Ухвала по справі № 04/14-10/5026/2337/2011 від 5 грудня 2017 року (позов задоволено повністю)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

"05" грудня 2017 р.                                                            Справа № 04/14-10/5026/2337/2011

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Євтушенко Б.В., за участю: ліквідатор позивача - арбітражного керуючого Юдицького О.В.  (від позивача), Крупного О.Г. (від ПАТ "Укргазбанк" за довіреністю), Корновенко О.П. (від ПП "Ресторан "Чайка" за довіреністю), розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу № 925/1201/15 за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" до приватного підприємства "Ресторан "Чайка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство  АБ "Укргазбанк", про стягнення  96 577,72 грн. в межах справи №04/14-10/5026/2337/2011 за заявою публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівником  позивача - розпорядником майна позивача - арбітражним  керуючим Юдицьким О.В. подано позов, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 91350 грн. коштів за безпідставне  користування автомобілем Mitsubishi, модель Outlander, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску – 2007, тип — легковий універсал — В, чорного кольору, державний номер:СА0009АІ за період з 29.11.2010  по 01.07.2015, судові витрати покласти на відповідача.

Позов мотивований  тим що:

-  постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у справі № 925/1607/14 прийнято рішення, яким задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю “Сван– 1” в особі керівника товариства - арбітражного керуючого – розпорядника майна боржника Юдицького О.В., визнано недійсним договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Сван– 1” і закритим акціонерним товариством “Ресторан “Чайка” про передачу в оренду автомобіля Mitsubishi, модель Outlander, державний номерний знак СА0009АІ, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску 2007, тип - легковий універсал - В, колір чорний, зобов’язано закрите акціонерне товариство “Ресторан “Чайка” повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Сван– 1” автомобіль, який є об’єктом оренди по цьому договору;

- статтею 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення;

- таким чином, умови договору щодо сплати орендної плати в розмірі 500.00 грн. на рік є нікчемними, а вартість амортизації автомобіля за період фактичного часу користування автомобілем підлягає стягненню з відповідача на користь позивача;

- отже, загальна сума боргу за безпідставне  користування автомобілем відповідачем за період з 29.11.2010 по 01.07.2015 становить 171 355,25 грн., виходячи із розрахунку амортизаційних відрахувань, враховуючи строк  корисного використання рухомого майна;

- позивач виконав і інший розрахунок щомісячної  плати відповідача за користування автомобілем на підставі положень Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затверджену постановою КМУ від 04.10.95 №786 та Методики розрахунку орендної плати за користування комунальним майном № 484.  Викладений  позивачем розрахунок не враховує розмір амортизаційних відрахувань, а зроблений із мінімального розрахунку - 10 відсотків балансової вартості об'єкта оренди на рік, та враховує лише індекс інфляції. Таким чином , загальна сума боргу відповідача за користування автомобілем, який належить на праві власності позивачу та безпідставно використовувався відповідачем в період з 29.11.2010 по 01.07.2015 становить 96 577,72 грн., виходячи із Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затверджену постановою КМУ від 04.10.95 №786 та Методики розрахунку орендної плати за користування комунальним майном № 484. Позивач просить стягнути з відповідача лише частину боргу в сумі 91 350,00 грн. у зв'язку з відсутністю коштів на оплату судового збору.

Ухвалою суду від 24.07.2015 залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк”.

Генеральним директором позивача - Коберником В.М. до початку розгляду справи  подано  заяву про залишення позову без розгляду з мотивів подання позову неуповноваженим представником.

У письмових поясненнях представник арбітражного керуючого Юдицького О.В.  вказала, що Коберник В.М. не є належним представником позивача, у зв'язку з чим просить суд не приймати відмову від позову.

Позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій  просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 96577, 72 грн. за користування автомобілем, оскільки, на даний час позивач доплатив судовий збір в межах стягнення повної суми боргу.

Третя особа у письмових поясненнях вказала, що вона як заставодержатель у відповідності до п. 3.3.6 договору застави №АВДЗ-12/07 від 27.12.07 письмової згоди на передачу заставного автомобіля в оренду відповідачу не надавав, а тому позовні вимоги позивача про стягнення коштів за користування транспортним засобом підтримує.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.2015 у справі №925/1201/15  в задоволенні заяви генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Сван-1” Коберника В.М. від 10.08.2015 року за вх. № 19163 про залишення позову без розгляду – відмовлено; позов задоволено повністю; стягнуто з приватного підприємства “Ресторан “Чайка” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сван– 1” - 96577 грн. 72 коп. орендної плати, 1827 грн. судових витрат.

У заяві про перегляд рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2015 у справі №925/1201/15 за нововиявленими обставинами , оскільки згідно додаткової угоди від 03.02.2014 до договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010, акту прийому-передачі автомобіля від 04.02.2014 та акту державного виконавця від 12.01.2016 - договір оренди транспортного засобу  від 29.11.2010 за згодою сторін з 03.02.2014 достроково припинений, а 04.02.2014 автомобіль передано орендодавцеві в справному технічному стані, крім  того, згідно акту, сторони  не мають матеріальних претензій одна до одної, як в частині сплати орендної плати, так і в частині витрат, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу. Разом з тим, використання позивачем Методик розрахунку плати за оренду державного та комунального майна необґрунтоване, оскільки орендоване майно має іншу форму власності, а розмір орендної плати чітко визначений у договорі оренди.

Ухвалою суду від 05.05.2016 у справі №925/1201/15 відмовлено у задоволенні заяви приватного підприємства “Ресторан “Чайка” про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 07.10.2015 у справі № 925/1201/15 за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2015 у справі № 925/1201/15 про стягнення 96577 грн. 72 коп. залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 у справі №925/1201/15 рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2015 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з приватного підприємства “Ресторан “Чайка”  на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сван-1”  1 593, 15 грн.  орендної плати та 29,23 грн.  судового збору за подачу позовної заяви, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016  та рішення господарського суду Черкаської області від 07.10.2015 у справі №925/1201/15 скасовано, справу №925/1201/15 передано до господарського суду Черкаської області для розгляду по суті в межах справи про банкрутство.

Ухвалою від 29.03.2017  справа №925/1201/15 прийнята до розгляду  в межах справи №04/14-10/5026/2337/2011 за заявою публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" про визнання банкрутом.

Ухвалою суду від 21.09.2017 задоволено клопотання розпорядника  майна, в.о. керівника позивача - арбітражного керуючого Юдицького О.В. про виклик у судове зсідання Коберника В.М.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки доводи позивача не ґрунтуються на законі та спотворюють фактичні обставини справи, а тому, позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав:

- згідно п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 " Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", з урахуванням змісту ст. 236 ЦК України і ч. 3 ст. 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє. Тобто, правовідносини, які склалися до моменту визнання недійсним договору  оренди є правомірними  і не підлягають реституції;

- як вбачається з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Пунктом 5.1. договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010 встановлено  розмір орендної плати у сумі 500 грн. з ПДВ на рік, а тому в період визнання оспорюваного  договору  недійсним (30.06.2015) має застосовуватися саме цей розмір плати;

- предмет оренди (автомобіль) передано орендодавцю 04.02.2014, про що складений відповідний акт.

Ліквідатор позивача - арбітражний керуючий Юдицький О.В. у клопотанні про приєднання доказів до матеріалів справи пояснив:

-  судами у справах №823/1278/14 , №925/1607/14 не згадувалось про те, що автомобіль було повернуто ТОВ "СВАН-1"  за актом від 04.02.2014, а Київський апеляційний господарський  суд в справі №925/1607/14, визнавши 30.06.2015 недійсним вищевказаний договір, застосував  наслідки його недійсності та зобов'язав ПП "Ресторан "Чайка" повернути транспортний засіб ТОВ "СВАН-1" . При поданні касаційної скарги на вказану постанову ПП "Ресторан "Чайка" жодного разу не згадує про те, що автомобіль повернуто ТОВ "СВАН-1" 04.02.2014. Також, про акт прийому-передачі не згадувалось ПП "Ресторан "Чайка" і в зустрічному позові у справі №925/1607/14. ТОВ "СВАН-1"  ставить під сумнів факт, що акт від 04.02.2014, на який посилається відповідач, існував під час розгляду справи №925/1607/14 на протязі лютого-липня 2015, предметом якої було визнання договору недійсним та повернення отриманого за недійсним правочином, даний акт вже повинен був існувати. Окрім того, акт прийому-передачі не було надано відповідачем й суду першої інстанції при розгляді справи №925/1201/15. На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 у справі №925/1607/14 видано наказ, 23.07.2015 державним виконавцем Центрального ВДВС Черкаського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, фактичне виконання  наказу у справі №925/1607/14 відбулось лише 05.05.2016, а не 04.02.2014, як зазначає відповідач. 27.04.2016 працівниками Національної поліції на посту у м. Переяславі-Хмельницькому було затримано даний автомобіль; постановою Центрального ВДВС Черкаського МУЮ від 04.05.2016 скасовано розшук автомобіля; 05.05.2016 державним виконавцем Переяслав-Хмельницького МРУЮ було описано та арештовано автомобіль; автомобіль прийняв на відповідальне зберігання в.о. керівника ТОВ "СВАН-1" - арбітражний керуючий-розпорядник майна Юдицький О.В.; транспортний засіб за погодженням із заставодержателем передано на відповідальне зберігання ПАТ "АБ "Укргазбанк" за договором відповідального зберігання майна від 05.05.2016. Лише 12.05.2016 державним виконавцем Центрального ВДВС Черкаського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48222665 на виконання наказу господарського  суду Черкаської області від 16.07.2015 по справі №925/1607/14 з його повним та фактичним виконанням. Отже, дані факти спростовують  посилання відповідача  на  те, що автомобіль було повернуто позивачу 04.02.2014;

- з 09.02.2012 повноваження  керівника ТОВ "СВАН-1" виконує Юдицький О.В. на підставі ухвали господарського суду у справі №10/5026/2337/2011.

Коберник В.М. у судові засідання на виклик суду не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення особисто Кобернику (т. 3  а.с. 36).

У судовому засіданні:

- представник позивача  позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог підтримав та просив суд задовольнити позов повністю;

- представник  відповідача заперечила проти позову повністю з підстав, викладених у відзиві;

- представник третьої особи вважав позов обґрунтованим  та підлягаючим задоволенню.

Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.12.2007  позивач - товариство з обмеженою відповідальністю  "СВАН-1" як позичальник, уклав з третьою особою - публічним акціонерним товариством акціонерний банк “Укргазбанк”, як кредитором, кредитний договір № АВ-12/07, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 33650,00 дол. США на придбання автомобіля Mitsubishi Outlander, 2007 року випуску. Того ж дня банк, як заставодержатель, і позичальник, як заставодавець, уклали договір застави № АВДЗ-12/07, предметом якого є забезпечення вимог заставодержателя, як кредитора по кредитному договору № АВ-12/07 від 27.12.2007 року, укладеному між заставодержателем та заставодавцем (позичальником). Предметом застави по договору застави є автомобіль Mitsubishi Outlander, рік випуску 2007, державний номерний знак СА0009АІ, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, колір чорний, тип - легковий універсал — В (т. 1 , а.с. 44-48, 49-57, 58-60).

29.11.2010  позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "СВАН-1", як орендодавець, уклав з закритим акціонерним товариством “Ресторан “Чайка”, як орендарем, договір оренди транспортного засобу. Згідно з п. 1.1. розділу 1 (Предмет договору) цього договору орендодавець зобов’язався передати, а орендар взяти у тимчасове платне користування транспортний засіб - автомобіль Mitsubishi, модель Outlander, державний номерний знак СА0009АІ, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску 2007, тип - легковий універсал - В, колір чорний. Договір оренди укладено на строк до 31.12.2014 року, передача автомобіля в оренду і його повернення здійснюються за актами прийому-передачі (т. 1, а.с. 41-42).

По акту прийому-передачі від 29.11.2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування автомобіль, який є об’єктом договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року (т. 1, а.с. 43).

Із витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.09.2014 року і від 12.08.2015 року вбачається, що закрите акціонерне товариство “Ресторан “Чайка”, ідентифікаційний код юридичної особи 14190464 реорганізоване 29.06.2011 року в приватне підприємство “Ресторан “Чайка”, ідентифікаційний код юридичної особи 14190464 (т. 1, а.с. 31-40, 81-82).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 року у справі № 10/5026/2337/2011 прийнято до розгляду заяву ПАТ “Сведбанк” до ТОВ "СВАН-1" про визнання банкрутом, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "СВАН-1", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. ( т. 1, а.с. 20-21).

Ухвалою від 09.02.2012 року у справі № 10/5026/2337/2011, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року, господарський суд Черкаської області, відповідно до ст.ст. 5, 12 ч. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відсторонив керівника боржника Вінника С.В. – голову ліквідаційної комісії товариства від посади, поклав виконання обов’язків керівника ТОВ "СВАН-1" на арбітражного керуючого – розпорядника майна боржника Юдицького О.В. Відомості про керівника ТОВ "СВАН-1" Юдицького О.В. були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1, а.с. 22-24, 25-30).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у справі № 925/1607/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 року, прийнято рішення, яким задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" в особі керівника товариства - арбітражного керуючого – розпорядника майна боржника Юдицького О.В., визнано недійсним договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю  і закритим акціонерним товариством “Ресторан “Чайка” про передачу в оренду автомобіля Mitsubishi, модель Outlander, державний номерний знак СА0009АІ, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску 2007, тип - легковий універсал - В, колір чорний, зобов’язано закрите акціонерне товариство “Ресторан “Чайка” повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Сван– 1” автомобіль, який є об’єктом оренди по цьому договору (а.с. 61-69, 114-118). Підставою визнання цього правочину недійсним суд визнав його укладення від імені товариства неуповноваженою особою.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у справі № 925/1607/14 господарським судом Черкаської області 16.07.2015 року видано наказ про примусове виконання рішення в частині зобов’язання закрите акціонерне товариство “Ресторан “Чайка” повернути товариству з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" автомобіль та направлено його стягувану. За заявою стягувача державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ відкрито виконавче провадження № 48222665 з примусового виконання наказу № 925/1607/14 від 16.07.2015 року (т. 1, а.с. 119, 120).

Згідно акту поліції від 27.04.2016 вказаний транспортний засіб було затримано (т. 3 , а.с. 73).

А згідно постанови державного виконавця Центрального ВДВС Черкаського МУЮ від 12.05.2016  про закінчення виконавчого провадження з виконання  наказу  Київського апеляційного господарського  суду №925/1607/14 від 16.07.2015  про зобов'язання ЗАТ "Ресторан Чайка" передати  ТОВ "СВАН-1" вказаний автомобіль, виконавче провадження закінчене з підстав повного фактичного виконання (т. 3, а.с. 74).

Щодо акту прийому-передачі автомобіля від 04.02.2014, то  він підписаний від позивача генеральним директором Коберником В.М., а з 09.02.2012 згідно ухвали суду від 09.02.2012 у  справі №04/14-10/5026/2337/2011 розпорядник майна Юдицький О.В. є єдиним повноважним керівником позивача ТОВ "СВАН-1". Тому, подані відповідачем докази - акт прийому-передачі автомобіля від 04.02.2014, акт державного виконавця Центрального ВДВС  Черкаського МУЮ від 12.01.2015 не беруться судом до уваги.

За розрахунком позивача (т. 1, а.с. 70-72), розмір плати за користування спірним автомобілем Mitsubishi Outlander, 2007 року випуску за період з грудня 2010 по червень 2015 року включно складає 96577,72 грн. Розрахунок здійснено на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 і Методики для розрахунку орендної плати за користування комунальним майном № 484, з урахуванням 10% балансової вартості об’єкта оренди (186933,00 грн.) на рік та індексів інфляції. Стягнення зазначеної суми грошових коштів становить предмет спору у даній справі.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов’язань найму (оренди). Загальні положення про найм (оренду), як окремий вид зобов’язань, визначені параграфом 1 глави 58 ЦК України, параграфом 5 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов’язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов’язання, відповідальність за порушення зобов’язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків (господарських зобов’язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) іншій особі (ст. 11 ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 3 ЦК), заподіяння шкоди суб’єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов’язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов’язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Припинення дії, яка порушує право, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способами захисту цивільних прав (п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, відшкодування збитків. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 6, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту приписів п.п. 1.1., 1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 “Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна” слідує, що оренда майна інших форм власності, крім державного сектора економіки або яке є комунальною власністю,  також може регулюватися положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди. У вирішенні спорів, що виникають з правовідносин оренди (найму), господарським судам слід брати до уваги також положення зокрема, постанови Кабінету Міністрів України “Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу” від 04.10.95 № 786.

Суд, оцінивши докази у всіх їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає  до повного задоволення.

 Суд вважає, що оскільки договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року, укладений сторонами, судом визнаний недійсним, вимога позивача, як орендодавця, про стягнення орендної плати за період фактичного користування цим транспортним засобом є обґрунтованою.

Частинами 1-3 статті 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 237, ч.ч. 1, 3 ст. 238 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю “Сван-1” Коберником В.М., як представником позивача, 10.08.2015 року за вх. № 19163 (т. 1, а.с. 77-78) подано, відповідно до ст.ст. 23, 81 ч. 1 п. 1 ГПК України, заяву про залишення позову без розгляду з мотивів подання позову неуповноваженим представником.

 У письмових поясненнях від 18.09.2015 представник позивача заперечив щодо залишення позову без розгляду (т. 1, а.с. 90-95).

Суд у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду відмовляє з наступних підстав.

26.11.2013 року рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ "СВАН-1", оформленим протоколом № 26/11/13, було вирішено призначити Коберника В.М. на посаду генерального директора товариства.

19.12.2013 року, на підставі прийнятого 26.11.2013 року позачерговими загальними зборами ТОВ "СВАН-1" рішення, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції було внесено запис до Єдиного державного реєстру, згідно з яким керівником ТОВ “Сван-1” є Коберник В.М.

21.07.2015 року ТОВ "СВАН-1" звернулось в господарський суд Черкаської області з даною позовною заявою за підписом в.о. керівника ТОВ "СВАН-1" Юдицького О.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.02.2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі № 10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ "СВАН-1", в порядку ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, було вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом відсторонення від посади керівника боржника (ТОВ "СВАН-1") Вінника С.В. з покладенням виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна арбітражного керуючого Юдицького О.В.

Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009 року, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство роз'яснено, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Згідно з ч. 15 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції від 04.11.2012 призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Поряд з цим, у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника, існують деякі особливості та обмеження у реалізації органами управління боржника своїх повноважень з управління підприємством. Такі особливості визначені, зокрема, нормами ч. ч. 11-16 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Водночас, ч. 2 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції  від 04.11.2012 встановлює порядок вжиття господарським судом заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, зокрема шляхом відсторонення керівника боржника (який також відноситься до органів управління боржника) від посади з покладенням його обов'язків на розпорядника майна. При цьому, таке питання вирішується виключно господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, шляхом  ухвалення відповідного судового рішення (ухвали).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд вважає, що питання щодо повноважень керівника ТОВ "СВАН-1" було вирішено господарським судом у межах справи про банкрутство. Відповідна ухвала у справі про банкрутство ТОВ "СВАН-1" не скасована, набрала законної сили та є обов'язковою до виконання на всій території України в силу ст. 124 Конституції України.

У цьому випадку, відсторонення керівника боржника у справі про банкрутство було здійснено господарським судом як захід забезпечення вимог кредиторів, який, в силу ч. 3 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, діє до дня введення щодо боржника наступної судової процедури, передбаченої Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Положення цієї статті також надають господарському суду право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься відповідна ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Таким чином, до скасування, у встановленому законом порядку, у справі про банкрутство заходу щодо забезпечення вимог кредиторів, здійснених ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 у справі № 10/5026/2337/2011, у порядку, встановленому ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, розпорядник майна Юдицький О.В. є єдиним повноважним керівником позивача ТОВ "СВАН-1".

Такий висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 26.06.2014 року у справі № 925/08/14.

Постановою господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 визнано  товариство з обмеженою відповідальністю "СВАН-1"  банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юдицького О.В., припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Отже, заява представника позивача в особі генерального директора Коберника В.М. про залишення позову без розгляду, з підстав, передбачених ст.ст. 23, 81 ГПК України, не підлягає задоволенню, оскільки ця заява підписана особою, яка не мала права її підписувати.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Сван-1” Коберника В.М. від 10.08.2015 року за вх. № 19163 про залишення позову без розгляду – відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Ресторан “Чайка” (м. Черкаси, Узвіз Парковий, буд. 3,  ідентифікаційний код - 14190464) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВАН-1" (м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, буд. 153/2, кв. 35, ідентифікаційний код - 25658686) - 96577,72 грн. орендної плати, 1827,00 грн. судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського  суду через господарський суд Черкаської області.

Повна ухвала складена 05 грудня 2017 року.

Суддя                                                                                                                       І.І. Гура