Ухвала по справі № 14/5026/2470/2011 від 2 лютого 2016 року (відмова у задоволенні заяв)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

          "02" лютого 2016 р.                               Справа № 14/5026/2470/2011

Господарський  суд  Черкаської  області  у складі головуючого судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Мирошниченко Б.В., за участю:  представників за довіреностями: Юдицького О.В. (ліквідатор банкрута),  Туйнова В.В. (від ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), Юр М.А. (від ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК"), Кузнєцова Є.В. (від Отрешка С.В.),  розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Черкаси у приміщенні господарського суду Черкаської області заяву ліквідатора банкрута про визнання недійсним договору від 09.12.2008 купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Макот" та заяву ліквідатора банкрута про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Макот" у справі  за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Логос” до товариства з обмеженою відповідальністю “Макот” про визнання банкрутом відсутнього боржника, -

ВСТАНОВИВ:

          16.09.2014 до суду надійшла заява від ліквідатора банкрута до відповідачів: Макеєва Валерія Федоровича (відповідач-1), Отрешка Сергія Володимировича (відповідач-2), приватного підприємства "Валмак-2002" (відповідач-3), Макарюка Романа Олександровича  (відповідач-4), третя особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток у статутному  капіталі, у якій просить суд:

         - прийняти заяву до розгляду;

         - визнати недійсним договір  купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Макот" від 09.12.2008, укладений між Макеєвим Валерієм Федоровичем та Отрешком  Сергієм Володимировичем, з однієї сторони, та  Макарюком Романом Олександровичем, з другої сторони, посвідчений нотаріально 09.12.2008 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. , реєстраційний номер 6228.

         - судові витрати покласти на відповідачів.

         Заява мотивована наступним:

         - громадянин Макарюк Р.О. придбав у громадян - засновників  ТОВ "Макот"  - Макеєва В.Ф. та Отрешка С.В. за оспорюваним правочином корпоративні права на частку в статутному  капіталі товариства в розмірі  500 000,00 грн. (100% статутного  капіталу) при тому, що статутний  капітал фактично було сформовано лише на 15% шляхом внесення грошових коштів в сумі 75 000,00 грн. , що суперечить ч. 3 ст. 147 ЦК України, відповідно до якої частка учасника  товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій уже сплачено , та п. 3.2. розділу 3 Статуту ТОВ "Макот", затвердженого загальними зборами засновників (протокол № 1 від 08.10.2003). Отже є підстави стверджувати, що станом на момент укладення оспорюваного договору статутний капітал ТОВ "Макот" не був сформований в повному обсязі, а засновники не мали права відчужувати корпоративні права на частку в тій частині, в якій вони не були сплачені. Оскаржуваний договір укладений  після встановленого  законом допустимого періоду формування статутного капіталу  ТОВ "Макот", який в повному обсязі сформовано так і не було;

         - засновники ТОВ "Макот" порушили вимоги Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та реалізували корпоративні права без проведення експертної оцінки бізнесу та цілісного майнового комплексу підприємства;

         - заява подана ліквідатором банкрута  на підставі ч. 10 ст. 17 Закону України " Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом" , оскільки укладенням оспорюваного правочину нанесені збитки ТОВ "Макот" на суму 425 000,000 грн., оскільки: 1. реалізація частки в статутному капіталі вартістю 500 000,00 грн. відбулось за 10 000,00 грн., при цьому розмір невнесеної частки до статутного  капіталу ТОВ "Макот" становить 425 000,000 грн.; 2. засновники товариства зобов'язані були сформувати статутний  фонд в розмірі 500 000,00 грн., що передбачено статутом товариства, однак внесок до статутного  фонду становить лише 75 000,00 грн.; 3.  засновники укладенням  даного правочину вчинили спробу уникнути відповідальності перед товариством та його кредиторами в частині невнесеної частки до статутного капіталу в розмірі 425 000,00 грн., чим нанесли ТОВ "Макот" збитки в указаній сумі; 4. порушенні права ТОВ "Макот", оскільки оспорюваний договір не містить обов'язку Макарюка Р.О. як нового учасника, який  придбав 100% частку у статутному  капіталі ТОВ "Макот", здійснити завершення статутного фонду товариства в розмірі 500 000,00 грн. шляхом внесення невнесеної частини статутного  фонду в розмірі 425 000,00 грн.;

         - вважає, що оспорюваний договір укладений з порушенням норм діючого законодавства, зокрема, ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 147 ЦК України, ст. 53 ЗУ "Про господарські товариства" та статуту ТОВ "Макот", та має бути  визнаний судом недійсним на підставі ч. 10 ст. 17 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом" та перелічених норм  цивільного законодавства.

         - відповідно до абз. 9 ст. 16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього кодексу, розглядаються  господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

         Ухвалою суду від 18.09.2014 (суддя Хабазня Ю.А.) розгляд заяви призначено у судове засідання.

          30.10.2014 представник відповідача-2 за заявою  Отрешка С.В.  подав заяву про застосування строків позовної давності, у якій просить суд застосувати до позовних вимог, заявлених ліквідатором ТОВ "Макот" положення ЦК України про позовну давність та відмовити у задоволенні заявлених вимог ( в тому числі і з цих підстав).

         Заява мотивована наступним: ТОВ "Макот" в особі директора Макарюка Р.О. довідався про існування оспорюваного договору ще з дня свого призначення директором товариства - 10.12.2008 як виконавчим органом товариства, отже, відлік строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, почався з 10.12.2008, позивач - ТОВ "Макот" звернувся з позовом до суду 12.09.2014, тобто після спливу позовної давності, відповідно до положень ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою відмови у позові.

         У запереченнях на заяву представника Отрешка С.В. про застосування строків позовної давності ліквідатор банкрута просить суд  залишити заяву представника Отрешка С.В. без задоволення, а заявлені вимоги ліквідатора задовольнити в повному обсязі, оскільки:

         - відповідно до змісту ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (див. постанову Вищого господарського суду України від 04.11.2014 у справі №925/5/14);

         - вважає, що строк позовної давності не сплив, а положення ЦК України щодо строків позовної давності в даному випадку застосуванню не підлягають, виходячи з такого: справа про банкрутство  ТОВ "Макот" порушена ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.11.11, постанова про визнання ТОВ "Макот" банкрутом від 29.11.2011, тобто обидві судові акти ухвалені судом до спливу строку позовної давності (09.12.2011); з моменту визнання боржника банкрутом він перебуває в особливому статусі, який регулюється законом України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом" , ухвалою суду від 12.06.2014 ліквідатором ТОВ "Макот" призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. ; аналіз зібраних по справі документів став підставою для подання  розглядуваної заяви до суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Макот" ; основною підставою для визнання правочину недійсним є норма спеціального закону, а не норма ЦК України, за таких умов, положення ЦК України щодо строків позовної давності в даному випадку застосуванню не підлягають (див. постанову Вищого господарського кодексу України від 03.09.2014 у справі №5/17/56-Б).

         Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.12.2014 (суддя Хабазня Ю.А.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Макот" в особі  ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Юдицького О.В., №02-01/8437/14-2070 (вх. № 20501/14 від 16.09.2014) задоволено в частині вимог до громадян Макарюка Р.О., Макеєва В.Ф. та Отрешка С.В. Визнано недійсним договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Макот" від 09 грудня 2008 року, укладений між Макеєвим Валерієм Федоровичем і Отрешком Сергієм Володимировичем з однієї сторони, та Макарюком Романом Олександровичем  з другої сторони, і посвідчений 09.12.2008 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М., реєстраційний номер 6228. У задоволенні вимог до приватного підприємства “Валмак-2002” відмовлено.

         Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 ухвалу  господарського суду Черкаської області від 02.12.2014 залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015  постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 та ухвалу  господарського суду Черкаської області від 02.12.2014 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

         Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.05.2015  справа №14/5026/2470/2011  прийнята до свого провадження суддею Гурою І.І.

         Ухвалою від 25.05.2015 розгляд  вище вказаної заяви ліквідатора банкрута призначено у судове засідання на 10.06.2015.

          10.06.2015 ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Юдицький О.В. подав до суду клопотання про витребування від Реєстраційної служби (відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) Черкаського міського управління юстиції матеріали реєстраційної справи ТОВ "Макот".

         Ухвалою суду від 10.06.2015 задоволено клопотання ліквідатора банкрута, викликано у судове засідання представника  від Реєстраційної служби  Черкаського міського управління юстиції (відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) з матеріалами реєстраційної справи ТОВ "Макот", розгляд заяви ліквідатора банкрута відкладено на 07.07.2015.

          02.07.2015 відповідач-1 -  Макеєв Валерій Федорович  подав до суду клопотання про припинення провадження у справі за заявою ліквідатора про визнання недійсним договору  купівлі-продажу часток у статутному капіталі від 09.12.2008 у зв'язку з тим, що вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

         Клопотання мотивоване наступним:

         - згідно ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. У постанові від 21.04.2015 у даній справі Вищий господарський суд України вказав, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить перевірити чи підлягає даний спір розгляду в межах справи про банкрутство, враховуючи те, що боржник не є стороною спірного договору купівлі-продажу;

         - відповідно до п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським  судам підвідомчі справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено  справу про банкрутство, в тому числі справи у спорах про визнання  недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником. ТОВ "Макот", боржник, не є стороною оспорюваного договору, за таких обставин , вказаний договір не є угодою боржника у розумінні ч. 10 ст. 17, ч. 1 ст. 25 Закону "Про банкрутство", а тому підстави для розгляду вказаної заяви в рамках провадження про банкрутство  відсутні.;

         - крім того, ліквідатор банкрута , подаючи вказану заяву, послався на п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, відповідно до якої господарським  судам підвідомчі справи, що вникають з корпоративних правовідносин. Вважаю, що даний спір не є таким, що вникає з корпоративних правовідносин. Оспорюваним договором,  як зазначає ліквідатор,   порушено право самого товариства, яке не наділене корпоративними правами взагалі;

         - вказане підтверджує, що даний спір не належить до підвідомчості господарських  судів, і тому має бути припиненим   згідно  п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

          02.07.2015 відповідач-1 -  Макеєв Валерій Федорович  подав до суду відзив на заяву ліквідатора банкрута, у кому просить суд  у задоволенні  заяви відмовити з таких підстав:

         - оскільки оспорюваний договір на момент подачі заяви ліквідатора був повністю виконаний, підстави визнання його недійсним, передбачені ч. 10 ст. 17 Закону України "Про банкрутство" відсутні;

         -  відповідно до ст. 257 ЦК України строк позовної даності до даної вимоги сплив, оскільки перебіг позовної давності за вимогою розпочинається з дня призначення Макарюка Р.О. директором, що мало місце 10.12.2008;

         - статутний  капітал ТОВ "Макот" станом на дату укладення оспорюваного договору  був повністю сформований, що підтверджується, зокрема, витягом з Акта ДПІ у м. Черкаси № 1285/23-2/32741669 від 11.07.2007;

         - твердження про порушення відповідачами при укладенні оспорюваного  договору  вимог Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не відповідає дійсності, наведені у ст. 7 вказаного Закону підстави не стосуються оспорюваного договору, оскільки мало місце зміна учасників товариства внаслідок продажу корпоративних прав, що є процедурою відмінною від виходу (виключення) учасника  зі складу товариства. Таким чином, проведення оцінки майна при укладенні оспорюваного договору згідно із чинним на той час законом не вимагалося.

06.07.2015  до суду надійшла заява від ліквідатора банкрута до відповідачів: Макеєва Валерія Федоровича (відповідач-1), Отрешка Сергія Володимировича (відповідач-2), приватного підприємства "Валмак-2002" (відповідач-3), Макарюка Романа Олександровича  (відповідач-4), треті особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М., відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області  про  відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Макот", у якій він. посилаючись на ст. 3-1, ст. 25 Закону-1992, ст. 216, 236 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 12, 22 ГПК України,  просить суд відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Макот" укладенням оспорюваного правочину - договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Макот" від 09.12.2008 шляхом:

- скасування рішення учасника про внесення змін до статуту ТОВ "Макот", оформленого протоколом   № 5 засновника ТОВ "Макот" від 10.12.2008;

         - визнання недійсним Статуту ТОВ "Макот" (нова редакція), затвердженого учасником ТОВ "Макот" (протокол  № 5 від 10.12.208) та зареєстрованого 27.12.2008 держаним реєстратором виконавчого  комітету Черкаської міської ради Литвиним О.В., номер запису 10261050005006476,

         - скасування запису в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців номер 10261050005006476 від 27.12.208 про держану реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Макот";

         - судові витрати покласти на відповідачів

          14.07.2015 до суду супровідним листом від 09.07.2015 №2081/07-06-15 на виконання ухвали суду у справі надійшли завірені копії реєстраційної справи ТОВ (Макот) від реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції.

          04.09.2015 до суду надійшов відзив відповідача-1 -   Макеєва В.Ф. на заяву ТОВ "Макот" про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Макот", у якому просить у задоволенні  заяви відмовити , оскільки як на підставу задоволення  своєї заяви ліквідатор посилається на недійсність оспорюваного правочину, водночас ст. 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину, а тому до визнання  його недійсним судом вирішення питання про відновлення становища, яке існувало до, є передчасним. Щодо можливості розгляду  спору про визнання недійсним оспорюваного договору  в межах справи про банкрутство  та щодо необґрунтованості заяви про визнання  недійсним оспорюваного  договору  мною було зазначено у відзиві на відповідну заяву. Вказав, на сплив позовної давності звернення ліквідатора  банкрута з заявою до суду про визнання недійсним оспорюваного правочину.

         Розгляд заяв ліквідатора банкрута відкладався, зокрема, увхалою суду від 15.01.2016 у судове засідання на 02.02.2016.

         Відповідач-1 за заявами - Макеєв В.Ф. у судове засідання не з'явився, представника  не направив. Представник відповідача-1 Макеєва В.Ф. надіслав  заяву про розгляд справи  за відсутності представника  відповідача-1, у якій вказує, що підтримує своє клопотання про припинення провадження у справі та заперечення, викладені у відзивах на заяви ліквідатора банкрута.

         Відповідач-3 - приватне підприємство "Валмак-2002" та відповідач-4 -Макарюк Р.О. у судове засідання не з'явились , представників  не направили, відзиви на заяви не подали,  ухвали суду, надіслані даним особам, повернулись до суду з довідками пошти: "за закінченням терміну зберігання".

         Третя особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, письмові пояснення по суті спору не надав, хоча був належним чином повідомлений про місце та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення особисто Миколенко 25.01.2016.

         Третя особа на стороні відповідачів  - відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, письмові пояснення по суті спору не надав, хоча був належним чином повідомлений про місце та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 19.01.2016.

         У судовому засіданні:

- ліквідатор банкрута  підтримав свої заяви з підстав, у них викладених;

- представник  відповідача-2- Отрешка С.В.  заперечив щодо задоволення  заяв ліквідатора з таких підстав: 1. підстава по пріоритету -  неможливість  розгляду у межах справи про банкрутство,  про що вказав і Вищий господарський суд України у постанові у даній справі;  2. статутний фонд товариства сплачений, що підтверджується реєстраційною  службою, документ  поданий; 3. пропущений  строк позовної давності. Просив заяви ліквідатора  банкрута  залишити без задоволення;

         - представник ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" щодо заяв ліквідатора банкрута послався  на розсуд суду;

         - представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" підтримав  заяви ліквідатора банкрута, не внесено кошти до статутного  капіталу боржника, це спричинило банкрутство. Вважав, що лише в справі про банкрутство  мають розглядатися дані заяви ліквідатора банкрута, тому що порушені інтереси банкрута.

 Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство боржника, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Макот” (далі – боржник,  Товариство) зареєстровано виконавчим комітетом Черкаської міської ради 12.11.2003.

Відповідно до п.3.1 та 3.2 Статуту Товариства, який затверджений загальними зборами засновників (протокол №1 від 08.10.2003) і який зареєстрований у виконкомі Черкаської міської ради 12.11.2003, реєстраційний №10111, учасники Товариства за рахунок власних коштів та майна створюють статутний фонд підприємства в розмірі 500000,00 (п’ятсот тисяч) гривень:

Макеєв Валерій Федорович вносить внесок в сумі 234.000,00 грн., що становить 46,8% Статутного фонду. Внесок включає наступні матеріальні та нематеріальні активи: офісна техніка вартістю 20.000,00 грн., в т.ч. п'ять комп'ютерів з моніторами, сервер, принтер, факс, офісні столи, стільці, шафи та полки, комп’ютерні програми; автомобілі вартістю 34 000,00 грн., у тому числі: автомобіль Мазда, 1988 року випуску, (мікроавтобус) д.н.з. 0903 МА  вартістю 10.000,00 грн.; автомобіль ГАЗ-5307, 1992 року випуску, д.н.з.554-82 МА, вартістю 10.000,00грн.; автомобіль ВАЗ-21033, 1980 р.в.,  д.н.з. Г 74-88 ЧК вартістю 6.500,00 грн.;        автомобіль ГАЗ-52, 1987 р.в. , д.н.з. В 2783 РК вартістю 7.500,00 грн.; комп'ютерна клієнтська база вартістю 80.000,00 грн.; грошові кошти в сумі 100.000,00 грн.

Отрешко Сергій Володимирович вносить внесок до статутного фонду в сумі 250.000,00 грн., що становить 50% статутного фонду. Внесок вноситься грошовими коштами.

ПП “Валмак-2002” вносить внесок до статутного фонду підприємства в сумі 16000,00 грн., що становить 3,2%.  Внесок включає наступні матеріальні активи: будівля соляного складу, вартістю 16000,00 грн., загальною площею 265,9 кв.м., відмічений літерою “М'-1” на схематичному плані земельної ділянки по вул. Громова,138.

До моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в п.п.3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 дійсного Статутного вкладу.

 Відповідно до абз.1,2,3 п.4.3 Установчого договору Товариства, затвердженого загальними зборами засновників (протокол №1 від 08.10.2003 року) "будь-який учасник товариства має право передати свій вклад або частку вкладу третім особам після повного внеску свого вкладу до Статутного фонду Товариства. Право переважної купівлі вкладу мають учасники Товариства. Передача вкладу або його частини третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її уступає”. Пунктом 4.4 Установчого договору Товариства вказано, що при виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному фонді.

У реєстраційній справі Товариства, що підтверджують внески учасників до статутного фонду ТОВ “Макот”, є лише довідка Черкаської філії Брокбізнесбанку, видана ТОВ "Макот" , про те, що 11.11.2013 засновником Отрешком С.В. було внесено 75000,00 грн.

Відповідно до протоколу  зборів учасників Товариства від 08.10.2003 №1, директором Товариства було обрано Макеєва В.Ф. Надалі згідно з документами реєстраційної справи Товариства його директором є Хандусь В.І. (який до цього був директором ПП “Валмак-2002”).

Відповідно до протоколу зборів учасників Товариства від 03.10.2006 №3:надано згоду ПП “Валмак-2000” відступити свою частку в розмірі 3,2% в статутному фонді підприємства в повному розмірі на користь Макеєва В.Ф. При цьому вклад ПП “Валмак-2002” повертається у натуральній формі, а Макеєв В.Ф.  вносить до статутного фонду грошові кошти в розмірі внеску ПП “Валмак-2002”.

вирішено замінити майновий внесок до статутного фонду Макеєва В.Ф. в межах належної йому частки на грошовий без зміни його частки та розміру статутного фонду в цілому.

На підставі протоколу зборів учасників Товариства від 03.10.2006 №3 державному реєстратору були подані документи для проведення Державної реєстрації змін до установчих документів та затверджено нову редакцію Статуту від 03.11.2006.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства від 25.12.2006 вирішено, що внесок Макеєва В.Ф. вноситься в сумі 170.000,00 грн. грошовими коштами, та майном (клієнтська комп’ютерна база) на суму 80.000,00 грн. Відповідно до цього рішення, були внесені зміни до установчих документів боржника та 26.12.2006 зареєстровано зміни до Статуту Товариства.

Згідно реєстраційної  картки суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи  від 11.11.2013 на ТОВ "Макот" - реєстрація -  статутний фонд - усього- 500 000 грн. (т. 7  а.с. 5).

Відповідно до протоколу загальних зборів засновників Товариства  від 05.12.2008 №4 вирішено продати частки у статутному фонді Товариства громадянину України  Макарюку Роману Олександровичу.

09.12.2008 укладено спірний Договір, згідно з п.3.1, п.4.1 якого визначено, що Покупець стає власником 100% часток у статутному капіталі Товариства з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього Договору, що Покупець зобов'язується сплатити Продавцям суму в розмірі 10.000,00грн. (по 5.000 грн. кожному). Відповідно до протоколу загальних зборів засновника Товариства від 10.12.2008 №5 вирішено затвердити нову редакцію Статуту Товариства, звільнити директора Товариства Хандусь В.І. та призначити на посаду директора Товариства Макарюка Романа Олександровича.

Статут у новій редакції зареєстровано 27.12.2008 за №10261050005006467 державним реєстратором виконкому Черкаської міської ради Литвином О.В. Згідно з розділом 4 “Статутний капітал товариства” нової редакції Статуту Товариства установлено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється статутний капітал у розмірі 500000,00 грн., що учасник Товариства Макарюк Роман Олександрович володіє 100% статутного капіталу товариства.

29.01.2009, тобто через місяць після укладення Договору, боржником самостійно подано заяву про визнання його банкрутом у порядку ст.51 Закону-1992. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.01.2009 порушено провадження у справі №18/362 про банкрутство боржника, ухвалою від лютого 2009 року заяву залишено без розгляду.

03.11.2011 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Торговий дім "Логос" відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( Закон-1992)  

29.11.2011 постановою суду боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора.

23.02.2012 ухвалою суду за неналежне виконання обов’язків усунуто ТОВ “Торговий дім “Логос” від виконання обов’язків ліквідатора банкрута та призначено арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича

12.06.2014 ухвалою суду у зв’язку з невиконанням обов’язків по проведенню ліквідаційної процедури арбітражного керуючого Постоленка В.О. усунуто, від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.

01.07.2014 ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Юдицький О.В., ознайомився з матеріалами реєстраційної справи боржника, матеріалами справи №14/5026/2470/2011 про банкрутство ТОВ “МАКОТ” 16.09.2014 подав заяву про визнання Договору недійсним.

Суд, оцінивши докази у всіх їх сукупності, приходить до таких висновків.

         Процедура визнання недійсним договору в даному випадку не є позовним провадженням, а ініційована в межах справи про банкрутство на спеціальних підставах, встановлених ст.17 Закону-1992.

         Відповідно до ст.25 Закону-1992 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Відповідно до ч.10 ст. 17 Закону-1992 підставами визнання договору недійсним вказано, зокрема: виконання договору завдає збитків боржнику; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

         Спір про визнання договору недійсним, з підстав, передбачених цивільним законодавством, підлягає розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки пред’явлено з метою усунення юридичної перешкоди у стягненні майна до ліквідаційної маси (згідно постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2011 у справі №5020-870/2011).

         З цих підстав суд відмовляє у задоволенні клопотання  відповідача-1 -  Макеєва В.Ф.   про припинення провадження у справі за заявою ліквідатора  у зв'язку з тим, що вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суд відхиляє доводи відповідача-1 та відповідача-2 стосовно пропуску строку позовної давності при поданні заяви, оскільки з урахуванням специфіки законодавства про банкрутство ліквідатор банкрута наділений ширшим колом повноважень на предмет розшуку активів боржника, ніж органи управління  майном  боржника, повноваження яких припиняються з введенням ліквідаційної процедури, оскільки у даному випадку процедура визнання недійсним договору ініційована в межах справи про банкрутство на спеціальних підставах, встановлених ст.17 Закону-1992, тому стосовно таких правовідносин положення Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності застосуванню не підлягають (правові позиції Вищого господарського суду України у постанові від 03.09.2014 у справі №5/17/56-Б господарського суду Хмельницької області та від13.03.2012 у справі №17/163-08-5034 господарського суду Одеської області).

Ліквідатора банкрута у заяві  про визнання недійсним договору від 09.12.2008 купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Макот" вказав, що оспорюваний договір укладений з порушенням норм чинного законодавства, а саме: ст. 203 ЦК України, ч. 3 ст. 147 ЦК України, ст. 53 ЗУ "Про господарські товариства" та статуту ТОВ "Макот",  вимог Закону України " Про оцінку майна, майнових пав та професійну оціночну діяльність в Україні" та має бути  визнаний судом недійсним на підставі ч. 10 ст. 17 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом" та перелічених норм  цивільного законодавства.  

 Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Згідно із ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України  зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із статтями 143, 144  ЦК України: установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут; статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді; статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників; відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Відповідно до абз.1,2 ст.1, ч.1 ст.11, ч.1,4 ст.13 Закону України “Про господарські товариства”: господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками; учасники товариства зобов'язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою  участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами,  передбаченими установчими документами; вкладом  до  статутного (складеного) капіталу господарського товариства  можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.52 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції станом на час реєстрації Товариства) до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Ст.53 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції станом на час укладення спірного Договору) передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її  частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині,  в якій  її уже сплачено. Дана норма кореспондується з ч.3 ст.147 ЦК України, відповідно до якої частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

         Відповідно до ст. 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства. Обов’язковим для  застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна при проведенні експертної оцінки є Національний стандарт №1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 “Про затвердження Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” та Національний стандарт №3 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. №1655 “Про затвердження Національного стандарту №3 “Оцінка цілісних майнових комплексів”. Відповідно до вказаних актів обов’язковій оцінці підлягає бізнес - як певна господарська діяльність, яка провадиться або планується для провадження з використанням активів цілісного майнового комплексу, а також корпоративна частка - частка (пай, акції) господарського товариства, що утворене на основі цілісного майнового комплексу.

          Згідно реєстраційної  картки суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи  від 11.11.2013 на ТОВ "Макот" - реєстрація -  статутний фонд - усього - 500 000 грн. (т. 7  а.с. 5). Відповідно до акта ДПІ у м. Черкаси від 11.07.2007 №1285/23-2/32741669 "Про результати виїзної планової перевірки ТОВ "Макот" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2007"  статуний фонд сформовано в сумі 500,0 тис грн. (т. 6 а.с. 155).

         Отже, на момент реєстрації ТОВ "Макот" статний фонд останнього був сформований у повному обсязі. Тобто, вказані ліквідатором ТОВ "Макот", норми ЦК України та ЗУ "По господарські товариства" при укладенні оспорюваного договору  порушені не були.

         Твердження про порушення відповідачами при укладенні оспорюваного  договору  вимог Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не відповідає дійсності,  оскільки мало місце зміна учасників товариства внаслідок продажу корпоративних прав, що є процедурою відмінною від виходу (виключення) учасника  зі складу товариства. Таким чином, проведення оцінки майна при укладенні оспорюваного договору  не вимагалося.

         З огляду на викладене, заява ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Макот”  про визнання недійсним договору від 09.12.2008 купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Макот"  задоволенню не підлягає.

          У зв'язку з відмовою судом у задоволенні  заяви ліквідатора ТОВ  “Макот” про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Макот"  не підлягає відповідно і задоволенню заява ліквідатора ТОВ “Макот” про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Макот"  укладенням оспорюваного договору.

         Керуючись ст. ЦК України, ГК України, ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГПК України -

УХВАЛИВ:

         Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Макот”  про визнання недійсним договору від 09.12.2008 купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Макот" .

        Відмовити у задоволенні  заяви ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Макот” про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ТОВ "Макот" .

Відмовити  у задоволенні клопотання  представника Макеєва В.Ф. - Марунич Г.І. про припинення провадження у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню у господарських  судах України.

         Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 09 лютого 2016 року.

Суддя                                                                                   І.І. Гура