Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
|
10 серпня 2017 року № 4 |
Справа № 01/500 |
Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто – арбітражного керуючого Голінного А.М. (ліквідатор банкрута), представника за довіреністю – Кармоліта Я.В. (від боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М.), кредиторів: Бикадорової Г.К., Бикадорова І.В., Бубенко М.М., Господініної Л.О., Діденко О.І., Дубович М.Д., Євтушевської В.І., Заяць С.В., Іванець С.П., Каплі О.Й., Квач Р.Т., Кузьменко В.С., Лебедевої Т.Т., Лесечко П.О., Литвин М.Ф., Мельниченка О.Г., Поселюжної З.М., Сенчило С.І., Стратієнка М.І., Чупилка Д.Ф., Шведюк І.Ф., Тимошенко К.Й., Тимошенка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою
ініціюючого кредитора Смолича Павла Івановича
до боржника кредитної спілки "Імперія"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Під час розгляду справи про банкрутство до суду надійшли наступні скарги, заяви і клопотання (далі – заяви):
1) кредитора Шведюка І.Ф. від 18.06.2015 (вх. суду №14197/15 від 16.06.2015, а.с.11 т.56) зокрема, з вимогою:
визнати недійсним аукціон по продажу боргів в сумі 45038469 грн.;
2) кредиторів Шведюка І.Ф., Кузьменко В.С., Колоди Н.П., Литвин М.Ф., Заяць С.В., Черняк Є.К., Баєва Є.О., Плаксій Н.Є., Демченко М.П., Баєва М.М., Поселюжка З.М., Ляшенко С.В., Господініна Л.О., Бубенко М.М., Потерайло В.П., Стратієнко М.І., Чупилка Г.Й. без дати (вх. суду №20069/15 від 25.08.2015, а.с.56 т.56) зокрема, з вимогою:
визнати недійсним аукціон продажу боргів в сумі 45038469 грн. по причині самостійного визначення Голінним А.М. без рішення зборів членів КС "Імперія" чи комітету кредиторів КС "Імперія" стартової ціни в нікчемній сумі 4 тис. грн.;
3) кредиторів Шевчук Г.В., Шведюка І.Ф., Ткаченко М.М., Сідільова О.І., Бєлікова П.В. від 16.10.2015 (вх. суду №24450/15 від 20.10.2015, а.с.93 т.56);
4) кредиторів Шевчук Г.В., Шведюка І.Ф., Ткаченко М.М., Сідільова О.І., Бєлікова П.В. від 05.11.2015 (вх. суду №25837/15 від 05.11.2015, а.с.117 т.56);
5) кредитора Шведюка І.Ф. від 17.12.2015 (вх. суду №29478/15 від 17.12.2015, а.с.158 т.56) зокрема, з вимогою:
визнати недійсним аукціон по продажу боргів боржника в сумі 45038469 грн. за стартовою ціною 4000 грн.;
6) ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 27.07.2016 №02-02/141 (вх. суду №15090/16 від 28.07.2016, а.с.61, т.58);
7) кредиторів Сідільова О.І., Походенко В.Г., Шведюка І.Ф. від 25.08.2016 (вх. суду №17221/16 від 25.08.2016, а.с.110 т.58);
8) Ткаченко М.М. без дати (вх. суду №17360/16 від 29.08.2016, а.с.118 т.58);
9) ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., від 18.10.2016 №02-02/198 (вх. суду №21240/16 від 21.10.2016, а.с.44 т.59);
10) Шведюка І.Ф. від 23.11.2016 (вх. суду №23971/16 від 23.11.2016, а.с.120 т.59);
11) Смолича П.І. (вул. Героїв Дніпра, 73, кв.16) від 01.12.2016 (вх. суду №24741/16 від 02.12.2016, а.с 141 т.59).
Ухвалою суду від 02.12.2016: відмовлено у задоволенні скарги ліквідатора банкрута на бездіяльність комітету кредиторів; частково задоволено заяву голови зборів комітету кредиторів банкрута, Ткаченка М.М., та усунено арбітражного керуючого Голінного А.М. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; ухвалено обрати кандидатуру ліквідатора банкрута із застосуванням автоматизованої системи відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство; відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута про зупинення провадження у справі; задоволено частково заяви та скарги окремих членів комітету кредиторів на дії ліквідатора банкрута і визнано недійсними результати аукціону, проведеного товарного біржею “Електронні торги України” 30.12.2014, з продажу дебіторської заборгованості перед банкрутом по лотам №117751 та №117752; в решті вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 останню скасовано частково. Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017 ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 щодо розгляду скарг, заяв і клопотань скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Скасовуючи судові рішення суд касаційної інстанції зазначив,
що суди не надали правову оцінку тій обставині, чи є у ліквідатора боржника право на подання скарги на бездіяльність комітету кредиторів, у який спосіб, за нормами Закону про банкрутство, вирішується конфлікт інтересів та інші спірні питання між ліквідатором та комітетом кредиторів,
що виходячи з приписів ст.ст. 1, 2, 41 ГПК України, наведених норм Закону про банкрутство - 4, 20, 38, 40, 41, ч. 8 ст. 44, розділу VIII, а також з урахуванням норм ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна: розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство; за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (або інших учасників справи про банкрутство або учасників спірної угоди); в окремому провадженні; та із застосуванням способів захисту прав та інтересів, визначених нормами ст. 16 Цивільного кодексу України (визнання правочину недійсним тощо).
що в порядку відокремленої процедури провадження здійснюється як розгляд скарг на дії арбітражного керуючого або інших учасників ліквідаційної процедури, так і спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів та заяв про визнання угод недійсними, а також про витребування майна та інше.
що під час розгляду скарги на дії ліквідатора або інших учасників ліквідаційної процедури має здійснюватися оцінка лише правомірності дій арбітражного керуючого або іншого учасника ліквідаційної процедури, а її розгляд може мати правові наслідки лише щодо особи, стосовно якої було подано скаргу, але аж ніяким чином не може мати правові наслідки щодо інших учасників справи про банкрутство або зацікавлених осіб;
що зовсім інше стосується розгляду заяв про захист цивільних прав у справі про банкрутство і розгляд таких заяв відбувається за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, передбачених нормами Закону про банкрутство, та із застосуванням інструментів захисту цивільних прав та охоронюваних інтересів, що визначені відповідним інститутом цивільного права, що розгляд таких вимог одночасно зі скаргою на дії ліквідатора порушує права та охоронювані інтереси заінтересованих осіб та учасників провадження у справі про банкрутство
що згадані вимоги, хоча і регулюються одним законом, порядок та правові підстави та наслідки їх розгляду, є різними, їх сумісний розгляд може перешкодити з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, повному та всебічному розгляду цих вимог та що суду слід було керуватися також і нормами ст. 58 ГПК України.
Ухвалою суду від 12.05.2017 справу в частині розгляду поданих заяв, скарг і клопотань прийнято до провадження іншим складом суду та залучено до участі у розгляді заяв Томащука Олександра Віталійовича (Вінницька область, смт. Томашпіль, пров. Гагаріна, 19), Михайленка Анатолія Володимировича (Черкаська область, с.Червона Слобода, вул. Дорошенка, 6), Товарну біржу „Електронні торги України” (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7 оф.3, ідентифікаційний код 25219107).
Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, судом першої інстанції було виділено із поданих скарг, заяв і клопотань групи вимог, які зв'язані між собою підставами виникнення, і об’єднано для сумісного розгляду. Розгляд цих груп вимог здійснено судом відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Зокрема, до таких груп вимог віднесені: 1) вимога ліквідатора банкрута про зупинення провадження у справі про банкрутство; 2) вимоги, пов’язані зі скаргами кредиторів на дії ліквідатора банкрута; 3) вимоги, пов’язані зі скаргами ліквідатора банкрута на комітет кредиторів та визнання його рішень недійсними; 4) вимоги кредиторів щодо визнання недійсними аукціону; 5) вимоги про затвердження звіту про оплату послуг і відшкодування витрат арбітражного керуючого Голінного А.М.
Учасники провадження у справі про банкрутство боржника неодноразово були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак, члени комітету кредиторів (Шевчук Г.В., Ткаченко М.М., Сідільов О.І., Походенко В.П., Бєліков П.В., Пилипенко В.М.) та кредитори, якими подано заяви (Заяць С.В., Демченко М.П., Ляшенко С.В., Потерайло В.П., Стратієнко М.І.) набувачі майна Томащук О.В. і Михайленко А.В., а також представники від організатора аукціону, товарної біржі „Електронні торги України” у судове засідання не з’явились жодного разу і про причини неявки не повідомили.
У судовому засіданні кредитори-заявники, ліквідатор банкрута заявлені вимоги підтримав повністю і пояснили:
кредитор Шведюк І.Ф. подав заяви від 23.05.2017 (вх. суду №11203/17 від 24.05.2017), від 19.06.2017 (вх.суду 13137/17 від 19.06.2017), від 23.06.2017 (вх.суду №13579/17 від 23.06.2017), від 01.08.2017 (вх.суду №16619/17 від 02.08.2017) від 01.08.2017 (вх. суду №16619/17 від 02.08.2017), від 02.08.2017 (вх. суду №16625/17 від 02.08.2017) від 10.08.2017 (вх. суду №17289 від 10.08.2017) у яких пояснив: що КС "Імперія" було створено за ініціативою та під безпосереднім керівництвом правоохоронців і військових, не з метою підняття економіки, а для наживи шляхом пограбування вкладників; що у злочинну діяльність були втягнуті перші особи області - голова Черкаської облдержадміністрації, керівник УМВС України в Черкаській області, які створювали імідж спілці; що розгляд кримінальної справи стосовно колишніх посадових осіб КС "Імперія" навмисно затягується, що справу досі не закрито; що аналогічна ситуація склалася з розглядом справи про банкрутство КС "Імперія"; що причиною безвідповідального пограбування вкладників є корупція і кругова порука великих підприємців, правоохоронців, суддів, контролюючих органів, арбітражного керуючого, судових виконавців, нотаріусів керівників КС "Імперія, організаторами аукціону, які вчиняють свої дії таємно та у змові; що потерпілими є прості і бідні громадяни, яких 920 осіб на суму 32 млн. грн., які законів не порушували, тому місцеві органи державної влади повинні їм виплатити заподіяну шкоду; що Голінний А.М., з метою отримання прибутку діяв з порушенням закону, таємно та разом з комітетом кредиторів; що звітував ліквідатор перед комітетом кредиторів формально, раз у 6 місяців, для продовження строку повноважень; що із звітів ліквідатора банкрута неможливо було дізнатися "скільки боржників і кредитних договорів на даний період, скільки закрито, на яку суму, скільки звернень до суду, які рішення суду і т.д."; що ліквідатор банкрута не надав можливості Шевчук І.В. ознайомитися з бухгалтерськими документами на придбання бензину та ксероксу на суму 5810 грн., так само, як і відмовив у задоволенні його письмового звернення про надання для ознайомлення інвентаризаційних матеріалів; що інвентаризація майна арбітражним керуючим Голінним А.М. не проводилась; що за 4 роки через бездіяльність Голінний А.М. не спромігся примусово стягнути з 314 боржників ні однієї гривні боргів, що за вказаний період на утримання його апарату спілкою витрачено більше 300 тис.грн.; що комітет кредиторів на своєму засіданні 11.01.2013 одноголосно прийняв рішення про незадовільну роботу арбітражного керуючого Голінного А.М. і його апарату та вже пропонував усунути Голінного А.М. з посади і призначити ліквідатором банкрута Кугота І.П.; що суддею, у провадженні якого на той час перебувала справа про банкрутство КС "Імперія", було проігноровано рішення комітету кредиторів, упереджено призначено Голінного А.М. ліквідатором банкрута; що через вказані обставини члени комітету кредиторів не брали участь у засіданнях комітету кредиторів, які скликав Голінний А.М.; що Голінний А.М. спекулював тим, що члени комітету кредиторів не мають юридичної освіти, зокрема, 30.10.2014 поспішно скликав комітет кредиторів з 2-х осіб, ввів в оману останніх, що єдиним способом реалізації майна є аукціон і що стартова ціна активів спілки у 4 тис.грн. є ринковою, що вказані особи повірили Голінному А.М. і погодилися, що майно і активи спілки були миттєво таємно продані у грудні 2014 року; що немає сумніву у тому, що продаж майна спілки вартістю 45 млн.грн. за 4 тис.грн. проводилося за попередньою змовою між Голінним А.М., організатором аукціонів і покупцями, що ні на засіданні комітету кредиторів, ні з членами спілки питання варіантів реалізації майна, його ціни на ринку не обговорювалося; що про вказану аферу про нікчемну стартову ціну і продаж майна Шведюк І.Ф. дізнався 06.03.2015 і що всі протиправні дії проводилися Голінним А.М. разом зі своїми учасниками злочинного угрупування; що кваліфікувати факти вкладники не можуть із-за відсутності юридичної освіти і відсутності грошей на залучення адвокатів та що усі факти викладені в попередніх заявах; що документи на підприємстві-боржнику не систематизовані, що потрібно багато часу для того, щоб щось дізнатися з цього хаосу; що на засіданні комітету кредиторів 06.03.2015 виносилося на розгляд питання затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, однак присутній (і єдиний з членів комітету кредиторів) на засіданні заявник відповідний протокол підписувати не став; що 02.12.2016 було нарешті прийнято ухвалу суду про відмову Голінному А.М. у задоволенні скарги на бездіяльність комітету кредиторів; припинення його повноважень ліквідатора банкрута; відмовлено у задоволенні клопотання Голінного А.М. про зупинення провадження у справі, однак Голінний А.М. звертався з відповідними скаргами до судів вищих інстанцій і йому скрізь відмовили, і розгляд справи у цих судах ще з незрозумілих причин триває; що не зрозуміло, на якій підставі Голінний А.М. вважається ліквідатором, якщо строк його повноважень закінчився ще у березні 2015 року, що комітет кредиторів не приймав рішення про продовження повноважень Голінного А.М., відповідна ухвала судом не виносилася; що за таку "діяльність" Голінному А.М. ніхто звітів не підпише; що кредитори вимагають від суду розібратися з тим, куди поділися їх гроші і хто їх має повернути;
кредитор Смолич П.І. у клопотанні від 25.05.2017 (вх.суду 11291/17 від 25.05.2017) та у судовому засіданні 20.06.2017пояснив, що ліквідатор банкрута всупереч вимог ч.9 ст.41 Закону-4212 ігнорував надання комітету кредиторів щомісячного звіту про свою діяльність; що продаж майна банкрута шляхом проведення аукціону здійснено останнім без попередньої інвентаризації та оцінки майна банкрута; що в матеріалах справи відсутня інформація щодо здійснення ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута, інвентаризації майна та його оцінки, що суперечить вимогам ч.2 ст.41 та п.3 ч.2 ст.98 Закону-4212; що у зв’язку з порушеннями, допущеними арбітражним керуючим Голінним А.М. при виконанні повноважень ліквідатора банкрута комітетом кредиторів до суду було подано клопотання про дострокове припинення його обов’язків та покладення їх виконання на арбітражного керуючого Олексенко Н.В., однак судом таке клопотання задоволено не було; що, враховуючи недовіру, висловлену комітетом кредиторів арбітражному керуючому Голінному А.М., не вбачає можливості подальшої співпраці із останнім, наполягає на припиненні його повноважень та призначенні на посаду ліквідатора арбітражного керуючого із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
кредитори Процідило О.О., Стратієнко М.І., Черкашина М.О. – що рішення зборів комітету кредиторів (протокол від 30.10.2014) про продаж майна боржника прийнято за участю лише двох кредиторів (що становить менше третини голосів) тому є незаконним;
кредитор Євтушевська В.І. – що ліквідатором банкрута невірно визначено спосіб продажу майна банкрута (шляхом проведення аукціону), тому дебіторська заборгованість була продана за нижчою ціною, ніж могла б бути;
кредитор Бикадорова Г.К. – що у ліквідатора банкрута відсутнє право вимагати оплати його послуг, оскільки останнім не було вжито встановлених законом дій до погашення заборгованості перед кредиторами;
кредитор Кузьменко В.С. – що ставити питання про припинення повноважень Голінного А.М. є передчасним, до тих пір, поки правоохоронними органами не буде притягнуто до відповідальності усіх винних осіб, проведено ревізію на предмет його фінансової та юридичної діяльності, розглянуто питання про існування корупції при організації аукціонів та повернуто кошти ошуканим громадянам. Проти задоволення заяви арбітражного керуючого Голінного А.М. про звільнення його з посади ліквідатора банкрута заперечила, як і заперечила проти усунення його за неналежне виконання до повного погашення ним грошей кредиторам. Вказані доводи підтримали присутні у судовому засіданні кредитори Бубенко М.М., Господініна Л.О., Діденко О.І., Дубович М.Д., Заяць С.В., Іванець С.П., Квач Р.Т., Лебедєва Т.Т., Литвин М.Ф., Сенчило С.І., Стратієнко М.І., Чупилка Д.Ф., Тимошенко К.Й., Тимошенко М.С.
Ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Голінний А.М., і його представник у поданих суду відзивах від 03.11.2015 №02-02/429 (вх.суду №25650/15 від 04.11.2015, т.56 а.с.112-116, т.58 а.с.97-100), від 12.08.2016 № 02-02/154 (вх.суду №16360/16 від 15.08.2016), поясненнях та заявах від 25.05.2016 №02-02/94 (вх.суду №10305/16 від 25.05.2016, т.58 а.с.10), 24.06.2016 №02-02/131 (вх.суду №12647/16 від 24.06.2016, т.58 а.с.45), скарзі від 27.07.2016 №02-02/141 (вх.суду №15090/16 від 28.07.2016, т.58 а.с.61-63) клопотанні від 18.10.2016 №02-02/198 (вх.суду №21240/16 від 21.10.2016, т.59 а.с.44-45) та у судових засіданнях проти задоволення вимог заявників заперечив, заявлені вимоги підтримав повністю і пояснив, що вважає збори комітету кредиторів 30.10.2014 правомочними, а рішення, прийняте на них законним, оскільки про скликання зборів члени комітету кредиторів були інформовані належним чином, шляхом направлення 23.10.2014 на їх адреси письмового повідомлення із зазначенням дати, години, адреси їх проведення, а також порядку денного; що згідно з ч.2 ст.26 Закону-4212 правомочність проведених зборів залежить від кількості голосів присутніх на них кредиторів і така вимога ставиться виключно до проведення зборів кредиторів, натомість до визначення правомочності проведення зборів комітету кредиторів такої вимоги не ставиться; що оскільки зборами комітету кредиторів 30.10.2014 усі рішення порядку денного було прийнято "одноголосно", то такі рішення вважаються прийнятими в розумінні ч.9 ст.26 Закону-4212; що виходячи з п.57 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" рішення комітету кредиторів не можуть бути визнані незаконними; що відповідно до ст.57 Закону-4212 початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону, а у разі наявності обгрунтованих сумнівів комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотання про проведення незалежної оцінки, однак таких звернень ліквідатору банкрута не надходило; що способи продажу майна визначено ч.1 т.44 Закону-4212, а правом його вибору наділено ліквідатора банкрута за пріоритетом забезпечення відчуження активів боржника за найвищою ціною, тому реалізацію усього майна боржника (в тому числі дебіторської заборгованості) здійснено шляхом проведення аукціонів в порядку, передбаченому Законом-4212. Крім того, рішенням комітету кредиторів (протокол від 08.01.2014) погоджено особу організатора аукціону, розмір його винагороди; порядок продажу майна боржника цілісним майновим комплексом; порядок його продажу частинами (лотами) у випадку, якщо воно не буде реалізовано на аукціоні цілісним майновим комплексом; порядок проведення повторного аукціону та другого повторного аукціону; визначено початкову вартість майна; що алгоритм реалізації майна боржника наступний: 1) реалізація майна цілісним майновим комплексом; 2) продаж майна частинами (окремими лотами): об’єкти нерухомості, дебіторська заборгованість та системні блоки; продаж проводився на аукціоні – без пониження початкової вартості, на повторному аукціоні – з можливістю пониження початкової вартості не нижче ніж 50%, на другому повторному аукціоні – з можливістю пониження початкової вартості (при цьому початкова вартість продажу майна боржника на першому аукціоні була узгоджена з комітетом кредиторів, а на повторному та другому повторному аукціонах визначалась шляхом зменшення початкової вартості попереднього аукціону на 20%); 3) продаж дебіторської заборгованості одним лотом початковою вартістю 45075886,61 грн. на аукціоні; повторному аукціоні - із зниженням початкової вартості на 20% та можливістю її зниження не більше ніж на 50% від початкової); другому повторному аукціоні – із зниженням початкової вартості на 20%. Всі аукціони з продажу дебіторської заборгованості визнані такими, що не відбулись; 4) продаж дебіторської заборгованості на аукціоні без пониження початкової вартості двома лотами початковою вартістю 2000 грн. кожен; що оголошення про проведення аукціонів з продажу дебіторської заборгованості боржника двома лотами було опубліковано на сайтах Вищого господарського 14.11.2014 та Міністерства юстиції України 19.11.2014 із зазначенням дати та умов проведення аукціону, що визначена як "початкова" вартість продажу дебіторської заборгованості двома лотами (по 2000 грн. кожний без можливості її пониження) не була остаточною і за результатами аукціону могла б бути вищою за початкову (залежно від привабливості майна, наявності попиту на нього та його реальної цінності), що і визначає її в розумінні Закону як "ринкову". Враховуючи, що більшу ціну ніж переможець жоден з учасників не запропонував, а інших потенційних покупців, крім зареєстрованих на аукціоні, виявлено не було, то остаточна ціна лоту (2000 грн.) на аукціоні і є його ринковою вартістю. Крім того, визначена ліквідатором банкрута початкова вартість майна, погоджена комітетом кредиторів 30.10.2014 і в подальшому (до дати аукціону 15.12.2014) відповідно до ст.57 Закону-4212 не оспорювалась; що визначення низької початкової вартості дебіторської заборгованості та її реалізації за 2000 грн. обумовлено: безнадійністю останньої (відсутністю реальних перспектив стягнення), про що ліквідатор банкрута неодноразово наголошував на зборах комітету кредиторів; зменшенням в період з 19.11.2013 по 06.11.2014 її первинної вартості з 45195328 грн. до 45022883,93 грн. за рахунок часткового погашення внаслідок публікації оголошень про проведення аукціонів з її продажу; що комітет кредиторів (протокол від 16.09.2015 №18), відмовляючи ліквідатору банкрута у схваленні звітів про проведення ліквідаційної процедури, нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат підстав, що зумовили таку відмову не навів так само, як і не вказав обсяг заходів, вчинення яких перешкоджає завершенню ліквідаційної процедури; що направлений ліквідатором банкрута 07.07.2016 за №02-02/129 на адреси членів комітету кредиторів звіт із проханням внести пропозиції із посиланням на норми діючого законодавства щодо обсягу дій, необхідних для завершення ліквідаційної процедури, залишений кредиторами (крім Шведюка І.Ф.) без відповіді, що свідчить про неефективне виконання комітетом кредиторів покладених на нього Законом-4212 обов’язків та призводить до затягування ліквідаційної процедури, нарощування витрат та збільшення заборгованості з виплати основної грошової винагороди ліквідатора банкрута; що відповідно до п.2.10 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про визнання правочинів недійсними справляється судовий збір в розмірі двох мінімальних заробітних плат, тож враховуючи, що заявниками до двох поданих ними заяв доказів сплати судового збору в розмірі 2752 грн. не додано, такі заяви мають бути повернуті судом без розгляду в порядку ст.63 Господарського процесуального кодексу України; що твердження скаржників про приховування інформації про проведення аукціонів з продажу дебіторської заборгованості спростовується повідомленнями, розміщеними ним на сайтах Міністерства юстиції України, Вищого господарського суду України та організатора аукціону – ТБ "Електронні торги України", а також оголошеннями, опублікованими в газеті "Голос України", які в сукупності свідчать про те, що ліквідатором банкрута вживались максимальні заходи для забезпечення прозорості ведення аукціонів з метою залучення більшої кількості потенційних покупців, доведення до них своєчасної і повної інформації про майно, виставлене на аукціоні, та його реалізації за найвищою ціною; що твердження комітету кредиторів про підробку протоколу зборів від 30.10.2014 №16 спростовується поданими до суду заявами членів комітету кредиторів Сідільова О.І. та Шевчук Г.В. про відкликання своїх підписів в цьому протоколі і в свою чергу свідчать про те, що ці громадяни були ознайомлені із його змістом та прийнятими на зборах рішеннями; що згідно з положеннями Закону-4212 діяльність арбітражного керуючого перевіряється та контролюється: комітетом кредиторів (в межах своєї компетентності та на підставі наявних прав учасника провадження у справі про банкрутство, як представницького органу кредиторів у справі); господарським судом, в провадженні якого перебуває та або інша справа про банкрутство, де арбітражним керуючим виконуються відповідні повноваження (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); державним органом з питань банкрутства та його територіальними органами – проведення ж аудиту діяльності арбітражного керуючого законодавством не передбачено; що на час введення ліквідаційної процедури жодної одиниці рухомого майна за боржником зареєстровано не було, разом з тим, в ході вжиття заходів спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості, було встановлено факти реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-боржниками, однак питання їх розшуку, арешту, вилучення та продажу у виконавчому провадженні до компетенції арбітражного керуючого не відноситься - такими повноваженнями наділені органи внутрішніх справ (національна поліція), однак спрогнозувати можливі результати таких дій неможливо; що порушені заявниками питання проведення розслідування кримінальної справи, порушеної відповідно посадових осіб кредитної спілки "Імперія"; експертизи квитанцій; розслідування обставин правомірності передачі майна в заставу отриманих коштів та фактів можливої підробки кредитних договорів; пошуку грабіжників та повернення вкладів громадянам відносяться до компетенції правоохоронних органів. Разом з тим, ліквідатор банкрута усіляко сприяв правоохоронним органам: надавав наявні документи (в тому числі на підтвердження розрахунків боржника за отриманими кредитами) та повідомляв усю встановлену ним інформацію; що грошові кошти, які надходили від стягнення дебіторської заборгованості, були спрямовані на погашення заборгованості з оплати послуг арбітражного керуючого Голінного А.М. та працівників КС "Імперія", і жодного разу такі надходження не перевищували витрат, понесених на їх стягнення; що про збори комітету кредиторів 25.08.2016 проведені з порушенням закону, оскільки на зборах були відсутні Пилипенко В.М. і Шевчук Г.В. і докази їх повідомлення про збори відсутні, оскільки він не був повідомлений ні завчасно, ні в день проведення зборів, що позбавило його можливості реалізувати своє право на участь в роботі комітету кредиторів відповідно до п.2 ч.1 ст.98 Закону-4212, оскільки, як вбачається зі змісту протоколу від 25.08.2016, на його адресу 08.08.2016 було направлено лист із вимогою скликати збори (без зазначення дати, часу та місця їх проведення), тобто це не було повідомлення про час і місце проведення зборів, оскільки лист від 08.08.2016 був ним отриманий лише 03.09.2016; що скаргу від імені комітету кредиторів подано особою (Ткаченком М.М.), який не є ні головою комітету кредиторів, ні головою зборів кредиторів, ні визначеною зборами комітету кредиторів уповноваженою особою; що правом скликання комітету кредиторів наділений лише арбітражний керуючий відповідно до п.2 ч.1 ст.98 Закону-4212, а комітет кредиторів наділений правом скликання лише зборів кредиторів відповідно до ч.3 ст.26 Закону-4212 і вимог від компетентних на це кредиторів та/або комітету кредиторів про скликання зборів комітету кредиторів не надходило; що рішення комітету кредиторів від 25.08.2016 не містить зазначення конкретних обставин для визнання його дій незаконними; що відмова комітету кредиторів у затвердженні звітів арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном та ліквідації не спрямована на спростування правомірності самих вимог і правильності поданих ним розрахунків, натомість обгрунтована тим, що такі звіти будуть затверджені після проведення аудиту фінансової діяльності арбітражного керуючого Голінного А.М., що суперечить нормам ст.115 Закону-4212 відповідно до якої арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду; звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Тож враховуючи, що розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна у справі встановлений ухвалою суду від 01.06.2010 на підставі рішення комітету кредиторів (протокол від 19.02.2010), що оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється за весь час виконання ним своїх обов’язків до моменту його звільнення, у арбітражного керуючого є право вимоги грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора.
У судовому засіданні 20.07.2017 суд здійснив дослідження наявності інформації на веб-сайтах в мережі Інтернет, зокрема, суд у присутності учасників провадження у справі:
оглянув інформацію, розмішену в оголошенні на веб-сайті Вищого господарського суду України від 14.11.2014 №11311 про проведення аукціонів за лотами 117751 та 117752;
здійснив за допомогою поширеного веб-оглядача (браузер "Mozilla Firefox") пошук відомостей про результати аукціону, проведеного у період 15.12.2014 00:00:00 – 30.12.2014 11:59:59 на веб-сайті організатора аукціону ТБ "Електронні торги України" за адресою www.tbetu.com.ua;
установив, що технічною документацією до лотів 117751 та 117752 є: 1) довідка ліквідатора банкрута від 06.11.2014 року про те, що станом на вказану дату дебіторська заборгованість на балансі боржника складає 45022883,93 грн.; 2) Акт №1 інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами станом на 06.11.2014; 3) кредитний договір №, з якого вилучені конкретні дані щодо особи позичальника, суми позики, строків тощо; 4) реєстр кредитних договорів без зазначення особи позичальника; 5) зразок договору купівлі-продажу;
установив, що при здійсненні пошуку за адресою https://tbetu.com.ua на екрані відображається сторінка веб-сайту за адресою pem.kiev.ua, на якій не міститься будь-якої інформації щодо проведення електронних торгів з продажу дебіторської заборгованості КС "Імперія" ні за лотом 117751, ні за лотом 117752.
Результати зафіксовано у протоколі судового засідання від 20.06.2017. Роздруківки фіксації зображення екрану (скриншотів) додано до матеріалів справи і посвідчено судом (а.с.204-207 т.62).
Ліквідатор банкрута у судовому засіданні 10.08.2017 заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися із заявами, які подані Шведюком І.Ф. та Сідільовим О.І., у задоволенні якого судом відмовлено з тих мотивів, що використання стороною права подати до дня судового засідання чи безпосередньо у судовому засіданні нові пояснення, доводи, заперечення чи докази не є підставою для відкладення розгляду справи, що їх дослідження і аналіз сторонами має здійснюватись безпосередньо у судовому засідання, яке і є процедурою, призначеною для доведення пояснень, доводів, заперечень чи доказів як до відома суду, так і до відома інших учасників судового процесу, що ліквідатор банкрута мав можливість ознайомитись з поданими документами до дня судового засідання.
При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення як Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343) так і Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212)
Відповідно до ст.75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.02.2009 порушено провадження у справі про банкрутство КС „Імперія”, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Голінного А.М.
08.01.2013 (протокол №11 т. 45 а.с.11) зборами комітету кредиторів вирішено затвердити звіт про оплату послуг, відшкодування витрат та додаткової винагороди арбітражного керуючого Голінного А.М. (оплату послуг за період з 20.02.2009 по 01.01.2013 на суму 126369,20 грн.; відшкодування витрат в процедури розпорядження майном на суму 32965,50 грн.; додаткову винагороду на суму 1900 грн.), а також звернутися до суду з клопотання про визнання боржника банкрутом і відкласти вирішення питання про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута.
11.01.2013 (протокол №12 т. 45 а.с.14) зборами комітету кредиторів вирішено визнати роботу розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Голінного А.М., незадовільною та погодити кандидатуру арбітражного керуючого Кугота І.П на посаду ліквідатора банкрута.
Ухвалою суду від 19.03.2013 (т.45 а.с.50-51) було затверджено арбітражному керуючому Голінному А.М. звіт про оплату послуг, відшкодування витрат та додаткової винагороди в розмірі, встановленому вищевказаним рішенням комітету кредиторів.
Постановою суду від 19.03.2013 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М.
04.04.2013 ліквідатором банкрута проведено інвентаризацію майна, згідно з якою виявлено дебіторську заборгованість у сумі 45640261,38 грн. та 4 комп’ютерні системні блоки вартість яких в акті інвентаризації не вказано.
12.06.2013 за №24 (961) ліквідатором банкрута в газеті „Акцент” опубліковано оголошення про проведення конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна КС „Імперія”. Згідно з рішенням ліквідатора банкрута від 26.06.2013 організатором аукціону з продажу майна боржника визначено ТБ „Електронні торги України”.
08.01.2014 (протокол №13, а.с.80 т.55) рішенням зборів комітету кредиторів погоджено особу організатора аукціону, погоджено винагороду організатору аукціону, погоджено продаж майна як цілісного майнового комплексу (у складі дебіторської заборгованості у сумі 45075886,61 грн., домоволодіння по вул. З.Космодем’янської, 13 у с. Вергуни та 27/200 домоволодіння по вул. Вербовецького, 32 у м. Черкаси), визначено умови реалізації цього майна окремими частинами (лотами) у разі, якщо продаж цілісного майнового комплексу не відбудеться. Чотири комп’ютерні системні блоки не були предметом розгляду і прийняття рішення комітетом кредиторів. Зокрема, цим рішенням комітету кредиторів вирішено:
"-у випадку, якщо аукціон з продажу цілісного майнового комплексу не відбудеться з підстав визначених законом або майно не буде реалізоване за наявності учасників, продаж майна в подальшому проводити окремими частинами (лотами) в порядку визначеному Законом на аукціоні, повторному аукціоні та другому повторному аукціоні до виявлення осіб бажаючих придбати майно КС "Імперія";
-при продажі майна КС "Імперія" частинами початкова вартість дебіторської заборгованості станом на момент подання заявки на проведення аукціону (з урахуванням зменшення дебіторської заборгованості на вартість нерухомого майна переданого КС "Імперія" в рахунок погашення боргу та на суму повернуту боржниками чи органами державної виконавчої служби при проведенні примусового виконання рішення);
-при продажі майна КС "Імперія" частинами початкова вартість домоволодіння, яке знаходиться за адресою: вул. З.Космодем’янської, 13, с.Вергуни, Черкаський район, Черкаської області становить вартість майна, за якою згідно постанови державного виконавця від 15.11.2013 року, вказана нерухомість була передана КС "Імперія" в рахунок погашення боргу, а саме 34100 грн.;
-при продажі майна КС "Імперія" частинами початкова вартість домоволодіння, яке розташоване в м. Черкаси, вул. Вербовецького, 32, становить вартість майна, за якою згідно постанови державного виконавця від 06.08.2013 року, вказана нерухомість була передана КС "Імперія" в рахунок погашення боргу, а саме: 83877 грн."
21.01.2014 (а.с.92 т.55) ліквідатором банкрута проведено інвентаризацію майна, згідно з актом про яку у боржника наявні дебіторська заборгованість у сумі 45074535,64 грн., чотири комп’ютерні системні блоки (вартість не вказана) та 2 об’єкти нерухомості (домоволодіння по вул З.Космодем’янської, 13 у с. Вергуни Черкаського району вартістю 34100 грн. і 27/200 домоволодіння по вул. Вербовецького, 32 у м. Черкаси вартістю 83877 грн.)
Оцінка майна проведена не була – акт оцінки майна на момент укладення договору 06.02.2014 з організатором аукціону та подачі першого оголошення про продаж майна 21.03.2014 у справі відсутній.
06.02.2014 ухвалою суду задоволено клопотання ліквідатора банкрута та визнано ТБ „Електронні торги України” учасником провадження у справі про банкрутство КС „Імперія”.
06.02.2014 (а.с.95 т.55) між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Голінним А.М. та ТБ „Електронні торги України” в особі Носенко О.Ю. укладено договір про проведення аукціону з продажу майна банкрута.
21.03.2014 №1788 на веб-сайті Вищого господарського суду України за адресою http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/157 (далі – веб-сайт) опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна 18.04.2014 - 05.05.2014 (ЦМК вартістю 32662824,02 грн., аукціон проводиться вперше, строк подання заяв до 31.03.2014).
01.04.2014 №2118 на веб-сайті опубліковано повідомлення про скасування аукціону з продажу майна 18.04.2014 - 05.05.2014 (у зв’язку з порушенням строку оприлюднення оголошення протягом 5 робочих днів на сайті Міністерства юстиції України Товарна біржа "Електронні торги України" прийняла рішення про скасування аукціону).
16.04.2014 №2689 на веб-сайті опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна 23.05.2014 - 09.06.2014 (ЦМК вартістю 32662824,02 грн., аукціон проводиться вперше, строк подання заяв до 29.04.2014).
16.05.2014 №3765 на веб-сайті опубліковано повідомлення про скасування аукціону з продажу майна 23.05.2014 - 09.06.2014 (у зв’язку з порушенням строку оприлюднення оголошення протягом 5 робочих днів на сайті Міністерства юстиції України Товарна біржа " Електронні торги України " прийняла рішення про скасування аукціону).
30.05.2014 №4283 на веб-сайті опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна 02.07.2014 - 17.07.2014 (ЦМК вартістю 32662824,02 грн., аукціон проводиться вперше, строк подання заяв до 12.06.2014).
Повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна 02.07.2014 - 17.07.2014 на веб-сайті відсутнє.
13.06.2014 (а.с.107 т.55) ліквідатором банкрута складено акт оцінки чотирьох системних блоків та визначеної їх вартість у розмірі 1100 грн.
Однак, питання про визначення складу такого лоту, як 4 системні блоки, на розгляд комітету кредиторів ліквідатором банкрута не виносилось, вищевказаний акт оцінки цього майна до відому членів комітету кредиторів не доводився.
18.06.2014 №5071 на веб-сайті опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна 21.07.2014 - 05.08.2014 (аукціон з продажу майна частинами, аукціон проводиться вперше, строк подання заяв до 01.07.2014). Номер лоту 106004, частина домоволодіння вартістю 83877 грн. без можливості зниження на тому ж аукціоні, сайт вказано htpps://tbetu.com.ua/lot/id/106004. Номер лоту 106005, житловий будинок під літ А-І вартістю 34100 грн. без можливості зниження на тому ж аукціоні. Номер лоту 106129 мультилот із 4-х системних блоків вартістю 1100 грн. без можливості зниження вартості. Номер лоту 106130 дебіторська заборгованість по КС "Імперія" на загальну суму 45074535,64 грн. за цією ж ціною без можливості зниження вартості.
08.07.2014 №5884 на веб-сайті опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна 21.07.2014 - 05.08.2014 (аукціон по лотам №106004,106005,106129,106130 вважати таким, що не відбувся у зв’язку з відсутністю учасників на участь у електронних торгах).
10.07.2014 №5997 на веб-сайті опубліковано оголошення про проведення першого повторного аукціону з продажу майна частинами 13.08.2014 - 28.08.2014 (перший повторний аукціон, вартість чотирьох лотів знижена на 20%, строк подання заяв до 11.08.2014).
12.08.2014 №7500 на веб-сайті опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна 13.08.2014 - 28.08.2014 (аукціон не відбувся у зв’язку з відсутністю учасників на участь у електронних торгах).
20.08.2014 №7895 на веб-сайті опубліковано оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна 25.09.2014 - 10.10.2014 (вартість чотирьох лотів знижена на 20%, строк подання заяв до 22.09.2014)
23.09.2014 №9208 на веб-сайті опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна 25.09.2014 - 10.10.2014 (по лоту №109369 /дебіторська заборгованість вартістю 28824620,77 грн./ аукціон визнано таким, що не відбувся у зв’язку з відсутністю учасників на участь у електронних торгах, проте, по лотам 109366, 109367, 109368 є зареєстровані учасники).
14.10.2014 №9961 на веб-сайті опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна 25.09.2014 - 10.10.2014. (Переможцем аукціону по лоту №109366, 27/200 домоволодіння у м. Черкаси, визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну за вищезазначений лот – 2684,33 грн. Переможцем аукціону по лоту №109367 (будинок у с.Вергуни) визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну за вищезазначений лот – 1091,20 грн. Переможцем аукціону по лоту №109368, чотири системні блоки, визнано фізичну особу, яка запропонувала найвищу ціну за вищезазначений лот – 35,20 грн.).
30.10.2014 комітетом кредиторів (протокол №16, а.с.118 т.55, присутні Сідільов О.І. та Шевчук Г.В.) прийнято рішення, згідно з яким вирішено: продавати дебіторську заборгованість у розмірі 45038469,95 грн. двома лотами, "включити до першого лоту кредитні договори, які укладені з фізичними особами, проживаючими (прописаними) на момент їх укладення в м. Черкаси", визначити початковою вартістю першого лоту в розмірі 2000 грн., "включити до другого лоту кредитні договори, котрі на момент їх укладення проживали (прописані) за межами м. Черкаси", визначити початковою вартістю другого лоту в розмірі 2000 грн., "не включати до складу лотів кредитні договори по яким проведені стягнення"
06.11.2014 ліквідатором банкрута проведено інвентаризацію майна, згідно з згідно з актом про яку у боржника наявні дебіторська заборгованість у сумі 45022883,93 грн. (акт не додано до матеріалів справи і міститься лише на веб-сайті як додаток до оголошення від 14.11.2014 №11311).
11.11.2014 (а.с.100 т.59) ліквідатором банкрута укладено з організатором аукціону Договір №2 на проведення аукціону.
14.11.2014 №11311 на веб-сайті опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна 15.12.2014 - 30.12.2014. Зокрема, в оголошенні міститься наступна інформація:
аукціон проводиться вперше;
строк подання заяв до 11.12.2014;
лот 117751, дебіторська заборгованість по неповернутим кредитам (позикам), по сплаті відсотків за користування наданими коштами позичальникам, яка виникла на підставі укладених кредитних договорів та договорів позики з фізичними особами-боржниками проживаючими в межах м.Черкаси в сумі 23202601 грн. 12 коп.; дебіторська заборгованість з переплати по внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 13 грн. 40 коп.; вартість лоту 2000.00 грн., без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні;
лот 117752, дебіторська заборгованість по кредитній спілці «Імперія» на загальну суму 21820269 (двадцять один мільйон вісімсот двадцять тисяч двісті шістдесят дев’ять) грн. 41 коп., що включає в себе дебіторську заборгованість по неповернутим кредитам (позикам), по сплаті відсотків за користування наданими коштами позичальникам, яка виникла на підставі укладених кредитних договорів та договорів позики з фізичними особами-боржниками проживаючими поза межами м. Черкаси; вартість лоту 2000.00 грн., без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні, час та місце проведення аукціону;
технічною документацією до лотів 117751 та 117752 є: 1) довідка ліквідатора банкрута від 06.11.2014 року про те, що станом на вказану дату дебіторська заборгованість на балансі боржника складає 45022883,93 грн.; 2) Акт №1 інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами станом на 06.11.2014 на суму 45022883,93 грн.; 3) кредитний договір №__ (з якого вилучені конкретні дані щодо особи позичальника, суми позики, строків тощо); 4) реєстр кредитних договорів (без зазначення прізвища імені і по батькові осіб-позичальників); 5) зразок договору купівлі-продажу (який не містить конкретної інформації, яка ідентифікує права вимоги, які продаються, зокрема, не містить переліку документів про право вимоги, суми складових, прізвищ дебіторів тощо) (а.с.207 т.62) .
30.12.2014 (а.с.104,107 т.59) складено протоколи про проведення аукціонів з продажу майна по лотам 117751 та 117752, згідно з якими аукціон проведено на сайті www.tbetu.com.ua, а інформація про їх проведення знаходиться на сайтах https://tbetu.com.ua/lot/id/117751, https://tbetu.com.ua/lot/id/1177512, http://minjust.gov.ua/section/404.
12.01.2015 укладено договір №1 купівлі-продажу права вимоги підприємства банкрута між кредитною спілкою "Імперія" та Томащуком Олександром Віталійовичем (а.с.105 т.59) .
12.01.2015 укладено договір №2 купівлі-продажу права вимоги підприємства банкрута між кредитною спілкою "Імперія" та Михайленком Анатолієм Володимировичем (а.с.108 т.59) .
06.03.2015 складено протокол №16 зборів комітету кредиторів (присутні кредитор Шведюк І.Ф., 18 голосів, а.с.153 т.55), згідно з яким вирішено: Погодити звіт про оплату послуг арбітражному керуючому Голінному А.М. за виконання повноважень розпорядника майна КС "Імперія" станом на 06.03.2015 у справі №01/500, згідно якого загальна вартість послуг за виконання повноважень розпорядника майна КС "Імперія» склала» 134941,39 грн., з якої: 1) 10500 грн. - було погашено при проведенні процедури розпорядження майном боржника; 2) 62565 грн. 88 коп. погашено в ліквідаційній процедурі КС "Імперія". а не погашеною залишається заборгованість у сумі - 61784 грн. 51 коп. Погодити звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Голінного А.М. в ході проведення ліквідаційної процедури станом на 06.03.2015 року по справі № 01/500, згідно якого за весь час проведення ліквідаційної процедури загальна сума понесених витрат складає 53464 грн. 97 коп. з яких: 1) 37425 грн. 50 коп. - витрати, які сплачувались безпосередньо з рахунку банкрута або за рахунок коштів від реалізації майна (сюди включені, зокрема: 30960,27 грн. - виплата звільненим працівникам заробітної плати, вихідної допомоги та пов'язаних із заробітною платою платежів (ЄСВ, податки); 1268,50 грн. - комісія банку за обслуговування рахунку; винагорода організатору аукціону в сумі 4014 грн. 73 коп. (які були вирахувані організатором зі сплачених переможцями аукціонів гарантійних внесків в сумі 10 % від початкової вартості майна 1182 грн. – сума судового збору сплаченого за подання апеляційних та касаційних скарг)» 2) 16039 грн. 47 коп. - витрати понесені особисто ліквідатором КС «Імперія». Погодити звіт про оплату послуг арбітражному керуючому Голінному А.М. за виконання повноважень розпорядника майна КС «Імперія» станом на 06.03.2015 року у справі № 01/500, згідно якого загальна вартість послуг за виконання повноважень розпорядника майна КС «Імперія» складає 134941,39 грн., з якої: 1) 10500 грн. - було погашено при проведенні процедури розпорядження майном боржника; 2) 62565 грн. 88 коп. - погашено в ліквідаційній процедурі КС «Імперія», а не погашеною залишається заборгованість в сумі - 61784 грн. 51 коп.
01.04.2015 член комітету кредиторів Шведюк І.Ф. подав заяву від 30.03.2015, у якій: 1) відізвав свій підпис під протоколом зборів комітету кредиторів боржника №16 від 06.03.2015 з таких причин: на зборах із 7 учасників комітету був лише він, у якого 18 голосів із 783 голосів всіх учасників комітету, що складає 2,2% , він один не міг приймати рішення за всіх, просить вважати, що збори не відбулися; 2) вважає, що суду потрібно звернутися до прокуратури.
17.04.2015 ліквідатором банкрута надіслані повідомлення членам комітету кредиторів про призначення зборів на 27.04.2015 у зв’язку з відкликанням Шведюком І.Ф. підпису на протоколі зборів комітету кредиторів від 06.03.2015, про що зазначає ліквідатор банкрута у листі від 17.09.2015 №02-02/392 (а.с.66 т.56, а.с.136 т.55)
27.04.2015 ліквідатором банкрута надіслані повідомлення членам комітету кредиторів про призначення зборів на 05.05.2015;
05.05.2015 ліквідатором банкрута складено акт про те, що комітет кредиторів на засідання у повному складі не з’явився (а.с.146 т.);
18.05.2015 за №02-02/210 (вх.суду №12015/15 від 20.05.2015, т.55 а.с.1) ліквідатором банкрута подано до суду клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
21.05.2015 ухвалою суду справу призначено до розгляду (а.с.153 т.55).
25.08.2015 ухвалою суду відкладено розгляд справи та зобов’язано арбітражного керуючого Голінного А.М. скликати збори комітету кредиторів для розгляду на ньому направленого до суду клопотання (т.56 а.с.59-60).
17.09.2015 №02-02/392 (вх.суду №22060/15 від 18.09.2017 а.с.66 т.56) арбітражний керуючий Голінний А.М повідомив суд про результати виконання ухвали суду та додав повідомлення від 28.08.2015 про призначення зборів комітету кредиторів на 16.09.2015
16.09.2015 на зборах комітету кредиторів (протокол №18, присутні кредитори які мають 203 голоси Шведюк І.Ф., Шевчук Г.В., Ткаченко М.М., т.56 а.с.86-89) відмовлено у схваленні звіту, відхилено звіт про оплату послуг за виконання повноважень розпорядника майна станом на 06.03.2015, відхилено звіт про здійснення та відшкодування витрат в ході ліквідаційної процедури станом на 06.03.2015, відхилено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута станом на 06.03.2015, відхилено питання про ліквідацію кредитної спілки.
20.10.2015 кредитори Сідільов О.І. і Шевчук Г.В. подали суду клопотання (вх.суду №24430/15, 2432/15) про відкликання підписів у протоколі комітету кредиторів від 30.10.2014 №16 (а.с.109-110 т.56);
17.12.2015 судом винесено ухвалу (залишену без змін судом апеляційної інстанції) про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. від 18.05.2015 за №02-02/210 (а.с.177-180 т.56, про затвердження звіту про проведену ліквідаційну процедуру і ліквідаційного балансу, звітів про оплату послуг, про грошову винагороду і про відшкодування витрат);
26.05.2016 ухвалою суду (а.с.31 т.58) задоволено заяву кредиторів Шведюка І.Ф. та інших від 25.08.2015 та вимогу письмового виступу від 17.12.2015 Шведюка І.Ф. і направлено листи до Міністерства Юстиції України та Головного територіального управління юстиції України від 30.05.2016 із вимогою повідомити суд про результати розгляду скарги Сідільова О.І. та ін. від 16.10.2015 на дії арбітражного керуючого Голінного А.М. під час виконання ним повноважень ліквідатора КС "Імперія", а також до прокуратури Черкаської області від 30.05.2016 із вимогою повідомити суд про результати розгляду заяви членів комітету кредиторів від 10.11.2015 про незаконні дії ліквідатора КС "Імперія" по продажу майна КС "Імперія". В іншій частині розгляд вимог відкладено.
Листом від 02.06.2016 №4749/6-23/2528 (а.с.70 т.58) Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області повідомило суд, що на підставі доручення Міністерства юстиції України комісією відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в період з 09.03.2016 до 11.03.2016 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Голінного А.М. під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №01/500 про банкрутство КС „Імперія” на предмет додержання ним законодавства з питань, порушених у скарзі, зокрема, здійснення інвентаризації та оцінки майна, вжиття заходів з повернення майна, пред’явлення вимог про повернення дебіторської заборгованості, формування ліквідаційної маси, продажу майна КС „Імперія”, скликання та проведення зборів кредиторів, комітету кредиторів КС „Імперія”, тощо. За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Голінного А.М. порушень вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та іншого законодавства з питань банкрутства не виявлено.
У листі від 22.06.2016 року №21666/13996-0-32-16/9 (а.с.49 т.58) Міністерство юстиції України повідомило, що на підставі його доручення, виданого за результатами скарги Сідільова О.І. та ін. від 16.10.2015 на дії ліквідатора, Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області в період з 09.03.2016 до 11.03.2016 проведено позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого Голінного А.М. під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №01/500 про банкрутство КС „Імперія” з питань, порушених у зазначені вище скарзі. За результатами перевірки порушень законодавства з питань банкрутства в діях арбітражного керуючого Голінного А.М. не виявлено. Про результати заявників повідомлено листом Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 16.03.2016 року №Ко-27/9-30/6/.
25.08.2016 за №05-970-вих.16 прокуратурою Черкаської області повідомлено суд, що заява членів комітету кредиторів від 10.11.2015 про незаконні дії ліквідатора кредитної спілки "Імперія", арбітражного керуючого Голінного А.М., з продажу майна цієї спілки, була направлена органам поліції, за результатами розгляду якої управлінням захисту економіки в Черкаській області складено висновок про не встановлення ознак кримінального чи адміністративного правопорушень, про що інформовано Шевчук Г.В. та що прокуратурою Черкаської області витребувано вказані матеріали для їх оцінки. Листом від 23.11.2016 №05-1807-вих.16 прокуратура Черкаської області повідомила суд про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.
28.07.2016 №02-02/141 (вх.суду №15090/16 від 28.07.2016, т.58 а.с.61) до суду надійшла скарга арбітражного керуючого Голінного А.М. на бездіяльність комітету кредиторів із вимогою затвердити звіт про оплату послуг за виконання повноважень розпорядника майна та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
08.08.2016 Шведюком І.Ф. на адресу Голінного А.М. направлено лист з вимогою про скликання зборів комітету кредиторів, яке вручене Голінному А.М 05.09.2016 (а.с.42 т.59)
25.08.2016 (протокол без номера, т.58 а.с.119) зборами комітету кредиторів прийнято рішення визнати роботу арбітражного керуючого Голінного А.М. незадовільною, звернутися до правоохоронних органів стосовно його діяльності, звернутися до господарського суду Черкаської області про звільнення арбітражного керуючого Голінного А.М. з посади з наданням комітету кредиторів достовірного звіту та документів стосовно його діяльності, призначити ліквідатором банкрута Олексенко Н.В.
Докази скликання зборів комітету кредиторів 25.08.2016 відсутні.
09.09.2016 Олексенко Н.В. подала заяву на участь у справі про банкрутство (а.с.151 т.58) та 02.12.2016 заяву про відкликання попередньої заяви (а.с.140 т.59).
02.12.2016 ухвалою суду (залишеною без змін судом апеляційної інстанції та скасованої судом касаційної інстанції) відмовлено у задоволенні скарги ліквідатора банкрута на бездіяльність комітету кредиторів; усунено арбітражного керуючого Голінного А.М. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута про зупинення провадження у справі; визнано недійсними результати аукціону, проведеного товарного біржею “Електронні торги України” 30.12.2014, з продажу дебіторської заборгованості перед банкрутом по лотам №117751 та №117752.
Перевіривши (шляхом вивчення поданих учасниками провадження у справі про банкрутство боржника письмових заяв та пояснень, письмових доказів та наданих у судових засіданнях усних пояснень) дотримання порядку проведення інвентаризації майна боржника, оцінки майна боржника, визначення організатора аукціону, погодження з комітетом кредиторів віднесених до їх компетенції питань, оприлюднення оголошень про проведення аукціонів і причини їх скасування, проведення першого аукціону з продажу цілісного майнового комплексу, проведення першого, повторного і другого повторного аукціонів з продажу частин майна та проведення першого аукціону з продажу дебіторської заборгованості, суд встановив наступні факти допущених порушень.
Відповідно до ст.3, 7, 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні": оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності; оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України; методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Постановами Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 та від 29 листопада 2006 року №1655 затверджено відповідно національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та національний стандарт №3 "Оцінка цілісних майнових комплексів". Результатом оцінки цілісного майнового комплексу, згідно з цими актами, є звіт про оцінку майна (пункти відповідно 56 та 32).
Однак, до початку реалізації майна, яким є момент укладення договору на проведення аукціону з організатором аукціону (оскільки в ньому має бути зазначено початкову вартість майна), ліквідатором банкрута оцінку майна здійснено не було – єдиний можливий доказ цьому (звіт про оцінку цілісного майнового комплексу) у справі відсутній. Цим допущено порушення ч.1 ст.44 Закону-4212.
2.Відповідно до ч.1 і 2 ст.43 та ч.1 ст.44 Закону-4212: майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором; початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів; під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю; вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Однак, ліквідатором банкрута продаж цілісного майнового комплексу (далі – ЦМК), у порушення ч.1 ст.44 Закону-4212, розпочато за ціною нижчою від ринкової. Так, згідно з оголошенням на веб-сайті від 21.03.2014 №1788 на продаж було виставлено ЦМК за ціною 32662824,02 грн., в той час як продаж частин майна (чотирма лотами, оголошення на веб-сайті 18.06.2014 №5071) розпочато за ціною 45193612,64 грн. (83877+34100+1100+45074535,64). Даючи тлумачення нормам Закону-4212, якими передбачено одночасно і продаж ЦМК за сукупністю вимог кредиторів і продаж майна за найвищою ціною, суд виходить з того, що по-перше, ці норми не суперечать одна одній, по-друге, оскільки до повноважень ліквідатора банкрута Законом-4212 віднесено і здійснення оцінки майна, і визначення початкової вартості, і продаж майна за найвищою ціною, то якщо сума оцінки майна більша від суми сукупних вимог кредиторів початковою вартістю має визначатися більша сума (якою є сума оцінки дійсної ринкової вартості майна ЦМК).
3.Відповідно до ч.1 і 2 ст.57 Закону-4212: початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим; початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.
06.02.2014 (а.с.95 т.55) між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Голінним А.М. та ТБ „Електронні торги України” в особі Носенко О.Ю. укладено договір про проведення аукціону з продажу майна банкрута (далі – Договір №1) .
Як вбачається зі змісту Договору №1 (п.3.1 і 3.2): умови проведення аукціону визначаються у заявці на проведення аукціону, яка підписується замовником та є невід’ємною частиною цього договору; заявка може бути сформована замовником відразу на проведення аукціону, повторного та другого повторного аукціону як цілісного майнового комплексу, так і продажу майна частинами (по лотах); в заявці замовник зазначає майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження з зазначенням всіх елементів, передбачених ст.59 Закону-4212, розподіл вказаного майна по лотах, початкову вартість майна (лоту).
Однак, матеріали справи не містіть заявок ліквідатора банкрута. У судових засіданнях останній пояснив, що вони подавались ним в електронному вигляді через його особистий кабінет на сайті організатора аукціону.
Аналіз Договору №1 вказує на те, що він суперечить ч.2 ст.57 Закону-4212, оскільки не містить визначення початкової вартості майна (а заявки з такою визначеністю, як зазначено вище, відсутні).
Крім того, даний Договір №1 не можна визнати законним, оскільки його умови такі, що передбачають складення як невід’ємної його частини заявки замовника, тобто складення частини договору у майбутньому, а не в момент підписання договору, та тобто складення одностороннього документа замовника, замість узгодження умов договору сторонами в момент його підписання.
Згідно із ч.2 ст.51 Закону-4212 до договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом. Пунктом же 2.2.7 Договору №1 передбачено, що організатор аукціону зобов’язаний укласти договір купівлі-продажу лоту з переможцем у разі ухилення від його підписання замовником. Тобто правову природу цього договору визначити неможливо. Разом з тим, згідно зі ст.1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (такі умови у Договорі №1 відсутні), а згідно зі ст.1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному; дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (однак, конкретні умови у Договорі №1 відсутні і передбачаються у вигляді заявок).
4.Після проведення аукціону з продажу майна боржника, призначеного на 02.07.2014 - 17.07.2014 (оголошення про проведення якого розміщено на веб-сайті Вищого господарського суду України 30.05.2014 №4283) на веб-сайті відсутнє повідомлення організатора аукціону про результати його проведення, що є порушенням абз.2 ч.5 ст.51 Закону-4212.
Однак, питання про визначення складу такого лоту, як чотири комп’ютерні системні блоки, на розгляд комітету кредиторів ліквідатором банкрута не виносилось взагалі (ні до початку продажу ЦМК, ні до початку продажу майна частинами).
Так, 08.01.2014 протоколом зборів комітету кредиторів №13 серед іншого було вирішено погодити продаж майна кредитної спілки "Імперії" у вигляді цілісного майнового комплексу, до якого входить: дебіторська заборгованість на загальну суму 45075900,01 грн. та 13,40 грн. переплати по внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; домоволодіння по вул З.Космодем’янської, 13 у с. Вергуни Черкаського району та 27/200 домоволодіння по вул Вербовецького, 32 у м. Черкаси. Також цим рішенням комітету кредиторів визначено правила продажу частин майна боржника у разі, якщо продаж ЦМК не відбудеться. Однак, чотири комп’ютерні системні блоки не були предметом розгляду комітету кредиторів, хоча вони включались до складу цілісного майнового комплексу у оголошеннях про його продаж. Слід зазначити, що і згідно з актом інвентаризації станом на 21.01.2014 у боржника наявні дебіторська заборгованість на загальну суму 45075900,01 грн. та 13,40 грн.; два домоволодіння загальною вартістю 117977 грн., а також 4 комп’ютерні системні блоки, вартість яких не визначена (а.с.92 т.55).
Тобто ліквідатор банкрута на час проведення зборів 08.01.2014 про системні блоки комітету кредиторів не доповів, незважаючи на те, що це майно було включено до складу ліквідаційної маси. На запитання суду ліквідатор банкрута пояснив, що системні блоки на час проведення зборів комітету кредиторів були вилучені правоохоронними органами, тому йому не відомо було чи належить вказане майно боржнику.
Отже, 4 комп’ютерні системні блоки не були предметом розгляду комітету кредиторів взагалі, а тому в будь-якому випадку реалізовані у порушення вимог ч. 8 ст. 26 Закону-4212.
Також акт оцінки від 13.06.2014 складено ліквідатором банкрута у порушення ст.3 і 9 Закону України "Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пунктам 4-10, 17, 36, 37, 52-54, 56 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440.
Як вказано вище, реалізація чотирьох системних блоків у складі цілісного майнового комплексу здійснювалася у порушення ч.1 ст.44 Закону-4212, згідно з якою реалізація майна може бути розпочата лише після його оцінки.
Однак, матеріали справи не містіть заявок ліквідатора банкрута. У судових засіданнях останній пояснив, що вони подавались ним в електронному вигляді через його особистий кабінет на сайті організатора аукціону.
Аналіз Договору №2 вказує на те, що він суперечить ч.2 ст.57 Закону-4212, оскільки не містить визначення початкової вартості майна. Крім того, даний Договір №2 не можна визнати законним, оскільки його умови такі, що передбачають складення як невід’ємної його частини заявки замовника, тобто складення частини договору у майбутньому, а не в момент підписання договору, та тобто складення одностороннього документа замовника, замість узгодження умов договору в момент його підписання.
Згідно із ч.2 ст.51 Закону-4212 до договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом. Пунктом же 2.2.7 Договору №2 передбачено, що організатор аукціону зобов’язаний укласти договір купівлі-продажу лоту з переможцем у разі ухилення від його підписання замовником. Тобто правову природу цього договору визначити неможливо. Разом з тим, згідно зі ст.1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (такі умови у Договорі №2 відсутні), а згідно зі ст.1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному; дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (однак, конкретні умови у Договорі №2 відсутні і передбачаються у вигляді заявок).
8.Як вбачається зі звіту розпорядника майна боржника від 04.03.2013 №48 (а.с.40 т.45) станом на дату його подання на виконанні у органах ДВС перебувало 258 виконавчих проваджень на суму 72 706 477,95 грн. (вх. суду №3584/2011 від 05.03.2013).
В той же час згідно з актом інвентаризації станом на 04.04.2013 (а.с.103 т.51, а.с.40 т.55) дебіторську заборгованість перед боржником визначено у сумі 45 640 261,38 грн. (як пояснив ліквідатора банкрута різницю складає сума, яка стягується одночасно з інших дебіторів солідарно).
Згідно ж з актом інвентаризації станом на 21.01.2014 (а.с.92 т.55) дебіторська заборгованість боржника складає 45 074 535,64 грн.
Згідно з актом інвентаризації станом на 06.11.2014 (не додано до матеріалів справи і міститься лише на веб-сайті як додаток до оголошення від 14.11.2014 №11311 про проведення аукціону з продажу майна 15.12.2014 - 30.12.2014) дебіторська заборгованість боржника складає 45 022 883,93 грн.
Якщо звіт розпорядника майна боржника від 04.03.2013 №48 щодо наявності дебіторської заборгованості перед боржником на суму 72706477,95 грн. не можна вважати офіційним доказом її наявності в натурі, то акти інвентаризації станом на 04.04.2013, станом на 21.01.2014 та станом на 06.11.2014 є офіційними документами. Разом з тим, жоден із звітів ліквідатора банкрута не містить пояснення різниці цих чисел. Будь-які документальні підтвердження обгрунтованості зменшення дебіторської заборгованості ліквідатором банкрута не надані. У звітах ліквідатора банкрута міститься єдине пояснення-речення: "Проведена інвентаризація в ході якої підтверджено наявність значної суми документально підтвердженої дебіторської заборгованості" (а.с.9 і а.с. 143 т.51, а.с.4 зворот т.55, а.с.120-191 т.62 – тобто у вказане речення ліквідатор банкрута вкладає весь свій звіт комітету кредиторів і суду про майновий стан боржника).
Можна було б припустити, що за період між складенням актів інвентаризації було погашено заборгованість спочатку на суму 565725,74 грн., та далі на суму 51651,71 грн. (разом 617 377,45 грн.), однак згідно з остаточним звітом ліквідатора банкрута від 18.05.2015 №02-02/209 (а.с.1 т.55) усього за час ліквідаційної процедури надійшло 111 826,56 грн. від стягнення дебіторської заборгованості і 3880 грн. від реалізації майна боржника.
Отже, суд погоджується з доводами Шведюка І.Ф про те, що за час своєї діяльності ліквідатором банкрута жодного разу не надано повної конкретної і достовірної інформації про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, чим порушено ч.9 ст.41 Закону-4212.
9.Згідно зі звітом ліквідатора банкрута від 04.03.2013 №48 за період з 01.08.2009 по 01.03.2013 на рахунок боржника від дебіторів на погашення позик надійшло 277 625,92 грн. Згідно з оборотно-сальдовою відомістю за період з січня 2011 по грудень 2016 на рахунок боржника від дебіторів на погашення позик надійшло 440 990,87 грн. (а.с.256-257 т.62). Згідно з інформацією від 11.03.2015 №02-02/45 (а.с.181 т.62), наданою ліквідатором банкрута Шведюку І.Ф., за рахунок погашення кредитів боржнику надійшло коштів за період з 20.02.2009 по 19.03.2013 (дата визнання банкрутом) 259 650,20 грн. та за період з 19.03.2013 по 03.03.2015 – надійшло 144 428,59 грн.
Усі офіційні документи ліквідатора банкрута містять різну інформацію щодо надходження коштів за угодами про надання боржником кредитів. Разом з тим, аналіз лише цих даних дає уявлення про те, що надходження коштів від наявної дебіторської заборгованості складає 5,2–6,6 тис.грн. щомісячно (111826,56 / 19 місяців = 5885,60; 277 625,92 / 42 місяці = 6610,14; 440 990,87 / 72 місяці = 6124,87; 259650,20 / 49 місяців = 5298,98; 144428,59 / 24 місяці = 6017,86).
За таких обставин дії ліквідатора банкрута, спрямовані на продаж дебіторської заборгованості на суму 45022883,93 грн. (чи 45640261,38 грн., чи 45075900,01 грн., чи 45074535,64) за початковою вартістю на суму 4000 грн. (тобто на суму меншу навіть місячної суми надходжень, без проведення її оцінки зі складенням відповідного акту оцінки) суд вважає здійсненими без правової підстави, здійсненими всупереч інтересу кредиторів на отримання відшкодування за рахунок продажу майна. Також суд вважає оцінку дебіторської заборгованості у 4000 грн., яка виразилась у публікації оголошень організатором аукціону (за електронною заявкою ліквідатора, як він стверджував у судовому засіданні, оскільки акта оцінки на 4000 грн. як документа такої суду не було надано), явно заниженою (здійсненою ліквідатором банкрута у порушення ч.1 ст.44 і ч.3 ст.98 Закону-4212) і незаконною (оскільки відсутній акт оцінки майна відповідно до ст.3, 7, 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440).
Одночасно 08.01.2014 ліквідатор банкрута доповів комітету кредиторів про наявність у боржника нерухомого майна (будинок у с. Вергуни і 27/200 домоволодіння у м. Черкаси), яке ним до складу ліквідаційної маси було включено пізніше, згідно з актом інвентаризації від 21.01.2014. Вказане порушення можна вважати формальним, однак воно вказує на недбале відношення ліквідатора банкрута до своїх обов’язків.
11.Відповідно до ч.1 і 3 ст.53, ч.4 ст.67 Закону-4212: при проведенні аукціонів в електронній формі (електронних торгів), а також при розміщенні оголошення про проведення аукціону та відомостей про результати аукціону на веб-сайтах технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення аукціону, видом майна, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення плати; інформація повинна бути доступна на веб-сайтах протягом семи років з дня проведення аукціону; система, що забезпечує проведення електронних торгів, повинна забезпечувати: безперебійну роботу з проведення електронних торгів; подачу учасниками пропозицій щодо ціни через захищене з'єднання у режимі реального часу; візуалізацію всіх пропозицій з посиланням на кодові номери учасників, що внесли пропозиції, протягом проведення аукціону в режимі реального часу, а також протягом семи років після його закінчення.
У порушення вказаних норм Закону-4212 інформація на сайті за адресою www.tbetu.com.ua, на якому проводилися електронні торги з продажу майна боржника (як стверджує ліквідатора банкрута) відсутня, як і відсутній сам сайт.
Оскільки відсутні докази тому, що існування сайту (з інформацією про проведені аукціони) припинено в установленому законом порядку чи у зв’язку з надзвичайною або невідворотною подією (непереборною силою), суд вважає, що також відсутні докази проведення електронних торгів в установленому законом порядку на вказаному сайті.
Як вбачається з усіх, без виключення, вищеназваних оголошень на веб-сайтах про продаж майна боржника, у порушення вищевказаної норми, копії документів про право вимоги в них відсутні. Так: відсутні конкретні договори про право вимоги, а зразок договору не містить відомостей про конкретні умови кожного окремого договору, а отже претендент на участь у конкурсі не може визначити, наприклад, строк виконання зобов’язання (і у зв’язку з цим закінчення строку позовної давності), суму зобов’язання (і у зв’язку з цим необхідність сплати судового збору для її стягнення у судовому порядку); відсутні копії первинних бухгалтерських документів про передачу грошей (наявність і якість яких важливі для підтвердження права вимоги), відсутні відомості про наявність судових рішень і виконавчих проваджень по стягненню заборгованості за кожним конкретним договором, про наявність забезпечення і його дійсність, тощо.
У порушення вказаної норми жоден із боржників не був повідомлений про продаж права вимоги до нього.
14.1. Відповідно до ч.9 ст.26 Закону-4212 рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті. Вказана норма є ідентичною до ч. 9 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343).
Суть правильності застосування цієї норми Закону-4212 полягає у відповіді на питання, якою саме більшістю голосів рішення прийнято "більшістю від присутніх на зборах" чи "більшістю від усієї кількості голосів відповідних зборів".
14.1.1. Перше, на що суд звертає увагу у вирішенні даного питання, що вказана норма є універсальною, як для "зборів кредиторів" так і для "зборів комітету кредиторів", отже перший висновок суду: вона має застосовуватись однаково при визнанні рішення прийнятим, як при проведенні "зборів кредиторів" так і при проведенні "зборів комітету кредиторів".
14.1.2. Для "зборів комітету кредиторів" Закон-4212 не визначає, коли він є повноважним, однак для "зборів кредиторів" така норма існує – ч.2 ст.26 Закону-4212, згідно з якою "перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше ніж дві треті голосів; наступні збори вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів". Неповноважні збори не можуть приймати рішень.
Слід відмітити, що вказана норма протилежно відрізняється від ч.2 ст.16 Закону-2343, згідно з якою "збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів".
Отже другий висновок – "збори кредиторів" чи "збори комітету кредиторів", які приймають рішення у межах справи про банкрутство повинні бути "повноважними". До такого висновку суд приходить внаслідок як аналізу інших норм Закону-4212 (абз.13 і 15 ч.1 ст.1, ч.2 ст.4, ч.2 ст.38, ч.4 ст.40, ст.41, ч.7 ст.47 тощо), так і загальних вимог Цивільного кодексу України (ст.25, 30, 91, 92).
14.1.3. За відсутності прямої норми Закону-4212, яка визначає, коли є повноважними "збори комітету кредиторів", суд вважає, що необхідно керуватись аналогією норми цього ж Закону-4212 (ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України), тому "збори комітету кредиторів" як і "збори кредиторів" є повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Позиція про те, що збори комітету кредиторів є повноважними незалежно від кількості присутніх на них, за умови належного повідомлення усіх членів комітету кредиторів, не грунтується на жодній нормі Закону-4212. Така позиція має правові підстави лише при застосуванні Закону-2343. При цьому суд підкреслює, що Закон-4212 визначає повноважними збори залежно від кількості присутніх голосів кредиторів, а Закон-2343 – навпаки (незалежно від кількості присутніх). Тобто, у цих законах підхід законодавця протилежний.
14.1.4. Якщо закон (маються на увазі і Закон-4212 і Закон-2343) визначає, коли збори кредиторів (та по аналогії – збори комітету кредиторів) є повноважними, то суд вважає, що рішення вважається прийнятим відповідно до Закону-4212, якщо на зборах, які є повноважними, за нього проголосувало "більшість голосів від присутніх на зборах" (зборів кредиторів, крім перших, чи зборів комітету кредиторів). Якби було інакше, то потреби визначати у законі, коли збори є "повноважними", немає і такої норми не повинно було б бути взагалі.
14.2.Що ж до обов’язку "повідомити належним чином" кредиторів, ліквідатора банкрута, представників працівників боржника, інвестора, власника, тощо, то цей обов’язок є однаковим у застосуванні обох законів, оскільки випливає із права такої особи бути присутнім на зборах і порушення цього права тягне відповідні негативні наслідки.
14.3. Комітет кредиторів має повноваження з виявлення своєї волі у чітко визначених питаннях, передбачених законом, отже волевиявлення комітету кредиторів у випадках, передбачених законом, є підставою для вчинення чи не вчинення ліквідатором банкрута певних дій, для подання до суду клопотань про вирішення цих питань судовими рішеннями. Тому прийняті комітетом кредиторів рішення не тільки судом, а й арбітражним керуючим мають оцінюватись на предмет їх відповідності установленій компетенції при вчиненні відповідних власних дій. Використання ліквідатором банкрута рішень комітету кредиторів, які прийняті поза межами їх компетенції (наприклад, у питаннях визначення організатора аукціону, визначення ціни ЦМК чи лоту, установлення строків вчинення певних дій, установлення правил поведінки для ліквідатора банкрута) є як безпідставним так і таким, що вказує на некомпетентність арбітражного керуючого.
Рішення комітету кредиторів не є нормативними актами, тому не можуть ні визнаватись судом недійсними (п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 „Про судову практику в справах про банкрутство”), ні встановлювати правила поведінки (норми права) учасників провадження у справі про банкрутство боржника (в тому числі ліквідатора банкрута), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства. З огляду на це не може розглядатися судом заява про визнання таких рішень недійсними.
Комітет кредиторів не є фізичною чи юридичною особою, його дії не породжують цивільних прав і обов’язків (п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 „Про судову практику в справах про банкрутство”) тому не можна визнати незаконною бездіяльність комітету кредиторів, чи визнати роботу комітету кредиторів неефективною чи зобов'язати комітет кредиторів до вчинення певних дій.
14.4. З огляду на викладене вбачається, що з наявних у справі №01/500 протоколів зборів комітету кредиторів повноважними були збори комітету кредиторів (і рішення на них були прийняті більшістю від присутніх), які були проведені 08.01.2013 (щодо затвердження звіту про оплату послуг, відшкодування витрат та додаткової винагороди арбітражного керуючого Голінного А.М., а також звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, присутні кредитори які мають 472 із 703 голосів) та 11.01.2013 (щодо внесення пропозиції про кандидатуру арбітражного керуючого Кугота І.П. на посаду ліквідатора банкрута, присутні усі члени комітету кредиторів 703 голоси).
Неповноважними є збори комітету кредиторів:
08.01.2014 (протокол №13 щодо вирішення питань продажу майна цілісного майнового комплексу та частинами у разі непродажу, присутні кредитори які мають 68 голосів із 703);
30.10.2014 (протокол №16 щодо продажу дебіторської заборгованості 45038469,95 грн. двома лотами по 2000 грн., присутні кредитори які мають 202 голоси із 703);
06.03.2015 (протокол №16 щодо погодження звітів арбітражного керуючого Голінного А.М. за виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора банкрута станом на 06.03.2015, присутні кредитори які мають 18 голосів із 703);
16.09.2015 (протокол №18 щодо відмови у затвердженні звіту ліквідатора банкрута та звітів арбітражного керуючого Голінного А.М. за виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора банкрута станом на 06.03.2015, присутні кредитори які мають 203 голоси, а.с.86 т.56)
Що стосується рішення зборів комітету кредиторів від 25.08.2016 (протокол без номера, присутні кредитори з кількістю 472 голоси із 703, яким вирішено питання визнання неналежним виконання обов’язків ліквідатора банкрута арбітражним керуючим Голінним, звільнення його з посади, а.с.119 т.58), то суд не визнає його волевиявленням комітету кредиторів (доказом) у справі з тих підстав, що відсутні докази скликання цих зборів, зокрема, повідомлення (а відповідно і забезпечення права бути присутнім на зборах комітету кредиторів) відсутніх членів комітету кредиторів (Пилипенка В.М та Шевчук Г.В.) і арбітражного керуючого Голінного А.М. Зазначення у цьому протоколі номера 215600426655 у квитанції Укрпошти від 08.08.2016 суд не приймає як доказ належного повідомлення арбітражного керуючого Голінного А.М., оскільки такої квитанції суду не надано. Надане суду Шведюком І.Ф. "рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу" подане пошті 08.08.2016 на адресу Голінного А.М і вручене йому 05.09.2016 (а.с.42 т.59) не є доказом повідомлення його про збори комітету кредиторів 25.08.2016, оскільки як суду документа такого повідомлення не надано, так і Шведюк І.Ф. у своєму листі від 17.10.2017 (а.с.41 т.59) зазначає, що Голінному направлялася вимога про скликання зборів комітету кредиторів.
Крім того:
аналізуючи рішення зборів комітету кредиторів у протоколі від 08.01.2014 №13 суд не приймає його як доказ виконання вимог абз.9 ч.8 ст.26 Закону-4212, оскільки ним не визначено кількості лотів та їх конкретного складу. Це є рішення, яким установлюється норма права, правила поведінки у разі настання/ненастання певних умов; це є рішення, яким не визначено конкретного складу такого лоту, як дебіторська заборгованість; це є рішення, яким взагалі не включено до складу цілісного майнового комплексу, і не визначено такого окремого лоту як 4 системні блоки;
аналізуючи рішення комітету кредиторів від 30.10.2014 (протокол №16, а.с.118 т.55), згідно з яким було вирішено "включити до першого лоту кредитні договори, які укладені з фізичними особами, проживаючими (прописаними) на момент їх укладення в м. Черкаси" та "включити до другого лоту кредитні договори, котрі на момент їх укладення проживали (прописані) за межами м. Черкаси" суд приходить до висновків про те, що він не є доказом виконання ліквідатором банкрута ч.8 ст.26 Закону-4212, оскільки: по-перше, цим рішенням не виконано вимогу Закону-4212 і не визначено складу лотів (так, зі змісту рішення не зрозуміло яким же конкретно є склад кожного лоту – його сума, перелік конкретних угод про право вимоги); по-друге, комітет кредиторів не уповноважений Законом-4212 визначати вартість лотів (оцінка майна, в тому числі і лотів є обов’язком ліквідатора банкрута).
Таким чином, ліквідатором банкрута реалізовано майно без належного волевиявлення комітету кредиторів щодо складу лотів.
Відповідно до ч.3 ст.55 Закону-4212: результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними; визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
У пунктах 1-14 мотивувальної частини цієї ухвали вказані порушення Закону-4212, які є підставою для визнання недійсними результатів проведених аукціонів, в тому числі й аукціону з продажу майна кредитної спілки "Імперія" по лоту №117751 та по лоту №117752, проведеного товарного біржею «Електронні торги України» у період з 15.12.2014 по 30.12.2014.
У зв’язку з цим заява кредитора Шведюка І.Ф. від 18.06.2015 (вх. суду №14197/15 від 16.06.2015) з вимогою визнати недійсним аукціон по продажу боргів в сумі 45038469 грн. підлягає задоволенню.
Також підлягає задоволенню заява кредиторів Шведюка І.Ф., Кузьменко В.С., Колоди Н.П., Литвин М.Ф., Заяць С.В., Черняк Є.К., Баєва Є.О., Плаксій Н.Є., Демченко М.П., Баєва М.М., Поселюжка З.М., Ляшенко С.В., Господініна Л.О., Бубенко М.М., Потерайло В.П., Стратієнко М.І., Чупилка Г.Й. без дати (вх. суду №20069/15 від 25.08.2015, а.с.56 т.56) з вимогою "визнати недійсним аукціон продажу боргів в сумі 45038469 грн. по причині самостійного визначення Голінним А.М. без рішення зборів членів КС "Імперія" чи комітету кредиторів КС "Імперія" стартової ціни в нікчемній сумі 4 тис. грн." та заява кредитора Шведюка І.Ф. від 17.12.2015 (вх. суду №29478/15 від 17.12.2015) з вимогою визнати недійсним аукціон по продажу боргів боржника в сумі 45038469 грн. за стартовою ціною 4000 грн.
Оскільки наслідки визнання аукціону недійсним прямо передбачено Законом-4212 договір №1 купівлі-продажу права вимоги підприємства банкрута від 12.01.2015, укладений між кредитною спілкою "Імперія" та Томащуком Олександром Віталійовичем, та договір №2 купівлі-продажу права вимоги підприємства банкрута від 12.01.2015, укладений між кредитною спілкою "Імперія" та Михайленком Анатолієм Володимировичем, підлягають визнанню недійсними незалежно від наявності вимоги про це та незалежно від сплати судового збору, в тому числі й із застосуванням права господарського суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи Шведюка І.Ф. та інших стосовно не проведення інвентаризації (та Смолича П.І.), неотримання коштів від дебіторів, безпідставності виконання Голінним А.М. повноважень ліквідатора банкрута після винесення судом першої інстанції ухвали від 02.12.2016 спростовуються установленими судом обставинами і вищевказаними матеріалами справи. Інші доводи судом відхиляються оскільки закінчення строку ліквідаційної процедури не має наслідком автоматичного припинення повноважень ліквідатора банкрута; оскільки порядок оприлюднення інформації про продаж майна установлено законом і останній не передбачає персонального повідомлення кредиторів листами чи в інший спосіб про час, місце та інші умови проведення аукціонів; оскільки суду не надано доказів наявності іншого майна у боржника (семи підприємств, автомобілів, тощо), крім вказаного в актах інвентаризації.
Доводи кредиторів стосовно створення КС "Імперія" для наживи шляхом пограбування вкладників, злочинної діяльності її посадових осіб та перших осіб області, корупції і кругової поруки великих підприємців, правоохоронців, суддів, контролюючих органів, арбітражного керуючого, судових виконавців, нотаріусів керівників боржника, таємної діяльності Голінного А.М., введення ним в оману членів комітету кредиторів та змови у вчиненні дій з реалізації майна не підлягають розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки КПК України віднесені до компетенції інших органів, зокрема, відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Щодо доводів Смолича П.І. про те, що ліквідатор банкрута всупереч ч.9 ст.41 Закону-4212 ігнорував надання комітету кредиторів щомісячних звітів про свою діяльність, то суд погоджується з наявністю цього порушення, оскільки суду не надано доказів направлення усіх поточних звітів членам комітету кредиторів (а.с.120-191 т.62), однак не вважає його підставою усунення Голінного А.М. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, оскільки більшість із цих звітів була їм направлена та оскільки неотримання направлених звітів членами комітету кредиторів і ігнорування ними зборів комітету кредиторів певною мірою провокували ліквідатора банкрута на вчинення цього порушення.
Доводи Кузьменко В.С. та інших кредиторів стосовно неможливості усунення Голінного А.М. від виконання повноважень ліквідатора банкрута до моменту повернення ним коштів кредиторам, усунення наслідків своєї діяльності суд відхиляє, оскільки Голінний А.М. не знає, що йому надалі необхідно робити, не бажає виконувати ці обов’язки та допустив порушення, які унеможливлюють залишення його на цій посаді.
Суд відхиляє доводи арбітражного керуючого Голінного А.М., оскільки кожен кредитор має право на подання скарги на його дії (бездіяльність) незалежно від того, чи є він членом комітету кредиторів та чи уповноважений останнім на подання заяви; оскільки хоча Закон-4212 і не передбачає права комітету кредиторів скликати свої збори, але й не містить заборони на це, та визначає умови, за яких рішення комітету кредиторів є прийнятим
Решту доводів, які судом не прийнято до уваги або відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів,
оскільки згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже кожна сторона зобов’язана самостійно визначити і надати суду ті докази, які підтверджують викладені нею обставини (факти), доводи чи заперечення, і які вважає необхідними, належними і достатніми;
оскільки згідно із ст. 22 ГПК України саме сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;
оскільки ГПК України не покладає на суд обов’язку: з власної ініціативи витребовувати будь-які докази на підтвердження зазначених у заявах сторін обставин; вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження викладених обставин, доводів чи заперечень; проводити розшук тих чи інших доказів для з’ясування вказаних у заявах сторін обставини (і таким чином за одну із сторін вирішувати питання про те, які з доказів можуть їх підтвердити чи спростувати).
Керуючись ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, ч.4 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013), суд
УХВАЛИВ:
1.Заяву кредитора Шведюка І.Ф. від 18.06.2015 (вх. суду №14197/15 від 16.06.2015) з вимогою визнати недійсним аукціон по продажу боргів в сумі 45038469 грн. задовольнити.
Визнати недійсним договір №1 купівлі-продажу права вимоги підприємства банкрута від 12.01.2015, укладений між кредитною спілкою "Імперія" та Томащуком Олександром Віталійовичем.
Визнати недійсним договір №2 купівлі-продажу права вимоги підприємства банкрута від 12.01.2015, укладений між кредитною спілкою "Імперія" та Михайленком Анатолієм Володимировичем.
Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 16.08.2017.
Направити цю ухвалу заявникам (16) на адреси у м. Черкаси: Кузьменко В.С. (Ватутіна, 249, кв.3), Колоді Н.П. (пр-т.Хіміків, 34, кв.51), Литвин М.Ф. (вул. Пацаєва, 14, кв.7), Заяць С.В.(вул. Благовісна, 330, кв.117), Черняк Є.К.(вул. Р.Люксембург, 183/1, кв.87), Баєву Є.О. (49, пров.Весняний, 14), Плаксій Н.Є. (вул. Ільїна, 465, кв113), Демченко М.П. (вул. Ватутіна, 253, кв.16), Баєву М.М. (51, вул. Ватутіна, 253, кв.16), Поселюжна З.М. (вул.Гагаріна, 33 кв.46), Господініна Л.О. (вул. Шевченко, 243, кв.85), Бубенко М.М. (вул.30 р.Перемоги, 22/1, кв.43), Потерайло В.П. (вул. 30 р.Перемоги, 10, кв.249), Стратієнко М.І. (вул.30р.Перемоги, 60, кв.99), Чупилка Г.Й. (вул. Конєва, 7/1, кв.125); членам комітету кредиторів (7); Смоличу П.І. (вул. Героїв Дніпра, 73, кв.16), а також рекомендованим листом з повідомленням: арбітражному керуючому Голінному А.М., Томащуку О.В. (Вінницька область, смт. Томашпіль, пров. Гагаріна, 19), Михайленку А.В. (Черкаська область, с.Червона Слобода, вул. Дорошенка, 6), ТБ „Електронні торги України” (01011, м. Київ, вул Панаса Мирного, 7 оф.3).
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
