flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала по справі № 925/594/18 від 19 липня 2018 року (відкриття провадження у справі про банкрутство)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

19 липня 2018 року                                                  м. Черкаси                                          Справа № 925/594/18

Господарський суд Черкаської області

у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,

із секретарем судового засідання Соколишиною І.А.,

за участю у судовому засіданні: Недоступ О.О. (від Головного управління ДФС у Черкаській області, представник за довіреністю),

у судове засідання не з’явились: представники від ТОВ "Тіса-Опт",

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 05.06.2018 №23764/23-00-10-0118

ініціюючого кредитора, Головного управління ДФС у Черкаській області,

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Тіса-Опт",

про  банкрутство

УСТАНОВИВ:

Ініціюючим кредитором, Головним управлінням ДФС у Черкаській області, подано заяву від 05.06.2018 №23764/23-00-10-0118 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіса-Опт" (18001, м.Черкаси, Соснівський район, вул. Кірова, 73, оф.403, ідентифікаційний код 22811041).

У удовому засіданні ініціюючий кредитор подав заяву про уточнення вимог від 19.07.2018 вх.суду №20979/18, уточнені вимоги підтримав повністю і пояснив,

що вимоги на заявлену суму грунтуються на постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №823/1659/16 про стягнення з боржника коштів на суму податкового боргу в розмірі 1420341,90 грн.; самостійно поданій боржником податковій декларації з податок на прибуток підприємства  від 07.11.2016 №9210199619, за якою нараховане грошове зобов’язання у розмірі 288582 грн.; нарахованій ініціюючим кредитором відповідно до п.п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України пені за прострочення сплати зобов’язання у розмірі 3627,23 грн., а також сплаті за податковими зобов’язаннями, здійсненій  боржником у сумах 75,57 грн., 137 грн. та 385,31 грн.;

що безспірні вимоги складають суму 1323161,56 грн., а сукупні вимоги ініціюючого кредитора становлять 1716102,79 грн. (тобто більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати) і не були задоволені боржником з 19.10.2017, тобто протягом більш як трьох місяців;

що з метою погашення боргу до установ банків боржника (ПУАТ "Фідобанк", ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", АТ "УкрСиббанк") було направлено інкасові доручення №№514, 515, 526, 527 від 01.12.2016; №№112, 113, 114, 115, 116, 119, 120, 122, 123, 124, 125, 126, 129, 130 від 22.09.2017, які були повернуті стягувачеві без виконання відповідно до Постанови НБУ №22 від 21.01.2004 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" з причини відсутності коштів на рахунках боржника;

що у зв’язку з неявкою арбітражного керуючого Мегері А.В. та неподання ним документів, вирішення питання про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна боржника залишає на розсуд суду.

Боржник, ТОВ "Тіса-Опт", був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (так, ухвала суду була направлена за адресою його місцезнаходження, зареєстрованою у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси; зокрема, вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), однак, ухвала суду про час і місце судового засідання повернута поштою з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Явка учасника учасників справи обов’язковою не визнавалась.

Відповідно до п.10.ч.2 ст.9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про (…) місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Отже ТОВ "Тіса-Опт" був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

До часу проведення судового засідання витребувані ухвалою суду від 11.06.2018 документи від арбітражного керуючого Мегері А.В. до суду не надійшли.

До дня проведення судового засідання у справу надійшли: заяви арбітражних керуючих Іванюка О.М. від 21.06.2018 №1 (вх.№17737/18 від 22.06.2018), Сиволобова М.М. від 19.06.2018 №01-16/304 (вх.№17754/18 від 22.06.2018), Голінного А.М. від 04.07.2018 №01-21/83 (вх.суду №1905518 від 04.07.2018), Левченка В.М. від 10.07.2018 (вх. суду№20045/18 від 11.07.2018) Мисана В.М. від 12.07.2018 №02/179 (вх.суду №20320/18 від 13.07.2018), Пшеничного С.М. від 16.07.2018 (вх.суду №20542/18 від 17.07.2018) про згоду стати розпорядником майна у цій справі з документами, що підтверджують їх право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, досвід та професійні якості.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).

Відповідно до ст. 233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників учасників у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців станом на 02.11.2017 боржник зареєстрований як юридична особа.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №823/1659/16 з боржника на користь ініціюючого кредитора стягнено борг у розмірі 1420341,90 грн. (з них: 945382,73 грн. заборгованості з податку на додану вартість, що виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість №9146753474 від 16.08.2016 зі строком сплати 30.08.2016 на суму 585355 грн.; податкового повідомлення-рішення №0000272301 від 15.04.2016 на суму 319812 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість №9170210945 від 16.09.2016 з терміном сплати  до 30.09.2016 на суму 892 грн. та нарахованої згідно з п.п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України /податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000272301/ пені на суму 39323,73 грн.; 474959,17 грн. заборгованості з податку на прибуток підприємств, що виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток №9136234384 від 04.08.2016 з терміном сплати до 19.08.2016 на суму 164328,69 грн., податкового повідомлення-рішення №0000272301 від 15.04.2016 на суму 191888 грн. та нарахованої згідно з п.п.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України /податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000282301/ пені на суму 118742,48 грн.), що разом складає 1262275,69 грн. з податкового боргу та 158066,21 грн. – штрафних /фінансових/ санкцій.

Крім того, на підставі:

поданої боржником податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9210199619 від 07.11.2016 з терміном сплати 19.11.2016 боржником нараховане грошове зобов’язання у розмірі 288582 грн.;

самостійного здійсненого платником зменшення по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9266556095 від 18.01.2017 з терміном сплати 19.02.2017 на суму 100732 грн.

Ініціюючим кредитором відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України 19.02.2017 донараховано пені в розмірі 3627,23 грн.

Ініціюючим кредитором, який є органом доходів і зборів, направлено ПУАТ "Фідобанк", Черкаському ГРУ ПАТ "КБ "ПриватБанк", АТ "УкрСиббанк", які є банками платника-боржника, інкасові доручення (розпорядження) від 01.12.2016: №514 на суму 945382,73 грн., №515 на суму 474959,17 грн., №526  на суму 945382,73 грн., №527 на суму 474959,17 грн.; від 22.09.2017: №112 на суму 374227,17 грн., №113 на суму 374227,17 грн., №114 на суму 374227,17 грн., №115 на суму 374227,17 грн., №116 на суму 374227,17 грн., №119 на суму 374227,17 грн., №120 на суму 374227,17 грн., №122 на суму 945307,16 грн., №123 на суму 945307,16 грн., №124 на суму 945307,16 грн., №125 на суму 945307,16 грн., №126 на суму 945307,16 грн., №129 на суму 945307,16 грн., №130 на суму 945307,16 грн., які були повернуті стягувачеві без виконання відповідно до Постанови НБУ №22 від 21.01.2004 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" з причини відсутності коштів на рахунках боржника.

Відповідно до ст.10 Закону-4212 справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Виходячи з приписів статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону-4212, доказами  в підтвердження безспірності грошових  вимог ініціюючого кредитора -  органу доходів і зборів,  є  рішення суду  про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету  у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про відкриття провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

Перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону-4212, починається з моменту прийняття банком платника (боржника)  інкасового  доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили. (Правові позиції у застосуванні норм Закону-4212, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2017 у справі №925/1941/14)

Таким чином:

безспірна сума основного боргу, з наявністю якої Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає можливість подальшого продовження провадження у справі про банкрутство, на час відкриття провадження у справі складає 1262275,69 грн. з податкового боргу, що більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати (300 х 3723= 1116900);

вимоги боржника не погашені з моменту прийняття інкасових доручень (19.10.2017) більше трьох місяців.

Вказані обставини є правовою підставою відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Суд вважає, що вимоги заявника підлягають частковому визнанню на суму 1550782,12 грн. податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які підлягають погашенню у третю чергу і 158066,21 грн. штрафних санкцій, які підлягають погашенню у шосту чергу, оскільки підтверджуються вищеназваним судовим рішенням, а також 17620 грн. сплаченого заявником у цій справі судового збору у першу чергу.

У визнанні решти вимог на суму 3627,23 грн. пені, нарахованої боржнику 19.02.2017 відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, суд відмовляє, оскільки вони не підтверджуються будь-якими належними доказами (заявник не надав обгрунтованого розрахунку пені, який би містив суми виникнення та погашення податкових зобов’язань, періоди протягом якого на ці суми нараховувалась пеня). За таких обставин у суду відсутня можливість за наявними матеріалами перевірити правомірність застосування таких сум і періодів нарахування пені, а також відсутня можливість перевірки математичних розрахунків цієї пені або самостійного їх перерахування, відсутня можливість оцінити обставини позовної давності для її застосування, тому суд вважає заявлені вимоги по пені відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не доведеними.

Суд відхиляє як докази її нарахування інтегровані облікові картки платника податків, у яких за поясненням представника ініціюючого кредитора, вказана сума пені нарахована в автоматичному режимі, оскільки це складені в односторонньому порядку облікові дані, оскільки така картка не є первинним бухгалтерським документом, оскільки картка не містить усіх необхідних відомостей (суми, на яку нараховано, періоду нарахування, формули нарахування тощо) для перевірки правильності здійсненого розрахунку пені, оскільки (як з’ясовано у засіданні) використовувані при розрахунках і звірці розрахунків картки обліку мають різні дані щодо певних операцій.

На запит суду автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено арбітражного керуючого Мегерю Артура Валерійовича, якого ухвалою суду від 11.06.2018 було зобов’язано до часу проведення судового засідання 19.07.2018 надати суду заяву та копії документів, що підтверджують його право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, викликано у судові засідання, однак у визначені судом строки документи не були надані, арбітражний керуючий на виклик суду не з’явився, причин неявки не повідомив. Відповідно абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону у разі, якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

У зв'язку з викладеними вище обставинами суд призначає розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пшеничного С.М.

Останнім подано суду заяву про згоду стати розпорядником майна в цій справі, а також документи, що підтверджують його право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, досвід та професійні якості: копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №707, виданого 29.03.2013 (наказ Міністерства юстиції України від 18.03.2013 №457/5); копію договору добровільного страхування; інформацію про його діяльність як арбітражного керуючого; інформацію про свою діяльність та завантаженість справами.

При визначенні кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника Законом-4212 на суд не покладено обов’язку проводити серед арбітражних керуючих конкурс, не покладено обов’язку визначати найкращі показники у їх діяльності (оскільки показники такої діяльності у законі не вказані та оскільки спосіб оцінки показників відсутній – так, наприклад, показник кількості наявних у провадженні справ може оцінюватися як позитивний /справляється і може виконати такий об’єм робіт/, так і як негативний /завантажений і має об’єктивні перешкоди у одночасному виконанні обов’язків/) та не покладено обов’язку призначати саме ту особу, яка має найкращі показники.

Натомність частинами Законом-4212 встановлено ті вимоги, перевірку відповідності яким має здійснити суд при прийнятті рішення. Саме дотриманням визначених Законом-4212 вимог визначається правомірність прийнятого судом рішення.

Решта обставин, які співставляються (порівнюються) судом при визначенні кандидатури арбітражного керуючого є оціночними, а отже суб’єктивними, і на правомірність прийнятого рішення не впливають. Тому, після установлення фактів дотримання вимог, передбачених Законом-4212, стосовно кожної із запропонованих кандидатур арбітражних керуючих, суд за своїм внутрішнім переконанням оцінює інші їх якості і здатність однієї особи виконувати покладені на неї обов’язки краще від іншої саме у цій конкретній справі виходячи не лише з якісних і кількісних показників, а й з урахуванням інших конкретних (як об’єктивних, так і суб’єктивних) обставин.

Внутрішнє переконання судді не може бути незаконним чи не дослідженим.

Виходячи з наданих арбітражними керуючими заяв і документів вони мають певні переваги один перед одним в тих чи інших показниках, які склалися як у процесі їх життя, так і у процесі їх професійної діяльності.

При цьому суд зазначає, що кандидатури усіх арбітражних керуючих відповідають вимогам Закону-4212 для їх призначення розпорядником майна боржника, однак враховуючи, що право остаточного вибору кандидатури належить суду, суд надає перевагу кандидатурі Пшеничного С.М., в тому числі й з огляду на ті обставини, що місцезнаходженням Сиволобова М.М. є м. Київ (отже можливість у швидкості і частоті прибуття чи постійного перебування за місцезнаходженням боржника порівняно з іншими кандидатурами є меншою), що Мисаном В.М., Левченком В.М., Голінним А.М. не надано інформації про завантаженість справами, що у моєму провадженні Іванюк О.М. виконує повноваження у трьох справах, а Пшеничний С.М. – у двох.

При призначенні розпорядника майна боржника суду належить  встановити розмір оплати його послуг та джерела її сплати. Згідно з ч.2 ст.115 Закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині.

Оскільки боржником суду не надано довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження у справі про банкрутство, суд визначає її в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Керуючись ст. 10-12, 16, 19, 22, 45, 114, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  суд

УХВАЛИВ:

1.Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Тіса-Опт" (18001, м.Черкаси, вул.Кірова,73, оф.403, ідентифікаційний код 22811041).

2.Визначити наступний розмір вимог ініціюючого кредитора:

17620 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу;

1550782,12 грн. податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які підлягають погашенню у третю чергу;

158066,21 грн. штрафних санкцій, які підлягають погашенню у шосту чергу.

У визнанні решти вимог відмовити.

3.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4.Ввести процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів.

  1. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пшеничного Сергія Миколайовича (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори,16, кв.6, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №707 видане Міністерством юстиції України 29.03.2013, наказ від 18.03.2013 №457/5).

6.Встановити розмір оплати послуг розпорядника майна боржника – дві мінімальні заробітні плати за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

Встановити джерелом сплати послуг – авансування ініціюючим кредитором у розмірі, зазначеному у цьому пункті ухвали суду.

7.Вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави;

  1. Встановити строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 10.09.2018.

Боржнику разом з розпорядником майна забезпечити: розгляд вимог конкурсних кредиторів; надіслання повідомлень заявнику про повне або часткове їх визнання чи відхилення із мотивованим обгрунтуванням підстав відхилення; надання суду копій надісланих повідомлень та доказів їх надіслання.

9.Визначити 10.09.2018 датою складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду.

10.Визначити 02.10.2018 датою попереднього засідання суду. Про час і місце проведення засідання повідомити учасників провадження у справі про банкрутство боржника додатково винесеною ухвалою.

11.Встановити строк проведення розпорядником майна разом з боржником інвентаризації майна боржника до 19.09.2018. За результатами надати суду акт інвентаризації майна та визначену суму вартості активів (баланс).

Ухвала суду набрала законної сили 19.07.2018, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-259 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом: боржнику; розпоряднику майна боржника, арбітражному керуючому Пшеничному С.М.; Соснівському відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції для виконання п.7 резолютивної частини цієї ухвали суду (в оригіналі з гербовою печаткою суду); а також ініціюючому кредитору; державному реєстратору (Черкаській міській раді – для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), для відома: Головному управлінню юстиції у Черкаській області; електронною поштою – арбітражним керуючим Мегері А.В., Сиволобову М.М., Іванюку О.М., Голінному А.М., Мисану В.М.

Повне судове рішення складено і підписане у понеділок 23.07.2018.

Суддя                                                                                                                              Ю.А. Хабазня