Ухвала по справі № 01/5026/333/2011 від 22 червня 2015 року № 1 (заяву задоволено частково)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: особисто – Боримської Н.І. (паспорт серії НЕ 087321, виданий Соснівським РВ УМВС в Черкаській області 10.07.2002), представників за довіреностями – Безуглого О.Л. (від товариства з обмеженою відповідальністю "Мілітарі"), Степаненка В.В. (головного територіального управління юстиції у Черкаській області), Богуславця С.С. (від боржника та розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Ноговського І.Л.), Остроушко Т.І. (від державної податкової інспекції у м.Черкасах), Жалдак В.В. (від управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах), Панасюка В.М. (від Міністерства оборони України), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси у приміщенні суду справу за заявою

ініціюючого кредитора      управління Пенсійного фонду України в

                            Соснівському районі м.Черкаси

до боржника      державного підприємства "Черкаське будівельно-монтажне

                            управління"

про                      визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Кредитором Боримською Н.І. подано заяву від 18.09.2014 (вх.суду №20652/14 від 18.09.2014) про визнання її кредитором боржника та внесення до реєстру вимог кредиторів її вимоги на суму 160096,89 грн., з них: 17797,18 грн. заборгованості по заробітній платі, 3452,26 грн. повернення підзвітних сум, 138847,45 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку з нею при звільненні на підставі ст.117 КЗпП України за період з 01.01.2011 по 18.09.2014, а в ході її розгляду  - заяви про уточнення від 30.03.2015 (вх.суду №7869/15 від 31.03.2015) та від 12.05.2015 вх.суду №11127/15.

У судових засіданнях розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Ноговський І.Л. та представник боржника вимоги заявника не визнали з підстав їх повного погашення.

Ухвалами суду від 31.03.2015, 21.04.2015, 12.05.2015, 26.05.2015 розгляд справи відкладався як для уточнення заявником предмету вимог, які мають розглядатися судом, надання повного і обгрунтованого розрахунку заявлених вимог, так і для надання боржником первинних бухгалтерських документів на підтвердження розрахунків із Боримською Н.І. 02.06.2015 заявником, Боримською Н.І., подано:

клопотання від 02.06.2015 вх.суду №13140/15 про залишення без розгляду її заяви від 18.09.2014 про визнання кредитором із заявами-уточненнями від 30.03.2015 (вх.суду №7869/15 від 31.03.2015) та від 12.05.2015 (вх.суду №11127/15). У цьому клопотанні Боримська Н.І. зазначає, що не погоджується із клопотанням арбітражного керуючого Ноговського І.Л. від 18.08.2014 №18/08 (вх.суду №18252/14 від 18.08.2014), в якому останній заборгованість по заробітній платі перед нею станом на 18.08.2014 вважає відсутньою; що просить врахувати при розгляді клопотання розпорядника майна боржника про виключення її вимог з реєстру вимог кредиторів раніше подані нею розрахунки розміру її вимог у заяві від 05.05.2015;

скаргу від 29.05.2015 (вх.№13173/15 від 02.06.2015) на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Ноговського І.Л.

Фактично вимоги новоподаної скарги від 29.05.2015 зводяться до того, що заявник не погоджується з доводами розпорядника майна боржника та представника боржника про повне погашення її вимог і вважає, що із тих вимог, які визнані ухвалою суду від 02.09.2011 на суму 134240,52 грн. (з яких: 130788,26 грн. заборгованості із заробітної плати та 3452,26 грн. підзвітних сум), непогашеними є вимоги на суму 20650,21 грн. (з яких: 17197,95 грн. заборгованості із заробітної плати та 3452,26 грн. підзвітних сум).

До дня судового засідання арбітражним керуючим Ноговським І.Л. подано:

заяву  від 12.06.2015 №12/06-01 про необхідність визнання отриманих Боримською Н.І. до затвердження реєстру вимог кредиторів боржника коштів в сумі 21850,07 грн., такими, що увійшли до загальної суми виплат із заборгованості перед нею;

та заяву від 12.06.2015 №12/06 про внесення змін до реєстру вимог кредиторів в частині вимог кредитора Боримської Н.І. у зв’язку із погашенням заборгованості перед нею на суму 108938,19 грн.

Фактично вимоги новоподаних і попередніх заяв розпорядника майна боржника зводяться до того, що сплачені Боримській Н.І. кошти до моменту винесення ухвали від 02.09.2011 (якою затверджено реєстр вимог кредиторів, в т.ч. затверджено і вимоги Боримської Н.І на суму 134240,52 грн.) мають бути зараховані у погашення боргу, визнаного ухвалою суду від 02.09.2011.

Отже, незважаючи на подання клопотання від 02.06.2015 про залишення без розгляду її заяви від 18.09.2014 про визнання кредитором із заявами-уточненнями від 30.03.2015 (вх.суду №7869/15 від 31.03.2015) та від 12.05.2015 (вх.суду №11127/15) між заявником з однієї сторони та розпорядником майна боржника і боржником з іншої сторони існує спір про право Боримської Н.І. на отримання коштів від боржника та суму цих коштів, тому суд не приймає клопотання від 02.06.2015 вх.суду №13140/15 про залишення без розгляду її заяви від 18.09.2014 із уточненнями від 30.03.2015 та від 12.05.2015 в частині фактичної відмови від визнання права на отримання несплаченої відповідно до ухвали суду від 02.09.2011 частини коштів, оскільки ці дії порушують права і охоронювані законом інтереси Боримської Н.І..

Решта вимог (про визнання її кредитором боржника та внесення до реєстру вимог кредиторів її вимог на суми, нараховані за період з 01.01.2011 по 18.09.2014), які заявник вважає такими, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, не підлягають розгляду саме у процедурі розпорядження майном (абз.8 ч.1 ст.23 Закону-1992). Тому клопотання про залишення без розгляду її заяви від 18.09.2014 із уточненнями від 30.03.2015 та від 12.05.2015 в цій частині суд вважає відмовою від розгляду вимог у процедурі розпорядження майном, яку суд приймає у зв’язку з чим провадження у справі в частині розгляду цих вимог підлягає припиненню відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні заявник, Боримська Н.І., підтримала клопотання від 02.06.2015 та скаргу від 29.05.2015, проти задоволення клопотання розпорядника майна боржника про виключення її вимог з реєстру вимог кредиторів та зміну її вимог у цьому реєстрі заперечила з підстав відсутності належних доказів погашення цих вимог.

Представник боржника та розпорядника майна боржника клопотання про внесення змін до реєстру вимог кредиторів в частині вимог кредитора Боримської Н.І. підтримав з підстав їх повного погашення.

Присутні у судовому засіданні прокурор, представник головного територіального управління юстиції у Черкаській області залишили розгляд вимог заявника на розсуд суду.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-1992)

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.09.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів, якою заявника Боримську Н.І. визнано кредитором боржника на суму 134240,52 грн., з них: 130788,26 грн. заборгованості із заробітної плати у другу чергу погашення та 3452,26 грн. підзвітних сум - у четверту чергу. Вказаною ухвалою склад вимог заявниці, віднесених до другої черги погашення як "заборгованість із заробітної плати" на суму 130788,26 грн., не конкретизовано, однак враховуючи, що ці вимоги визнані судом у розмірі, заявленому заявницею (але без моральної шкоди у розмірі 20000 грн.), то згідно із цією заявою (а.с.76 т.5) та первісною заявою від 17.05.2011 (а.с.62 т.3) складаються із

99947,49 грн. заробітної плати (які в свою чергу складаються із заборгованості із виплати заробітної плати за період з серпня 2008 року по грудень 2010 року на суму 85159,93 грн., компенсації втрати доходу з невиплаченої заробітної плати на суму 11198,17 грн. за період з 01.07.2008 по 01.05.2011, та 3% річних на суму 3589,39 грн.;

30840,77 грн. середнього заробітку, нарахованого відповідно до ст.117 КЗпП за невиплату заробітної плати при звільненні за період з 01.01.2011 по 29.08.2011.

Рішенням же Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.10.2011 позовну заяву Боримської Н.І до державного підприємства "Черкаське будівельно-монтажне управління" задоволено повністю, стягнуто на користь позивача 123125,75 грн., з них:

83317,91 грн. заборгованості по заробітній платі та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з грудня 2008 року по грудень 2010 року;

34807,84 грн. середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку, (нарахованого відповідно до ст.117 КЗпП за невиплату заробітної плати при звільненні) за період з 01.01.2011 по 29.09.2011 та

5000 моральної шкоди. Разом з тим, в абз.2 резолютивної частини вказаного рішення допущено описку: замість загальної суми задоволених вимог 123125,75 грн. помилково вказано суму 123123,75 грн.

Таким чином різниця між сумами, затвердженими ухвалою господарського суду Черкаської області у даній справі від 02.09.2011 і рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.10.2011, складає:

16629,58 грн. – заробітної плати (99947,49 – 83317,91; з них: 1842,02 грн. - заборгованість із заробітної плати; 11198,17 грн. - компенсація втрати доходу  з невиплаченої заробітної плати; 3589,39 грн. - 3% річних);

– 3967,07 грн. – середнього заробітку, нарахованого відповідно до ст.117 КЗпП за невиплату заробітної плати при звільненні (30840,77 – 34807,84) за період з 30.08.2011 по 29.09.2011;

3452,26 грн. – підзвітних сум;

– 5000 грн. – моральної шкоди.

Отже, вимоги заявниці відповідно до рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.10.211 на суму 8967,07 грн. (3967,07 + 5000) виникли після порушення провадження у справі під час проведення процедур банкрутства і є поточними. Тому заявниця мала звернутися із заявою про визнання її поточним кредитором боржника на вказану суму, однак така заява в матеріалах справи відсутня, підстав для її розгляду і визнання немає.

Листом від 04.07.2013 №19077 Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (далі – відділ ДВС) повідомив боржника, що отримав від стягувача Боримської Н.І. заяву про часткове погашення боржником заборгованості перед нею, у зв’язку з чим її залишок складає 61958,15 грн.; що вказана сума була погашена наступним чином: 30.03.2012 на суму 21,28 грн. (платіжне доручення від 27.03.2012 №1476); 27.04.2012 на суму 2024,91 грн. (платіжне доручення від 25.04.2012 №2042); 21.08.2012 на суму 16888,59 грн. (платіжне доручення від 23.08.2012 №4673); 29.08.2012 на суму 43023,37 грн. (платіжне доручення від 30.08.2012 №4790); що 17.10.2012 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м.Черкаси №2-5090 від 27.02.2012 завершено на підставі п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв’язку з повним фактичним виконанням. Ухвала ж суду про затвердження реєстру вимог кредиторів винесена 02.09.2011, тобто відділ ДВС погашав вимоги Боримської Н.І. після її винесення.

У зазначеному листі відділу ДВС не вказано, які саме суми із визначених рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.10.2011 (123125,75 грн.) були погашені. Тому суд вважає погашеними саме ті вимоги, які могли бути погашені під час дії мораторію  –  це вимоги по заробітній платі.

Так, відповідно до ч. 4 і 6 ст. 12 Закону-1992) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду; протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З огляду на вкладене суму 61958,15 грн., сплачену Боримській Н.І. відділом ДВС, суд вважає сумою, яка сплачена на погашення виключно заробітної плати, яка присутня як в рішенні Соснівського суду, так і в ухвалі господарського суду у більших сумах (відповідно 83317,91 грн. та 85159,93 грн.)

Решта сплачених Боримській Н.І. безпосередньо боржником після затвердження реєстру вимог кредиторів сум складає: 3000 грн. -  платіжна відомість №35 від 22.09.2011; 2000 грн. та 69,75 грн.  – платіжна відомість №88 від 24.10.2011; 60000 грн. – платіжна відомість №50 від 23.12.2011 – разом 65069,75 грн.. Оскільки 61958,15 грн. було сплачено в межах виконавчого провадження відділом ДВС, то всього Боримській Н.І після винесення ухвали суду від 02.09.2011 було сплачено суму 127027,90 грн. (65069,75 + 61958,15).

Суму, яка сплачена до моменту винесення ухвали суду від 02.09.2011 суд вважає такою, що була врахована судом при затвердженні реєстру вимог кредиторів. В іншому випадку боржник зобов’язаний був подати ці документи про оплату до моменту винесення цієї ухвали від 02.09.2011 і вимагати врахування їх при визнанні вимог Боримської Н.І. в реєстрі вимог кредиторів, а після її винесення, якщо для цього наявні підстави, то мав або оскаржити ухвалу суду від 02.09.2011 до суду апеляційної інстанції у зв’язку з неврахуванням цих доказів, або подати заяву до суду першої інстанції про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами. Оскільки цього не зроблено ці докази відхиляються судом як докази сплати коштів Боримській Н.І. у погашення вимог, визнаних ухвалою суду від 02.09.2011.

Отже, вимоги Боримської Н.І., які є непогашеними відповідно до ухвали суду від 02.09.2011 складають 7212,62 грн. (134240,52 – 127027,90), з них 3760,36 грн. - у другу чергу, 3452,26 грн. - у четверту чергу (яка не могла бути погашена в силу мораторію), тому скарга в частині невизнання розпорядником майна боржника і боржником наявності вимог Боримської Н.І, які надалі підлягають погашенню у справі про банкрутство, підлягає задоволенню.

В решті вимог заяви Боримської Н.І та розпорядника майна боржника задоволенню не підлягають,

оскільки визнання у справі про банкрутство будь-яких додаткових вимог до боржника має здійснюватись відповідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом подання відповідної заяви до суду, надіслання її усім учасникам провадження у справі про банкрутство боржника, сплати судового збору, а не шляхом направлення листів до розпорядника майна боржника та пред’явлення до суду вимог зобов’язати розпорядника майна боржника отримати на пошті листи, розглянути листи, дати оцінку викладеному у листах тощо;

 оскільки внесення змін до реєстру вимог кредиторів, затверджених судовим рішенням, законом не передбачено  – ухвала суду від 02.09.2011 набрала законної сили і може бути або оскаржена, або переглянута за нововиявленими обставинами. Ведення реєстру вимог кредиторів арбітражним керуючим не є діями по "включенню" нових чи "виключенню" погашених вимог – це є власний облік (розрахунок) арбітражного керуючого. Доказами ж у справі є первинні бухгалтерські документи про виникнення чи погашення вимог кредиторів.

Розгляд вимоги у скарзі від 29.05.2015 про зобов’язання розпорядника майна боржника скликати збори кредиторів, суд вважає необхідним відкласти та здійснити разом зі скаргою Боримської Н.І від 19.05.2015 вх суду 12011/15 (а.с.10 т.10).

Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, ч.4 ст.24 Закону-1992, суд, –

УХВАЛИВ:

1.Заяву Боримської Н.І. від 18.09.2014 (вх.суду №20652/14 від 18.09.2014) з уточненнями від 30.03.2015 (вх.суду №7869/15 від 31.03.2015) і від 12.05.2015 вх.суду №11127/15 та скаргу від 29.05.2015 (вх.№13173/15 від 02.06.2015) задовольнити частково.

Визнати не сплаченими Боримській Н.І. відповідно до ухвали суду від 02.09.2011 кошти у сумі 7212,62 грн., та підтвердити право Боримської Н.І. на отримання цієї суми від боржника, з яких надалі підлягають виплаті 3760,36 грн. - у другу чергу, 3452,26 грн. - у четверту чергу.

В решті вимог за заявами від 18.09.2014 із уточненнями від 30.03.2015 та від 12.05.2015 провадження у справі припинити відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд вимоги у скарзі від 29.05.2015 про зобов’язання розпорядника майна боржника скликати збори кредиторів, відкласти та здійснити разом зі скаргою Боримської Н.І від 19.05.2015 вх суду 12011/15 (а.с.10 т.10).

У решті вимог у скарзі від 29.05.2015 відмовити.

2.У задоволенні заяв розпорядника майна боржника від 12.06.2015 №12/06-01 та від 12.06.2015 №12/06 відмовити.

Повне судове рішення складено 23.06.2015

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Направити дану ухвалу членам комітету кредиторів (5), боржнику, розпоряднику майна боржника, заявнику Боримській Н.І. (18005, м.Черкаси, бул.Шевченко,320, кв.144), Міністерству оборони України, Міністерству юстиції України, Головному управлінню юстиції у Черкаській області, військовому прокурору Черкаського гарнізону.

                Суддя                                                                                           Хабазня Ю.А.