flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала по справі № 10/5026/1082/2012 від 24 березня 2015 року (частково задоволено скаргу)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 березня 2015 року

Справа № 10/5026/1082/2012

 

вх. № 4544/15 від 24.02.2015

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особистоарбітражного керуючого Голінного А.М. (ліквідатор банкрута), Гуль О.М. (від трудового колективу боржника), Тищенка Ю.М. (від ТОВ «Енергозберігаючі технології 2010»), Загребаєвої О.В. (від Кам’янської об’єднаної державної податкової інспекції), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу

заявника   представника трудового колективу Гуль О.М.

на               дії ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М.

а також клопотання

заявника   ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М.

про            затвердження звіту та ліквідаційного балансу

у справі за заявою

ініціюючого кредитора      Управління Пенсійного фонду України в

                                        Чигиринському районі

до боржника                 комунального підприємства "Чигиринське"

                                        Чигиринської міської ради

про                                 визнання банкрутом, –

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Голинним А.М. заявлено клопотання від 05.12.2014 (вх.№27447/14 від 05.12.2014) про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута. Ухвалою суду від 05.12.2014 клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході розгляду вказаного клопотання у судовому засіданні  ліквідатор банкрута повідомив про завершення усіх заходів, передбачених у ліквідаційній процедурі, у зв’язку з чим змінив предмет вимоги: подав письмове клопотання про надання строку для підготовки та подання на затвердження суду звіту і ліквідаційного балансу. Ухвалою суду від 12.02.2015 розгляд справи відкладено та зобов’язано ліквідатора надати повний звіт про виконану роботу з викладом обставин (дій, результатів, фактів) про виконання ліквідатором банкрута обов’язків, покладених на нього законом та рішеннями суду у цій справі.

18.02.2015 до суду надійшла скарга представника трудового колективу боржника від 17.02.2015 (вх.№3991/15 від 18.02.2015) на дії ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М. щодо неправомірного віднесення і часткового погашення останнім грошових вимог колишніх працівників боржника з виплати заборгованої заробітної плати до другої черги задоволення вимог кредиторів, у якій заявниця просила визнати такі дії незаконними, такими, що суперечать положенням п.п. "б" п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI /тобто в редакції, чинній до 19.01.2013/, далі – Закон-1992), зобов’язати останнього внести зміни до реєстру вимог конкурсних кредиторів та віднести вказані грошові вимоги колишніх працівників банкрута до вимог, що підлягають задоволенню у першу чергу.

Ліквідатор банкрута у своєму відзиві на скаргу від 24.02.2015 №02-08/29 (вх.№4543/15 від 24.02.2015) вимог і доводів не визнав і пояснив,

що з часу публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника (10.08.2012) заяв у справу з вимогами до боржника з виплати заборгованої заробітної плати не надходило (у тому числі й з моменту публікації до моменту подання реєстру вимог кредиторів на розгляд суду та його затвердження судом),

 що за даними обліку боржника заборгованість останнього перед працівниками складала 309782,08 грн.,

що з інформації, наданої боржником розпоряднику майна, а також суду про заборгованість боржника із виплати заробітної плати не вбачалось підстав для віднесення таких вимог до першої черги, у зв’язку з чим до реєстру вимог конкурсних кредиторів вказані грошові вимоги було включено до другої черги задоволення вимог кредиторів,

що відповідно до ст.14 Закону-1992 кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують; вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника,

що боржником наявність заборгованості із виплати заробітної плати не заперечувалася, була підтверджена у сумі 309782,08 грн.,

що ухвалою суду від 13.11.2012 за результатами попереднього судового засідання було затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів, вимоги працівників боржника з виплати заробітної плати на суму 309782,08 грн. визнані судом та включені у другу чергу задоволення вимог кредиторів,

що ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини,

що ухвала суду від 13.11.2012 набрала законної сили, отже є обов’язковою для виконання, і саме відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів і здійснювалася виплата коштів.

що виходячи з вимог ст.25 Закону-1992 до компетенції ліквідатора не віднесено можливості зміни судового рішення, яке приймалося у ході здійснення попередніх процедур банкрутства або ухилення від його виконання,

що заборгованість з виплати заробітної плати виникла ще до порушення провадження у справі про банкрутство боржника (до 23.07.2012), тому ліквідатор ніяким чином не міг вплинути на порядок визнання таких грошових вимог та віднесення їх до тієї чи іншої черговості,

що розгляд грошових вимог та їх віднесення до тієї чи іншої черги й включення до реєстру вимог кредиторів, ліквідатором здійснюється лише по відношенню до тих вимог, які виникли під час провадження у справі про банкрутство (поточні вимоги), в тому числі й щодо працівників, які перебували в трудових відносинах із боржником під час процедури банкрутства та були звільнені ліквідатором або у зв’язку з банкрутством підприємства, або звільнення яких здійснювалось керівництвом боржника під час провадження у справі про банкрутство.

24.02.2015 №02-08/28 (вх.№4544/15 від 24.02.2012) ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Голінним А.М. заявлено клопотання про затвердження звіту про проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційного балансу.

До початку засідання ліквідатор банкрута повідомив, що відповідно до ухвали суду від 12.02.2015  має усі документи ліквідаційної процедури.

У судовому засіданні представник та присутні кредитори заявлене клопотання підтримали, проти скарги представника трудового колективу боржника заперечили. Представник трудового колективу проти затвердження звіту ліквідатора банкрута і ліквідаційного балансу заперечила, підтримала доводи, наведені  у поданій скарзі.

Решта учасників провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання, однак, представники від управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі, аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, ПАТ «ПриватБанк» не з’явились причини неявки останніх невідомі.

У ході розгляду звіту ліквідатора банкрута скарги представника трудового колективу боржника, останньою подано клопотання від 03.03.2015 (вх.№5427/15 від 05.03.2015) про витребування від ліквідатора банкрута відомостей щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам боржника за період з листопада 2011 року по січень 2012 року включно.

Ухвалою суду від 10.03.2015 ліквідатора банкрута зобов’язано надати додаткові пояснення стосовно окремих заходів здійснення ліквідаційної процедури, в тому числі і стосовно обставин, вказаних у скарзі.

23.03.2015 за №02-08/54 ліквідатор банкрута надав додаткові пояснення до відомостей, наданих у звіті, зокрема, про аналіз дослідження руху коштів по 11 рахунках боржника,  відкритих у ЧОД АТ  «Райффайзен Банк Аваль», м.Черкаси, АТ  «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, Черкаському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», м.Черкаси, ГУ ДКСУ у Черкаській області, про їх закриття, про вжиття заходів на звільнення активів боржника з-під обтяжень, про виключення з ліквідаційної маси автомобіля. Пояснень з питань по скарзі представника працівників боржника заява не містить, однак до неї додано список працівників боржника, заборгованість яких внесена до реєстру вимог кредиторів.  

Суд розглянув справу відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі матеріали суд встановив наступне

Ухвалою суду від 13.11.2012 було затверджено реєстр вимог кредиторів, у якій вказано про включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості із заробітної плати перед працівниками боржника на суму  309782,08 грн. у другу чергу погашення. Вказані відомості включені на підставі поданого розпорядником майна боржника реєстру вимог кредиторів, складеного розпорядником майна боржника і боржником  (а.с.30, 42-43 т.3). Будь-яких інших доказів щодо цієї суми заборгованості перед працівниками боржника і щодо підстав віднесення її до другої черги матеріали справи не містять.

Отже судом вказані відомості внесені до реєстру вимог кредиторів виключно на підставі інформації розпорядника майна боржника, що не підтверджує доводи ліквідатора банкрута про надання суду цієї інформації боржником.

Наданий же суду список працівників із заборгованістю перед ними на суму 219631,06 грн. за період з 04.2011 по 01.2012 (підписаний керівником (а.с.219 т.7) не містить дати його складення, містить іншу від затвердженої в реєстрі вимог конкурсних кредиторів суму 219631,06 грн., яка ближча до первісно вказаної боржником суми 318.0 тис. грн. (а.с.51,53 т.1) . Однак, як доказ він не має значення, оскільки відповідно до абз.3 ч.6 ст.14 Закону-1992 "розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати… згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника". Відповідно до абз.3 ч.9 ст.13 Закону-1992 "ведення реєстру вимог кредиторів боржника" також покладено на розпорядника майна. Тобто навіть вчасно отримавши такий список розпорядник майна боржника зобов’язаний був його перевірити за даними обліку боржника незалежно від того, що саме йому подав керівник боржника, та незалежно від того, чи подали заяви працівники боржника, і надати суду достовірні відомості і про розмір суми і про черговість її задоволення. Однак вказаний обов’язок належним чином виконано не було.

Арбітражний керуючий Голіний А.М., який виконував повноваження розпорядника майна боржника, надалі був призначений ліквідатором банкрута постановою суду від 06.12.2012. Отримавши усі документи банкрута (в т.ч. і по заробітній платі) відомості стосовно черговості погашення вимог працівників ним не вивчались і відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів не вносились.

Лише на вимогу суду в ухвалі суду від 10.03.2015 надати список працівників боржника, заборгованість яких була внесена до реєстру вимог кредиторів, із зазначенням прізвища ініціалів, розміру суми періоду за який нараховано заробітну плату (в тому числі окремо за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи), дати звільнення, такий список (а.с.228 т.7, далі – Список працівників) було зроблено ліквідатором банкрута за зданими до архіву документами (як пояснив ліквідатор банкрута). Однак і в даному випадку ухвалу суду виконано лише частково, оскільки Список працівників не містить окремих розрахунків заборгованості по кожному працівнику "окремо за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи", як вимагалось в ухвалі.

Як вбачається із Списку працівників у ньому, наприклад:

Ремша Людмила Іванівна (перша у списку) має заборгованість 373,35 грн., яка виникла у листопаді 2011 року і яка була звільнена 30.11.2011 (тобто "за три місяці роботи, що передують… припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи"). Отже черговість задоволення її вимог – перша черга;

Байбуз Андрій Петрович (восьмий у списку) має заборгованість 9173,84 грн., яка виникла у липні – листопаді 2011 року і який був звільнений 30.11.2011 (тобто "за три місяці роботи, що передують… припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи). Отже черговість задоволення його вимог – як перша черга (за три місяці до звільнення), так і друга (за інші два місяці).

Аналогічна ситуація із вимогами решти працівників. Однак, вказані обставини стосовно черговості задоволення вимог підлягають точному установленню і обчисленню виходячи із календарного (а не місячного) періоду нарахування заробітної плати і дати звільнення працівника та не є предметом розгляду у даному судовому засіданні. При вирішенні ж внесених на розгляд питань судом установлено факт порушення ліквідатором банкрута вимог підп. "б" п.1 ч.1 ст. 31 Закону-1992, який є підставою для часткового задоволення скарги представника працівників боржника і відмови у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута про затвердження звіту про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційного балансу банкрута.

Також суд вважає, що ліквідатором банкрута допущено порушення ч.2 ст.31 Закону-1992, оскільки згідно з вказаною нормою вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги – за таких вимог закону у ліквідатора банкрута були відсутні правові підстави не розподіляти отримані кошти протягом тривалого часу та акумулювати їх аж до моменту повної реалізації усього майна і надходження усіх коштів.

Вимоги представника працівників боржника про зобов’язання ліквідатора банкрута внести зміни до реєстру вимог конкурсних кредиторів та віднести усі грошові вимоги колишніх працівників банкрута до вимог, що підлягають задоволенню у першу чергу, задоволенню не підлягають, оскільки докази по кожному працівнику представником трудового колективу суду не надані, розрахунки не приведені, а з вищенаведеного прикладу стосовно Байбуза А.П. вбачається, що не усі вимоги можуть бути віднесені до першої черги погашення. Оскільки відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести вимоги і заперечення, на які посилається, то дана вимога представника працівників боржника є недоведеною.

Доводи розпорядника майна боржника про неможливість ним виплати коштів працівникам боржника у іншій черговості у зв’язку з віднесенням їх вимог до другої черги погашення ухвалою суду про затвердження реєстру вимог кредиторів суд відхиляє з наступних мотивів.

Відповідно до ст.15 Закону-1992: у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Однак, ухвала суду від 13.11.2012 не містить відомостей про кожного працівника (зокрема, про вищевказаних Ремшу Л.І., Байбуза А.П. чи й інших), розмір вимог кожного конкретного працівника за грошовими зобов'язаннями та черговість задоволення кожної вимоги, а отже не може бути підставою для порушення ліквідатором банкрута підп. "б" п.1 ч.1 ст. 31 Закону-1992 в момент погашення вимог кожного окремого працівника.

Доводи ж ліквідатора банкрута про те, що працівники не зверталися із заявами до боржника суд відхиляє, оскільки внесення їх вимог до реєстру є обов’язком розпорядника майна за даними обліку боржника. Доводи про те що працівники не оскаржували ухвалу суду від 13.11.2012 суд відхиляє, оскільки вона винесена без їх участі, оскільки кожному працівнику не направлялась, оскільки загальна сума і черговість задоволення не співпадає з предметом конкретної зарплати окремого працівника.

Оскільки із наданого суду звіту вбачається, що решта дій і заходів з проведення ліквідаційної процедури вчинена з дотриманням вимог закону, що кредиторами затверджено звіт ліквідатора банкрута і ліквідаційний баланс (тобто схвалено дії ліквідатора банкрута), суд вважає, що установлені порушення можуть бути усунені цим же ліквідатором банкрута без його заміни іншим арбітражним керуючим.

У зв’язку із закінченням установлених законом строків ліквідації банкрута та неможливістю завершити ліквідаційну процедуру, з огляду на необхідність повернення коштів у ліквідаційну процедуру, зміни розміру черговості виплат працівників боржника згідно із ст. 31 Закону-1992, суд вважає необхідним встановити достатній для її завершення строк.

Керуючись ст.ст. 25, 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.Скаргу представника трудового колективу боржника Гуль О.М. від 17.02.2015 задовольнити частково.

Визнати дії ліквідатора банкрута з виплати усієї заборгованості із заробітної плати працівникам боржника у другу чергу такими, що суперечать положенням п.п. "б" п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI /тобто в редакції, чинній до 19.01.2013/).

У решті вимог за скаргою відмовити.

2.У задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження звіту про проведення ліквідаційної процедури від 24.02.2015 №02-08/28 та ліквідаційного балансу відмовити.

3.Продовжити строк ліквідації банкрута до 01.07.2015.

4.Зобов’язати ліквідатора вжити заходів з виправлення порушення, вказаного у цій ухвалі (зокрема, щодо установлення черговості задоволення вимог кожного працівника, щодо повернення коштів у ліквідаційну масу та їх перерозподілу відповідно до вимог закону) і не пізніш як 15.06.2015  подати новий звіт про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційний баланс банкрута. Попередню інформацію надати суду до 15.05.2015.

Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута, усім кредиторам (5), представнику працівників боржника, Чигиринській міській раді.

Повне судове рішення складено 27.03.2015.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                       Ю.А. Хабазня