flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Рішення по справі № 10/5026/1472/2012 від 27 серпня 2020 року (у задоволені позову відмовлено)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року                                              м. Черкаси                       Справа № 10/5026/1472/2012

(925/358/20)

Вх. суду № 4701/20 від 23.03.2020

Господарський суд Черкаської області

у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,

із секретарем судового засідання Безверхою І.М.

за участю у судовому засіданні: Гуріна Р.А. (ліквідатор банкрута, особисто), Сафран М.В., Тищенко Ю.П. (від відповідача, представники за довіреностями),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 23.03.2020 №02-03/31,

позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,

до відповідача, Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області,

про стягнення 430 245,73 грн.,

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна",

до боржника, товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс 2000",

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1.Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А., у межах справи про банкрутство подано заяву від 23.03.2020 №02-03/31 з вимогою стягнути з Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області (18008, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Смілянська, б.112, ідентифікаційний код 14205777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс 2000" (18000, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Н.Левицького,16, ідентифікаційний код 31489898) грошові кошти у розмірі 425905,00 грн. основного боргу та 3% річних у розмірі 4340,73 грн.

  1. Позивач (боржник у особі ліквідатора банкрута) у заявах від 23.03.2020 №02-03/31 (т.16 а.с.1-8), від 17.08.2020 №02-04/80 (т.16 а.с.117-120) та у судовому засіданні вимоги підтримав і пояснив,

що постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 у даній справі про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Олексенко Н.В., про затвердження звіту ліквідатора банкрута та ліквідаційного балансу станом на 19.05.2016, про ліквідацію ТОВ “Євросервіс 2000” як юридичної особи-банкрута та про припинення провадження у справі. У постанові судова колегія дійшла висновків про те, що ліквідатором банкрута при розподілі коштів, отриманих від продажу майна банкрута, порушено норми закону про банкрутство, а саме, здійснено погашення кредиторських вимог Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області в розмірі 425 905 грн. у першу чергу із безпідставним посиланням на те, що відповідні кошти отримані від продажу саме заставного майна;

що незавершений будівництвом автосалон з продажу транспортних засобів та нерухоме майно боржника були відчужені на користь ПП "Активтехторг" за договорами купівлі-продажу від 05.04.2016 за ціною експертної оцінки 600 001 грн. та 950 000 грн. (відповідно);

що грошові кошти в розмірі 1 551 000 грн. надійшли на банківський рахунок боржника в ПАТ КБ "ПриватБанк" 05.04.2016 згідно з платіжними дорученнями від 05.04.2016 №1 і №2;

що за рахунок отриманих коштів ліквідатором банкрута погашено: вимоги першої черги в загальному розмірі 924122 грн. (з них: 425905 грн. – вимоги заставного кредитора, Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області; 5365 грн. – вимоги ТОВ "Ніссан мотор України"; а також здійснено оплату послуг арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень ліквідатора банкрута та відшкодовано його витрати);

що вимоги кредитора третьої черги, ГУ ДФС у Черкаській області в розмірі 631725,56 грн. та вимоги кредиторів наступних черг не погашені у зв'язку із відсутністю майна; 

що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому, що майно, виявлене у складі іншого майна банкрута (незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ.П, яке знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Нечуя Левицького,146), продаж якого погоджено комітетом кредиторів у складі цілісного майнового комплексу (протокол від 20.03.2015), є предметом застави відповідно до п.1.2 договору застави від 24.12.2009 №15 та п.1.2 договору застави від 03.02.2010 №15/1, які укладені між ТОВ "Євросервіс 2000" та Регіональним фондом підтримки  підприємництва по Черкаській області;

що рішення комітету кредиторів про виявлення такого майна у складі іншого майна банкрута без з'ясування його фактичного знаходження та ідентифікації є неправомірним;

що з аналізу наданих листом АТ КБ "ПриватБанк" від 11.10.2019 №20.1.0.0.0/7-190918/4039 банківських виписок про рух грошових коштів ТОВ "Євросервіс" за період з 30.12.2005 до 04.06.2016 встановлено, що 19.04.2016 та 18.05.2016 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Олексенко Н.В., з розрахункового рахунку боржника перераховано на рахунок Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області суми 400 000 грн. та 25 905 грн. (відповідно) з призначенням платежу "Погашення вимог заставного кредитора";

що 11.11.2019 за №156 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Гуріним Р.А., на адресу Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області направлено вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 425 905 грн., яку останнім згідно з даними сайту ПАТ "Укрпошта" за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення №1800100984326 отримано 14.11.2019, однак станом на 16.03.2020 залишено без задоволення та належного реагування;

що за порушення грошових зобов'язань з відповідача відповідно ст.625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 3% річних у розмірі 4340,73 грн.;

що право вимоги від відповідача грошових коштів виникло у ТОВ "Євросервіс 2000" на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у даній справі;

що направлена 11.11.2019 на адресу відповідача вимога про повернення грошових коштів була проігнорована останнім;

що відповідно до ч.6 ст.116 ГПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день – останнім днем строку є перший після нього робочий день;

що заяву про стягнення з відповідача грошових коштів позивачем подано до суду 23.03.2020, таким чином доводи відповідача про пропуск строку позовної давності не відповідають дійсності.

  1. Відповідач у відзиві на позов від 28.07.2020 (вх.суду №11442/20 від 29.07.2020) та його представник у судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечив і пояснив,

що 04.12.2009 між позивачем та відповідачем було укладено угоду про зворотну фінансову підтримку №15, а з метою забезпечення вимоги заставодержателя за вказаною угодою – договір застави від 03.02.2010 №15/1, відповідно до п.1.2 розділу 1 якого предметом застави є будівельні матеріали, які належать ТОВ "Євросервіс 2000", оцінені за згодою сторін на суму 573 390,80 грн.;

що згідно з витягами від 10.08.2010 №10124623, від 11.02.2010 №9507842 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за параметрами запиту "боржник: юридична особа, ТОВ "Євросервіс 2000", 31489898", наявні записи про обтяження – заставу рухомого майна (будівельних матеріалів на загальну суму 795 000 грн.) яке виникло на підставі договору застави від 24.12.2009 №15, обтяжувачем є Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області;

що 17.07.2008 між ТОВ "Євросервіс 2000" та ВАТ "Черкаський ремонтно-механічний завод" укладено договір підряду №1/17-07-08, згідно з яким ВАТ "Черкаський ремонтно-механічний завод" взяв на себе зобов'язання  виготовлення металевих конструкцій на об'єкт існуючої СТО легкових автомобілів з добудовою салону по продажу автомобілів по вул.Нечуя-Левицького,16 в м.Черкаси;

що 21.12.2009 за №108-09 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області надано ТОВ "Євросервіс 2000" дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції будівель та споруд під СТО з добудовою салону з продажу автомобілів по вул.Нечуя-Левицького,16 в м.Черкаси, який став підставою початку будівництва  нерухомого майна, придбання ТОВ "Євросервіс 2000" у підрядника за договором від 17.07.2008 №1/17-07-08 будівельних матеріалів, які в подальшому стали заставним майном відповідно до договору застави від 03.02.2010 №15/1, та згодом були використані при будівництві СТО і салону з продажу автомобілів по вул.Нечуя-Левицького,16 в м.Черкаси;

що в ухвалі суду від 02.04.2015 у даній справі судом встановлено факт переходу будівельних матеріали, які перебувають у заставі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області, в незавершене будівництво та стали частиною нерухомого майна за адресою: м.Черкаси, вул.Нечуя-Левицького, 16. Відтак, цей факт є преюдиційно встановленим і не потребує необхідності його повторного встановлення;

що комітетом кредиторів (протокол від 02.012.2016 №16/15, питання №2) прийнято рішення підтвердити перелік та склад майна ліквідаційної маси визначений комітетом кредиторів 20.03.2015 (протокол №6/15-1), визнати будівельні матеріали (металоконструкції), які є заставним майном, такими, що увійшли до складу незавершеного будівництва автосалону, погодитись з експертною оцінкою заставного майна в складі цілісного майнового комплексу станом на 10.03.2015 в сумі 938078 грн.;

що згідно з ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону. Отже, об`єкт незавершеного будівництва за визначенням ч.3 ст.331 ЦК України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво). Така правова позиція Верховного суду, викладена у постанові від 18.12.2019 у справі №916/633/19;

що 25.04.2016 між ТОВ "Євробуд 2000" та ПП "Активтехторг" укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва (серії НАІ№349037, зареєстрований в реєстрі за №1543), згідно з яким у власність ПП "Активтехторг" передано незавершений будівництвом салон з продажу автомобілів (літ.П, готовність 41%, за адресою: м.Черкаси, вул.Нечуя Левицького, 16) та відповідно до п.2.2 якого вартість відчужуваних нежитлових будівель складає 600 000 грн.;

що кошти за продаж незавершеного будівництва, які згодом були перераховані заставному кредитору першої черги, Регіональному фонду підтримки підприємництва по Черкаській області, отримані ТОВ "Євростандарт 2000" належним чином та в установленому законом порядку;

що аналіз ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч.1 ст.177, ч.1 ст.202, ч.1, 2 ст.205, ч.1 ст.207, ч.1 ст.1212 ЦК України надає підстави для висновків про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей), що майно може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулось в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч.2 ст.11 ЦК України, що набуття однією із сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважаються безпідставними, що між ТОВ "Євросервіс 2000" та Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області укладено угоду про зворотну фінансову підтримку від 04.12.2009 №15 та договір застави від 03.02.2010 №15/1, яким забезпечується вимога заставодержателя про повернення йому по закінченню 36 місячного строку користування коштами суми зворотної фінансової допомоги;

що позивач був і залишається боржником, відповідач – заставним кредитором першої черги, а кошти – були перераховані позивачем у рахунок погашення заборгованості перед відповідачем;

що жодної підстави неправомірного набуття коштів Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області позивачем не наведено;

що до позовної заяви ліквідатором банкрута у якості доказу додано новий, створений ним і не затверджений в установленому порядку, Реєстр вимог кредиторів ТОВ "Євросервіс 2000" у справі №10/5026/1472/2012, згідно з яким Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області є кредитором боржника на суму 1 399 117,27 грн. (4 черга) та 7 367,50 грн. (6 черга), однак згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду кредиторські вимоги фонду становлять 573 390 грн. (1 черга, заставний кредитор), 822 268,50 грн. (4 черга) та 7 367,50 грн. (6 черга);

що відповідно до ст.45 Кодексу внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно у таких випадках: 1) за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку; 2) за нововиявленими обставинами; 3) у разі правонаступництва – отже вказана норма встановлює заборону арбітражному керуючому вносити зміни до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів;

що у постанові Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 судова колегія дійшла висновку, що "ліквідатором порушено норми Закону, у тому числі при розподілі коштів, отриманих від продажу майна банкрута, ліквідатор погасила кредиторські вимоги Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області в розмірі 425 905 грн. у першу чергу, безпідставно посилаючись на те, що відповідні кошти отримані від продажу саме заставного майна.", у зв'язку з чим дії арбітражного керуючого Олексенко Н.В. під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ “Євросервіс 2000” визнано незаконними, припинено її повноваження у зв’язку з неналежним їх виконанням;

що відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом (ч.1 ст.21), а шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим (ч.3 ст.25);

що до спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю три роки (ст.256, 257 ЦК України), тож враховуючи дату набрання законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016, на якій грунтуються вимоги позивача, перебіг позовної давності закінчився 09.11.2019;

що нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання відповідно до ст.625 ЦК України, однак Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області є кредитором першої, четвертої та шостої черг, а ТОВ "Євросервіс 2000" боржником, тому вимоги боржника є недоречними та беззмістовними.

4.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс).

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

5.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встанови внаступне.

17.07.2008 між ВАТ "Черкаський ремонтно-механічний завод" та ТОВ "Євросервіс 2000" укладено договір №1/17-07-08, згідно з яким ВАТ "Черкаський ремонтно-механічний завод" взяв на себе зобов'язання виготовити металеві конструкції на об'єкт існуючої СТО легкових автомобілів з добудовою салону з продажу автомобілів по вул.Нечуя-Левицького,16 в м.Черкаси, в тому числі: 1) елементів перекриття МФ1, МФ2, МФ3, ХЗ1, П1-П5, Р1-Р5, МР1-МР15, МЗ1; 2) сходів МС-1 та МС-2; 3) елементів сходової клітки ОЛ-1, ОЛ-5; 4) колон  МК1, МК2; 5) закладних деталей ЗД-1; фарбування вищеперерахованих конструкцій ґрунтом ГФ-021; доставку металевих конструкцій на об'єкт (т.16 а.с.103-106).

04.12.2009 між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області  та ТОВ "Євросервіс 2000" укладено угоду №15 про зворотну фінансову підтримку. Відповідно до п. 1.1. вищезазначеної угоди Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області зобов’язався надати ТОВ "Євросервіс 2000" зворотну фінансову підтримку, як позику, на реконструкцію і модернізацію виробничих потужностей, обслуговування автотранспортних засобів в розмірі 795000 грн. 04.12.2009 кошти в розмірі 795000 грн. були перераховані ТОВ "Євросервіс 2000" платіжними дорученнями №2 та №4.

21.12.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області надано ТОВ "Євросервіс 2000" дозвіл №108-09 на виконання будівельних робіт з реконструкції будівель та споруд під СТО  з добудовою салону з продажу автомобілів по вул.Нечуя-Левчицького,16 в м.Черкаси (т.16 а.с.102).

24.12.2009 між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області та ТОВ "Євросервіс 2000" в забезпечення вимоги заставодержателя, що випливає з угоди про зворотну фінансову підтримку від 04.12.2009 №15, укладено договір застави №15 (т.4 а.с.99-100), предметом якого є будівельні матеріали, які належать ТОВ "Євросервіс 2000" (п.1.2), оцінені за згодою сторін згідно довідки від 01.10.2009 №118/1, накладних від 16.12.2008 №РН-0001290, від 26.02.2009 №РН-000054 і від 12.01.2009 №РН-000006 на загальну суму 111 748,25 грн. (п.1.5).

24.12.2009 за №9379805 реєстратором, Черкаською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснено реєстрацію застави рухомого майна боржника, ТОВ "Євросервіс 2000" (оцинкований лист 152 штуки загальною вартістю 96 688,69 грн.; розпорки металеві, ригеля, 7 штук загальною вартістю 4 997,08 грн.; розпорка металева 11 штук загальною вартістю 10 062,48 грн.; оцинкований лист Н-57 0,8 мм, розпорка Р-1, Р-2, Р-4, Р-5, ригель МР-2, МР-6) на підставі договору застави від 24.12.2009 №15, укладеного з Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області. Розмір основного зобов'язання  795 000 грн. (т.16 а.с.98-101).

03.02.2010 між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області та ТОВ "Євросервіс 2000" в забезпечення вимоги заставодержателя, що випливає з угоди про зворотну фінансову підтримку від 04.12.2009 №15, укладено договір застави №15/1 (т.4 а.с.101-103, т.16 а.с.107-109), предметом якого є будівельні матеріали, що належать ТОВ "Євросервіс 2000" (п.1.2), оцінені за згодою сторін згідно видаткових накладних: від 31.10.2008 №РН-0000536, від 01.12.2008 №РН-0000565, від 30.09.2008 №РН-0000490, від 29.09.2008 №РМ-0000483 на загальну суму 573390,80 грн. (п.1.5).

10.02.2010 за №9507842 реєстратором, Черкаською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснено реєстрацію застави рухомого майна боржника, ТОВ "Євросервіс 2000" (будівельних матеріалів на загальну суму 573 390,80 грн.), на підставі договору застави від 03.02.2010 №15/1, укладеного з Регіональним фондом підтримки підприємництва по Черкаській області. Розмір основного зобов'язання  795 000 грн. (т.16 а.с.98-101).

28.09.2012 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника відповідно до норм Закону №2343-XII.

09.10.2012 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гончарова А.О.

Ухвалою суду від 15.08.2014 повноваження арбітражного керуючого Гончарова А.О. як ліквідатора банкрута припинено, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Олексенко Н.В.

Ліквідатором банкрута сформовано ліквідаційну масу боржника станом на 20.03.2015, перелік якої затверджено зборами комітету кредиторів (протокол від 05.09.2014 №1/14, т.2 а.с.4-6), і яким, в тому числі, затверджено перелік заставного майна, визначеного в договорах застави та виявленого за результатами інвентаризації на суму 685 139,05 грн.

05.04.2016 між ТОВ "Євросервіс 2000" та Приватним підприємством "Активтехторг" укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна:

нежитлової будівлі, а саме: учбових корпусів літ.Г-ІІ, Ґ-1, пд., загальною площею 404,1 кв.м.; гараж літ.Д-І, загальною площею 253,6 кв.м; склад літ.Е-І, загальною площею 72,9 кв.м.; огорожа №3, №10, замощення ІІ, що знаходяться в місті Черкаси по вул.Нечуя-Левчицького,16, розташовані на земельній ділянці площею 02495 га, к/н 7110136400:03:050:0009. Відповідно до п.2 договору продаж нежитлових будівель за домовленістю сторін вчинено за 950000 грн., які повністю перераховані покупцем на рахунок продавця згідно з платіжним дорученням від 05.04.2016 №1 (т.16 а.с.42-44);

незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ.П, готовністю 41%, що знаходиться в місті Черкаси по вул.Нечуя-Левицького, 16, розташованого на земельній ділянці площею 0,2495 га, к/н 7110136400:03:050:0009. Відповідно до п.2 договору продаж незавершеного будівництва за домовленістю сторін вчинено за 601 000 грн., які повністю перераховані покупцем на рахунок продавця згідно з платіжним дорученням від 05.04.2016 №2 (т.16 а.с.45-47).

19.04.2016 та 18.05.2016 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Олексенко Н.В., з розрахункового рахунку боржника здійснено перерахунок  коштів на рахунок Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області з призначенням платежу "Погашення вимог заставного кредитора" на суму відповідно 400 000 грн. та 25905 грн., що підтверджується наданими АТ КБ "ПриватБанк" (лист від 11.10.2019 №20.1.0.0.0/7-190918/4039, т.16 а.с.48-50) банківськими виписками про рух грошових коштів ТОВ "Євросервіс" за період з 30.12.2005 до 04.06.2016.

02.12.2016 зборами комітету кредиторів (протокол від 02.12.2016 №15/16, т.16 а.с.96-97) прийнято рішення: "1. Підтвердити перелік та склад майна ліквідаційної маси визначений комітетом кредиторів 20.03.2015, протокол №6/15-1. 2. Встановлено, що заставне майно як будівельні матеріали (металоконструкції) увійшли складовою частиною до складу незавершеного будівництвом автосалону. 3.Погодитись з експертною оцінкою заставного майна в складі цілісного майнового комплексу станом на 10.03.2015 в сумі 938078 грн.".

30.05.2016 ліквідатором банкрута подано до суду клопотання від 30.05.2016 №02-02/53 (вх.суду №10655/16 від 30.05.2016) про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, яке ухвалою суду від 29.08.2016 задоволено, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, підприємство-банкрута ліквідовано, провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016, ухвалу суду першої інстанції від 29.08.2016 скасовано та прийнято нове рішення, однак постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 останню скасовано, справу №10/5026/1472/2012 направлено на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017) ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 скасовано; скаргу ТОВ "Ніссан Мотор Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Олексенко Н.В. задоволено; визнано дії арбітражного керуючого Олексенко Н.В. під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" незаконними; відмовлено арбітражному керуючому Олексенко Н.В. у затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припиненні провадження у справі №10/5026/1472/2012; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000", арбітражного керуючого Олексенко Н.В. у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків; матеріали справи №10/5026/1472/2012 направлено до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду у процедурі ліквідації, у тому числі в частині призначення ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000"; зобов'язано арбітражного керуючого Олексенко Н.В. виконувати повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" до призначення господарським судом Черкаської області у встановленому законодавством порядку іншого ліквідатора. Підставами скасування ухвали від 29.08.2016 вказано ті обставини,

що доводи ліквідатора про те, що заставне майно увійшло до складу іншого майна банкрута та яке за згодою комітету кредиторів було продано у ліквідаційній процедурі, не підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим слід дійти висновку про порушення ліквідатором порядку формування ліквідаційної маси банкрута;

що оскільки правовстановлюючі документи ТОВ "Євросервіс 2000" на нерухоме майно та незавершене будівництво були оформлені (оновлені) після пропонування майна до продажу на аукціоні, такі обставини свідчать про неналежне виконання ліквідатором обов'язку здійснити продаж майна із застосуванням конкурентних засад на стадії підготовки продажу майна банкрута;

що ліквідатор порушив черговість задоволення вимог кредиторів, оскільки розподілив грошові кошти від продажу майна банкрута, яке було безпідставно включено до ліквідаційної маси як заставне;

що ліквідатор при формуванні ліквідаційної маси та при продажу майна банкрута допустив суттєві порушення вимог законодавства, що призвело до безпідставного задоволення вимог кредиторів із порушенням визначеної Законом України "Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" черговості;

що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо належного виконання арбітражним керуючим Олексенко Н.В. своїх обов'язків ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000".

Ухвалами суду: від 08.12.2017 – справу прийнято до свого провадження суддею Хабазнею Ю.А.; від 27.03.2018 – у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., про затвердження звіту про проведення ліквідаційної процедури від 27.11.2017 №01-21/147 та ліквідаційного балансу відмовлено; припинено виконання арбітражним керуючим Олексенко Н.В. повноважень ліквідатора банкрута, покладених на неї пунктом восьмим резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 у цій справі; призначено ліквідатором ТОВ "Євросервіс-2000" (м.Черкаси, вул.Нечуя-Левицького,16, ідентифікаційний код 31489898) арбітражного керуючого Гуріна Р.М.

11.11.2019 ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Гуріним Р.А. на адресу Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області направлено вимогу №156 (т.16 а.с.35-39) про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 425 905 грн., яку останнім згідно з даними сайту ПАТ "Укрпошта" за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення №1800100984326 отримано 14.11.2019, однак станом на 16.03.2020 залишено без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення ліквідатора банкрута до суду із заявою, що розглядається.

  1. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

ч.1 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до норм Закону №2343-XII:

ч.1 ст.23. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: (…) виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом;

ч.2 ст.26. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя;

ч.1 ст.31. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України;

ч.2 ст.7. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; (…) спори щодо інших вимог боржника; (…) Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення;

ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; (...) вживає заходів, спрямованих на пошук, появлення на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

Відповідно до норм Цивільного кодексу України:

ч.1 і п.4 ч.2 ст.11. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: … інші юридичні факти.

ч.1 ст.1212. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події;

7.Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

7.1. В ухвалі суду від 27.03.2018 (п.9) суд дійшов висновків про те, що "ключовими спірними питаннями подальшого провадження у цій справі про банкрутство, щодо яких учасниками справи у ході цього судового розгляду були надані пояснення, є питання про склад кредиторів, правомірність обрання комітету кредиторів і прийнятих ним рішень, а також про наявність заставного майна Фонду у складі незавершеного будівництва салону з продажу автомобілів. При їх оцінці суд виходить з того, що усі докази, які можуть бути надані для їх вирішення, у справі наявні; що судом (в тому числі і судами вищих інстанцій) оцінку цих доказів вже здійснено"; що "при подальшому розгляді справи необхідно виходити із того, що "відсутні будь-які докази, що майно, яке є предметом застави відповідно до п.1.2. договору застави від 24.12.2009 №15 (т.4, а.с.99-100) та п.1.2. договору застави від 03.02.2010 №15/1 (т.4, а.с.101-103), укладені між Регіональним фондом підтримки підприємства по Черкаській області та ТОВ “Євросервіс 2000”, виявлене у складі іншого майна банкрута (незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ. П,  що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, чи нежитлової будівлі, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16)".

Суд не вбачає ні обставин ні підстав для відступу від здійснених висновків.

7.2. Також суд не вбачає ні обставин ні підстав для відступу від висновків здійснених у постанові Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 про те, що ліквідатор порушив черговість задоволення вимог кредиторів, оскільки розподілив грошові кошти від продажу майна банкрута, яке було безпідставно включено до ліквідаційної маси як заставне; що ліквідатор при формуванні ліквідаційної маси та при продажу майна банкрута допустив суттєві порушення вимог законодавства, що призвело до безпідставного задоволення вимог кредиторів із порушенням визначеної Законом України "Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" черговості.

7.3. Отже ключовим фактом є перерахування коштів відповідачу з порушенням установленої ст.31 Закону №2343-XII черговості, оскільки отримані від продажу майна боржника кошти не були коштами від продажу заставного майна. Тому відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України наявні підстави для повернення у ліквідаційну масу коштів у сумі 430245,73 грн., які були виплачені боржником Регіональному фонду підтримки підприємництва по Черкаській області згідно з платіжними дорученнями від 19.04.2016 та від 18.05.2016.

7.4.Однак, вимоги позивача не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності.

Так, кошти відповідачем було отримано 19.04.2016 та 18.05.2016. Право на позов у зв’язку з їх безпідставним отриманням виникло щодо кожного окремого факту (операції) з наступного дня від дня отримання коштів. Тобто трирічний строк позовної давності для кожного з фактів перерахування коштів закінчується відповідно 20.04.2019 та від 19.05.2019. До закінчення цих строків застосовуються положення Закону №2343-XII, який не передбачає зупинення строків позовної давності.

Як вбачається з викладених вище обставин, арбітражного керуючого Гуріна Р.А. призначено ліквідатором банкрута 27.03.2018.

Тобто з дати призначення до дати закінчення строку позовної давності за кожним з фактів у боржника було достатньо часу (більше року) для пред’явлення позову про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Однак доводів поважності причин пропуску строку подання позову (неможливості його подання) у період з дня перерахування коштів (20.04.2019 і 19.05.2019) до дня подання позову (23.03.2020) суду не приведено і їх доказів не надано.

8.Суд відхиляє доводи ліквідатора банкрута про те, що перебіг строку позовної давності розпочався з дня винесення і набрання законної сили Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, оскільки строк позовної давності розпочинається від дня коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Особа (боржник-банкрут) дізналася про порушення свого права в день перерахування коштів, а період з дня отримання коштів відповідачем (19.04.2016 та 18.05.2016) до дня усунення арбітражного керуючого Олексенко Н.В. і призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гуріна Р.М. (27.03.2018) міг би бути визнаний пропущеним з поважних причин, якби строк позовної давності сплив до 27.03.2018.

Решту доводів і поданих учасниками справи доказів, які судом не прийнято або відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог у позовній заяві боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А., від 23.03.2020 №02-03/31 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 28.09.2020.

Направити це судове рішення сторонам (2).

Суддя                                                                                                 Хабазня Ю.А.