Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
11 червня 2018р. Справа № 925/1325/18
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду розглянув матеріали справи за заявою
ініціюючого кредитора Головного управління ДФС у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235
до боржника приватного підприємства “ІТС “Ровер”, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 71
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
за участю представників сторін:
ініціюючого кредитора: Юревич С.В. – за довіреністю;
боржника: не з’явився;
арбітражні керуючі: не з’явилися.
До господарського суду Черкаської області надійшла заява Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства “ІТС “Ровер” про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон).
Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство надано довідку щодо кандидатури арбітражного керуючого – Протасова Сергія Володимировича (свідоцтво арбітражного керуючого №1860 від 02.02.2018р.).
До суду із заявами про участь у справі звернулись арбітражні керуючі Іванюк О.М., Голінний А.М., Мисан В.М., Новосельцев В.П.
Ухвалою суду від 22.01.2019р. відмовлено ініціюючому кредитору - ГУ ДФС у Черкаській області за заявою від 12.12.2018р. №50441/23-00-10-0118 у відкритті провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “ІТС “Ровер”.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019р. ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.01.2019р. – скасовано, матеріали справи передано до господарського суду Черкаської області для вчинення дій, передбачених ст. 16 Закону.
23.04.2019р. справа №925/1325/18 повернулась до господарського суду Черкаської області.
Ухвалою суду від 02.05.2019р. підготовче засідання призначено на 14.05.2019р.
Ухвалою суду від 14.05.2019р. підготовче засідання за клопотанням представникам ініціюючого кредитора відкладено на 11.06.2019р.
Представник боржника та арбітражні керуючі в підготовче засідання не з’явились, причини нез’явлення суду не повідомили.
Боржник повідомлявся рекомендованим листом про час і місце судового розгляду за місцем його державної реєстрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, відмітками канцелярії на ухвалі суду про відправку, і, виходячи з положень ст.93 ЦК України, абз.7 ч.2 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 є доказами належного повідомлення учасників провадження у справі про банкрутство боржника. Ухвала суду направлена на адресу боржника повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим суд, відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними у ній матеріалами.
Арбітражні керуючі Протасов С.В., Іванюк О.М., Голінний А.М., Мисан В.М., Новосельцев В.П. - відповідно до поштових повідомлень про вручення поштових відправлень – належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Представник ініціюючого кредитора заявлені вимоги підтримав, заперечив проти затвердження кандидатури арбітражного керуючого Протасова С.В. Вказав на відсутність досвіду Протасова С.В. в якості арбітражного керуючого – оскільки має один рік стажу від дня отримання Свідоцтва про право на здійснення ним діяльності арбітражного керуючого та його територіальну віддаленість від місця реєстрації боржника. Просив призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голінного А.М., який має досвід роботи арбітражного керуючого більше десяти років та зарекомендував себе сумлінним та кваліфікованим фахівцем в інших судових провадженнях. Має 5 найвищий рівень кваліфікації.
При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в новій редакції, чинній з 19.01.2013р. та з послідуючими змінами, далі – Закон).
Заслухавши представника ініціюючого кредитора та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Відповідно до ст.10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.11.2018р. боржник зареєстрований як юридична особа.
Податковий борг у ПП “ІТС “Ровер” в сумі 6 744 506,00 грн. виник згідно податкової декларації платника з податку на додану вартість за листопад 2016 року по строку сплати 31.12.2016 року, поданою боржником 15.12.2016р.
Своєю постановою від 28.03.2019р. Північний апеляційний господарський суд визнав вимоги ініціюючого кредитора безспірними, без рішення суду та відкриття виконавчого провадження. Постанова є обов’язковою для застосування господарським судом Черкаської області в даній справі.
З 01.01.2017 року Державні податкові інспекції здійснюють виключно функції обслуговування платників податків.
Відповідно до п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Водночас у зв'язку з змінами чинного законодавства, внесено додаткові способи погашення податкового боргу, як на підставі рішення суду так і без звернення до суду.
Так, відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість” 16 липня 2015 року, №643-VIII абзац перший пункту 95.3 статті 95 після слів «обслуговуючих такого платника податків» доповнено словами «та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів», абзац четвертий пункту 87.1 статті 87 доповнено реченнями такого змісту: «Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики».
Тобто законом додано спосіб стягнення податкового боргу на підставі рішення суду, проте механізм його виконання не передбачає застосування Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, тобто без виставлення інкасових доручень, оскільки здійснюється автоматичне списання коштів на підставі реєстрів, а контролюючий орган має доступ до інформації про рух коштів на казначейському рахунку.
Виходячи з приписів ст.87, 95, 200, 200-1 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону-4212, доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України, а також відсутність фактів автоматичного списання коштів рахунку боржника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (оскільки інші рахунки відсутні).
Постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про відкриття провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів з рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України «Про виконавче провадження».
Перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону, починається з моменту набрання законної сили судовим рішенням про стягнення боргу з ПДВ.
В подальшому, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” 21 грудня 2016 року, N 1797-VIII пункт 95.5 доповнено абзацами другим - шостим такого змісту: «У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
У таких випадках:
- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувана до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Таким чином введено спосіб стягнення податкового боргу без рішення суду та інкасових доручень.
Водночас акт про вилучення готівки за своєю правовою дією є аналогічним інкасовому дорученню.
Таким чином стягнення боргу у відповідності п 95.3 Податкового кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини та стягнення боргу та відповідно до п. 95.5 ст.95 Податкового кодексу у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
Контролюючий орган на підтвердження безспірності вимог може не надавати документи, викладені в Законі, з підстав того, що рішення керівника та акт вилучення готівки в даному випадку є аналогічними за своєю правовою природою до рішення суду, оскільки на підставі рішення керівника здійснюється безспірне списання коштів на рахунку та вилучення готівкових коштів.
У відповідності до ст. 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань“) чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.
Банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.
Згідно облікових даних контролюючого органу, що підтверджується довідкою від 10.12.2018р. №1859/23-00-50-17-019 про наявність рахунків у банках - у ПП “ІТС “Ровер” відсутні діючі розрахункові рахунки, відкриті в банківських установах.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ №1244 від 29 грудня 2010 р. “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України” у випадку, передбаченому пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком.
Ініціюючим кредитором прийнято рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 02.07.2018р. №27905/23-00-17-02-019, яке направлено платнику податків у відповідності ст. 42 Податкового кодексу України рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 5 Постанови КМУ №1244 від 29.12.2010р. “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України” за результатами вилучення готівки складається акт.
Посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області здійснено вихід за податковою адресою платника та складено акт про неможливість вилучення готівки від 20.08.2018р. №1/23-00-17-02-031.
У зв’язку з відсутністю підприємства за податковою адресою було складено акт від 20.08.2018р. №4/23-00-17-02-030, направлено запит на встановлення місцезнаходження платника вих. №1173/23-00-17-02-022 та отримано довідку про відсутність платника за податковою адресою.
Безспірність вимог до ПП “ІТС “Ровер” підтверджена рішенням про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 02.07.2018 р. №27905/23-00-17-02-019.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Перебіг трьохмісячного строку, визначеного ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, починається з моменту складення акту про неможливість вилучення готівки від 20.08.2018 р. №1/23-00-17-02-031.
Судом встановлено, що з моменту прийняття рішення ДФС про стягнення готівки та складення акту про неможливість вилучення готівки минуло більше трьох місяців. Доказів про те, що протягом цього періоду було виконано рішення та відповідно боржником сплачено кошти суду не надано.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви кредитора – органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Водночас спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.
При цьому, передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника.
Щодо стягнення дебіторської заборгованості, то необхідно зазначити, що контролюючий орган відповідно до ст. 19 Конституції України зобов’язаний діяти в межах та спосіб передбачений чинним законодавством, водночас п. 95.22 ст. 95 Податкового кодексу України визначає, що контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.
Платником податків не надаваласть інформація про наявну дебіторську заборгованість та не здійснювалось переведення права вимоги на таку заборгованість.
Відповідно ст. 70 Податкового кодексу України органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи внутрішніх справ, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, зобов'язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.
Відповідно інформації органів державної реєстрації актів цивільного стану код РНОКПП 1071609544 керівника, головного бухгалтера, підписанта та засновника Доліба О.О. 04.05.1929 р.н., має ознаку «закритий по смерті».
Таким чином, особа, що має право підпису для вчинення юридично значимих дій відсутня, що унеможливлює переведення права вимоги дебіторської заборгованості та погашення податкового боргу іншим шляхом.
Платник податків відповідно до інформації з єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 09.01.2019р. №152131071 не має зареєстрованих прав на нерухоме майно.
Відповідно до відповіді на запит Головне управління Держспоживслужби від 27.02.2018р. №т-107 сільського господарська техніка за боржником не зареєстрована. Транспортні засоби згідно інформації з АІС ДАІ 2000 наданої листом від 03.03.2018р. №3123/41-418.
Відносно платника складено акт опису майна від 03.04.2018р. №139/23-00-17-02-025 та підтверджено відсутність на день складання акта майна, що може бути описане в податкову заставу.
Відповідно до ст. 89 Податкового кодексу у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
Проте жодних повідомлень про набуття права власності на майно від платника не надходило.
Відтак активи, на які може бути звернено стягнення боргу у платника відсутні.
Суд дійшов висновку:
безспірна сума основного боргу, з наявністю якої Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає можливість подальшого продовження провадження у справі про банкрутство, на час порушення провадження у справі складає 6 744 506,00 грн. грн. з податкового боргу, що більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати (300 х 3723 грн. = 1 116 900 грн.);
вимоги боржника не погашені з моменту прийняття акту про неможливість вилучення готівки від 20.08.2018р. №1/23-00-17-02-031 протягом більше трьох місяців;
Вказані обставини є правовою підставою порушення провадження у справі про банкрутство боржника.
Суд вважає, що вимоги заявника підлягають визнанню у повному обсязі у розмірі 6 744 506,00 грн. податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які відповідно до ст.45 Закону підлягають погашенню у третю чергу та 17620,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу.
Відповідно до ч.9 ст.16 Закону суд зобов’язаний ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
На запит суду автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено арбітражного керуючого Протасова Сергія Володимировича (свідоцтво арбітражного керуючого №1860 від 02.02.2018р.), яким на вимогу ухвали суду від 17.12.2018р. надано суду заяву про згоду стати розпорядником майна в цій справі, а також документів, що підтверджують його право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, досвід та професійні якості: копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1860, виданого 02.02.2018р (наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2018 №252/5); копію договору добровільного страхування; інформацію про його діяльність як арбітражного керуючого.
Крім того, до суду 28.12.2018р. надійшла заява арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича від 26.12.2018р. №1 про участь у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна) у справі про банкрутство ПП “ІТС “Ровер“, судове засідання провести без участі арбітражного керуючого Іванюка О.М. за наявними та поданими документами.
28.12.2018р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича від 27.12.2018р. №01-21/118 про участь у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна) у справі про банкрутство ПП “ІТС “Ровер“.
03.01.2019р. до суду надійшла заява-згода арбітражного керуючого Протасова Сергія Володимировича від 21.12.2018р. №1-34/01 про участь у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна) у справі про банкрутство ПП “ІТС “Ровер“.
03.01.2019р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Мисан Василя Миколайовича від 03.01.2019р. №02/200 про призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі про банкрутство ПП “ІТС “Ровер“.
03.01.2019р. до суду надійшла заява арбітражного керуючого Новосельцева Володимира Петровича від 03.01.2019р. №02/1912 про призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в якій просить суд призначити його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі про банкрутство ПП “ІТС “Ровер“.
Суд відхиляє заяви, які надійшла від арбітражних керуючих: Протасова С.В., Іванюка О.М., Мисана В.М., Новосельцева В.П. з огляду на положення абз.1-4 ч.1 ст.114 Закону та позицію ініціюючого кредитора.
У зв'язку з викладеними вище обставинами суд призначає розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича (свідоцтво арбітражного керуючого №1407 від 16.07.2013р.), яким надано суду заяву про згоду стати розпорядником майна в цій справі, а також документів, що підтверджують його право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, досвід та професійні якості: копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1860, виданого 02.02.2018р (наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2018 №252/5); копію договору добровільного страхування; інформацію про його діяльність як арбітражного керуючого.
При призначенні розпорядника майна боржника суду належить встановити розмір оплати його послуг та джерела її сплати. Згідно з ч.2 ст.115 Закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати.
Оскільки боржником не надано суду довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, суд визначає її в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Також у зв'язку із задоволенням вимоги ініціюючого кредитора та порушенням провадження у справі на боржника належить покласти судовий збір в сумі 17620 грн., який підлягає погашенню у першу чергу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-12, 16, 19, 22, 45, 114, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд
УХВАЛИВ:
17620,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу;
6744506,00 грн. податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які підлягають погашенню у третю чергу.
Боржнику разом з розпорядником майна забезпечити: розгляд вимог конкурсних кредиторів; надіслання повідомлень заявнику про повне або часткове їх визнання чи відхилення із мотивованим обгрунтуванням підстав відхилення; надання суду копій надісланих повідомлень та доказів їх надіслання.
Попереднє засідання провести в приміщенні господарського суду Черкаської області.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом: боржнику; розпоряднику майна боржника, арбітражному керуючому Голінному А.М., Іванюку О.М., Мисану В.М., Новосельцеву В.П., Протасову С.В., Соснівському відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції для виконання п.8 резолютивної частини цієї ухвали суду (в оригіналі з гербовою печаткою суду); а також ініціюючому кредитору; державному реєстратору (Черкаській міській раді – для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань); до відому Головному управлінню юстиції у Черкаській області, Соснівському районному суду м.Черкаси.
Повне судове рішення складено 12.06.2019р.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Г.М. Скиба
_03_03.png)
