Рішення по справі № 14/1313 (925/946/23) від 19 вересня 2023 року (у позові відмовлено повністю)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року                                         м. Черкаси                Справа №  14/1313 (925/946/23)

Вх. суду № 11493/23 від 11.07.2023

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

у судове засідання не з’явились: представники від позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовною заявою від 26.06.2023 №02-35/400,

позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,

до відповідача, Млавця Віктора Івановича,

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Кредитної спілки "Рантьє",

до боржника, Кредитної спілки "Федерація",

про банкрутство юридичної особи,

УСТАНОВИВ:

1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 26.06.2023 №02-35/400 з вимогами: стягнути з Млавця Віктора Івановича (дата народження: 02.04.1978; реєстраційний номер облікової картки платника податків:  2858113635: адреса місцяпроживання: вул.Бережного, буд.20, с.Червона Слобода Черкаського району, 19604) на користь Кредитної спілки "Федерація" (ідентифікаційний код: 33209572; адреса місцезнаходження: бульв.Шевченка, 268/2, м.Черкаси, 18001) заборгованість за договором споживчого кредиту №АЦ-00621 від 24.01.2008 у розмірі 178 000,00 грн., судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
2. Позивач у заяві від 26.06.2023 №02-35/400 (а.с.1 т.106) пояснив, що 24.01.2008 між КС "Федерація" (позивачем) та Млавцем В.І. (відповідачем) укладено договір споживчого кредиту №АЦ-00621, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 478207,00 грн. строком на 6 місяців до 24.07.2008; що первинні документи про видачу кредиту Позивача відсутні, однак наявні дві заяви (від 24.01.2008 та без дати) Млавця В.І., у яких він визнає наявність у нього заборгованості у розмірі 478207,00 грн.; що просить стягнути частину боргу, оскільки немає необхідних коштів для сплати усієї суми судового збору; що вказані заяви підтверджують факт виникнення боргу, є діями відповідача з визнання боргу (згідно з правовими висновками Верховного Суду у постанові від 09.11.2018 у справі №911/3685/17 та від 10.09.2019 у справі №916/2403/18) та відповідного обов’язку повернути отримані за Договором кошти; що підставою для стягнення коштів є п.2.1 Договору, ч.1 ст.509, ч.1 ст.526, ч.1 ст.527, ч.1 ст.610, ч.1 ст.611 ЦК України.
3. Учасники справи були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.

Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, повернута поштою з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвала суду  була направлена за адресою місця проживання/перебування вказаної особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зокрема, вказана адреса міститься у довідці Виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 28.08.2023 №3243/07-14 (вх.суду №14302/23 від 31.08.2023) про реєстрацію місця проживання чи перебування особи.

Згідно із статтями 3, 4 і 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні": декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування);  громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, особа може задекларувати/ зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Оголошення про виклик Млавця В.І. було здійснене 20.07.2023, 22.08.2023 та 30.08.2023 (а.с.22,31,34 т.106) на сайті Господарського суду Черкаської області в мережі Інтернет (https://ck.arbitr.gov.ua/sud5026/pres-centr/ogoloshennya_pro_viklik/?page=1).

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітку пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" суд оцінює як "відсутність особи за адресою", оскільки така особа була відсутня у момент доставки їй поштового повідомлення особисто листоношею та оскільки надалі (протягом установленого законом строку його зберігання у поштовому відділенні) така особа не отримала поштове відправлення суду з власної волі.

Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі №925/367/20(925/106/21 (п.35, 36) звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення сторони належним. При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19 та від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20).

Отже відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.

3. Явка учасника учасників справи обов’язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

4. Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
5. Дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

24.01.2008 між КС "Федерація" (позивачем) та Млавцем В.І. (відповідачем) укладено договір споживчого кредиту №АЦ-00621, відповідно до якого позивач зобов’язався надати відповідачу надано кредит у розмірі 478207,00 грн. строком на 6 місяців до 24.07.2008.

Згідно із заявами від 24.01.2008 та без дати Млавець В.І. визнає наявність у нього заборгованості у розмірі 478207,00 грн. та зобов’язується її погасити.

6. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Згідно з Господарським процесуальним кодексом України:

ч.1,3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів;

ч.1 ст.76. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (…);

ч.1,2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2 Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України;

ч.1 і 2 ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею; господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; (...) спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно (...). Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (...).

ч.1 ст.61. Ліквідатор банкрута з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансовий стан банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту суми дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

Згідно з Цивільним кодексом України:

ч.1,2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку..…

ч.1, 2 ст.527. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено        договором або законом, не випливає із суті        зобов'язання        чи        звичаїв        ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

7. Дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню повністю, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів передачі грошей на користь позивача (якими б мали бути первинні бухгалтерські документи – або квитанція до видаткового касового ордера, або платіжне доручення на перерахування коштів), отже обставини, на які позивач посилається, ним не доведені, у зв’язку з чим у позові необхідно відмовити.
8. Суд відхиляє доводи позивача, оскільки обставини визнання боргу є підставою для переривання строку позовної давності, як про це зазначено у постановах Верховного Суду, на які посилається позивач, але не для визнання факту (фактів) передачі грошей.

Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні вимог у позовній заяві від 26.06.2023 №02-35/400 повністю

Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 09.10.2023.

Направити це судове рішення сторонам.

Суддя                                                                                                                          Хабазня Ю.А.