flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Ухвала № 925/1150/14 від 11 липня 2014 року

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 УХВАЛА

 

11 липня 2014 року

Справа №925/1150/14

 

вх. № 14656/14 від07.07.2014

Суддя господарського суду Черкаської області Хабазня Ю.А., розглянувши заяву

боржника           публічного акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод"

про                      порушення справи про його банкрутство, –

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі його ліквідатора подано заяву на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції, чинній з 19.01.2013 та з наступними змінами, далі – Закон) з вимогами прийняти заяву до розгляду та порушити провадження у справі про банкрутство, визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором банкрута нинішнього ліквідатора Реверука П.К.

Підставами вказаних вимог зазначено наявність боргу перед кредиторами у сумі 25127950,83 грн. і відсутність активів у боржника.

 

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Однак, заява не містить викладу обставин про те, яка сума вимог є безспірною, яким судовим рішенням і постановою про відкриття виконавчого провадження підтверджена, чи становить вона суму більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, з якого терміну вимоги не задоволені боржником.

До заяви додано копії різних документів (заяв, листів, договорів, платіжних доручень, рахунків тощо – 73 пункти переліку), однак заява не містить посилання на те, які саме з доданих доказів підтверджують вимоги того чи іншого кредитора, зокрема, не містить викладу підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

 На суд не покладено обов’язку вибирати, які докази можуть підтвердити певні обставини, а які ні – сторона повинна їх описати та вказати на докази, що їх підтверджують.

Установлені обставини вказують на порушення абз.5 ч.1 ст.11 Закону.

 

У порушення ч.2 ст. 11 Закону до заяви не додано рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили та відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;

 

У порушення ч.3 ст. 11 Закону до заяви не додано:

відомостей про перелік майна, що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису від 24.02.2014 №1, його місцезнаходження, вартість, що відображено у витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна виданого ЧФДП "Інформаційний центр" 18.03.2014 10:48:25 за №43731375;

довідки органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;

копії спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідки про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо).

 

Згідно із ч.4 ст. 11 Закону боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом. Однак, у заяві відомостей про наявність майна, достатнього для покриття судових витрат не вказано і доказів цьому до заяви не додано, що вказує на порушення вказаної норми.

При цьому суд виходить з того, що за відсутності майна для цих цілей у боржника звертатись із заявою про порушення процедур банкрутства та фінансувати їх проведення відповідно до Закону повинен кредитор, який має вимоги до боржника і зацікавлений у їх проведенні. Кредитори, ж які у фінансуванні процедур банкрутства не зацікавлені мають відмовитись від вимог до боржника і списати безнадійну заборгованість, що тягне припинення боржника.

 

Також приймаючи дане рішення суд виходить з того,

що статтею 84 Закону  (розділу VII, особливості банкрутства окремих категорій боржників) передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством боржників, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Однак, ч.1 ст. 95 Закону, установлюючи особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, інших положень від тих , які установлені у нормах ч.3 ст.10 і ч.4 ст.11 Закону не передбачає;

що ч.5 ст.11 Закону, передбачаючи випадки, у яких боржник зобов’язаний подати заяву до суду, не передбачає можливість (як виключення із загального правила) порушення провадження у справі про банкрутство без дотримання вимог ч.3 ст.10 та ч.2, 3 і ч.4 ст.11 Закону.

Аналізуючи слова Закону "якщо інше не передбачено цим Законом" суд вважає, що таке інше передбачення (тобто виключення, крім установленого, інше від передбаченого) має бути вказано: по-перше, прямо; по-друге, саме у цьому Законі, по-третє, або шляхом посилання на виключення конкретного абзацу пункту статті Закону або шляхом заперечення відповідної норми термінами норми, яка заперечується. Логічний висновок зі змісту норми, тлумачення норми не є "передбаченням Закону".

 Відповідно до ст.15 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Після усунення допущених порушень заяву може бути подано у загальному порядку.

 

Керуючись абз.3 ч.1 ст.15 Закону, п.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя –

УХВАЛИВ:

Повернути заяву від 01.07.2014 з доданими до неї документами без розгляду.

Повернути судовий збір у сумі 6090 грн., сплачений через ПАТ "Юнекс банк" згідно з квитанцією №1202 від 01.07.2014.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

 

 Суддя                                             Ю.А. Хабазня