ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 вересня 2014 року                                          Справа №925/962/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді – Чевгуза О.В., при секретарі –  Олійник І.С., за участю

розпорядника майна: Данченка А.С.,

від кредиторів: Плесюк О.С. – адвокат, представник фізичної особи-підприємця Шаравського В.А. (договір від 17.06.2014 №17-06-14) та Чернецького К.Ю. (договір від 13.08.2014 №13-08-14),

від боржника: Суслова І.Є. – представник за довіреністю від 16.06.2014 №5,

представник публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - не   з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за заявою фізичної особи-підприємця Шаравського Віктора Алдіфовича, м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛакіЛюкс», м. Черкаси

про  визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.06.2014 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «ЛакіЛюкс» (вул. Університетська, 33, м. Черкаси, код ЄДР 33209852). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Данченка А.С.

Ухвалою попереднього засідання на 10 годину 00 хвилин 25 вересня 2014 року призначено засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду.

До початку судового засідання від розпорядника майна надійшли клопотання про продовження процедури розпорядження майном на два місяці та скасування арештів, накладених на кошти, які перебувають на рахунках боржника.

В судовому засіданні представник кредиторів та боржника клопотання підтримали та просили їх задовольнити.

Заслухавши представників кредиторів та боржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання розпорядника майна такими, що підлягають до задоволення, з таких правових підстав та мотивів.

Комітет кредиторів у засіданні 19.09.2014 прийняв рішення звернутись до господарського суду із клопотаннями про продовження процедури розпорядження майном на два місяці та скасування арештів, накладених на кошти, які перебувають на рахунках боржника.

На виконання рішення комітету кредиторів розпорядник майна звернувся до суду з відповідними клопотаннями.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п’ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Клопотання розпорядника мотивоване тим, що потрібен час для встановлення майнового стану боржника, виявлення наявності його корпоративних прав, інвесторів та завершення документальної перевірки органом податкової служби.

Суд вважає клопотання про продовження строку розпорядження майном обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Статтею 18 Закону встановлено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов’язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

У процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.

Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.

Таким чином, після порушення провадження у справі про банкрутство тільки господарський суд вправі застосовувати заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, в тому числі і у вигляді арешту на майно боржника.

Відповідно до ст. 19 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

 Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п’ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Отже, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржникові дозволяється використовувати кошти для задоволення вимог поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а тому клопотання розпорядника щодо скасування арештів на кошти боржника для задоволення зазначених вище вимог являється обґрунтованим.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 86 ГПК України, ст. ст. 18, 19, 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд -

УХВАЛИВ:

Строк процедури розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «ЛакіЛюкс» продовжити на два місяці.

Скасувати арешти на кошти, які перебувають на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «ЛакіЛюкс», для задоволення вимог поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

СУДДЯ                                                                              О.В. Чевгуз