Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

"28" грудня 2020 р. Справа № 17/04-05-10-01-14-05-08/4129

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участю:

заявника (СФГ “Надія”): Коваленко Т.Б. (ордер),

розпорядника майна Новосельцев В.П. (особисто),

представник боржника не з’явився,

прокурор відділу прокуратури Черкаської області Синецька О.Ю.,

Асоціація “Хлібодар”: Мельніченко А.М. (по довіреності),

ГТУЮ у Черкаській області Степаненко В.В. (за довіреністю),

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: Пантус В.В. (по довіреності),

представники інших кредиторів не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника СФГ “Надія” від 30.07.2020 року про закриття провадження

у справі №17/04-05-10-01-14-05-08/4129

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-торгівельне підприємство “Діоніс”

до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Тальнівський комбінат хлібопродуктів”

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Від представника СФГ “Надія” надійшло клопотання від 30.07.2020 року про закриття провадження у справі.

Справа перебувала на оскарженні, після надходження з Верховного Суду клопотання представника СФГ “Надія” від 30.07.2020 року про закриття провадження призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник СФГ “Надія” клопотання підтримала, просить суд задовольнити.

Розпорядника майна Новосельцев В.П. у заяві від 16.11.2020 року просить закрити провадження у справі №17/04-05-10-01-14-05-08/4129, заяву СФГ “Надія” підтримав.

Представник боржника не з’явився, що не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Прокурор відділу прокуратури Черкаської області Синецька О.Ю. не заперечує проти закриття провадження у справі №17/04-05-10-01-14-05-08/4129.

Представник Асоціації “Хлібодар” Мельніченко А.М. у заяві від 28.12.2020 року просить розглянути справу без її участі, клопотання підтримую.

Представник ГТУЮ у Черкаській області Степаненко В.В. просить задовольнити клопотання СФГ “Надія” та закрити провадження у справі.

Представник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Пантус В.В. просить провести судове засідання 28.12.2020 року без його участі, при прийнятті рішення по справі урахувати письмові пояснення №2431-05/950 від 16.12.2020 року.

Представник ТОВ “Колібрі” у заяві від 28.12.2020 року просить розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів клопотання встановлено, що справа про банкрутство порушена в 2000 році, тобто вже 20 років підприємство знаходиться в процедурі банкрутства. Тому на засіданні комітету кредиторів, що відбулося 24.07.2020 року, вирішувалося питання про застосування одного із видів судових процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства до підприємства боржника.

Враховуючи прийняте комітетом кредиторів рішення (ПРОТОКОЛ №24-07/2020 засідання комітету кредиторів дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” “Тальнівський комбінат хлібопродуктів” від 24.07.2020 року) та вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, ГПК України, представник СФГ “Надія” просить суд закрити провадження у справі №17/04/05/10-01-14-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” на підставі пункту 9 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі про банкрутство з огляду на наступне.

Провадження у справі №17/04/05/10-01-14-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” порушено згідно норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до 21.10.2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

У частині 3 статті 214 Господарського кодексу України зазначено, що до державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.

Згідно із частиною 4 статті 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об`єктів.

Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об`єктів.

Отже, вказані норми, а також і положення частини 3 статті 214 Господарського кодексу України, і Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні норм Закону про банкрутство (щодо процедур санації чи ліквідації) до юридичних осіб-підприємств, що є об`єктами права державної власності, та які включені до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.

Відтак до боржника, що є об`єктом права державної власності і не підлягає приватизації та внесеного до переліку відповідно до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності що не підлягають приватизації" може бути застосовано дві судові процедури банкрутства - процедура розпорядження майном та процедура мирової угоди.

Згідно із додатком 1 до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" боржник - ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” (Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна,93) віднесений до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, а отже до нього не можуть бути застосовані такі судові процедури банкрутства як ліквідація та санація.

З 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який набрав чинності 21.04.2019 року. Зазначений Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

З урахуванням приписів Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства подальший розгляд справи №17/04/05/10-01-14-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” судом здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Провадження у справі №17/04/05/10-01-14-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з частинами 1, 2 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

В порівнянні з приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який був чинним до 21.10.2019 року, чинна редакція Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода, тобто немає нормативного закріплення можливості та порядку укладення мирової угоди між кредиторами та боржником у цій справі про банкрутство.

Відтак, з огляду на приписи Кодексу України з процедур банкрутства, укладання мирової угоди у справі про банкрутство №17/04/05/10-01-14-05-08/4129 ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” між кредиторами і боржником на даний час не є можливим.

Поряд з цим, суд зауважує, що 20.12.2019 року набув чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-IX.

Пунктом 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділу II цього Закону, який вводиться в дію одночасно з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Під час процедури санації нерухоме майно таких підприємств може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном.

Отже, суд дійшов висновку, що норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 року №145-IX встановлюють обмеження в застосуванні Кодексу України з процедур банкрутства щодо процедур санації та ліквідації державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” є підприємством з державною формою власності, застосування відносно боржника судової процедури санації чи визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не є можливим.

Водночас слід зауважити, що процедури банкрутства за приписами Кодексу України з процедур банкрутства, мають строковий характер.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 року визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 року у справі ''Рисовський проти України'').

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

За приписами Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;

4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;

5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

9) в інших випадках, передбачених законом.

Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Беручи до уваги те, що:

- провадження у справі №17/04/05/10-01-14-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” триває двадцять років на стадії розпорядження майном і за цей період, зокрема, з моменту порушення справи та до моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства (тобто до 21.10.2019 року) у справі не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном у цій справі, а чинна редакція Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода;

- норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 року №145-IX встановлюють обмеження в застосуванні Кодексу України з процедур банкрутства щодо процедур санації та ліквідації державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом і включені до реєстру вимог кредиторів, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі про банкрутство ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” на підставі пункту 9 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом прийнято до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 10.12.2019 року у справі №906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 року Верховного Суду у справі №917/1230/15. У зазначеній постанові зазначено, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. В цьому випадку таким законодавчим приписом є вимоги частини четвертої статті 96 Закону про банкрутство (чинного на момент прийняття рішень господарським судом Черкаської області), які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства підприємства, що не підлягає приватизації, щодо переходу до процедур санації та ліквідації. Отже, процедура розпорядження майном може завершитися укладенням мирової угоди у справі про банкрутство або закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене, наявність встановленого законом обмеження щодо застосування до боржника, який не був виключений з переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, процедур санації чи ліквідації (частина четверта статті 96 Закону про банкрутство), неукладення впродовж тривалого часу мирової угоди в процедурі розпорядження майном у цій справі та відсутність у зв`язку з наведеним успішного завершення процедури банкрутства боржника позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 49, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, пунктом 2 частини 1 статті 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання СФГ “Надія” про закриття провадження у справі №17/04/05/10-01-14-05-08/4129 задовольнити.

2.Припинити процедуру розпорядження майном ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” (Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна, 93 код ЄДРПОУ 00952551) та припинити повноваження розпорядника майна Новосельцева Володимира Петровича.

3.Закрити провадження у справі №17/04/05/10-01-14-05-08/4129 про банкрутство ДП ДАК “Хліб України “Тальнівський КХП” (Черкаська обл., м.Тальне, вул. Вокзальна, 93 код ЄДРПОУ 00952551) .

4.Скасувати дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

5.Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, суб`єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С.С. Боровик

Ухвала по справі № 17/04-05-10-01-14-05-08/4129 від 28 грудня 2020 року (закриття провадження у справі про банкрутство)