Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
02 лютого 2016 року Справа № 925/1676/13
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Гури І.І., при секретарі судового засідання Мирошниченко Б.В., за участю: ліквідатора банкрута - Мисана В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяви ПАТ “Банк “Київська Русь”: про визнання правочину (договору) недійсним та спростування майнових дій боржника; про встановлення дійсності зобов’язань у справі за заявою приватного підприємства “Портал-Транс” про визнання його банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду від 29.10.2013 порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Портал-Транс”. Визнано приватне підприємство “Портал-Транс” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Покладено обов’язки ліквідатора банкрута на голову ліквідаційної комісії Мисана Василя Миколайовича.
Ухвалою суду від 18.12.2013 реєстр вимог конкурсних кредиторів приватного підприємства “Портал-Транс”, згідно з яким визнані вимоги: Кияниці Валерія Ігоровича, Горбатенко Белли Юріївни та ПАТ “Банк “Київська Русь” в особі Черкаського центрального відділення ПАТ “Банк “Київська Русь” , затверджено.
27.10.2014 до суду надійшла заява ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 925/1676/13 про банкрутство ПП “Портал-Транс”, у якій ПАТ “Банк “Київська Русь”, посилаючись на ст. 20 Закону України "По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить суд:
- прийняти заяву до розгляду в межах справи про банкрутство;
- визнати договір поруки № 1 від 01.08.2012, укладений між ПП "Портал-Транс" та Кияницею Валерієм Ігоровичем недійсним та спростувати майнові дії ПП "Портал-Транс", що стосуються зобов'язань по виконанню договору поруки № 1 від 01.08.2012.
Заява мотивована наступним:
- 01.08.2012 між ПП "Портал-Транс" в особі директора Троян Світлани Миколаївни та гр. Кияницею Валерієм Ігоровичем укладено договір поруки № 1, відповідно до умов якого ПП "Портал-Транс" поручилося перед Кияницею В.І. за виконання Троян Світланою Миколаївною своїх зобов'язань за договором позики від 01.08.2012 №01/08-2012ДП у повному обсязі. Звертає увагу суду, що за договором позики позичальником є Троян С.М., за виконання зобов'язань якої поручилося ПП "Портал-Транс" в особі директора - Троян С.М., тобто позичальниці;
- ПАТ “Банк “Київська Русь” як конкурсний кредитор вважає, що уклавши вказаний договір поруки, ПП "Портал-Транс", по-перше, прийняло на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, по-друге, взяло на себе зобов'язання в результаті чого стало неплатоспроможним. Дане поручительство є сумнівним. Правочин від імені ПП "Портал-Транс", укладено директором - Троян С.М., яка є і позичальником за договором позики;
- під час порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Портал-транс" судом не встановлено чи дійсний договір позики, чи існує зобов'язання за договором позики та чи виконано зобов'язання. У зв'язку з чим договір поруки є похідним та укладеним на виконання зобов'язання по поверненню позики, то і факт виконання/невиконання зобов'язання Троян С.М. є суттєвим у даній справі; у справі відсутні документи, які б свідчили про пред'явлення вимоги до боржника щодо виконання зобов'язань по договору поруки. Крім того, оспорюваний договір поруки укладено без аналізу доцільності та платоспроможності підприємства, а також без урахування кредиторської заборгованості ПП "Портал-Транс" , в тому числі, перед ПАТ “Банк “Київська Русь”;
- вважає, що, уклавши оспорюваний договір поруки, ПП "Портал-Транс" умисно ініціювало виникнення стану неплатоспроможності, що і стало, окрім іншого, підставою для порушення провадження у справі про банкрутство ;
- посилання на ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Ухвалою суду від 29.10.2014 відмовлено у прийнятті заяви ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 925/1676/13 про банкрутство, повернуто заяву та додані до неї документи, повернуто публічному акціонерному товариству "Банк "Київська Русь" (м. Київ, вул. Хорива, 11 А, ідентифікаційний код 24214088) судовий збір в сумі 1218,00 грн., сплачений ним згідно меморіального ордеру № 1167 від 27 жовтня 2014 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2014 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” задоволено, скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.10.2014, справу направлено до господарського суду Черкаської області для розгляду заяви ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним в межах провадження у справі № 925/1676/13 про банкрутство.
16 грудня 2014 року справа повернулася до господарського суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 19 грудня 2014 року розгляд заяви ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним призначено у судове засідання на 22.01.2015.
Розгляд заяви неодноразово відкладався.
03.11.2014 до суду надійшло клопотання ПАТ “Банк “Київська Русь” про встановлення дійсності зобов’язань, у якому просить суд повно, всебічно та об’єктивно з’ясувати питання та підстави виникнення заборгованості ПП "Портал-Транс" згідно договору поруки № 1 від 01.08.2012, що стало підставою для порушення справи про банкрутство, а також дійсність цього зобов’язання; повно, всебічно та об’єктивно з’ясувати питання та підстави виникнення зобов’язання Троян С.М. перед Кияницею В.І., що виникли на підставі договору позики № 01/08-2012 ДП від 01.08.2012, дійсність цього зобов’язання.
Клопотання мотивоване наступним:
- ліквідатором заявлена сума заборгованості - 4 096 004,75 грн., з яких 4 000 000,00 грн. заборгованість , що виникла на підставі договору поруки № 1 від 01.08.2012;
- за договором поруки ПП "Портал-Транс" поручилося за виконання Троян С.М. своїх зобов'язань за договором позики від 01.08.2012 №01/08-2012ДП; Предметом договору позики є передання у власність грошових коштів в сумі 4 000 000,00 грн. на строк до 01.02.2013. В ході розгляду справи про банкрутство ПП "Портал-Транс" судом не досліджувалося питання взаємовідносин між Кияницею В.І. та Троян С.М., які виникли в силу позики коштів. Не встановлено чи дійсно мала місце подія про: наявність даної суми (4 млн. грн.) у Кияниці В.І. на момент надання позики; джерело походження цих коштів (дивіденди, заробітна плата, дохід від підприємницької діяльності тощо); на які цілі отримані дані кошти Троян С.М. з наданням відповідних доказів, а в разі невикористання коштів, чому вони не повернуті. Без дослідження цих питань не можливо встановити дійсність даної операції (факту передачі коштів). Поручительство є похідним від основного зобов'язання та виникає в якості забезпечення основного зобов'язання. А тому питання дослідження підстав виникнення зобов'язання за договором позики, дійсності передачі коштів є важливим та доцільним з огляду на банкрутство підприємства. Крім того, в ході розгляду справи про банкрутство ПП "Портал-Транс" судом не досліджувалося питання дійсності зобов'язання за договором поруки № 1 від 01.08.2012, підстави виникнення цього зобов'язання, відображення поручительства за правилами бухгалтерському обліку. ПП "Портал-Транс" є боржником ПАТ "Банк "Київська Русь" та щоквартально надавало баланси та звіти про результати фінансової діяльності Банку як кредитору. Згідно балансів та звітів, наданих ПП "Портал-Транс" Банку, порука не облікована за правилами бухгалтерського обліку, що, окрім іншого, може свідчити про фіктивність договору поруки та укладення його з метою доведення підприємства до банкрутства. В результаті укладення договору поруки, поручитель відображає взяті на себе зобов'язання на рахунку 05 "Гарантії та забезпечення надані" за вартістю, зазначеною у договорі. Аналітичний облік за кожною виданою гарантією надається окремо. Зобов'язання, що виникають за договором поруки є строковими та з обмеженим строком позовної давності. Матеріали справи про банкрутство не містять документів, що свідчили б про дійсність зобов'язань ПП "Портал-Транс" перед Кияницею В.І. за договором поруки. А тому ПАТ "Банк "Київська Русь" вважає, що суд, окрім іншого, має дослідити всі обставини, що стосуються підписання договору поруки та виконання зобов'язань за цим договором. У зв'язку з викладеним, ПАТ "Банк "Київська Русь" вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та з метою виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства необхідно з'ясувати підстави виникнення зобов'язань як за договором поруки № 1 від 01.08.2012 року, так і за договором позики № 01/08-2012 ДП від 01.08.2012 року, оскільки вказані факти впливають як на поручительство ПП "Портал-Транс", так і на процедуру банкрутства останнього.
Ухвалою суду від 22.01.2015 призначено до розгляду у судове засідання на 17.02.2015 клопотання ПАТ "Банк "Київська Русь" про встановлення дійсності зобов'язань.
Розгляд неодноразово відкладався.
У відзиві на клопотання ПАТ "Банк "Київська Русь" про усунення ліквідатора та клопотання про встановлення дійсності зобов'язань, ліквідатор банкрута вказав, що відповідно до норм статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції від 19.01.2013) ліквідатор не зобов'язаний перевіряти фінансове становище кредитора, досліджувати наявність у кредитора сум, а також на які цілі було отримано боржником кошти від кредитора; звернув увагу на те, що ухвалою суду від 18.12.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів, ухвала на даний час чинна, таким чином суд при винесенні даної ухвали досліджував заяви кредиторів на предмет відповідності їх ст. 23 закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому дане клопотання некоректне і незрозуміле. Щодо посилання заявника на ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , то звертає увагу суду, що договір позики та договір поруки були укладені пізніше одного року, який передував порушення провадження у справі про банкрутство боржника. При укладенні оспрюваного договору поруки сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору, і підписаний він уповноваженими особами сторін та скріплений їх печатками. Принцип цивільної відповідальності юридичної особи, закріплений у ст. 96 ЦК України, не позбавляє цю особу права виступати поручителем за виконання ним свого обов'язку в будь-якому зобов'язанні. Норми ЦК України не містять прямої заборони щодо укладення боржником інших договорів у зв'язку із існуванням уже існуючої заборгованості перед кредиторами. Щодо посилань банку про відсутність документів, які б свідчили про пред'явлення вимоги до боржника щодо виконання зобов'язань, то вони є необгрунтованими, існування таких документів підтверджується матеріалами справи , зокрема, копією вимоги від 12.03.2013 та копією вимоги від 29.03.2013.
У відзиві на заяву ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі № 925/1676/13 про банкрутство ПП “Портал-Транс” Кияниця В.І. просив суд в задоволенні заяви відмовити повністю, з огляду на наступне:
- ухвала господарського суду Черкаської області від 18.12.2013, якою затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута та постанова суду від 29.10.2013 не скасовані, зазначеними судовими рішеннями підтверджується правомірність грошових вимог кредитора до боржника;
- договори позики та поруки, на підставі яких у Кияниці В.І. виникли вимоги до боржника укладені раніше одного року, який передував порушенню справи про банкрутство боржника, тобто поза межами строків, з якими пов'язана можливість оспорювання в порядку та з підстав, визначених ст. 20 закону про банкрутство, правочинів та спростування майнових дій боржника.
- посилається на п. 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважає, що зі сторони боржника в рамках відносин не вчинялись майнові дії (виконання зобов'язань на шкоду власним інтересам), які в розумінні закону про банкрутство могли бути спростовані на користь банкрута, а отже й не може бути жодного спростування майнових дій боржника;
- з визначення договору поруки та його правової природи не випливає жодним чином вчинення на користь поручителя в даному випадку боржником - ПП "Портал- Транс" відповідних майнових дій;
- ПАТ "Банк "Київська Русь" не доведено, що взяття боржником зобов'язань по договору поруки № 1 від 01.08.2012 призвело до його неплатоспроможності;
- наявними матеріалами справи та безпосередньо ухвалою суду від 18.12.2013, якою затверджено реєстр вимог кредиторів спростовується твердження ПАТ "Банк "Київська Русь" щодо не дослідження судом і не встановлення дійсності договору позики, існування зобов'язання та його виконання . У справі наявна заява з грошовими вимогами до боржника, до якої додані докази, які підтверджують факти виникнення зобов'язань позики і поруки, їх порушення (не виконання) та відповідно наявності на момент подання такої заяви грошових вимог. Ухвалою суду від 18.12.2013 було затверджено реєстр вимог кредиторів, у тому числі і Кияниці В.І., які ґрунтувались на невиконання зобов'язань згідно договору позики та договору поруки від 01.08.2012;
- твердження про те, що не пред'являлась вимога до боржника щодо виконання зобов'язань по договору поруки не відповідає дійсності, так як до заяви Кияниці В.І. з вимогами до боржника були додані в копіях як вимога від 12.03.2013 , адресована основному боржнику - Троян С.М., так і вимога від 29.03.2013, адресована ПП "Портал-Транс" (поручителю).
У поясненнях Кияниця В.І. просить суд взяти до уваги викладені у них обставини при розгляді заяви ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним та спростування майнових дій боржника, а саме: у зв'язку з публікацією оголошення, на виконання вимог чинного законодавства, з метою пред'явлення до ПП "Портал-Транс" грошових вимог, 10.06.2013 до голови ліквідаційної комісії ПП "Портал-транс" була подана відповідна заява з підтверджуючими грошовими вимогами на суму 4000000 грн. документами. З повідомлення голови ліквідаційної комісії ПП "Портал-Транс" від 18.06.2013 вбачалось , що заява Кияниці В.І. з грошовими вимогами розглянута, вимоги визнанні обґрунтованими, віднесені до 4 черги в сумі 4000000 грн. У зв'язку з тим, що грошові вимоги були визнанні в повному обсязі ліквідаційною комісією, необхідності звертатися до суду з позовом не було. В подальшому, відносно ПП "Портал-Транс" було порушено провадження у справі про банкрутство. В межах справи про банкрутство та в порядку, визначеному Законом, Кияницею В.І. була також подана до суду заява з грошовими вимогами, яка ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.12.2013 була задоволена, та затверджено реєстр кредиторів.
Ухвалою суду від 26.05.2015 відмовлено у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” про залучення спеціаліста. Задоволено клопотання публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” про призначення експертизи. Призначено судову експертизу документів про економічну діяльність приватного підприємства "Портал-Транс", проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Обов’язок оплати вартості судової експертизи покладено на подавача клопотання - публічне акціонерне товариство “Банк “Київська Русь”. Провадження у справі зупинено до надання суду письмового висновку про результати проведеної експертизи. Матеріали справи № 925/1676/13 направлено до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз .
10.11.2015 матеріали справи №925/1676/13 та документи, надані на підставі ухвали суду від 18.08.2015 надійшли від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду Черкаської області у зв'язку з несплатою рахунку від 07.09.2015 за проведення судово-економічної експертизи у справі , ухвала суду про призначення експертизи залишена баз виконання .
Ухвалою суду від 12.11.2015 провадження у справі поновлено. розгляд справи призначено на 08.12.2015.
Ухвалою суду від 08.12.2015 розгляд справи відкладено на 12.01.2016, судове засідання не відбулось. тому ухвалою від 14.01.2016 розгляд справи призначено 02.02.2016. викликано у судове засідання ліквідатора банкрута та усіх кредиторів.
Кияниця В.І. у судове засідання не з'явився, від його представника за довіреністю надійшло клопотання , у якому просив розгляд справи провести без участі кредитора - Кияниці В.І. та його уповноваженої особи, просив в задоволенні заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання недійсним правочину відмовити з підстав, викладених у відзиві на заяву та письмових поясненнях.
Горбатенко Б.Ю. у судове засідання не з'явилась. представника не направила з невідомих суду причин, хоча була належним чином повідомлена про місце та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення їй особисто 19.01.2016.
ПАТ "Банк "Київська Русь" представник а у судове засідання не направив з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про місце та час судового засідання , що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень ПАТ "Банк "Київська Русь" та ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Черкаської філії.
Ухвала суду від 14.01.2016 була також надіслана на адресу ПП "Портал-Транс".
У судовому засіданні ліквідатор банкрута просив відмовити у задоволенні заяви ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним та спростування майнових дій боржника.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, оцінивши докази в усіх їх сукупності, вважає не підлягаючою задоволенню заяву ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним та спростування майнових дій боржника, з огляду на наступне.
Ця заява подана на підставі статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон)
Згідно ст. 20 Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
- боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
- боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.
За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
Провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Портал-Транс” порушено постановою суду від 29.10.2013.
Договір поруки № 1 укладений між ПП "Портал-Транс" та Кияницею Валерієм Ігоровичем. який заявник просить визнати недійсним та за яким спростувати майнові дії ПП "Портал-Транс", що стосуються зобов'язань по виконанню цього договору, укладений 01.08.2012.
Однак, згідно ст. 20 Закону правочини (договори) або майнові дії боржника можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з вказаних у статті підстав, якщо ці правочини (договори) або майнові дії були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
Оспорюваний договір укладений більше ніж за рік до порушення провадження у справі про банкрутсво ПП "Портал-Транс".
Згідно матеріалів справи, 20.11.2013 до суду була подана заява про визнання кредитором ПП "Портал-Транс" на суму 4 000 000,00 грн. Кияницею В.І.
До заяви Кияниця В.І. додав в копіях: договір позики від 01.08.2012 № 01/08-2012 ДП;
- договір поруки від 01.08.2012 № 1 ;
- вимогу від 12.03.2013 на суму 4 000 000,000 грн. до Троян С.М. ;
- вимогу від 29.03.2013 на суму 4 000 000,00 грн. до ПП "Портал-Транс"
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.12.2013, яка набрала законної сили, реєстр вимог конкурсних кредиторів приватного підприємства “Портал-Транс”, згідно з яким визнані вимоги, зокрема, Кияниці Валерія Ігоровича - на суму 4 000 000,00 грн. грн. у четверту чергу, затверджено.
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст.554 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно п. 4.1. договору позики № 01/08-2012ДП від 01.08.2012, укладеного між Кияницею В.І. (позикодавець за договором ) та Троян С.М. (позичальник за договором) строк повернення позики становить 6 місяців з дня надання суми позики, до 01.02.2013.
Оспорюваний договір поруки № 1від 01.08.2012, укладений між ПП "Портал-Транс" (поручитель за договром0 та Кияницею В.І. (кредитор за договором) укладений для забезпечення зобов'язання за договором позики № 01/08-2012ДП від 01.08.2012.
Згідно п. 6.1 оспорюваного договору дія цього договору прпиняється після належного виконання поручителем чи боржником усіх взятих на себе зобов'язань за договором позики від 01.08.2012 № 01/08-2012 ДП.
Вимогу до ПП "Портал-Транс" Кияниця В.І. пред'явив 29.03.2013 , тобто у встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк - протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто порука не була припинена.
Згідно ст. 558 ЦК України поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
У ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
На підставі викладено, судом не встановлені підстави , передбачені ст. 20 законом та ЦК України, для визнання оспорюваного договору недійсним та спростування майнових дій ПП "Портал-Транс", що стосуються зобов'язань по виконанню оспорюваного договору.
В процесі розгляду спору, судом задоволено клопотання ПАТ “Банк “Київська Русь” про встановлення дійсності зобов’язань за договором поруки № 1 від 01.08.2012 та договором позики № 01/08-2012 ДП від 01.08.2012.
Керуючись ст.4-1, 12, 86 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , ст. ст. 203, 215, 559 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ПАТ “Банк “Київська Русь” про визнання правочину (договору) недійсним та спростування майнових дій приватного підприємства "Портал-Транс".
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 09 лютого 2016 року.
Суддя І.І. Гура