Ухвала по справі № 01/5026/839/2011 від 20 листопада 2015 року № 6 (відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Макарченко Н.П, за участю: особисто – Юдицького О.В., ліквідатора банкрута, представників – Ніколаєва О.В. (від ТОВ «Агро-Колос 05»), Крупного О.Г. (від ПАТ Акціонерного банку «Укргазбанк»), не з’явились – представники від ініціюючого кредитора, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», ПП «Золотоніська птахофабрика», ТОВ «Агро Інжиніринг», ПП "ЕВРО ВЕТ" (правонаступник ПП «Артбудінвест»), ТОВ «Агрополь Україна», розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою

ініціюючого кредитора    публічного акціонерного товариства

                                             "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до боржника                      дочірнього підприємства "Золотоніський комбікормовий завод"

про                                      визнання  банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута (далі – заявник) подано заяви

від 29.12.2014 № 02-01/8883/01-839 (вх. суду №185/15 від 05.01.2015, а.с.198т.10) до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос 05", про визнання недійсною Угоди №1 від 11.04.2011 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (на суму 1715226,53 грн.) (далі – Договір) та застосування наслідків недійсності правочину і стягнення 1 715 226,53 грн. Судовий збір сплачено згідно з платіжним дорученням від 11.08.2014 №82549124 на суму 1218 грн.

від 26.02.2015 №02-01/9063/01-839, вх.суду №6915/15 від 23.03.2015, (а.с.48 т.11) до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос 05", про визнання недійсною Угоди №1 від 11.04.2011 про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (на суму 1715226,53 грн.) та стягнення 3551341,91 грн. Судовий збір сплачено згідно з платіжним дорученням від 11.08.2014 №82549136 на суму1827 грн.

Підставами визнання Договору недійсним заявником вказано ті обставини,

що виконання Договору завдає збитків боржнику на суму 1715226,53 грн. та перешкоджає відновленню його платоспроможності;

що відповідно до договору 03/04-11 від 11.04.2011 вимога відповідача до ТОВ “Агро Інжинірінг” виникла на підставі договору №24/11-04 від 24.11.2011, тобто договору, який ще не існував;

що в порушення п.3.2. договорів 03/04-11 та №04/04-11 відповідач не передав заявнику (боржнику) документи, які засвідчують права, що передаються за цим Договором, та документовану інформацію, яка є важливою для їх здійснення;

що відповідно до п.2.1. договорів 03/04-11 та №04/04-11 заявник зобов’язаний провести розрахунки з відповідачем за відступлення права вимоги на протязі десяти банківських днів від дня підписання Договору (25.11.2011), тобто зарахування проведено стосовно зобов’язання, строк виконання якого на 1104.2011 не настав;

що зарахуванням зустрічних однорідних вимог 11.04.2011 відбулось за недійсними або непідтвердженими зобов’язаннями ТОВ “Агро Інжинірінг” перед ТОВ «Агро-Колос 05», чим  боржнику нанесено збитки на суму 1 715 226,53 грн. і що перешкоджає відновленню платоспроможності боржника;

що фактично Договір підписано після порушення провадження у справі про банкрутство;

що грошове зобов’язання відповідача перед боржником на суму 3 551 341,91 грн. підтверджене сторонами шляхом складення актів звіряння розрахунків, підписання Договору та рішеннями господарських судів у справі №925/1563/14, які набрали законної сили, тому ці обставини не підлягають повторному доказуванню;

що на адресу відповідача направлено вимогу від 01.08.2014 №02-01/8308/01-839-2011 про повернення боржнику в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги грошових коштів в сумі 1 836 115,38 грн., яка вимога отримана відповідачем 05.08.2014;

що враховуючи викладені обставини, заявник вважає можливим заявити вимоги до відповідача щодо стягнення суми боргу в повному обсязі.

Вимоги обгрунтовано посиланням на ст.25 та ч.10 ст.17, ч.13 ст.13 Закону-2343, а також ст.ст.203, 216, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України.

До початку розгляду заяви по суті вимог заявником подано заяву від 22.06.2015 (а.с.151 т.12) про додаткові підстави для визнання правочину недійсним, згідно з якою її доповнено новими обставинами про те, що виконання Договору завдає або може завдати збитків кредиторам.

Додаткові вимоги обгрунтовано посиланням на ч.11 ст.17, ч.1 ст.25 Закону-2343.

Оскільки відповідно до абзацу сьомого підпункту 3.12 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, оскільки заяву подано до початку розгляду вимог по суті, суд вважає, що вказана заява підлягає прийняттю і сумісному розгляду з первісною заявою.

07.09.2015 за №02-01/9788/01-839 (а.с.68 т.13) заявником подано заяву про зменшення розміру вимог, згідно з якою залишив вимогу про визнання недійсною Угоди №1 від 11.04.2011 та просив стягнути 3492285,37 грн. посилаючись на часткову сплату суми боргу ТОВ "АгроІнжиніринг".

Ухвалою суду від 27.05.2015 залучено до участі у справі при розгляді заяви боржника від №02-01/9063/01-839 як відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Колос 05", як третю особу на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інжиніринг"

Третя особа була неодноразово належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання з розгляду вимог заявника, однак, участі своїх представників у судове засідання не забезпечила, відзиву до суду не надіслала, причин неявки не повідомила.

У письмових заявах, поясненнях та у судовому засіданні заявник вимоги підтримав і додатково пояснив: що боржник безоплатно відмовився від власних майнових вимог; що відповідно до ст.25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених ч.10 ст.17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, що відповідно до ч.10 ст.17 Закону про банкрутство  підставами визнання договору недійсним є, зокрема, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику, виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника; що Договір має бути визнаний недійсним також з підстав, передбачених ч.11 ст.17 Закону про банкрутство, оскільки в результаті угоди кредиторам завдані збитки; що укладення Договору з окремим кредитором, надало перевагу останньому перед іншими кредиторами (який отримав майно банкрута без дотримання процедури його реалізації установленої Законом-2343); що керівник боржника Лисенко М.І. передав ліквідатору банкрута лише частину документів, однак документів на виконання договорів цесії від 11.04.2011 №03/04-11 суму 1 644 836,57 грн. (з договором від 24.11.2011 №24/11-04) та від 11.04.2011 №04/04-11 суму 70 389,96 грн. (з договором на закупівлю сільськогосподарської продукції від 01.09.2010 №01/09-1) не передав; що листом розпорядника майна боржника від 12.05.2011 Лисенко М.І. був попереджений про установлені Законом-2343 обмеження щодо укладення угод; що Договір позбавляє можливості задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі за рахунок стягнення вимоги та включення стягнутих коштів до ліквідаційної маси.

Представник від ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" заяву боржника і доводи ліквідатора банкрута та його представників підтримав повністю.

Відповідач у письмовому відзиві від 06.07.2015 (а.с.177 т.12) проти заявлених вимог заперечив повністю, подав суду заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності у зв’язку з чим просив у задоволенні заяв відмовити повністю.

Відповідно до статей 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343)

Заслухавши ліквідатора банкрута, його представників та представників відповідачів, дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалами суду від 18.04.2011 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. Останній листом від 12.05.2011 №2911/01-839-2011 направив повідомлення керівнику боржника про установлені Законом-2343 обмеження.

Згідно з Договором (Угодою №1 від 11.04.2011) заявник і відповідач зарахували наступні зустрічні однорідні вимоги на суму 1 715 226,53 грн., які випливають з таких договорів:

заявник заборгував відповідачу: а) згідно з договором цесії від 11.04.2011 №03/04-11 суму 1644836,57 грн. (далі – Договір-03/04-11); б) згідно з договором цесії  від 11.04.2011 №04/04-11 суму 70389,96 грн. (далі – Договір-04/04-11);

відповідач заборгував заявнику: згідно з договором від 01.04.2010 №4 суму 3551341,91 грн.

У свою чергу: а) згідно з Договором-03/04-11 відповідач відступив заявнику своє право вимоги до ТОВ "Агро Інжиніринг", яке грунтується на договорі від 24.11.2011 №24/11-04; б) згідно з Договором-04/04-11 відповідач відступив заявнику своє право вимоги до ТОВ "Агро Інжиніринг", яке грунтується на договорі на закупівлю сільськогосподарської продукції від 01.09.2010 №01/09-1). Пунктом 3.2 Договорів 03/04-11 і 04/04-11 передбачено, що Цедент (відповідач) зобов’язаний передати Цесіонарію (заявнику) всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим Договором, та документовану інформацію (основний договір, накладні, інші документи), яка є важливою для їх здійснення за зобов’язанням, у момент підписання сторонами цього договору і є його невід’ємною частиною. Отже цими доказами підтверджується факт передачі документів заявнику, а значить і переходу права вимоги. Обставини наступного непередання цих документів колишнім керівником (Хилею В.А.) ліквідатору банкрута (Юдицькому О.В.) не спростовує цей факт.

Докази сплати коштів заявником відповідачу за Договорами 03/04-11 і 04/04-11 відсутні. Строк сплати відповідно до п. 2.1 цих договорів настав і спливає 25.04.2011.

Вказані обставини підтверджуються вищеназваними Договором, а також повідомленням розпорядника майна на адресу Лисенка М.І., Договорами 03/04-11 та 04/04-11, актом звіряння взаєморозрахунків від 11.04.2011, вимогою від 01.08.2014 та доказами її вручення, письмовими поясненнями сторін.

Згідно зі статтею 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відтак, випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачених статтею 602 ЦК України, за даних обставин відсутні.

Визначаючи, у якому провадженні має здійснюватись розгляд такої вимоги (у банкрутному провадженні у цій справі чи у окремому позовному провадженні) суд виходить з того, що у межах справи про банкрутство господарський суд розглядає пов'язані спори на спеціальних підставах, які встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зокрема ч. 11 ст. 17, ч. 8 ст. 18) або на підставах, передбачених цивільним законодавством, але лише ті, які виникають з угод, укладених між боржником та іншими особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації. (Правові позиції Вищого господарського суду України у постановах від 19.12.2012 у справі №01/5026/1943/2011, від 12.03.2015 у справі №10/2456).

Як вбачається з матеріалів справи Договір укладено до порушення провадження у справі про банкрутство (18.04.2011), доказів на підтвердження доводів про те, що його фактично підписано після порушення провадження у справі про банкрутство боржника, як стверджує ліквідатор банкрута, у порушення ч.13 ст.13 Закону-2343, суду не надано, тому підстав для застосування норм цивільного законодавства для вирішення питання визнання Договору недійсним у справі немає.

Що стосується можливості застосування спеціальних підстав, передбачених Законом-2343, то суд виходить з наступного.

Договір виконано, спричинення збитків не доведено (зокрема, не доведено таку кваліфікуючу ознаку як неправомірність укладення Договору) тому підстав для застосування у сукупності абз.12 ч.1 ст.25 і ч.10 ст.17 Закону-2343 немає;

Для застосування у сукупності абз.12 ч.1 ст.25 і абз.2 ч.11 ст.17 Закону-2343 не доведено обставину "укладення угоди боржником із заінтересованими особами" та наявність "збитків" (мотиви суду наведено вище);

За відсутності підстав для визнання Договору недійсним відсутні підстави для застосування наслідків недійсності договору і задоволення вимоги про стягнення 3551341,91 грн.

За подання заяви до суду заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1218 грн. Тому сплачені згідно з платіжним дорученням від 11.08.2014 №82549136 кошти у сумі 1827 грн. є надлишково сплаченими і підлягають поверненню заявнику у разі подання ним відповідної заяви до суду відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Також є підстави для застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки заяву боржником до суду подано 29.12.2014, а Договір укладено 11.04.2011 – заява відповідача про її застосування у справі наявна. Однак суд відмовляє у задоволенні заяви з підстав недоведеності вимог.

Керуючись ст.ст. 4-1, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                     УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви ліквідатора банкрута відмовити повністю.

Направити дану ухвалу боржнику у особі ліквідатора банкрута, членам комітету кредиторів (3), ПП «Золотоніська птахофабрика», а також рекомендованим листом: ТОВ "Агро-Колос 05"; ТОВ "Агро Інжинірінг", СТОВ імені Устименка; ТОВ "Агрополь Україна"; ПП "ЕВРО-ВЕТ" (як правонаступнику ПП "Артбудінвест" ).

Повний текст судового рішення складено 23.11.2015.

Строк пред’явлення ухвали до виконання відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” один рік. Ухвала набрала законної сили 20.11.2015. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.