Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Заступник Голови ВРП Олексій Маловацький: Суди зараз потребують наповнення розумними відповідальними молодими правниками

27 жовтня 2020, 13:38

26 жовтня 2020 року Вища рада правосуддя анонсувала Всеукраїнський студентський конкурс із вирішення судового спору та написання судового рішення. Цей конкурс розрахований на студентів-правників 3–5 курсів з усієї України, які відповідають простим вимогам: знання державної мови та навчання в юридичному виші. Однак найголовніше — це бажання пов’язати своє життя з роботою в судовій системі.

Проблеми кадрового голоду в судах, відсутності достатньої кількості суддів і браку кадрів в апараті місцевих і апеляційних судів потребують негайного вирішення, але чи потрібно для цього залучення активної молоді? Про мету та актуальність проведення Конкурсу від ВРП, а також про власні очікування розповість заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький.

— Олексію Володимировичу, розкажіть, будь ласка, що за захід планує провести ВРП?

— Вища рада правосуддя вже анонсувала — це Всеукраїнський конкурс для студентів-правників. Ідея проведення таких заходів із метою залучення студентів не нова, але ВРП проводить подібне вперше. Можемо сказати, що це пілотний проєкт, але, на мій погляд, дуже потрібний як нам, так і студентам.

Такі заходи дають змогу молодим правникам заявити про себе, а нам сформувати кадровий резерв із найкращої перспективної розумної молоді, яка має бажання пов’язати своє життя з роботою в органах і установах системи правосуддя або спробувати розкрити тут свій потенціал.

 Опишіть стисло: кого ви шукаєте?

— Особисто я бачу механізм кадрового наповнення судової системи достатньо чітко — і в частині суддівського корпусу, і в частині сталої роботи системи апаратів судів. Суди зараз потребують наповнення розумними відповідальними молодими правниками, які мріють віддано працювати на розбудову державності в Україні. Зверніть увагу: ми шукаємо студентів 3–5 курсів, а це 17–19 років. Найімовірніше, в них ще немає професійного досвіду, але є свіжі знання та шалене бажання навчатися й працювати для майбутнього нашої країни.

 — А чому ж саме ВРП вирішила опікуватися кадрами апарату суду?

— Усе дуже просто. Щоб отримати високопрофесійного суддю, його треба виростити. Це не питання одного дня чи навіть року. В Україні діє система класичної суддівської кар’єри, коли люди починає свій шлях до суддівства з лав секретаря судового засідання чи співробітника апарату суду.

Авжеж, питання дефіциту суддівських кадрів стоїть дуже гостро — це понад 30 % від загальної штатної чисельності. І ці люди нам потрібні не на зараз, а ще на вчора.

Проблема погіршилася через те, що ВККС України вже рік не працює. Але це питання найближчим часом має вирішитися завдяки прийняттю президентського законопроєкту № 3711, у цілому схвальний висновок щодо якого дала Венеційська комісія. Однак ми маємо думати наперед. Бажано уникнути такої проблеми в майбутньому. Тому, шукаючи зараз обдарованих студентів з усієї України для наповнення кадрами Вищої ради правосуддя, апаратів судів, ми сподіваємося, що частина з них захоче пов’язати із судовою системою своє життя. Якщо ж ні, під час проходження практики чи стажування нам вдасться почути іншу думку: незаангажовану, свіжу, актуальну — і з’ясувати, чому молодь не бажає йти в судову систему, які проблеми та недоліки існують і заважають.

 — Цікаво. Ви кажете, що висновок стосовно законопроєкту № 3711 Венеційська комісія дала цілком схвальний, а ми спостерігаємо в деяких ЗМІ зовсім протилежне бачення. Це питання трактування чи бажання бачити саме те, що комусь хотілося б? Поясніть.

— Венеційська комісія чітко вказала в тексті, що обмежує свій висновок виключно позицією щодо законопроєкту № 3711, який оцінила цілком позитивно та підкреслила нагальність його прийняття для запуску ВККСУ. Все інше, що трактується та виривається з контексту окремими частинами речень, мені здається непрофесійним.

У висновку Венеційська комісія окреслила, що законопроєкт № 3711 є частиною кроку в правильному напрямку, що в тексті англійською звучить: «…is only a part of a step in the right direction». Це позитивна оцінка законопроєкту № 3711, яку також привітала Вища рада правосуддя. Тепер ми чекаємо на підтримку законопроєкту у Верховній Раді України та сподіваємося, що до кінця року його буде схвалено та розпочнеться відновлення роботи ВККСУ.

 Зрозуміло. Давайте повернемося до Конкурсу. Як я зрозуміла, відбір буде доволі жорстким і складається з кількох етапів?

— У першу чергу студент має зареєструватися на конкурсі шляхом заповнення Google-форми. Саму форму я бачив, вона зовсім не складна, це стандартні запитання про університетську освіту, додаткову освіту, контактні дані та інше. Основний етап — другий, коли учасникам на електронну пошту надійдуть матеріали судових справ.

 Реальних судових справ?

— Так-так, це реальні адаптовані судові справи, які надають нам судді для конкурсу. Конкурсанту на вказану пошту надійде 4 судові справи-завдання: кримінальна, цивільна, адміністративна та господарська. Йому надається право обрати лише одну справу, вирішити її, обґрунтовано написати судове рішення та в зазначені строки відправити на перевірку конкурсній комісії. Матеріали будуть, звісно, зі зміненими прізвищами та іншою конфіденційною інформацією, але суть самої судової справи залишиться незмінною.

 Це може нагадати практичні завдання для кандидатів на посаду суддів…

— Так, справді, все відбувається за таким самим принципом, однак ми аналізуємо справи, щоб вони не здалися надто складними для студентів 3–5 курсів. Крім того, конкурсанти свої завдання будуть виконувати вдома, зможуть користуватися законодавчою базою, методичними матеріалами. Час на виконання завдання — більш ніж тиждень, тому студент завжди може повернутися до написання судового рішення пізніше. Усе спрощено та лояльно (усміхається). Ми дуже зацікавлені в тому, щоб до нас прийшло якомога більше людей, адже переможцями стануть до 25 % від загальної кількості тих, хто відправить свої роботи. Однак, якщо буде якась спірна ситуація щодо когось із учасників, конкурсна комісія завжди буде на боці студента й дасть йому шанс проявити себе на практиці чи стажуванні.

 А чи визначено чіткі критерії для конкурсних робіт? На що має звернути увагу студент під час виконання? Судове рішення завжди не задовольняє одну зі сторін, тому, як я розумію, його оцінка має бути максимально об’єктивною…

— Ну звісно. Ми чітко визначили вимоги до самого судового рішення. Усі вимоги вказано на офіційному сайті ВРП, кожному учасникові конкурсу потрібно з ними ознайомитися. У першу чергу, це вміння оцінити обставини справи, застосовувати норми права, викладати текст процесуального документа. Участь у таких заходах цікава ще тим, що дає змогу перевірити свої теоретичні знання в практичній площині. А перевірить знання та щось підкаже не викладач, а член Вищої ради правосуддя. У мої студентські роки такого не було (сміється).

 Чи мріяли ви взагалі бути юристом? Чи є це покликанням, як вважаєте?

— Спочатку і не мріяв. Узагалі, я мріяв стати лікарем, але так склалися обставини, що вступив після школи на підготовче до юридичного. Насправді кожна людина, яка працює за покликанням має більше шансів стати успішною. Юрист — це покликання, бо від тебе залежить доля людей, особливо від судді чи адвоката.

Коли ти ще студент, ти маєш бути в пошуку, маєш намагатися визначитися, чи справді це твій шлях. Найкраще, коли ти це зрозумієш у студентські роки, а не пізніше, коли вже складніше буде щось змінити. Зокрема, й тому я завжди підтримаю будь-які ініціативи для студентів. Отже, ми чекаємо на молодь у наших лавах!

 Скажіть, а від чого залежить, чи то буде практика в студента чи стажування? І чи є принципова різниця?

— Чи то буде практика чи стажування, буде обговорюватися індивідуально з кожним переможцем. Наразі, на жаль, нестабільною є ситуація з COVID-19. Деякі виші можуть взагалі скасувати обов’язкову практику студентів чи змінити дати її проходження. Тому в когось буде практика, а в когось її вже не буде, або, можливо, студент заздалегідь знайшов місце для її проходження і вже не потребує направлення. Тому таким студентам ми будемо пропонувати стажування, графік якого також будемо узгоджувати індивідуально з вишами, де студенти навчаються. До речі, ми багато сказали про суди, але більшість студентів все ж таки буде стажуватися у Вищій раді правосуддя. Ми відкриті та дуже зацікавлені у молоді, не менш ніж судові установи.

До речі, ми підписали Меморандуми про співпрацю з провідними університетами (Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним університетом «Одеська юридична академія»Одеським національним університетом імені І.І. МечниковаНаціональним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого) і найближчим часом плануємо підписати ще з Харківськими та Львівським університетами саме з метою залучення студентів до роботи у ВРП, апаратів судів та формування кадрового резерву в судах.

 Нагородження буде також проходити у ВРП?

— Так, звісно, нагородження переможців відбудеться в приміщенні Вищої ради правосуддя, ми сподіваємося, що вдасться провести екскурсію, розповісти про нашу компетенцію та завдання… Головне, щоб цьому не завадили карантинні обмеження.

Окрім практики та стажування, переможці будуть нагороджені пам’ятними нагородами від ВРП та дипломами.

— А працевлаштування теж гарантуєте?

— Ми надаємо шанс, а як його реалізувати — залежить від самих конкурсантів. Я впевнений, що серед цієї молоді ми знайдемо тих, хто вже готовий працювати, та заповнимо частину вакантних місць. Усе залежить від знань і бажання студентів, а можливість є в кожного. Вважаю, що кожен, хто відповідає нашим вимогам, має спробувати. Бажаю всім успіху та перемоги!

Захід організовано Вищою радою правосуддя за сприяння Проєкту підтримки судової реформи, який фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.

Джерело: "Юридическая практика"

Вища рада правосуддя