Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року м. Черкаси Справа № 04/5026/803/2012
Вх. суду № 35287/19 від 20.11.2019
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Ковбою І.М.
за участю у судовому засіданні: Назаренка С.А. (від ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод", адвокат, особисто),
у судове засідання не з’явились: представники від Товарної біржі "Перша Універсальна біржа "Україна",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 05.11.2019 №02-30/492,
позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,
до відповідача, Товарної біржі "Перша Універсальна Біржа "Україна",
про визнання недійсним договору на виконання послуг щодо організації аукціонів з продажу майна від 25.08.2015 б/н та застосування наслідків його недійсності
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі,
до боржника, товариства з обмеженою відповідальністю “ВІГ–Жашківський цукровий завод”,
про банкрутство юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
1.Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражним керуючим Носань Н.С., до суду подано заяву від 05.11.2019 №02-30/492 з вимогами:
визнати недійсним договір на виконання послуг щодо організації аукціонів з продажу майна від 25.08.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" в особі ліквідатора Левченко Олени Аркадіївни та Товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна" в особі Президента Біржового Комітету Бурі Руслана Анатолійовича;
стягнути з Товарної біржі "Перша Універсальна Біржа "Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" грошові кошти у розмірі 665600,00 грн.
2.Заяву було подано з порушенням вимог ст.174 ГПК України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 22.11.2019 заяву залишено без руху з наданням заявнику строку на виправлення недоліків.
Заявником подано заяву про усунення недоліків раніше поданої заяви від 02.12.2019 №02-30/535 (вх. суду №36376/19 від 02.12.2019).
3.Ухвалами суду від 13.01.2020 заяву призначено для розгляду у підготовчому провадженні у судове засідання на 06.02.2020; від 06.02.2020 підготовче провадження було закрите, заяву призначено для розгляду по суті у судове засідання на 25.02.2020. У судовому засіданні 25.02.2020 було оголошено перерву до 15 год. 30 хв. цього ж дня.
4.Позивач у заяві від 05.11.2019 №02-30/492 (а.с.1 т.67) та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили,
що у зв'язку з визнанням ухвалою суду від 26.09.2016 (залишеною без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 та Вищого господарського суду України від 25.01.2017) недійсними результатів аукціону від 06.10.2015 з продажу майнового комплексу ТОВ "ВІГ-Жашкііський цукровий завод", організатором якого була Товарна біржа "Перша Універсальна Біржа "Україна", встановленням факту порушень під час його проведення, а також виходячи з аналізу укладеного між ТОВ "ВІГ-Жашкііський цукровий завод" та Товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна" договору від 25.08.2015 на виконання послуг щодо оргінізації аукціонів з продажу майна, останній є таким, що порушує положення закону та має бути визнаний судом недійсним;
що у порушення ч.2 ст.57 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у жодному з пунктів спірного договору відсутні відомості про початкову вартість майна або про те, що вона визначається у Замовленні на продаж майна;
що в оголошенні про проведення аукціону з продажу майна від 04.09.2015 №22224 наявні фотографічні зображення майна, яке підлягає продажу, однак останні не містять будь-яких відомостей, які дозволяють встановити дату та час проведення фотозйомки;
що у попередніх оголошеннях про проведення аукціону з продажу майна, розміщених на веб-сайті Вищого господарського суду України, були використані ті ж самі фото, що і в оголошенні від 04.09.2015 №22224, однак дати розміщення таких оголошень значно відрізняються;
що відсутність дати та часу проведення фотозйомки, які б дозволили ідентифікувати момент, коли оголошення було розміщено на об'єкті продажу, є порушенням порядку проведення аукцону;
що згідно з п.2.1.2, 2.1.3 спірного договору до обов'язків Товарної біржі "Перша Універсальна Біржа "Україна", як Організатора аукціону, віднесено оприлюднення на веб-сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України оголошень про проведення аукціону, тому саме Організатор аукціону повинен був зробити належні фотографічні зображення об'єкта продажу із зазначенням конкретної дати та часу фотографування, які б надали можливість ідентифікувати цей об'єкт;
що потенційним учасникам аукціону (Концевичу В.А., Качоровському Д.Г., ТОВ "ПАК-ТРЕЙД"), яким надали можливість оглягнути об'єкт продажу за його місцезнаходженням, створювались перешкоди для його фото та відеозйомки;
що сторонами спірного договору (ліквідатором ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" Левченко О.А. та Товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна") умисно було введено покупців в оману шляхом внесення до оголошення про проведення аукціону з продажу майна неправдивих відомостей, а саме фотографічних зображень, які не відображали дійсного стану майнового комплексу, що підлягав продажу;
що ліквідатором ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" Левченко О.А., всупереч вимогам абз.9 ч.8 ст.26 та абз.2 ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не було погоджено продаж майна банкрута ні з комітетом кредиторів, ні з заставним кредитором ПАТ "Укрексімбанк";
що у порушення ч.1 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при формуванні складу майна боржника ліквідатором банкрута Левченко О.А. не було виключено майно соціальної сфери;
що спірний договір суперечить положенням абз.2 ч.6 ст.49, ч.1 ст.51, ч.2 ст.57, ч.9 ст.59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також ч.1 ст.203 ЦК України;
що строк позовної давності для подання цієї заяви був поновлений з моменту призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С., у зв'язку з чим не є пропущеним.
5.Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак його повноважний представник у судове засідання не з’явився і про причини неявки не повідомив, відзиву до суду не надіслав.
Ухвала суду була направлена Товарній біржі "Перша Універсальна Біржа "Україна" за адресою, яка вказана у спірному договорі, та за адресою місцезнаходження вказаної особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси. Зокрема, вказана адреса міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак ухвали суду повернуті поштою з відміткою: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань": в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про (…) місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітку пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" суд оцінює як "відсутність особи за адресою", оскільки така особа була відсутня у момент доставки їй поштового повідомлення особисто листоношею та оскільки надалі (протягом установленого законом 5-ти денного строку його зберігання у поштовому відділенні) така особа не отримала поштове відправлення суду з власної волі.
Отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.
6.Явка учасників справи визнавалась обов’язковою.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
7.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI), чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
8.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
29.05.2012 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника. 18.04.2014 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченко О.А.. 23.04.2014 за №2906 опубліковано повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (а.с.19 т.30).
08.05.2014 проведено інвентаризацію майна (основних засобів) боржника (а.с.117 т.32);
01.10.2014 укладено договір №3/01-10-14 з Організатором аукціону, Товарною біржею "Електронні торги України" (а.с.59 т.38);
30.01.2015 ухвалою суду надано згоду на продаж заставного майна за ціною, яка буде визначена при проведенні незалежної оцінки майна банкрута;
31.03.2015 проведено оцінку майна на суму 43 790 077,00 грн. (а.с.194 т.35, а.с.206,207 т.39).
14.05.2015 рішенням комітету кредиторів (протокол №8) ліквідатора банкрута зобов’язано надати комітету кредиторів пропозиції щодо формування лотів, щодо включення до їх складу майна банкрута, щодо встановлення початкової вартості лотів, надати договір з Організатором аукціону; скликати наступні збори комітету кредиторів 29.05.2015 (а.с.197 т.35).
04.06.2015 комітетом кредиторів прийнято рішення (протокол №9) про усунення ліквідатора банкрута і призначення нового ліквідатора банкрута (а.с.224 т.35).
08.07.2015 за №19982 опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна 10.08.2015 - 25.08.2015 за ціною 39 500 000,00 грн. (а.с.178 т.37).
03.08.2015 за №20919 опубліковано повідомлення про скасування аукціону з продажу майна 10.08.2015 - 25.08.2015 (а.с.179 т.37).
11.08.2015 між ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" у особі ліквідатора Левченко О.А. та Товарною біржею "Електронні торги України" укладено угоду про розірвання договору від 01.10.2014 №3/01-10-14 на проведення аукціону (а.с.135 т.39);
25.08.2015 між ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" у особі ліквідатора Левченко О.А. та Товарною біржею "Перша Універсальна біржа "Україна" укладено договір на виконання послуг щодо організації аукціонів з продажу майна (далі – спірний договір, а.с.187 т.37);
03.09.2015 між Товарною біржею "Перша універсальна біржа "Україна" та ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" у особі ліквідатора Левченко О.А. підписано документ з назвою "Замовлення на продаж майна" (а.с.193 т.37).
04.09.2015 за №22224 опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна 06.10.2015 - 06.10.2015 за ціною 33 280 000,00 грн. (а.с.194 т.37).
06.10.2015 проведено аукціон з продажу майна, про що складено протокол №1, згідно з яким майно продано за ціною 4 326 400,00 грн. з яких гарантійний внесок переможця аукціону складає 3 328 000,00 грн. (а.с.198 т.37).
06.10.2015 між ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" у особі ліквідатора, арбітражного керуючого Левченко О.А., та ТОВ "ЛВС-2012" укладено договір купівлі-продажу майна та підписано акти прийому-передачі (а.с.13,209 т.39).
06.10.2015, згідно з випискою ПУАТ "Фідобанк" за період з 29.09.2015 по 13.12.2016, на рахунок ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" №26004010630379 від ТОВ "ЛВС-2012" надійшли кошти у сумі 998 400,00 грн. з призначенням платежу: "спл за придбане майно ТОВ Віг-Жашківський цукровий завод зг протоколу №1 підсумків аукціону від 06,10,15р без ПДВ" (а.с.16 т.64).
07.10.2015 згідно з випискою ПУАТ "Фідобанк" за період з 29.09.2015 по 13.12.2016 на рахунок ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" №26004010630379 від Товарної біржі "Перша Універсальна Біржа "Україна" надійшли кошти у сумі 2 662 400,00 грн. з призначенням платежу: "Гарантійний внесок переможця аукціону ТОВ "ЛВС-2012" згідно дог. №б/н від 25.08.2015р. без ПДВ" (а.с.16 т.64).
08.10.2015 за №23672 опубліковано повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна 06.10.2015 - 06.10.2015 (а.с.229 т.37).
08.10.2015 між ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" у особі ліквідатора Левченко О.А. та Товарною біржею "Перша Універсальна баржа "Україна" підписано акт прийому-передачі виконаних робіт, згідно з яким вартість послуг Біржі становить 665 600,00 грн. (а.с.244 т.39).
28.10.2015 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі – ПАТ "Укрексімбанк") подано до суду позовну заяву №176-04/559 (вх.суду №25542/15 від 03.11.2015 року, а.с.36 т.37) з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного 06.10.2015 товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна", та договору купівлі-продажу майна від 06.10.2015, укладеного між боржником та ТОВ "ЛВС-2012".
26.09.2016, після неодноразового розгляду справи судами, ухвалою суду заяву ПАТ "Укрексімбанк" від 28.10.2015 задоволено, визнано недійсними результати аукціону з продажу майнового комплексу ТОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод" по лоту №1, проведеного товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна" 06.10.2015 та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.10.2015, укладений між ТОВ "ВІГ - Жашківський цукровий завод" і ТОВ "ЛВС-2012". При цьому суд установив,"що за лотом №200235 на продаж було виставлено частину майна боржника, склад якої не визначено і не погоджено з комітетом кредиторів, що є порушенням абзацу 9 частини 8 статті 26 Закону-4212. Ліквідатор банкрута не надав суду рішення комітету кредиторів (протоколу) з цього питання. На наступні аукціони, які було закінчено (а саме: перший повторний аукціон з 30.06.2015 року по 15.07.2015 року, лот №200686, початкова вартість 41600000,00 грн.; другий повторний аукціон 06.10.2015 року, лот №1, початкова вартість 33280000,00 грн.), також на продаж було виставлено частину майна боржника, склад якої не погоджено з комітетом кредиторів, що є порушенням абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212".
23.11.2017 ухвалою суду №3 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Носань Н.С..
20.11.2019 позивач звернувся до суду із заявою, що розглядається.
9.Відповідно до: ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ч.1 ст.2 Закону №4212-VI провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами; ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.4 і 5 ст.75 ГПК України: обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно з нормами Закону №4212-VI, чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства:
ч.6 ст.26 – (…) під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону;
ч.8 ст.26 – до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: (…) визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута (…); у роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу (…) забезпечений кредитор (…);
ч.1 ст.38 – з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: (…) продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
ч.2 ст.41 – ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…) проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута (…); формує ліквідаційну масу (…); подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (…); продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом (…);
ч.2, ч.5 ст.44 – (…) ліквідатор має право (…) залучити на підставі договору організатора аукціону – юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги (…); ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу; у разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами;
Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства:
ч.1 ст.61 – ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: формує ліквідаційну масу (…); подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (…);
Згідно з нормами ЦК України:
ст.92 – юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; у випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження; якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі;
ч.1 і 2 ст.203 – зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
ч.1 і 3 ст.215 – підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (…); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
ч.1 ст.216 – у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з абз.6 п.3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 – припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють) (…); у зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.
10.Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
10.1.Частиною 5 ст.44 Закону №4212-VI визначено, що ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді ЦМК; у разі якщо продати майно боржника у вигляді ЦМК не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Отже, якщо майно продається як ЦМК, то початкова вартість є сукупністю вимог кредиторів. При цьому: продаж ЦМК має здійснюватися разом із часткою, яку складає заставне майно; для продажу заставного майна у складі ЦМК потрібна згода заставного кредитора або суду (ч.4 ст.42 Закону №4212-VI); для продажу ЦМК рішення комітету кредиторів про визначення його складу не потрібно.
Якщо ж майно продається частинами, то початкова вартість частин (чи частини) визначається ліквідатором банкрута, а склад цих частин має бути визначений рішенням комітету кредиторів (абз.9 ч.8 ст.26 Закону №4212-VI). Для продажу заставного майна у складі частини майна, крім рішення комітету кредиторів, потрібна згода заставного кредитора чи суду (яка повинна була бути отримана раніше для продажу ЦМК). Тобто: якщо відбувається продаж частини активів (наприклад без дебіторської заборгованості чи інших відображених у балансі активів), то тоді його продаж підпадає під дію абз.9.ч.8 ст.26 Закону №4212-VI, згідно з якою визначення складу майна в разі продажу частини майна має здійснюватись за рішенням комітету кредиторів; якщо відбувається продаж частини активів (яка в собі містить також частину у вигляді заставного майна) ліквідатор банкрута на час звернення до комітету кредиторів вже повинен мати згоду заставного кредитора чи суду на продаж заставного майна.
Як вбачається з матеріалів справи на час укладення спірного договору 25.08.2015 була наявна згода суду на продаж заставного майна (ухвала від 30.01.2015), однак не було рішення комітету кредиторів про "визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута". Навпаки, було рішення комітету кредиторів (від 14.05.2015, протокол №8 про зобов’язання ліквідатора банкрута надати комітету кредиторів пропозиції щодо формування складу лотів, щодо включення до їх складу майна банкрута, щодо встановлення початкової вартості лотів, щодо надання договору з організатором аукціону та (а.с.197 т.35) та було рішення комітетом кредиторів від 04.06.2015 протокол №9 про усунення ліквідатора банкрута і призначення нового ліквідатора банкрута (а.с.224 т.35).
Оскільки наявність рішення комітету кредиторів про визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута передбачена законом (абз.9 ч.8 ст.26 Закону №4212-VI) відповідач (Товарна біржа "Перша Універсальна Біржа "Україна") знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень ліквідатора банкрута (арбітражного керуючого Левченко О.А.) у зв’язку з його відсутністю, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин.
Більш того, якби відповідач перед укладенням спірного договору, проявляючи необхідну обачність, з’ясував суть прийнятих комітетом кредиторів рішень від 14.05.2015 та від 04.06.2015, то він би достовірно переконався у відсутності повноважень у Левченко О.А. укладати спірний договір.
Отже недодержання вимог ч.3 ст.92, ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України в момент вчинення спірного правочину є відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України правовою підставою для визнання його недійсним.
10.2. Оскільки відповідач на виконання договору отримав кошти у сумі 665600,00 грн., останні підлягають поверненню боржнику. Отримання коштів відповідачем коштів підтверджується протоколом №1 про підсумки аукціону з продажу майна, згідно з яким переможцем сплачено гарантійний внесок у сумі 3328000 грн. (т.37 а.с.208 зворот), актом прийому-передачі виконаних робіт (т.39 а.с.244) та випискою ПУАТ "Фідобанк" за період з 29.09.2015 по 13.12.2016 згідно з якою 07.10.2015 на рахунок ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод" №26004010630379 від Товарної біржі "Перша Універсальна Біржа "Україна" надійшли кошти у сумі 2 662 400,00 грн. (3328000 – 2662400 = 665600).
Оскільки позивач на виконання спірного договору нічого не отримав, то й не має зобов’язань перед відповідачем.
Також суд відхиляє доводи позивача про те, що підставою визнання недійсним спірного договору є відсутність на фотографічних зображеннях майна, яке підлягає продажу, відомостей про дату та час проведення фотозйомки, невиконання організатором аукціону (відповідачем) обов’язку особисто здійснити фотоз’йомку майна, та ненадання дозволу на здійснення відео і фотоз’йомки майна його потенційним покупцям -- оскільки обставини неналежного виконання договору не можуть бути підставою для визнання його недійсним.
Доводи позивача про те, що ним не пропущено строк позовної давності суд не розглядає, оскільки заяви про застосування позовної давності не надходило.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1.1. Визнати недійсним договір на виконання послуг щодо організації аукціонів з продажу майна від 25.08.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" в особі ліквідатора Левченко Олени Аркадіївни, та Товарною біржею "Перша Універсальна Біржа "Україна" в особі президента біржового комітету Бурі Руслана Анатолійовича;
1.2. Стягнути з Товарної біржі "Перша Універсальна Біржа "Україна" (вул. Незалежності, б.9, м.Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 35252391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" (вул.Радгоспна, 7, м.Жашків, Черкаська область, 19200, ідентифікаційний код 36773076) грошові кошти у розмірі 665600,00 грн. вартості послуг біржі та 3842,00 грн. судових витрат, разом 669442,00 грн. (шістсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста сорок дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 16.03.2020.
Направити це рішення рекомендованим листом позивачу рекомендованим листом з повідомленням відповідачу (на дві адреси: 01033, м.Київ, вул.Гайдара, 50; 76000, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 9).
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
