Ухвала № 14/657 від 11 вересня 2014 року

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

                                                              вх. № 17214/14 від 06.08.2014

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: представників за довіреностями – Кушніренка Ю.В. (від боржника в особі ліквідатора банкрута),  Бас В.М. (від ПАТ "Український інноваційний банк"), Янчука В.Ю. (від Черкаського районного центру зайнятості), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву

заявника   Черкаського районного центру зайнятості

про             визнання поточним кредитором

у справі за заявою

ініціюючого кредитора   державної податкової інспекції у Черкаському

                                            районі

до боржника                      приватного підприємства “Укрресурси-Черкаси”

про                                     визнання банкрутом відсутнього боржника, –

ВСТАНОВИВ:

Кредитором, Черкаським районним центром зайнятості, подано заяву від 31.07.2014 №03-09/968 про визнання кредитором боржника на суму 278,36 грн. пені за порушення показників своєчасності перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття за період з серпня 2006року по червень 2009 року.

Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак представники кредиторів державної податкової інспекції у Черкаському районі, відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк", у судове засідання не з’явились і про причини неявки не повідомили.

У судовому засіданні представник заявника вимогу підтримав.

Ліквідатор банкрута у направленому суду відзиві та у судовому засіданні проти вимог заявника заперечив, і пояснив, що ухвалою суду від 27.02.2009 порушено провадження у справі про банкрутство боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із наступними змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI і який набрав чинності з 04.11.2012, далі – Закон-1992) нарахування неустойки (штрафу, пені) по всіх видах заборгованості припиняється; що акт про накладення штрафних санкцій складений заявником 29.09.2010 за №84, тобто вже після введення ліквідаційної процедури, коли у банкрута будь-яких нових зобов’язань не виникає; що відповідно до ч.5 ст.25 Закону-1992 вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними; що акт підписаний неуповноваженою особою (спеціалістом відділу по роботі з роботодавцями Заєць Т.М., що суперечить положенням ч.5 ст.38 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, чинній на дату підписання акту), де зазначено що на такі дії уповноважений керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, а також керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до ст.75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні

Заслухавши  представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 27.02.2009 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ярмолінського Ю,В., про що в газеті “Голос України” від 22.04.2009 опубліковано оголошення. Ухвалою суду від 25.06.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів, постановою суду від 06.10.2009 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру

Заявником, при проведенні 29.09.2010 перевірки боржника щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 15.08.2006 по 29.09.2010 було нараховано пеню в сумі 278,36 грн., про що складено акт №84 від 29.09.2010.

Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону-1992 мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, отже з моменту його введення боржник не може виконувати як грошові зобов’язання та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і проводити заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно із ч.2 ст.23 Закону-1992 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Абзацом 4 ч.1 ст.24 Закону-1992 передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Тобто наведені норми встановлюють загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 у справі №28/5005/3240/2012 і, відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, є обов’язковою у застосуванні судом.

Всупереч вказаним нормам заявник вчинив дію з нарахування пені після порушення справи про банкрутство та після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з чим у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Крім того, вимога заявника мала б підтверджуватись рішенням останнього – акт перевірки  не є рішенням органу, а лише підставою для вирішення про його питання про прийняття чи неприйняття.

Керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Черкаського районного центру зайнятості  від 31.07.2014 №03-09/968 про визнання кредитором боржника на суму 278,36 грн. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.09.2014.

Направити дану ухвалу рекомендованим листом ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), заявнику.

С у д д я                                                                      Хабазня Ю.А.

6