flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала по справі № 10/5026/1472/2012 від 27 березня 2018 року (встановлення строку завершення ліквідаційної процедури)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

27 березня 2018 року                                 м. Черкаси                    Справа № 10/5026/1472/2012

                                                                         вх. № 25942/17 від 28.11.2017

Господарський суд Черкаської області

у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,

із секретарем судового засідання Яцен Ю.Ф.,

за участю у судовому засіданні:

Олексенко Н.В. (ліквідатор банкрута, особисто),

Тищенка Ю.П. (від Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області, представник за довіреністю),

у судове засідання не з’явились: представники від ТОВ "Ніссан Мотор Україна", ДПІ у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, ПП "Будівельна компанія Фазіс", ПАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ",

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання від 27.11.2017 №01-21/147

заявника ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Олексенко Н.В.

про затвердження звіту та ліквідаційного балансу

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна",

до боржника, товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс 2000",

про визнання банкрутом,

УСТАНОВИВ:

1.Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017) скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 (про затвердження звіту про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційного балансу банкрута); скаргу ТОВ "Ніссан Мотор Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Олексенко Н.В. задоволено; визнано дії арбітражного керуючого Олексенко Н.В. під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" незаконними; відмовлено арбітражному керуючому Олексенко Н.В. у затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припиненні провадження у справі №10/5026/1472/2012; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000", арбітражного керуючого Олексенко Н.В. у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків; матеріали справи №10/5026/1472/2012 направлено до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду у процедурі ліквідації, у тому числі в частині призначення ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000"; зобов'язано арбітражного керуючого Олексенко Н.В. виконувати повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" до призначення господарським судом Черкаської області у встановленому законодавством порядку іншого ліквідатора.

28.11.2017 від арбітражного керуючого Олексенко Н.В., до суду надійшло клопотання від 27.11.2017 №01-21/147 (вх.суду №25942/17 від 28.11.2017) про затвердження нового звіту про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційного балансу банкрута від 27.11.2017 №01-21/146.

2.У судовому засіданні ліквідатора банкрута доповів суду про дії, вчинені ним у ліквідаційній процедурі, які викладено у звіті від 27.11.2017 №01-21/146 (т.8 а.с.11-191) та пояснив,

що з метою усунення вказаних у постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 порушень ним більш докладено і повно викладено обставини проведення ліквідаційної процедури у новому звіті, зокрема, щодо ідентифікації заставного майна, яке було використано при будівництві автосалону;

що на даний час у боржника відсутні будь-які активи;

що розподіл коштів здійснено відповідно до визнаних ним і включених до реєстру вимог кредиторів.

3.У клопотаннях від 10.01.2018 (вх.суду №670/18 від 11.01.2018) та від 02.02.2018 (вх. суду №3108/18 від 05.02.2018), поясненнях від 17.01.2018 (вх.суду №1382/18 від 18.01.2018)  ініціюючий кредитор, ТОВ "Ніссан Мотор Україна", просив відмовити у затвердженні звіту та ліквідаційного балансу, припинити повноваження арбітражного керуючого Олексенко Н.В. як ліквідатора банкрута у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього обов'язків та призначити з власної ініціативи суду ліквідатора банкрута, у яких пояснив:

що у справі відсутній затверджений судом реєстр вимог кредиторів, без затвердженого реєстру вимог кредиторів неможливо вважати діючий комітет кредиторів створеним законно, тому існуючі рішення комітету кредиторів мають ставитися під сумнів;

що у зв’язку з цим запропонована комітетом кредиторів кандидатура арбітражного керуючого Гуріна Р.А. для призначення його ліквідатором банкрута не може бути прийнята;

що більшість дій, вчинених арбітражним керуючим Олексенко Н.В. у справі та одноголосно схвалених комітетом кредиторів, були визнані судами вищих інстанцій незаконними та слугували підставою для її усунення;

що подати на затвердження суду новий звіт і ліквідаційний баланс та клопотання про їх затвердження може тільки новопризначений судом ліквідатор, а не колишній ліквідатор по справі Олексенко Н.В.

що у порушення вимог ч.3 ст.16 Закону-2343 на письмові вимоги ТОВ "Ніссан Мотор Україна", який має більше третини загальної суми грошових вимог до боржника, про скликання зборів кредиторів, арбітражний керуючий Олексенко Н.В. дві з них не виконав, а на третю вимогу організував проведення зборів кредиторів 11.09.2017, які не відбулися, оскільки ліквідатором при реєстрації учасників зборів та визначенні кількості голосів кредиторів не було враховано положення п.58 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 №15 "Про судову практику в справах про банкрутство";

що під час проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого Олексенко Н.В. у справі серед іншого також були виявлені порушення нею приписів ч.3 ст.16 Закону-2343.

4.Представник голови комітету кредиторів, Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області (далі – Фонд), у направлених суду письмових поясненнях від 17.01.2018 №01-17/01 (вх.суду №1372/18 від 17.01.2018), від 01.03.2018 №01-02/03 (вх. суду №6415/18 від 06.03.2018) та у судовому засіданні клопотання про затвердження звіту та ліквідаційного балансу підтримав, проти доводів ініціюючого кредитора заперечив і пояснив,

що твердження ТОВ "Ніссан Мотор Україна" про нелегітимність комітету кредиторів та його неправомочність при прийнятті рішень не відповідає фактичним обставинам справи і винесеним у цій справі судовим рішенням;

що комітет кредиторів був обраний відповідно до вимог Закону-2343 у присутності представника ТОВ "Ніссан Мотор Україна", останньому було відомо про створення комітету кредиторів з моменту його обрання, однак, своє право на оскарження як утворення комітету кредиторів, так і прийнятих ним рішень втратив, пропустивши строк на оскарження;

що 15.07.2015 ліквідатором банкрута скликалися загальні збори кредиторів ТОВ "Євросервіс 2000", усі кредитори, у т.ч. ТОВ "Ніссан Мотор Україна", були належним чином повідомлені про дату, час та місце їх проведення, отже у нього була можливість бути присутнім і обраним до складу комітету кредиторів ще у 2015 році;

що кредитори, які з'явились на повторні загальні збори 15.07.2015, підтвердили легітимність обраного 21.07.2014 комітету кредиторів з моменту його створення, а також законність прийнятих ним рішень у період з дати обрання;

що згідно з п.2.3 договору застави від 24.12.2009 №15, укладеного між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області та ТОВ "Євросервіс 2000", заставодавець має право, серед іншого, володіти та користуватися майном (будівельними матеріалами), отже умовами договору передбачене право боржника використовувати будівельні матеріали, які знаходяться у заставі, у будівництві;

що на лист від 09.02.2010 №8 ТОВ "Євросервіс 2000" Фонд листом від 11.02.2010 надав дозвіл на використання будівельних матеріалів у будівництві автосалону за умови наступного укладення договору іпотеки у момент коли відбудеться введення в експлуатацію салону з продажу автомобілів;

що будівельні матеріали, які знаходились у заставі Фонду, були використані у будівництві автосалону та правомірно продані ліквідатором банкрута у складі незавершеного будівництва салону з продажу автомобілів,

що іншою (крім будівельних матеріалів) частиною заставного майна є запасні частини до транспортних засобів та підйомні механізми, які були втрачені банкрутом (попереднім ліквідатором),

що про факт втрати іншого заставного майна (запасних частин до транспортних засобів та підйомних механізмів) арбітражний керуючий Олексенко Н.В. повідомив комітет кредиторів (протокол від 05.09.2014 №1/14),

що ліквідатором банкрута та комітетом кредиторів було чітко розмежовано, що вимоги, забезпечені заставою втраченого майна (запасних частин до транспортних засобів та підйомних механізмів), включаються у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, а вимооги, забезпечені заставою наявного майна (будівельних матеріалів), за згодою Фонду (заставодержателя) включаються до майна ліквідаційної маси.

5.Ухвалою суду від 08.12.2017 справу призначено до розгляду у судовому засіданні та запропоновано комітету кредиторів надати суду пропозицією про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута.

На виконання вищевказаної ухвали головою комітету кредиторів, Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області, подано рішення комітету кредиторів (протокол від 22.12.2017 №19/17) з пропозицією про кандидатуру арбітражного керуючого Гуріна Р.А. на посаду ліквідатора банкрута (клопотання від 05.01.2018 №01-05/01, вх.суду №405/18 від 05.01.2018). Останній в установленому ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343) порядку подав суду заяву про відсутність обставин і умов, які перешкоджають призначенню його на цю посаду.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.03.2018.

6.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що у справі наявні повідомлення про вручення ухвали суду, однак представники від ДПІ у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, ПП "Будівельна компанія "Фазіс", ВП "Черкаська ТЕЦ" ПАТ "Черкаське хімволокно" у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

Ініціюючий кредитор, ТОВ "Ніссан Мотор Україна", був належним чином і завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням, однак повідомлення від пошти не надійшло представник у судове засідання не з’явився і про причини неявки не повідомив.

Так, ухвала суду від 12.03.2018 була надіслана 14.03.2018, надіслана вона як "Судова повістка", датою судового засідання визначено 27.03.2018, що з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, установлених п.116, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, та вимог ст.120 ГПК України є завчасним повідомленням. Ухвала суду від 12.03.2018 була направлена за адресою місцезнаходження особи, (оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси), яка зареєстрована у встановленому законом порядку і міститься в заяві, яка була подана цією особою у справу (т.9 а.с.10,98), у повідомленні пошти про вручення виклику/повідомленням суду, які надсилалися раніше на цю ж адресу (т.11 а.с.153). На виклик/повідомлення суду за цією ж адресою представник особи з’являвся у судові засідання, які відбулися раніше, для участі у справі.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Отже ТОВ "Ніссан Мотор Україна", був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон-2343)

Відповідно до ст. 233-235 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

7.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

7.1.Ухвалою суду від 28.09.2012 порушено провадження у справі про банкрутство боржника. Постановою суду від 09.10.2012 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гончарова А.О. Ухвалою суду від 15.08.2014 повноваження арбітражного керуючого Гончарова А.О. як ліквідатора банкрута припинено, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Олексенко Н.В.

Ліквідатором банкрута подано до суду клопотання від 30.05.2016 №02-02/53 (вх. суду №10655/16 від 30.05.2016) про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, яке ухвалою суду від 29.08.2016 задоволено, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, підприємство-банкрута ліквідовано, провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016, ухвалу суду першої інстанції від 29.08.2016 скасовано та прийнято нове рішення, однак постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 останню скасовано, справу №10/5026/1472/2012 направлено на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017) ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 скасовано; скаргу ТОВ "Ніссан Мотор Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Олексенко Н.В. задоволено; визнано дії арбітражного керуючого Олексенко Н.В. під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" незаконними; відмовлено арбітражному керуючому Олексенко Н.В. у затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припиненні провадження у справі №10/5026/1472/2012; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000", арбітражного керуючого Олексенко Н.В. у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків; матеріали справи №10/5026/1472/2012 направлено до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду у процедурі ліквідації, у тому числі в частині призначення ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000"; зобов'язано арбітражного керуючого Олексенко Н.В. виконувати повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" до призначення господарським судом Черкаської області у встановленому законодавством порядку іншого ліквідатора. Підставами скасування ухвали від 29.08.2016 вказано ті обставини,

що доводи ліквідатора про те, що заставне майно увійшло до складу іншого майна банкрута та яке за згодою комітету кредиторів було продано у ліквідаційній процедурі, не підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим слід дійти висновку про порушення ліквідатором порядку формування ліквідаційної маси банкрута;

що оскільки правовстановлюючі документи ТОВ "Євросервіс 2000" на нерухоме майно та незавершене будівництво були оформлені (оновлені) після пропонування майна до продажу на аукціоні, такі обставини свідчать про неналежне виконання ліквідатором обов'язку здійснити продаж майна із застосуванням конкурентних засад на стадії підготовки продажу майна банкрута;

що ліквідатор порушив черговість задоволення вимог кредиторів, оскільки розподілив грошові кошти від продажу майна банкрута, яке було безпідставно включено до ліквідаційної маси як заставне;

що ліквідатор при формуванні ліквідаційної маси та при продажу майна банкрута допустив суттєві порушення вимог законодавства, що призвело до безпідставного задоволення вимог кредиторів із порушенням визначеної Законом України "Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" черговості;

що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо належного виконання арбітражним керуючим Олексенко Н.В. своїх обов'язків ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000".

Справа повернулася до господарського суду Черкаської області 24.10.2017.

7.2.За час перебування справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій арбітражним керуючим Олексенко Н.В. було вчинено певні дії, а після її повернення – подано до суду першої інстанції клопотанням від 27.11.2017 №01-21/147 (вх.суду №25942/17 від 28.11.2017) про затвердження нового звіту про здійснену ліквідаційну процедуру від 27.11.2017 №01-21/146 та ліквідаційного балансу банкрута.

8.Суд вважає, що поданий ліквідатором банкрута звіт від 27.11.2017 не підлягає затвердженню з наступних підстав.

8.1.Як вбачається зі звіту ліквідатора банкрута, ним було вчинено дії на усунення вказаних в постанові Київського апеляційного господарського суду порушень, зокрема, викладено звіт про проведену ліквідаційну процедуру більш повно та надано додаткові докази тієї обставини, "що заставне майно увійшло до складу іншого майна банкрута, та яке за згодою комітету кредиторів було продано в ліквідаційній процедурі", яка за висновками суду апеляційної інстанції "не підтверджуються матеріалами справи".

Однак, надання нових доказів не є усуненням допущених порушень, не спростовує висновків суду апеляційної інстанції, а також не є й не може бути підставою для їх переоцінки судом першої інстанції.

8.2.Крім того, постанова суду апеляційної інстанції містить висновок про те, що "ліквідатор порушив черговість задоволення вимог кредиторів, оскільки розподілив грошові кошти від продажу майна банкрута, яке було безпідставно включено до ліквідаційної маси як заставне".

Будь-яких дій на усунення цього порушення ліквідатором банкрута не вчинено.

Підстав для нового розгляду і переоцінки дій ліквідатора банкрута, вчинених ним до 29.08.2016, які повторно вказані та більш докладно обгрунтовані ним у звіті від 27.11.2017 і оцінку яким вже надано судом апеляційної інстанції у постанові від 22.03.2017, у суду першої інстанції немає, оскільки це є фактичним переглядом судового рішення суду апеляційної інстанції.

8.3.За таких обставин звіт ліквідатора банкрута від 27.11.2017 №01-21/146 затвердженню не підлягає та підлягає виконанню постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 щодо подальшого розгляду справи у процедурі ліквідації і призначення ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000".

9.Ключовими спірними питаннями подальшого провадження у цій справі про банкрутство, щодо яких учасниками справи у ході цього судового розгляду були надані пояснення, є питання про склад кредиторів, правомірність обрання комітету кредиторів і прийнятих ним рішень, а також про наявність заставного майна Фонду у складі незавершеного будівництва салону з продажу автомобілів. При їх оцінці суд виходить з того, що усі докази, які можуть бути надані для їх вирішення, у справі наявні; що судом (в тому числі і судами вищих інстанцій) оцінку цих доказів вже здійснено.

9.1.Тому при подальшому розгляді справи необхідно виходити із факту складення ліквідатором банкрута реєстру вимог кредиторів боржника станом 19.05.2016, згідно з яким визнані наступні вимоги до боржника: 

ТОВ “Ніссан Мотор Україна” на суму 5365,00 грн. (1 черга), 1945384,14 грн. (4 черга), 94069,36 грн. (6 черга);

ПП Будівельна компанія “Фазіс” на суму 277069,73 грн. (4 черга);

Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області на суму 573390,00 грн. (1 черга, заставний кредитор), 822268,50 грн. (4 черга), 7367,50 грн. (6 черга);

ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області на суму 679965,24 грн. (3 черга), 20304,74 грн. (4 черга);

КП “Черкасиводоканал” на суму 106,27 грн. (4 черга);

ВП “Черкаська ТЕЦ” на суму 27937,67 грн. (4 черга);

Сіренко Л.Д. на суму 461081,28 грн. (4 черга);

УДОСО при УМВС України в Черкаській області на суму 1209,28 грн. (4 черга).

"За висновками, викладеними у постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 та постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2015, створення комітету кредиторів відноситься до компетенції зборів кредиторів, при цьому стаття 52 Закону про банкрутство не передбачає створення комітету кредиторів, але і не забороняє кредиторам реалізувати право на створення органу представництва… Тобто, в даному випадку, судовими рішеннями підтверджено створення комітету кредиторів у даній справі без порушення вимог Закону про банкрутство".

9.2. Також при подальшому розгляді справи необхідно виходити із того, що "відсутні будь-які докази, що майно, яке є предметом застави відповідно до п.1.2. договору застави від 24.12.2009 №15 (т.4, а.с.99-100) та п.1.2. договору застави від 03.02.2010 №15/1 (т.4, а.с.101-103), укладені між Регіональним фондом підтримки підприємства по Черкаській області та ТОВ “Євросервіс 2000”, виявлене у складі іншого майна банкрута (незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ. П,  що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, чи нежитлової будівлі, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16)".

При цьому суд першої інстанції додатково обгрунтовує дану позицію тим, що заставодавець надав дозвіл на використання заставного майна в будівництві автосалону "за умови наступного укладення договору іпотеки, як забезпечення виконання фінансових зобов’язань" (т.9 а.с.156), що фактично є дозволом на юридичне знищення предмета застави під умовою оформлення у майбутньому договору іпотеки на юридично новий предмет (новозбудоване нерухоме майно). Як наслідок фактичного використання предмету застави майно було видозмінене і предмет застави перестав існувати, однак новий предмет застави іще не виник та договору іпотеки, який би визначав новий предмет обтяження, укладено не було. Тобто, як рухоме заставне майно було викрадено і перестало існувати, так і будівельні матеріали, які були використані в будівництві, перестали існувати як предмет застави, оскільки зазнали змін і стали невід’ємною складовою об’єкта (незавершеного будівництва салону з продажу автомобілів). В іншому випадку, об’єкти мють бути розібрані для відновленням заставного майна як предмету договору застави у його первісному вигляді.

10.У зв’язку з цим суд відхиляє доводи представника Фонду з таких мотивів. Так, якщо боржник (як стверджує представник Фонду) має право володіти та користуватися будівельними матеріалами відповідно до договору застави, то у боржника не було потреби отримувати дозвіл заставодержателя (а у останнього його надавати). Володіти означає тримати майно у себе; користуватися означає розпоряджатися і використовувати таким чином, щоб у будь-який момент майно могло бути пред’явлено чи на нього могло бути звернено стягнення відповідно до договору застави; використати у будівництві означає внести до складу майна такі зміни, які унеможливлять повернення його до первісного стану. Оскільки боржник просив дозвіл на використання заставного майна для будівництва, а заставодержатель надавав такий дозвіл (під умовою оформлення в заставу іншого об’єкта), то це означає, що сторони договору застави по-іншому оцінювали умови договору та вчинені ними дії і фактично розуміли, що надання/отримання дозволу на використання майна для будівництва юридично є згодою на його відчуження (ч.2 ст. 17 Закону України "Про заставу").

11.До суду надійшли заяви про участь у справі від арбітражних керуючих Ярмолінського Ю.В. (від 22.11.2017 №01-20/30 /вх.суду №25718/17 від 24.11.2017) та Гуріна Р.А. (від 28.11.2017 №178 /вх.суду №26018/17 від 28.11.2017).

Враховуючи право комітету кредиторів надати суду пропозицію про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута (ч.8 ст.16 Закону-2343), наявність рішення комітету кредиторів (протокол від 22.12.2017 №19/17, т.9 а.с.7) з клопотанням щодо призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А., подання ним заяви на участь у справі, відсутність у суду заперечень щодо призначення вказаної особи на посаду ліквідатора банкрута суд вважає, що клопотання комітету кредиторів про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.А. підлягає задоволенню.

Доводи ТОВ "Ніссан Мотор Україна" щодо неможливості призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.М. суд відхиляє, оскільки суду не вказано (і не надано доказів) обставин, які перешкоджають його призначенню.

При визначенні кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута Законом-2343 на суд не покладено обов’язку проводити серед арбітражних керуючих конкурс, не покладено обов’язку визначати найкращі показники у їх діяльності (оскільки показники такої діяльності у законі не вказані та оскільки спосіб оцінки показників відсутній) та не покладено обов’язку призначати саме ту особу, яка має найкращі показники.

Натомність частинами 1-3 і 9 ст.3-1 та частинами 1-3 і 5 ст.13 Закону-2343 встановлено ті вимоги, перевірку відповідності яким має здійснити суд при прийнятті рішення. Саме дотриманням визначених Законом-2343 вимог визначається правомірність прийнятого судом рішення.

Решта обставин, які співставляються (порівнюються) судом при визначенні кандидатури арбітражного керуючого є оціночними, а отже суб’єктивними, і на правомірність прийнятого рішення не впливають. Тому, після установлення фактів дотримання вимог, передбачених Законом-2343, стосовно кожної із запропонованих кандидатур арбітражних керуючих, суд за своїм внутрішнім переконанням оцінює інші їх якості і здатність виконувати покладені на неї обов’язки краще від іншої саме у цій конкретній справі виходячи не лише з якісних і кількісних показників, а й з урахуванням інших конкретних (як об’єктивних, так і суб’єктивних) обставин. Внутрішнє переконання судді не може бути незаконним чи не дослідженим.

В даному випадку обидві кандидатури відповідають вимогам, установленим частинам 1-3 і 9 ст.3-1 та частинам 1-3 і 5 ст.13 Закону-2343, крім вимог про ліцензування їх діяльності та про обов’язок мати статус суб’єкта підприємницької діяльності (оскільки на даний час вимоги для отримання фізичною особою правового статусу арбітражного керуючого установлені у ст.97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон-4212/), тому в цій частині норми Закону-2343 у визначенні правоздатності арбітражного керуючого не можуть бути застосовані (п.6 прикінцевих та перехідних положень Закону-4212).

Враховуючи, що право остаточного вибору кандидатури належить суду, суд надає перевагу кандидатурі Гуріна Р.А., в тому числі й з огляду на ті обставини, що кандидатура останнього запропонована комітетом кредиторів.

12.Враховуючи закінчення установлених строків ліквідаційної процедури суд вважає, що вищевказані обставини є підставою для встановлення судом відповідно до ст.113 Господарського процесуального кодексу України нового строку її завершення, яким суд визначає 09.10.2018.

Керуючись ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.24, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закону-2343), суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження звіту про проведення ліквідаційної процедури від 27.11.2017 №01-21/147 та ліквідаційного балансу відмовити.

2.Припинити виконання арбітражним керуючим Олексенко Надією Вікторівною повноважень ліквідатора банкрута, покладених на неї пунктом восьмим резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у цій справі.

3.Призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-2000" (м.Черкаси, вул.Нечуя-Левицького,16, ідентифікаційний код 31489898) арбітражного керуючого Гуріна Романа Миколайовича (м. Черкаси, вул Гагаріна, 95, кв.191, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого /розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора/ від 16.07.2013 №1487,  ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків 3045318558).

4.Установити строк завершення ліквідаційної процедури до 09.10.2018.

5.Зобов’язати арбітражного керуючого Олексенко Н.В. підготувати документи та матеріальні цінності для передачі в установленому порядку новому ліквідатору.

6.Зобов‘язати арбітражного керуючого Гуріна Р.М.:

отримати документи та матеріальні цінності у арбітражного керуючого Олексенко Н.В.;

не пізніш як через два місяці після прийняття цієї ухвали направити суду інформацію про виконану роботу та докази прийняття фінансово-господарської документації банкрута,

до закінчення визначеного цією ухвалою строку: у разі її завершення – ліквідаційний баланс, повний звіт про проведення ліквідаційної процедури (із зазначенням вчинених дій, установлених фактів, доказів на їх підтвердження, аналізу руху активів /коштів, майна тощо/ та висновків на предмет законності руху активів і можливості їх повернення боржнику, зшитий, з описом документів), звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (з розрахунками, доказами і їх переліком), ліквідаційний баланс. Печатку здати для знищення після затвердження звітів судом; у разі неможливості її завершення – звіт про проведення ліквідаційної процедури (із зазначенням в хронологічному порядку переліку вчинених дій та результатів їх вчинення, зшитий, з описом документів), докази викладених у звіті обставин, перелік обставин, які перешкоджають завершити ліквідаційну процедуру та обгрунтування строків її продовження.

Ухвала суду набрала законної сили 27.03.2018. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 02.04.2018.

Направити дану ухвалу рекомендованим листом з повідомленням членам комітету кредиторів (3, крім Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області), ТОВ "Ніссан Мотор Україна".

Суддя                                                                      Хабазня Ю.А.