Ухвала №14-01/1494 (№1) від 25 лютого 2014 року

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 лютого 2014 року №1                                                                         Справа №14-01/1494  

            вх. № 29775/13 від 31.12.2013

         Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: особисто – арбітражного керуючого Литвина В.В. (розпорядник майна), Сіренка С.Ф. (від працівників боржника), представників за довіреностями – Горяніна А.О. (від боржника), Білого М.М. (від ТОВ “А/РТЕК” та від ТОВ “Транснова”), Бойка М.О. (від ДП “Енергоринок”), Черемиса А.І. (від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики /НКРЕ/), Будяк І.А. (від Фонду державного майна України), Степаненка В.В. (від головного управління юстиції у Черкаській області), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси у приміщенні суду клопотання

заявника          розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого

                          Литвина В.В.

про                    затвердження мирової угоди

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу “А/РТЕК”

до боржника                   відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго”

про                                   визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Литвином В.В., на підставі рішення комітету кредиторів (протокол від 27.12.2013 №10) подано клопотання  від 27.12.2013 №1/12/13 про затвердження мирової угоди від 12.11.2013, укладеної між боржником та кредиторами.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від прокуратури Черкаської області у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

У судовому засіданні розпорядник майна та представники боржника, ДП “Енергоринок”, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики /НКРЕ/, Фонду державного майна України заявлене клопотання підтримали.

Представники працівників боржника та головного управління юстиції у Черкаській області залишили вирішення питання на розсуд суду.

Представник ТОВ “А/РТЕК” та ТОВ “Транснова” проти затвердження мирової угоди заперечив, і пояснив, що згідно з протоколом комітету кредиторів від 20.09.2013 №6 кредитори ТОВ “А/РТЕК” і ТОВ “Транснова” заперечували проти укладення мирової угоди на умовах, викладених в проекті, а саме: з відстрочкою погашення заборгованості кредиторів з 31.12.2015 включно та розстрочкою погашення заборгованості кредиторів на 17 років, починаючи з 01.01.2016 до 31.01.2032, оскільки відповідно до звіту за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності боржника за 2012 рік доходна частина останнього перевищує його загальні витрати, дебіторська заборгованість становить майже 142 млн.грн., а адміністративні витрати протягом 2010-2012 років збільшились майже в 1,55 разів, разом з тим погашено вимоги кредитора ПП «Рапід» у сумі 150466 грн., а також частково вимоги кредитора ДП «Енергоринок» на суму близько 82 млн. грн.; що ухвалою суду від 13.09.2014 визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги  ТОВ “Транснова” на суму 17844920 грн., разом з тим на загальних зборах комітету кредиторів від 20.02.2013 останнього не було включено до складу комітету кредиторів, а в подальшому його вимоги не враховано при розробці проекту та підписанні мирової угоди у справі; що пунктом 14 мирової угоди в порушення вимог ч.4 ст.78 Закону-1992 передбачені кращі умови голові комітету кредиторів – ДП «Енергоринок», а саме: стовідсоткова поточна оплата вартості електричної енергії, придбаної боржником у останнього відповідно до умов діючого договору купівлі-продажу, повна оплата щомісячних платежів відповідно до умов мирової угоди.

Представник боржника, заперечуючи проти доводів представника ТОВ “А/РТЕК” та ТОВ “Транснова” у письмовому поясненні (від 04.02.2013 вх.2859/14) та у судовому засіданні, пояснив, що боржник тривалий час перебуває у тяжкому фінансовому стані, про що свідчать баланси підприємства станом на 31.12.2012 та 31.12.2013; що відсутність достатнього обсягу фінансування основних виробничих потреб господарської діяльності та поповнення оборотних активів зумовлює втрату платоспроможності для розвитку підприємства, а в кінцевому результаті спричиняє неможливість  за рахунок власних коштів забезпечити відновлення платоспроможності та погашення вимог конкурсних і поточних кредиторів; що з врахуванням зазначеного комітетом кредиторів було прийнято рішення щодо укладення мирової угоди з відстроченням погашення заборгованості з 31.12.2015 та розстроченням погашення заборгованості кредиторів на 17 років; що вимоги кредитора ТОВ “Транснова” погашені в повному обсязі і цей факт встановлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.12.2013 у справі №К/9991/65354/12 (яка є обов’язковою і для господарського суду при вирішенні  питання про затвердження мирової угоди) та постановою відділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Черкаській області від 27.12.2012 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису у зв’язку із повним фактичним виконанням; що заборгованість перед ТОВ «Транснова» в сумі 17844920,65 грн. на день затвердження мирової угоди відсутня, що факт повного виконання виконавчого напису досліджено та встановлено судом, тому включення його  вимог до реєстру вимог кредиторів та внесення суми боргу до мирової угоди є безпідставним.

Ухвалами суду від 23.01.2014, 04.02.2014 за письмовими клопотаннями представника боржника розгляд справи відкладався для підготовки подання останнім балансів підприємства станом на 01.01.2013 та 01.01.2014, доказів погашення вимог ТОВ «Транснова», а також письмової інформації щодо використання прибутку боржника.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України  суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що клопотання про затвердження мирової угоди не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із наступними змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI і який набрав чинності з 04.11.2012, далі – Закон-1992)  господарський суд відмовляє у затвердженні мирової угоди з підстав порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом, а також якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону-1992 мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону.

Ухвалою суду від 14.05.2004 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго" за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 13.09.2004 визнано вимоги кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Агенства регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК" на суму 37496559,08 грн., товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова" на суму 17844920 грн., малого приватного підприємства "Рапід" на суму 150466 грн. та визначено черговість погашення цих вимог у четверту чергу.

Іншою ухвалою суду від 13.09.2004 було зупинено розгляд вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон" на суму 406663 грн. та ДП "Енергоринок" на суму 283172939 грн. Вказана ухвала була залишена без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2004. Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2005 ухвала суду першої інстанції від 13.09.2004 про зупинення розгляду вимог ЗАТ "Черкасизалізобетон" і ДП "Енергоринок" та постанова суду апеляційної інстанції від 11.11.2004 скасовані, справу передано на новий розгляд "в частині розгляду грошових вимог кредиторів щодо яких було зупинено провадження".

Ухвалами суду: від 06.01.2006 справу прийнято до провадження від іншого судді і призначено попереднє судове засідання; від 14.02.2006 продовжено строк повноважень розпорядника майна та строк процедури розпорядження майном боржника до 31.03.2006: від 27.02.2006 продовжено термін проведення попереднього засідання у справі про банкрутство на строк, що відповідає строку процедури погашення заборгованості, визначеному Законом 2711; від 24.05.2010 усунено арбітражного керуючого Бондаренка Е.М від виконання повноважень розпорядника майна боржника і, за поданням Державного департаменту з питань банкрутства, призначено арбітражного керуючого Литвина В.В.

У зв’язку із закінченням 01.01.2013 строку дії процедури погашення заборгованості, визначеного п.3.4 ст.3 Закону 2711, судом продовжено розгляд справи у попередньому судовому засіданні, за результатами якого ухвалою суду від 07.02.2013 визнано державне підприємство "Енергоринок" конкурсним кредитором на суму 114181825,99 грн. (1818 грн. у першу чергу, 114179007,99 грн. у четверту чергу; 1000 грн. у шосту чергу), припинено по п.6 ст.80 ГПК України розгляд вимог про визнання конкурсним кредитором закритого акціонерного товариства "Черкасизалізобетон" повністю, на суму 406663 грн. У ході цього ж засідання з’ясовано, що із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом 2711 повністю погашені вимоги МПП "Рапід" на суму 150466 грн. у зв’язку з чим він відмовився від вимог.

Після винесення ухвали законом було продовжено дію процедури погашення заборгованості по п.3.4 ст.3 Закону 2711 до 01.01.2014. Із закінченням цього строку розгляд справи продовжено.

Отже по чинним ухвалам суду кредиторами, які мають вимоги до боржника у цій справі є:

ДП "Енергоринок" на суму 114 181 825,99 грн.;

ТОВ "Агенство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу А/РТЕК" на суму 37 496 559,08 грн.;

ТОВ "Транснова" на суму 17 844 920 грн.

Однак, до мирової угоди включено вимоги лише перших двох кредиторів – вимоги ж ТОВ "Транснова" не включені.

Таким чином, умови мирової угоди суперечать ч.1 ст.36 Закону-1992, оскільки визнану ухвалою суду від 13.09.2004 вимогу кредитора четвертої черги не включено до числа кредиторів, вимоги яких погашаються згідно з мировою угодою.

Доводи представників боржника та ДП "Енергоринок" про те, що ці вимоги погашені і факт їх погашення установлено судовими рішеннями у адміністративній справі, суд відхиляє з наступних підстав.

1.Так, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 у справі №2а/2370/7975/2011 (залишеною без змін судами апеляційної і касаційної інстанцій) за позовом ПАТ "Черкасиобленерго" до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі – відділ ДВС) з вимогами: про визнання неправомірними дій відділу ДВС щодо відмови у задоволенні заяви боржника про завершення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Рильської Л.С. від 11.09.1998 за №5619 про стягнення з ДАЕК "Черкасиобленерго" на користь ТОВ "Транснова" штрафу у сумі 17844920,65 грн. (далі – виконавчий напис); про визнання цього виконавчого напису таким що не підлягає виконанню; про зобов’язання відділу ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого напису – позов задоволено лише в частині зобов’язання відділу ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, – в інші же частині вимог відмовлено.

Тобто рішенням адміністративного суду визнано правомірною відмову державного виконавця закінчити виконавче провадження з виконання виконавчого напису, однак зобов’язано державного виконавця його закінчити. При цьому факту погашення вимог ТОВ "Транснова", а також посилання на прямі докази, які підтверджують факт погашення цих вимог, постанова адміністративного суду не містить. Більш того, у ньому зазначається що такі докази відсутні і далі міститься посилання лише на докази висновку, до якого прийшов адміністративний суд. Так, адміністративний суд зазначає про те, що він "вважає, що в судовому засіданні доведений факт виконання у 1999 році ДАЕК "Черкасиобленерго виконавчого напису".

При цьому господарський суд підкреслює, що вищеназване рішення адміністративного суду містить інший висновок, який суперечить вищенаведеному висновку. Так в іншій частині міститься такий висновок: "суд вважає, що лист Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 10.10.2011 року не є очевидним доказом повного виконання виконавчого напису ДАЕК "Черкасиобленерго" перед ДП НЕК "Укренерго" у 1999 року, інші докази щодо виконання виконавчого напису від 11.09.1998 №5619 в матеріалах справи відсутні".

Отже адміністративним судом для мети вирішення заявленого спору (а саме вважати виконавче провадження таким, що підлягає закінченню чи ні), на підставі наявних у адміністративній справі документів (а саме непрямих доказів: листа державного виконавця від 10.10.2011 та листів ДП "Енергоринок", ДП НЕК "Укренерго" і НКРЕ України) зроблено висновок про те, що вимоги ТОВ "Транснова" є погашеними, у зв’язку з чим прийнято рішення про задоволення позову в частині закінчення виконавчого провадження.

Господарський суд вважає, що факт існує в природі (правовідносинах) незалежно від думки (висновку) про це інших осіб, має такі об’єктивні і ні від кого незалежні конкретні ознаки, як дата, місце, особи, документи, суми тощо. Доказом невстановлення факту погашення є та обставина, що невідомо коли (одна чи декілька дат), кому (ДП "Енергоринок", ДП НЕК "Укренерго", НКРЕ України, ТОВ "Факторіал" чи ТОВ "Транснова"), в який спосіб (платіжні доручення, інші угоди, тощо) вимоги були погашені.

Отже рішення адміністративного суду від 23.01.2012 не може бути покладено як преюдиційне відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України в основу висновку про те, що вимоги ТОВ "Транснова" є погашеними. Разом з тим, господарський суд підкреслює, що у цьому рішенні не дає оцінку такій обставині "чи є погашеними ті вимоги які отримало ТОВ "Транснова" від ТОВ "Факторіал", оскільки господарський суд не має у цій справі тих доказів, на які посилається адміністративний суд, та оскільки це не є і не може бути предметом доказування при затвердженні цієї мирової угоди з наступної підстави.

2. Так, відповідно до п.58 постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" "кредитори, вимоги яких погашені відповідно до Закону, у подальшому не беруть участі в справі про банкрутство".

Отже, ТОВ "Транснова" не брала б участі у справі лише в тому випадку, якби його вимоги були погашені відповідно до Закону-1992. Тобто суду мають бути надані докази того, що ці вимоги погашені після їх визнання ухвалою господарського суду у цій справі від 13.09.2004 (як наприклад були погашені вимоги  ПП «Рапід» визнані тією ж ухвалою суду).

Як вбачається з тієї ж постанови адміністративного суду вимоги ДП НЕК "Укренерго" були погашені боржником (ДАЕК "Черкасиобленерго") у 1999 році. Справу ж про банкрутство порушено 14.05.2004, вимоги ТОВ "Транснова" господарським судом визнано 13.09.2004.

Отже, відсутність у цій справі у ТОВ "Транснова" права на вимоги у сумі 17844920 грн. може бути визнано лише в один із таких трьох способів:

1) скасування ухвали суду від 13.09.2004 у апеляційному порядку,

2) скасування ухвали суду від 13.09.2004 за нововиявленими обставинами,

3) надання доказів погашення вимог після 13.09.2004.

Визначений рішенням господарського суду та Законом-1992 обсяг прав кредитора у справі про банкрутство, не може змінюватись судовими рішеннями в інших справах.

Також суд вважає, що було порушено порядок укладення мирової. Суть цього порушення полягає у тому, що ТОВ "Транснова" було неправомірно позбавлене права голосу при обранні комітету кредиторів (протокол загальних зборів кредиторів ПАТ "Черкасиобленерго" від 20.02.2013 №1 (а.с.143 т.13)) при наявності непогашених (чи не спростованих) в установленому порядку вимог чим порушено абз. 2 ч. 1 ст. 16 Закону-1992.

Суду не надано доказів погашення вимог першої черги.

Що стосується доводів ініціюючого кредитора про неправомірність передбачення мировою угодою відстрочки на два роки (до 2016 року) і послідуючої розстрочки на 17 років, про непропорційність виплати коштів по рокам погашення вимог, про необгрунтованість такої розстрочки з огляду на прибутковість підприємства, то суд їх відхиляє, оскільки не вбачає в цьому порушення закону і представником порушену норму не названо. Питання ж оцінки доцільності, чи фізичної можливості боржника погасити борги раніше і на кращих для кредиторів умовах чи інших "якісних" умов мирової угоди не входить до компетенції господарського суду, саме тому ця угода є мировою.

Що стосується доводів ТОВ "АРРПЕК  А/РТЕК" про непропорційність погашення вимог кредиторів однієї черги (тобто гірші умови для нього згідно з п.14) з огляду на те, що крім щорічної оплати за мировою угодою ДП "Енергоринок" отримуватиме 100% оплату за електроенергію, що буде надаватись, то суд їх відхиляє, оскільки в мировій угоді погашення закріпленої ухвалами суду суми кредиторської заборгованості здійснено пропорційно. Наглядного і очевидного розрахунку непропорційності суду не надано. Належне ж виконання поточних зобов’язань передбачено ст.526 Цивільного кодексу України.

Решту доводів представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення питання затвердження мирової угоди.

Представником ДП "Енергоринок" заявлено усне клопотання про заміну назви боржника ВАТ "Черкасиобленерго" на ПАТ "Черкасиобленерго". Представник боржника та присутні у судовому засіданні кредитори проти задоволення заявленого клопотання не заперечували.

Враховуючи, що обставини перейменування боржника, яке не пов’язане з перетворенням чи реорганізацією, підтверджується Статутом боржника суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI /тобто в редакції, чинній до 19.01.2013/) , суд –

УХВАЛИВ:

1.Змінити назву боржника .з відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” на публічне акціонерне товариство “Черкасиобленерго”

2.Відмовити у задоволенні клопотання про затвердження мирової угоди божника від 12.11.2013, укладеної між боржником та кредиторами, та затвердженої протоколом комітету кредиторів від 27.12.2013 №10.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 03.03.2014.

Направити дану ухвалу рекомендованим листом арбітражному керуючому Литвину В.В., боржнику, усім заявникам (5), Фонду державного майна України, прокуратурі Черкаської області, НКРЕ України, Мінпаливенерго України, Державному департаменту з питань банкрутства, сектору з питань банкрутства у Черкаській області.

Суддя                                       Ю.А. Хабазня

14