Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

21 травня 2019 року м. Черкаси Справа № 01/1720

Вх.суду №10311/19 від 03.04.2019

Вх.суду №11523/19 від 12.04.2019

Господарський суд Черкаської області

у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,

із секретарем судового засідання Ковбою І.М.

у судове засідання не з’явились: ліквідатор банкрута, представники від ТОВ "Умвельт Україна", Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, Смілянського міськрайонного центру зайнятості,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 02.04.2019 (з клопотанням від 12.04.2019 №01/1720/316 про усунення недоліків раніше поданої заяви)

про стягнення з ТОВ "Умвельт Україна" 244256,32 грн.

у справі за заявою

боржника, Смілянського комунального виробничого підприємства “Комунальник”,

про визнання його банкрутом,

УСТАНОВИВ:

Боржником в особі ліквідатора банкрута до суду подано заяву від 02.04.2019 з вимогами: стягнути з ТОВ "Умвельт Україна" (03040, м.Київ, вул.Васильківська,14, ідентифікаційний код 35391427) на користь Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" (20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.Чапаєва, 2, ідентифікаційний код 05431667) за період з 11.03.2015 по 01.12.2018 інфляційні втрати у сумі 215688,48 грн. та 3% річних у сумі 28567,84 грн., всього 244256,32 грн., про що видати наказ суду.

Заяву було подано з порушенням вимог ст.174 ГПК України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 05.04.2019 залишено без руху з наданням заявнику строку (десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, але не пізніше 25.04.2019) на виправлення недоліків.

Заявником подано клопотання про усунення недоліків раніше поданої заяви від 12.04.2019 №01/1720/316 (вх. суду №11523/19 від 12.04.2019).

Ухвалою суду від 19.04.2019 заяву від 02.04.2019 (з клопотанням від 12.04.2019 №01/1720/316 про усунення недоліків раніше поданої заяви) призначено до розгляду на 08.05.2019; ухвалою суду від 08.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.05.2019.
До дня судового засідання від представника ТОВ "Умвельт Україна", адвоката Левіт В.С., до суду надійшла заява без дати і номеру (вх.суду №13742/19 від 06.05.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у задоволенні якої ухвалою суду від 07.05.2019 відмовлено.
Заявник у заяві від 02.04.2019 (а.с.1 т.28) та у судовому засіданні 08.05.2019 вимоги підтримав повністю і пояснив,

що 25.11.2013 між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремондіс Україна" був укладений договір №25-11/13 надання послуг з перевезення ТПВ, предметом якого є надання Виконавцем (ТОВ "Ремондіс Україна") на умовах та у порядку, визначеному цим договором Замовникові (Смілянському комунальному виробничому підприємству "Комунальник") послуг по перевезенню твердих побутових відходів у м.Сміла Черкаської області, а Замовник зобов'язується оплатити вказані послуги своєчасно та у повному обсязі;

що у період з 16.02.2015 по 11.03.2015, після відкриття ліквідаційної процедури боржника, з рахунку боржника на рахунок ТОВ "Ремондіс Україна" було проведено перерахування коштів на загальну суму 257600 грн.;

що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.07.2017 у цій справі (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018) у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду від 21.11.2018 вказані судові рішення були скасовані, прийнято нове рішення, яким вимоги СКВП "Комунальник" задоволено і стягнуто з ТОВ "Умвельт Україна" 257600 грн.;

що 26.12.2018 судом видано наказ на примусове виконання цього рішення;

що борг у сумі 257600 грн. перед СКВП "Комунальник" було погашено ТОВ "Умвельт Україна" у повному обсязі 28.12.2018 та 10.01.2019, отже у період з 11.03.2015 по 10.01.2019 зазначені кошти СКВП "Комунальник" не повертались, внаслідок чого вказане підприємство було позбавлене можливості за їх рахунок погашати кредиторські вимоги у порядку, визначеному ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

що оскільки кошти з рахунку СКВП "Комунальник" були перераховані на рахунок ТОВ "Умвельт Україна" 11.03.2015 (відбувся останній платіж із загальної суми), а фактично повернуті 10.01.2019, то за вказаний період підлягають нарахуванню інфляційні втрати та 3% річних, як компенсаційні нарахування, пов'язані із знеціненням внаслідок інфляційних процесів суми коштів, яка була перерахована на рахунок ТОВ "Умвельт Україна";

що за період з 11.03.2015 по 01.12.2018 розмір інфляційних втрат складає 215688,48 грн., розмір 3% річних – 28567,84 грн. – загальна сума, становить 244256,32 грн..

ТОВ "Умвельт Україна" у направленому суду відзиві від 02.05.2019 (вх.суду №13740/19 від 06.05.2019) проти вимог заперечило і пояснило,

що вимоги заявлено після спливу строку позовної давності і підстав для нарахування інфляційних та 3% річних з 11.03.2015 немає, оскільки із заявою про їх стягнення ліквідатор звернувся до суду 03.04.2019;

що правові підстави для застосування ст.625 Цивільного кодексу України відсутні, оскільки положення вказаної норми в частині сплати процентів та річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання;

що оскільки стягнення 257600 грн. було здійснено у зв'язку з визнанням договору надання послуг з перевезення ТПВ від 25.11.2013№25-11/13 недійсним (постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №01/1720, залишена без змін постановою Верховного Суду від 10.05.2018), тому обов'язок повернення грошових коштів виник на підставі зазначеної вище постанови Верховного Суду від 21.11.2018 у цій справі, а нарахування інфляційних втрат та процентів з 11.03.2015 є безпідставним.

Заявник у відповіді на відзив ТОВ "Умвельт Україна" від 11.05.2019 №01/1720/399 (вх.суду №14480/19 від 13.05.2019, а.с.73 т.28) проти доводів ТОВ "Умвельт Україна" заперечив і пояснив,

що заяву про стягнення інфляційних втрат було подано 03.04.2019, отже до періоду нарахування інфляційних втрат з березня 2016 року по грудень 2018 року позовна давність застосована бути не може, оскільки інфляційні втрати розраховані у межах трьох років;

що березень 2016 року у даному випадку враховується, оскільки індекс інфляції за цей місяць розраховувався у наступному місяці, тобто у квітні 2016 року, не пізніше 10 числа;

що розрахунок 3% річних здійснюється за кожний день прострочення, а відтак на розрахунок суми за період з 03.04.2016 по 01.12.2018 позовна давність не поширюється, оскільки сума розрахована у межах трьох років;

що у банкрута наявні поважні причини пропуску строку позовної давності в частині стягнення з ТОВ "Умвельт Україна" інфляційних втрат та 3% річних за період з березня 2015 року по лютий 2016 року та 3% річних за період з 11.03.2015 по 03.04.2016 у зв'язку з тим, що кошти у сумі 257600 грн. перераховувались на рахунок ТОВ "Умвельт Україна" у період з 16.02.2015 по 11.03.2015, що ліквідатор банкрута, встановивши факт їх безпідставного перерахування, звернувся до ТОВ "Умвельт Україна" з вимогою про їх повернення 17.10.2015 (вимога була отримана адресатом 19.10.2015), що оскільки у добровільному порядку ТОВ "Умвельт Україна" кошти не повернуло, ліквідатор 22.03.2016 подав позовну заяву про їх стягнення у судовому порядку,

що починаючи з 28.03.2016 (дати ухвали Господарського суду м.Києва про порушення провадження у справі №910/5266/16) до 21.11.2018 (дати постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, згідно з якою було ухвалено нове рішення, яким позов СКВП "Комунальник" задоволено повністю) спір про стягнення з ТОВ "Умвельт Україна" на користь СКВП "Комунальник" коштів у сумі 257600 грн. залишався невирішеним;

що остаточно кошти були повернуті банкруту 10.01.2019 (тобто саме датою фактичного повернення коштів і обмежується період нарахування інфляційних втрат та 3% річних);

що банкрут з об'єктивних причин був позбавлений можливості заявити суми інфляційних втрат та 3% річних за період з 11.03.2015 через наявність невирішеного спору щодо основної суми боргу – 257600 грн. та обставин, які позбавляли можливості здійснити правильний та остаточний розрахунок відповідних нарахувань;

що оскільки застосування індексу інфляції до суми боргу фактично має на меті одержання кредитором того, що він розраховував одержати у разі належного виконання боржником грошового зобов'язання, то стягнення 3% річних є тією мірою відповідальності, яку боржник зобов'язаний понести за неналежне виконання свого грошового зобов'язання;

що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті;

що ст.625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт), тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань; що таким чином, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України (такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, а також Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду від 04.09.2018 у справі №6/363 та від 12.03.2019 у справі №904/8223/16);

що помилковим є твердження ТОВ "Умвельт Україна" про те, що кошти у сумі 257600 грн. стягнуті у зв'язку з визнанням недійсним договору, оскільки кошти у вказаній сумі стягнуті в силу того, що були перераховані у ліквідаційній процедурі СКВП "Комунальник" особі, яка не заявляла грошових вимог у межах справи про банкрутство, не визнана кредитором у справі та її вимоги не були включені до реєстру вимог кредиторів;

що кошти банкрута безпідставно перебували у розпорядженні ТОВ "Умвельт Україна" починаючи з 11.03.2015, а не з 21.11.2018, що відсутність підстав на їх перерахування існувало саме станом на момент їх перерахування ТОВ "Умвельт Україна";

Представник Смілянського міськрайонного центру зайнятості, що з'явився у судове засідання, заявлені вимоги підтримав.
Учасники провадження у справі про банкрутство боржника (ліквідатор банкрута; Смілянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області, Смілянський міськрайонний центр зайнятості; ТОВ "Умвельт Україна") були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак їх повноважні представники у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

У справі наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду про дату, час і місце судового засідання Смілянській ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, Смілянському міськрайонному центру зайнятості, ТОВ "Умвельт Україна", а також розписка ліквідатора банкрута.

9.Явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

10.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI).

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано вступну та резолютивну частини судового рішення.

11.Дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 01.09.2010 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

25.11.2013 між боржником та ТОВ "Ремондіс Україна" (правонаступником якого є ТОВ "Умвельт Україна") укладено договір надання послуг з перевезення ТПВ №25-11/13 (далі – Договір №25-11/13) (а.с.32 т.28), згідно з яким Виконавець (ТОВ "Ремондіс Україна") зобов'язується надавати Замовникові (СКВП "Комунальник") послуги по перевезенню твердих побутових відходів у м.Сміла Черкаської області, а Замовник зобов'язується оплачувати вказані послуги своєчасно та в повному обсязі.

14.02.2015 - постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.

У період з 16.02.2015 по 11.03.2015 на виконання Договору №25-11/13 СКВП "Комунальник" на рахунок ТОВ "Ремондіс Україна" було здійснено перерахування коштів на загальну суму 257600 грн.

22.03.2016 СКВП звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Умвельт Україна" 257600 грн., який було обґрунтовано тим, що кошти було перераховано після відкриття ліквідаційної процедури СКВП "Комунальник".

19.07.2017 ухвалою Господарського суду Черкаської області у цій справі (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018) у задоволенні позову відмовлено повністю.

21.11.2018 постановою Верховного Суду вказані вище судові рішення були скасовані, прийнято нове рішення, яким вимоги СКВП "Комунальник" задоволено, стягнуто з ТОВ "Умвельт Україна" 257600 грн. та 15842,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг. Судове рішення обгрунтовано, зокрема, наступним.

"44. Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається про заявлення Товариством з обмеженою відповідальністю "УМВЕЛЬТ УКРАЇНА" у встановленому порядку грошових вимог до боржника, а тому перерахування боржником під час ліквідаційної процедури коштів на виконання договору укладеного після порушення провадження у справі про банкрутство свідчить про недотримання вимог закону щодо черговості погашення вимог кредиторів, та безпідставне перерахування боржником Товариству з обмеженою відповідальністю "УМВЕЛЬТ УКРАЇНА", яке не є кредитором у справі № 01/1720, грошових коштів в сумі 257600,00 грн., оскільки це порушує права інших кредиторів на задоволення вимог до боржника.

Отже, з моменту прийняття позовної заяви Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" про стягнення безпідставно перерахованих коштів в сумі 257 600,00 грн. для розгляду по суті в межах справи № 01/1720 про банкрутство позивача, спір між позивачем та відповідачем набув характеру майнового спору в процедурі банкрутства щодо стягнення коштів перерахованих з порушенням вимог закону щодо черговості задоволення вимог кредиторів та підлягав задоволенню з огляду на вказані приписи Закону про банкрутство."

26.12.2018 Господарським судом Черкаської області видано наказ на примусове виконання постанови Верховного Суду від 21.11.2018.

28.12.2018 ТОВ "Умвельт Україна" перераховано 120000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата згідно наказу від 26.12.2018 на виконання постанови ВСУ від 21.11.2018 по справі №01/1720 Без ПДВ", що підтверджується випискою Відділення №466 АТ "УкрСиббанк" (а.с.6 т.28).

09.01.2019 згідно з випискою Департаменту операційних розрахунків АТ "УкрСиббанк" ТОВ "Умвельт Україна" перераховано 153442,40 грн. з призначенням платежу: "Оплата згідно наказу від 26.12.18 на виконання постанови ВС У від 21.11.2018 по справі №01/1720 Без ПДВ" (а.с.7 т.28).

12.На підтвердження вказаних обставин у справі наявні наступні докази: виписка Відділення №466 АТ "УкрСиббанк" м.Черкаси за особовим рахунком СКВП "Комунальник" 26003277027500 з (вкл.) 01.12.2018 по (вкл.) 28.12.2018 (а.с.6 т.28); виписка АТ "УкрСиббанк" (Департамент операційних розрахунків) від 30.01.2019 (а.с.7 т.28); вимога від 22.01.2019 №01/1720/64, направленою ліквідатором банкрута на адресу ТОВ "Умвельт Україна" про сплату коштів у сумі 244256,32 грн. (а.с.8 т.28); Індекси споживчих цін у 1991-2018 р.р. (а.с.11 т.28); Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо ТОВ "Умвельт Україна") (а.с.12,35,53 т.28); договір надання послуг з перевезення ТПВ від 25.11.2013 №25-11/13 (а.с.32 т.28).

Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №4212-VI провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Згідно із ст.11 ЦК України: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з п.5.2., 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань": обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав; господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

14.Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.

14.1.Грошове зобов'язання виникає або відповідно до договору, або з інших підстав, передбачених ст.11 Цивільного кодексу України.

Такі дії як "перерахування грошей на підставі договору, який надалі визнано недійсним" чи "порушення черговості погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство та безпідставне перерахування боржником коштів особі, яка не є кредитором у справі про банкрутство" не передбачені ст.11 Цивільного кодексу України як підстава виникнення зобов’язання (в тому числі і грошового).

14.2. Отже зобов'язання в ТОВ "Умвельт Україна" перед СКВП "Комунальник" виникли не з фактів перерахування коштів, не з факту визнання договору недійсним, а на підставі постанови Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №01/1720 про стягнення 257600 грн. і датою виникнення грошових зобов'язань є 22.11.2018. Тому нарахування інфляційних втрат та 3% річних має здійснюватися з моменту виникнення у ТОВ "Умвельт Україна" грошового зобов'язання, а саме з 22.11.2018.

14.3. Перший платіж ТОВ "Умвельт Україна" було здійснено 28.12.2018, другий 09.01.2019 (а не 10.01.2019, як зазначає ліквідатор банкрута). Отже періоди прострочення складають: з 22.11.2018 до 27.12.2018 – для суми 257600 грн. та з 28.12.2018 до 08.01.2019 – для суми 137600 грн.

Ліквідатором банкрута заявлено період для нарахування з 11.03.2015 по 01.12.2018. Тому, за період з 22.11.2018 до 01.12.2018: інфляційні втрати не нараховуються у зв'язку з тим, що індекс інфляції у цей період відсутній; сума 3% річних за вказаний період становитиме 232,90 грн.

Тому вимоги підлягають задоволенню на суму 232,90 грн.

У решті вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 02.04.2019 задовольнити частково.

1.1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" (03040, м.Київ, вул.Васильківська,14, ідентифікаційний код 35391427) на користь Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник" (20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.Чапаєва,2, ідентифікаційний код 05431667) 3% річних у сумі 232,90 грн. (двісті тридцять дві гривні дев'яносто копійок) за період з 21.11.2018 по 01.12.2018 прострочення повернення коштів у сумі 257600 грн., отриманих за договором від 25.11.2013 №25-11/13.

Наказ видати.

1.2.У решті вимог відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили 24.05.2019. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 24.05.2019.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), ТОВ "Умвельт Україна" (03040, м.Київ, вул.Васильківська,14).

Суддя Ю.А. Хабазня

Ухвала по справі № 01/1720 від 21 травня 2019 року (заяву задоволено частково)