flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала № 14/5026/729/2011 від 09 січня 2014 року

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

УХВАЛА

(вступна та резолютивна частини)

09 січня 2014 року

Справа №14/5026/729/2011

 

вх. № 22772/13 від 16.10.2013

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: представників за довіреностями – Короткої Анни Володимирівни (від ліквідатора банкрута), Примака В.А. (від товариства з обмеженою відповідальністю «Агротанес»), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

заяву

заявника                     боржника у особі ліквідатора банкрута

до відповідача   товариства з обмеженою відповідальністю “Агротанес”

третьої особи,    яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача, приватного нотаріуса Смілянського

міського нотаріального округу Таран Г.В.

про                               визнання договору недійсним та про повернення майна

у справі за заявою

ініціюючого кредитора      Смілянської об’єднаної державної податкової

                                                        інспекції

до боржника                                  товариства з обмеженою відповідальністю

                                                        сільськогосподарське підприємство “Агротемп-

                                                        Сміла”

про                                         визнання банкрутом відсутнього боржника, –

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Короткої А.В., у межах справи про банкрутство у ліквідаційній процедурі подано заяву від 14.10.2013 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини комплексу нежитлових будівель від 11.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. 11.04.2007 і зареєстрованого в реєстрі за №1716 (далі – Договір-1716) та про повернення частини комплексу нежитлових будівель у складі наступного майна: контора під літ. "А" площею 78,4 кв.м.; кормоцех під літ. "Л л" площею 814,1 кв.м.; 2/3 частин замощення під №1; ГСМ під літ. "К" площею 26,2 кв.м.; підвал з котельнею під літ. "П/д" площею 719,4 кв.м.; свинокомплекс під літ. "В в в 1в 11" площею 1071,5 кв.м.; гноєзбірник під літ. "Ж"; кормосховище під літ. "Д" площею 37,0 кв.м.; навіс під літ. "М"; літній свинокомплекс під літ "Е"; щитова під літ. "З"; вбиральня під літ. "У"; огорожа під №1; водонапірна башня під літ. "И" – яке знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Паризької Комуни, будинок 13 (далі – Майно).

Заяву подано з тих підстав, що відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України кошти у сумі 120000 грн. за Договором-1716 не перераховувались; що Договір-1716 є неукладеним у зв’язку з відсутністю державної реєстрації та акту прийому-передачі; що відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України угода є фіктивною і вчинена без наміру створення правових наслідків; що безпідставно набуте майно має бути витребуване відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України; що відповідно до частини 10 ст.17 та ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI /тобто в редакції, чинній до 19.01.2013/, далі – Закон-1992) виконання Договору-1716 завдає збитків боржнику.

У судовому засіданні та у додаткових поясненнях від 04.11.2013 ліквідатор банкрута підтримав заявлені вимоги і пояснив, що підставою для визнання Договору-1716 недійсним є п.10 ст.17 та ст.25 Закону-1992, оскільки прибуткові касові ордери підписані не уповноваженою особою і кошти боржнику не надійшли.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представники у судовому засіданні проти задоволення вимог заперечили і пояснили, що заява містить суперечність у підставах визнання Договору-1716 недійсним, оскільки якщо оспорюваний правочин є фіктивний і укладений без наміру створення правових наслідків, то не може ставитись одночасно вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння; що відсутність примірника Договору-1716 у боржника не може служити підставою для визнання його недійсним, що законність укладення Договору-1716 підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів, що правочин зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно; що факт передачі майна покупцю підтверджується копією акту прийому-передачі від 11.04.2007, що факт оплати 120000 грн. підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів та довідкою боржника від квітня місяця 2007 року.

Присутній у судовому засіданні 11.12.2013 керівник відповідача, Слюнько С.І., на запитання головуючого пояснив, що гроші повністю передав особисто у приміщенні нотаріальної контори (але не в присутності нотаріуса) одному із засновників, що усі засновники були присутні при укладенні договору, ким конкретно було виписано прибуткові касові ордери він не пам’ятає і це його не цікавило.

Ухвалою суду від 23.10.2013 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватного нотаріуса Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В.. Останньою надано суду копії документів, які були подані сторонами для нотаріального посвідчення Договору-1716 та письмові пояснення, згідно з якими вважає, що підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були неодноразово належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак приватний нотаріус Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В., представники від Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

Ухвалою суду від 11.12.2013 розгляд справи відкладено на 09.01.2014, та зобов’язано: Слюнька С.І. – викласти письмове пояснення з питання: з ким проведено розрахунок, коли, за яких обставин, придбаного згідно з договором купівлі-продажу частини комплексу, нежитлових будівель від 11.04.2007, які ним були дані усно у судовому засіданні;  а адвоката – докази фактичних витрат надавача послуг (адвоката) на вказані ним у розрахунку суму 6000 грн. (первинні документи на підтвердження фактичних витрат, їх окремий письмовий розрахунок, відомості про освіту і досвід юридичної роботи адвоката, показники затрат на виконання договору (кількості, вартості, часу тощо) та їх розрахунок), а також за наявності – вартісні показники оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг.

Ухвалою суду від 05.12.2013 задоволено усне клопотання ліквідатора банкрута та зобов’язано відповідача надати суду оригінали прибуткових касових ордерів з метою можливості їх подальшого експертного дослідження, які були надані у судовому засіданні 11.12.2013.

До дня судового засідання 09.01.2014 адвокатом Примаком В.А., надано суду розрахунок його витрат на правову допомогу адвоката, згідно з яким правова допомога включає ознайомлення зі справою у нотаріуса (1 год.), підготовку відзиву (3 год.) підготовку пояснень Слюнька С.І. (2 год.), участь у шести судових засіданнях, транспортні витрати на проїзд з м. Сміли, використання комп’ютерної техніки.

Згідно з наданими у цьому ж судовому засіданнями письмовими поясненнями Слюнька С.І. "розрахунок проводився в нотаріальній конторі і на вимогу нотаріуса директор ТОВ "СП "Агротемп-Сміла" Лісовий Д.І. надав довідку на підтвердження проведення повного розрахунку, яку нотаріус приєднав до договору купівлі продажу."

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом засовуються положення Закону-1992.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України  суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

 

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що вимога не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Договором-1716 та актом прийому-передачі комплексу нежитлових будівель за адресою м.Сміла, вул. Паризької Комуни, 13, від 11.04.2007, відповідач придбав у боржника Майно. Договір-1716 було нотаріально посвідчено, зареєстровано у Державному реєстрі правочинів 11.04.2007 за №3818578. 02.05.2007 Смілянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації відповідачу видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14421802, в якій зазначено, що балансова вартість Майна складає 120 тис. грн. Згідно з квитанціями  до прибуткового касового ордера ТОВ СП «Агротемп» №№1-14 відповідачем сплачено боржнику 120 тис.грн. Про внесення в касу боржника цих коштів приватному нотаріусу керівником боржника, Лісовим Д.І., у квітні 2007 року (числа у наданій суду копії не видно) надано довідку.

Згідно з договором про надання юридичної допомоги №1/11-13г від 06.11.2013, актом виконаних робіт до договору №1/11-13 г від 06.11.2013, квитанцією №11-4/13 на оплату юридичних послуг на суму 6000 грн. адвокатом Примаком В.А. надано послуги з представництва інтересів відповідача у ході розгляду заяви боржника.

 

Вказані обставини підтверджуються наступними доказами:

договором купівлі-продажу частини комплексу, нежитлових будівель від 11.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В., зареєстрованим в реєстрі за №1716,

інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 12297329,

витягом з Державного реєстру правочинів №3818578, виданим 11.04.2007,

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14421802, виданим Смілянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації 02.05.2007,

актом прийому-передачі комплексу нежитлових будівель за адресою м.Сміла, вул. Паризької Комуни, 13, від 11.04.2007,

квитанціями  до прибуткового касового ордера ТОВ СП «Агротемп» №№1-14,

договором купівлі-продажу частини комплексу – нежитлових будівель від 11.05.2006, посвідченим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу 11.06.2006  зареєстрованим в реєстрі за №2453,

витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №14185504, виданим Смілянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації 10.04.2007,

довідкою ТОВ СП «Агротемп-Сміла» про внесення в касу ТОВ СП «Агро темп-Сміла» коштів в сумі 120000 грн. за придбання комплексу нежитлових будівель,

довідкою ТОВ СП «Агро темп-Сміла» про балансову вартість частини комплексу нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: м. Сміла, вул.. Паризької комуни, 13 і належать ТОВ СП «Агротемп-Сміла»,

протоколом  загальних зборів засновників ТОВ СП «Агротемп-Сміла» від 21.03.2007,

довідкою про правовий статус та кількісну характеристику земельної ділянки, виданою Смілянським міським управлінням земельних ресурсів,

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14169408, виданим Смілянським виробничим підрозділом Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації 06.04.2007,

договором про надання юридичної допомоги №1/11-13 г від 06.11.2013,

актом виконаних робіт до договору №1/11-13 г від 06.11.2013,

квитанцією №11-4/13 на оплату юридичних послуг.

 

Відповідно до ст.25 Закону-1992 ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Відповідно до ч.10 ст.17 Закону-1992 керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

 

Таким чином, обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог (невиконання договору в частині сплати коштів за отримане майно та спричинення цим збитків) спростовуються доказами, наданими відповідачем про його оплату. Факт отримання коштів боржником підтверджується наданими в оригіналі доказами оплати (прибутковими касовими ордерами) та довідкою керівника боржника про їх отримання.

Доводи ж ліквідатора банкрута суд оцінює наступним чином – так дійсно, прибуткові касові ордери містять підпис, який не схожий з підписом керівника боржника Лісового Дмитра Ілліча, однак відповідач підтвердив виконання свого обов’язку за Договором-1716 передати гроші, отримавши первинні бухгалтерські документи про цей факт. Суду ліквідатором банкрута не надано доказів, що підпис на прибуткових касових ордерах є підписом неуповноваженої особи (тобто є підписом не Лісового Д.І. або є підписом іншої особи, яка на момент отримання грошей не була спеціально уповноважена на їх отримання) чи інших доказів їх фальсифікації. Доводи ліквідатора банкрута про невнесення коштів у касу боржника не спростовують факт передачі коштів боржнику, оскільки особа (особи) які отримали гроші дійсно могли і не внести їх в касу, не провести їх по бухгалтерському обліку, однак такі дії цих осіб містять ознаки крадіжки, а не підтвердження факту невиконання умов Договору-1716 відповідачем. При цьому Слюнько С.І., який особисто передавав кошти, пояснив, що передавав їх готівкою у приміщенні нотаріальної контори у присутності усіх засновників боржника.

Решта підстав для визнання Договору-1716 недійсним не можуть бути предметом доказування у межах справи про банкрутство, є суперечливими (як правильно зазначає відповідач), не доведені будь-якими доказами та не є належними підставами, оскільки договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, прямо і однозначно визначених законом.

За таких обставин у задоволенні вимог заявника (боржника у особі ліквідатора банкрута) необхідно відмовити. Судові витрати в частині сплаченого судового збору повністю покладаються на боржника.

Що стосується судових витрат в частині оплати послуг адвоката, то суд (враховуючи роз’яснення Вищого господарського суду України, дані у п. 6.5 постанови Пленуму від 21.02.2013 №7, п.11 листа від 13.02.2002 №01-8/155, 14.12.2007 №01-8/973 п.11) виходить з наступного.

На неодноразові вимоги в ухвалах суду відповідачем не надано належного і повного розрахунку сплаченої відповідачем адвокату суми 6000 грн., а лише зазначено, що в цю суму включено.

Оцінюючи ті обставини, що докази фактичних витрат надавача послуг для представництва інтересів на вимогу суду не були надані, що кількість фактів та матеріалів у справі є незначними, а також враховуючи ступінь складності юридичної оцінки фактів, кількість вчинених для виконання доручення дій і проведених судових засідань, суд вважає вказаний і сплачений відповідачем розмір витрат неспіврозмірним.

У зв’язку з цим суд обмежує заявлений розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи на момент винесення цього судового рішення сумою 1500 грн.( з огляду на викладене у листі адвоката та досвід його роботи) виходячи з такого розрахунку: ознайомлення зі справою у нотаріуса (1 год. – 100 грн.), підготовку відзиву (3 год. – 500 грн.)  участь у шести судових засіданнях(150 грн. х 6) 900 грн..

Що стосується підготовки пояснень Слюньком С.І., то відповідно до ст.32 ГПК України суд зобов’язував його особисто викласти ті пояснення, які вже були дані ним у судовому засіданні, що стосується транспортних витрат на проїзд з м.Сміли і використання комп’ютерної техніки, то це є фактичні витрати, які повинні бути підтверджені первинними бухгалтерськими документами (квитками, чеками тощо) які суду надані не були.

Суд підкреслює, що висновок суду про необхідність обмеження заявленого розміру судових витрат не може бути покладений в основу перегляду договору про надання юридичної допомоги №1/11-13г від 06.11.2013, оскільки стосується лише доведення доказами і обгрунтуваннями обставин розумної необхідності витрат у цій конкретній справі, та обов’язком покладання відшкодування визначеної судом суми за рахунок боржника.

Оскільки обов’язок сплати 1500 грн. відповідачу у боржника виникає на підставі цього судового рішення, оскільки дане судове рішення прийнято судом безпосередньо у справі про банкрутство боржника, оскільки обов’язок боржника перед відповідачем виникає у ліквідаційній процедурі, оскільки повернення коштів відповідачу боржником можливе лише у порядку черговості, визначеному ст.31 Закону-1992, суд вважає, що відповідач підлягає визнанню поточним кредитором на суму 1500 грн. судових витрат, вимоги якого підлягають погашенню у першу чергу. 

 

Керуючись ст.49, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 24 Закону-1992, суд, –

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні вимог боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Короткої А.В., у заяві від 14.10.2013 повністю.

2. Визнати товариство з обмеженою відповідальністю “Агротанес” (м.Черкаси, вул. Леніна-Благовісна, б.105/269, ідентифікаційний код 32504094) поточним кредитором боржника на суму 1500 грн., які підлягають погашенню у першу чергу.

 

Направити дану ухвалу рекомендованим листом ліквідатору банкрута, відповідачу, приватному нотаріусу Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В., усім кредиторам (1).

Повне рішення складено 16.01.2014.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

 

С у д д я                                                                      Хабазня Ю.А.

5