Ухвала по справі № 05/925/29/13-г від 5 січня 2015 року (відмова в заміні ліквідатора)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

  05 січня 2015 року                                                   Справа № 05/925/29/13-г

         Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання  Хелис Н.М.,

за участю розпорядника майна Пшеничного С.М. – особисто,

представників:

від ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”: Грушевий Ю.В. – за довіреністю,

від боржника: Оберемок І.І. , Сидорчук Г.П. – за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”  про заміну кредитора

у справі за заявою публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”  до   товариства з обмеженою відповідальністю “Нікос” про визнання банкрутом ,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.01.2013 на підставі ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання  його банкрутом” (далі – Закон) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Нікос”.

31.01.2013 проведено підготовче засідання, розпорядником майна призначено Пшеничного С. М.

16.02.2013 в газеті “Голос України” 32 (5532) надруковано оголошення про порушення справи про банкрутство.

До суду надійшло клопотання ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” про заміну кредитора у справі.

Клопотання мотивовано тим, що 25.11.2014 між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”  та ПАТ “Аграрний комерційний банк” укладено договір  факторингу №140-0-0-00/11-121, відповідно до умов якого ПАТ “Аграрний комерційний банк” набуло право вимоги виконання за кредитними договорами, договором поруки №010/05-02/033-08 п-1 від 27.03.2008, та договором іпотеки №010/05-02/033-08 з-1 від 28.05.2008 укладених між ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”  та ТОВ “Нікос”. В зв’язку з цим, ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”  просить замінити кредитора, вимоги якого забезпечені  заставою на ПАТ “Аграрний комерційний банк”.

Ухвалою суду від 23.12.2014 розгляд клопотання призначено на 05.01.2015.

Представник ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представники боржника заперечили проти задоволення клопотання банку, оскільки в договорі факторингу №140-0-0-00/11-121 від 25.11.2014 не вказано конкретні суми передані ПАТ “Аграрний комерційний банк”, в зв’язку з цим невідомо чи заявлені вони ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”  у даній справі.

Розпорядник майна заперечив проти задоволення клопотання ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”, пояснив, що банку частково відшкодовано заявлену заборгованість і в зв’язку з тим, що в договорі не прописані суми, які підлягають передачі на підставі договору факторингу, не можна визнавати ПАТ “Аграрний комерційний банк” новим кредитором у справі.

Представник ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” повідомив, що на даний час договір факторингу №140-0-0-00/11-121 від 25.11.2014 є дійсним, тому підстави вважати, що він укладений з порушенням норм чинного законодавства відсутні.

Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення розпорядника майна, представників заявника, боржника, встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно із ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Виходячи із змісту  Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання  його банкрутом” в редакції від 22.12.2011 N 4212-VI, який вступив у дію з 19.01.2013, розгляд даної справи проводиться за нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання  його банкрутом” в редакції від 14.05.1992 (далі за текстом –Закон).

Статтею 25 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Пунктом 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009  № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" визначено, що статтею 512 ЦК встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або бере на себе зобов’язання передати кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта), а клієнт відступає або бере на себе  зобов’язання відступити факторові ту свою грошову вимогу  до третьої особи, яка випливає  з відносин клієнта (кредитора) з цією третьою особою (боржником).

За своєю юридичною природою договір факторингу  є різновид відступки вимоги з особливим суб’єктним складом.

Фактор може передати  як повністю так і частково свою грошову вимогу. Тому, передана грошова вимога  повинна бути конкретизована у грошовій сумі.

На даний час ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль” не є вже учасником провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ “Нікос”. З моменту укладення договору факторингу №140-0-0-00/11-121, тобто з 25.11.2014, правом вимоги із зверненням до суду із заявою про заміну кредитора у справі наділене ПАТ “Аграрний комерційний банк”. Виходячи з наведеного, клопотання про заміну кредитора у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 25, 86 ГПК України, ст. 1, 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суд,  –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Черкаської обласної дирекції АТ “Райффайзен Банк Аваль”  про заміну кредитора у справі відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.

         Суддя                                                                          Швидкий В.А.