Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
12 березня 2018 року м. Черкаси Справа № 04/01/5026/1089/2011
вх. № 27060/17 від 11.12.2017
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф.,
за участю у судовому засіданні:
Носань Н.С. (ліквідатор банкрута, особисто),
Дейнеко П.В. (від приватного акціонерного товариства "Завод будівельних виробів-1", представник за довіреністю від 29.12.2017),
Куліш А.А. (прокурор відділу прокуратури Черкаської області, особисто),
у судове засідання не з’явились:
представники від ТОВ “Інтербудліфт”, ТОВ “ІнтерКомбуд”, Уманської ОДПІ, ТОВ “Київцентрбуд-1”,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 08.12.2017 №02-03/463 про визнання недійсним договору поставки від 14.12.2012 №14/12, укладеного між боржником та приватним акціонерним товариством "Завод будівельних виробів-1", і про застосування наслідків недійсності правочину у справі за заявою
ініціюючого кредитора, товариства з обмеженою відповідальністю “Інфокол”
до боржника, приватного підприємства “Під ключ”,
про визнання банкрутом,
УСТАНОВИВ:
1.Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., подано заяву від 08.12.2017 №02-03/463 з вимогами: визнати недійсним договір поставки від 14.12.2012 №14/12, укладений між приватним підприємством "Під ключ" та приватним акціонерним товариством "Завод будівельних виробів-1" (далі – договір №14/12); застосувати наслідки недійсності правочину і зобов'язати приватне акціонерне товариство "Завод будівельних виробів-1" повернути приватному підприємству "Під ключ" щебінь гранітний фракції 5х20 мм в кількості 17497,94 т та щебінь гранітний фракції 5х10 мм на загальну суму 2522388,08 грн..
2.У заяві від 08.12.2017 №02-03/463 (а.с.58-101 т.47) та у судовому засіданні ліквідатор банкрута вимоги підтримав повністю і пояснив,
що договір №14/12 підписано особою, яка не має достатнього обсягу цивільної дієздатності, оскільки директор ПП "Під ключ" (боржника), Василевський П.Ю., згідно з діючим Статутом боржника не мав повноважень на укладання договору на відчуження активів на суму більше статутного фонду (який складає 100 грн.) без рішення засновників, що рішення засновниками із зазначеного питання не приймалось і що відповідно до ч.2 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.207 Господарського кодексу України вказані обставини є підставою для визнання договору №14/12 недійсним;
що у порушення вимог ч.8 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343) договір №14/12 укладено без погодження з розпорядником майна боржника;
що боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог, що згідно з ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212) є підставою для визнання такого правочину недійсним;
що ціна реалізації боржником щебеню ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" була нижчою за ціну придбання. У зв’язку з цим Житомирською ОДПІ боржнику додатково донараховано податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 371622,82 грн., що є прямими збитками підприємства від виконання договору №14/12.
3.У відзиві і поясненнях від 15.01.2018 №15/3 (а.с.116-132 т.47) від 12.03.2018 №12/03-1 (а.с.226 т.47) та у судовому засіданні представник приватного акціонерного товариства "Завод будівельних виробів-1" проти задоволення вимог заперечив повністю і пояснив,
що згідно із Статутом ПП "Під ключ" (який діяв на момент вчинення оспорюваного правочину) директор боржника має право підпису будь-яких документів стосовно діяльності підприємства, стосовно взаємовідносин з банківськими установами, державними органами, а також інших документів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства без окремої довіреності, в також без попереднього погодження з Учасником укладати договори з третіми особами на надання послуг, придбання та реалізацію матеріальних цінностей на суму, що не перевищує статутний капітал підприємства;
що погодження Учасника підприємства (ТОВ "Енергія") відносно договору поставки щебеню гранітного фракції 5х20 мм з приватним акціонерним товариством "Завод будівельних виробів-1" директору було надано згідно з протоколами зборів учасників ПП "Під ключ" від 14.12.2012 №23 та від 28.02.2013 №27;
що не відомо, чи належав щебінь ПП "Під ключ", оскільки він видобувається із гранітних порід, які є корисними копалинами загальнодержавного значення, видобування яких детально врегульовано законодавством, та що згідно з п.1.1. спірного договору №14/12 постачальник (ПП "Під ключ") зобов'язується саме виготовляти та поставляти і передавати у власність покупцю (ПрАТ "Завод будівельних виробів-1") визначений договором товар (щебінь гранітний фракції 5х20 мм);
що згідно із Законом України "Про угоди про розподіл продукції", постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 №827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", Положенням про порядок надання гірничих відводів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 №59, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, правовий режим видобутих корисних копалин регулюється угодою про розподіл продукції, що саме з такої угоди можна з'ясувати, в якій частині видобуті корисні копалини належать державі, яку кількість отримав інвестор як плату за виконання доручення, і яка кількість корисних копалин реалізовується на підставі режиму договору доручення, що у випадку з реалізацією корисних копалин довірителем є Україна, а повіреним мало б бути ПП "Під ключ", що реалізація виробленої продукції за договором доручення не створювало б цивільних прав та обов'язків для ПП "Під ключ" і вироблена продукція не могла бути майном останнього, що при такому правовому режимі товару також відсутні будь-які підстави досліджувати необхідність згоди розпорядника майна боржника на його реалізацію, оскільки такий товар не є власністю продавця, що реалізовувався він на підставі угоди про розподіл продукції як продукція за договором доручення;
що за таких вимог законодавства будь-які позови про повернення майна чи застосування наслідків недійсності правочину може заявляти довіритель, але ж ніяк не повірений за договором, строк дії якого закінчився ще три роки тому, 01.12.2014;
що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували можливість боржника здійснити виготовлення та поставку вищевказаного товару;
що згідно з листом Державної служби геології та надр України від 01.03.2018 №3627/03/12-18 відповідно до електронної інформаційної бази даних Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" інформація щодо наявності у ПП "Під ключ" спеціального дозволу на користування надрами відсутня і угода про розподіл продукції з ПП "Під ключ" не укладалась, отже ПП "Під ключ" не здійснювало виготовлення щебеню, як це передбачено умовами оспорюваного договору;
що заявником при поданні заяви пропущено строк позовної давності, у зв’язку з чим подав заяву про його застосування;
що із змісту договору №14/12 можна зробити висновок про те, що точно планувалось здійснити поставку однієї тони щебеню вартістю 145 грн., однак загальний обсяг поставки щебеню не визначався, не визначалась загальна ціна вказаного договору, тому були відсутні підстави для отримання погодження розпорядника майна боржника на його укладання;
що згідно з п.7.1 договору №14/12 останній є відплатним і передбачено, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються у безготівковому порядку на умовах післясплати, що покупець (ПрАТ "Завод будівельних виробів-1") здійснює оплату кожної поставленої партії товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (ПП "Під ключ") – отже, були передбачені відповідні майнові дії іншої сторони;
що спірний договір вже двічі досліджувався у суді, що судом жодного разу не вказувалось на недійсність чи інші недоліки цього договору №14/12;
що видаткові накладні від 14.12.2012 №РН-0062, від 30.04.2013 №РН-0000020 та від 21.06.2013 №РН-0000022 не містять відомостей про те, що відвантаження щебеню здійснювалась за спірним договором №14/12;
що згідно з наданим ліквідатором банкрута фінансовим звітом ПП "Під ключ" станом на 30.06.2013 необоротні активи підприємства на початок звітного року становлять 193200 грн., балансова вартість активів на початок звітного року становить 133823900 грн., що спірний договір №14/12 не містить ціни договору, яка б перевищувала 1% балансової вартості активів боржника;
що із заяви ліквідатора банкрута неможливо з'ясувати балансову вартість активів боржника станом на дату укладання договору №14/12, тому підстави для висновку про перевищення одновідсоткової межі вартості активів відсутні;
що єдиним наданим заявником підтвердженням обсягу поставленого щебеню є лист Житомирської ОДПІ від 07.03.2014 №6670/7/22-02 з інформацією про проведення зустрічної документальної звірки взаєморозрахунків між ПП "Під ключ" та ТОВ "ЗБВ-1", однак, цей лист не є допустимим доказом, оскільки відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинними документами є видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи, які складаються у момент здійснення господарської операції та містять обов'язкові реквізити для такого виду документів, оскільки містить інформацію про ТОВ "ЗБВ-1", а ПрАТ "ЗБВ-1", оскільки лист містить інформацію виключно про податковий кредит і податкові зобов'язання, а не про фактичне виконання чи невиконання договору №14/12.
4.Прокурор, що з'явився у судове засідання, заявлені ліквідатором банкрута вимоги підтримав.
5.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника тричі (ухвалами суду від 14.12.2017, від 02.02.2018 та від 26.02.2018) були належним чином рекомендованим листом повідомлені про час і місце розгляду справи, однак:
представники від Уманської ОДПІ, ТОВ “Інтербудліфт”, ТОВ “ІнтерКомбуд” у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили (у справі наявні повідомлення про вручення вказаним особам поштового відправлення з ухвалою суду від 02.02.2018 та про вручення поштового відправлення з ухвалою від 26.02.2018 Уманській ОДПІ);
ухвали суду від 14.12.2017 та від 02.02.2018, направлені на адресу ТОВ "Київцентрбуд-1", повернуті поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ухвали суду були направлені за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси. Зокрема, вказана адреса міститься у заяві, яка була подана цією особою у справу, представник за викликом суду з’являвся у судове засідання (ухвала від 12.11.2015). Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Отже ТОВ "Київцентрбуд-1" був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
6.Від представника приватного акціонерного товариства "Завод будівельних виробів-1" 02.01.2018 до суду надійшла заява від 27.12.2017 №27/1 про відвід судді Хабазні Ю.А., яку ухвалою від 16.01.2018 було передано на розгляд іншому складу суду у порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України, та зупинено провадження за поданою ліквідатором банкрута заявою до вирішення питання про відвід. Ухвалою суду у іншому складі від 18.01.2018 заяву про відвід судді Хабазні Ю.А. відхилено, у зв'язку з чим ухвалою від 02.02.2018 провадження у справі в частині розгляду вищевказаної заяви ліквідатора банкрута поновлено.
7.У ході розгляду вимог ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" заявлені клопотання від 10.01.2018 №10/1 (а.с.111-113 т.47), від 15.01.2018 №15/1 (а.с.125-128 т.47) та від 20.02.2018 №20/1 (а.с.214-217 т.47) про витребування доказів:
від ПП "Під ключ – дозволу на ім'я ПП "Під ключ" на видобування корисних копалин (відносно граніту чи щебеневої продукції); договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось видобування граніту чи щебеневої продукції, стороною якого було ПП "Під ключ"; гірничий відвід на ім'я ПП "Під ключ" (відносно граніту чи щебеневої продукції); угоди про розподіл продукції щодо корисних копалин (граніту чи щебеневої продукції), стороною якої було ПП "Під ключ"; копій сертифікатів радіологічного контролю відносно партій товару, зазначених у заяві ліквідатора ПП "Під ключ"; залізничних транспортних накладних відносно партій товару, зазначених у заяві ліквідатора ПП "Під ключ"; реєстрів з номерами вагонів та масою товару у відправленому залізничному складі;
від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України – дозволу на ім'я ПП "Під ключ" на видобування корисних копалин (відносно граніту чи щебеневої продукції); угоди про розподіл продукції щодо корисних копалин (граніту чи щебеневої продукції), укладеної між ПП "Під ключ" та Кабінетом Міністрів України; акту про надання гірничого відводу на ім'я ПП "Під ключ" на видобування корисних копалин (відносно граніту чи щебеневої продукції);
від Державної служби геології та надр України – дозволу на ім'я ПП "Під ключ" на видобування корисних копалин (відносно граніту чи щебеневої продукції); угоди про розподіл продукції щодо корисних копалин (граніту чи щебеневої продукції), укладеної між ПП "Під ключ" та Кабінетом Міністрів України; акту про надання гірничого відводу на ім'я ПП "Під ключ" на видобування корисних копалин (відносно граніту чи щебеневої продукції);
від Державної екологічної інспекції – сертифікатів радіологічного контролю на поставки ПП "Під ключ" щебеню 5/20 за наступними документами: видатковими накладними №РН-0062 від 14.12.2012, № РН-000065 від 27.12.2012, № РН-0000001 від 10.01.2013, № РН-0000003 від 30.01.2013, № РН-0000005 від 06.02.2013, № РН-0000009 від 28.02.20І3, № РН-0000020 від 30.04.2013, № РН-0000022 від 21.06.2013, № РН-0000025 від 30.06.2013, № РН-0000026 від 08.07.2013, № РН-0000027 від 08.07.2013, № РН-0000028 від 18.07.2013, № РН-0000029 від 23.07.2013, № РН-0000032 від 29.07.2013, № РН-0000036 від 28.08.2013, № РН-0000037 від 28.08.2013, № РН-0000041 від 30.08.2013, № РН-0000042 від 04.09.2013, № РН-0000044 від 19.09.2013, № РН-0000046 від 30.09.2013.
У судовому засіданні у задоволенні вищевказаних клопотань відмовлено з підстав невідповідності їх вимогам ч.2 ст.81 ГПК України, зокрема: не вказано жодного конкретного доказу (реквізитів документа), який суд має витребувати; не вказано жодної підстави (факту), що цей доказ знаходиться у боржника чи у відповідного органу. Більш того, ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" пояснив суду, що не знає про те, існують такі документи чи ні; не надано доказів вжиття заходів для отримання цих доказів самостійно. Суд не прийняв як докази вручення запитів надані суду їх копії з невідомо ким здійсненими написами про їх отримання і реєстрацію. Крім того, до предмету дослідження входить не вивчення потенційної можливості виготовлення і поставки товару боржником, а факти поставки товару.
7.1. Під час перерви у судовому засіданні, о 14:20 12.03.2018, представником ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" подано суду пояснення з доданим до нього копією листа Державної служби геології та надр України від 01.03.2018 №3627/03/12-18 (а.с.233-234 т.47), згідно з яким відповідно до електронної інформаційної бази даних Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" інформація щодо наявності у ПП "Під ключ" спеціального дозволу на користування надрами відсутня, угода про розподіл продукції з ПП "Під ключ" не укладалась. Суд оцінює факт подачі цього доказу як приховування наявної у ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" інформації і подання ним клопотання про витребування інформації з метою затягування вирішення спору.
8.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення як Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343) так і Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).
Відповідно до ст. 233-235 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
9.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
9.1. Ухвалою суду від 23.05.2011 порушено провадження у справі про банкрутство боржника та накладено арешт на усе майно боржника.
28.11.2012 ухвалою суду усунуто від виконання обов’язків арбітражного керуючого Тарасова С.О., призначено на посаду арбітражного керуючого Новосельцева В.П.
14.12.2012 за №14/12 боржник (ПП "Під ключ") та приватне акціонерне товариство "Завод будівельних виробів-1" уклали договір поставки (договір №14/12, а.с.63-65 т.47), на виконання умов якого боржником було поставлено товар (щебінь гранітний фракції 5х20 в кількості 17497,94т та щебінь гранітний фракції 5х10 в кількості 41,52т) на суму 2522388,08 грн. (в тому числі ПДВ 420398 грн.), що підтверджується: податковою накладною № 1 від 14.12.2012 та видатковою накладною № РН-0062 від 14.12.2012 на суму 297975,17 грн.; податковою накладною № 7 від 27.12.2012 та видатковою накладною №РН-000065 від 27.12.2012 на суму 297975,17 грн.; податковою накладною №1 від 10.01.2013 та видатковою накладною №РН-0000001 від 10.01.2013 на суму 297975,17 грн.; податковою накладною №5 від 30.01.2013 та видатковою накладною №РН0000003 від 30.01.2013 на суму 337415,18 грн.; податковою накладною №1 від 06.02.2013 та видатковою накладною №РН-0000005 від 06.02.2013 на суму 297540,17 грн.; податковою накладною №10 від 28.02.2013 та видатковою накладною №РН-0000009 від 28.02.2013 на суму 297540,17 грн.; податковою накладною №16 від 30.04.2013 та видатковою накладною №РН-0000020 від 30.04.2013 на суму 6554,00 грн.; податковою накладною №3 від 21.06.2013 та видатковою накладною №РН-0000022 від 21.06.2013 на суму 76098,94 грн.; податковою накладною №6 від 30.06.2013 та видатковою накладною №РН-0000025 від 30.06.2013 на суму 96715,06 грн.; податковою накладною №1 від 08.07.2013 та видатковою накладною №РН-0000026 від 08.07.2013 на суму 16147,21 грн.; податковою накладною №2 від 08.07.2013 та видатковою накладною №РН-0000027 від 08.07.2013 на суму 14923,40 грн.; податковою накладною №8 від 18.07.2013 та видатковою накладною №РН-0000028 від 18.07.2013 на суму 15581,71 грн.; податковою накладною №10 від 23.07.2013 та видатковою накладною №РН-0000029 від 23.07.2013 на суму 10399,40 грн.; податковою накладною №13 від 29.07.2013 та видатковою накладною №РН-0000032 від 29.07.2013 на суму 20946,68 грн.; податковою накладною №9 від 28.08.2013 та видатковою накладною №РН-0000036 від 28.08.2013 на суму 8423,12 грн.; податковою накладною №10 від 28.08.2013 та видатковою накладною №РН-0000037 від 28.08.2013 на суму 89650,64 грн.; податковою накладною №13 від 30.08.2013 та видатковою накладною №РН-0000041 від 30.08.2013 на суму 100050,06 грн.; податковою накладною №1 від 16.09.2013 та видатковою накладною №РН-0000042 від 04.09.2013 на суму 90335,05 грн.; податковою накладною №4 від 19.09.2013 та видатковою накладною №РН-0000044 від 19.09.2013 на суму 88351,44 грн.; податковою накладною №8 від 30.09.2013 та видатковою накладною №РН-0000046 від 30.09.2013 на суму 61790,34 грн. (а.с.74-93 т.47).
Згідно з п.7.1, п.7.2 договору №14/12 розрахунки за кожну партію товару здійснюються у безготівковому порядку на умовах післясплати. Покупець (ПрАТ "Завод будівельних виробів-1") здійснює оплату кожної поставленої партії товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (ПП "Під ключ"). Обов'язок покупця з оплати товару вважається виконаним належним чином з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" оплату товару в установлений п.7.1 договору №14/12 строк не здійснив.
Згідно з балансом ПП “Під ключ” за 2012 рік балансова вартість активів підприємства становила 133823,9 тис. грн. (тобто 1% від цієї суми становить 1338239,00 грн., а.с.223 т.47).
01.03.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стромат", приватним підприємством "Під ключ" та приватним акціонерним товариством "Завод будівельних виробів-1" укладено договір №2/03-ВВ про відступлення права вимоги, згідно з яким ПП "Під ключ" передало частину своїх вимог до ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" за договором №14/12 на суму 1528880,86 грн. Вимоги були передані за поставкою, яка відбувалась у період з 14.12.2012 по 06.02.2013 за видатковими накладними №РН-0062 від 14.12.2012, №РН-000065 від 27.12.2012, №РН-0000001 від 10.01.2013, №РН0000003 від 30.01.2013, №РН-0000005 від 06.02.2013. Відповідно до п.2.1 договору №2/03-ВВ новий кредитор, ТОВ "БК "Стромат", за відступлення права вимоги зобов’язаний сплатити на користь первісного кредитора, ПП "Під ключ", грошові кошти в розмірі 1528880,86 грн. Однак, кошти у визначений п.2.2 договору строк 31.12.2013 на банківський рахунок ПП "Під ключ" (боржника) не надійшли.
22.04.2013 невстановлена особа викрала з автомобіля марки «Нісан», д.н.з. АА 3107 НС, , який перебував по вул.Артема, 103, у м. Києві, документи ПП «Під ключ». За цим фактом було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.357 КК України, що підтверджується повідомленням від 07.08.2013 про початок досудового розслідування.
27.06.2013 між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" та ПП "Під ключ" було укладено угоду про залік взаємних вимог (а.с.6-7 т.37), згідно з якою сторони, "маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, керуючись вимогами Цивільного кодексу України, прийшли до згоди про зарахування таких взаємних однорідних вимог, що випливають "з договору на виконання підрядних робіт від 01.02.2013 №01/02/13, за яким ПП "Під ключ" є боржником, а ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" є кредитором за виконані підрядні роботи всього у сумі 1754544,63 грн., та договору відступлення права вимоги від 01.03.2013 №2/03-ВВ, за яким ПП "Під ключ" є кредитором, а ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" є боржником по виконанню грошових зобов'язань по сплаті на користь ПП "Під ключ" ціни права вимоги всього у сумі 1528880,86 грн. Розмір взаємних вимог, які погашаються за вищезазначеними договорами становить 1528880,86 грн. Згідно з п.3 вказаної угоди про залік зобов'язання ПП "Під ключ" перед ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" в частині часткової сплати грошових коштів за виконані підрядні роботи за договором на виконання підрядних робіт від 01.02.2013 №01/02/13 всього у сумі 1528880,86 грн., вважаються виконаними. Зобов'язання ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" перед ПП "Під ключ" в частині сплати на користь ПП "Під ключ" ціни права вимоги за договором відступлення права вимоги від 01.03.2013 №2/03-ВВ всього у сумі 1528880,86 грн., вважаються виконаними.
19.03.2015 ухвалою суду припинено процедуру розпорядження майном та повноваження керівника боржника і розпорядника майна боржника Новосельцева В.П., введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Ковезу А.І.
Виконуючи обов’язки керуючого санацією боржника арбітражний керуючий Ковеза А.І. звертався до колишнього керівника боржника з вимогами № 127/15 та № 132/15 від 16.04.2015 про передачу йому документів банкрута, однак, вимоги повернені поштою у зв’язку з неотриманням адресатом; що зборами кредиторів (протокол від 03.09.2015) більшістю голосів прийнято рішення "не схвалювати план санації ПП "Під ключ" та повернути його на доопрацювання; що ухвалою суду від 16.10.2015, з врахуванням закінчення строків, установлених ухвалою від 19.03.2015 для підготовки і подання плану санації, призначено судове засідання та зобов’язано керуючого санацією, арбітражного керуючого Ковезу А.І. подати до суду план санації з рішенням зборів кредиторів про його затвердження, однак останній у судове засідання не з’явився і документів, витребуваних ухвалою або будь-якої іншої інформації (в тому числі про проведення зборів кредиторів, про затвердження чи не затвердження плану санації), до дня судового засідання не надіслав.
Враховуючи, що з часу прийняття ухвали суду від 19.03.2015 про ведення процедури санації боржника пройшло більше шести місяців, що схваленого зборами кредиторів плану санації суду не було подано 12.11.2015 постановою суду припинено процедуру санації, визнано боржника банкрутом, припинено повноваження арбітражного керуючого Ковези А.І., однак виконання обов’язків ліквідатора банкрута покладено на останнього (за відсутності у суду можливості покласти виконання обов’язків на іншу особу) та обмежено його повноваження забороною розпоряджатися у будь-який спосіб належним боржнику майном (в тому числі й коштами на рахунках боржника) на час до призначення в установленому порядку нового ліквідатора банкрута.
Із 03.12.2015 по 15.07.2016 справа з усіма матеріалами перебувала у судах апеляційної і касаційної інстанції у зв’язку з оскарженням судових рішень від 12.11.2015.
23.08.2016 ухвалою суду ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А.,
14.12.2016 ліквідатором банкрута отримані документи від Уманської ОДПІ про правовідносини між ПП “Під ключ”, ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" та ТОВ “БК “Стромат”.
На виконання ухвали суду від 23.03.2017 у цій справі арбітражним керуючим Новосельцевим В.П., який виконував повноваження розпорядника майна боржника у період з 28.11.2012 по 19.03.2015, надано суду лист від 07.04.2017 №02/1278, згідно з яким згоди керівнику боржника на укладення договору №14/12 (чи й будь-яких інших договорів) він не надавав (т.41 а.с.109, а.с.31 виділених зі справи матеріалів оскарження ухвали суду від 11.04.2017).
Ухвалою суду від 30.11.2017 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С.
9.2.Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.02.2017 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017) визнано недійсним угоду про залік взаємних вимог від 27.06.2013, укладену між ТОВ “Будівельна компанія “Стромат” та ПП “Під ключ”.
9.3.Ухвалою суду від 11.04.2017 визнано недійсним договір від 01.03.2013 №2/03-ВВ, укладений між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат", ПП "Під ключ" та ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" про уступку права вимоги на на суму 1528880,86 грн. користь ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" за договором від 14.12.2012 №14/12.
10.Досліджуючи підстави для визнання угоди недійсною суд приходить до висновку, що такими підставами у цій справі є як підстави, передбачені цивільним законодавством.
10.1.Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України .
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України: юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
10.2. Як було зазначено вище, ухвалою суду від 23.05.2011 порушено провадження у справі про банкрутство боржника та накладено арешт на усе майно боржника. Однак, всупереч накладеному ухвалою суду арешту на майно боржника його було передано ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" чим порушено ч.1 ст.12 Закону-2343 (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України).
10.3. Згідно з п.2.4, п.3.3 Статуту: для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внеску засновників створено статутний капітал в розмірі 100 грн.; директор не має права без попереднього погодження з засновниками укладати будь-які договори на суму, що перевищує розмір статутного капіталу.
Враховуючи, що в цілому за договором №14/12 товар поставлено суму 2522388,08 грн., що за кожною окремою поставкою сума поставки складає 6554,00 – 337415,18 грн., що рішення засновників на погодження поставки як за договором №14/12 в цілому так і за кожною окремою поставкою відсутні, директором перевищено свої повноваження при вчиненні дій з передачі щебеню (чим порушено ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України).
10.4. Відповідно до ч.13 ст.13 Закону-2343 керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Згідно з балансами ПП “Під ключ”: за 2012 рік балансова вартість активів підприємства становила 133823,9 тис. грн. (тобто 1% від цієї суми становить 1338239,00 грн.); за І півріччя 2013 року балансова вартість активів підприємства становила 139784,2 тис. грн. (тобто 1% від цієї суми становить 1397842,00 грн.)
Згідно з договором №14/12 товар передано на суму 2522388,08, яка є більшою ніж 1% від балансової вартості активів підприємства.
Отже, договір №14/12 укладено з порушенням абз.4 ч.13 ст.13 Закону-2343 (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України).
10.5.Таким чином, судом установлено ті обставини, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними.
11.Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з пунктами 5, 7 і 11 Пленуму Верховного Суду України від 05.11.2009 №9: відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; за змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Судам слід враховувати, що в разі застосування реституції за недійсним договором, у якому не встановлена вартість майна і вона не може бути визначена виходячи з його умов, вартість майна визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на момент укладення договору (частина четверта статті 632 ЦК).
11.1. Боржником заявлено вимогу застосувати правові наслідки визнання недійсним договору №14/12 і зобов'язати ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" повернути приватному підприємству "Під ключ" щебінь гранітний фракції 5х20 мм в кількості 17497,94 т та щебінь гранітний фракції 5х10 мм на загальну суму 2522388,08 грн..
Оскільки судом установлено, що боржник на виконання договору №14/12 поставив ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" щебінь гранітний фракції 5х20 в кількості 17497,94т та щебінь гранітний фракції 5х10 в кількості 41,52т, на загальну суму 2522388,08 грн. останні підлягають поверненню боржнику.
При цьому суд зазначає, що у ході розгляду справи ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" як не вказано на обставини відсутності у нього отриманого за договором №14/12 щебеню, так і не надано доказів його відсутності, тому він підлягає поверненню в натурі.
Боржником заявлено вимогу "зобов’язати повернути" боржнику майно. Тобто наслідком задоволення вимоги боржник вбачає передачу йому майна. Разом з тим, словосполучення "зобов’язати повернути" у ході виконання судового рішення з таким формулюванням буде витлумачено ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" чи державним виконавцем як "обов’язок вчинити дії", а не "обов’язок передати майно". Тому з метою упередження різного тлумачення прийнятого судом рішення у ході його виконання, суд вважає за необхідне застосувати більш точне формулювання задоволення вимоги: "стягнути майно на користь боржника", наслідком виконання якого є примусова передача майна боржнику.
11.2. Оскільки боржник на виконання договору №14/12 нічого не отримав, то й підстав покладати на нього обов’язок повернути ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" отримане не має.
лист Житомирської ОДПІ від 07.03.2014 №6670/7/22-02 (з інформацією щодо проведення зустрічної звірки ПП "Під ключ" по взаєморозрахунках з ТОВ "ЗБВ-1" за період з 01.03.2011 по 30.09.2013 та дотримання вимог податкового законодавства, а.с.94-95 т.47), оскільки про наявність оригіналу листа у боржника ліквідатором банкрута не вказано, тому підстав засвідчувати вірність копій у нього немає, оскільки не вказано спосіб та підстави одержання доказу, який боржнику не належить;
протоколи зборів учасників приватного підприємства "Під ключ" від 14.12.2012 №23 та від 28.02.2013 №27 (а.с.122-123 т.47) суд відхиляє як докази, оскільки згідно з відкритими даними на сайті Міністерства юстиції України з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором (і одним із засновників) ТОВ "Енергія" є Конашков А.І. (а не Чебан В.В. і докази його повноважень суду не надані), оскільки протоколи не підписані секретарем Василевським П.Ю. (колишнім керівником боржника, відомості про місце проживання /перебування/ на даний час відсутні), оскільки про наявність їх оригіналів у ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" не вказано, тому підстав засвідчувати вірність копій у представника ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" немає, оскільки не вказано спосіб та підстави одержання доказу, який ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" не належить;
запити ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" від 22.01.2018 №01/22-01-2018 на адресу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, від 19.02.2018 №02/19-02-2018 на адресу Державної служби геології та надр України (а.с.218-219 т.47), від 22.01.2018 №02/22-01-2018 на адресу Державної екологічної інспекції (а.с.220 т.47), оскільки суду не надано докази вручення запитів а наявні на їх копіях написи про їх отримання і реєстрацію невідомо ким здійснені.
Так, договір №14/12 укладено 14.12.2012, отже трирічний строк за ним спливає 14.12.2015. Разом з тим, строк позовної давності спливає за кожною поставкою окремо і спливає він (за першою поставкою) починаючи з 14.12.2015. Однак, боржника визнано банкрутом 12.11.2015 і з цього моменту розгляд справи про банкрутство здійснюється за новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закону-4212). При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону-2343, а правові наслідки введення ліквідації процедури – за його новою редакцією. Відповідно до ч.3 ст.19 Закону-4212 зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію. Отже перебіг строку позовної давності для подання заяви про визнання договору №14/12 недійсним зупинився до моменту його закінчення.
За таких обставин клопотання ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" від 15.01.2018 №15/2 (а.с.124 т.47) про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
14.Суд відхиляє доводи ліквідатора банкрута, про те, що боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог за договором №14/12, оскільки останнім була передбачена оплата за передане право вимоги.
15.Суд відхиляє доводи ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" з наступних мотивів.
15.1. У договорі №14/12 дійсно вказується на те, що боржник (постачальник) зобов’язується "виготовляти" товар, однак виготовлення товару не є предметом договору №14/12. Правовідносини, які виникли на підставі договору №14/12, не регулюються Законом України "Про угоди про розподіл продукції". Боржник не виступає повіреним у цих правовідносинах. Отже, підстав досліджувати ці обставини у суду немає і вони не мають значення для вирішення спору, оскільки вони не можуть підтвердити факти виробництва та/або факти поставки щебеню, оскільки є доказами наявності права на здійснення певної діяльності (ймовірності вчинення дій), а не доказами фактичних дій (поставки). Крім того, ліквідатор банкрута не заперечує обставину про те, що він не є виробником щебеню і повідомляє, що згідно з даними руху коштів на рахунках боржника щебінь було придбано боржником у інших осіб і надалі поставлено ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" за заниженою ціною, у зв’язку з чим Житомирською ОДПІ донараховано боржнику податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 371622,82 грн.
ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" доказів своїм доводам не надав, як і не вказав про їх існування, у зв’язку з чим у задоволенні клопотання про їх розшук судом було відмовлено.
При цьому слід зазначити, що доведення обставин неналежності щебеню боржнику було б окремою підставою визнання договору №14/12 недійсним.
15.2. Як вбачається із сум поставки щебеню за кожною окремою накладною сума поставки кожної партії товару перевищує розмір Статутного фонду.
15.3. Договір № 14/12 не був предметом дослідження і оцінки судом на предмет його недійсності (ухвали суду у цій справі від 28.02.2017 і від 11.04.2017), оскільки судові рішення не містять ні відомостей про дослідження цих обставин судом, ні оцінок договору №14/12 судом.
15.4. Доводи про те, що видаткові накладні від 14.12.2012 №РН-0062, від 30.04.2013 №РН-0000020 та від 21.06.2013 №РН-0000022 не стосуються договору №14/12 суд відхиляє, оскільки виписані боржником податкові накладні містять посилання на вказаний договір (і вони були прийняті ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" і поставлені у податковий кредит) та оскільки видаткова накладна №РН-0062 від 14.12.2012 була предметом договору про відступлення права вимоги від 01.03.2013 №2/03-ВВ, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стромат", приватним підприємством "Під ключ" та приватним акціонерним товариством "Завод будівельних виробів-1", тобто на час його укладення ця обставина ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" була оцінена навпаки – поставка визнана такою, що здійснена у межах договору №14/12. Дві інші накладні є аналогічними.
15.5. Відомості про балансову вартість активів станом на 31.12.2012 наявні у справі про банкрутство, ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" був учасником справи при дослідженні цієї обставини ((ухвали суду у цій справі від 28.02.2017 і від 11.04.2017). Крім того, представник ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" у своїх же поясненнях і спростовує доводи про свою необізнаність з цією обставиною.
15.6. Доказами поставки товару є видаткові накладні, а не лист Житомирської ОДПІ від 07.03.2014 №6670/7/22-02.
15.7. Якщо із "змісту договору №14/12 можна зробити висновок про те, що точно планувалось здійснити поставку однієї тони щебеню вартістю 145 грн.", то навіть і в цьому випадку він укладений з порушенням Статуту ПП "Під ключ"
16.Судові витрати по справі в частині розгляду заяви за вимогою про визнання договору недійсним складають 3200 грн. Вказана сума судових витрат покладається на ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" і підлягає стягненню на користь боржника.
17.Враховуючи значний обсяг тексту цього судового рішення суд вважає необхідним видати на його виконання окремі виконавчі документи (накази).
Керуючись ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд
УХВАЛИВ:
1.1. Визнати недійсним договір від 14.12.2012 №14/12, укладений між приватним підприємством "Під ключ" та приватним акціонерним товариством "Завод будівельних виробів-1" про поставку товару /щебеня гранітного/.
1.2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Завод будівельних виробів-1" (м.Київ, вул. Пшенична, буд.2, ідентифікаційний код 21517799) на користь приватного підприємства "Під ключ" (м. Монастирище, вул. Леніна, 5, ідентифікаційний код 33020013) щебінь гранітний фракції 5х20 в кількості 17497,94т та щебінь гранітний фракції 5х10 в кількості 41,52т, разом вартістю 2522388,08 грн.
Наказ видати.
1.3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Завод будівельних виробів-1" (м.Київ, вул. Пшенична, буд.2, ідентифікаційний код 21517799) на користь приватного підприємства "Під ключ" (м. Монастирище, вул. Леніна, 5, ідентифікаційний код 33020013) 3200 грн. (три тисячі двісті гривень) судового збору.
Наказ видати.
Ухвала суду набрала законної сили 12.03.2018. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 20.03.2018.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ліквідатору банкрута, ПАТ “Завод будівельних матеріалів-1”, членам комітету кредиторів (4), прокуратурі Черкаської області.
Суддя Хабазня Ю.А.
_03_03.png)
