Ухвала по справі № 01/5026/839/2011 від 20 листопада 2015 року № 1 (визнання недійсним договору)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Макарченко Н.П, за участю: особисто – Юдицького О.В., ліквідатора банкрута, представників – Ніколаєва О.В. (від ТОВ «Агро-Колос 05»), Крупного О.Г. (від ПАТ Акціонерного банку «Укргазбанк»), не з’явились – представники від ініціюючого кредитора, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», ПП «Золотоніська птахофабрика», ТОВ «Агро Інжиніринг», ПП "ЕВРО ВЕТ" (правонаступник ПП «Артбудінвест»), ТОВ «Агрополь Україна», розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою

ініціюючого кредитора    публічного акціонерного товариства

                                             "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до боржника                      дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод"

про                                      визнання  банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута (далі – заявник) подано заяву від 04.03.2013 №7039/01-839-2011, (вх. суду №4445/13 від 14.03.2013, а.с.92 т.5) до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополь Україна", про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 03.10.2011 №03/10/11-1 на суму 817186,32 грн. (далі – Договір).

Згідно з договором відступлено право вимоги, яке виникло на підставі Договору №01/03-О-НМА від 01.02.2011р. на суму 332635,00 грн.; Договору №01/02/2011 від 01.02.2011р. на суму 456024,60 грн., та Договорів №02-А, №01-А від 01.03.2011р.-18668,00 грн.; накладної №ККЗ-00141 від 03.03.11 на суму 9858,72 грн.

Також заявлено вимогу про застосування правових наслідків визнання Договору недійсним, а саме про застосування двосторонньої реституції і зобов’язання ТОВ "Агрополь Україна" передати боржнику отримані на виконання п.3.2 Договору документи (Договір доручення від 24.11.2011 №24/11-04, платіжні доручення про сплату коштів ТОВ "Агро-Колос 05" на користь ТОВ "Агро Інжинірінг", іншу документовану інформацію, яка є важливою для здійснення переданих прав вимоги).

Підставами визнання Договору недійсним заявником вказано ті обставини, що Договір укладено у процедурі розпорядження майном боржника без згоди розпорядника майна, у порушення п.13 ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343); що згідно з п.2.1 Договору право вимоги відступлено за 817186,32 грн., яка підлягає сплаті протягом 40 днів від дня підписання Договору, однак фактично було сплачено лише 1750 грн., тобто відчуження майна здійснено безоплатно; що Договір не виконано.

Вимоги обгрунтовано посиланням на ст.25 та ч.10 ст.17, ч.13 ст.13 Закону-2343, а також ст.215, ст.203 Цивільного кодексу України.

До початку розгляду заяви по суті вимог заявником подано заяву від 22.06.2015 (а.с.151 т.12) про додаткові підстави для визнання правочину недійсним, згідно з якою її доповнено новими обставинами про те, що виконання Договору завдає або може завдати збитків кредиторам. Додаткові вимоги обгрунтовано посиланням на ч.11 ст.17, ч.1 ст.25 Закону-2343.

Оскільки відповідно до абзацу сьомого підпункту 3.12 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, оскільки заяву подано до початку розгляду вимог по суті, суд вважає, що вказана заява підлягає прийняттю і сумісному розгляду з первісною заявою.

Ухвалою суду від 27.05.2015 залучено до участі у справі при розгляді заяви боржника від 04.03.2013 №7039/01-839-2011 як відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополь Україна", як третю особу на стороні відповідача – приватне підприємство "Артбудінвест", правонаступником якого згідно з ухвалою суду від 22.10.2015 визнано приватне підприємство "ЕВРО-ВЕТ" .

Відповідач та третя особа були неодноразово належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання з розгляду вимог заявника, однак, участі своїх представників у судове засідання не забезпечили, відзиву до суду не надіслали, причин неявки не повідомили.

У письмових заявах, поясненнях та у судовому засіданні заявник вимоги підтримав і пояснив: що боржник в порушення вимог ст.13 Закону-2343 без згоди арбітражного керуючого-розпорядника майна 03 жовтня 2011 року уклав з ТОВ «Агрополь Україна» Договір №03/10/11-1 про відступлення права вимоги, однак керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна мав право на укладення угоди уступки вимоги; що право вимоги, що відступається за Договором, оцінене сторонами в сумі 817186,32 грн., яка підлягає сплаті протягом 40-ка банківських днів від дня підписання цього договору, однак 18.11.2011 були сплачені кошти в сумі 1750,  інших коштів не надходило; що боржник безоплатно здійснив відчуження майна та відмовився від власних майнових вимог; що відповідно до ст.25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених ч.10 ст.17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, що відповідно до ч.10 ст.17 Закону про банкрутство  підставами визнання договору недійсним є, зокрема, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику, виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника; що Договір має бути визнаний недійсним також з підстав, передбачених ч.11 ст.17 Закону про банкрутство, оскільки в результаті угоди кредиторам завдані збитки; що відповідно до абз.2 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України існують підстави для застосування правових наслідків недійсності правочину – двосторонньої реституції у частині повернення документів, переданих відповідно до п.3.2 Договору; що укладення Договору з окремим кредитором, надало перевагу останньому перед іншими кредиторами (який отримав майно банкрута без дотримання процедури його реалізації установленої Законом-2343); що керівник боржника Лисенко М.І. передав ліквідатору банкрута лише частину документів, яка підтверджує заборгованість ПП "Артбудінвест"; що листом розпорядника майна боржника від 12.05.2011 Лисенко М.І. був попереджений про установлені Законом-2343 обмеження щодо укладення угод; що укладення Договору в майбутньому позбавляє можливості задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі за рахунок стягнення вимоги та включення стягнутих коштів до ліквідаційної маси;

Представник від ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" заяву боржника і доводи ліквідатора банкрута та його представників підтримав повністю.

Відповідач у письмовому відзиві від 15.09.2013 (а.с.88 т.7)  проти заявлених вимог заперечив повністю і пояснив, що Договір виконувався, невиконання Договору не є підставою визнавати його недійсним; що право вимоги, отримане за Договором, відступлене ТОВ "Медіа Консалтінг" згідно з договором від 10.01.2012.

Представник ТОВ "Агро-Колос 05", який є учасником розгляду заяви згідно з тією ж ухвалою суду від 27.05.2015, подав суду заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності у зв’язку з чим просив у задоволенні заяви відмовити повністю.

Відповідно до статей 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343)

Заслухавши ліквідатора банкрута, його представників та представників відповідачів, дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалами суду від 18.04.2011 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. Останній листом від 12.05.2011 №2911/01-839-2011 направив повідомлення керівнику боржника про установлені Законом-2343 обмеження.

Згідно з договором від 03.10.2011 №03/10/11-1 відступлення права вимоги, укладеним між боржником в особі директора Лисенка М.І. та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрополь Україна" в особі директора  Нечеса Р.В. (далі – Договір, а.с.103 т.5), ТОВ "Агрополь Україна" (Цесіонарій) отримав від боржника (Цедента) право вимоги до ПП "Артбудінвест" згідно з договором  №01/03-О-НМА від 01.03.2011 на суму 332635 грн. договором 01/02/2011 на суму 456024,60 грн. та договорами №02-А і №01-А від 01.03.2011 на суму 18668 грн. та згідно з накладною №ККЗ-00141 від 03.03.2011 на суму 9858,72 грн., усього на суму 817186,32 грн..

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Цедент зобов’язаний передати Цесіонарію всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим Договором, та документовану інформацію (основний договір, накладні, інші документи), яка є важливою для їх здійснення зобов’язанням, у момент підписання цього Договору і є його невід’ємною частиною. Отже цим доказом підтверджується факт передачі документів.

ТОВ "Агрополь Україна" сплатило боржнику 1750,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 18.11.2011.

Не сплативши повністю суму боргу боржнику ТОВ "Агрополь Україна" уклало договір від 10.01.2012 №10/01/2012 згідно з яким воно відступає ТОВ "Медіа Консалтінг" права вимоги до ПП "Артбудінвест" за договором  №01/03-О-НМА від 01.03.2011 на суму 332635 грн.. договором 01/02/2011 на суму 456024,60 грн. та договорами №02-А і №01-А від 01.03.2011 на суму 18668 грн. накладною №ККЗ-00141 від 03.03.2011 на суму 9858,72 грн. Згідно з п 3.1.3 договору від 10.01.2012 №10/01/2012 ТОВ "Агрополь Україна" зобов’язане передати первісному кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права що передаються, в термін до 17.02.2012, та інформацію яка важлива для їх здійснення. Однак, у справі відсутні докази передачі цих документів ТОВ "Медіа Консалтінг".

Вказані обставини підтверджуються вищеназваними Договором, а також повідомленням розпорядника майна на адресу Лисенка М.І., банківською випискою про рух коштів, договором від 10.01.2012 №10/01/2012, письмовими поясненнями сторін.

Досліджуючи підстави для визнання угоди недійсною суд приходить до висновку, що такими підставами є норми передбачені цивільним законодавством.

Визначаючи, у якому провадженні має здійснюватись розгляд такої вимоги (у банкрутному провадженні у цій справі чи у окремому позовному провадженні) суд виходить з того, що у межах справи про банкрутство господарський суд розглядає пов'язані спори на спеціальних підставах, які встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зокрема ч. 11 ст. 17, ч. 8 ст. 18) або на підставах, передбачених цивільним законодавством, але лише ті, які виникають з угод, укладених між боржником та іншими особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації. (Правові позиції Вищого господарського суду України у постановах від 19.12.2012 у справі №01/5026/1943/2011, від 12.03.2015 у справі №10/2456).

Спір про визнання договору недійсним, з підстав, передбачених цивільним законодавством, підлягає розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки пред’явлено з метою повернення відчуженого за цим договором майна до ліквідаційної маси (правові позиції у постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2011 у справі №5020-870/2011). Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку до суду із  заявою про визнання недійсним Договору звернувся боржник у особі його ліквідатора, здійснюючи свої повноваження, передбачені ст. 25 Закону про банкрутство.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України: зміст  правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи установлені обставини справи на відповідність їх чинному законодавству суд приходить до таких висновків.

1. Договір суперечить актам цивільного законодавства (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України), зокрема Договір укладено після порушення справи про банкрутство на стадії розпорядження майном без погодження з розпорядником майна.

Так, згідно із частиною 13 ст. 13 Закону про банкрутство "керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;

Судом установлено факт, що розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Юдицький О.В. будь-якого дозволу на укладення Договору не давав і офіційних запитів від боржника про намір його відчуження не отримував.

2. Суд вважає доведеними поданими доказами і інші, вказані ліквідатором банкрута обставини, зокрема:

договір не виконано (оскільки факт невиконання є очевидним і визнається відповідачем);

боржник безоплатно здійснив відчуження майна та відмовився від власних майнових вимог (оскільки внесена плата є символічною, кошти не внесено і після укладення відповідачем договору від 10.01.2012 про відступлення права вимоги ТОВ "Медіа Консалтінг");

виконання договору завдає збитків кредиторам (оскільки розмір шкоди складає 815436,32 грн. (817186,32 – 1750), дії з укладення Договору є неправомірними з огляду на порушення п.13 ст.13 Закону-2343, шкода є причинним наслідком винних дій відповідача);

Однак, вказані обставини не можуть бути підставою для визнання договору недійсним у межах провадження у цій справі про банкрутство:

оскільки для застосування у сукупності абз.12 ч.1 ст.25 і абзаців 2 і 4 ч.10 ст.17 Закону-2343 не доведено обставину "укладення договору до порушення провадження у справі про банкрутство";

оскільки для застосування у сукупності абз.12 ч.1 ст.25 і абз.2 ч.11 ст.17 Закону-2343 не доведено обставину "укладення угоди боржником із заінтересованими особами";

оскільки застосування до цих правовідносин абз.1 і 2 ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212) неможливе у зв’язку із необхідністю застосування положень Закону-2343.

Відповідно до пунктів 5, 7 і 11 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9: відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; за змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Судам слід враховувати, що в разі застосування реституції за недійсним договором, у якому не встановлена вартість майна і вона не може бути визначена виходячи з його умов, вартість майна визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на момент укладення договору (частина четверта статті 632 ЦК).

Боржником заявлено вимогу застосувати правові наслідки визнання недійсним Договору і зобов’язати відповідача передати боржнику отримані на виконання п.3.2 Договору документи (Договір доручення від 24.11.2011 №24/11-04, платіжні доручення про сплату коштів ТОВ "Агро-Колос 05" на користь ТОВ "Агро Інжинірінг", іншу документовану інформацію, яка є важливою для здійснення переданих прав вимоги). Суд вважає, що дана вимога підлягає задоволенню, оскільки суду не надано доказів виконання договору від 10.01.2012, згідно з яким право вимоги, отримане відповідачем за Договором, відступлене ТОВ "Медіа Консалтінг" – у справі відсутні докази передачі документів і інформації відповідно до п.3.1.3 договору від 10.01.2012

Оскільки боржник на виконання договору отримав кошти у сумі 1750 грн., останні підлягають поверненню боржником відповідачу. Оскільки вказаний обов’язок у боржника виникає на підставі цього судового рішення, оскільки дане судове рішення прийнято судом безпосередньо у справі про банкрутство боржника, оскільки обов’язок боржника перед відповідачем виникає у ліквідаційній процедурі, оскільки повернення коштів відповідачу боржником можливе лише у порядку черговості, визначеному ст.31 Закону-2343, суд вважає, що відповідач підлягає визнанню поточним кредитором на суму 1750 грн., вимоги якого підлягають погашенню у четверту чергу. 

Суд відхиляє доводи ТОВ "Агро-Колос 05" про необхідність застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки заяву боржником до суду подано 04.03.2013, а Договір укладено 03.10.2011.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

У зв’язку із задоволенням вимог судові витрати у розмірі 1147 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь боржника.

Керуючись ст.ст. 4-1, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                     УХВАЛИВ:

1.Визнати недійсним договір від 03.10.2011 №03/10/11-1, укладений між дочірнім підприємством «Золотоніський комбікормовий завод» та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрополь Україна", про відступлення права вимоги на суму 817186,32 грн., яке виникло на підставі Договору №01/03-О-НМА від 01.02.2011р. на суму 332635,00 грн.; Договору №01/02/2011 від 01.02.2011р. на суму 456024,60 грн., та Договорів №02-А, №01-А від 01.03.2011р.-18668,00 грн.; накладної №ККЗ-00141 від 03.03.11 на суму 9858,72 грн..

2.Витребувати з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополь Україна" (м. Черкаси, вул. Козацька, б.7, кв.439, ідентифікаційний код 37067537) на користь дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод (Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Обухова, 66-Б, ідентифікаційний код 35002242) Договір №01/03-О-НМА від 01.02.2011р. на суму 332635,00 грн.; Договір №01/02/2011 від 01.02.2011р. на суму 456024,60 грн., Договори №02-А, №01-А від 01.03.2011р.-18668,00 грн.; накладну №ККЗ-00141 від 03.03.11 на суму 9858,72 грн., Договір доручення від 24.11.2011 №24/11-04, платіжні доручення про сплату коштів ТОВ "Агро-Колос 05" на користь ТОВ "Агро Інжинірінг", іншу документовану інформацію, яка є важливою для здійснення переданих прав вимоги.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополь Україна" (м. Черкаси, вул. Козацька, б.7, кв.439, ідентифікаційний код 37067537) на користь дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод (Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Обухова, 66-Б, ідентифікаційний код 35002242) 1147 грн. судового збору.

4. Визнати з товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополь Україна" (м. Черкаси, вул. Козацька, б.7, кв.439, ідентифікаційний код 37067537) поточним кредитором боржника на суму 1750 грн., які підлягають погашенню у четверту чергу.

Направити дану ухвалу боржнику у особі ліквідатора банкрута (2 прим), членам комітету кредиторів (3), ПП «Золотоніська птахофабрика», а також рекомендованим листом: ТОВ "Агро-Колос 05"; ТОВ "Агро Інжинірінг", СТОВ імені Устименка; ТОВ "Агрополь Україна"; ПП "ЕВРО-ВЕТ" (як правонаступнику ПП "Артбудінвест" ).

Повний текст судового рішення складено 23.11.2015.

Строк пред’явлення ухвали до виконання відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” один рік. Ухвала набрала законної сили 20.11.2015. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

 С у д д я                                                                                    Хабазня Ю.А.