Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
30 жовтня 2018 року № 1 м. Черкаси Справа № 01/10/5026/779/2011
Вх. суду № 591/18 від 10.01.2018,
№ 6918/18 від 13.03.2018,
№ 25394/18 від 28.08.2018,
№ 26572/18 від 11.09.2018,
№ 26637/18 від 11.09.2018
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Соколишиною І.А.,
за участю у судовому засіданні: Звєздічева М.О. (ліквідатор банкрута, за посадою), Кошлія Р.В. (від ПАТ "Сбербанк", представник за довіреністю),
у судове засідання не з’явились: представники від ПАТ "Перший Український міжнародний банк", ПАТ "УкрСиббанк", Головного управління юстиції,
розглянувши у відкритому у м. Черкаси у приміщенні суду скарги від 09.01.2018, від 12.03.2018 та від 10.09.2018
заявника, Публічного акціонерного товариства "Сбербанк",
на дії та бездіяльність ліквідатора банкрута,
а також клопотання від 24.08.2018 (аналогічне від 06.09.2018)
заявника, Публічного акціонерного товариства "Сбербанк",
про заміну ліквідатора банкрута
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",
до боржника, Відкритого акціонерного товариства "Золотоноша м’ясо",
про визнання банкрутом,
УСТАНОВИВ:
1.Головою комітету кредиторів, публічним акціонерним товариством "Сбербанк", (далі – заявник) подано скарги на дії ліквідатора, арбітражного керуючого Звєздічева М.О. (далі – ліквідатор банкрута), від 09.01.2018, від 12.03.2018 та від 10.09.2018, а також клопотання від 24.08.2018, аналогічні клопотання від 06.09.2018 та від 16.10.2018 з вимогами: усунути арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від виконання повноважень ліквідатора банкрута та призначити на цю посаду іншого арбітражного керуючого; постановити і направити до Міністерства юстиції України окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. з обставин виконання ним повноважень ліквідатора банкрута для вжиття заходів реагування.
що ліквідатор банкрута систематично і демонстративно, ігноруючи вимоги ч.11 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, далі – Закон №2343-XII), не звітував про свою діяльність, приховав інформацію про фінансове становище і майно боржника станом на день відкриття ліквідаційної процедури, про ліквідаційну масу банкрута, про дати і суми коштів, які надходили на рахунок боржника та про їх використання; не проводив роботи з реалізації заставного майна; не звертався до правоохоронних органів за фактом не передання йому в повному обсязі фінансової документації боржника; не заперечив проти вимог податкового органу, строк позовної давності яких закінчився; заволодів коштами боржника, які мали бути спрямовані на погашення вимог кредиторів;
що інформація, викладена у звітах ліквідатора банкрута, не містить дат вчинення ним зазначених дій, тому фактично унеможливлює аналіз його діяльності і контроль зі сторони комітету кредиторів. Зокрема, ухвалою суду від 17.09.2013 у цій справі задоволено заяву ПАТ "Перевалський м’ясопереробний завод" та зобов’язано ліквідатора банкрута виключити з ліквідаційної маси ВАТ "Золотоношам’ясо" і повернути заявнику помилково перераховані грошові кошти в розмірі 200000 грн. Ухвалу було скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014, однак, у період 2013 – 2018 років, у порушення ст.3-1 і 30 Закону №2343-XII, ліквідатором банкрута комітету кредиторів не була надана інформація про те, чи були вказані кошти включені ліквідатором до ліквідаційної маси, на якому рахунку і в якому банку вони знаходились і яка причина того, що кошти не були розподілені між кредиторами;
що лише з наданого ліквідатором банкрута на зборах комітету кредиторів 14.02.2018 звіту №1 від 01.02.2018 кредиторам вперше стало відомо про надходження до ліквідаційної маси боржника грошових коштів в розмірі 229837,84 грн., які арбітражним керуючим були протиправно присвоєні, в той час, як вимоги Банку залишились непогашеними;
що бездіяльність ліквідатора банкрута призводить до затягування ліквідаційної процедури та до збільшення витрат на оплату його послуг, оскільки він виконує повноваження суто формально і фактична робота за п’ять років ліквідаційної процедури зводиться до погашення вимог кредиторів ПАТ "Сбербанк" на суму 33477 грн., ПУМБ на суму 125 грн. та Рятувальної команди на суму 1147 грн., оскільки заставне майно банкрута в кількості 116 одиниць залишається не реалізованим і вказана обставина спричиняє значну шкоду ПАТ "Сбербанк";
що приховування та вибіркове надання інформації ліквідатором банкрута призвело до неодноразового змушення комітету кредиторів приймати рішення про продовження строку ліквідаційної процедури, до збільшення розміру з оплати його послуг до 164583 грн., який не є ні пропорційним реально проведеній роботі, ні розумним;
що відповідно до п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ при визначенні розміру оплати послуг за виконання повноважень ліквідатора банкрута слід застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.;
що не визначення порядку денного у повідомленні про призначення на 07.02.2018 зборів комітету кредиторів ліквідатором банкрута свідчить як про формальність таких зборів і так про несумісне з нормами моралі ставлення арбітражного керуючого до кредиторів;
що претензійна робота з дебіторами ліквідатором банкрута була розпочата лише в липні 2013 року, в той час, як документи від колишніх керівників боржника ним отримані 15.01.2013. Так, ліквідатор банкрута вказує, що загальний розмір дебіторської заборгованості становить 3056024,63 грн., однак відповідно до довідки №1 до акту інвентаризації заборгованість різних підприємств перед ВАТ "Золотоношам’ясо" складає 125888119 грн.;
що в ліквідаційній процедурі погашено заборгованість дебіторів ТОВ "Агропроект-Княжа" на суму 1078,92 грн., ТОВ "Стиролоптфармторг" на суму 1626,56 грн., ПрАТ "Ринковий" на суму 998,33 грн., однак відомостей про дату та розмір здійснення таких погашень, про рахунок, на який надійшли ці кошти та про можливість розпорядження ними комітету кредиторів не надано;
що заява ліквідатора банкрута про неможливість подальшого стягнення дебіторської заборгованості через відсутність документів та доказів, на обгрунтування позовних вимог ВАТ "Золотоношам’ясо", однак всупереч вимогам ст.3-1, 22, 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до суду із заявою про зобов’язання колишніх керівників передати документацію, до Державної виконавчої служби про примусове зобов’язання засновників та колишніх керівників передати документацію, до правоохоронних органів із заявами щодо протиправної діяльності колишнього керівництва, що спричиняє значну шкоду боржнику і кредиторам через не передачу первинної документації він не звертається;
що у звіті від 23.08.2018 ліквідатор банкрута вказав, що із відповіді Державної інспекції сільського господарства у Черкаській області від 21.01.2013 №293 йому стало відомо про зареєстровану за ВАТ "Золотоношам’ясо" сільськогосподарську техніку, а саме: трактор колісний Т-150К, 1992 р.в., ДНЗ 6677ХФ; екскаватор 30-2621, 1993 р.в., ДНЗ 1291ХФ; причіп ІПТС-9, 1980 р.в., ДНЗ ЧБ2711; розкидач РЖТ-10, 1988 р.в., ДНЗ ЧБ2712; а із відповіді Золотоніського ВРЕР УДАЇ УМВС від 16.02.2013 №39 – про те, що згідно з базою "АІС-Автомобіль" Золотоніського ВРЕР за боржником числяться транспортні засоби у кількості 10 одиниць, однак про заходи, вжиті ним для їх розшуку, реалізації або відшкодування шкоди за рахунок осіб, винних у їх втраті, не зазначив;
що у зв’язку із неподанням звіту, головою комітету кредиторів було направлено ліквідатору банкрута вимогу про скликання комітету кредиторів на 23.08.2018 о 16 год. 00 хв. у м.Києві по вул.Володимирській, 46, про необхідність завчасного подання членам комітету кредиторів звіту з доказами, однак, ліквідатор банкрута вимогу проігнорував, на збори комітету кредиторів не з’явився без повідомлення причин;
що 23.08.2018 зборами комітету кредиторів прийнято рішення про визнання роботи арбітражного керуючого Звєздічева М.О. незадовільною, про звернення до суду із клопотанням про усунення останнього від виконання обов’язків ліквідатора банкрута та направлення окремої ухвали стосовно нього до Міністерства юстиції України;
що подані ліквідатором банкрута у справу фотокопії документів, зокрема у томах 19-22, не посвідчені належним чином, що ліквідатор банкрута умисно не посвідчив подані документи, щоб мати можливість відмовитись від наявності таких оригіналів, і що в інших випадках, коли це йому вигідно, він належним чином посвідчує докази.
що твердження про затягування строку ліквідаційної процедури, про умисне ненадання повної інформації про проведену роботу не відповідають дійсності, оскільки повний звіт про проведену роботу було подано на зборах комітету кредиторів 20.09.2017, оскільки на кожних зборах (20.12.2013, 20.03.2014, 19.06.2014, 22.07.2014, 21.11.2014, 17.12.2014, 13.05.2015, 22.06.2015, 11.09.2015, 23.12.20150, 11.10.2016, 20.09.2017) комітету кредиторів надавались поточні звіти щодо яких були відсутні зауваження та за результатами розгляду яких були прийняті рішення про продовження строків ліквідаційної процедури і повноважень ліквідатора банкрута;
що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено порядок скликання та проведення зборів кредиторів і зборів комітету кредиторів, однак відсутній обов’язок зазначення у повідомленнях про їх скликання порядку денного;
що протягом ліквідаційної процедури комітет кредиторів скликався ліквідатором неодноразово без зазначення у повідомленні порядку денного зборів, однак це не було перешкодою для участі у зборах членів комітету кредиторів і ПАТ "Сбербанк";
що аналогічні скарги були подані ПАТ "Сбербанк" в усі справи, в яких останній є членом комітету кредиторів, а арбітражний керуючий Звєздічев М.О. виконує повноваження розпорядника майна чи ліквідатора банкрута, тобто кредитор зловживає своїми процесуальними правами;
що за весь час виконання арбітражним керуючим Звєздічевим М.О. своїх повноважень комітетом кредиторів жодного разу (в тому числі і на засіданні 07.02.2018) питання про їх припинення не порушувалось, отже дії ПАТ "Сбербанк" з подання скарг мають штучний характер, спрямовані на затягування ліквідаційної процедури і, відповідно до п.3 ст.43 ГПК України, можуть бути кваліфіковані судом як зловживання процесуальними правами, що є підставою залишення скарги без розгляду;
що доводи заявника про спричинення збитків кредиторам виплатою грошової винагороди ліквідатору банкрута не відповідають дійсності, оскільки рішенням зборів комітету кредиторів від 29.11.2012 (затвердженим ухвалою суду від 18.12.2012) було створено фонд для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражному керуючому в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майна боржника та встановлено арбітражному керуючому оплату послуг в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора банкрута, а також додаткову винагороду в розмірі 7% від суми реалізованого майна та стягнутої дебіторської заборгованості, джерелом наповнення фонду визначено кошти, одержані від реалізації майна боржника, стягненння дебіторської заборгованості та інші кошти, виявлені в ліквідаційній процедурі;
що з коштів, отриманих в ліквідаційній процедурі, було погашено вимоги кредиторів на загальну суму 113869,22 грн., з них: ПАТ "ПУМБ" на суму 125 грн., ПАТ "Сбербанк" на суму 33477 грн. (перша черга), Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Територіального управління МНС України у Черкаській області на суму 1147 грн.; забезпечених заставою: ПАТ "Сбербанк" на суму 62255,71 грн. та ВАТ "Державний ощадний банк України" Філія – Золотоніське відділення №3275 на суму 7168 грн.; вихідної допомоги та інших виплат, передбачених законодавством України при звільненні: Іващенко Т.П. на суму 4632,27 грн., Олефір А.М. на суму 2316,39 грн., Кривошеї А.В. на суму 2747,85 грн.;
що на даний час непогашеними через відсутність майна і грошових коштів у банкрута залишаються вимоги ПАТ "Сбербанк" (четверта та шоста черги) та вимоги інших кредиторів (в тому числі з оплати послуг арбітражного керуючого);
що проведеною 15.01.2013 інвентаризацією майна банкрута встановлено наявність грошових коштів на рахунках боржника в розмірі 285439,60 грн., про що комітет кредиторів було проінформовано на зборах 20.12.2013;
що заява ЗАТ "Перевальський м’ясоперобний завод" до боржника про повернення безпідставно отриманих та включених в ліквідаційну масу коштів в сумі 200000 грн. розглядалась судом в межах цієї справи про банкрутство, що ухвали, постановлені за результатами її розгляду, неодноразово оскаржувались ліквідатором банкрута, що ПАТ "Сбербанк" як учасник справи та голова комітету кредиторів отримував поштову кореспонденцію суду і не міг не знати про наявність такого спору;
щодо твердження заявника про те, що інвентаризацію майна боржника проведено 15.01.2013, а оголошення конкурсу з визначення організатора аукціону було опубліковано лише 25.09.2013 частково не відповідає дійсності, оскільки жодним нормативним актом строків на пошук торгуючої організації для реалізації активів банкрута не встановлено, однак, вже 12.06.2013 в газеті "Авізо" Черкаси №22 було опубліковано оголошення про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна боржника, який не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок;
що відповідно до ч.1 ст.43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноваженнями з оцінки майна наділений ліквідатор банкрута, а початковою вартістю майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів;
що після визнання боржника банкрутом (18.12.2012) господарським судом здійснювався розгляд заяв поточних кредиторів, тому реалізація майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу до визначення в установленому законом порядку суми вимог усіх кредиторів у справі була б передчасною;
що вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання його поточним кредитором боржника на суму 1571563 грн. були визнані ліквідатором банкрута, оскільки він вважав їх законними, та ухвалою суду від 17.01.2018, а ПАТ "Сбербанк" подаючи до суду заперечення щодо вимог міг самостійно використати своє право і подати до суду заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, однак цього права не використав, як і не скористався правом оскарження зазначеної ухвали;
що заявник умисно спотворює фактичні обставини справи та наводить суду невірні розрахунки, стверджуючи, що ліквідатором банкрута протягом п’яти років не здійснюється реалізація заставного майна в кількості 116 одиниць. Так, між заявником та боржником було укладено договір застави від 06.04.2007, згідно з яким в забезпечення було передано 587 одиниць майна, що в загальній кількості становить 474 найменування, з яких 4 найменування було передано в заставу банку в кількості 0 (нуль) одиниць – тобто фактично в забезпечення було передано майно в кількості 470 найменувань. Надалі підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області було реалізовано обладнання та основні засоби ВАТ "Золотоношам’ясо" в кількості 432 найменування, а інше майно в кількості 38 найменувань було реалізовано на аукціоні (електронних торгах) в ході ліквідаційної процедури;
що про реалізацію усіх активів банкрута ліквідатор банкрута повідомив ПАТ "Сбербанк" ще на зборах комітету кредиторів 20.09.2017;
що подані ним до суду копії у т.19-22 прошиті, прошнуровані і скріплені печаткою відповідно до інструкції з діловодства та що ним не можуть посвідчуватись копії з копій, оригіналів яких він не має.
4.У ході розгляду скарг ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Звєздічевим М.О., подано та підтримано у судовому засіданні клопотання від 16.10.2018 (вх.суду №30847/18 від 17.10.2018, а.с.228 т.24) про дострокове припинення повноважень ліквідатора банкрута, мотивоване особистим конфліктом із представником голови комітету кредиторів, ПАТ "Сбербанк" Кошлієм Р.В., який виник на початку 2018 року і унеможливлює подальше виконання ним повноважень ліквідатора банкрута у даній справі.
5.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника (ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "Перший Український міжнародний банк") були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що у справі наявні повідомлення про вручення ухвали суду, однак їх представники у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.
Явка учасника учасників справи обов’язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
6.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, далі – Закон №2343-XII), а також Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI – стосовно реалізації майна).
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
7.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Ухвалами суду від 08.04.2011 порушено провадження у справі про банкрутство; від 14.11.2011 – визнано вимоги ініціюючого кредитора, зобов’язано останнього опублікувати у десятиденний термін в офіційних друкованих органах оголошення про порушення провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника опубліковано в газеті Голос України №219 (5219) від 22.11.2011. 24.04.2012 ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
18.12.2012 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О., оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті Голос України №247 (5497) від 27.12.2012.
15.01.2013 ліквідатором банкрута проведено інвентаризацію майна, в тому числі установлено наявність дебіторської заборгованості на суму 125693906,39 грн. (т.15 а.с.38) та наявність коштів на рахунках боржника у розмірі 285439,00 грн. (т.15 а.с.32)
15.01.2013 ліквідатором банкрута укладено договір зберігання майна і документів з ТОВ "Артбудкомфорт" (т.20 а.с.76, 88) у якому зазначено повний перелік документів фінансово-господарської діяльності, переданих на зберігання. Актиприйняття цих документів від посадових осіб банкрута у справ немає.
20.02.2013 суду надано поточний звіт ліквідатора банкрута від 19.02.2013 (т.10 а.с.79), який містить інформацію про те, що здійснено перевірку основних засобів, проводиться перевірка матеріальних цінностей. Тобто викладена інформація не відповідає дійсності, оскільки на цей час вже було проведено інвентаризацію, тобто інформації про результати її проведення ні комітету кредиторів ні суду надано не було.
10.10.2013 ліквідатором банкрута визначено організатора аукціону (інформація у звіті т.14 а.с.71).
19.11.2013 суду надано поточний звіт ліквідатора банкрута від 19.11.2013 (т.12 а.с.116), який містить загальну інформацію про те, що 15.01.2013 ліквідатором банкрута проведено інвентаризацію. Будь-яких конкретних відомостей про її результати, зокрема, про склад виявлених активів (майно, суму дебіторської і кредиторської заборгованості, кошти на рахунках) звіт не містить.
12.12.2013 проведено збори комітету кредиторів (а.с.205 т.22), з протоколу яких вбачається, що ліквідатором банкрута надано комітету кредиторів поточний звіт. Оскільки не вказано який конкретно звіт, оскільки факти у протоколі комітету кредиторів не вказані, то слід вважати, що це був звіт від 19.11.2013 (іншого нема) і що комітету кредиторів не надано будь-яких конкретних відомостей про дані інвентаризації, склад майна, наявність коштів.
25.12.2013 ліквідатором банкрута укладено договір на проведення аукціону з Товарною біржею "Електронні торги України" (т.14 а.с.4).
17.01.2014 організатором аукціону опубліковано оголошення про продаж майна ЦМК (а.с.172 т.20), згідно з яким на продаж виставлено усе майно боржника, в тому числі і дебіторська заборгованість на суму 125700264,39 грн., аукціон проводиться з 18.02.2014 по 05.03.2014, початкова вартість майна визначена у сумі 135871941,90 грн. З оголошення вбачається, що сума дебіторської заборгованості відрізняється від вказаної у акті інвентаризації (125693906,39 грн.). За вказаною у звіті ліквідатора банкрута від 07.03.2014 (т.13 а.с.154) адресою розміщення оголошення https://tbetu.com.ua/lot/id/103291 сайт організатора аукціону відкривається, однак будь-якої інформації про аукціон не містить.
28.01.2014 ліквідатором банкрута подано суду заяву про продовження строку ліквідаційної процедури та додано поточний звіт ліквідатора банкрута (т.13 а.с.59), згідно з яким: ліквідатором банкрута проводиться підготовка майна для продажу його як ЦМК; повторюється неконкретна інформація (вказана у попередньому звіті) про проведену інвентаризацію; надано додаткову інформацію про добровільне повернення коштів дебіторської заборгованості трьома кредиторами (1078,92 +998,33 +1626,56); вказується, що ліквідатор банкрута визначається з організатором аукціону. Тобто у даному звіті надається недостовірна інформація, оскільки організатора аукціону вже визначено, оскільки продаж ЦМК вже здійснюється.
28.02.2014 ліквідатором банкрута самостійно здійснено оцінку майна і складено висновки (а.с.21 т.21). Однак така оцінка мала бути здійснена до початку продажу майна (ч.1 ст.44 Закону №4212-VI).
12.03.2014 суду надано поточний звіт ліквідатора банкрута від 07.03.2014 (т.13 а.с.154), у якому крім вищевказаного зазначається, що на сайті організатора аукціону було опубліковано оголошення про продаж ЦМК, який не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок. До звіту не додано жодного доказу.
20.03.2014 відбулися збори комітету кредиторів (а.с.208 т.22), на яких було визначено склад трьох основних лотів з продажу майна, яке увійшло до актів інвентаризації. Фактично це перший доказ надання інформації комітету кредиторів (більш як через рік від дні проведення інвентаризації) про склад рухомого і нерухомого майна боржника та його оціночну вартість. Відсутня інформація про наявність коштів на рахунках і їх використання. Відсутня інформація стосовно дебіторської заборгованості, питання про її реалізацію чи списання ліквідатором банкрута не порушується.
26.03.2014 ліквідатором банкрута подано до суду заяву про визнання організатора аукціону учасником справи та додано договір з організатором аукціону від 25.12.2013 (т.14 а.с.4), за результатами якої 31.03.2014 постановлено ухвалу суду.
19.05.2014 та 28.05.2014 на сайті Вищого господарського суду України опубліковані перші оголошення про продаж майна банкрута.
30.05.2014 суду надано поточний звіт ліквідатора банкрута від 29.05.2014 (т.14 а.с.71) у якому у доповнення попередніх вказано, що 10.10.2013 ліквідатором банкрута визначено організатора аукціону, що аукціон з продажу майна ЦМК не відбувся у зв’язку з відсутністю заявок, що самостійно оцінив майно.
10.06.2014 судом прийнято ухвалу про надання згоди на продаж заставного майна боржника, яке є предметом застави заставодержателя ВАТ “Державний ощадний банк України” Філія - Золотоніське відділення №3275. Тобто згоду отримано вже після початку продажу майна боржника.
19.06.2014 відбулися збори комітету кредиторів, на яких ліквідатор банкрута проінформував про проведення аукціонів з продажу майна.
20.06.2014 ліквідатором банкрута подано до суду заяву про продовження строку ліквідаційної процедури із поточним звітом від 20.06.2014.
12.08.2014, 08.09.2014 та 10.09.2014 відбулися аукціони з продажу частин майна банкрута та укладено відповідні угоди з покупцем (ТОВ "Артбудкомфорт", а.с.184, 125, 105 т.22).
30.10.2014 суду надано поточний звіт ліквідатора банкрута від 27.10.2014 (т.14 а.с.170) у якому вказано про реалізацію майна боржника. Звіт не містить відомостей про надходження грошей і їх розподіл.
21.11.2014 на комітеті кредиторів (а.с.219 т.22) ліквідатор банкрута інформував про здійснений продаж і суми продажу.
29.12.2014 суду надано поточний звіт ліквідатора банкрута від 29.12.2014 (т.14 а.с.181).
23.06.2015 суду надано поточний звіт ліквідатора банкрута від 23.06.2015 (т.16 а.с.8) у якому ліквідатор банкрута вперше зазначає про недоцільність стягнення дебіторської заборгованості, оскільки відсутні первинні бухгалтерські документи. Однак, питання про її списання чи реалізацію на комітеті кредиторів не розглядається, в той час як одночасно комітету кредиторів запропоновано і останнім визначено порядок продажу дебіторської заборгованості ТОВ "ВКФ "Інтерстан" та АТВТ "Гілея" (протокол зборів комітету кредиторів від 22.06.2015). У цьому звіті надається часткова інформація про погашення вимог заставних кредиторів (ПАТ Сбербанк" та ВАТ "Ощадбанк") і кредиторів першої черги. У звіті факти не наводяться, залишок коштів на рахунках боржника не вказано, хоча він на цей час складав 120786,34 грн. і повинен був бути розподілений між кредиторами інших черг.
28.04.2016 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано останнє повідомлення №31004 про результати проведення аукціону з продажу майна, який проводиться 12.04.2016 – 27.04.2016 та визнано таким, що відбувся. Переможцем аукціону по лоту № 205062 визнано юридичну особу, яка запропонувала найвищу ціну за вищезазначений лот – 96.00 грн. Переможцем аукціону по лоту № 205074 визнано юридичну особу, яка запропонувала найвищу ціну за вищезазначений лот – 3072.00 грн.
11.10.2016 на засіданні комітету кредиторів (а.с.240 т.22) ліквідатор банкрута інформує про реалізацію усіх активів боржника. Тобто через пів року від дати закінчення реалізації майна.
24.11.2016 суду надано поточний звіт від 24.11.2016 (т.16 а.с.47) у якому ліквідатор банкрута повторює інформацію про повну реалізацію активів банкрута, відсутність у нього майна і проведення роботи по передачі трудового архіву.
05.01.2017 ухвалою суду продовжено строк ліквідаційної процедури на 6 місяців.
20.09.2017 на зборах комітету кредиторів (протокол т.17 а.с.91, т.22 а.с.243) ліквідатор банкрута інформує про реалізацію ним усіх активів. Письмовий звіт комітету кредиторів не надавався. Збори проведено через 11 місяців від попередніх.
26.10.2017 ліквідатором банкрута до суду подана заява від 24.10.2017 про продовження строку із поточним звітом від 24.10.2017 (т.17 а.с.98), який майже нічим не відрізняється від попередніх.
26.10.2017 ухвалою суду продовжено строк ліквідаційної процедури на 2 місяці та зобов’язано ліквідатора банкрута надавати суду звіти щомісячно. Однак дана вимога в ухвалі суду надалі ліквідатором банкрута виконана не була.
31.10.2017 дата останньої операції по рахунках боржника і списання залишку коштів (т.25 а.с.1-13). Фактично за період часу із 28.04.2016 до 31.10.2017, будь-які дії із проведення ліквідаційної процедури не вчинялися, а ліквідатор банкрута використовував наявні на рахунку боржника кошти на оплату своїх послуг і витрати.
10.01.2018 (т.18 а.с.143) та 13.03.2018 (т.23 а.с.1) заявником подано скарги на дії ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звєздічева М.О., з вимогами усунути останнього від виконання повноважень ліквідатора банкрута.
07.02.2018 відбулися збори комітету кредиторів, на яких було відкладено розгляд клопотання ліквідатора банкрута про продовження строку ліквідаційної процедури (а.с.246 т.22, т.18 а.с.208).
13.02.2018 ліквідатором банкрута надано суду повний і належний звіт про вчинені у ліквідаційній процедурі заходи, реалізацію майна та надано докази (а.с.5 т.19-т.22).
14.02.2018 відбулися збори комітет кредиторів (а.с.224 т.18), на яких прийнято рішення клопотати перед судом усунути арбітражного керуючого Звездічева М.О. від виконання обов’язків ліквідатора банкрута у зв’язку з неналежним їх виконанням.
13.08.2018 ухвалою суду справу прийнято мною до свого провадження.
8.Відповідно до ч. 11 ст.30 Закону №2343-XII ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Відповідно до ч.2 ст.31 Закону №2343-XII вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.
Відповідно до абзаців восьмого і тринадцятого ч.1 ст.25 Закону №2343-XII ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.
9.Аналізуючи вищевказані звіти ліквідатора банкрута суд приходить до висновків про те,
що ліквідатором банкрута у порушення вимог ч.11 ст.30 Закону №2343-XII комітету кредиторів не надавались щомісячні звіти про хід ліквідаційної процедури;
що наявні у справі звіти ліквідатора банкрута за період з 18.12.2012 до 12.02.2018 не містять інформації про фінансове становище і майно боржника на момент подання звітів при проведенні ліквідаційної процедури, та не містять інформації про використання коштів боржника, чим порушено ч.11 ст.30 Закону №2343-XII. Так, наявність коштів на рахунках боржника і їх використання ліквідатором банкрута підтверджується актом інвентаризації майна (згідно з яким на рахунках боржника були наявні кошти у розмірі 285439,00 грн., т.15 а.с.32), а також вперше наданою інформацією про використання ліквідатором банкрута коштів з рахунку боржника (т.25 а.с.1-13), згідно з якою систематично на рахунки боржника надходили кошти і використовувались у період з 12.07.2013 до 31.10.2017.
що ліквідатор банкрута зобов’язаний був розподіляти наявні на рахунку боржника кошти "в міру надходження" (норма, яку суд тлумачить "як відразу після надходження"). Дійсно (як стверджує ліквідатор банкрута), конкретного строку розподілу коштів після їх надходження на рахунок банкрута закон не визначає, однак суд вважає, що такий розподіл мав відбуватись у розумні строки, тобто у такі строки, які необхідні для аналізу зобов’язань боржника на момент надходження коштів (підрахунку конкурсної і поточної заборгованості, визначення черговості погашення) та підготовки платіжних документів на перерахування коштів. Для здійснення такого аналізу необхідно декілька днів, однак, ліквідатором банкрута наявні на рахунках боржника кошти в установленій черговості не розподілялись упродовж чотирьох років, а використовувались виключно на погашення вимог першої черги і в основному на оплату послуг ліквідатора банкрута та погашення його витрат, зокрема з 28.04.2016 до 31.10.2017), що є порушенням ч.2 ст.31 Закону №2343-XII;
що ліквідатором банкрута безпідставно та умисно не вжито усіх необхідних заходів до стягнення дебіторської заборгованості на суму 125693906,39 грн. (згідно з актом інвентаризації, т.15 а.с.38) чи 125700264,39 грн. (згідно з оголошенням про продаж ЦМК, т.20 а.с.172), яка також підтверджується балансами боржника станом до порушення провадження у справі про банкрутство (т.15 а.с.79). Тобто ліквідатором банкрута навіть не установлено її точної суми. Фактично претензійну роботу ним було виконано до січня 2014 року (т.13 а.с.59) і з цього часу будь-яких дій на її стягнення шляхом пред’явлення позовів чи на списання у зв’язку з безнадійністю, чи на витребування у керівника і головного бухгалтера документів, які є підставою виникнення вказаної дебіторської заборгованості, у порушення абз. 8 і 13 ст. 25 Закону №2343-XII, не було здійснено. Стверджуючи, про відсутність документів та недоцільність стягнення дебіторської заборгованості з 23.06.2015 (т.16 а.с.8), ліквідатор банкрута не вчинив будь-яких дій для з’ясування часу її виникнення, для з’ясування причин відсутності документів, для пошуку і витребування цих документів, притягнення винних за її втрату осіб до відповідальності;
що у звітах ліквідатора банкрута з 18.12.2013 до 13.02.2018 відсутні будь-які відомості про факти (суд наголошує на слові факти) проведення оцінки майна та вартість оцінки майна банкрута – наявні лише загальні відомості про те, що така оцінка здійснена ліквідатором банкрута самостійно (тобто без залучення суб’єкта оціночної діяльності). Вперше інформація про результати оцінки майна надана ліквідатором банкрута у звіті від 13.02.2018 (т.19 а.с.11 зворот), тобто вже після реалізації усього майна та подання заявником скарг на дії ліквідатора банкрута. Однак, повні акти про проведення цієї оцінки у справі відсутні, наявні лише окремі скорочені висновки щодо окремого майна, що не дозволяє перевірити, чи належним чином здійснено оцінку майна ліквідатором банкрута та чи дотримано ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" і видані відповідно до них нормативні акти;
що вважаючи, що він здійснює реалізацію заставного майна ПАТ "Сбербанк", у порушення ч.4 ст.42 Закону №4212-VI ліквідатор банкрута не отримав згоду ні ПАТ "Сбербанк", ні суду. З матеріалів вбачається, що ліквідатор банкрута визнає помилковість своїх дій з перерахування коштів ПАТ "Сбербанк" у сумі 59922,46 грн., сплачених 01.10.2014 як погашення вимог забезпечених заставою майна боржника (т.25 а.с.8). У зв’язку з цим ним подано позовну заяву від 30.10.2018 з вимогою стягнути з ПАТ "Сбербанк" безпідставно перераховані кошти. Отже, ліквідатором банкрута не встановлено достовірно обставин наявності чи відсутності застави ПАТ "Сбербанк" на майно боржника на момент його реалізації, що є порушенням ч.2 ст.26 Закону №2343-XII;
що ліквідатором банкрута, у порушення абз.13. ч.1 ст.25 Закону №2343-XII. за п’ять років ліквідаційної процедури не з’ясовано та не відображено у звітах результати вивчення обставин реєстрації за боржником трактору колісного (Т-150К, 1992 р.в., держ. номерний знак 6677ХФ) та екскаватора (30-2621, 1993 р.в., держ.номерний знак 1291ХФ), відомості про яке відображені у листі Державної інспекції сільського господарства у Черкаській області від 21.01.2013 №293.
11.Суд відхиляє доводи представника ПАТ "Сбербанк", оскільки ним не надано доказів наявності у боржника майна, яке забезпечує вимоги заявника; оскільки визнання чи невизнання вимог податкового органу є правом ліквідатора банкрута та оскільки ПАТ "Сбербанк" не позбавлений був права самостійно подати заяву про застосування строку позовної давності у ході розгляду вимог податкового органу; оскільки невикористання ПАТ "Сбербанк" свого права на отримання від ліквідатора банкрута будь-якої інформації про фінансовий і майновий стан боржника, не оскарження дій у зв’язку з не наданням такої інформації, створювало умови для її ненадання членам комітету кредиторів ліквідатором банкрута, однак не є виправданням останнього у порушенні вимог закону як не є підставою для звільнення ліквідатора банкрута від відповідальності за них; оскільки суду не вказано і надано доказів наявності у банкрута заставного майна в кількості 116 одиниць.
13.Суд відхиляє як доказ у справі протокол зборів комітету кредиторів від 23.08.2018 (т.24 а.с.81) з наступних мотивів. ПАТ "Сбербанк" було направлено лист від 16.08.2018 (т.24 а.с.85) з вимогою до ліквідатора банкрута скликати зборів комітету кредиторів на 23.08.2018 о 16 год. 00 хв. у м.Києві по вул.Володимирській, 46 (та з вимогами про необхідність завчасного направлення ліквідатором банкрута членам комітету кредиторів звіту з доказами, акту приймання передачі документів, інформації про рахункам боржника і аналіз руху коштів, усіх укладених ліквідатором банкрута угод, ще одного звіту за 2018 рік, інших відомостей згідно із законодавством). Однак суд вважає, що його не було направлено ліквідатору банкрута завчасно і вказані строки не були об’єктивно можливими як для підготовки таких документів так і для спланування можливості прибути на комітет кредиторів у вказаний термін. Крім того, текст лист дає підстави для його неоднозначного тлумачення: з однієї сторони це є вимога до ліквідатора банкрута скликати збори комітету кредиторів (тобто підготувати і направити членам комітету кредиторів свої листи про скликання їх зборів), що він фізично не міг зробити до вказаного строку з огляду на строки надсилання і отримання поштової кореспонденції; з іншої сторони це є скликання зборів комітету кредиторів безпосередньо кредитором ПАТ "Сбербанк". Суд вважає вказані обставини такими, що унеможливлювали участь ліквідатора банкрута на цих зборах та надання ним витребуваних документів і інформації.
14.Решту доводів і поданих учасниками справи доказів, які судом не прийнято або відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення заявлених вимог.
15.Вимога ПАТ "Сбербанк" постановити і направити до Міністерства юстиції України окрему ухвалу щодо арбітражного керуючого Звєздічева М.О. з обставин виконання ним повноважень ліквідатора банкрута для вжиття заходів реагування задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2, 4 і 5 Господарського процесуального кодексу України: завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду; сторони мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ст.246 Господарського процесуального кодексу України: суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановлює ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу; в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно- правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Відповідно до пунктів 2 і 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 13 червня 2007 року №8 "Про незалежність судової влади": "неприпустимими є випадки прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком; звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають".
Однак, заявлена вимога про винесення окремої ухвали не є вимогою про захист порушеного права ПАТ "Сбербанк".
ГПК України, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чи й інші закони не передбачають обов’язку господарського суду розглядати у судовому засіданні вимоги учасника справи винести окрему ухвалу з питань порушень законодавства іншими особами. Також, на суд не покладено обов’язку здійснювати збір та аналіз доказів для органу з питань банкрутства. Отже, заявлена вимога не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права; застосування ст.246 ГПК України є правом суду, яке не стає його обов’язком у зв’язку з клопотанням чи вимогою учасника справи – заявник має право подати скаргу безпосередньо до органу з питань банкрутства та самостійно довести цьому органу обставини, які вважає порушеннями закону.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
2.1. Усунути арбітражного керуючого Звєздічева М.О., призначеного постановою суду від 18.12.2012 ліквідатором банкрута, від виконання обов’язків останнього.
2.2. У задоволенні решти вимог відмовити.
3.Зобов'язати арбітражного керуючого Звездічева М.О. виконувати повноваження ліквідатора банкрута, передбачені абзацами другим і шостим частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до призначення на цю посаду іншого арбітражного керуючого іншою ухвалою суду у цій справі.
6.Судове засідання провести у приміщенні господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, 18005, зал судових засідань №1. Офіційна електронна адреса суду (E-mail): inbox@ck.arbitr.gov.ua. Веб-адреса суду в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по цій справі: https://ck.arbitr.gov.ua/sud5026/
9.Роз’яснити що причини неявки мають підтверджуватись доказами; що неможливість явки одного представника (в т.ч. з причин хвороби, відрядження, відпустки, участі в іншому судовому засіданні, відсутності штатних працівників), не позбавляє можливості керівника чи фізичної особи призначити іншого або представляти інтереси особисто.
10.Особам, які з’являться у судове засідання мати з собою: 1) документ, що підтверджує особу (паспорт /в т.ч. адвокату/ чи інший згідно із законом про єдиний державний демографічний реєстр); 2) документ, що підтверджує повноваження (довіреність, наказ, ордер та договір).
Ухвала суду набрала законної сили 30.10.2018. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 12.11.2018.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), Головному територіальному управлінню юстиції у Черкаській області.
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
