flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Ухвала по справі № 14/5026/1020/2011 від 17 липня 2018 року (визнання кредитором)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА

17 липня 2018 року                                                          м. Черкаси                                   Справа № 14/5026/1020/2011

Вх. суду № 14790/18 від 24.05.2018

Господарський суд Черкаської області

у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,

із секретарем судового засідання Соколишиною І.А.,

у судове засідання не з’явились: ліквідатор банкрута, та представники від ТОВ "Техносоюз-Д", Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, управління  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, ТОВ "Українська боргова компанія",

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 24.05.2018  без номеру

заявника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д",

про застосування наслідків недійсності правочину та визнання поточних вимог кредитора

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в               м. Черкаси,

до боржника, Закритого акціонерного товариства "Рось",

про  визнання банкрутом,

УСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д", подано заяву від 24.05.2018 з вимогами: застосувати наслідки визнання недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" та Закритим акціонерним товариством "Рось" договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ "Рось" від 27.04.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., реєстровий номер 780, визнати поточні кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" в сумі 829373 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів; зобов’язати ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства "Рось".

Заявлені вимоги мотивовані тим,

що постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017, яку постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017 залишено в силі, визнано недійсним укладений між ЗАТ "Рось" та ТОВ "Техносоюз-Д" договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рось" від 27.04.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А., реєстровий номер №780 (далі – Договір);

що при прийнятті постанови Київським апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ "Техносоюз-Д" на виконання умов спірного договору у період з 28.04.2010 до 12.08.2010 сплачено 701424,48 грн., а в період з 06.08.2010 до 09.08.2010 в погашення заборгованості за договором – 127948,52 грн.. Таким чином, загальна сума сплачених коштів становить 829373 грн.;

що з огляду на визнання Договору недійсним, кошти в розмірі 829373 грн. перераховані ТОВ "Техносоюз-Д" та отримані ЗАТ "Рось" без відповідної правової підстави;

що відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином,  наслідком недійсності договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рось" від 27.04.2010 є зобов’язання ЗАТ "Рось" повернути отримані ним грошові кошти в сумі 829373 грн.;

що відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон №2343-XII)  поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

У надісланому до суду відзиві від 09.07.2018 (вх.суду №20352/18 від 16.07.2018) ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Іванюк О.М., вимог не визнав і пояснив,

що заява ТОВ "Техносоюз-Д" є передчасною і не підлягає задоволенню з оскільки згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.11.2017 №105229356 спірне майно, цілісний майновий комплекс банкрута, з 14.09.2010 перебуває у власності ПП "Тера-Граніт"; що 11.12.2017 ліквідатором банкрута до Господарського суду Черкаської області було подано позовну заяву про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нього, яку рішенням  суду від 19.03.2018 у справі №925/1600/17 задоволено частково: визнано право власності закритого акціонерного товариства "Рось" на цілісний майновий комплекс, до складу якого входять будівлі та споруди, за адресою: вул.2-го Українського фронту, буд.1, м.Корсунь-Шевченківський (реєстраційний номер майна згідно з реєстром прав власності на нерухоме майно: 747805);

що, оскільки вказане рішення в законну силу не вступило у зв’язку з поданням 27.04.2018 ПП "Терра-Граніт" до Київського апеляційного господарського суду апеляційної скарги та її призначенням до розгляду на 31.07.2018, право власності на спірне майно ЗАТ "Рось" зареєстровано не було,  спірне майно не повернуто.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника (ліквідатор банкрута, ТОВ "Техносоюз-Д", Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державна податкова інспекція у місті Черкаси Головного управління ДФС у Черкаській області, управління  виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, ТОВ "Українська боргова компанія") були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що у справі наявні повідомлення про вручення ухвали суду, однак їх представники у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

Явка учасників справи обов’язковою не визнавалась.

До дня судового засідання від заявника, ТОВ "Техносоюз-Д", надійшло клопотання від 10.07.2018 (вх.суду №2030/18 від 13.07.2018) про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.

При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до 19.01.2013, далі – Закон №2343-XII). Відповідно до ст. 233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 12.05.2011 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, ЗАТ "Рось". Ухвалою суду від 29.11.2011 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ЗАТ "Рось" із загальною сумою вимог 15627170,38 грн.

Постановою суду від 21.08.2012 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченка В.М.

25.04.2013 ліквідатором банкрута подано заяву про визнання недійсним Договору. Ухвалою суду від 06.06.2013 заяву ЗАТ "Рось" від 25.04.2013 №01-34/37 задоволено повністю, однак вказана ухвала суду була скасовано судом апеляційної інстанції та заява  ліквідатора банкрута неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.

 Ухвалою суду від 19.03.2015 №2 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка О.М.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 (залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 про відмову задоволені заяви ліквідатора ЗАТ “Рось” скасовано, прийнято нове рішення: визнано недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ “Рось” від 27.04.2010 №780, укладений між ЗАТ “Рось” та ТОВ “Техносоюз-Д” та посвідчений 27.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А.

24.05.2018 ТОВ "Тенхносоюз-Д" звернулось до суду із заявою (вх.суду №14790/18 від 24.05.2018)  про застосування наслідків недійсності правочину і визнання поточних вимог кредитора на суму 829373 грн. (в тому числі: 701424,48 грн. сплачених на виконання умов договору в період з 28.04.2010 до  12.08.2010 згідно з витягом з банківського реєстру про перерахування коштів ТОВ "Техносоюз-Д" боржнику на цю суму та виписками АТ "ОТП банк", а також 127948,52 грн. сплачених в погашення заборгованості за договором в період з 06.08.2010 до 09.08.2010, з них: 67637,83 грн. в рахунок плати за землю у сумі, 56029,59 грн. податку з транспортних засобів, 3840,27 грн. комунального податку, 440,83 грн. плати за забруднення навколишнього середовища).

Суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" про визнання його поточним кредитором боржника на суму 829373 грн. підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення грошових коштів, переданих на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.

У постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14 (№3-304гс16) Верховний Суд України дійшов висновку, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону №2343-XII вимоги за зобов’язаннями боржника визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтись тільки в межах ліквідаційної процедури.

За таких обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" про визнання його кредитором боржника на суму 701424,48 грн., сплачених безпосередньо боржнику в період з 28.04.2010 до 12.08.2010 на виконання умов Договору підлягають визнанню, включенню до реєстру вимог кредиторів.

Оскільки вказаний обов’язок у боржника виникає на підставі судового рішення (постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017), оскільки дане судове рішення прийнято судом безпосередньо у справі про банкрутство боржника під час ліквідаційної процедури, яка здійснюється відповідно до норм Закону №2343-XII, оскільки повернення коштів відповідачу боржником можливе лише у порядку черговості, визначеному ст.31 Закону №2343-XII, суд вважає, що ТОВ "Техносоюз-Д" підлягає визнанню поточним кредитором на суму 701424,48 грн., вимоги якого підлягають погашенню у четверту чергу. 

Що стосується вимог заявника на суму 127948,52 грн., сплачених за боржника в погашення заборгованості в період з 06.08.2010 до 09.08.2010, з них: 67637,83 грн. в рахунок плати за землю у сумі, 56029,59 грн. податку з транспортних засобів, 3840,27 грн. комунального податку, 440,83 грн. плати за забруднення навколишнього середовища, то суд відмовляє у їх визнанні з огляду на наступне.

Так, Київським апеляційним господарським судом в ході розгляду апеляційної скарги боржника на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.02.2017 встановлено, що ЗАТ "Рось" на адресу директора ТОВ "Техносоюз-Д" було направлено лист без дати і без номера за підписом генерального директора Мельниченка О.О. з клопотанням про погашення заборгованості за Договором в рахунок плати за землю у сумі 67637,83 грн., податку з транспортних засобів у сумі 56029,59 грн., комунального податку у сумі 3840,27 грн., плату за забруднення навколишнього середовища у сумі 440,83 грн. (разом на суму 127948,52 грн., а.с.221 т.13); що здійснення оплати цих коштів ТОВ "Техносоюз-Д" підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по рахунку відповідача, згідно якої ним у період з 06.08.2010 по 09.08.2010  перераховано до бюджету плати за землю у сумі 67 637,83 грн., податку з транспортних засобів у сумі 56029,59 грн., комунального податку у сумі 3840,27 грн., плату за забруднення навколишнього середовища у сумі 440,83 грн., разом  на суму 127948,52 грн.

Пунктом 87.7 статті 87 Податкового кодексу України (далі – ПК України) забороняється будь-яка уступка грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов'язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом.

Кошти, які ТОВ "Техносоюз-Д" сплатив до бюджету, є безпідставно сплаченими від імені боржника (оскільки це були не гроші боржника та оскільки у ТОВ "Техносоюз Д" була відсутня законна підстава для їх сплати – норма закону чи договір, який відповідав би саме ПК України) – лист за підписом генерального директора Мельниченка О.О., який до того ж не має ні дати і ні номера, не є офіційним документом боржника і не є правочином, який відповідав би нормам ПК України. Тому своє право вимоги на сплачені кошти ТОВ "Техносоюз-Д" може доводити лише за позовами до тих осіб, які також без будь-яких правових підстав прийняли ці кошти від ТОВ "Техносоюз-Д". Кошти на суму 127948,52 грн. ТОВ "Техносоюз-Д" сплатив боржнику, а тому не є кредитором боржника на цю суму.

Відповідно до ст.18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. Тобто податковий агент не лише перераховує податки, а перед цим утримує їх з платника податків і в будь-якому випадку сплачує не свої власні кошти, а кошти платника податків.

Таким чином, дослідивши наявні докази, суд встановив відсутність цивільно-правових відносин між заявником і боржником, та встановив відсутність законних підстав виникнення грошового зобов'язання на суму 127948,52 грн., в розумінні ст.1 Закону №2343-XII.

ТОВ "Техносоюз-Д" намагається довести, що законним є випадок сплати власних коштів за боржника. Однак, закон якраз такого випадку не передбачає, і більше того прямо зазначає, що податки і збори за боржника ніхто платити не може, а якщо і може, то в іншому порядку і лише його коштами.

При цьому слід взяти до уваги, що кошти ТОВ "Техносоюз-Д" сплачені у період з 06.08.2010 по 09.08.2010, в той час, як провадження у справі про банкрутство боржника порушено ухвалою суду від 12.05.2011, отже такі вимоги можна було б вважати конкурсними, які не пред’явлені у встановлений строк і відповідно до ч.2 ст. 14 Закону №2343-XII є погашеними.

Керуючись ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.24, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закону №2343-XII), суд

УХВАЛИВ:

  1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" (01133, м.Київ, вул.Щорса,31, ідентифікаційний код 351418802) задовольнити частково.

1.1. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" (01133, м.Київ, вул.Щорса, 31, ідентифікаційний код 351418802) кредитором боржника на суму 701424,48 грн., які підлягають погашенню в четверту чергу в ліквідаційній процедурі.

1.2. У визнанні решти вимог відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили 24.07.2018. Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 24.07.2018.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням заявнику, ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (4).

Суддя                                                                                                                     Ю.А. Хабазня