Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"19" липня 2017 р. Справа № 01/1720
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Євтушенко Б.В., за участю: ліквідатора СКВП “Комунальник” - арбітражного керуючого Голінного А.М., представників за довіреностями: Кармоліта Я.В. (від ліквідатора СКВП “Комунальник”), Сидоренко О.Л. (від ТОВ “УМВЕЛЬТ Україна”), Василенка В.І. (від Смілянського міськрайонного центру зайнятості), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси приміщенні суду справу №910/5266/16 за позовом Смілянського комунального виробничого підприємства “Комунальник” до товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" про стягнення 257 600,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Смілянське комунальне виробниче підприємство "Комунальник" подало до господарського суду м. Києва позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" про стягнення безпідставно перерахованих коштів в сумі 257600,00 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.06.2016 у справі №910/5266/16 позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №910/5266/16 рішення господарського суду м. Києва від 01.06.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 та рішенням господарського суду м. Києва від 01.06.2016у справі №910/5266/16 скасовано, справу №910/5266/16 передано до господарського суду м. Києва на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.01.2017 у справі №910/5266/16 матеріали справи №910/5266/16 передано за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області для розгляду в межах справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.01.2017 справа №910/5266/16 прийнята до розгляду в межах справи №01/1720 за заявою Смілянського комунального виробничого підприємства “Комунальник” про визнання його банкрутом, призначено судове засідання по справі, розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч норм чинного законодавства, зокрема, положень Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з порушенням порядку та черговості задоволення грошових вимог кредиторів з рахунку позивача на рахунок відповідача було перераховано 257600,00 грн. вартості послуг.
Ліквідатор зазначив про те, що послуги з перевезення відходів були надані до визнання боржника банкрутом (14.02.2015), останній рахунок № 57 від 31.01.2015 підлягав оплаті протягом 10 календарних днів з дати виставлення рахунку, тобто до 10.02.2015, водночас, позивачем зазначено, що перерахування коштів проводилось без відома ліквідатора в період з 16.02.2015 по 11.03.2015 на загальну суму 257 600,00 грн., однак, дані кошти є коштами ліквідаційної маси і з 14.02.2015 розпорядження даними коштами мав здійснювати ліквідатор виключно у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначив, що до вимог по договору перевезення застосовується спеціальний строк позовної давності - 1 рік, який сплив 10.02.2016, до звернення позивача з позовом до суду.
Позивач у письмових поясненнях зазначив, що спеціальний строк позовної давності не застосовується до правовідносин між сторонами, оскільки, вони виникли не з договору перевезення, а з законодавства про банкрутство, і навіть виходячи з позиції відповідача позов було подано в межах строку спеціальної позовної давності.
Відповідач у запереченнях на позов вказав, що кошти набуті за наявності правової підстави - Договору, тому оскільки відносини між сторонами є договірними, то до них не може бути застосована ст. 1212 ЦК України, тож вимога позивача про стягнення безпідставно отриманих коштів є хибною, а провадження підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору. Кошти були перераховані позивачем на рахунок відповідача згідно рахунків з відповідним призначенням платежу. Позивач порушив строк оплати, внаслідок чого сплатив у період з 16.02.2015 по 11.03.2015. Грошові кошти були перераховані після початку процедури ліквідації з вини позивача, оскільки, обов'язок оплати за виставленими рахунками виник ще в період санації; позивач знаходиться у стані припинення з 25.02.2015 згідно даних ЄДРПОУ. На виконання умов договору були складені та підписані платіжні доручення та акти надання послуг. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.
У письмових поясненнях позивач вказав, що відповідність договору типовому договору і дотримання правил перевезення побутових відходів не доведена відповідачем, відповідач не підтвердив свої доводи щодо надання позивачу послуг з перевезення твердих побутових відходів в рамках виконання умов договору від 25.11.2013 №25-11/13 по рахункам, які були виставлені позивачу на оплату та які оплачувались позивачем в період з 16.02.2015 по 11.03.2015, а, отже, й існування загальних підстав для оплати коштів відповідачу. Документами в підтвердження надання послуг з перевезення вантажів є перш за все товарно-транспортні накладні та заявки, які в матеріалах справи відсутні.
Щодо поданої заяви відповідача від 12.05.2017 №217 про долучення додаткових документів до справи позивач вказав, що подорожні листи не можуть визнаватися первинними документами.
Відповідач подав до суду клопотання про залучення до участі у справі засновника відповідача - компанію АК Умвельтінвест ГмбХ (Німеччина) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. У зв'язку із зверненням про надання правової допомоги провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п. 1 ст. 79 ГПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, встановив наступне.
25.11.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМОНДІС Україна" (виконавець за договором) та Смілянським комунальним виробничим підприємством "Комунальник" (замовник за договором) укладено договір надання послуг з перевезення ТПВ № 25-11/13, згідно якого виконавець зобов'язався надавати замовникові послуги по перевезенню твердих побутових відходів у м. Сміла, Черкаської області, а замовник зобов'язався оплачувати вказані послуги своєчасно та в повному обсязі (п. 1.1 договору) (далі - Договір).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 від 22.03.2016, 08.09.2015 було проведено державну реєстрацію змін установчих документів юридичної особи за № 10681050039024376; зміна повного найменування , зміна скороченого найменування, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників. ТОВ "РЕМОНДІС Україна" перейменовано на ТОВ "Умвельт Україна".
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.09.2010 у справі №01/1720 порушено провадження у справі про банкрутство Смілянського комунального виробничого підприємства “Комунальник”.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.09.2010 у справі №01/1720 відкрито процедуру санації Смілянського комунального виробничого підприємства “Комунальник".
Постановою господарського суду Черкаської області від 14.02.2015 року у справі №01/1720 Смілянське комунальне виробниче підприємство "Комунальник" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.
Договір був укладений в процесі проведення процедури санації Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" .
Сторони домовились, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником два рази на місяць: окремо за першу та другу половини поточного місяця надання послуг. Замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги протягом 10 календарних днів з дати виставлення рахунку. Загальна вартість надання послуг, що належить до сплати замовником, залежить від фактичного об'єму відходів, вивезених виконавцем. Оплата послуг повинна здійснюватись замовником у повному обсязі та своєчасно на розрахунковий рахунок виконавця, що вказується в рахунку на оплату послуг ( п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 договору).
До матеріалів справи надано рахунки на оплату послуг за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року на суму 255632,89 грн.
На підтвердження оплати рахунків за перевезення відходів до матеріалів справи надано платіжні доручення: від 16.02.2015 року № 1188 на суму 5000,00 грн.; від 17.02.2015 року № 1204 на суму 5000,00 грн.; від 18.02.2015 року № 1188 на суму 5000,00 грн.; від 20.02.2015 року № 1227 на суму 5000,00 грн.; від 23.02.2015 року № 1233 на суму 100000,00 грн.; від 23.02.2015 року № 1234 на суму 100000,00 грн.; від 23.02.2015 року № 1240 на суму 5000,00 грн.; від 25.02.2015 року № 1246 на суму 5000,00 грн.; від 02.03.2015 року № 1258 на суму 20000,00 грн.; від 05.03.2015 року № 1297 на суму 2000,00 грн.; від 11.03.2015 року № 1310 на суму 5600,00 грн. Загальна вартість оплачених згідно вказаних платіжних доручень послуг складає 257600,00 грн. Вказане підтверджується також банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.
Загальна сума коштів, яка була перерахована за період з 16.02.2015 року по 11.03.2015 року складає 257600,00 грн.
16.10.2015 на адресу відповідача була направлена вимога № 01/1720/266 про повернення коштів в сумі 257600,00 грн.
Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму коштів не повернув.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі засновника відповідача - компанію АК Умвельтінвест ГмбХ (Німеччина) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та провадження у справі зупинити, вважає клопотання не підлягаючим задоволенню у зв'язку з відсутністю необхідності в цьому.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.
Оскільки, у період з 16.02.2015 по 11.03.2015 позивач оплатив надані відповідачем послуги перевезення у розмірі 257600,00 грн. на підставі виставлених відповідачем рахунків №656 від 14.10.2014, №721 від 17.11.2014, № 727 від 30.11.2014, № 784 від 16.12.2014, № 57 від 31.01.2015, відповідно до укладеного сторонами договору надання послуг з перевезення ТПВ №25-11/13, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім в якості оплати за надані послуги, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо вимоги повернути замовнику сплачені кошти у зв'язку з виконанням умов договору надання послуг.
Отже, ліквідатором Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" обрано невірний спосіб захисту, а за таких обставин позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 86 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд
УХВАЛИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позову.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 25 липня 2017 року.
Суддя І.І. Гура
_03_03.png)
