flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 05/5026/1980/2012 від 30 березня 2017 року № 2 (надано згоду на продаж майна)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30 березня 2017 року № 2

Справа № 05/5026/1980/2012

                                                                                вх. № 5194/17 від 03.03.2017

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Соколишиною І.А., за участю: особистоарбітражного керуючого Новосельцева В.П. (ліквідатор банкрута), представника за довіреністю – Шевчук Л.Ю. (від публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання

заявника   ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П.

про            надання згоди на продаж майна банкрута, що перебуває у заставі

         публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

у справі за заявою

ініціюючого кредитора       Колесника Геннадія Дмитровича

до боржника                  товариства з обмеженою відповідальністю

                                               “Корпорація “Райагробуд”

про                                 визнання банкрутом, –

УСТАНОВИВ:

Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., подано клопотання від 02.03.2017 з вимогою: надати дозвіл на продаж майна банкрута, товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд", що перебуває у заставі публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Заяву мотивовано тим,

що відповідно до ч.5 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника  ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу;

що до складу цілісного майнового комплексу боржника входить заставне рухоме та нерухоме майно, в тому числі і майно, забезпечене заставою, виявлене під час проведення повної інвентаризації майнових активів підприємства-банкрута, початкова вартість якого на аукціоні буд складати 147401281,86 грн. (загальна сума грошових вимог кредиторів, визнаних ухвалою суду у даній справі);

що ліквідатор направив на адресу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Черкасах) запит про надання дозволу (погодження) на продаж заставного майна банкрута, на який отримав відповідь від 20.12.2016 №072-19/1398 згідно з якою продаж майна у складі цілісного майнового комплексу не потребує згоди а проведення наступних аукціонів у кожному конкретному випадку має погоджуватись із банком;

що із вказаної відповіді незрозуміло, чи дає ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згоду на продаж майна банкрута, як це передбачено законом;

що на повторний запит від 15.02.2017 ліквідатор банкрута отримав відповідь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Черкасах) від 21.02.2017 №072-19/221, в якій забезпечений кредитор надав згоду на реалізацію заставного майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, проте згоди на продаж заставного майна на послідуючих аукціонах не надав і вказав на необхідність отримання згоди перед кожним аукціоном. 

У судовому засіданні ліквідатор банкрута заявлені вимоги підтримав.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у відзиві від 29.03.2017 №072-03/377 (вх.суду №7330/17 від 30.03.2017) та його представник у судовому засіданні пояснив, що підтримує доводи, викладені у листах від 20.12.2016 №072-19/1398 та від 21.02.2017 №072-19/221 і що банк надав згоду ліквідатору банкрута на продаж заставного майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що складає сукупність визнаних грошових вимог кредиторів у даній справі.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, кредитори (Колесник Г.Д., Черкаська міська рада, державна податкова інспекція у місті Черкасах, Черкаська об’єднана державна податкова інспекція) участі представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України  суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212).

Заслухавши присутніх представників та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Провадження у справі про банкрутство боржника порушено 28.12.2012, постановою господарського суду Черкаської області від 02.06.2016 останнього визнано банкрутом, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Новосельцева В.П., яким проведено інвентаризацію майна банкрута та його оцінку.

Ліквідатор банкрута звернувся із запитами до заставного кредитора, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", про надання згоди на продаж заставного майна товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд", на які отримав відповіді від 20.12.2016 №072-19/1398 та від 21.02.2017 №072-19/221, з яких вбачається, що ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надає згоду на продаж заставного майна банкрута лише на першому аукціоні у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що складає сукупність визнаних грошових вимог кредиторів у даній справі, що згоди на продаж майна на наступних аукціонах не надає і вимагає від ліквідатора банкрута отримувати згоду ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на проведення кожного наступного аукціону з продажу майна. 

Відповідно до ч.1 ст.43, ч.5 ст.44, ч.1 ст.51 Закону-4212: початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів; ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу; у разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами; за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

Особливості проведення аукціонів (першого, повторного та другого повторного) визначені ст.65, 66, 67 та іншими нормами Закону-4212, згідно з якими умови їх проведення визначаються у договорі між замовником (ліквідатором банкрута) і організатором аукціону. Такий договір укладається до початку проведення торгів

Якщо майно продається як ЦМК, то початкова вартість є сукупністю вимог кредиторів (ч.1 ст.43 Закону-4212). При цьому: продаж ЦМК має здійснюватися разом із часткою, яку складає заставне майно; для продажу заставного майна у складі ЦМК потрібна згода заставного кредитора або суду (ч.4 ст.42 Закону-4212); для продажу ЦМК рішення комітету кредиторів про визначення його складу не потрібно. Якщо ж майно продається частинами, то початкова вартість частин (чи частини) визначається ліквідатором банкрута, а склад цих частин має бути визначений рішенням комітету кредиторів (абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212). Отримання згоди заставного кредитора на визначення складу частин Закон-4212 не передбачає. Для продажу заставного майна як окремої частини чи у складі визначеної комітетом кредиторів частини майна, крім рішення комітету кредиторів, потрібна згода заставного кредитора чи суду (яка повинна бути отримана для продажу ЦМК). Тобто: якщо відбувається продаж частини активів (наприклад, без дебіторської заборгованості чи інших відображених у балансі активів), то тоді його продаж підпадає під дію абз.9.ч.8 ст.26 Закону-4212, згідно з якою визначення складу майна в разі продажу частини майна має здійснюватись за рішенням комітету кредиторів; якщо відбувається продаж частини активів (яка в собі містить також частину у вигляді заставного майна) ліквідатор банкрута на час звернення до комітету кредиторів вже повинен мати згоду заставного кредитора чи суду на продаж заставного майна.

При вирішенні питання про те, чи потрібна згода заставного кредитора для продажу заставного майна для кожного аукціону, суд виходить з  того, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону-4212 продаж заставного майна здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Але передбачений Законом-4212 порядок реалізації майна не передбачає норми про необхідність отримання такої "згоди" для кожного аукціону. Також вказана норма Закону-4212 не містить положень про те, що "згода" може надаватися під однією чи декількома "умовами", за дотримання чи недотримання яких вона відповідно дійсна чи недійсна. "Згода заставного кредитора " в даному випадку Законом-4212 передбачена як один факт, установивши який суд і визначає надано "згоду" чи ні. Для отримання згоди від ліквідатора банкрута можуть витребовуватись інформація та докази (в тому числі і про початкову вартість, про результати оцінки, яка повинна вже бути до подачі першого оголошення про продаж майна, тощо), оскільки саме їх суть і є підставою для надання згоди чи відмови у її наданні (аналогія до вирішення такого ж питання абз.2 ч.1 ст.29 Закону-4212), однак "згоди" під умовою Закон-4212 не передбачає, ні в ч.4 ст.42 Закону-4212, ні в будь-якій іншій нормі для інших випадків. При цьому слід підкреслити, що якщо у боржника є заставне майно, та оскільки ліквідатор банкрута зобов’язаний здійснити продаж майна боржника у вигляді ЦМК (ч.5 ст.44 Закону-4212), то така "згода" має бути отримана лише один раз і лише до початку оприлюднення оголошення про проведення першого аукціону з продажу ЦМК. Якщо припустити, що ліквідатор банкрута зобов’язаний отримувати згоду на проведення кожного аукціону від заставного кредитора чи від суду, то такий обов’язок унеможливлює виконання вимог ст.65, 66 Закону-4212 в частині визначення умов і строків проведення аукціонів договором між замовником і організатором аукціону, тобто банк вважає, що може втручатися у ці правовідносини і змінювати їх, що суд вважає незаконним.

Крім того, дія з надання згоди на продаж заставного майна, по-перше, є правочином (ст.202 Цивільного кодексу України), який змінює стосовно заставного майна як права і обов’язки боржника, так і права та обов’язки заставодержателя, і, по-друге, є складовою права розпорядитися майном (оскільки майнове право "одержати задоволення з вартості заставленого майна" є майном – ст.190 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.40 Статуту публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2000 року №1250 голова правління, зокрема: розпоряджається майном і коштами Банку відповідно до законодавства та цього Статуту; видає довіреності від імені Банку, підписує договори, в тому числі зовнішньоекономічні договори (контракти), має право встановлювати інший порядок підписання договорів (контрактів) та інших зобов’язань і документів від імені Банку.

Аналіз довіреності керуючого філією АТ "Укрексімбанк" у м. Черкаси Скічка О.І. від 07.12.2016 дає підстави стверджувати, що останньому не надано ні права розпоряджатися майном банку ні права надавати згоду на відчуження заставного майна, оскільки повноваження, визначені у довіреності як право представляти інтереси АТ "Укрексімбанк" при вчиненні правочинів, вказаних у пунктах 1-4 довіреності, обмежується необхідністю доведення таких фактів, як (дослівно з довіреності) "які укладаються на виконання рішень Правління АТ "Укрексімбанк", Кредитного комітету АТ "Укрексімбанк", Комітету роздрібного бізнесу АТ "Укрексімбанк", Кредитної комісії Філії, інших колегіальних органів АТ "Укрексімбанк" та посадових осіб АТ "Укрексімбанк", прийнятих у межах делегованих таким колегіальним органам і посадовим особам повноважень".

Цих фактів у даному випадку не доведено.

При цьому суд наголошує на тому, що надання згоди заставним кредитором на продаж заставного майна не є процесуальним правом учасника провадження у справі про банкрутство боржника (чи його представника), а є складовою саме матеріального права юридичної особи розпорядитися майном.

Тому оцінюючи вищевказані листи за підписом керуючого філією ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м.Черкасах, суд приходить до висновку, що заставний кредитор не надав згоди на продаж майна, яке є предметом застави, оскільки згоду надано не на продаж в цілому, а для частини цього процесу та під умовами, та оскільки згоду надано не уповноваженою на те особою.

Однак, відсутність згоди на продаж заставного майна є перешкодою для подальшого здійснення ліквідаційної процедури. Об’єктивні обставин, які є перешкодою для продажу майна боржника, суду не вказано.

Доводи представника АТ "Укрексімбанк" суд відхиляє, оскільки у разі продажу заставного майна за вартістю меншою, від вартості його оцінки, він, як і решта кредиторів, отримає суму пропорційно до визнаних вимог, оскільки умови продажу заставного майна не можуть відрізнятися від умов продажу решти майна боржника, та оскільки обов’язок зменшення ціни продажу майна у ході проведення аукціонів (за відсутності покупців) є вимогою Закону-4212.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне прийняти рішення про надання судом згоди на продаж заставного майна банкрута.

За таких обставин, клопотання ліквідатора банкрута підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, п.4 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., від 02.03.2017 задовольнити повністю.

Надати згоду на продаж майна боржника, товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" (19604, Черкаська область, Черкаський район, с.Червона Слобода, вул.Жовтнева,15, ідентифікаційний код 33007034), що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Ухвала суду набрала законної сили у день її проголошення, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 05.04.2017.

Направити дане судове рішення ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (5, в т.ч. рекомендованим листом з повідомленням АТ "Укрексімбанк").

С у д д я                                                                      Хабазня Ю.А.