Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Діти-сироти перебувають на повному державному утриманні незалежно від форми їх утримання та виховання – ВС

18 червня 2019, 09:49

За змістом ч. 7 ст. 8 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», право на отримання одноразової грошової допомоги мають усі випускники навчальних закладів (в т.ч. не інтернатного типу) з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених  батьківського  піклування.

Така позиція міститься в рішенні Верховного Суду у справі за позовом до відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області, третя особа – Служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач (в інтересах якого діяла Маневицька місцева прокуратура) посилався на те, що має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та як випускник навчального закладу з категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, якої відповідач протиправно не виплатив.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що хоч позивач і закінчив (є випускником навчального закладу) Ківерцівську експериментальну Всеукраїнського рівня загальноосвітню школу-комплекс І-ІІІ ступенів, однак цей навчальний заклад не є інтернатним закладом, позивач не перебував у ньому на повному державному утриманні. У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що дія ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» на позивача не поширюється.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погодилася з рішеннями суддів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Так, відповідно до ст. 52 Конституції України утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

За змістом ст. 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист майнових, житлових та інших прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа (ч. 1 ст. 8 Закону).

За такого правового регулювання, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні.

Отже, наявні в матеріалах справи довідки про те, що позивач, навчаючись у загальноосвітній школі, не перебував на повному державному утриманні, суперечать закріпленим на законодавчому рівні соціально-правовим гарантіям особи зі статусом дитини, позбавленої батьківського піклування, і не можуть бути підставою для відмови у виплаті такій дитині передбаченої законом грошової допомоги.

За правилами ч. 3 ст. 4 згаданого Закону державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються, серед іншого, щодо мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу.

Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку (ч. 7 ст. 8 Закону).

Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки Закон не конкретизує, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, то, за змістом наведеної норми, право на отримання грошової допомоги мають усі випускники навчальних закладів (в т.ч. не інтернатного типу) з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

 

Постанова Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 158/1684/16-а – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82194363.

 

За повідомленням прес-служби суду