Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
28 березня 2019 року м. Черкаси Справа № 925/724/14
Вх. суду № 36775/18 від 11.12.2018
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,
за участю у судовому засіданні: Гуріна Р.А. (ліквідатор банкрута, особисто),
у судове засідання не з’явились: представники від ТОВ "Транспортна компанія "Дортранс", Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія", ТОВ "Максимум-Інвест",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 07.12.2018 №170
заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,
до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна енерго-сервісна компанія",
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.02.2015 №020215/1 та застосування наслідків його недійсності
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс",
до боржника, Приватного підприємства "ПФ "Макс",
про визнання банкрутом
УСТАНОВИВ:
1.Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А., подано заяву від 07.12.2018 №170 з вимогами: визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 02.02.2015 №020215/1, укладений між Приватним підприємством "ПФ "Макс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Муніципальна енерго-сервісна компанія" (далі – Договір №020215/1); застосувати наслідки його недійсності – зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципальна енерго-сервісна компанія" повернути Приватному підприємству "ПФ "Макс" усі первинні документи (договори позики, укладені між Приватним підприємством "ПФ "Макс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диво-гран", а саме: договори позики (поворотної фінансової допомоги) від 19.09.2012 на суму 5700,00 грн., від 21.09.2012 на суму 1850,00 грн., від 25.09.2012 на суму 7800,00 грн., від 28.09.2012 на суму 2000,00 грн., від 05.10.2012 на суму 5000,00 грн., від 15.10.2012 на суму 3000,00 грн., від 19.10.2012 на суму 3000,00 грн., від 24.10.2012 на суму 650,00 грн., від 30.10.2012 на суму 12800,00 грн., від 16.11.2012 на суму 4000,00 грн., від 28.11.2012 на суму 2000,00 грн., 29.11.2012 на суму 5400,00 грн., від 07.12.2012 на суму 4000,00 грн., від 12.12.2012 на суму 600,00 грн., від 18.12.2012 на суму 14100,00 грн., від 18.01.2013 на суму 10000,00 грн., від 24.01.2013 на суму 3000,00 грн., від 29.01.2013 на суму 13000,00 грн., від 30.01.2013 на суму 200,00 грн., від 13.02.2013 на суму 4700,00 грн., від 13.03.2013 на суму 11000,00 грн., від 19.03.2013 на суму 15200,00 грн., від 22.03.2013 на суму 2700,00 грн., від 30.04.2013 на суму 15000,00 грн., від 01.06.2013 на суму 1450,00 грн., від 04.07.2013 на суму 1650,00 грн.); стягнути судові витрати з Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна енерго-сервісна компанія" на користь Приватного підприємства "ПФ "Макс".
2.Ухвалою суду від 18.01.2019 заяву призначено до розгляду у судове засідання на 12.02.2019 та залучено до участі у розгляді заяви як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимум-інвест"; ухвалами суду від 12.02.2019 і від 12.03.2019 розгляд справи відкладався відповідно на 12.03.2019 та на 28.03.2019.
3.Ліквідатор банкрута у заяві від 07.12.2018 №170 (а.с.1 т.11), у письмових поясненнях від 25.03.2019 №53 (вх.суду №9520/19 від 27.03.2019) та у судовому засіданні вимоги підтримав повністю і пояснив,
що за результатами аналізу руху коштів на рахунку №26005008608001, відкритому ПП "ПФ "Макс" у ПАТ "Укрінбанк", було встановлено перерахування грошових коштів ТОВ "Диво-гран" на загальну суму 159800,00 грн. з призначенням платежу: поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договорів позики від 19.09.2012-04.07.2013;
що на адресу ТОВ "Диво-гран" було направлено вимогу від 26.06.2017 №93 про повернення вказаних коштів ПП "ПФ Макс", у відповіді на яку від 07.07.2017 №258 ТОВ "Диво-гран" повідомило про стягнення 159800,00 грн. з ТОВ "Диво-гран" на користь ПП "Максимум-інвест" згідно з рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016 у справі №906/703/16;
що отриманих ліквідатором банкрута копій документів зі справи Господарського суду Житомирської області №906/703/16 вбачається, що ПП "ПФ "Макс" було укладено з ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія" договір від 02.02.2015 №020215/1 про відступлення прав вимоги до ТОВ "Диво-гран" за договорами позики, укладеними у період з вересня 2012 року по серпень 2013 року, на загальну суму 159800,00 грн.; що згідно з п.2.1 Договору №020215/1 відступлення прав вимоги здійснено безоплатно;
що згідно з договором від 02.02.2016 №02-02-2016/1 про відступлення прав вимоги ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія" передало зазначені права вимоги ПП "Максимум-інвест";
що у подальшому ПП "Максимум-інвест" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Диво-гран" суми 159800,00 грн. який було задоволено згідно з рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016 у справі №906/703/16;
що ПП "ПФ "Макс" безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог, тому відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Договір №020215/1 підлягає визнанню судом недійсним;
що у період укладення Договору №020215/1 існував мораторій на відчуження майна боржника;
що директор ПП "ПФ "Макс" Бойко Ю.А. уклав Договір №020215/1 всупереч ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без погодження з розпорядником майна, арбітражним керуючим Сєврюковим І.О., і матеріали справи №925/724/14 не містять доказів такого погодження.
4.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника (ліквідатор банкрута; члени комітету кредиторів – ТОВ "Транспортна компанія "Дортранс", Смілянська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області; ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія"; ТОВ "Максимум-Інвест") були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від ТОВ "Транспортна компанія "Дортранс", Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія", ТОВ "Максимум-Інвест" у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.
У справі наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду про дату, час і місце судового засідання Смілянській ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія", ТОВ "Максимум-Інвест".
Повідомлення про вручення ухвали суду ТОВ "Транспортна компанія "Дортранс" від пошти не надійшло.
Так, ухвала суду була направлена за адресою місцезнаходження вказаної особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси. Зокрема, вказана адреса міститься у заяві, яка була подана цією особою у справу.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже кредитор, ТОВ "Транспортна компанія "Дортранс", був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.
Явка ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія", ТОВ "Максимум-Інвест" визнавалась обов'язковою, про дату та час розгляду справи вказані особи повідомлялися тричі.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
Відповідно до п.1 і 2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
5.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI).
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
6.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
22.05.2014 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Севрюкова І.О.
02.02.2015 між ПП "ПФ Макс" та ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія" укладено договір №020215/1 про відступлення прав вимоги (Договір №020215/1, а.с.20 т.11), згідно з п.1.1. і 1.2. якого Первісний кредитор (ПП "ПФ Макс") передав належні йому права вимоги, а Новий кредитор (ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія") прийняв відповідні права вимоги, а саме: права вимоги до ТОВ "Диво-Гран" щодо повернення грошових коштів за договорами позики, укладеними між Боржником та Первісним кредитором у період з вересня 2012 року по серпень 2013 року на загальну суму 159800,00 грн. З моменту укладення даного Договору Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли на умовах та в обсязі відповідно до укладених договорів позики, визначених п.1.1. даного Договору, та існують на момент укладення даного Договору. Згідно з п.2.1. Договору №020215/1 відступлення прав вимоги за даним Договором здійснюється безоплатно.
07.04.2015 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Севрюкова І.О..
02.02.2016 між ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія" та ПП "Максимум-інвест" укладено договір №02-02-2016/1 (далі – Договір №02-02-2016/1, а.с.22 т.11) згідно з п.1.1. і п.1.2. якого Первісний кредитор (ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія") передав належні йому права вимоги, а Новий кредитор (ПП "Максимум-інвест") прийняв відповідні права вимоги, а саме: права вимоги до ТОВ "Диво-Гран" щодо повернення грошових коштів на загальну суму 159800,00 грн. Визначена п.1.1. даного Договору заборгованість виникла на підставі договорів позики у період з вересня 2012 року по серпень 2013 року, укладених між ТОВ "Диво-Гран" та ПП "ПФ Макс", права вимоги за якими були відступлені останнім на користь ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія" на підставі Договору про відступлення прав вимоги №020215/1 від 02 лютого 2015 року. Відповідно до п.2.1. Договору №02-02-2016/1 відступлення прав вимоги за даним Договором здійснюється безоплатно.
Ухвалою суду від 01.07.2016 припинено повноваження арбітражного керуючого Севрюкова І.О. та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гуріна Р.А. При цьому в ухвалі суду було вказано на те, що ні звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Севрюкова І.О., від 01.06.2016 №02-01/1079 (вх. суду №12873/16 від 29.06.2016), ні матеріали справи не містять відомостей про виконання повноважень, передбачених абзацами 2, 4, 5, 7, 15 ч.2 ст. 41 Закону-4212, зокрема: про прийняття до свого відання майна боржника (а саме заставного майна) і про забезпечення його збереження; про проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; про аналіз фінансового становища банкрута; про формування ліквідаційної маси; про продаж майна банкрута у порядку, передбаченому Законом-4212. Також установлено, що арбітражним керуючим Севрюковим І.О. не виконано постанови суду від 07.04.2015. Вказані обставини суд оцінив як неналежне виконання останнім своїх повноважень.
04.10.2016 рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/703/16 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2016) стягнуто з ТОВ "Диво-Гран" на користь ПП "Максимум-інвест" 159800,00 грн. основного боргу, 2370,27 грн. 3% річних, 7267,04 грн. інфляційних, а також 2541,57 грн. сплаченого судового збору. Рішення мотивоване доведенням фактів: укладення договорів позики між Приватним підприємством "ПФ "Макс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диво-гран" (а саме договорів позики від 19.09.2012 на суму 5700,00 грн., від 21.09.2012 на суму 1850,00 грн., від 25.09.2012 на суму 7800,00 грн., від 28.09.2012 на суму 2000,00 грн., від 05.10.2012 на суму 5000,00 грн., від 15.10.2012 на суму 3000,00 грн., від 19.10.2012 на суму 3000,00 грн., від 24.10.2012 на суму 650,00 грн., від 30.10.2012 на суму 12800,00 грн., від 16.11.2012 на суму 4000,00 грн., від 28.11.2012 на суму 2000,00 грн., 29.11.2012 на суму 5400,00 грн., від 07.12.2012 на суму 4000,00 грн., від 12.12.2012 на суму 600,00 грн., від 18.12.2012 на суму 14100,00 грн., від 18.01.2013 на суму 10000,00 грн., від 24.01.2013 на суму 3000,00 грн., від 29.01.2013 на суму 13000,00 грн., від 30.01.2013 на суму 200,00 грн., від 13.02.2013 на суму 4700,00 грн., від 13.03.2013 на суму 11000,00 грн., від 19.03.2013 на суму 15200,00 грн., від 22.03.2013 на суму 2700,00 грн., від 30.04.2013 на суму 15000,00 грн., від 01.06.2013 на суму 1450,00 грн., від 04.07.2013 на суму 1650,00 грн.); перерахування коштів боржником на користь ТОВ "Диво-гран" на загальну суму 159800,00 грн.; відступлення права вимоги на стягнення цих коштів з ТОВ "Диво-Гран" – спочатку до ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія" згідно з Договором №020215/1, та надалі – до ПП "Максимум-інвест" згідно з Договором №02-02-2016/1.
У ході дослідження руху коштів по рахункам боржника ліквідатором банкрута встановлено, що з рахунку ПП "ПФ Макс" №26005008608001, відкритого у ПАТ "Укрінбанк", ТОВ "Диво-Гран" перераховано грошові кошти на загальну суму 159800,00 грн. із зазначенням у призначенні платежу: поворотна безвідсоткова фінансова допомога згідно договорів позики від 19.09.2012 р. - 04.07.2013 р..
У зв’язку з цим ліквідатор банкрута звернувся до ТОВ "Диво-Гран" з вимогою від 26.06.2017 №93 (а.с.11 т.11) про сплату боргу у вказаній вище сумі. У відповіді від 07.07.2017 №258 (а.с.12 т.11) ТОВ "Диво-Гран" повідомило про те, що заборгованість перед ПП "ПФ Макс" у сумі 159800,00 грн. була стягнута у примусовому порядку на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016 у справі №906/703/16 (а.с.13 т.11) та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 у справі №906/703/16.
7.Вказані обставини підтверджуються наступними доказами: вимогою ліквідатора банкрута від 26.06.2017 №93, адресованою ТОВ "Диво-гран" (а.с.11 т.11) та відповіддю на цю вимогу ТОВ "Диво-гран" (а.с.12 т.11); рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016 у справі №906/703/16 (а.с.13 т.11); договором про відступлення прав вимоги від 02.02.2015 №020215/1, укладеним між ПП "ПФ "Макс" та ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія" (а.с.20 т.11); договором про відступлення прав вимоги від 02.02.2016 №02-02-2016/1, укладеним між ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія" та ПП "Максимум-інвест" (а.с.22 т.11).
8.Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №4212-VI провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з абз.2 ч.1 ст.20 Закону №4212-VI правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора якщо боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.
Відповідно до абз.3 ч.8 ст.22 Закону №4212-VI керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника.
Відповідно до ст.190 Цивільного кодексу України: майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України: кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
9.Досліджуючи підстави для визнання угоди недійсною суд приходить до висновку, що такими підставами у цій справі є як спеціальні підстави, передбачені Законом №4212-VI, так і підстави, передбачені цивільним законодавством.
9.1. Договір №020215/1 було вчинено боржником після порушення справи про банкрутство, тому може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого, оскільки боржник безоплатно здійснив відчуження майна, відмовився від власних майнових вимог (абз.2 ч.1 ст.20 Закону №4212-VI).
9.2. Договір №020215/1 суперечить актам цивільного законодавства (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України). Зокрема у порушення до абз.3 ч.8 ст.22 Закону №4212-VI керівник боржника без погодженням з розпорядником майна вчинив правочин уступки вимоги.
9.3. Отже, судом установлено ті обставини, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.
Боржником заявлено вимогу застосувати правові наслідки визнання недійсним Договору і зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципальна енерго-сервісна компанія" повернути Приватному підприємству "ПФ "Макс" усі первинні документи (договори позики, укладені між Приватним підприємством "ПФ "Макс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Диво-гран" у період з 19.09.2012 до 04.07.2013 на загальну суму наданої за цими договорами поворотної фінансової допомоги 159800,00 грн.).
У ході розгляду вимог судом справи установлено неможливість повернення цих документів боржнику у зв’язку з їх передачею ПП "Максимум-інвест" відповідно до Договору №02-02-2016/1. Вказану обставину установлено рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016 у справі №906/703/16 і ліквідатором банкрута у ході розгляду цієї справи не спростовано. За таких обставин вимога в частині зобов’язання передати первинні документи в натурі задоволена бути не може і у її задоволенні необхідно відмовити.
11.Що стосується рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.2016 у справі №906/703/16 (залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2016), то суд не вважає вказані рішення преюдиційними з наступних підстав.
11.1.Так, відповідно до ч. 4, 5 і 7 ст. 75 ГПК України: обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені; правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
11.2. Як вбачається з цих рішень судами під час ліквідаційної процедури поза межами справи про банкрутство та без участі ПП "ПФ Макс" було установлено обставину відступлення ПП "ПФ Макс" права вимоги на користь ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія". Суд першої і апеляційної інстанцій задовольнили позов (зокрема в частині стягнення суми основного боргу) з тих підстав, що Договір №020215/1 є законним та строк виконання зобов’язання настав за усіма договорами позики. Суди не знайшли підстав для залучення ПП "ПФ Макс" до участі у справі незважаючи на клопотання позивача про це.
Однак, у судових рішеннях у справі № 906/703/16 не досліджувалися обставини, які є предметом розгляду у цій справі і визнані підставою для визнання Договору №020215/1 недійсним (зокрема, про безоплатність відчуження майна, про відсутність згоди розпорядника майна боржника на вчинення правочину уступки права вимоги) – ними установлено ту обставину, що розпорядником майна не було подано заяви про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги №020215/1 від 02 лютого 2015 року в межах справи про банкрутство. При цьому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що арбітражним керуючим проаналізовано фінансово-господарські операції підприємства, даний договір розцінений як такий, що не суперечить нормам закону, не є фіктивним або удаваним та не наніс фінансової шкоди підприємству, не вплине на відновлення платоспроможності останнього. Саме тому розпорядником майна не було реалізовано своє право на звернення до суду щодо визнання недійсним Договору №020215/1 від 02 лютого 2015 року в межах справи про банкрутство.
11.3. Оскільки ПП "ПФ Макс" не приймало участі у розгляді справи №906/703/16, то позбавлене можливості захистити своє порушене право у інший спосіб, ніж шляхом подання заяви у межах цієї справи. При цьому ПП "ПФ Макс" як особою, яка не брала участі у справі № 906/703/16, в якій такі обставини були встановлені, у загальному порядку спростовані обставини підписання Договору №020215/1 з дотриманням вимог закону.
11.4. Висновки судів щодо законності Договору №020215/1, щодо оцінки цього договору арбітражним керуючим Севрюковим І.О. не є обов’язковими для господарського суду при розгляді цієї справи і не мають значення для її вирішення.
Крім того, вони не узгоджуються з установленим в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 01.07.2016 у цій справі про банкрутство (яка вже набрала чинності і була предметом дослідження у справі №906/703/16) фактом неприйняття арбітражним керуючим Севрюковим І.О. документів фінансово-господарської діяльності до свого відання.
13.Судове рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На суд не покладено обов’язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження своїх вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Кожна сторона повинна самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх вимог, які вважає необхідними, належними і достатніми. Саме сторона має вказати на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ спростує чи підтвердить, при поданні суду відповідного клопотання. При цьому суд приймає до уваги строк розгляду спору, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1.1.Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 02.02.2015 №020215/1, укладений між Приватним підприємством "ПФ "Макс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Муніципальна енерго-сервісна компанія".
1.2.У решті вимог відмовити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна енерго-сервісна компанія" (20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.І.Франка,26, ідентифікаційний код 34600161) на користь Приватного підприємства "ПФ "Макс" (20700, м.Сміла, вул.Промислова, буд.10, ідентифікаційний код 37318637) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Наказ видати.
Ухвала суду набрала законної сили 28.03.2019. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 01.04.2019.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (2), ТОВ "Муніципальна енерго-сервісна компанія", ПП "Максимум-Інвест".
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
