Ухвала по справі № 01/5026/442/2011 від 16 червня 2016 року (відмова у задоволенні заяви)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

                                                                           вх.№10578/16 від 30.05.2016

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: представників за довіреностями – Кармоліта Я.В. (від ліквідатора банкрута), Небилиці Р.В. (від публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника   ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М.

про            витребування доказів

у справі за заявою

ініціюючого кредитора      товариства з обмеженою відповідальністю “РСЗ”

до боржника      товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта

                  Транс”"

про                       визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 24.03.2016 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного А.М..

Боржник у особі ліквідатора банкрута (арбітражний керуючий Голінний А.М.) звернувся до суду із заявою від 27.05.2016 №01/5026/442/2011/223 (вх.суду №10578/16 від 30.05.2016), з уточненням від 07.06.2016 №01/5026/442/2011/249 (вх.суду №11404/16 від 08.06.2016) про витребування від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України":

письмового підтвердження про стан проведення розрахунків основного боржника - ТОВ «Інноваційні технології 2005» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» згідно з кредитним договором від 24.04.2008 №151308К25, кредитним договором від 05.12.2007 №151307К80, кредитним договором від 22.01.2009 №151309К2 та наявності станом на сьогоднішній день грошових вимог у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ТОВ «Нафта-Транс» у вказаному в ухвалі від 16.08.2011 у справі № 01/5026/442/2011 розмірі (їх сума на теперішній час);

письмового повідомлення чи проводились зі сторони ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заходи, направлені на звернення стягнення на заставне майно ТОВ "Нафта-Транс" для задоволення грошових вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" поза межами справи №01/5026/442/2011 про банкрутство (якщо так, то які заходи вжиті; результати вжитих заходів; надати копії підтверджуючих документів);

письмового повідомлення чи здійснювалась службовими особами ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" перевірка заставного майна, належного ТОВ "Нафта-Транс", перелік якого наведений у договорі застави від 22.01.2009 №151309Z5, починаючи з моменту укладання договору застави (коли саме, з якою періодичністю і які результати проведеної такої перевірки (таких перевірок);

належним чином завірених копій усіх документів (актів, тощо), які складались з моменту укладання договору застави, а саме з 22.01.2009 і по теперішній час, в підтвердження перевірки стану заставного майна, у тому числі й щодо його фактичного місцезнаходження, кількості, якості, стану і умов зберігання за виключенням актів перевірки наявності, стану та умов зберігання заставного майна (згідно з переліком);

належним чином завірених копій документів, які були подані до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" від ТОВ "Нафта-Транс" в підтвердження права власності на майно, передане згідно
договору №151309Z5 від 22.01.2009 у заставу (бензин та
дизельне пальне) на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", зокрема (але не виключно): належним чином завірені копії договорів поставки нафтопродуктів з усіма додатками, доповненнями, актами, змінами тощо (на які здійснено посилання у п.1.2. договору застави); належним чином завірені копії документів, які були видані та/або подані від ТОВ "Нафта-Транс" та інших осіб, в підтвердження місцеперебування майна – предмета застави згідно договору №151309Z5 від 22.01.2009 (склади, нафтобази), за виключенням договорів, довідок та ін. (згідно з переліком);

належним чином завірені копії документів, які подавались від ТОВ «Нафта-Транс» до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в процесі виконання умов договору застави № 151309Z5 від 22.01.2009;

письмового повідомлення про те, чи змінювався за весь час існування договірних відносин між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «Нафта-Транс» згідно договору застави від 22.01.2009 №151309Z5, предмет застави (зменшувався або збільшувався по кількості, змінювались об'єкти (майно), яке складали собою предмет застави);

письмового повідомлення чи проводилось зі сторони ТОВ «Нафта-Транс» заміщення товарів в обороті, перелік яких наведений в договорі застави від 22.01.2009 №151309Z5 (якщо так, то на які товари і де такі товари в подальшому зберігались (зберігаються));

належним чином завірені копії документів якими підтверджувались зміни (якщо такі зміни проводились) в предметі застави (зменшувався або збільшувався по кількості, змінювались об'єкти (майно), яке складали собою предмет застави);

належним чином завірені копії документів якими підтверджувалось проведення зі сторони ТОВ «Нафта-Транс» заміщення (якщо таке заміщення проводилось) товарів в обороті, перелік яких наведений в договорі застави від 22.01.2009 № 151309Z5, на які товари здійснювалось заміщення і де такі товари в подальшому зберігались (зберігаються);

письмове повідомлення чи проводився починаючи з 22.01.2009 і по теперішній час перегляд заставної вартості майна (зокрема, на виконання п. 2.1.9. договору застави);

належним чином завірені копії документів якими підтверджується проведення щоквартального перегляду заставної вартості майна та документів, які засвідчують останній перегляд заставної вартості майна, який актуальний станом на сьогоднішній день.

Також ліквідатор банкрута просив зобов'язати ПАТ «Державний    експортно-імпортний банк України» витребувані документи направити безпосередньо на адресу ліквідатора ТОВ «Нафта Транс», арбітражного керуючого Голінного А.М.

Заява мотивована тим:

що грошові вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника - ТОВ "Нафта-Транс", обґрунтовані укладеним 22.01.2009 між банком та боржником договором застави №151309Z5 у забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Інноваційні технології 2005" за кредитними договорами від 24.04.2008 №151308К25, від 05.12.2007 №151307К80, від 22.01.2009 №151309К2, укладеними з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України";

що боржник виступив майновим поручителем за виконання зобов’язань ТОВ "Інноваційні технології 2005" перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" по кредитних договорах;

що 22.04.2015 розпорядником майна боржника було направлено лист на адресу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з метою отримання інформації про заставне майно боржника, у відповідь на який банк листом від 08.06.2015 №176-05/3927 повідомив, що станом на 08.06.2015 будь-які розрахунки між банком та ТОВ "Інноваційні технології 2005" не проводились, що заходи щодо звернення стягнення на заставне майно боржника поза межами процедури банкрутства не здійснювались, що працівниками банку перевірка заставного майна боржника проводилась відповідно до умов договору застави, про що складались акти, що відповідні документи надавались арбітражному керуючому у додатках до заяви банку про визнання грошових вимог від 25.05.2011;

що звернення ліквідатора банкрута до керівника та засновника боржника про передачу йому документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей адресатом залишено без розгляду, на цей час жодної документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору не передано;

що листом від 31.03.2016 арбітражний керуючий звернувся  до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з проханням надати інформацію та копії документів щодо заставного майна боржника, у якому повідомив, що серед додатків до заяви банку від 25.05.2011 (на яку здійснено посилання у листі банку від 08.06.2015 №176-05/3927) відсутні запитувані арбітражним керуючим документи (їх копії), що відповіді на вказаний лист ліквідатор не отримав,

що вказані відомості необхідні ліквідатору банкрута для виконання його обов’язків.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак  товариство з обмеженою відповідальністю "РСЗ", публічне акціонерне товариство акціонерного банку "Укргазбанк", прокуратура м. Києва участі своїх представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки представника до суду не повідомили. Ухвала, направлена на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "РСЗ" повернута поштою з відміткою "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

У судовому засіданні представник заявника заяву (з уточненнями) підтримав.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" проти задоволення заяви заперечив з підстав, викладених у запереченні від 14.06.2016 (вх.суду №12048/16 від 15.06.2016), та пояснив, що усі наявні у банку документи, із тих, запит на які було направлено ліквідатором банкрута йому були надані і будь-яких інших документів і відомостей він не має.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом засовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212) .

Розглянувши заяву ліквідатора банкрута, дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.41 Закону-4212 ліквідатор банкрута має повноваження і зобов’язаний (зокрема): прийняти до свого відання майно боржника; виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводити інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізувати фінансове становище банкрута; виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута; подавати до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Для забезпечення виконання цих обов’язків, відповідно до ст. 98 Закону-4212 арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право: 5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою.

Будь-якому праву однієї сторони кореспондує обов’язок іншої сторони, тобто юридичні особи, органи державної влади і органи місцевого самоврядування (в тому числі і держатель або адміністратор відповідного реєстру), фізичні особи (за їх згодою) зобов’язані надавати документи, копії, інформацію ліквідатору банкрута на його запит.

Відмовляючи ж у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута юридичні особи, органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні обгрунтувати свою відмову посилаючись на те, чому вони не виконують саме вимоги ст.41 і 98 Закону-4212. 

Ненадання документів (копій) чи наявної інформації ліквідатору банкрута на його запит, надання необгрунтованої відмови, надання обгрунтованої неналежними доводами відмови (тобто з посиланням на неналежні норми, обставини, причини тощо) є діями, які кваліфікуються як невиконання покладеного на них законом обов’язку і які порушують право арбітражного керуючого. Порушене право підлягає захисту у спосіб, встановлений законом. Однак норми закону, у порядку якої у справі про банкрутство підлягає розгляду подана заява, ліквідатором банкрута не вказано.

Сторона, яка подає клопотання у порядку ст. 38 ГПК України, повинна вказати: 1) який конкретний доказ витребовується (вид, назву, інші реквізити документа); 2) обставини, що перешкоджають його наданню до суду; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ існує як матеріальний об’єкт і цей доказ має особа, у якої він витребовується; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ (і які є предметом доказування). Види доказів визначені у ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, подана заява не містить вказівки на те: 1) які конкретні докази необхідно витребувати (реквізити документів – тобто докази у розумінні ст.32 ГПК України); 2) що ці документи потрібні суду і що ліквідатор банкрута не може їх самостійно подати суду; 3) що ці конкретні документи ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України має (володіє ними) і які обставини та докази про це свідчать; 4) що судом здійснюється розгляд заяви, для вирішення по суті якої необхідні ці докази, 5) обгрунтування того, в чому полягає неправомірність відмови у наданні запитуваної інформації.

На ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" не покладено обов’язку створювати на запит ліквідатора банкрута нові документи чи готувати йому інформацію.

На суд не покладено обов’язку здійснювати пошук, виявлення та повернення майна банкрута (якими є і створені ним документи) – цей обов’язок, як зазначено вище, покладено на ліквідатора банкрута. Суд в основу прийнятого судового рішення покладає лише факти, судове рішення не може бути умовним і грунтуватися на припущеннях ліквідатора банкрута про ймовірність існування документів у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України.

За таких обставин у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.4-1, 38, 86 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М. від 27.05.2016 №01/5026/442/2011/223 (вх.суду №10578/16 від 30.05.2016), з уточненням від 07.06.2016 №01/5026/442/2011/249 (вх.суду №11404/16 від 08.06.2016) відмовити повністю.

Повне судове рішення складено 17.06.2016.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Суддя                                                                        Ю.А. Хабазня

6