Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2021 року м. Черкаси Справа № 10/5026/1472/2012 (925/1039/20)
Вх. суду № 12420/20 від 13.08.2020
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Безверхою І.М.
за участю у судовому засіданні: Панченка Р.М. (від позивача, адвокат), Дрогомана О.О., Микитенко В.І. (від відповідача, адвокати), Гуріна Р.А. (ліквідатор банкрута, особисто),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 11.08.2020
позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна",
до відповідача, Приватного підприємства "Активтехторг"
про визнання правочину недійсним,
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна",
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс 2000",
про банкрутство юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
1.Ініціюючим кредитором, ТОВ "Ніссан Мотор Україна", у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 11.08.2020 з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого були нежитлові будівлі, а саме: учбові корпуси літ.Г-ІІ, Ґ, пд., загальною площею 404,1 кв.м; гараж літ Д-І, загальною площею 253,6 кв.м; склад, літ.Е-І, загальною площею 72,9 кв.м; огорожа №3 і №10, замощення ІІ, що знаходяться в місті Черкаси по вулиці Нечуя-Левицького,16, розташовані на земельній ділянці площею 0,2495 га, к/н 7110136400:03:050:0009 (далі по тексту Договір купівлі-продажу), який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. (далі – Договір, Спірне майно)
що Договір не відповідає вимогам закону (ст.203, 215 Цивільного кодексу України і ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI) та підлягає визнанню недійсним з огляду на встановлення постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (залишеною постановою Вищого господарського суду від 25.07.2017 без змін) фактів порушення ліквідатором банкрута, арбітражним керуючим Олексенко Н.В., процедури реалізації майна банкрута (здійснення продажу майна без застосування конкурентних засад на стадії підготовки майна до продажу) та припинення у зв’язку з цим повноважень останньої;
що відповідно до ч.6 ст.44 Закону №4212-VI ліквідатор банкрута може здійснювати безпосередній продаж активів не проданих на аукціоні за ціною останніх торгів на аукціоні;
що відповідно до ч.1 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс), правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам.
На запитання пояснив, що факт продажу майна без правоустановлюючих документів установлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017; що право власності на продане майно зареєстровано 11.02.2015 (т.6 а.с.193-195).
6.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI), чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
7.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
28.09.2012 ухвалою суду від порушено провадження у справі про банкрутство боржника.
09.10.2012 Постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гончарова А.О.
Ухвалою суду від 15.08.2014 повноваження арбітражного керуючого Гончарова А.О. як ліквідатора банкрута припинено, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Олексенко Н.В.
05.04.2016 між ТОВ "Євросервіс 2000" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., та ПП "Активтехторг" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлових будівель), а саме: учбових корпусів літ.Г-ІІ, Г'-І, пд., загальною площею 404,1 кв.м; гаража літ.Д-І, загальною площею 253,6 кв.м; складу літ.Е-І, загальною площею 72,9 кв.м; огорожі №№3,10; замощення ІІ за адресою: м.Черкаси, вул.Нечуя-Левицького,16, розташованих на земельній ділянці площею 0,2495 га, кадастровий номер 7110136400:03:050:0009 (Договір, Спірне майно). Згідно з Договором продаж Спірного майна вчинено за 950 000 грн., які повністю перераховано покупцем на рахунок продавця згідно з платіжним дорученням від 05.04.2016 №1 (п.2.1); передачу нежитлових будівель з усіма невід'ємними частинами здійснено в день підписання Договору на підставі акту прийому передачі, підписаного сторонами (п.4.1). Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. та зареєстровано в реєстрі за №1541.
30.05.2016 за №02-02/53 (вх.суду №10655/16 від 30.05.2016) ліквідатором банкрута (Олексенко Н.В.) подано до суду клопотання про затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.
08.08.2016 до суду надійшла скарга ТОВ "Ніссан Мотор Україна", у якій він вказує на незаконність укладення Договору (т.5 а.с.234) .
29.08.2016 ухвалою суду (суддя Боровик С.С.) клопотання ліквідатора банкрута задоволено, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, підприємство-банкрута ліквідовано, провадження у справі припинено.
09.09.2016 за вх.№18378/16 до суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 07.09.2016 на ухвалу суду від 29.08.2016 (т.5 а.с.270), у якій позивач зазначив, що не був присутній у судовому засіданні, про результати розгляду довідався з ухвали суду від 29.08.2016, примірник якої отримав 06.09.2016 поштою (т.5 а.с.274). Апеляційну скаргу ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 повернуто заявнику без розгляду з огляду на неподання ним до апеляційної скарги доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам, т.5 а.с.269).
07.10.2016 за вх. №20448/16 до суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 05.10.2016 на ухвалу суду від 29.08.2016 (т.6 а.с.4-14), яку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 прийнято до проваждення.
09.11.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу суду першої інстанції від 29.08.2016 скасовано та прийнято нове рішення, однак постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 останню скасовано, справу №10/5026/1472/2012 направлено на новий апеляційний розгляд.
22.03.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017) ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.08.2016 скасовано; скаргу ТОВ "Ніссан Мотор Україна" на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута Олексенко Н.В. задоволено; визнано дії арбітражного керуючого Олексенко Н.В. під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" незаконними; відмовлено арбітражному керуючому Олексенко Н.В. у затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припиненні провадження у справі №10/5026/1472/2012; припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000", арбітражного керуючого Олексенко Н.В. у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків; матеріали справи №10/5026/1472/2012 направлено до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду у процедурі ліквідації, у тому числі в частині призначення ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000"; зобов'язано арбітражного керуючого Олексенко Н.В. виконувати повноваження ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000" до призначення господарським судом Черкаської області у встановленому законодавством порядку іншого ліквідатора.
24.10.2017 справа повернулася із суду касаційної інстанції. Під час перебування справи №10/5026/1472/2012 у судах вищої інстанції від ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., до суду надійшли клопотання від 31.07.2017 про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута, які ухвалами суду від 07.11.2017 призначені до розгляду. До дня їх розгляду (29.11.2017) до суду надійшла заява ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., від 27.11.2017 №01-21/147 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу.
Ухвалами суду: від 08.12.2017 - справу прийнято до свого провадження суддею Хабазнею Ю.А.; від 27.03.2018 – у задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження звіту про проведення ліквідаційної процедури від 27.11.2017 №01-21/147 та ліквідаційного балансу відмовлено; припинено виконання арбітражним керуючим Олексенко Н.В. повноважень ліквідатора банкрута, призначено на цю посаду арбітражного керуючого Гуріна Р.М.
13.08.2020 до суду надійшла позовна заява ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 11.08.2020 з вимогою визнати недійсним Договір, яка є предметом судового розгляду.
27.11.2020 у судовому засіданні за участю представників усіх сторін ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
"Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 26.10.2012 (т. 2, а.с. 111-114), Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області є обтяжувачем рухомого майна банкрута, а саме: будівельні матеріали, запасні частини до автомобілів, оцинковані листи.
За проведеними заходами з метою виявлення майна у третіх осіб, ліквідатор виявив нерухоме майно та незавершене будівництво автосалону в м. Черкаси по вул. Нечуя Левицького, 16, про що зазначено у листі КП “Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” від 03.12.2012 №3102 та підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 3, а.с.156).
ТОВ “Бізнес Експертиза” провело незалежну оцінку виявленого майна станом на 10.03.2015.
Комітет кредиторів 20.03.2015 (протокол № 6/15) прийняв рішення про продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу.
Кредитор Регіональний фонд підтримки підприємства по Черкаській області надав згоду на продаж заставного майна.
При цьому, як вбачається з інвентаризаційного опису основних засобів, складеному станом на 01.09.2014 (а.с.105-107 т.5), та з відомостей про майно боржника, що є предметом застави (а.с.108-109 т.5), комітет кредиторів, затверджуючи перелік заставного майна, яке визначене в договорах застави на суму 685 139,05 грн., не ідентифікував таке заставне майно (рухоме майно) у складі іншого майна банкрута, а саме у складі незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ. П, готовність 41%, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, чи нежитлової будівлі, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що майно, яке є предметом застави відповідно до п. 1.2. договору застави від 24.12.2009 № 15 (т. 4, а.с. 99-100) та п. 1.2. договору застави від 03.02.2010 № 15/1 (т. 4, а.с. 101-103), укладені між Регіональним фондом підтримки підприємства по Черкаській області та ТОВ “Євросервіс 2000”, виявлене у складі іншого майна банкрута (незавершеного будівництвом салону з продажу автомобілів, літ. П, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16, чи нежитлової будівлі, що знаходиться в місті Черкаси по вул. Нечуя-Левицького, № 16), продаж якого було погоджено комітетом кредиторів у складі цілісного майнового комплексу (протокол від 20.03.2015).
При цьому, слід звернути увагу на доповідь ліквідатора на засіданні комітету кредиторів про втрату майна, яке було предметом забезпечення вимог Регіонального фонду підтримки підприємства по Черкаській області, що спростовує правомірність рішення комітету кредиторів про виявлення такого майна у складі іншого майна банкрута без з’ясування його фактичного знаходження та ідентифікації.
Тобто, доводи ліквідатора, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що заставне майно увійшло до складу іншого майна банкрута та яке за згодою комітету кредиторів було продано в ліквідаційній процедурі, не підтверджуються матеріалами справи, у зв’язку з чим, слід дійти висновку про порушення ліквідатором порядку формування ліквідаційної маси банкрута.
27.03.2015 ліквідатор уклав з Першою Українською міжрегіональною біржею договір про організацію та проведення аукціону з продажу майна боржника.
Організатор торгів в період з 27.03.2015 по 20.07.2015 надавав відповідну інформацію Міністерству юстиції України, розмістив оголошення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України інформацію про майно та умови продажу цілісного майнового комплексу. Аукціон з продажу майна банкрута як цілісного майнового комплексу не відбувся в зв’язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
В період з 10.08.2015 по 19.02.2016 організатором аукціону були призначені аукціони з продажу майна боржника частинами, лот №1 і лот № 2. Аукціони не відбулися в зв’язку з відсутністю заяв покупців на участь в аукціоні. Одночасно з розміщенням інформації на сайтах Мінюсту України і Вищого господарського суду, ліквідатором проведена рекламна компанія в засобах масової інформації з метою реклами майна банкрута та його продажу.
Оскільки, реалізація майна на аукціоні не відбулась в зв'язку з відсутністю попиту на майно, комітет кредиторів 11.02.2016 прийняв рішення про безпосередній продаж майна боржника ліквідатором згідно частини 6 статті 44 Закону щодо майна не проданого на аукціоні.
Станом на 30.12.2015 була проведена незалежна експертна оцінка майна банкрута, яка визначила ринкову вартість цього майна, яка є вищою в порівнянні з ціною останніх торгів на аукціоні: майно лоту № 1 оцінено в 950 000 грн., лоту №2 - в 600 000 грн.
Ліквідатор зазначив, що з метою реалізації майна були оновлені правовстановлюючі документи ТОВ “Євросервіс 2000” на нерухоме майно та незавершене будівництво.
Так, 18.03.2016 отримано в КП ЧООБТІ копію інвентаризаційної справи, технічну характеристику на нерухоме майно та незавершене будівництво, у Виконавчому комітеті Черкаської міської ради 15.03.2016 отримано дублікат Свідоцтва на право власності на нерухоме майно та незавершене будівництво.
Також, 18.03.2016 отримано договір оренди земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно.
Оскільки, правовстановлюючі документи оформлені після пропонування майна до продажу на аукціоні, то такі обставини, на думку колегії суддів, лише свідчать про неналежне виконання ліквідатором обов’язку здійснити продаж майна із застосуванням конкурентних засад на стадії підготовки продажу майна банкрута.
З матеріалів справи вбачається, що незавершений будівництвом автосалон з продажу транспортних засобів та нерухоме майно боржника були відчужені на користь ПП “Активтехторг” за Договорами купівлі-продажу від 05.04.2016, за ціною експертної оцінки 600001,00 грн. та 950000 грн. відповідно.
Грошові кошти в сумі 1 551 000 грн. 05.04.2016 надійшли на банківський рахунок боржника в ПАТ КБ “Приватбанк”, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.04.2016 № № 1, 2 (т. 5, а.с. 138-139)".
10.1. Згідно із ч.1 с.2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
10.2. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
ч.3 і 4 ст.13. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
ч.1 ст.14. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ч.3 і 5 ст.46. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
ч.1 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
ч.4 ст.75. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ч.7 ст.75. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
ч.1 ст.79. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
ч.9 ст.80. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (
ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
ч.3 ст.165. Відзив повинен містити: 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
ч.4 ст.165. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
ч.1 ст.209. Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
ч.2 ст.210. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
10.3. Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства:
ст.42. Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов’язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог;
10.4. Згідно з нормами Закону №4212-VI:
ч.1 ст.20. 1. Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
ч.1 ст.44. Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
ч.6 ст.44. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів: …не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні; не проданих на біржових торгах через товарну біржу…
10.5. Згідно з Цивільним кодексом України:
ч.1 і 3 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
ч.1-5 ст.203. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
11.Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
11.1. Процесуальний закон установлює обов’язкові правила підготовки до судового розгляду, згідно з якими позивач вказує обставини і докази у позовній заяві, а відповідач викладає свої заперечення проти вказаних у позовній заяві обставин і доказів. Саме із ч.4 ст.165 ГПК України вбачається, що якщо відповідач не заперечив проти якоїсь обставини (факту) у відзиві, то надалі він позбавляється права його заперечувати.
Тобто, якщо певну обставину не вказано у позовній заяві, то фактично відповідач позбавлений можливості захиститися від звинувачень та заперечити проти неї. Тому розгляд судом обставин, які не вказано у позовній заяві є порушенням принципів змагальності і диспозитивності (ст.13 і 14 ГПК України).
З аналізу цих норм суд доходить висновку, що і позивач у ході розгляду справи по суті, з метою задоволення своїх вимог, позбавляється права вказувати на нові обставини, які відсутні у позовній заяві, і посилатися на нові докази, на які відсутнє посилання у позовній заяві, яких не було додано до позовної заяви та які не було надіслано відповідачу. Згідно з ч.9 ст.80 ГПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Суд вважає, що у межах справи про банкрутство у сторін є можливість посилатися на докази, які були подані до справи раніше.
Однак у даному спорі такі посилання у позовній заяві відсутні, що позбавляє відповідача права на оцінку таких доказів і висловлення своїх заперечень.
11.2. З метою введення у справу нових обставин (для розгляду їх сторонами і судом) ГПК України і передбачає процедуру зміни підстав позову (тобто заміну чи доповнення фактів і відповідно доказів на їх підтвердження), згідно з якою їх зміна можлива до закінчення підготовчого судового засідання за письмовою заявою. Така заява і докази надсилаються іншій стороні (ч.5 ст.46 ГПК України).
Однак у цій справі письмової заяви позивача про зміну підстав позову у справі немає, тому такі вказані позивачем обставини, як не розміщення оголошення про продаж на нерухомому майні, як продаж майна з порушенням двомісячного строку, як продаж майна на першому аукціоні за ціною меншою від сукупного розміру вимог кредиторів – не підлягають дослідженню судом і відхиляються.
Крім того, заявник не посилається на докази у матеріалах справи, а фактично покладає на відповідача та суд їх розшук і оцінку. Однак докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
11.3. Установлені ж постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 обставини початку продажу майна на аукціоні без правоустановлюючих документів на майно та реєстрації права власності на майно 11.02.2015 не є підставами для визнання Договору недійсним, оскільки Договір укладено не за наслідками проведення аукціону.
Установлені судом апеляційної інстанції факти (обставини): проведення інвентаризації (01.09.2014); проведення незалежної оцінки майна (10.03.2015); прийняття комітетом кредиторів рішення про продаж майна боржника як ЦМК (20.03.2015); надання згоди заставним кредитором на продаж майна (дата відсутня); укладення договору з біржею про організацію та проведення аукціону (27.03.2015); розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про майно та умови продажу ЦМК в період з 27.03.2015 до 20.07.2015; проведення аукціонів у період з 10.08.2015 до 19.02.2016, які не відбулися в зв’язку з відсутністю заяв покупців на участь в них; прийняття комітетом кредиторів рішення про безпосередній продаж майна (11.02.2016); проведення незалежної експертної оцінки (30.12.2015); отримання копії інвентаризаційної справи, технічної характеристики на нерухоме майно та незавершене будівництво, дублікату Свідоцтва на право власності на нерухоме майно та незавершене будівництво, договору оренди земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку (18.03.2016) – є діями законними, які не мають ознак порушення норм ч.6 ст.44 Закону №4212-VI, ст.42 Кодексу та ст.203, 215 Цивільного кодексу України.
11.4. Обставина відсутності ідентифікації заставного майна і виявлення його у складі іншого майна, стала підставою для висновку про порушення ліквідатором порядку формування ліквідаційної маси банкрута, а обставина оформлення правовстановлюючих документів після пропонування майна до продажу на аукціоні, стала підставою для висновку про неналежне виконання ліквідатором обов’язку здійснити продаж майна із застосуванням конкурентних засад на стадії підготовки продажу майна банкрута – в сукупності вони стали підставою для усунення ліквідатора банкрута від виконання ним своїх обов’язків. Однак ці підстави не передбачені законом як підстави для визнання Договору недійсним.
11.5. У зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, які передбачені законом як підстави для визнання Договору недійсним.
Будь-якого обгрунтування поважності причин пропуску цього строку у період з 09.08.2019 до 13.08.2020 позивачем не вказано і доказів на підтвердження таких причин не надано.
Доводи позивача про те, що боржник тривалий час був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і ця обставина перешкоджала поданню такого позову суд відхиляє, оскільки щонайменше з 22.03.2017 (дата скасування постановою Київського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2017, ухвали Господарського суду Черкаської області від 29.08.2016) до 08.08.2019 (тобто протягом більше двох років) у позивача була можливість пред’явити таку вимогу безпосередньо у справу про банкрутство.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 15.02.2021.
Направити це судове рішення позивачу, відповідачу, ліквідатору банкрута.
Суддя Хабазня Ю.А.
_03_03.png)
