Ухвала № 01/10/5026/779/2011 від 26 серпня 2014 року

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 серпня 2014 року                                  Справа №01/10/5026/779/2011

Господарський  суд  Черкаської  області  у складі головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю учасників провадження у справі:

від кредиторів: Близнюк О.М. – представник за довіреністю,

ліквідатора – Звєздічева М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області заяву управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про визнання поточним кредитором

у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Золотоношам‘ясо», м. Золотоноша, Черкаська область

про визнання банкрутом, - 

ВСТАНОВИВ:

           Постановою господарського суду Черкаської області від 18 грудня 2012 року відкрите акціонерне товариство «Золотоношам’ясо»  (вул. Гагаріна, 24, м. Золотоноша, Черкаська область, ідентифікаційний код 00444278) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича.    

До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі з заявою від 26.06.2014 №4485/09 про визнання поточним кредитором банкрута.

Заява призначена до розгляду в судовому засіданні. 

Члени комітету кредиторів  у судове засідання не з’явилися, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України заява розглядається без участі представників сторін, які не з’явились, за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні ліквідатор проти вимог управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі заперечив, про що подав також письмове заперечення від 26.08.2014. Вважає, що вимоги не підлягають до задоволення, оскільки виникли після визнання боржника банкрутом та запровадження ліквідаційної процедури, під час якої нових зобов’язань не виникає в силу ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  (далі –  Закон).

Представник управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши доводи ліквідатора та представника кредитора, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне у задоволені вимог управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі та заяви відмовити повністю з наступних підстав та мотивів. 

У поданій суду заяві заявник просить визнати його поточним кредитором банкрутом на суму 11041 грн. 38 коп.

Як встановлено судом, за червень 2014 року заявником виплачено пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам: Строкань Г.М., Величко В.О., Опадько Л.Ф., Пауль А.Е., Антоненков В.В., Жовтоног І.Б., Филь К.І., Матюшка В.П., Мозгова Н.І., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, та не відшкодовані боржником.

Відповідно до ч. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003   №21-1 підприємства, незалежно від форм власності, вносять плату до Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б», «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 1 Закону кредитор – юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

До конкурсних кредиторів належать також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з частиною першою 1 статті 23 Закону закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У межах повноважень, визначених частиною першою 1 статті 25 Закону, ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною другою статті 22 Закону.

Отже, зазначеними нормами Закону, законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

У справах про банкрутство застосовуються норми спеціального закону - Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» які є пріоритетними відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 роз'яснено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. № 784-ХІV, далі - Закон), ГПК України, іншими законодавчими актами України. Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Оскільки заборгованість із витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникла після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, а відповідно до статті 23 Закону після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури нових зобов’язань у банкрута не виникає, то вимоги заявника не можна визнати поточними.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.04.2014 у справі №3-8гс14.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2014 року у справі №3-5гс14, в якій зазначено, що вимоги управління Пенсійного фонду України не мають характеру поточних у розумінні статті 1 Закону, оскільки виникли після винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов’язань, що можуть бути заявлені в порядку частини першої статті 23 Закону.

         На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд,  -   

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі про визнання поточним кредитором відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» відмовити повністю.         

          Відмовити управлінню Пенсійного фонду України в Золотоніському районі (вул. Черкаська, 6, м. Золотоноша, Черкаська область, ідентифікаційний код 21366610) у визнанні кредиторських вимог до відкритого акціонерного товариства «Золотоношам’ясо» на суму 11041 грн. 38 коп.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

  

             Суддя                                                                                             О.В. Чевгуз