Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
31 серпня 2020 року № 2 м. Черкаси Справа № 01-14-01/1198
Вх. суду № 6010/20 від 16.04.2020
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Безверхою І.М.
за участю у судовому засіданні: Мисана В.М. (розпорядник майна боржника, особисто), Степаненка В.В. (від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), представник за довіреністю), Нечаєнко Т.А. (від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області), Кандиби М.В. (від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, представник за довіреністю, у режимі відеоконференції),
у судове засідання не з’явились: представники від Головного управління ДПС у Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Кам'янського районного центру зайнятості, Черкаського обкому профспілки працівників харчової промисловості, Прокуратури Черкаської області, Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", Міністерства юстиції України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання від 14.04.2020 №02-07/421
заявника, розпорядника майна боржника,
пропродовження строку процедури розпорядження майном боржника
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Спільного підприємства Закритого акціонерного товариства "Украгробізнес",
до боржника, Державного підприємства "Кам'янський спиртово-горілчаний комбінат",
про банкрутство юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
що згідно із Законом України від 02.10.2019 №145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовується судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Отже до боржника неможливо застосувати процедуру санації або ліквідації;
що боржник господарської діяльності не здійснює, а відновлення його діяльності можливе лише за рахунок інвесторів, орендарів належного йому майна чи державних коштів;
що за таких обставин необхідним є продовження строку процедури розпорядження майном боржника на шість місяців з метою вжиття заходів для виділення державних коштів на відновлення його діяльності та пошуку орендарів для передачі їм у платне користування майна боржника;
що на адресу розпорядника майна надійшло звернення ТОВ "Кваттро Енерджі" про намір взяти участь у відновленні платоспроможності Державного підприємства "Кам'янський спиртово-горілчаний комбінат" шляхом інвестування коштів та матеріально-технічних ресурсів, а також у підготовці до приватизації вказаного підприємства.
4.Ухвалами суду від 12.05.2020 та від 10.07.2020 було запропоновано учасникам справи, а також зобов'язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" направити суду письмові пояснення (власну думку) щодо можливості продовження провадження у справі з огляду на положення ч.2 ст.44, п.2 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
5.Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (орган уповноважений управляти майном) у направлених суду письмових поясненнях від 13.07.2020 №2431-05/591 (вх.суду №10779/20 від 17.07.2020, а.с.138 т.15) пояснило,
що відповідно до п.9 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, зокрема, в інших випадках, передбачених законом;
що при цьому з урахуванням приписів ч.6 ст.12 ГПК України у справах про банкрутство підстави закриття провадження у справі не обмежуються наведеним у ст.231 ГПК України переліком;
що процедури банкрутства за приписами Кодексу України з процедур банкрутства мають строковий характер;
що оскільки боржник перебував у переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, то до боржника не можуть бути застосовані судові процедури санації та ліквідації, окрім судової процедури розпорядження майном;
що діючий у справі впродовж значного часу мораторій на задоволення вимог кредиторів за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства (санації, ліквідації), призводить до порушення прав як боржника, так і кредиторів, тягне за собою додаткові витрати у даній справі;
що внаслідок дії мораторію кредитори позбавлені можливості отримати задоволення своїх вимог та нарахувати на ці вимоги штрафні санкції,
що подальше знаходження у процедурі розпорядження майном зачіпає інтереси і поточних кредиторів, доцільним є закрити провадження у справі про банкрутство.
що згідно правовими позиціями Верховного суду у справі №922/1200/18 необхідним є врахування закріпленого нормами як Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і Кодексу України з процедур банкрутства пріоритету відновлення платоспроможності боржника над його ліквідацією, оскільки такий пріоритет має на меті окрім задоволення вимог кредиторів також збереження сформованих та повноцінно функціонуючих суб'єктів господарювання та, як наслідок, збереження робочих місць тощо;
що за відсутності зі сторони суду контролю за процесом задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном (який гарантує дотримання прав як кредиторів, так і боржника) у разі закриття провадження у справі про банкрутство, окремі кредитори мають ризики незадоволення їх вимог повністю або частково внаслідок збільшення та накопичення заборгованості боржника чи внаслідок недобросовісної поведінки боржника і задоволення ним на власний розсуд (за власно визначеним пріоритетом) вимог окремих кредиторів. Такі факти не матимуть місця за умови судового контролю під час одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном у справі про банкрутство;
що продовження провадження у цій справі про банкрутство боржника задля надання йому можливості погасити вимоги кредиторів у процедурі розпорядження майном дає можливість досягти процесуальної економії та запобігти повторному (неодноразовому) порушенню провадження у справі про банкрутство боржника.
що майно є збереженим і може бути використано у виробництві;
що на даний час перешкодою для залучення інвесторів для відновлення виробництва є фактична відсутність керівництва, оскільки попереднього керівника боржника звільнено, нового не призначено, а заступник керівника, який виконував обов’язки останнього, тривалий час перебуває у тимчасовій непрацездатності, тому немає особи, з якою інвестор може мати офіційні стосунки (оглянути майно, з’ясувати фінансовий стан, укласти угоду тощо);
що він призначений нещодавно, тому повинен мати час для вирішення питань призначення керівника, залучення інвесторів, розробки плану погашення вимог кредиторів у разі відновленні виробництва.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
Пунктами 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1996 №701 "Про вдосконалення управління підприємствами спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" Уряд постановив: підтримати пропозицію Державного комітету по харчовій промисловості про утворення Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт"); установити, що до складу зазначеного концерну входять державні підприємства згідно з додатком №2 (в тому числі Кам'янський спиртовий завод); установити, що контроль за діяльністю концерну "Укрспирт" здійснює Міністерство аграрної політики; концерн провадить свою діяльність на підставі Статуту, затверджуваного Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.9 Статуту Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (Концерн "Укрспирт"), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.1996 №1039, Концерн здійснює управління державним майном підприємств та організацій, що входять до його складу.Відповідно до Статуту Державного підприємства Кам’янський спиртогорілчаний комбінат, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 13.12.2007 №910 п.1.1. Державне підприємство Кам’янський спиртогорілчаний комбінат (…) засноване на державній власності входить до складу Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, і підпорядковане Міністерству аграрної політики України;п.5.1. Управління підприємством здійснює його директор, п.5.2. Наймання директора здійснюється Концерном "Укрспирт" на умовах укладення з ним контракту за погодженням з Міністром аграрної політики та з Віце-прем'єр-міністром України (а.с.168-171 т.15).
Ухвалою суду від 14.04.2004 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Каплю С.В.
Ухвалою суду від 22.12.2004 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шкуро С.А.
Ухвалою суду від 19.03.2013 припинено повноваження розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Шкуро С.А., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименко Я.А.
Ухвалою суду від 31.10.2019 визнано неналежним виконання арбітражним керуючим Клименко А.Я. покладених на неї ухвалою суду від 19.03.2013 повноважень розпорядника майна Державного підприємства Кам’янський спиртогорілчаний комбінат, відсторонено останню з ініціативи суду від виконання покладених на неї ухвалою суду від 19.03.2013 повноважень розпорядника майна Державного підприємства Кам’янський спиртогорілчаний комбінат у зв’язку з їх невиконанням; скликано збори комітету кредиторів за місцезнаходженням боржника для розгляду питання про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна боржника; запропоновано комітету кредиторів надати суду пропозицію про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна боржника.
Ухвалою суду від 04.12.2019 №1 за пропозицією комітету кредиторів призначено розпорядником майна Державного підприємства Кам’янський спиртогорілчаний комбінат арбітражного керуючого Мисана В.М. та продовжено строк процедури розпорядження майном боржника.
Ухвалами суду від 04.12.2019 №2 і №3 здійснено заміну первісного учасника справи, Міністерства аграрної політики та продовольства України, на його правонаступника, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як заінтересованої особи Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" з тих мотивів, що останнє приймає участь у справі як орган, який "здійснює управління державним майном підприємств та організацій, що входять до його складу".
14.04.2020 розпорядником майна подано клопотання з рішенням комітету кредиторів (протокол від 09.04.2020) про продовження строку процедури розпорядження майном боржника.
Згідно із звітом розпорядника майна боржника від 09.04.2020 №02-07/418/1 за час виконання своїх обов’язків арбітражний керуючий Мисан В.М. вчинив дії з виявлення в наявності у боржника майнових активів, зокрема, направив запити та отримав відомості: від АТ "Українська залізниця" від 07.01.2020 – про відсутність зареєстрованих за боржником вагонів чи під’їзних колій; від Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області – про реєстрацію двох одиниць сільськогосподарської техніки (трактора колісного У-445В та екскаватора ЕО-612) та про зняття з обліку у 2006 та 2017 восьми одиниць сільськогосподарської техніки (екскаватора ЄО-2625, причепа 2ПТС 4, трактора ЮМЗ-6АКЛ, трактора МТЗ-80, трактора Т-74, трактора МТЗ-80, трактора ДТ-75, напівпричіпу тракторного 1ПТС-2); від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 17.01.2020 – про відсутність зареєстрованих за боржником земельних ділянок; від Управління Держпраці у Черкаській області від 22.01.2020 – про зареєстрований за боржником підйомник автомобільний АТП-22-04; від ДАБІ України – про відсутність ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; від Укртрансбезпеки від 22.01.2020 – про відсутність зареєстрованих за боржником плавзасобів; від Державної митної служби України від 30.01.2020 – про зняття 02.12.2012 боржника з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами; від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.02.2020 – про відсутність боржника серед власників, які володіють значними пакетами акцій у відповідному реєстрі;
Розпорядник майна боржника: 12.02.2020 провів загальні збори кредиторів боржника, на яких було обрано новий склад комітету кредиторів, та отримав фінансову документацію боржника, необхідну для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника; організував проведення у лютому-березні 2020 року інвентаризації майна боржника, яка попереднім розпорядником майна та боржником не проводилась взагалі; 09.04.2020 склав звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника (а.с.29 т.15),
Згідно із здійсненим аналізом боржник характеризується стійкою неплатоспроможністю, відсутністю рентабельності виробництва, надмірним зносом основних засобів та наявністю типових ознак банкрутства і відсутністю ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства чи дій з приховування банкрутства. У зв'язку з відсутністю інвестицій у виробництво, інноваційної діяльності на підприємстві, боржник має занадто низькі показники рентабельності. Відсутність попиту та замовлень на основну продукцію призвели до відсутності прибутку, у зв'язку з чим підприємство припинило свою діяльність ще у 2008 році. Проведення відновлення діяльності підприємства можливе лише за умови залучення державних коштів або коштів приватних інвесторів. Ризик залучення позикового капіталу може бути виправданим лише тоді, коли прибуток, отриманий від ефективного використання активів, перевищує процентні ставки по отриманих кредитах.
21.04.2020 49-к наказом Концерну "Укрспирт" виконання обов'язків директора Державного підприємства "Кам'янський спиртово-горілчаний комбінат" покладено на головного інженера Іщенко В.Г. Разом з тим, з 13.06.2020 вказана особа є тимчасово непрацездатною (а.с.197,198 т.15).
14.05.2020 за №140520 та 14.08.2020 за №140820 до ліквідаційної комісії Концерну "Укрспирт" та розпорядника майна боржника звернулось ТОВ "Кваттро Енерджі" з пропозицією взяти участь в інвестуванні Державного підприємства "Кам'янський спиртово-горілчаний комбінат" для відновлення виробництва шляхом фінансування інвестиційного проекту за рахунок власних коштів ТОВ "Кваттро Енерджі", міжнародних та вітчизняних кредитів, а також міжнародної технічної та фінансової допомоги в рамках програм Європейського інструменту сусідства, залучення міжнародних донорів та інвесторів-партнерів ТОВ "Кваттро Енерджі" (а.с.195, 196 т.15).
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на вимогу в ухвалі суду листом від 06.08.2020 №2431-05/645 пояснило, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №954-р "Деякі питання управління Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства об'єктами державної власності" Державне підприємство "Кам'янський спиртово-горілчаний комбінат" було передано із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; що останнє є органом управління Державного підприємства "Кам'янський спиртово-горілчаний комбінат", однак призначення директора боржника згідно із Статутом відноситься до повноважень Концерну "Укрспирт".
Ст. 5-2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності:
5) отримує за затвердженою ним формою від органів управління інформацію про: фінансово-господарську діяльність кожного окремого суб'єкта господарювання державного сектору економіки, що перебуває у сфері їх управління; стан об'єктів державної власності (…); укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;
7) здійснює контроль за виконанням суб’єктами управління функцій з управління об'єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об'єктами державної власності;
ст. 6. Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань:
3) затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням;
4) призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог;
5) затверджують стратегічні плани розвитку державних унітарних підприємств (…) та здійснюють контроль за їх виконанням;
6) затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку;
7) проводять моніторинг фінансової діяльності, зокрема виконання показників фінансових планів підприємств, що належать до сфери їх управління та вживають заходів до поліпшення їх роботи;
15) виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання;
21) організовують і проводять конкурси з визначення керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки;
25) забезпечують проведення інвентаризації майна державних підприємств, установ, організацій, господарських структур відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку;
34) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні;
ст.9. Господарські структури:
1) укладають контракти з керівниками державних підприємств (…);
1-1) подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, інформацію про укладені контракти з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;
2) розробляють річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) і подають на затвердження уповноваженому органу управління, який здійснює контроль за їх діяльністю;
3) забезпечують розроблення і затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5 років) державних підприємств (…);
5) здійснюють щодо державного майна, переданого їм в управління, повноваження, зазначені в пунктах 11 і 25 частини першої статті 6 цього Закону (ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; забезпечують проведення інвентаризації майна державних підприємств, установ, організацій, господарських структур відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку);
Відповідно до ст.40 Закону №2343-XII:
Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: 5) затверджено мирову угоду; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.
Провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами (…) 5 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом; у випадках, передбачених пунктами (…) 7 - лише до визнання боржника банкрутом.
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:
Преамбула. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
ч.1 і 3 ст.4. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство);
ч.7 ст.41. Боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). (…) У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.
ч.1 ст.90. Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.
Пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (від 02.10.2019 №145-ІХ (далі – Закон №145-ІХ) установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
16.1. Статтею 40 Закону №2343-XII було передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник або уклав мирову угоду, або виконав усі зобов`язання перед кредиторами.
Норми ж Кодексу (ст.41, 44, 90) містять дещо інше правове регулювання процедури розпорядження майном боржника: боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) або третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів; господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів.
Водночас, положення Кодексу України з процедур банкрутства, на відміну від положень Закону №2343-XII, який втратив чинність з набранням чинності Кодексом, не передбачають можливості укладення мирової угоди у справі про банкрутство.
За змістом вказаних норм і Закон №2343-XII і чинний Кодекс України з процедур банкрутства передбачають можливість задоволення боржником вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном за умови одночасного задоволення всіх визнаних судом у справі вимог кредиторів, що є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому Кодекс розширює можливості участі інших осіб у погашенні вимог кредиторів боржника (надає таке право не лише боржнику, а й власнику, органу уповноваженому управляти майном чи й третім особам).
Крім того, можливість задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном саме боржником обумовлена тим, що він може здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід, а також може у порядку, передбаченому Кодексом вчиняти правочини та здійснювати продаж активів (абзац другий частини сьомої та частина восьма статті 44 Кодексу).
16.2.Державне підприємство "Кам'янський спиртово-горілчаний комбінат" перебуває у процедурі розпорядження майном з 14.04.2004, тобто більш як 16 років. За цей час відновлення платоспроможності боржника за допомогою існуючого механізму банкрутства відповідно до Закону №2343-XII не відбулося – вимоги кредиторів не задоволені, щодо боржника не було укладено мирової угоди.
Причини цього наслідку як об’єктивні, так і суб’єктивні.
Так, до об’єктивних слід віднести включення боржника законом до переліку підприємств, які не підлягають приватизації, та встановлення законом мораторію на реалізацію майна.
До суб’єктивних слід віднести, в першу чергу, бездіяльність органів управління підприємством (Міністерства аграрної політики та надалі з 18.10.2019 Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", керівника боржника), які мали б протягом усього часу процедури розпорядження майном боржника вчиняти дії з виконання покладених на них законом обов’язків, зокрема: щодо забезпечення розробки річних фінансових та інвестиційних планів боржника на середньострокову перспективу (3-5 років); щодо затвердження стратегічних планів розвитку державних унітарних підприємств (боржника) та здійснення контролю за їх виконанням; щодо аналізу фінансово-господарської діяльність боржника, проведення моніторингу його фінансової діяльності, зокрема, виконання показників фінансових планів підприємств, та вжиття заходів до поліпшення їх роботи; щодо здійснення контролю за виконанням концерном "Укрспирт" функцій з управління боржником; щодо призначення на посаду керівника боржника; щодо виявлення державного майна, яке тимчасово не використовується, та внесення пропозиції про умови його подальшого використання.
Саме цими органами своєчасно не вжито заходів для запобігання банкрутству боржника, не вирішувалося питання надання боржнику фінансової допомоги для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами.
Незважаючи на тривалість розгляду вимог розпорядника майна, які є предметом розгляду, власник продовжує свою бездіяльність та фактично залишив боржника напризволяще, не вчиняє дій з проведення конкурсу та призначення керівника боржника, працівники практично за власний кошт (оскільки не отримують заробітну плату) зберігають майно підприємства і вимагають у власника вжити заходів до збереження майна та недопущення забруднення навколишнього середовища.
Також до суб’єктивних причин слід віднести як бездіяльність розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Клименко А.Я. (у зв’язку з виявленням судом якої її й було усунено за невиконання своїх обов’язків), яка мала б здійснювати нагляд та контроль за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника і проведення аналізу його фінансового становища – тобто стимулювати органи управління до виконання покладених на них статтями 5-2, 6, 9 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", так і бездіяльність самих кредиторів, які не здійснювали контролю за діяльністю розпорядника майна боржника.
16.3. Враховуючи встановлені судом факти здійснення заміни розпорядника майна у справі у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків (ухвалами суду від 19.03.2013 та від 31.10.2019) після спливу установленого строку процедури розпорядженням майном; обставини вчинення лише арбітражним керуючим Мисаном В.М. дій, що належить до виконання у процедурі розпорядження майном, зокрема, проведення інвентаризації майна боржника; обставини можливого задоволення визнаних у справі вимог кредиторів у разі залучення інвестицій зовні та відновлення діяльності боржника; обставини того, що за період здійснення процедури розпорядження майном боржник не був виключений з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, і це унеможливлювало застосування щодо нього процедур санації чи ліквідації, а комітетом кредиторів та боржником не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном у цій справі; обставини установлення постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 карантину та його подальшого продовження; суд вважає, що підстави для закриття провадження у справі про банкрутство боржника відсутні.
Продовження провадження у цій справі про банкрутство боржника є необхідним з метою надання йому можливості погасити вимоги кредиторів у процедурі розпорядження майном та дає можливість досягти процесуальної економії і запобігти повторному відкриттю нового провадження у справі про банкрутство боржника на підставі вимог, які на даний час не задоволені.
16.4. Єдиною метою здійснення провадження у справі про банкрутство згідно з Кодексом є задоволення вимог кредиторів, яка досягається або шляхом відновлення платоспроможності боржника, або шляхом визнання його банкрутом. Іншої мети провадження у справі про банкрутство закон не визначає, тому й передбачає підставами закриття провадження у справі про банкрутство лише обставини за яких або відновлено платоспроможність боржника, або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, або не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника (п.4 і 8 ч.1 ст.90 Кодексу).
Саме власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів.
Тому доводи власника (органу уповноваженого управляти державним майном) та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про те, що справу про банкрутство необхідно закрити, оскільки начеб-то відсутній предмет спору у зв’язку з тим, що до боржника не можуть бути застосовані процедури санації чи ліквідації (відповідно до Закону №145-ІХ) суд відхиляє:
оскільки вони не відповідають дійсності – предмет спору (а саме вимоги кредиторів) не зник. Власник жодного доводу про те, як ці вимоги будуть погашені та у які строки у разі закриття провадження у справі не вказує. Також власник не вказує жодного аргументу стосовно відновлення платоспроможності боржника та не вказує на жодну вчинену ним дію для досягнення ціє мети;
оскільки ними невірно тлумачиться норма Закону №145-ІХ – суд вважає, що якщо до боржника не може бути застосована процедура санації чи ліквідації, то має бути застосована та процедура, яка передбачена, тобто єдино можлива згідно з Кодексом процедура – розпорядження майном. Закон №145-ІХ не передбачає додатково нової підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, як це, наприклад, передбачено ч.5 ст.12 Закону України "Про приватизацію державних підприємств".
16.5. З аналізу матеріалів справи вбачається, що платоспроможність боржника не відновлено і він залишається неплатоспроможним. Закриття провадження у справі не призведе ні до відновлення платоспроможності боржника, ні до погашення вимог кредиторів, а навпаки – до погіршення майнового стану та нарощування боргів, в тому числі і штрафних санкцій.
За таких обставин закриття провадження у справі прямо суперечить і меті Кодексу і інтересам кредиторів.
16.6. Відповідно до ч.1 і 3 ст. 251 Цивільного кодексу України: строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до ст.113, ч.2 ст.119 ГПК України: строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до п.6 ч.8 ст.48, абз.3 ч.2 ст.49 Кодексу до компетенції комітету кредиторів, зборів кредиторів належить прийняття рішення про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" поновлення встановлених Законом строків судових процедур банкрутства не передбачено, але ці строки може бути продовжено судом у випадках, передбачених Законом.
Отже, нормами Кодексу передбачено можливість продовження строків процедури розпорядження майном та санації. Також Кодекс не передбачає наслідків закінчення 170-дненного строку процедури розпорядження майном (зокрема, його закінчення не є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство відповідно до ст.90 Кодексу чи інших його норм, як наприклад, такий наслідок установлено абз.2 ч.8 ст.41 Кодексу для задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення).
З огляду на вищевказані нормативні акти при вирішення питання про те, чи має суд поновлювати строк процедури розпорядження майном після її закінчення чи продовжувати його суд вважає, що строк процедури має продовжуватись.
Оскільки після закінчення установленого законом строку процедури розпорядження майном надалі цей строк установлено судом в ухвалі суду від 04.12.2019, тому цей строк може бути продовжений судом відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України.
У зв’язку з цим суд відхиляє доводи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відсутність у суду повноважень на продовження строку ліквідаційної процедури.
16.6. Враховуючи, закінчення визначеного судом строку процедури розпорядження майном боржника, відсутність передбачених законом підстав для її завершення, наявність рішення комітету кредиторів про продовження строку процедури розпорядження майном, суд вважає, що вказані у клопотанні і названі у судовому засіданні обґрунтування є підставою для продовження визначеного судом строку та подання розпорядником майна боржника суду відомостей щодо її проведення за цей період.
Керуючись ст.113, 119 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Продовжити встановлений ухвалою суду від 04.12.2019 №1 строк процедури розпорядження майном боржника до 14.12.2020.
Ухвала суду набрала законної сили 31.08.2020. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 01.10.2020.
Направити цю ухвалу боржнику, розпоряднику майна боржника, членам комітету кредиторів (7), Прокуратурі Черкаської області, Фонду державного майна України, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ), Державному концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (01001, м,Київ, вул.Бориса Грінченка,1), Господарському суду Київської області (МСП 01032, м.Київ-32, вул.Симона Петлюри, 16/108).
Суддя Хабазня Ю.А.
_03_03.png)
