вимог ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області і пояснила,

що належним чином здійснила ліквідаційну процедуру, обставини проведення якої викладено у звіті ліквідатора банкрута, який схвалено комітетом кредиторів;

що необхідні документи щодо заборгованості Довгаля Д.П та Довгаль С.С. перед боржником зібрала після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42014100000000755 і отримання копії висновку судово-економічної експертизи від 19.09.2015 №64, у зв’язку з чим надалі вчинила дії по її стягненню та реалізації на аукціоні;

що не маючи можливості подальшого оскарження рішення Соснівського районного суду у м.Черкасах від 02.03.2018 у справі №712/7975/17 (яким відмовлено у позові боржника про стягнення боргу з Довгаля Д.П.) через відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 05.04.2018 комітет кредиторів на зборах (протокол №21) прийняв рішення про продаж цієї заборгованості (за наявності бажаючих її придбати), що аналогічне рішення було прийнято і відносно дебіторської заборгованості Довгаль С.С., оскільки ухвалами Соснівського міськрайонного суду у м.Черкасах від 05.09.2017 у справі №712/7975/17 позов боржника про стягнення боргу з Довгаль С.С. залишено без руху, в зв'язку з несплатою позивачем судового збору, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовлено;

що ліквідатором банкрута проведено повторну оцінку дебіторської заборгованості Довгаля Д.П., яку у звіті ТОВ "Експертна компанія "ІТЕО" від 10.04.2018 про незалежну оцінку дебіторської заборгованості ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" визнано безнадійною, термін позовної давності у якої сплинув, тому оціночну вартість цієї заборгованості було визначено у 1 (одну) грн.;

що згідно із звітом ТОВ "Експертна компанія "ІТЕО" від 10.08.2017 про незалежну оцінку дебіторської заборгованості ТОВ "Паперова компанія "Новий Київ" заборгованість Довгаль С.С. була визнана безнадійною у зв'язку із спливом позовної давності, її вартість визначено у 1 (одну) грн.;

що із заявою про намір придбати дебіторську заборгованість ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" за ціною у 970 грн. до ліквідатора банкрута звернувся Карпенко С.Б., яка була розглянута комітетом кредиторів на засіданні 10.04.2018 та прийнято рішення про безпосередній її продаж вказаній особі, про що 12.04.2018 сторонами було укладено договір про відступлення права вимоги,

що продаж дебіторської заборгованості Довгаля Д.П та Довгаль С.С. було здійснено відповідно до ч.6 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI) як необоротний матеріальний актив, оціночна вартість якого визначено у 1 грн. (не перевищує 1000 грн.) та вартості якої недостатньо для проведення аукціону, а не як активу, не проданого на аукціоні;

що листами від 12.04.2018 №02-01/1/17 та від 12.04.2018 №02-01/1/18 на адресу Довгаля Д.П. та Довгаль С.С. були направлені повідомлення про заміну кредитора за договорами позики від 26.12.2011 №2612, від 21.02.2011 №210211, від 14.06.2011 №140611, від 15.06.2011 №150611 та від 29.06.2011 №290611, укладеними останніми з ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ", та про відступлення права вимоги до них новому кредитору, Карпенку С.Б., однак листи були повернуті поштою з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання;

що право вимоги, передане новому кредитору, є дійсним у розумінні ст.517 ЦК України, а передані останньому згідно з актом приймання-передачі від 12.04.2018 документи є первинними документами, які підтверджують право вимоги (платіжні доручення, виписки по особових рахунках, касові книги, копії договорів), тому є доказом переходу права вимоги – вказані документи неодноразово досліджені під час розгляду судових справ та визнані доказами наявності дебіторської заборгованості, є допустимими доказами наявності права вимоги;

що відповідно до ст.20 Закону №4212-VI підстави для визнання недійсним спірного Договору відсутні;

що заявником невірно зазначено про відсутність публікацій оголошень на сайті www.ogol.net.ua та не проведення конкурсів на визначення організатора аукціону, оскільки такі оголошення було розміщено двічі (перше – у вересні 2015 року, у якому було зазначено загальну початкову вартість майна, що дорівнює сукупності визнаних вимог кредиторів, а саме 12 657 579,96 грн., 24.09.2018 за результатами проведеного конкурсу прийнято рішення про визначення ТБ "Електронні торги України" в особі філії ТБ "Електронні торги України" у м.Чернігів та укладено договір з останньою №24/09-15-ЧН/01 про проведення аукціону; друге – 15.02.2016, у якому зазначено опис майна, що пропонується для продажу та його початкову вартість – 796 662,00 грн., однак у встановлений в оголошенні строк жодна торгівельна організація із заявою про участь у конкурсі не звернулась);

що комітет кредиторів на зборах 16.03.2016 проти проведення наступних аукціонів ТБ "Електронні торги України" в особі філії ТБ "Електронні торги України" у м.Чернігів (яка на той час ухвалою суду від 12.11.2015 була визнана учасником провадження у справі) заперечень не висловив;

що про наявність дебіторської заборгованості Довгаль Д.П та Довгаль С.С. ліквідатору банкрута стало відомо 23.11.2016, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42014100000000755, відкритого Подільським РУ ГУМВС України в м.Києві за фактами заволодіння Довгалем Д.П. та Довгаль С.С. коштами ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" у сумі 22 млн.грн., тому вказана дебіторська заборгованість не могла бути включена до цілісного майнового комплексу підприємства-боржника,

що оскільки сума дебіторської заборгованості значно перевищує загальний розмір грошових вимог кредиторів, визнаних судом (12 657 579,96 грн.), під час продажу права вимог такої заборгованості її початкова вартість на аукціонах навіть перевищувала загальний розмір кредиторських вимог на першому, повторному та другому повторному аукціонах, отже продаж дебіторської заборгованості на перших трьох аукціонах відбувався фактично на умовах продажу майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу,

що комітетом кредиторів були прийняті рішення не понижувати вартість права вимоги на аукціонах нижче, ніж до загального розміру грошових вимог кредиторів, тобто 12657579,96 грн.

7.Ліквідатор банкрута у відзиві від 30.10.2018 №02-01/1/124 (вх.суду №32611/18 від 02.11.2018, а.с.124 т.9) та у судовому засіданні скаргу Карпенка С.Б. підтримав і пояснив,

що 06.08.2018 ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області було ініційовано проведення зборів комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення фактично представником податкового органу, який має переважну кількість голосів (оскільки представник ГУ ПФУ в Черкаській області утримався від прийняття рішень): зобов'язати ліквідатора вжити заходів щодо розірвання договору про відступлення права вимоги від 12.04.2018 відповідно до ст.652 ЦК України у триденний строк, а у разі неможливості розірвати цей Договір у досудовому порядку, звернутись до суду з відповідним позовом;

що вважає вимогу комітету кредиторів такою, що суперечить чинному законодавству та фактичним обставинам у справі про банкрутство;

що за інформацією ТОВ "Електронні торги України" під час продажу дебіторської заборгованості Довгаля Д.П та Довгаль С.С. на аукціонах ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" не реєструвалось для участі у торгах, і з будь-якими заявами не зверталось;

що до ліквідатора банкрута взагалі не надходило будь-яких звернень від ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" і останньою не надано жодних доказів надіслання на адресу ліквідатора заяви про намір придбати дебіторську заборгованість;

що згідно з наданою податковому органу копією поштової квитанції про направлення арбітражному керуючому Вихор Ю.С. рекомендованого відправлення №1800195014418, останнє дійсно було отримано ліквідатором, однак не від ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс", а від Поліщука М.А., який на той час представляв інтереси Довгаля Д.П. у справі №712/7975/17 за позовом ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" до Довгаля Д.П. про стягнення заборгованості у сумі 21 390 510 грн., яка розглядалась Соснівським районним судом м.Черкаси, і це поштове відправлення містило відзив Поліщука М.А. на позовну заяву, а не заяву ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" про намір придбати дебіторську заборгованість;

що під час звернення до податкового органу ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" було надано недостовірну інформацію;

що засновником ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" є Поліщук О.А., отже надання копії поштової квитанції про направлення листа ліквідатору банкрута представником Довгаля Д.П. Поліщуком М.А. свідчить про намагання захистити інтереси Довгаля Д.П. шляхом здійснення протиправних дій;

що скаржник вірно зазначає про порушення ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області вимог ст.19 Закону України "Про звернення громадян";

що під час прийняття комітетом кредиторів рішення 06.08.2018 твердження ліквідатора про те, що ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" взагалі не зверталось до нього з будь-якими пропозиціями, до уваги не бралося.

ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області у заяві від 06.11.2018 №2912/23-01-04-050 (а.с.1 т.10), додаткових поясненнях без дати і номеру (вх.суду №35328/18 від 28.11.2018, а.с.95 т.10) та його представник у судовому засіданні заявлені ним вимоги підтримали повністю, заперечив проти задоволення вимог ліквідатора банкрута та Карпенка С.Б., і пояснили,

що Договір суперечить вимогам п.6 ст.44 Закону №4212-VI, згідно з якою ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж активів, не проданих на аукціоні, за ціною останніх торгів на аукціоні, однак такий продаж здійснено за ціною у сумі 970 грн., в той час як безпосередній продаж не проданого на аукціоні майна мав бути здійснений за ціною 171124,8 грн. (остання ціна продажу лоту №299413);

що організатором аукціону було проведено повторний аукціон з продажу права вимоги, однак другий повторний аукціон взагалі не проводився;

що оскільки не було дотримано визначеного Законом №4212-VI порядку реалізації майна, то право вимоги не можна вважати майном, не проданим на аукціоні – це виключає можливість укладення Договору, тому Договір суперечить вимогам ст.203 ЦК України і має бути визнаний недійсним з цих підстав;

що вказаний вище актив (право вимоги) не було включено до цілісного майнового комплексу боржника, разом з цілісним майновим комплексом не реалізовувався, тому, виходячи з вимог ст.44 Закону №4212-VI, продаж права вимоги лотами взагалі не можна вважати правомірним;

що організатора аукціону визначено неправомірно, оскільки згідно з ч.6 ст.49 Закону №4212-VI організатор аукціону визначається його замовником за конкурсом, проте, як зазначено у протоколі зборів комітету кредиторів боржника від 16.03.2016 №9, у зв'язку з відсутністю інших заявок, ліквідатором банкрута було прийнято рішення обрати переможцем єдиного учасника, ТБ "Електронні торги України" в особі філії ТБ “Електронні торги України” у м. Чернігів;

що питання укладення договору №200527 з організатором аукціону ліквідатором банкрута було винесено на розгляд комітету кредиторів 13.12.2016, тобто коли Договір вже було укладено;

що ліквідатор банкрута звітувала про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону шляхом розміщення оголошення на сайті ogol.net.ua, проте у відповідному періоді часу відсутні такі публікації, що взагалі спростовує правомірність визначення організатора аукціону та проведення торгів;

що ліквідатором банкрута, у порушення вимог ст.26 Закону №4212-VI не було погоджено з комітетом кредиторів порядок продажу права вимоги ТОВ "Паперва фабрика "Новий Київ", у результаті чого спочатку право вимоги реалізовувалось окремими лотами, а у подальшому – одним;

що ціна 213906,00 грн., визначена для продажу права вимоги одним лотом, комітету кредиторів до моменту проведення торгів не надавалась не лише для погодження, а й навіть до відома;

що у матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні;

що Договір укладено сторонами без попередньої на те письмової згоди боржника;

що відповідно до ст.512, 514, 516 ЦК України відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав, однак передані на виконання Договору згідно з актом приймання-передачі від 12.04.2018 документи (копії договору позики від 26.11.2011 №2612, договору про переведення боргу від 30.03.2012, касових книг, видаткових та прибуткових касових ордерів) не є допустимими доказами наявності права вимоги;

що ліквідатором банкрута надано у справу копію журналу реєстрації вхідної кореспонденції, у якому за вх.№6/02/01/1 зареєстровано лист Карпенка С.Б. від 10.04.2018 із заявою про намір придбати дебіторську заборгованість, про який, згідно з протоколом засідання комітету кредиторів від 10.04.2018, проведеного у м.Черкаси, останнім було повідомлено комітет кредиторів та узгоджено продаж майна відповідно до ст.44 Закону №4212-VI, однак ліквідатор банкрута не міг 09.04.2018 отримати таку пропозицію, оскільки згідно з розкладом руху залізничного транспорту потяг, на якому могла прибути ліквідатор банкрута, вирушає з м. Чернігова до м.Черкаси по непарних числах місяця, отже 09.04.2018-10.04.2018 ліквідатор не міг отримати вказану вище пропозицію Карпенка С.В.;

що з п'яти проведених аукціонів з продажу права вимоги повідомлення про їх проведення боржника надано ліквідатором у справу лише щодо трьох з цих аукціонів.

9.ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області у відзиві без дати і номеру (вх.суду №31333/18 від 22.10.2018, а.с.78 т.9) на скаргу Карпенка С.Б. та у судовому засіданні проти вимог заперечив і пояснив,

що вимога за своєю суттю є скаргою на рішення комітету кредиторів та вимогою про скасування його рішення, яка суперечить вимогам чинного законодавства та правовій позиції Вищого господарського суду України у постанові від 27.04.2005 у справі №24/976, згідно з якою рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Питання щодо правомірності зборів (комітету) кредиторів та легітимності прийнятих на них рішень слід вирішувати господарському суду при прийнятті судових актів у справі про банкрутство, надаючи таким рішенням правову оцінку відповідно до вимог ГПК України та беручи їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству;

що скарга не містить посилання на жодне порушене право.

10.Карпенко С.Б. подану ним скаргу без дати і номера (вх.суду №25692/18 від 03.09.2018, а.с.1 т.9) підтримав повністю, у заявах від 20.11.2018 (вх.суду №34965/18 від 23.11.2018, а.с.50 т.10), від 29.10.2018 (вх.суду №32876/18 від 06.11.2018, а.с.226 т.9) заявлені ліквідатором банкрута вимоги підтримав, заперечив проти задоволення вимог ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області і пояснив,

що ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області грубо порушено вимоги ст.19 Закону України "Про звернення громадян" щодо об'єктивності та всебічності перевірки звернення ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс", зокрема, викладені у зверненні відомості було використано як вже встановлені факти, на підставі яких було прийнято незаконні рішення (в тому числі не досліджено підтвердження або спростування фактів отримання ліквідатором банкрута листів ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" з намірами придбання дебіторської заборгованості);

що ст.20 Закону №4212-VI визначено виключний перелік підстав для звернення конкурсного кредитора у межах провадження справи про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів, проте заявником жодної не зазначено, тому вимоги є не обґрунтованими і підстави для визнання Договору відсутні;

що при укладанні Договору було дотримано вимоги ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України, зміст Договору не суперечить нормам ЦК України, Закону №4212-VI, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства;

що 05.04.2018 зборами комітету кредиторів прийнято рішення (а.с.74 т.8) про продаж дебіторської заборгованості, яка рахується за Довгалем Д.П. та Довгаль С.С., у разі наявності бажаючих придбати таку заборгованість;

що 10.04.2018 арбітражним керуючим Вихор Ю.С. отримано заяву Карпенка С.Б. про намір придбати дебіторську заборгованість Довгаля Д.П. у сумі 21390510,00 грн. та Довгаль С.С. у сумі 649200,00 грн. шляхом укладення Договору про відступлення права вимоги (а.с.83 т.8);

що згідно з протоколом зборів комітету кредиторів від 10.04.2018 (а.с.84 т.8) останнім було прийнято рішення про безпосередній продаж вищевказаної дебіторської заборгованості Карпенку С.Б. у зв'язку з відсутністю інших бажаючих;

що 12.04.2018 між ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" та фізичною особою Карпенком С.Б. укладено Договір, та складено акт приймання-передачі права вимоги від 12.04.2018, згідно з якими Новому кредитору були передані документи, що підтверджують право вимоги;

що на момент укладення спірного Договору, з огляду на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.03.2018 у справі №712/7975/17 про відмову у задоволенні позову про стягнення боргу та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 28.03.2018 про залишення без руху апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору у сумі 478643,48 грн. та відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення судового збору, дебіторська заборгованість Довгаля Д.П. та Довгаль С.С. була визнана безнадійною та підлягала списанню, а оціночна вартість цієї заборгованості на момент продажу становила 1 гривню;

що саме на зборах комітету кредиторів 10.04.2018 (під головуванням представника ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області) було прийнято рішення про безпосередній продаж дебіторської заборгованості Карпенку С.Б. за 970 грн. відповідно до ч.6 ст.44 Закону №4212-VI;

що укладення Договору було вільним волевиявленням сторін та повністю відповідало їх внутрішній волі, зобов'язання сторін за Договором були спрямовані на реальне настання правових наслідків та були виконані сторонами у повному обсязі;

що обставини організації та проведення аукціонів з продажу дебіторської заборгованості жодним чином не пов'язані з укладенням спірного Договору;

що дебіторська заборгованість, яка є предметом Договору, боржниками (Довгалем Д.П. та Довгаль С.С.) взагалі не визнається;

ПАТ "Енергобанк" у відзиві від 13.12.2018 б/н (вх.суду №37464/18 від 17.12.2018, а.с.147 т.10) просив вимогу ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області про визнання Договору недійсним задовольнити і пояснив,

що при його укладанні не дотримано вимоги ч.1 ст.68 Закону №4212-VI в частині складання та оприлюднення заяви про зарахування права вимоги, що продається на аукціоні;

що дата укладення Договору передує даті скликання комітету кредиторів;

що останнє оголошення про проведення електронних торгів розміщене на офіційному сайті Вищого господарського суду України 29.09.2017;

що Договір за своєю юридичною природою є договором факторингу, що цесія (уступка права вимоги) є одним з обов’язкових елементів відносин факторингу;

що з укладанням Договору відбулася заміна кредитодавця, на фізичну особу Карпенка С.Б., який не є фінансовою установою та не має права на здійснення операцій з надання фінансових послуг, тобто не є фінансовою установою у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка може надавати послуги, у тому числі і у формі факторингу,

що якщо по договору цесії вартість права вимоги, яка відступається іншій особі, нижча за реальну (дійсну, риночну, номінальну) вартість, то такий договір є договором факторингу, а якщо особа, яка набуває право вимоги за договором цесії, не є фінансовою установою, то набути це право вона має за номінальною (дійсною) вартістю, в іншому випадку такий правочин є недійсним.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника (ліквідатор банкрута, кредитори – ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, ПП "Обухівміськвторресурси", ТОВ "ГСН", ГУ ПФУ в Черкаській області, ПАТ "Енергобанк", ПАТ "Київобленерго", Придніпровський ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак їх представники у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

У справі наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду про дату, час і місце судового засідання ліквідатору банкрута, ГУ ПФУ в Черкаській області, ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, ПАТ "Київобленерго", ТОВ "ГСН", Придніпровському ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, ПП "Обухівміськвторресурси", Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, Карпенку С.Б..

Повідомлення про вручення ухвали суду ПАТ "Енергобанк" від пошти не надійшло. Ухвала суду була направлена за адресою місцезнаходження вказаної особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси. Зокрема, вказана адреса міститься у заяві, яка була подана цією особою у справу. За викликом/повідомленням суду, які надсилалися раніше на цю ж адресу, наявні повідомлення про вручення ухвали суду (а.с.43, 119, 235 т.9).

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже кредитор ПАТ "Енергобанк" був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.

Явка учасників справи обов’язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

13.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI).

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано вступну та резолютивну частини судового рішення.

14.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

26.04.2012 між ПАТ «Енергобанк» та ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ» укладено договори про надання кредитної лінії №1204-10, №1204-11 і №12-0412, відповідно до яких боржнику було надано кредити на загальну суму 17417809,55 грн. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ» та ТОВ «Білик», як поручитель, передали в заставу банку належне їм майно (виробничі будівлі та обладнання, розташовані за адресою: Київська обл., смт. Рокитне, вул. Окружна, буд. 4). У зв’язку з неповерненням кредиту рішенням Господарського суду Київської області від 25 січня 2013 року у справі №17/131-12, за ПАТ «Енергобанк» визнано право власності на виробничі будівлі боржника, після чого, банк встановив власну охорону в будівлях, а 21.10.2014 передав виробничі приміщення та обладнання в оренду ТОВ «Східенерготрейдінг».

Станом на 31.12.2012 на балансі боржника перебувало 51375,0 тис.грн. активів, в тому числі: основні засоби в залишковій вартості 11411,0 тис.грн.; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 5678,0 тис.грн.; дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 4173,0 тис.грн.; інша поточна дебіторська заборгованість 24517,0 тис.грн. (т.7 а.с.36)

Ухвалою суду від 03.12.2014 порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

24.04.2015, під час процедури розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника спільно з керівником боржника Ніколаєвим В.А. проведено інвентаризацію майна, яке знаходилось за адресою: Київська обл., смт. Рокитне, вул. Окружна, буд. 4 і складено інвентаризаційний опис №1 товарно-матеріальних цінностей, до якого включено: виробниче обладнання, яке перебуває в заставі ПАТ «Енергобанк» (22 одиниця), виробниче обладнання, яке не пребуває в заставі (5 одиниць), перелік майнових активів, які перебувають в оренді ТОВ "Білик" (230 одиниць), перелік активів, які перебували на балансі боржника та не виявлені у ході інвентаризації (14 одиниць, в т.ч. дві лінії-автомат для виробництва туалетного паперу, т.4 а.с.15-25). Вказані відомості не відповідають відомостям, які вказані на сторінці 4 звіту ліквідатора банкрута (т.7 а.с.8 зворот).

У зв’язку з відсутністю частини заставного майна ліквідатором банкрута направлено заяви до Управління МВС України в Черкаській області, Слідчого управління фінансових розслідувань ДФС у Черкаській області, управління МВС України в Житомирській області, за результатами перевірки яких у порушенні кримінальних справ відмовлено.

Ухвалою суду від 27.05.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів із загальною сумою вимог 12657579,96 грн.

14.07.2015 прокуратурою міста Києва повідомлено керівника боржника Ніколаєва В.А. про те, що слідчим відділом Подільського РУ ГУМВС України в м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 02.07.2014 №42014100000000755, відкритого за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України за фактом привласнення коштів ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" Довгалем Д.П. та Довгаль С.С.).

16.07.2015 ПП «Експерт» проведено оцінку виявленого під час інвентаризації майна боржника, вартість якого визначено у сумі 794578,00 грн.

23.07.2015 у звіті на адресу суду розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Вихор Ю.С., зазначає про виявлення нею дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. на суму близько 22 млн.грн. та вжиття заходів до її повернення (т.4 а.с.13 зворот п.2 та а.с.32-36)

Постановою суду від 25.08.2015 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено, арбітражного керуючого Вихор Ю.С.

У ліквідаційній процедурі ліквідатором банкрута здійснено наступні дії.

З метою виявлення рухомого та нерухомого майна за боржником ліквідатором направлено запити до відповідних органів, на які листами: від 24.12.2014 №2951 Державна інспекція сільського господарства повідомила, що сільськогосподарська техніка не реєструвалась; від 15.01.2015 №33-23-0.4-321/2-15 Головне управління Держземагенства у Черкаській області повідомило, що земельні ділянки не зареєстровані; від 20.01.2015 №31 Управління ДАІ повідомило, що транспортні засоби зареєстрованими не значаться; від 14.04.2015 №21.2.19-7011 Державіаслужба повідомила про те, що повітряні судна не були зареєстровані; від 16.03.2015 №317-05/2/3-15 Укрморрічінспекція повідомила, що боржник не має зареєстрованих плавзасобів; від 11.03.2015 №10-6/195 Територіальне управління Держгірпромнагляду у Черкаські області повідомило, що не має зареєстрованих технологічних транспортних засобів, які не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування; від 11.03.2015 №40-302-59 Держархбудінспекція повідомила про те, що стосовно боржника відсутні повідомлення про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів; від 13.03.2015 №1-8/2068 Державна служба інтелектуальної власності України повідомила про те, що об'єкти промислової власності за боржником не зареєстровані; від 31.03.2015 №09/04/6588/нк Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила, що товариство відсутнє серед власників цінних паперів, які володіють значними пакетами акцій емітентів. Головне управління регіональної статистики листом №23-07/493-1 повідомило, що боржник не є засновником суб'єктів господарської діяльності та не має філій і інших відокремлених підрозділів.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №31075931 від 16.12.2014. та № 31073213 від 16.12.2014 виявлено, що за ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ» були зареєстровані: нежитлова будівля літ. « X », «Ц», «Ф», «ПІ», «Я» та нежитлова будівля літ. «Б», «ЦІ», «Ц2», «ЦЗ», «Ц4», «Ц5», «Ф1», «Я1», «Щ», «В», за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Окружна, будинок 4, на які відповідно до договорів іпотеки № 3762 від 26.04.2012 та № 3763 від 26.04.2012 накладено заборону на відчуження.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.01.2013 у справі №17/131-12 за ПАТ «Енергобанк» визнано право власності на предмет іпотеки, а саме, на вищевказані нежитлові будівлі, які зареєстровані за ПАТ «Енергобанк» згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №25107644 від 04.08.2014.

Ліквідатором банкрута прийнято установчі документи, печатки банкрута та наявну у директора частину бухгалтерської документації, про що складено акти приймання - передачі від 09.09.20І5 та від 20.04.2016. За повідомленням керівника боржника Ніколаєва В.А. частина документів була передана згідно із клопотанням судового експерта для проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №42014100000000755 від 02.07.2014 з приводу привласнення Довгаль С.С. та Довгаль Д.П. коштів боржника на суму 22 млн. грн. (а.с 95-97 т.7).

Закрито наявні у банкрута рахунки в АТ «Сбербанк Росії», ПАТ «ФІНБАНК», ПАТ «КБ «Промекономбанк», АТ «БМ Банк», ПАТ «ЕНЕРГОБАНК», залишено один основний поточний рахунок №26005013000327 в ПАТ «Сбербанк».

10.09.2015 в смт. Рокитне Київської обл. по вул. Окружна, 4, проведено приймання передачу товарно-матеріальних цінностей, яку ліквідатор банкрута визначив як інвентаризацію майнових активів підприємства (т.7 а.с.53-54) .

Проведено конкурс з метою визначення організатора аукціону з продажу майна боржника. За результатами проведеного конкурсу переможцем визначено Товарну біржу «Електронні торги України», в особі філії ТБ «Електронні торги України» у м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 26, к.14 (далі – організатор аукціону), з якою ліквідатором банкрута укладено договір від 24.09.2015 №24/09-15-ЧН/01 про проведення аукціону. (т.4 а.с.150) Ухвалою суду від 12.11.2015 філія ТБ «Електронні торги України» у м. Чернігів визнана учасником справі про банкрутство.

Проведено наступні аукціони:

1) 05.10.2015 організатором аукціону надіслано оголошення з продажу майна цілісного майнового комплексу (далі – ЦМК) на першому аукціоні за початковою вартістю 12657579,96 грн. Згідно з оголошенням ЦМК боржника складається з виробничого обладнання з виготовлення паперової маси. Категорія: Виробниче обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 27 одиниць (перелік додається). Місцезнаходженя лоту: смт. Рокитне, вул. Окружна, 4. Рішенням від 12.10.2015 №12/10-15/01 ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

21.10.2015 ліквідатором банкрута до матеріалів кримінального провадження №42014100000000755 від 02.07.2014 направлено повідомлення Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві про відкриття ліквідаційної процедури та призначення її ліквідатором банкрута.

2) 07.12.2015 організатором аукціону надіслано оголошення з продажу майна цілісного майнового комплексу на першому повторному аукціоні за початковою вартістю 10126063,97 грн. Порядок продажу погоджено комітетом кредиторів (протокол №6 від 19.10.2015) та ПАТ «Енергобанк» (лист №3902/5 від 08.12.2015). Рішенням від 18.12.2015 №18/12-15/01 ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

3) 29.12.2015 організатором аукціону надіслано оголошення з продажу майна цілісного майнового комплексу на другому повторному аукціоні за початковою вартістю 8100851,17 грн. Порядок продажу погоджено комітетом кредиторів (протокол №7 від 21.12.2015) та ПАТ «Енергобанк» (лист №4211/5 від 29.12.2015). Рішення від 20.01.2016 № 20/01-16/01-ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

4) 25.01.2016 організатором аукціону надіслано оголошення з продажу майна цілісного майнового комплексу на першому аукціоні за початковою вартістю 4136554,51 грн. комітетом кредиторів (протокол №7 від 21.12.2015) погоджено ціну продажу "до оціночної вартості, визначеної у звіті про оцінку майна" та ПАТ «Енергобанк» (лист №4211/5 від 29.12.2015) погоджено ціну продажу "до розміру кредиторських вимог ПАТ «Енергобанк»". Рішенням від 10.02.2016 № 10/02-16/01-ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

08.02.2016 ПП "Експерт" надано звіт про оцінку виробничого обладнання боржника (у кількості 27 одиниць), вартість якого складає 796662,00 грн.

5) 02.03.2016 організатором аукціону надіслано оголошення з продажу виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 17 одиниць на першому аукціоні за початковою вартістю 673432,00 грн. та виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 5 одиниць на першому аукціоні за початковою вартістю 123230,00 грн. Комітетом кредиторів (протокол №7 від 21.12.2015) погоджено ціну продажу "до оціночної вартості, визначеної у звіті про оцінку майна" та ПАТ «Енергобанк» (лист №4211/5 від 29.12.2015) погоджено ціну продажу "до розміру кредиторських вимог ПАТ «Енергобанк»". Рішенням від 15.03.2016№15/03-16/01-ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

11.02.2016 відбулися збори комітету кредиторів, на яких прийнято рішення зобов’язати ліквідатора банкрута провести конкурс на визначення торгівельної організації з продажу майна боржника, якій звернутися до суду з клопотанням про визнання її учасником провадження у справі, а також провести аукціон з продажу майна за ціною експертної оцінки 796662,00 грн.

6) 30.03.2016 тим же організатором аукціону (ТБ "Електронні торги України") надіслано оголошення з продажу виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 17 одиниць на першому повторному аукціоні без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні за початковою вартістю 673432,00 грн. та виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 5 одиниць на першому повторному аукціоні за початковою вартістю 123230,00 грн. Рішенням від 18.04.2016№ 15/04-16/02-ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

16.03.2016 відбулися збори комітету кредиторів, на яких прийнято рішення погодити склад лотів №1 і №2 початкову вартість лоту №1 погодити з ПАТ "Енергобанк" а початкову вартість лоту №1 визначено у розмірі 110907 грн. (знжено на 10%)

7) 19.04.2016 ТБ "Електронні торги України" надіслано оголошення з продажу виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 17 одиниць на другому повторному аукціоні без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні за початковою вартістю 606088,80 грн. та виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 5 одиниць на другому повторному аукціоні без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні за початковою вартістю 110907,00 грн. Рішенням від 28.04.2016 № 28/04-16/02-ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

8) 10.05.2016 ТБ "Електронні торги України" надіслано оголошення з продажу виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 17 одиниць на першому аукціоні без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні за початковою вартістю 673432 грн. та виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 5 одиниць на першому аукціоні без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні за початковою вартістю 123230,00 грн. Про проведення аукціону ПАТ «Енергобанк» направлено лист № 02-01/1/17 від 31.05.2016, а також повідомлено комітет кредиторів (протокол №11 від 06.06.2016) Рішенням від 27.05.2016 № 27/05-16/03-ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

9) 06.06.2016 ТБ "Електронні торги України" надіслано оголошення з продажу виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 17 одиниць на першому аукціоні без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні за початковою вартістю 538745,60 грн. та виробничого обладнання з виготовлення паперової маси в кількості 5 одиниць на першому аукціоні без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні за початковою вартістю 98584,00 грн. ПАТ «Енергобанк» надано згоду на зниження вартості заставного майна на 20% (лист №1323/5 від 03.06.2016). Рішенням від 15.06.2016№ 15/06-16/02-ЧН аукціон визнано таким, що не відбувся.

24.06.2016 (т.8 а.с.2-3) ліквідатором банкрута до матеріалів кримінального провадження №42014100000000755 від 02.07.2014 направлено запит Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві про хід розслідування кримінального провадження та перспективи визнання боржника цивільним позивачем у справі, на який отримала відповідь від 14.07.2016 про те, що досудове розслідування триває а клопотання приєднане до матеріалів справи.

24.06.2016 за №02-01/1/20 ліквідатор банкрута направив листа до ТОВ «Східенерготрейдінг» про забезпечення доступу до приміщень та надання пояснень щодо відсутності частини майна, яке було предметом продажу, який було проігноровано.

У зв’язку з цим ліквідатором банкрута направлено до Рокитнянського відділу поліції Київської області заяву від 22.08.2016 №02-01/1/27 про вчинення злочину, в якій викладено факти незаконного заволодіння службовими особами ТОВ «Східенерготрейдінг» майновими активами банкрута. Заява була долучена до зведеного кримінального провадження №12016110250000048 від 17.02.2016. Подальші заяви і скарги (№02-01/1/31 від 20.09.2016, №02-01/1/34 від 12.10.2016, №02-01/1/2 від 16.01.2017, №02-01/1/5 від 20.01.2017., повторна заява про вчинення злочину від 03.08.2017) на дії та бездіяльність органів досудового слідства до отримання позитивного результату не призвели – двічі постанова слідчого про закриття кримінального провадження була скасована. 29.12.2017 слідче управління ГУНП в Київський області, у відповідь на заяву ліквідатора від 01.12.2017 про вчинення злочину слідчим повідомило, що 27.12.2017 кримінальне провадження знову закрито (втретє).

21.09.2016 (т.8 а.с.4-5) ліквідатором банкрута до матеріалів кримінального провадження №42014100000000755 від 02.07.2014 направлено запит Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві про хід розслідування кримінального провадження, на який отримала відповідь від 02.11.2016 про те, що досудове розслідування триває.

01.12.2016 на засіданні комітету кредиторів (протокол №13, а.с.16 т.8) ліквідатором банкрута було повідомлено присутніх про виявлену дебіторську заборгованість, комітетом прийнято рішення: здійснити продаж права вимоги (а саме дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. та Довгаль С.С.), що належить ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ", шляхом проведення аукціону (електронних торгів); укласти договір про проведення аукціону з продажу права вимоги банкрута з ТОВ "Електронні торги України"; провести аукціон з продажу права вимоги без пониження початкової вартості на тому ж аукціоні. Початковою вартістю права вимоги (заборгованості, що рахується за Довгаль С.С.) вважати 649200,00 грн.. Початковою вартістю права вимоги (заборгованості, що рахується за Довгаль Д.П.) вважати 21390510,00 грн. У разі, якщо аукціон не відбудеться, провести повторний аукціон зі зниженням початкової вартості права вимоги на 20% та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до загальної вартості суми кредиторських вимог ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ", що становить 12 657 579,96 грн.

12.12.2016 між боржником та ТОВ "Електронні торги України" укладено договір №200527 про проведення аукціону (т.8 а.с.12).

15.12.2016 за вих..№15/12-16/89-ОГ/МЮ/ВГСУ ТОВ "Електронні торги України" було надіслано оголошення про проведення 20.01.2017 електронних торгів, першого аукціону для розміщення на веб-сайті в порядку ст.58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.18 т.8) з продажу права вимоги (дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. у сумі 21390510,00 грн., лот 220750, та дебіторської заборгованості Довгаль С.С. у сумі 649200,00 грн. без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні).

23.12.2016 – згідно з повідомленням ТОВ "Електронні торги України" №23/12-16/01-ЧН (а.с.23 т.8) аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь в електронних торгах (аукціоні).

05.01.2017 за вих..№05/01-17/2-ОГ/МЮ/ВГСУ ТОВ "Електронні торги України" було надіслано оголошення про проведення 08.02.2017 першого повторного аукціону (електронних торгів) для розміщення на веб-сайті в порядку ст.58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.24 т.8) ) з продажу права вимоги дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. у сумі 21390510,00 грн. з початковою вартістю 17112408,00 грн., лот №221517, та дебіторської заборгованості Довгаль С.С. у сумі 649200,00 грн. з початковою вартістю 519360,00 грн., лот №221518 – з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

17.01.2017 згідно з оголошенням ТОВ "Електронні торги України" №17/01-17/01-ЧН (а.с.29 т.8) аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь в електронних торгах (аукціоні).

13.02.2017 комітетом кредиторів боржника прийнято рішення (протокол №14, а.с.30 т.8) провести другий повторний аукціон з продажу права вимоги банкрута з пониженням початкової вартості права вимоги, визначеної на повторному аукціоні, на 20%, що становитиме 14105414,40 грн. та з можливістю подальшого зниження цієї вартості на тому ж аукціоні на 10%.

07.03.2017 за вих.№07/03-17/25-ОГ/МЮ/ВГСУ організатором аукціону надіслано оголошення про проведення 07.04.2017 другого повторного аукціону (електронних торгів) для розміщення на веб-сайті в порядку ст.58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.32 т.8) з продажу права вимоги (дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. у сумі 21390510,00 грн. з початковою вартістю 13689926,40 грн., лот №228907, та дебіторської заборгованості Довгаль С.С. у сумі 649200,00 грн. з початковою вартістю 415488,00 грн., лот №228910 – з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

22.03.2017 згідно з повідомленням ТОВ "Електронні торги України" №22/03-17/01-ЧН (а.с.37 т.8) аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь в електронних торгах (аукціоні).

03.04.2017 комітетом кредиторів боржника прийнято рішення (протокол №15, а.с.82 т.8) уповноважити УПФУ в м.Черкасах Черкаської області звернутись до суду з позовними заявами про стягнення боргу з Довгаль Д.П. та Довгаль С.С. в інтересах ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ".

29.05.2017 (т.8 а.с.6-9) ліквідатором банкрута направлено запит Київській місцевій прокуратурі №7 з якого вбачається, що ліквідатор банкрута ознайомився з матеріалами кримінального провадження №42014100000000755 від 02.07.2014, отримала копію висновку судово-економічної експертизи від 19.09.2015 №64 та просить, зокрема, повернути оригінали наданих для проведення експертизи первинних бухгалтерських документів боржника та визнати боржника потерпілою стороною. На запит Київською місцевою прокуратурою №7 (01.06.2017 та 12.06.2017) Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві (26.06.2017) надіслано відповідь про те, що за зверненням триває первірка і про результати буде повідомлено додатково.

31.07.2017 комітетом кредиторів боржника прийнято рішення (протокол №16, а.с.38 т.8) здійснити оцінку дебіторської заборгованості, що рахується за Довгалем Д.П. та за Довгаль С.С.. Після проведення оцінки дебіторської заборгованості провести аукціон (електронні торги) ТОВ "Електронні торги України", на якому початковою вартістю права вимоги вказаної заборгованості встановити оціночну вартість такої заборгованості, визначену експертною організацією. Аукціон провести без пониження початкової вартості права вимоги.

03.08.2017 комісією в складі ліквідатора банкрута та представника ПАТ «Енергобанк» на території будівель, розташованих за адресою: Київська обл., смт. Рокитне, вул. Окружна, буд.4, проведено повторну інвентаризацію майнових активів, належних банкруту, в ході якої ПАТ «Енергобанк» вказано на те, що перелічене майно перебуває на балансі та у власності ПАТ «Енергобанк».

10.08.2017 виконано звіти ТОВ "Експертна компанія "ІТЕО" про незалежну оцінку дебіторської заборгованості ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" (а.с.40,47 т.8), згідно з якими ринкова вартість дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. становить 213905,00 грн., ринкова вартість дебіторської заборгованості Довгаль С.С. становить 1,00 грн.

16.08.2017 за вих..№16/08-17/75-ОГ/МЮ/ВГСУ ТОВ "Електронні торги України" надіслано оголошення про проведення 15.09.2017 першого аукціону (електронних торгів) для розміщення на веб-сайті в порядку ст.58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.53 т.8) з продажу права вимоги (дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. у сумі 21390510,00 грн. та Довгаль С.С. у сумі 649200,00 грн.) за початковою вартістю 213906,00 грн., лот №276801 – без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні.

23.08.2017 згідно з оголошенням ТОВ "Електронні торги України" №23/08-17/01-ЧН (а.с.58 т.8) аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок на участь в електронних торгах (аукціоні).

12.09.2017 комітетом кредиторів боржника прийнято рішення (протокол №18, а.с.59 т.8) визначити порядок та умови проведення повторного аукціону з продажу дебіторської заборгованості ТОВ "Електронні торги України", а саме: встановити початкову вартість права вимоги заборгованості, що рахується за Довгалем Д.П. та за Довгаль С.С., яка дорівнюватиме оціночній вартості, зниженій на 20%, що дорівнює 171124,80 грн. Аукціон провести з можливістю подальшого пониження початкової вартості на самому аукціоні на 20%, тобто до 136899,84 грн. У разі, якщо аукціон не відбудеться, умови проведення другого повторного аукціону визначити на наступних зборах комітету кредиторів.

27.09.2017 за вих..№27/09-17/84-ОГ/МЮ/ВГСУ ТОВ "Електронні торги України" надіслано оголошення про проведення 31.10.2017-15.11.2017 першого повторного аукціону (електронних торгів) для розміщення на веб-сайті в порядку ст.58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.60 т.8) (дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. у сумі 21390510,00 грн. та Довгаль С.С. у сумі 649200,00 грн.) за початковою вартістю 171124,80 грн., лот 299413, з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні доки не виявиться бажаючий укласти договір.

10.10.2017 комітетом кредиторів прийнято рішення про виключення з акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 10 вересня 2015 року всі наявні та відсутні майнові активи, що перебувають в заставі ПАТ «Енергобанк» (протокол зборів комітету кредиторів №19, а.с.221 т.7). У власності банкрута залишились перебувати лише ті майнові активи, які не є предметом забезпечення, а саме: наявні в натурі – станок ФАБІО ПЕРІНІ СПА; комплект обладнання для перемотки основи туалетного паперу; відсутні – Прес-Вал каландровий; комп'ютер в зборі; стіл канцелярський; шафа з замками та завісами (інвентаризаційний опис від 11.10.2017, т.7 а.с.223). Ліквідатором проведено їх списання (наказ від 27.11.2017 № 1 та акти списання основних засобів (часткової ліквідації) від 01.12.2017 (т.7 а.с.224-230), проведено оцінку вартості ліквідації списаних майнових активів – відповідно до висновку про вартість майна ПП «Експерт» від 16.01.2018 ринкова ліквідаційна вартість майна становить: станок ФАБІО ПЕРІНІ СПА – 973,00 грн. та комплект обладнання для перемотки основи туалетного паперу – 897,00 грн. (їх ринкова вартість на 16.07.2015 складала відповідно 46750 грн. та 25025 грн. , при балансовій вартості відповідно 85000 грн. та 38500 грн., т.7 а.с.68.). Враховуючи, що вартість кожного із зазначених активів не перевищує одну тисячу гривень, ліквідатором банкрута здійснено безпосередній продаж майна (згідно з договорами купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів №1 та № 2 від 17.01.2018) за ціною відповідно 994,75 грн. та 914,25 грн. Загальна сума коштів що надійшла на рахунок банкрута від реалізації майна становить 1909,00 грн.

13.10.2017 листом №2599/5 ПАТ «Енергобанк» повідомив, що звернув стягнення на заставне майно (у кількості 20 одиниць) та набув право власності на вищевказане майно ТОВ «Паперова фабрика "Новий Київ», на підтвердження чому надав рішення від 22.09.2016 та від 26.09.2016 Господарського суду м.Києва у справах №911/1543/16 та №911/1403/16 у спорах що виникли між ПАТ «Енергобанк» та ТОВ «Східенерготрейдінг».

15.11.2017 протоколом №299413 про проведення аукціону переможцем торгів 31.10.2017 – 15.11.2017 визначено гр.Тупика О.Г., яким запропоновано 136900,80 грн. (а.с.65 т.8).

Однак, після часткового перерахування коштів на рахунок ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ» в сумі 66739,15 грн. (24.11.2017 та 15.12.2017) останній відмовився укладати з боржником договір про відступлення права вимоги та перераховувати повну суму коштів внаслідок чого вказана сума повернена 07.03.2017 (т.8 а.с.120-123) .

05.02.2018 (т.8 а.с.10-11) ліквідатором банкрута направлено запит Київській місцевій прокуратурі №7 про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014100000000755 від 02.07.2014, на який отримала відповідь про те, що досудове розслідування триває, що для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження необхідно звертатися до СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, що дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до слідчого судді.

02.03.2018 рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси у справі №712/7975/17 (а.с.69 т.8) у задоволенні позову ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" до Довгаль Д.П. про стягнення суми боргу відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.

07.03.2018 ліквідатором банкрута повернено гроші в сумі 66739,15 грн. Тупику О.Г.

23.03.2018 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.03.2018 ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ» подана апеляційна скарга і рішення не набрало законної сили.

28.03.2018 ухвалою Апеляційного суду Черкаської області відмовлено апелянту у зменшенні розміру судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків скарги, а саме: для доплати судового збору розмірі 478643,48 грн. та підтвердження повноважень ліквідатора. Копія ухвали отримана ліквідатором банкрута 17.04.2018.

05.04.2018 зборами комітету кредиторів прийнято рішення (а.с.74 т.8) про продаж дебіторської заборгованості, що рахується за Довгалем Д.П. та Довгаль С.С. у разі наявності бажаючих придбати таку заборгованість.

10.04.2018 складено звіт ТОВ "Експертна компанія "ІТЕО" про незалежну оцінку дебіторської заборгованості ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" (а.с.75 т.8), згідно з якою ринкова вартістьдебіторської заборгованості за договором позики від 26.12.2011 №2612 на суму 21390050,00 грн. становить 1,00 грн. у зв’язку зі спливом строку позовної давності

10.04.2018 арбітражним керуючим Вихор Ю.С. отримано заяву Карпенка С.Б. про намір придбати дебіторську заборгованість Довгаля Д.П. у сумі 21390510,00 грн. та Довгаль С.С. у сумі 649200,00 грн. шляхом укладення договору про відступлення права вимоги (а.с.83 т.8).

10.04.2018 комітетом кредиторів боржника прийнято рішення про безпосередній продаж вищевказаної дебіторської заборгованості Карпенку С.Б. зв'язку з відсутністю інших бажаючих (а.с.84 т.8).

12.04.2018 між ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" в особі ліквідатора Вихор Ю.С. та фізичною особою Карпенко С.Б. укладено Договір про відступлення права вимоги (а.с.85 т.8), за яким Первісний кредитор (ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ") відступає Новому кредитору (Карпенку С.Б.) право вимоги ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" боргу до Довгаля Д.П. у сумі 21390510,00 грн., що виник за договором позики від 26.12.2011 №2612, укладеним між Первісним кредитором та Довгаль Д.П., та право вимоги боргу до Довгаль С.С. у сумі 649200,00 грн., що виник за договорами позики від 21.02.2011 №210211, від 14.06.2011 №140611, від 15.06.2011 №150611, від 29.06.2011 №290611, укладеними між Первісним кредитором та Довгаль С.С., а Новий кредитор приймає право вимоги ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" відповідно у сумі 21390510,00 грн. та 649200,00 грн..

Згідно з п.1.2, п.1.4 Договору право вимоги первісного кредитора переходить до нового кредитора з моменту складання та підписання сторонами акту приймання-передачі права вимоги за цим Договором; відступлення права вимоги здійснюється на платних умовах. Вартість відступлення права вимоги становить 970,00 грн. Грошові кошти перераховуються на рахунок первісного кредитора протягом трьох днів з моменту підписання цього Договору.

12.04.2018 відповідно до вказаного Договору сторонами складено акт приймання-передачі права вимоги (а.с.87 т.8, а.с.38 т.10).

Листами від 12.04.2018 №02-01/1/17 та від 12.04.2018 №02-01/1/18 на адресу Довгаля Д.П. та Довгаль С.С. були направлені повідомлення про заміну кредитора за договорами позики від 26.12.2011 №2612, від 21.02.2011 №210211, від 14.06.2011 №140611, від 15.06.2011 №150611 та від 29.06.2011 №290611, укладеними останніми з ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ", та про відступлення права вимоги до них новому кредитору, Карпенку С.Б., однак листи були повернуті поштою з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання

До відкриття провадження у справі №712/7975/17, а саме 23, 24 та 26 квітня 2018 року, на адресу Апеляційного суду Черкаської області надійшли клопотання про процесуальне правонаступництво від ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ» та Карпенка С.Б., в яких заявники просять замінити позивача ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ» на Карпенка С.Б., посилаючись на укладений 12 квітня 2018 року між ними Договір про відступлення права вимоги. Крім того, Карпенко С.Б. віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнений від сплати судового збору, тому Карпенко С.Б. просить відкрити апеляційне провадження у даній справі.

07.05.2018 ухвалою Апеляційного суду Черкаської області апеляційну скаргу ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.03.2018 Черкаси у справі №712/7975/17 (а.с.73 т.8) повернуто скаржнику (ліквідатору банкрута). Отже, саме цією датою рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

30.05.2018 на зборах комітету кредиторів прийнято рішення схвалити та затвердити звіт ліквідатора уданій справі та направити звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс до господарського суду Черкаської області (протокол №23 від 30.05.2018, т.8 а.с.133), після чого, ліквідатором звіт було уточнено.

05.06.2018 ухвалою Апеляційного суду Черкаської області відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Карпенка С.Б. на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.03.2018 Черкаси у справі №712/7975/17 (згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі судових рішень) та постановою від 26.07.2018 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.03.2018 скасовано, ухвалено у справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» до Довгаля Д.П. про стягнення боргу задоволено і стягнено на користь Карпенка С.Б. заборгованість за договором позики №2612 від 26 грудня 2011 року в сумі 21390510 грн. 00 коп. При цьому суд зазначив, що договір від 27.10.2011 року № 2710, що підтверджував виконання Довгалем Д.П. своїх обов'язків за договором позики №2612, визнано фіктивним на підставі вироку, який набрав законної сили 05.05.2015, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що саме з 05.05.2015 року у позивача (ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" виникло право на позов про стягнення заборгованості за договором позики №2612; що до цього моменту позивач не знав і не міг знати, що його права порушені, що трирічний строк позовної давності спливає 05.05.2018 року, а до суду позивач звернувся 27.06.2017 року тобто в межах строку позовної давності.

06.08.2018 комітетом кредиторів боржника шляхом голосування більшістю голосів прийнято рішення: зобов’язати ліквідатора банкрута звернутися до суду з клопотанням про відкликання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу для доопрацювання в триденний строк від засідання комітету кредиторів; зобов’язати ліквідатора вжити заходів щодо розірвання Договору відступлення права вимоги від 12.04.2018 року, у відповідності до ст.652 Цивільного кодексу України в триденний строк від засідання комітету кредиторів та прозвітувати про вжиті заходи протягом п’яти днів від засідання комітету кредиторів; у разі неможливості розірвання Договору в досудовому порядку підготувати та подати позовну заяву з розірвання Договору про відступлення права вимоги заборгованості, що рахується за Довгалем Д.П. та Довгаль С.С. в судовому порядку у триденний термін, після закінчення строку встановленого для розірвання Договору в досудовому порядку. Залучити в якості третьої особи у справі голову комітету кредиторів (т.9 а.с.11 і 177)

14.08.2018 ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду відкрито касаційне провадження у справі № 712/7975/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» до Довгаля Д.П. про стягнення суми боргу та зупининено виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

18.09.2018 зборами комітету кредиторів (протокол №25, т.9 а.с.51), вирішено, зокрема, що звіт ліквідатора банкрута у справі №925/1961/14 про банкрутство ТОВ "Паперова фабрика "Новий київ" не затверджено.

18.09.2018 ліквідатором банкрута подано до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою суду від 06.11.2018 №2 у задоволенні позовної заяви Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 02.10.2018 №2690/23-01-04-030 про розірвання Договору про відступлення права вимоги від 12.04.2018 відмовлено повністю.

06.11.2018 до суду надійшла заява Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.11.2018 №2912/23-01-04-050 (вх.суду №32962/18 від 06.11.2018) про визнання недійсним зазначеного вище Договору.

Норми законодавства, які підлягають застосуванню.

15.1. Відповідно до Закону №4212-VI:

ч.8 ст. 26 – до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: …визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута;

ч.1 ст.42 – усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

ч.2 ст.43 – під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

ч.5 ст.44 – ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді ЦМК; у разі якщо продати майно боржника у вигляді ЦМК не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами;

ч.6 ст.44 (абз. 3 і 4) – ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів:

основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;

не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні;

ч.2 ст.51 – до договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом;

ч.3 ст.55 – результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу;

ч.1 і 2 ст.57 – початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим; початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону;

ч.2 ст.65 – якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон.

ч.1-3 ст.66 – якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості; повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону; якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості.

ч.7 ст.69 – організатор аукціону зобов'язаний повідомити про запропоновану переможцем ціну або про закінчення аукціону без визначення переможця для розміщення цих відомостей на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України, на яких було розміщене оголошення про проведення аукціону, не пізніше, ніж через три дні після закінчення аукціону.

ч.3 і 4 ст.71 – протягом п'яти днів з дати підписання цього протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна; переможець торгів повинен протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору підписати його та перерахувати кошти за придбане майно на зазначений у протоколі номер банківського рахунка;

ч.5 ст.72 – строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на десять календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менш як 50 відсотків ціни продажу майна;

ч. 2 ст.73 – якщо договір купівлі-продажу майна не був укладений, замовник аукціону приймає рішення про проведення повторних торгів і про встановлення нової початкової ціни продажу майна.

15.2. Відповідно до Цивільного кодексу України:

ч.1 ст.215 – підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України;

ч.1 ст.203 – зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

ч.1 і 3 ст.216 – недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів;

ч.1 ст.1011 – за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента;

ч.1 ст.1014 – комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок;

ч.1 ст1017 – комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.

15.3.Відповідно до договорів про проведення аукціону від 24.09.2015 (т.4 а.с.150) і від 12.12.2016 (т.8 а.с.12) з організатором аукціону:

п.1.3 – якщо інше не передбачено конкурсними вимогами з вибору організатора аукціону, форма проведення аукціону (звичайні або електронні торги) визначається в додаткових угодах до цього Договору про проведення аукціону;

п.2.1.18 – якщо інше не передбачено в додаткових угодах до цього Договору, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця, протягом місяця провести другий повторний аукціон за правилами повторного аукціону;

п.2.2.6 – у разі, якщо Замовник безпідставно відмовляється від підписання договору купівлі-продажу майна (лоту) з переможцем аукціону за умови сплати переможцем коштів за придбане майно, Організатор має право підписати договір купівлі-продажу майна (лоту) від імені Замовника;

п. 3.1 – умови проведення кожного аукціону визначаються Замовником у додаткових угодах до цього договору про проведення аукціону. Додаткова угода до цього договору може бути укладена відразу на проведення аукціону, повторного та другого повторного аукціону як цілісного майнового комплексу, так і продажу майна частинами (по лотах);

п. 3.2 – Обов’язковими умовами додаткової угоди до цього договору про проведення аукціону є:

3.2.2. майно, що продається, його характеристика та місцезнаходження з зазначенням всіх елементів, передбачених ст.59 Закону;

3.2.4. початкова вартість майна;

3.2.5. крок аукціону;

3.2.7. форма проведення аукціону: звичайні або електронні торги.

16.Оцінивши установлені обставини та проаналізувавши норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

16.1. Після визнання боржника банкрутом постановою суду від 25.08.2015 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Вихор Ю.С., 10.09.2015 проведено приймання передачу товарно-матеріальних цінностей, яку ліквідатор банкрута визначив як інвентаризацію майна (т.7 а.с.53-54. Попередній акт інвентаризації складено 24.04.2015 у процедурі розпорядження майном, т.4 а.с.15-25). Однак акти інвентаризації не містить усіх відомостей передбачених Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 02 вересня 2014 року №879 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за №1365/26142 (зокрема, відомостей передбачених пунктами 2-8 розділу III. Порядок інвентаризації активів та зобов'язань), що є його порушенням.

16.2. У порушення абз.2 ч.2 ст.41 Закону №4212-VI ліквідатором банкрута не забезпечено збереження майна боржника, яке було предметом продажу на аукціонах (зокрема, не укладено договору зберігання або не прийнято його до свого відання), що призвело до заволодіння майном боржника іншими особами.

16.3. У порушення абз.13 ч.2 ст.41 Закону №4212-VI фактично до 02.11.2016 (відповідь Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві на запит від 21.09.2016) ліквідатором банкрута не було вжито належних дієвих заходів до витребування документів, які були передані боржником у кримінальне провадження №42014100000000755 від 02.07.2014 для проведення експертизи. Крім того, перед правоохоронними органами питання про визнання цивільним позивачем порушено лише 24.06.2016, питання про визнання потерпілим – лише 29.05.2018, однак будь-яке рішення органом досудового слідства за результатами розгляду цих заяв прийняте не було, бездіяльність слідчого чи й прокурора ліквідатором банкрута не оскаржувалась, що й стало однією з причин неотримання ліквідатором банкрута первинних бухгалтерських документів та доступу до матеріалів кримінальної провадження.

Також слід зазначити, що співставлення інформації у балансі боржника станом на 2012 рік (із вказаними у ньому активами), у складених ліквідатором банкрута актах інвентаризації та у висновку судово-економічної експертизи від 19.09.2015 №64 стосовно заборгованості Довгаля Д.П та Довгаль С.С. дає підстави для висновку про те, що колишнім керівником боржника ліквідатору банкрута не були передані усі документи фінансово-господарської діяльності боржника і активи, однак вони не витребовувались ліквідатором банкрута та питання про причини їх відсутності і про притягнення керівника до відповідальності за їх непередання ліквідатором банкрута не порушувалось.

16.4. Ліквідатором банкрута у порушення абз.5 ч.2 с.41 Закону №4212-VI не проведено аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, в тому числі не надано відомостей про отримання від банків виписок про рух коштів боржника за його рахунками та відомостей про дослідження руху коштів.

16.5. У порушення ч.1 ст.43 Закону №4212-VI ліквідатором банкрута на продаж виставлено не ЦМК боржника, а частину належних боржнику активів.

Так, відповідно до ст. 11, 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Однак баланс банкрута (як результат проведеної інвентаризації і як документ, який вказує на фінансові складові боржника як цілісного майнового комплексу) та визначає вартість його активів у справі відсутній, що є порушенням ч.1 ст.11 і ч.3 ст.13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". За відсутності балансу у ліквідатора банкрута відсутній склад ЦМК. Оголошення про продаж майна як ЦМК, яке опубліковано на веб-сайті Вищого господарського суду України 06.10.2015 за №23528 та наступних, не містить зазначення дебіторської заборгованості та інших активів, які рахуються на його балансі станом на 31.12.2012. При цьому ліквідатором банкрута не вирішено питання про їх списання і виключення з балансу в установленому порядку до моменту продажу майна банкрута. Також суд приймає до уваги ту обставину, що арбітражному керуючому Вихор Ю.С. до початку реалізації майна було достовірно відомо про наявність дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. перед боржником на суму близько 22 млн. грн., про що зазначено в акті приймання – передачі документів від 09.09.20І5, листі начальнику СУФР ГУ ДФС У Черкаській області від 19.06.2015 (т.4 а.с.32) тощо;

16.6. Аналіз договорів на проведення аукціону від 24.09.2015 та від 12.12.2016 вказує на те, що вони суперечить ч.2 ст.57 Закону №4212-VI, оскільки не містять визначення початкової вартості майна, як і не містять визначення в якій формі проводитиметься аукціон (а додаткові угоди з такою визначеністю відсутні). Крім того, ці договори не можна визнати законними, оскільки їх умови такі, що передбачають складення як невід’ємної його частини додаткових угод, тобто складення частини договорів у майбутньому, а не в момент їх підписання.

Згідно із ч.2 ст.51 Закону №4212-VI до договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом. Пунктом же 2.2.6 договорів передбачено, що у разі, якщо Замовник безпідставно відмовляється від підписання договору купівлі-продажу майна (лоту) з переможцем аукціону за умови сплати переможцем коштів за придбане майно, Організатор має право підписати договір купівлі-продажу майна (лоту) від імені Замовника. Тобто правову природу такого договору визначити неможливо. Разом з тим, згідно зі ст.1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (такі умови у договорах відсутні), а згідно зі ст.1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному; дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (однак, конкретні дій у договорах відсутні, а конкретні умови передбачаються у вигляді додаткових договорів, які також відсутні).

У порушення ч.1 ст.52 Закону №4212-VI, ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України та п.3.1 і 3.2 договорів про проведення аукціону від 24.09.2015 і від 12.12.2016 усі аукціони проведено без укладення додаткових договорів між ліквідатором банкрута та організатором аукціону (тобто без вказівок комісіонера). Суду не надано обгрунтувань та доказів на підтвердження таких обставин, які дають право організатору аукціону відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит.

16.7. У порушення ч.8 ст.26 Закону №4212-VI комітетом кредиторів не прийнято рішення про визначення складу майна, яке підлягає продажу частинами (а ліквідатором банкрута розпочато продаж без такого рішення), а саме не визначено складу лотів, які підлягають продажу:

а) на аукціоні, оголошення про яке надіслано організатором аукціону 02.03.2016. Рішення комітету кредиторів від 21.12.2015 (протокол №7), на яке посилається ліквідатор банкрута не містить визначення складу лотів;

б) на аукціоні, оголошення про яке надіслано організатором аукціону 15.12.2016. Рішення комітету кредиторів від 01.12.2016 (протокол №13), на яке посилається ліквідатор банкрута не містить визначення складу лотів.

16.8. У порушення абз.4 п.3 резолютивної частини постанови суду від 25.08.2015 ліквідатором банкрута у звіті не обгрунтовано, яким чином майно боржника, яке перебувало в заставі ПАТ "Енергобанк" та було предметом продажу на дев’яти аукціонах з 05.10.2015 до 06.06.2016, перейшло у власність ПАТ "Енергобанк" без участі боржника та поза його волею.

16.9. Дебіторська заборгованість Довгаля Д.П. і Довгаль С.С. не відноситься до основних засобів (рядки 1010, 1011, 1012 балансу, форму якого містить Додаток 1 до Національного положення /стандарту/ бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868) і не відноситься до необортних активів, тому не може бути продана відповідно до абз.2 ч.6 ст.44 Закону №4212-VI, на яку посилається ліквідатор банкрута, – вона відноситься до оборотних активів (рядок 1155 балансу) і могла бути продана лише відповідно до абз.2 ч.6 ст.44 Закону №4212-VI, тобто після проведення усіх аукціонів, проведення яких передбачено Законом №4212-VI, а саме після проведення другого повторного аукціону, що мав бути призначений після повторного аукціону, який відбувся 15.11.2017, але мав бути визнаний таким, що не відбувся у зв’язку з несплатою коштів Тупиком О.Г. Разом з тим, як вбачається з установлених обставин, дебіторська заборгованість була продана ліквідатором банкрута безпосередньо фізичній особі Карпенку С.Б. у порушення вказаних норм: оскільки не є основним засобом, а тому на неї не поширюється право реалізації за ціною до 1000 гривень; оскільки продана до завершення другого кола аукціонів (продано після першого повторного аукціону без проведення другого повторного аукціону); оскільки продана не за ціною останніх торгів (ціною останніх торгів є ціна 171124,80 грн.).

16.10. Відповідно до ч.8 ст.59 Закону №4212-VI якщо продажу підлягає майнове право, право вимоги, то в оголошенні оприлюднюються копії всіх документів, необхідних для визначення змісту права. У порушення вказаної норми усі необхідні документи в оголошеннях відсутні. Документи, необхідні для визначення змісту права вказані у ст.517 Цивільного кодексу України (документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення).

Як вбачається з усіх наявних на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оголошень про продаж майна (дебіторської заборгованості) боржника, у порушення вищевказаної норми, копії документів про право вимоги в них відсутні. Так: відсутні конкретні договори про право вимоги (договори позики), а отже претендент на участь у конкурсі не може визначити, наприклад, строк виконання зобов’язання (і у зв’язку з цим закінчення строку позовної давності), суму зобов’язання (і у зв’язку з цим необхідність сплати судового збору для її стягнення у судовому порядку); відсутні копії первинних бухгалтерських документів про передачу грошей (наявність і якість яких важливі для підтвердження права вимоги), відсутні відомості про наявність судових рішень по стягненню заборгованості за кожним конкретним договором, тощо.

16.11.У порушення ст. 71, 72 і 73 Закону №4212-VI ліквідатором банкрута не надіслано переможцеві торгів (Тупику О.Г.) пропозицію про укладення договору купівлі-продажу разом з його проектом. У зв’язку з цим Тупик О.Г. протягом п'яти днів не підписав його та не перерахував кошти. Тупик О.Г. не перерахував кошти у розмірі більше 50% ціни продажу майна (136900,80 :2 =68450,40. Загалом було перераховано протягом місяця 66739,15 грн., які повернуто через три місяці), що також стало однією з причин непроведення в установленому порядку другого повторного аукціону.

16.12. Оголошення про результати аукціону з продажу майна 30.10.2018-15.11.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в установлений законом триденний строк не опубліковано, як і не опубліковано взагалі, що є порушенням абз.2 ч.5 ст.5 та ч.7 ст.69 Закону №4212-VI.

16.13. Ні у ліквідатора банкрута (станом на 12.04.2018), ні у комітету кредиторів (станом на 05.04.2018 і на 10.04.2018), ні у ТОВ "Експертна компанія "ІТЕО" на час складення висновку 10.04.2018 не було підстав визнавати заборгованість Довгаля Д.П. та Довгаль С.С. безнадійною з підстав закінчення строку позовної давності, оскільки рішення суду від 02.03.2018 на цей час не набрало законної сили, а ухвалою Апеляційного суду Черкаської області 07.05.2018, яка набрало законної сили установлено протилежне – позов подано в межах строку позовної давності.

16.14. У порушення абз.15 ч.2 ст.41, ч.3 ст.98 Закону №4212-VI ліквідатором банкрута неодноразово порушувався порядок проведення аукціонів (зокрема: проведено два перших аукціони з продажу ЦМК за різною ціною – оголошення від 05.10.2015 і від 25.01.2016, в той час як перший аукціон з продажу ЦМК здійснюється за сукупністю вимог кредиторів /ч.1 ст.43/; розпочато продаж майна двома лотами без визначення складу лотів рішенням комітету кредиторів – оголошення від 02.03.2016 /ч.8 ст.26/; проведено три перших аукціони з продажу майна двома лотами за однією ціною – оголошення від 02.03.2016, від 10.05.2016 і від 06.06.2016 /ст.65,66/; договорами з організатором аукціону не передбачено можливості проведення повторного і другого повторного аукціонів без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні, однак такі аукціони проводились – оголошення від 30.03.2016, від 19.04.2016, від 16.08.2017 /ст.66/; проведено перший повторний аукціон з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні доки не виявиться бажаючий укласти договір – оголошення від 27.09.2017, в той час як закон допускає зниження на такому аукціоні лише до 50% початкової вартості /ч.2 ст.66/).

Виходячи з вищевикладених висновків суд вважає, що установлені порушення порядку проведення аукціонів могли б бути підставою для визнання недійсними результатів аукціону, результати проведення якого оформлені протоколом від 15.11.2017 №299413, про визнання переможцем торгів 31.10.2017 – 15.11.2017 Тупика О.Г. Згідно із ч.3 ст.55 Закону №4212-VI визнання результатів аукціону недійсними має наслідком визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Разом з тим, Карпенко С.Б. не є переможцем аукціону і придбав майно не за результатами аукціону; Державною податковою інспекцією у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області вимоги про визнання недійсними результатів аукціону не заявлено, а заявлено вимогу про визнання недійсним Договору купівлі-продажу з підстав, передбачених ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України та ст.20 Закону №4212-VI.

За таких обставин, у даному випадку, підлягають застосуванню норми ч.1 ст.215 та ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, а Договір про відступлення права вимоги від 12.04.2018, укладений між ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" в особі ліквідатора Вихор Ю.С. та фізичною особою Карпенком Сергієм Борисовичем, підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що він не відповідає вимогам Закону №4212-VI, зокрема нормам, про порушення яких вказано у пунктах 16.5, 16.6, 16.7, 16.9, 16.10, 16.11, 16.12, 16.14 мотивувальної частини цієї ухвали суду. Тобто Договір укладено всупереч порядку, установленому Законом №4212-VI.

17.1. Норми ст.20 Закону №4212-VI у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки кредитором не вказано і не доведено визначених нею підстав для визнання цього Договору недійсним і суд вважає, що такі підстави відсутні.

17.2. Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України кожна із сторін недійсного правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Правові наслідки, передбачені цією нормою, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Проте Законом №4212-VI якраз і установлені особливі умови.

Згідно з пунктами 5, 7 і 11 Пленуму Верховного Суду України від 05.11.2009 №9: відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; за змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Вимогу застосувати правові наслідки визнання недійсним правочину до суду не заявлено, тому суд застосовує реституцію з власної ініціативи, тим більше, що надалі справа про банкрутство не зможе бути завершена внаслідок не вирішення цього питання.

Оскільки Карпенко С.Б на виконання Договору отримав документи, останні підлягають поверненню боржнику.

Оскільки боржник на виконання Договору отримав кошти у сумі 970 грн., останні підлягають поверненню боржником Карпенку С.Б. Враховуючи, що вказаний обов’язок у боржника виникає на підставі цього судового рішення, що дане судове рішення прийнято судом безпосередньо у справі про банкрутство боржника, що обов’язок боржника перед Карпенком С.Б. виникає у ліквідаційній процедурі, що повернення коштів Карпенку С.Б. боржником можливе лише у порядку черговості, визначеному ст.45 Закону №4212-VI, суд вважає, що Карпенко С.Б. підлягає визнанню поточним кредитором на суму 970 грн., вимоги якого підлягають погашенню у четверту чергу.

Враховуючи ту обставину, що цим судовим рішенням визнано недійснимДоговір та повернено у ліквідаційну масу належні ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" активи, підстави для застосування ч.2 ст. 46 Закону №4212-VI відсутні, тому клопотання про затвердження звіту ліквідатора банкрута від 18.09.2018 №02-01/1/111 та ліквідаційного балансу задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вважає, що ліквідатором банкрута не виявлено усіх активів банкрута внаслідок допущених порушень здійснення ліквідаційної процедури, вказаних у пунктах 16.1, 16.3, 16.4, 16.8, 16.13 мотивувальної частини цієї ухвали суду.

Відповідно до ч.4.ст.46 Закону №4212-VI у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вказана підстава є самостійною підставою як для відмови у затвердженні звіту ліквідатора банкрута від 18.09.2018 №02-01/1/111, так і для призначення нового ліквідатора банкрута у справі.

19.1.У зв’язку із закінченням установлених законом та судом строків ліквідації банкрута та наявністю у банкрута не реалізованих (не стягнених) активів, суд вважає необхідним встановити новий строк для її завершення і подання суду інформації про її проведення.

Так, нормами Закону №4212-VI не передбачено наслідків закінчення 12-ти місячного строку ліквідаційної процедури (ч.1 ст.37 Закону №4212-VI), зокрема, його закінчення не є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство (ст. 83 Закону №4212-VI). Разом з тим, вказаний строк є процесуальним. Відповідно до ст.119 Господарського процесуального кодексу України у тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом.

Відповідно ж до ч. 10 ст.41 Закону №4212-VI ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

З огляду на вказані норми, закінчення установлених строків здійснення ліквідаційної процедури, суд вважає необхідним продовжити установлений ухвалою суду від 14.03.2018 строк завершення ліквідаційної процедури та установити новий строк подання ліквідатором банкрута суду відомостей щодо її проведення за цей період до 25.07.2019.

Суд вважає, що викладені пунктах 16-1 – 16-11, 16-13, 16-14 мотивувальної частини цієї ухвали суду порушення, допущені ліквідатором банкрута, є неналежним виконанням ним свої обов’язків і є підставою для усунення арбітражного керуючого Вихор Ю.С. від їх виконання на підставі п.1 абз.2 ч.3 ст.114 Закону №4212-VI.
Відповідно до абз.6.ч.8 ст.26 Закону №4212-VI до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора). Частиною 3 ст.114 Закону №4212-VI передбачені підстави для усунення арбітражного керуючого з посади, на яку він призначений.

Суд вважає, що зазначені норми передбачають різні підстави для припинення повноважень арбітражного керуючого і застосовуються незалежно одна від одної (при цьому суд виходить з правової позиції Верховного Суду України у тлумаченні норм ст.17 і 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013/). З огляду на викладене суд з власної ініціативи приймає рішення про усунення арбітражного керуючого Вихор Ю.С. від виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Враховуючи віднесення Законом №4212-VI до повноважень комітету кредиторів питання про призначення іншого арбітражного керуючого, до прийняття судом рішення про призначення іншого арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута, суд вважає за необхідне (для забезпечення права комітету кредиторів) запропонувати останньому надати суду пропозицію про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута.

Аналізуючи наявні у справі рішення комітету кредиторів у справі суд вважає, що ними, у більшості випадків, вирішувалися питання, розгляд яких не віднесено Законом №4212-VI до його повноважень (наприклад, протоколи №6,7,11,13 – питання про визначення порядку продажу майна, про обов’язок ліквідатора банкрута укласти договір на проведення аукціону з ТОВ "Електронні торги України", про умови проведення кожного окремого аукціону, про визначення початкової вартості майна, про визначення граничної межі зниження вартості під час проведення аукціону, про безпосередній продаж тощо), в той час як комітет кредиторів у ході продажу майна має право визначати лише склад лотів для продажу. Одночасно суд зазначає, що заставним кредитором ПАТ "Енергобанк" листами надавались вказівки щодо ціни продажу заставного майна, в той час, як він має лише одне право – надати чи не надати згоду на продаж заставного майна (ч.4 ст.42 Закону №4212-VI).

Разом з тим, вказані рішення комітету кредиторів не є ні підставою, ні виправданням вчинення ліквідатором банкрута дій з продажу майна з порушеннями закону. Ліквідатор банкрута може враховувати думку комітету кредиторів, але незалежно від думки комітету кредиторів ліквідатором банкрута самостійно приймає рішення і несе за них відповідальність. При цьому суд враховує й ту обставину, що розгляд частини питань і прийняття таких рішень комітетом кредиторів було ініційовано самим ліквідатором банкрута.

22.1. Викладене у п.22 стосується і рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом від 06.08.2018 №24, яке є предметом скарги Карпенка С.Б. Так Карпенко С.Б. у своїй скарзі просить визнати дії учасників ліквідаційної процедури, представників ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській області, під час розгляду листа ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" від 30.07.2018 №30/07 та прийняте рішення "зобов’язати ліквідатора вжити заходів щодо розірвання Договору відступлення права вимоги від 12.04.2018 року, у відповідності до ст.652 Цивільного кодексу України в триденний строк від засідання комітету кредиторів" протиправним, як таке, що порушує права та законні інтереси скаржника; скасувати рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом від 06.08.2018 №24.

Відповідно до п.57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство": рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу; суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства".

Згідно з правовими позиціями Вищого господарського суду України, викладеними у постанові від 27.04.2005 у справі №24/976 рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Питання щодо правомірності зборів (комітету) кредиторів та легітимності прийнятих на них рішень слід вирішувати господарському суду при прийнятті судових актів у справі про банкрутство, надаючи таким рішенням правову оцінку відповідно до вимог ГПК України та беручи їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Комітет кредиторів має право розглядати будь-які питання проведення ліквідаційної процедури і висловлювати свою думку з приводу вчинення ліквідатором банкрута тих чи інших дій, однак примати рішення і виявляти свою волю (вияв якої фактично є дією з реалізації наданого комітету кредиторів Законом №4212-VI і повноваження і права одночасно), яка є обов’язковою для врахування і ліквідатором банкрута, і судом під час провадження у справі про банкрутство, комітет кредиторів може лише у випадках, прямо передбачених Законом №4212-VI (ч.2 ст.22, ч.5 ст.26, ч.8 ст.26, ч.2 ст.27, ч.1 і 8 ст.28, ч.2 ст.37, ч.2 ст.40, ч.9 і 12 ст.41, ч.6 ст.45, ч.1 ст.46, ч.3 ст.57, ч.3 ст.77 тощо). При цьому суд підкреслює, що в окремих випадках, передбачених Законом №4212-VI, без відповідного рішення зборів кредиторів або комітету кредиторів, ні ліквідатором банкрута ні судом не можуть бути вирішені певні питання руху справи і проведення ліквідаційної процедури (наприклад, ч.5 ст.26, ч.8 ст.26, ч.2 ст.27, ч.1 ст.28, ч.2 ст.40, ч.6 ст.45, ч.1 ст.46 Закону №4212-VI).

Однак, Законом №4212-VI не передбачено права (повноваження) комітету кредиторів приймати рішення (виявляти волю) з питань зобов’язання ліквідатора банкрута вчинити дії з розірвання конкретного Договору, встановлення строку вчинення такої дій, застосування при цьому конкретної норми закону, тому рішення "зобов’язати ліквідатора вжити заходів щодо розірвання Договору відступлення права вимоги від 12.04.2018 року, у відповідності до ст.652 Цивільного кодексу України в триденний строк від засідання комітету кредиторів", оформлене протоколом від 06.08.2018 №24, не відповідає приписам чинного законодавства (Закону №4212-VI), тобто є протиправним.

Відповідно до ч.6 ст. 26 Закону №4212-VI під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. Наявність у ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС у Черкаській переважної більшості голосів у комітеті кредиторів (в тому числі і прийняття цією більшістю голосів оспорюваного Карпенком С.Б. рішення) не може бути підставою для визнання неправомірними дій ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС одноосібно.

За таких обставин скарга Карпенка С.Б. підлягає частковому задоволенню – дії комітету кредиторів під час розгляду листа ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" від 30.07.2018 №30/07 з рішенням "зобов’язати ліквідатора вжити заходів щодо розірвання Договору відступлення права вимоги від 12.04.2018 року, у відповідності до ст.652 Цивільного кодексу України в триденний строк від засідання комітету кредиторів", оформлені протоколом від 06.08.2018 №24 підлягають визнанню протиправними; у задоволенні вимоги про скасування цього рішення комітету кредиторів необхідно відмовити.

23.Суд відхиляє доводи ліквідатора банкрута про те:

що про наявність дебіторської заборгованості Довгаль Д.П та Довгаль С.С. ліквідатору банкрута стало відомопід час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42014100000000755 – оскільки про наявність цієї заборгованості і про наявність договорів позики ліквідатор банкрута зазначає в першому поданому суду звіті ліквідатора банкрута, в акті приймання–передачі документів від 09.09.20І5, в листі начальнику СУФР ГУ ДФС У Черкаській області від 19.06.2015 (т.4 а.с.32) тощо;

що продаж дебіторської заборгованості Довгаля Д.П. і Довгаль С.С. на перших трьох аукціонах відбувався фактично на умовах продажу майна банкрута у вигляді ЦМК (оскільки початкова вартість продажу значно перевищує загальний розмір визнаних грошових вимог кредиторів) – оскільки будь-який покупець не повинен здогадуватись чи досліджувати, що "фактично" продається. Покупець оцінює інформацію, наявну в оголошенні про продаж майна, і відповідні вигоди та ризики його придбання.

Суд відхиляє доводи ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС про те:

що ліквідатором банкрута порушено порядок визначення організатора аукціону – оскільки питання про визнання організатора аукціону, ТОВ "Електронні торги України", учасником провадження у справі про банкрутство вирішено ухвалою суду від 12.11.2015

що ліквідатором банкрута проігноровано заяву ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс" – оскільки ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС не надано жодних доказів надіслання на адресу ліквідатора заяви про намір придбати дебіторську заборгованість, а згідно з наданою податковому органу копією поштової квитанції про направлення арбітражному керуючому Вихор Ю.С. рекомендованого відправлення №1800195014418, останнє дійсно було отримано ліквідатором, однак не від ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс", а від Поліщука М.А., який на той час представляв інтереси Довгаля Д.П. у справі №712/7975/17 за позовом ТОВ "Паперова фабрика "Новий Київ" до Довгаля Д.П. про стягнення заборгованості у сумі 21390510 грн., яка розглядалась Соснівським районним судом м.Черкаси, та оскільки це поштове відправлення містило відзив Поліщука М.А. на позовну заяву а не лист ТОВ "Юридична консалтингова компанія "Юнілекс". При цьому суд погоджується з доводами про те, що відсутні будь-які докази звернення останнього до ліквідатора банкрута.

Суд відхиляє доводи Карпенка С.Б. про те:

що ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС порушено вимоги ст.19 Закону України "Про звернення громадян" – оскільки в цьому судовому засіданні скарга в порядку ст. 17 цього закону не розглядається;

що рішення про безпосередній продаж дебіторської заборгованості Карпенку С.Б. у зв'язку з відсутністю інших бажаючих прийнято комітетом кредиторів 10.04.2018 – оскільки комітету кредиторів Законом №4212-VI не надано повноважень приймати рішення з такого питання;

що на момент укладення Договору заборгованість Довгаля Д.П. та Довгаль С.С. була визнана безнадійною та підлягала списанню – оскільки рішеня першої інстанції не набрало законної сили і не могло бути підставою для її визнання безнадійною і списання;

що обставини організації та проведення аукціонів з продажу дебіторської заборгованості жодним чином не пов'язані з укладенням спірного Договору – оскільки продаж майна банкрута може відбуватися лише у порядку, визначеному Законом №4212-VI, тобто безпосередній продаж дебіторської заборгованості (права вимоги) може здійснюватись лише як продаж необоротного активу і лише після непродажу цього активу на усіх обов’язкових для його проведення аукціонах: у складі ЦМК (один або три аукціони) і у складі окремого лоту (усі три аукціони – перший, повторний, другий повторний)

Суд відхиляє доводи ПАТ "Енергобанк" про те:

що при укладанні Договору не дотримано вимоги ч.1 ст.68 Закону №4212-VI – оскільки відсутні обставини зарахування;

що дата укладення Договору передує даті скликання комітету кредиторів – оскільки до компетенції комітету кредиторів не віднесено повноважень на вирішення питання про укладення Договору;

що Договір за своєю юридичною природою є договором факторингу – оскільки боржник не є фінансовою установою чи банком, законодавством не встановлено норми, згідно з якою уступка права вимоги (цесія) може здійснюватись не нижче за реальну (дійсну, ринкову, номінальну) вартість

У зв’язку із задоволенням вимог судові витрати, понесені ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС, у розмірі 3524 грн. покладаються в рівних частинах на сторони Договору – боржника та Капенка С.Б. у сумі по 1762 грн.

Враховуючи, що обов’язок повернення судового збору у боржника виникає на підставі цього судового рішення, що дане судове рішення прийнято судом безпосередньо у справі про банкрутство боржника, що обов’язок боржника перед ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС виникає у ліквідаційній процедурі, що повернення коштів ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС боржником можливе лише у порядку черговості, визначеному ст.45 Закону №4212-VI, суд вважає, що ДПІ у м.Черкаси ГУ ДФС підлягає визнанню поточним кредитором на суму 1762 грн., вимоги якої підлягають погашенню у четверту чергу.

Решту доводів і доказів суд відхиляє як такі, які не мають значення для вирішення спору по суті заявлених вимог.

Судове рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки відповідно до ст.73, 74, 76, 81, 91 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів; учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Отже кожна сторона зобов’язана самостійно визначити і надати суду ті докази, які підтверджують викладені нею обставини (факти), доводи чи заперечення, і які вважає необхідними, належними і достатніми. ГПК України не покладає на суд обов’язку: з власної ініціативи витребовувати будь-які докази на підтвердження зазначених у заявах сторін обставин; вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження викладених обставин, доводів чи заперечень; проводити розшук тих чи інших доказів для з’ясування вказаних у заявах сторін обставини (і таким чином за одну із сторін вирішувати питання про те, які з доказів можуть їх підтвердити чи спростувати). Саме учасник справи має вказати суду у клопотанні про витребування доказів на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ підтвердить чи спростує.

Керуючись ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

Заяву Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.11.2018 №2912/23-01-04-050 (вх. суду №32962/18 від 06.11.2018) задовольнити повністю.

1.1. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 12.04.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ" в особі ліквідатора Вихор Юлії Сергіївни та Карпенком Сергієм Борисовичем.

1.2. Стягнути з Карпенка Сергія Борисовича (м. Київ, вул. Смілянська, буд.8, кв.54, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2085324870) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ" (м. Черкаси, вул. Добровольського,1, оф.239, ідентифікаційний код 36995140) документи, передані за актом приймання-передачі права вимоги від 12.04.2018 до Договору про відступлення права вимоги від 12 квітня 2018р.

Наказ видати.

1.3. Визнати Карпенка Сергія Борисовича поточним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ" на суму 970 грн., вимоги якого підлягають погашенню у четверту чергу.

1.4. Стягнути з Карпенка Сергія Борисовича (м. Київ, вул. Смілянська, буд.8, кв.54, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2085324870) на користь Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Наказ видати.

1.5. Визнати Державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39497534) поточним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ" на суму 1762 грн., вимоги якого підлягають погашенню у четверту чергу.

Скаргу Карпенка Сергія Борисовича без дати і номеру (вх.суду №25692/18 від 03.09.2018) задовольнити частково.

2.1. Визнати дії комітету кредиторів з рішенням "зобов’язати ліквідатора вжити заходів щодо розірвання Договору відступлення права вимоги від 12.04.2018 року, у відповідності до ст.652 Цивільного кодексу України в триденний строк від засідання комітету кредиторів", оформленим протоколом від 06.08.2018 №24, протиправними.

2.2. У решті вимог відмовити.

У задоволенні клопотання боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Вихор Ю.С. про затвердження звіту про проведення ліквідаційної процедури від 18.09.2018 №02-01/1/111 та ліквідаційного балансу відмовити.

3.1. Усунути арбітражного керуючого Вихор Юлію Сергіївну, призначену ліквідатором банкрута постановою суду від 25.08.2015, від виконання обов’язків ліквідатора банкрута.

3.2. Зобов'язати арбітражного керуючого Вихор Ю.С.:

виконувати повноваження ліквідатора банкрута, передбачені абзацами другим і шостим частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до призначення на цю посаду іншого арбітражного керуючого іншою ухвалою суду у цій справі;

підготувати документи печатки і штампи банкрута для передачі їх новопризначеному ліквідатору банкрута та передати їх у 15-ти денний термін після призначення ліквідатора банкрута.

3.3. Заборонити арбітражному керуючому Вихор Ю.С. розпоряджатися коштами чи іншим майном боржника.

Запропонувати комітету кредиторів до 22 лютого 2019 року надати суду пропозицію про кандидатуру арбітражного керуючого для призначення на посаду ліквідатора банкрута, повідомити таку особу про час і місце проведення наступного судового засідання та про необхідність подати заяву у справу.
Клопотання Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області без дати і номеру (вх.суду №28559/18 від 25.09.2018, вх.суду №28696/18 від 26.09.2018) задовольнити.

5.1. Продовжити установлений ухвалою суду від 14.03.2018 строк завершення ліквідаційної процедури боржника та подання ліквідатором банкрута суду відомостей щодо її проведення за цей період до 25.08.2019.

5.2. Ліквідатору банкрута подати суду:

до 01.05.2019 попередню інформацію про виконання передбачених заходів завершення ліквідаційної процедури з дня винесення цієї ухвали та про усунення виявлених порушень;

до закінчення визначеного п.1 цієї ухвали строку: у разі її завершення – ліквідаційний баланс, повний звіт про проведення ліквідаційної процедури (який повинен містити: інформацію про рух справи; перелік вчинених на виконання ч.2 ст.41 Закону №4212-VI дій із зазначенням результатів, установлених фактів і доказів; визначені ч.1 ст.46 Закону №4212-VI документи), звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (з розрахунками, доказами і їх переліком). Печатку здати для знищення після затвердження звітів судом; у разі неможливості її завершення – звіт про проведення ліквідаційної процедури за період з дня винесення цієї ухвали (який повинен містити: перелік вчинених дій в хронологічному порядку та результати їх вчинення; перелік обставин, які перешкоджають завершити ліквідаційну процедуру; обгрунтування строків її продовження; докази викладених обставин), звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (з розрахунками, доказами і їх переліком). Звіти мають бути зшиті та містити опис документів. Звіти в електронній формі направити на електронну адресу суду.

Призначити розгляд справи на 09 год. 15 хв. 26 лютого 2019 року для вирішення питання про призначення нового ліквідатора банкрута.

6.1.Судове засідання провести у приміщенні господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, 18005, зал судових засідань №1. Офіційна електронна адреса суду (E-mail): inbox@ck.arbitr.gov.ua. Веб-адреса суду в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по цій справі: https://ck.arbitr.gov.ua/sud5026/

6.2. Визнати явку необов’язковою та повідомити про час і місце проведення засідання як учасника у справі про банкрутство: Вихор Ю.С. (в.о. ліквідатора банкрута); ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (члени комітету кредиторів). Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи без поважних причин не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст.202 ГПК України.

6.3. Встановити строк для подання (надходження) у канцелярію суду відзиву, заперечень, заяв і клопотань по суті вимог, які викладаються у письмовій формі та до яких додаються в оригіналі докази їх надіслання учасникам справи (ст.169-170 ГПК України) – не пізніш як за один день до дати судового засідання, визначеного п.1 цієї ухвали.

6.4. Роз’яснити що причини неявки мають підтверджуватись доказами; що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні, відсутності штатних працівників), не позбавляє можливості керівника чи фізичної особи призначити іншого або представляти інтереси особисто; що учасники справи, явка яких визнана обов’язковою, зобов’язані повідомляти причини неявки.

6.5. Особам, які з’являться у судове засідання мати з собою: 1) документ, що підтверджує особу (паспорт /в т.ч. адвокату/ чи інший згідно із законом про єдиний державний демографічний реєстр); 2) документ, що підтверджує повноваження (довіреність, наказ, ордер та договір).

Ухвала суду набрала законної сили 08.02.2019. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 08.02.2019.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням членам комітету кредиторів (2), арбітражному керуючому Вихор Ю.С, Карпенку С.Б.

Суддя Хабазня Ю.А.

Ухвала по справі № 925/1961/14 від 24 січня 2019 року № 1 (визнання недісним договору)