Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 січня 2017 року № 2 Справа № 04/01/5026/1089/2011

вх.№24103/16 від 25.11.2016

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: особисто – Куліш А.А. (від прокуратури Черкаської області, прокурор відділу), Назаренка С.А. (ліквідатор банкрута, за посадою), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника боржника в особі ліквідатора банкрута

про стягнення з комунального підприємства

"Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради

225000,00 грн.

у справі за заявою

ініціюючого кредитора товариства з обмеженою відповідальністю

“Інфокол”

до боржника приватного підприємства “Під ключ”

про банкрутство, –

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Назаренка С.А., подано заяву від 24.11.2016 №02-03/444 (вх.суду №24103/16 від 25.11.2016) з вимогою стягнути з комунального підприємства "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради на користь банкрута, приватного підприємства "Під ключ" 225000 грн.

Заяву мотивовано тим, що 07.06.2011 між КП "Житомирбудзамовник" та боржником укладено договір №7/06-2 про відступлення права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт", яке грунтується на договорі №6-07-09 від 21.07.2009 на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання та на передоплаті послуг у розмірі 225000 грн., яке підтверджується банківськими виписками (від 18.11.2009 на суму 30000грн., від 10.02.2010 на суму 20000 грн., від 03.03.2010 на суму 20000 грн., від 30.03.2010 на суму 20000 грн., від 20.05.2010 на суму 35000 грн., від 27.05.2010 на суму 50000 грн., від 04.06.2010 на суму 50000 грн.); що відповідно до п.2.1 Договору №7/06-2 за передане право вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору 225000 грн.; що станом на момент подання заяви КП "Житомирбудзамовник" свої зобов’язання за договором не виконав, тому вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Присутній у судовому засіданні ліквідатор банкрута вимогу підтримав, на запитання пояснив, що інших доказів, крім поданих у справу, не має.

Прокурор проти задоволення заяви заперечив, з тих підстав, що ліквідатором банкрута доказів обставин, на які він посилається у заяві, не надано.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника двічі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники від ТОВ "Інфокол", ТОВ "Інтеркомбуд", ТОВ "Інтербудліфт", ТОВ "ВБК "Центренергобуд", КП "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради, прокуратури Житомирської області, у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши прокурора, ліквідатора банкрута та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

21.07.2009 між боржником і товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт" укладено договір №6-07-09 (далі – Основний договір) на монтаж та пусконалагодження ліфтового обладнання і здійснено передоплату послуг в розмірі 225000 грн. згідно з банківськими виписками від 18.11.2009 на суму 30000 грн., від 10.02.2010 на суму 20000 грн., від 03.03.2010 на суму 20000 грн., від 30.03.2010 на сум у 20000 грн., від 20.05.2010 на суму 35000 грн., від 27.05.2010 на суму 50000 грн., від 04.06.2010 на суму 50000 грн. ТОВ "Інтербудліфт" видано боржнику податкові накладні від 18.11.2009 №19, від 03.03.2010 №№3,4, від 30.03.2010 №9, від 20.05.2010 №№25,26. Перерахування коштів підтверджується випискою по рахунку боржника №260026038202 за період з 15.05.2009 по 09.12.2016.

23.09.2011 між боржником та комунальним підприємством "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради укладено договір №23/09-3 про відступлення права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт" за Основним договором. Предметом уступки права вимоги є платіжні доручення від 18.11.2009 на суму 30000 грн., від 10.02.2010 на суму 20000 грн., від 03.03.2010 на суму 20000 грн., від 30.03.2010 на сум у 20000 грн., від 20.05.2010 на суму 35000 грн., від 27.05.2010 на суму 50000 грн., від 04.06.2010 на суму 50000 грн.

07.06.2011 між боржником та комунальним підприємством "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради укладено договір №7/06-2 про відступлення права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудліфт" за Основним договором. Предметом уступки права вимоги є такі ж платіжні доручення від 18.11.2009 на суму 30000 грн., від 10.02.2010 на суму 20000 грн., від 03.03.2010 на суму 20000 грн., від 30.03.2010 на сум у 20000 грн., від 20.05.2010 на суму 35000 грн., від 27.05.2010 на суму 50000 грн., від 04.06.2010 на суму 50000 грн.

Таким чином, предметом двох різних договорів уступки права вимоги вказано одні і ті ж документи про право вимоги.

Разом з тим, як установлено у ході розгляду заяви боржника від 24.11.2016 №02-03/442 (вх.суду №24101/16 від 25.11.2016) боржником здійснено передоплату на суму 225000 грн. лише один раз, згідно з платіжними дорученнями від 18.11.2009 №420 на суму 30000 грн., від 10.02.2010 №56 на суму 20000 грн., від 03.03.2010 №86 на суму 20000 грн., від 30.03.2010 №121 на суму 20000 грн., від 20.05.2010 №203 на суму 35000 грн., від 27.05.2010 №214 на суму 50000 грн., від 04.06.2010 №230 на суму 50000 грн., на які ТОВ "Інтербудліфт" видано боржнику податкові накладні від 18.11.2009 №19, від 03.03.2010 №№3,4, від 30.03.2010 №9, від 20.05.2010 №№25,26.

Інших доказів здійснення платежу боржником на суму 225000 грн. немає, у зв’язку з чим відсутні докази наявності права вимоги, яке передане за договором від 07.06.2011 №7/06-2. За таких обставин заява ліквідатора банкрута задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14 (№3-304гс16) Верховний Суд України дійшов висновку, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19.10.2016 у справі №925/1201/15, від 20.12.2016 №910/5266/16.

Керуючись ст.4-1, 33, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Назаренка С.А., від 24.11.2016 №02-03/444 (вх.суду №24103/16 від 25.11.2016) відмовити повністю.

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено у понеділок 30.01.2017.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (4), прокуратурі Житомирської області, а також рекомендованим листом з повідомленням КП "Житомирбудзамовник" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Щорса,4).

Суддя Ю.А. Хабазня

Ухвала по справі № 04/01/5026/1089/2011 від 24 січня 2017 року № 2 (відмова у задоволенні заяви)