Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2020 року м. Черкаси Справа № 925/1342/14
Вх. суду № 13358/19 від 11.05.2019
Господарський суд Черкаської області
у складі головуючого судді Хабазні Ю.А.,
із секретарем судового засідання Ковбою І.М.
за участю у судовому засіданні: Звєздічева М.О. (ліквідатор банкрута, особисто), Кошлія Р.В. (від АТ "Сбербанк", представник за довіреністю, у режимі відеоконференції), Архипенко В.О. (прокурор відділу прокуратури Черкаської області, особисто),
у судове засідання не з’явились: представники від Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, Головного управління ДПС у Черкаській області, ТОВ "Укр Євро Трейд", ТОВ "Фаворит-2003",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 04.05.2018
заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 06.03.2014,
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",
до боржника, Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління",
про банкрутство юридичної особи
УСТАНОВИВ:
1.1.Супровідним листом від 07.05.2018 (вх.суду №13311/18 від 10.04.2018, а.с.1 т.17) заявником надано суду докази надсилання копії заяви на адресу ТОВ "Укр Євро Трейд" та членів комітету кредиторів боржника.
1.2. Ухвалами суду від 14.05.2019, від 05.06.2019, від 14.06.2019 №2, від 08.11.2019 та від 27.11.2019 ТОВ "Укр Євро Трейд" було зобов'язано надати суду письмові пояснення по суті викладених у заяві арбітражного керуючого Звєздічева М.О. від 04.05.2018 обставин і вимог та додати докази викладеному у поясненні.
Разом з тим, ТОВ "Укр Євро Трейд" участі свого представника у жодному із судових засідань не забезпечило, про причини його неявки не повідомило, витребуваних судом письмових пояснень та доказів до суду не надіслало, про причини неможливості їх подання або неможливості їх подання у встановлений строк суд не повідомило.
1.3.Ухвалами суду від 06.12.2019 та від 03.01.2020 у справі оголошувалась перерва відповідно до 03.01.2020 та до 17.01.2020.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв’язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з’явились.
6.При вирішенні поданого на розгляд клопотання судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі – Закон №4212-VI), чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
23.06.2009 (вх.суду №11460) Приватним виробничим підприємством "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" заявлено позов про стягнення з ТОВ "Фаворит-2003" 598301,94 грн. заборгованості (в тому числі: 473639 грн. основного боргу за виконані позивачем роботи відповідно до укладених між сторонами договорів підряду №27 від 30 жовтня 2008 року і №28 від 24 листопада 2008 року; 17966,17 грн. трьох процентів річних за прострочення сплати коштів за виконані позивачем роботи по вказаних договорах і по договорах підряду №1 від 05.02.2008, №8 від 20.05.2008, №19 від 14.08.2008, №21 від 26.08.2008; 106696,68 грн. збитків, пов’язаних з інфляцією, нарахованих на прострочену загальну суму боргу по вказаних договорах).
06.07.2010 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №02/1699 позов задоволено повністю: з ТОВ "Фаворит-2003" на користь Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" стягнуто 449079,20 грн. боргу, 10961,36 грн. три проценти річних, 53797,93 грн. індексу інфляції, 5138,38 грн. витрат на сплату державного мита, 202,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
06.03.2014 між Приватним виробничим підприємством "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та ТОВ "Укр Євро Трейд" укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого:
Цесіонарій (ТОВ "Укр Євро Трейд") стає кредитором Боржника (ТОВ "Фаворит-2003") з правовідносин, що виникли на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2010 у справі №02/1699 в частині стягнення на користь Цедента (Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління") 449079,20 грн. боргу, 10961,36 грн. три проценти річних, 53797,93 грн. індексу інфляції, 5138,38 грн. витрат на сплату державного мита, 202,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від Боржника (ТОВ "Фаворит-2003") належного та реального виконання будь-яких обов'язків Боржника, пов'язаних з вказаним вище судовим рішенням та іншими взаємовідносинами з Цедентом, у тому числі: з виконання цього судового рішення (у тому числі примусового його виконання органами ДВС), повного нарахування та сплати сум, що виникають з безпідставного користування коштами Цедента з боку Боржника, розрахунок та стягнення сум боргу, пов'язаних із вказаним судовим рішенням та безпідставним користуванням коштами Цедента з боку Боржника, у тому числі – стягнення грошових коштів (суму обраховує Цесіонарій), які Цедент мав/має право нараховувати Боржнику як штрафні санкції (3% річних, інфляційні, штрафи, пеня тощо) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України), розмір якого визначений зазначеним вище рішенням суду;
до Цесіонарія переходить право вимоги Цедента за правовідносинами між Цедентом та Боржником, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав;
за відступлення права вимоги Цесіонарій сплачує Цеденту винагороду у розмірі 519179,55 грн.;
цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін;
строк цього договору визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього договору Сторонами.
10.04.2014 Приватним виробничим підприємством "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та ТОВ "Укр Євро Трейд" складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з яким Сторони зарахували один одному зустрічні однорідні вимоги у сумі 519179,55 грн. у тому числі і за договором про відступлення права вимоги від 06.03.2014.
02.09.2014 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.
05.01.2015 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Звєздічева М.О.
24.01.2018 ухвалою суду у цій справі визнано недійсним договір інформаційно-консультаційних послуг від 20.01.2014 №2001201 та акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2014, які укладені між Приватним виробничим підприємством "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та ТОВ "Укр Євро Трейд".
11.05.2018 заявник звернувся до суду із заявою, що розглядається.
8.На підтвердження вказаних обставин у справі наявні рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2010 у справі №02/1699 (а.с.35 т.17); договір про відступлення права вимоги від 06.03.2014, укладений між Приватним виробничим підприємством "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та ТОВ "Укр Євро Трейд" (а.с.38 т.17).
9.Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України;
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №4212-VI, чинного на час подання боржником заяви до суду: правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства, чинного на час прийняття судового рішення:
ч.2 ст.7 – господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника;
ч.1,ч.2 ст.42 – правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог; правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
Відповідно до норм Цивільного кодексу України:
ч.2–6 ст.11 – підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події;
ч.1, ч.5 ст.203 – зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
ч.1 ст.215 – підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
ч.1 і 2 ст.509 – зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
ч.1 ст.512 – кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
ч.1 і 2 ст.517 – первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
10.Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.07.2010 у справі №02/1699 стягнуто на користь боржника з ТОВ "Фаворит-2003" кошти з підстав їх несплати за виконані позивачем роботи відповідно до укладених між сторонами договорів підряду №27 від 30 жовтня 2008 року і №28 від 24 листопада 2008 року, та по договорах підряду №1 від 05.02.2008, №8 від 20.05.2008, №19 від 14.08.2008, №21 від 26.08.2008, отже зобов’язання виникли не з підстав, передбачених ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України, а з підстави, передбаченої підп.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, а тому предметом спірного Договору від 06.03.2014 могли бути саме зобов’язання, які виникли з договорів підряду №27 від 30 жовтня 2008 року і №28 від 24 листопада 2008 року, та по договорах підряду №1 від 05.02.2008, №8 від 20.05.2008, №19 від 14.08.2008, №21 від 26.08.2008, а не рішення суду і визначені ним суми.
Отже вказаний Договір суперечить ч.1 ст.512 та ч.1 ст.517 Цивільного кодексу України, оскільки його предметом могли бути зобов’язання (договори) та документи, пов’язані з його виконанням, а не судове рішення. У зв’язку з цим він підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст.215 і ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
Однак неправильне зазначення норми закону не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог – суд визначає правильну кваліфікацію тим обставинам, які є доведеними.
Згідно з пунктами 5, 7, 10 і 11 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними": відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності (…); за змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину (…); реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину (…).
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1.1. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 06.03.2014 між Приватним виробничим підприємством "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Євро Трейд", з моменту його укладення;
1.2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Євро Трейд" (вул.Кірова,73, оф.403, м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 37307782) на користь Приватного виробничого підприємства "Черкаське шляхове ремонтно-будівельне управління" (вул.Східна,4, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 03333363) 1762 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 256-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 27.01.2020.
Направити це рішення рекомендованим листом ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), Прокуратурі Черкаської області, а також рекомендованим листом з повідомленням АТ "Сбербанк", ТОВ "Укр Євро Трейд", ТОВ "Фаворит-2003".
Суддя Ю.А. Хабазня
_03_03.png)
